Перегляд вихідного коду сторінки Перуансько-еквадорська війна

{{Картка:Військовий конфлікт
|конфлікт      = Перуансько-еквадорська війна
|partof        = Перуансько-еквадорський конфлікт
|зображення    = 
|підпис        = Перуанські війська вторгаються до Еквадору
|дата1         = [[5 липня|5]]—[[31 липня|31 липня]] [[1941]]
|місце         = Кордон між Перу і Еквадором
|результат     = Перехід спірних територій до Перу
|сторони1      = {{прапорець|Перу}} [[Перу]]
|сторони2      = {{прапорець|Еквадор}} [[Еквадор]]
|командуючий1  = Генерал Елой Урета
|командуючий2  = Полковник Луїс Родрігес
|сили1         = 5,723 солдатів <br/> 11 танків <br/>24 гармати<br/>'''До кінця конфлікту''':<br/> 68,100 солдатів <br/> 24 танків<br/> 120 гармат <br/> 132,000 ополчення
|сили2         = 5,300 солдатів <br/> 8 гармат <br/> '''Резерв у [[Кіто]]:''' <br/> 12,000~100,000 солдатів
|втрати1       =
|втрати2       =
|втрати3       =
}}
'''Перуансько-еквадорська війна''' ([[5 липня|5]]&nbsp;— [[31 липня]] [[1941]])&nbsp;— [[Війна|військовий конфлікт]] між [[Перу]] та [[Еквадор]]ом. Є одним з 3 військових конфліктів, які сталися між [[Перу]] та [[Еквадор]]ом у [[20 століття|XX столітті]].

== Причини війни ==

Причиною війни став спір між [[Перу]] і [[Еквадор]]ом за володіння територіями, велика частина яких лежала в басейні [[Амазонка|Амазонки]] між [[Гірська система|гірською системою]] [[Анди|Анд]] і [[Мараньйон (річка)|річкою Мараньйон]]. Початок цього конфлікту був покладений ще у колоніальний період; протягом [[19 століття|XIX]] і [[20 століття|XX століть]] відбулося декілька військових сутичок між [[Перу]] і [[Велика Колумбія|Великою Колумбією]], а після розпаду Великої Колумбії&nbsp;— між Перу і Еквадором. Після цього було зроблено декілька спроб мирного врегулювання відносин, але покласти кінець конфлікту не вдалося.

У [[1940|1940 році]] прикордонні сутички почастішали. [[11 січня]] [[1941|1941 року]] президент Перу [[Мануель Прадо-і-Уґартече]], стверджуючи, що еквадорці вторглися до перуанської території Сарумільйя, наказав розпочати формування Північного військового угрупування.

== Бойові дії ==

[[5 липня]] прикордонні сутички переросли у відкриту війну. Досі ведуться суперечки про те, яка сторона першою почала військові дії; за версією перуанців, еквадорці вторглися на територію провінції Сарумільйя і відкрили вогонь по перуанському патрулю, а за версією еквадорського полковника Родрігеса, саме еквадорський патруль виявив на еквадорській території кілька перуанських цивільних осіб і поліцейського, який першим відкрив вогонь і вбив одного еквадорця.

Співвідношення сил до того часу було таким: Еквадор мав 2 [[батальйон]]и, розгорнутих вздовж річки Сарумільйя (3 вищих офіцера, 33 офіцера і 743 рядових), крім того, в безпосередній близькості від місця військових дій перебували 4 вищих офіцера, 3 офіцера, 28 солдатів, 93 добровольця і 500 карабінерів; Перу&nbsp;— від 11 500 до 13 000 осіб.

З [[5 липня|5]] по [[7 липня]] вздовж висохлого русла Сарумільї велися бої з активним застосуванням артилерії, а з боку Перу також і авіації, після чого на деякий час встановилося затишшя. Це дозволило перуанцям приготуватися до вирішального наступу; [[23 липня]] вони, використовуючи величезну кількісну перевагу і закуплені в [[Протекторат Богемії і Моравії|Чехословаччині]] танки, почали наступ в напрямку еквадорського портового міста [[Пуерто-Болівар]], з моря блокованого флотом; одночасно перуанська авіація почала бомбардування міст [[Вакільяс]], [[Аренільяс]], [[Санта-Роса]] і [[Мачала]]. [[27 липня]] Пуерто-Болівар був узятий перуанцями з використанням [[Повітряно-десантні війська|повітряного десанту]] (це була перша повітряно-десантна операція в [[Західна півкуля|Західній півкулі]]; усього в ній брали участь 30 десантників). Після [[31 липня]] бойові дії пішли на спад і [[21 листопада]] Перу та Еквадор підписали перемир'я.

Однак і завдяки цьому перемир'ю не вдалося закінчити перуансько-еквадорський конфлікт. Не допоміг також і новий мирний договір, який був укладений [[14 червня]] [[1945|1945 року]]. П'ять днів після того еквадорські солдати знову перейшли кордон. Тільки після рішучої контратаки перуанської армії на ворожій території військові дії були припинені за угодою від [[2 жовтня]] [[1945|1945 року]]<ref>Гавриков Ю. П. 'Перу: от инков до наших дней'&nbsp;— [[Москва]]: Наука, [[1977]]&nbsp;— с.134 {{ref-ru}}</ref>.

== Підсумок ==

За підсумками укладеного миру між Перу і Еквадором, який [[29 січня]] був підтверджений [[Протокол Ріо-де-Жанейро|протоколом Ріо-де-Жанейро]], 278 [[Квадратний кілометр|км²]] еквадорської території у верхній течії [[Амазонка|Амазонки]] переходило до Перу; [[Аргентина]], [[Бразилія]], [[Сполучені Штати Америки|США]] та [[Чилі]] виступили гарантами дотримання цього договору. Однак 78-кілометрову ділянку кордону вздовж річки Сенепи не було демарковано протягом 5 років, що згодом дало привід для [[Війна Альто-Сенепа|нового збройного конфлікту]].

У [[1960|1960 році]] президент Еквадору [[Хосе Марія Веласко Ібарра]] оголосив про визнання протоколу недійсним, так як був підписаний під час окупації еквадорської території перуанцями. Тим не менш, [[Перу]], [[Бразилія]], [[Аргентина]], [[Чилі]] і [[США]] продовжували вважати, що договір знаходиться у силі. Протистояння Перу і Еквадору ще два рази виливалося у відкритий військовий конфлікт&nbsp;— у [[1981]]([[Війна Пакіша]]) і у [[1995|1995 роках]] ([[Війна Альто-Сенепа|Війна Сенепа]]). Остаточний мир між Перу і Еквадором був укладений тільки [[26 жовтня]] [[1998|1998 року]] в [[Бразиліа]] (тоді Еквадор визнав перехід спірних територій до Перу).

== Див. також ==

* [[Чакська війна]]
* [[Перуансько-колумбійська війна]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://www.airwar.ru/history/locwar/lamerica/andy/andy.html Війна в Андах] {{ref-ru}}

{{Війни XX століття}}

[[Категорія:Конфлікти в 1941]]
[[Категорія:Латиноамериканські війни XX століття]]
[[Категорія:Війни Перу]]
[[Категорія:Історія Еквадору]]
[[Категорія:Липень 1941]]
[[Категорія:Перуано-еквадорські конфлікти]]
[[Категорія:Прикордонні конфлікти]]