Перегоновий автомобіль

Версія від 23:34, 26 березня 2013, створена Addbot (обговорення | внесок) (Вилучення 6 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q673687)

Гоночний автомобіль — одномісний (монопосто) автомобіль, призначений для участі в автомобільних перегонах, в тому числі для встановлення рекордів швидкості (рекордно-гоночні і надшвидкісні автомобілі — «боліди»).[1]

гоночний автомобіль класу «Формула І» Ferrari F2005 Міхаеля Шумахера на чемпіонаті Канади 2005
гоночний автомобіль Audi R15 TDi на 24 годиній гонці в Ле-Мані 2009

Зарубіжні фірми почали будувати Гоночні автомобілі після 1900. Класифікація та технічні вимоги до Гоночних автомобілів регламентуються правилами Міжнародного спортивного кодексу, прийнятого в 1962, і додатками до нього, розробленими спортивної комісією Міжнародної автомобільної федерації (ФІА).[2]

За робочому об'єму двигуна (л) і власній масі (кг) Гоночні автомобілі підрозділяються на групи - гоночні формули: 1 (до 3 л, не менше 500 кг), 2 (до 1,6 л, не менше 450 кг), 3 ( до 1 л, не менше 400 кг). Застосовується і формула 4 (мотоциклетний двигун до 250 см3), офіційно не затверджена ФІА. Рекордно-Гоночний автомобіль з газотурбінними двигунами виділені в окремий клас. Кращі двигуни Гоночні автомобілі формули 1 мають літрову потужність до 110 кВт / л (150 к.с. / л) при 12000 об / хв і ступеня стиснення 11-12 і 4-клапанну схему, що забезпечує швидкохідність двигуна при кращому наповненні циліндрів. На всіх Гоночних автомобілях формул 1 і 2 застосовують пристрої безпосереднього впорскування пального. Як правило, Гоночниі автомобілі мають багатоступінчасті (п'ятиступінчасті) трансмісії. Зчеплення зазвичай дводискові. Гальма дискові, вентильовані; ширина ободів коліс і шин більше, ніж у звичайних легкових автомобілів (більше 400 мм). В СРСР виробляюли Гоночні автомобілі формули 4 Талліннського авторемонтного заводу, спортивні автомобілі ЗІЛ-112с, рекордно-гоночні «Харків-7» і газотурбінні автомобілі «Піонер».

Найбільш відомими з будівництва Гоночних автомобілів є закордонні фірми «Лотус» (Великобританія), «Порше» (ФРН), «Форд», італійський завод Феррарі та ін.

Абсолютний світовий рекорд швидкості на суші встановив 23 жовтня 1970 Г. Габеліч (США) на ракетному автомобілі «Блю Флейм» -1014, 294 км / год. Абсолютний світовий рекорд швидкості на автомобілі належить Р. Саммерсу (США) - 658,5 км / год (1965).[3]

Дивіться також

Зноски

  1. Гоночний автомобіль
  2. Гоночные автомобили
  3. Бекман В. В., Гоночные автомобили, 2 изд., Л., 1967.

Посилання