Паращук Михайло Іванович

український і болгарський архітектор, скульптор і громадський діяч.

Миха́йло Іва́нович Паращу́к (*16 листопада 1878, Варваринці Тернопільської області — †24 грудня 1963, Софія, Болгарія) — скульптор і громадський діяч.

Паращук Михайло
Народився 16 листопада 1878 року
Варваринці (Тернопільська область)
Помер 24 грудня 1963 року
Софія
Поховання Центральний цвинтар Софіїd
Діяльність архітектор, скульптор
Відомий завдяки скульптор
Alma mater Віденська академія мистецтв
Заклад Мюнхенська академія мистецтв
Нагороди Болгарський орден Кирила і Мефодія

З біографії

Народився у селі Варваринці на Тернопільщині. Навчався в Краківській та Віденській академіях мистецтв, Академії Жуліана та майстернях Родена у Франції. Працював у Львові, Варшаві (19021905), Мюнхені (19081911), Києві (19111913). У 1913 році Паращук при переїзді австро-російського кордону був затриманий австрійськими властями, звинувачений у шпіонажі й ув'язнений в концтаборі Талергоф (Штирія). В 1914 році вдалося вибратися з табору. Під час Першої світової війни в 19141918 роках був активним членом Союзу визволення України. В 19151918 роках вів курси скульптури, гончарства і різьби по дереву для полонених солдат-українців російської армії в таборах Раштаті і Венцлярі. В 1918 році повернувся в Україну. З 1920 року — секретар, а згодом голова дипломатичної місії УНР у Таллінні, радник представництва УНР у Литві.

З 1921 (за іншими даними з 1923 року) Паращук оселився в Софії (Болгарія), де відкрив свою мистецьку школу. Брав активну участь у громадському житті української еміграції. В 19201930-х роках. Був активним діячем болгарсько-українського Товариства, організував з'їзд української еміграції. Помер і похований у Софії.

Роботи

 
Львів. Площа Міцкевича. Найвідоміша робота М. Паращука — пам'ятник Адаму Міцкевичу (Львів)

Протягом своєї творчості виконав близько 30 скульптурних портретів:

Паращук — автор (разом з А. Попелем) пам'ятників А. Міцкевичу Львові (1905-06), загиблим воїнам у таборах полонених у Венцлярі та Раштаті, пам'ятникана могилі М. Драгоманова у Софії (1932). Створив ряд монументально-декоративних скульптур для будівель болгарської столиці, якими прикрашено Військову академію, Народну бібліотеку, Софійський університет, Музичний театр.

У ранніх творах переважає нахил до роденівського імпресіонізму і психологізму, в болгарський період творчості домінує академічний стиль.

Нагороди

Михайло Паращук — учасник і переможець численних міжнародних виставок.

Серед його нагород — орден Кирила і Мефодія Болгарії.

Література