Паризька мирна угода (1763): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
(шаблон)
Немає опису редагування
 
(Не показані 8 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{угода
{{угода
|підписаний = 10 лютого 1763 року}}
|підписаний = 10 лютого 1763 року}}
'''Пари́зька ми́рна угода 1763 року''' — мирна угода між Великою Британією та Португалією з одного боку, і Францією та Іспанією — з іншого, підписана [[10 лютого]] 1763 року в [[Париж]]і й разом з [[Губертусбурзький мир|Губертусбурзьким миром]] поклала край [[Семирічна війна|Семирічній війні]]. Попередні умови миру були підписані у [[Фонтенбло]] [[3 листопада]] [[1762]] року, у Парижі ж було оформлено остаточну угоду.
'''Пари́зька ми́рна угода 1763 року''' — мирна угода між Великою Британією та Португалією з одного боку і Францією та Іспанією з іншого, підписана [[10 лютого]] 1763 року в [[Париж]]і й разом з [[Губертусбургський мир|Губертусбурзьким миром]] поклала край [[Семирічна війна|Семирічній війні]]. Попередні умови миру були підписані у [[Фонтенбло]] [[3 листопада]] [[1762]] року, у Парижі ж оформлено остаточну угоду.


== Умови угоди ==
== Умови угоди ==
За умовами миру Франція відмовилась від усіх претензій на [[Канада|Канаду]], [[Нова Шотландія|Нову Шотландію]] й усі острови [[Затока Святого Лаврентія|затоки Святого Лаврентія]]. Разом із Канадою Франція поступилась долиною [[Огайо (річка)|Огайо]] та усією своєю територією на східному березі [[Міссісіпі (річка)|Міссісіпі]], за винятком [[Новий Орлеан|Нового Орлеану]].
За умовами миру Франція відмовилася від усіх претензій на [[Канада|Канаду]], [[Нова Шотландія|Нову Шотландію]] й усі острови [[Затока Святого Лаврентія|затоки Святого Лаврентія]]. Разом з Канадою Франція поступилася долиною [[Огайо (річка)|Огайо]] та всією своєю територією на східному березі [[Міссісіпі (річка)|Міссісіпі]], за винятком [[Новий Орлеан|Нового Орлеана]].


У той самий час Іспанія, за повернення Англією [[Гавана|Гавани]], поступилась їй [[Іспанська Флорида|Флоридою]], чим на той момент називались всі її континентальні володіння на схід від Міссісіпі. Незважаючи на велику площу земель Англія домагалась прав на [[Пуерто-Рико]], оскільки країна, отримана на континенті була на той момент слабо заселеною та освоєною.
У той самий час Іспанія за повернення Англією [[Гавана|Гавани]] поступилась їй [[Іспанська Флорида|Флоридою]], чим на той момент називались всі її континентальні володіння на схід від Міссісіпі. Незважаючи на велику площу земель Англія домагалася прав на [[Пуерто-Рико]], оскільки країна, здобута на континенті, була на той момент слабо заселеною та освоєною.


У Європі [[Менорка]] була повернута Англії, але оскільки повернення цього острова Іспанії було однією з умов її союзу з Францією, то остання, будучи не в змозі виконати тепер цю умову, відповідно поступилась Іспанії [[Луїзіана (Нова Іспанія)|Луїзіаною]], на захід від Міссісіпі.
У Європі [[Менорка]] була повернута Англії, але оскільки повернення цього острова Іспанії було однією з умов її союзу з Францією, то остання, бувши не в змозі виконати тепер цю умову, відповідно поступилась Іспанії [[Луїзіана (Нова Іспанія)|Луїзіаною]], на захід від Міссісіпі.


Французькі війська також виводились з території [[Ганновер]]а та спільно з іспанськими — з території Португалії.
Французькі війська також виводилися з території Ганноверу та спільно з іспанськими — з території Португалії.


У Вест-Індії Англія повернула Франції важливі острови: [[Мартиніка|Мартиніку]] та [[Гваделупа|Гваделупу]]. Чотири острови з групи Малих Антильських, що вважались нейтральними, були розділені між двома державами: [[Сент-Люсія]] перейшла до Франції, а [[Сент-Вінсент (острів)|Сент-Вінсент]], [[Тобаго]] й [[Домініка]] — до Англії, яка також утримала за собою і [[Гренада (острів)|Гренаду]].
У Вест-Індії Англія повернула Франції важливі острови: [[Мартиніка|Мартиніку]] та [[Гваделупа|Гваделупу]]. Чотири острови з групи Малих Антильських, що вважалися нейтральними, були розділені між двома державами: [[Сент-Люсія]] перейшла до Франції, а [[Сент-Вінсент (острів)|Сент-Вінсент]], [[Тобаго]] й [[Домініка]] — до Англії, яка також утримала за собою і [[Гренада (острів)|Гренаду]].


В Африці Франція втрачала землі у [[Сенегал]]і.
В Африці Франція втрачала землі в [[Сенегал]]і.


В Індії Франція відновила всі володіння, що були у кордонах до початку наступу, але втратила право зводити укріплення чи утримувати війська у Бенгалії й таким чином залишила станцію в [[Чанданнагар]]і беззахисною. Таким чином Франція знову здобула можливість торгівлі в Індії, але практично відмовилась від своїх претензій на політичний вплив у регіоні. При цьому англійська компанія зберегла всі свої завоювання.
В Індії Франція відновила всі володіння, що були в кордонах до початку наступу, але втратила право зводити укріплення чи утримувати війська в Бенгалії й таким чином залишила станцію в [[Чанданнагар]]і беззахисною. Таким чином Франція знову здобула можливість торгівлі в Індії, але практично відмовилася від своїх претензій на політичний вплив у регіоні. При цьому англійська компанія зберегла всі свої завоювання.


Паризька мирна угода також надавала Франції право риболовлі поблизу берегів [[Ньюфаундленд]]у й у затоці Святого Лаврентія, яким та користувалась і раніше. Одночасно у цьому праві було відмовлено Іспанії, яка вимагала його для своїх риболовів. Ця поступка Франції була в числі тих, на які в Англії понад усе нападала опозиція.
Паризька мирна угода також надавала Франції право риболовлі поблизу берегів [[Ньюфаундленд]]у й у затоці Святого Лаврентія, яким та користувалась і раніше. Одночасно в цьому праві відмовлено Іспанії, яка вимагала його для своїх риболовів. Ця поступка Франції була з-поміж тих, на які в Англії понад усе нападала опозиція.


Таким чином, за підсумками миру Англія надбала колоніальну державу, що включала Канаду від [[Гудзонова затока|Гудзонової затоки]] й усі теперішні Сполучені Штати на схід від Міссісіпі. Окрім територіальних придбань Англії та її морського панування вона також набула престижу і становище в очах інших держав. Поступки Англії під час укладання миру були спричинені величезним зовнішнім боргом, який сягнув 122 000 000 фунтів стерлінгів.
Таким чином, за підсумками миру Англія надбала колоніальну державу, що включала Канаду від [[Гудзонова затока|Гудзонової затоки]] й усі теперішні Сполучені Штати на схід від Міссісіпі. Окрім територіальних придбань Англії та її морського панування вона також набула престижу і становище в очах інших держав. Поступки Англії під час укладання миру були спричинені величезним зовнішнім боргом, який сягнув 122 000 000 фунтів стерлінгів.
Рядок 27: Рядок 27:
== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://avalon.law.yale.edu/18th_century/paris763.asp Treaty of Paris]
* [http://avalon.law.yale.edu/18th_century/paris763.asp Treaty of Paris]
* [http://www.frontenac-ameriques.org/traite-de-paris.php The Treaty of Paris and its Consequences (in French)]
* [http://www.frontenac-ameriques.org/traite-de-paris.php The Treaty of Paris and its Consequences (in French)]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://www.thecanadianencyclopedia.com/index.cfm?PgNm=TCE&Params=A1ARTA0006083 Treaty of Paris from ''The Canadian Encyclopedia'']
* [http://www.thecanadianencyclopedia.com/index.cfm?PgNm=TCE&Params=A1ARTA0006083 Treaty of Paris from ''The Canadian Encyclopedia'']


Рядок 36: Рядок 36:
[[Категорія:Міжнародні договори Іспанії]]
[[Категорія:Міжнародні договори Іспанії]]
[[Категорія:Міжнародні договори Франції]]
[[Категорія:Міжнародні договори Франції]]
[[Категорія:Міжнародні угоди XVIII століття]]
[[Категорія:Мирні договори XVIII століття]]
[[Категорія:Мирні угоди XVIII століття]]
[[Категорія:1763 у політиці]]
[[Категорія:Мирні угоди XVIII століття]]
[[Категорія:Події 10 лютого]]
[[Категорія:Події 10 лютого]]
[[Категорія:Лютий 1763]]
[[Категорія:Лютий 1763]]

Поточна версія на 11:04, 22 жовтня 2020

Пари́зька ми́рна угода 1763 року — мирна угода між Великою Британією та Португалією з одного боку і Францією та Іспанією з іншого, підписана 10 лютого 1763 року в Парижі й разом з Губертусбурзьким миром поклала край Семирічній війні. Попередні умови миру були підписані у Фонтенбло 3 листопада 1762 року, у Парижі ж оформлено остаточну угоду.

Паризька мирна угода
SevenYearsWar.png
Тип мирна угода
Підписано 10 лютого 1763
Місце Париж
Підписанти 10 лютого 1763 року
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Умови угодиРедагувати

За умовами миру Франція відмовилася від усіх претензій на Канаду, Нову Шотландію й усі острови затоки Святого Лаврентія. Разом з Канадою Франція поступилася долиною Огайо та всією своєю територією на східному березі Міссісіпі, за винятком Нового Орлеана.

У той самий час Іспанія за повернення Англією Гавани поступилась їй Флоридою, чим на той момент називались всі її континентальні володіння на схід від Міссісіпі. Незважаючи на велику площу земель Англія домагалася прав на Пуерто-Рико, оскільки країна, здобута на континенті, була на той момент слабо заселеною та освоєною.

У Європі Менорка була повернута Англії, але оскільки повернення цього острова Іспанії було однією з умов її союзу з Францією, то остання, бувши не в змозі виконати тепер цю умову, відповідно поступилась Іспанії Луїзіаною, на захід від Міссісіпі.

Французькі війська також виводилися з території Ганноверу та спільно з іспанськими — з території Португалії.

У Вест-Індії Англія повернула Франції важливі острови: Мартиніку та Гваделупу. Чотири острови з групи Малих Антильських, що вважалися нейтральними, були розділені між двома державами: Сент-Люсія перейшла до Франції, а Сент-Вінсент, Тобаго й Домініка — до Англії, яка також утримала за собою і Гренаду.

В Африці Франція втрачала землі в Сенегалі.

В Індії Франція відновила всі володіння, що були в кордонах до початку наступу, але втратила право зводити укріплення чи утримувати війська в Бенгалії й таким чином залишила станцію в Чанданнагарі беззахисною. Таким чином Франція знову здобула можливість торгівлі в Індії, але практично відмовилася від своїх претензій на політичний вплив у регіоні. При цьому англійська компанія зберегла всі свої завоювання.

Паризька мирна угода також надавала Франції право риболовлі поблизу берегів Ньюфаундленду й у затоці Святого Лаврентія, яким та користувалась і раніше. Одночасно в цьому праві відмовлено Іспанії, яка вимагала його для своїх риболовів. Ця поступка Франції була з-поміж тих, на які в Англії понад усе нападала опозиція.

Таким чином, за підсумками миру Англія надбала колоніальну державу, що включала Канаду від Гудзонової затоки й усі теперішні Сполучені Штати на схід від Міссісіпі. Окрім територіальних придбань Англії та її морського панування вона також набула престижу і становище в очах інших держав. Поступки Англії під час укладання миру були спричинені величезним зовнішнім боргом, який сягнув 122 000 000 фунтів стерлінгів.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати