Відмінності між версіями «Папужка болотяний»

вид птахів
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (Стефанко1982 перейменував сторінку з Папуга земляний на Папужка болотяний: за Фесенком)
м
 
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Картка:Таксономія
 
{{Картка:Таксономія
  +
| name = Папужка болотяний
| name = Папуга земляний
 
 
| status = LC
 
| status = LC
 
| status_system = IUCN3.1
 
| status_system = IUCN3.1
Рядок 8: Рядок 8:
 
| image_width = 260px
 
| image_width = 260px
 
| domain = [[Еукаріоти]] (Eukaryota)
 
| domain = [[Еукаріоти]] (Eukaryota)
| regnum = [[Тварини]] (Metazoa)
+
| regnum = [[Тварини]] (Animalia)
 
| phylum = [[Хордові]] (Chordata)
 
| phylum = [[Хордові]] (Chordata)
 
| classis = [[Птахи]] (Aves)
 
| classis = [[Птахи]] (Aves)
Рядок 15: Рядок 15:
 
| subfamilia = [[Platycercinae]]
 
| subfamilia = [[Platycercinae]]
 
| tribus = [[Pezoporini]]
 
| tribus = [[Pezoporini]]
| genus = ''[[Pezoporus]]''
+
| genus = [[Болотяний папужка]] (''Pezoporus'')
| species = '''''P. wallicus'''''
+
| species = '''Папужка болотяний'''
 
| binomial = ''Pezoporus wallicus''
 
| binomial = ''Pezoporus wallicus''
 
| binomial_authority = [[Kerr]], 1792
 
| binomial_authority = [[Kerr]], 1792
 
| wikispecies = Pezoporus wallicus
 
| wikispecies = Pezoporus wallicus
 
}}
 
}}
'''Папуга земляний''' (''Pezoporus wallicus'', {{lang-en|Eastern Ground Parrot}}) — вид [[Папугоподібні|папуг]] родини [[Psittaculidae]]. Вперше земляного папугу описав [[Роберт Керр]], історик і науковий перекладач з [[Шотландія |Шотландії]]. У 1792 році він згадав цей вид в книзі «Царство тварин». Це переклад з доробками відомої чотиритомної енциклопедії [[Карл Лінней|Карла Ліннея]].
+
'''Папужка болотяний'''<ref>{{ВНПС}}</ref> (''Pezoporus wallicus'', {{lang-en|Eastern Ground Parrot}})&nbsp;— вид [[Папугоподібні|папуг]] родини [[Psittaculidae]]. Вперше земляного папугу описав [[Роберт Керр]], історик і науковий перекладач з [[Шотландія |Шотландії]]. У 1792 році він згадав цей вид в книзі «Царство тварин». Це переклад з доробками відомої чотиритомної енциклопедії [[Карл Лінней|Карла Ліннея]].
   
 
== Опис ==
 
== Опис ==
Земляний папуга має скромне, непомітне жовто-зелене оперення з чорними поперечними смужками. Жовтий і зелений кольори утворюють строкату кольчугу на грудях, шиї та нижній частині тіла. Верхня ж частина має зелений окрас, на якому виділяється червоний лоб. [[Дзьоб]] темно-сірий, загнутий, як у сови. Кігті у земляного папуги довгі й, на відміну від інших видів, прямі. Довжина дорослого папуги досягає тридцяти сантиметрів, вага&nbsp;— 250—300 грам. Короткий [[хвіст]] і [[крило птахів|крила]] мають округлу форму і жорстке оперення. Розмах крил становить 25&nbsp;см. Самка відрізняється від самця трохи меншими розмірами, в забарвленні відмінностей не спостерігається. Молоді пташенята мають коричневий окрас, який поступово змінюється на жовто-зелений.
+
Папужка болотяний має скромне, непомітне жовто-зелене оперення з чорними поперечними смужками. Жовтий і зелений кольори утворюють строкату кольчугу на грудях, шиї та нижній частині тіла. Верхня ж частина має зелений окрас, на якому виділяється червоний лоб. [[Дзьоб]] темно-сірий, загнутий, як у сови. Кігті у земляного папуги довгі й, на відміну від інших видів, прямі. Довжина дорослого папуги досягає тридцяти сантиметрів, вага&nbsp;— 250—300 грам. Короткий [[хвіст]] і [[крило птахів|крила]] мають округлу форму і жорстке оперення. Розмах крил становить 25&nbsp;см. Самиця відрізняється від самця трохи меншими розмірами, в забарвленні відмінностей не спостерігається. Молоді пташенята мають коричневий окрас, який поступово змінюється на жовто-зелений.
   
 
== Поширення ==
 
== Поширення ==
Земляні папуги живуть на трав'янистих рівнинах і болотистих місцевостях центральній та східній [[Тасманія |Тасманії]]. Поодинокі особини зустрічаються на східному і південному узбережжі [[Австралія |Австралії]]. Там їхнє існування практично неможливе через велику кількість диких кішок і лисиць, які полюють на птахів.
+
Болотяні папужки живуть на трав'янистих рівнинах і болотистих місцевостях центральній та східній [[Тасманія |Тасманії]]. Поодинокі особини зустрічаються на східному і південному узбережжі [[Австралія |Австралії]]. Там їхнє існування практично неможливе через велику кількість диких кішок і лисиць, які полюють на птахів.
   
 
== Спосіб життя ==
 
== Спосіб життя ==
Ці птахи відрізняються гострим запахом і хрипло- каркаючим голосом, які легко видають їхнє місце перебування. Оскільки земляні папуги не можуть довго літати (максимум на 35 метрів), по їжу вони ходять. У сутінковий, більш безпечний для них, час, вони вирушають на пошуки їжі. Живляться травою, фруктами і ягодами.
+
Ці птахи відрізняються гострим запахом і хрипло-каркаючим голосом, які легко видають їхнє місце перебування. Оскільки земляні папуги не можуть довго літати (максимум на 35 метрів), по їжу вони ходять. У сутінковий, більш безпечний для них, час, вони вирушають на пошуки їжі. Живляться травою, фруктами і ягодами.
   
 
Період гніздування земляного папуги припадає на осінь—початок зими. Гніздяться на землі. Вони викопують лапками нірку, знаходять собі місце в середині старого пня або під якою-небудь колючою рослиною, щоб хижакам було важче дістатися до них. У повній кладці буває від двох до шести [[яйце птахів|яєць]]. Після вилуплення молоді пташенята 25 днів адаптуються до нових умов, оперяються. Тільки потім залишають гніздо.
 
Період гніздування земляного папуги припадає на осінь—початок зими. Гніздяться на землі. Вони викопують лапками нірку, знаходять собі місце в середині старого пня або під якою-небудь колючою рослиною, щоб хижакам було важче дістатися до них. У повній кладці буває від двох до шести [[яйце птахів|яєць]]. Після вилуплення молоді пташенята 25 днів адаптуються до нових умов, оперяються. Тільки потім залишають гніздо.
Рядок 37: Рядок 37:
   
 
== Охорона ==
 
== Охорона ==
Чисельність земляних папуг зменшується. Для них велику небезпеку представляють лісові пожежі, які є основною причиною різкого скорочення кількості особин. Полювання на цих птахів заборонене законом.
+
Чисельність болотяних папужок зменшується. Для них велику небезпеку представляють лісові пожежі, які є основною причиною різкого скорочення кількості особин. Полювання на цих птахів заборонене законом.
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
 
{{примітки }}
 
{{примітки }}
  +
  +
== Посилання ==
 
* [http://www.parrots.org/index.php/encyclopedia/profile/ground_parrot/ World Parrot Trust] Parrot Encyclopedia&nbsp;— Species Profiles
 
* [http://www.parrots.org/index.php/encyclopedia/profile/ground_parrot/ World Parrot Trust] Parrot Encyclopedia&nbsp;— Species Profiles
   
 
{{Папугоподібні}}
 
{{Папугоподібні}}
 
{{Parrot-stub}}
 
{{Parrot-stub}}
  +
  +
{{Портали|Біологія}}
   
 
[[Категорія:Папугоподібні]]
 
[[Категорія:Папугоподібні]]
 
[[Категорія:Птахи Австралії]]
 
[[Категорія:Птахи Австралії]]
[[Категорія:Тварини, описані 1792]]
+
[[Категорія:Птахи, описані 1792]]

Поточна версія на 21:58, 3 червня 2021

Папужка болотяний
Ground Parrot cooloolah.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Psittaculidae
Підродина: Platycercinae
Триба: Pezoporini
Рід: Болотяний папужка (Pezoporus)
Вид: Папужка болотяний
Біноміальна назва
Pezoporus wallicus
Kerr, 1792
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pezoporus wallicus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pezoporus wallicus
ITIS logo.svg ITIS: 177599
IUCN logo.svg МСОП: 22685226
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 35540
Fossilworks: 369372

Папужка болотяний[2] (Pezoporus wallicus, англ. Eastern Ground Parrot) — вид папуг родини Psittaculidae. Вперше земляного папугу описав Роберт Керр, історик і науковий перекладач з Шотландії. У 1792 році він згадав цей вид в книзі «Царство тварин». Це переклад з доробками відомої чотиритомної енциклопедії Карла Ліннея.

ОписРедагувати

Папужка болотяний має скромне, непомітне жовто-зелене оперення з чорними поперечними смужками. Жовтий і зелений кольори утворюють строкату кольчугу на грудях, шиї та нижній частині тіла. Верхня ж частина має зелений окрас, на якому виділяється червоний лоб. Дзьоб темно-сірий, загнутий, як у сови. Кігті у земляного папуги довгі й, на відміну від інших видів, прямі. Довжина дорослого папуги досягає тридцяти сантиметрів, вага — 250—300 грам. Короткий хвіст і крила мають округлу форму і жорстке оперення. Розмах крил становить 25 см. Самиця відрізняється від самця трохи меншими розмірами, в забарвленні відмінностей не спостерігається. Молоді пташенята мають коричневий окрас, який поступово змінюється на жовто-зелений.

ПоширенняРедагувати

Болотяні папужки живуть на трав'янистих рівнинах і болотистих місцевостях центральній та східній Тасманії. Поодинокі особини зустрічаються на східному і південному узбережжі Австралії. Там їхнє існування практично неможливе через велику кількість диких кішок і лисиць, які полюють на птахів.

Спосіб життяРедагувати

Ці птахи відрізняються гострим запахом і хрипло-каркаючим голосом, які легко видають їхнє місце перебування. Оскільки земляні папуги не можуть довго літати (максимум на 35 метрів), по їжу вони ходять. У сутінковий, більш безпечний для них, час, вони вирушають на пошуки їжі. Живляться травою, фруктами і ягодами.

Період гніздування земляного папуги припадає на осінь—початок зими. Гніздяться на землі. Вони викопують лапками нірку, знаходять собі місце в середині старого пня або під якою-небудь колючою рослиною, щоб хижакам було важче дістатися до них. У повній кладці буває від двох до шести яєць. Після вилуплення молоді пташенята 25 днів адаптуються до нових умов, оперяються. Тільки потім залишають гніздо.

Середня тривалість життя земляного папуги — близько 15-ти років.

ОхоронаРедагувати

Чисельність болотяних папужок зменшується. Для них велику небезпеку представляють лісові пожежі, які є основною причиною різкого скорочення кількості особин. Полювання на цих птахів заборонене законом.

ПриміткиРедагувати

  1. BirdLife International (2012). Pezoporus wallicus: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 November 2013
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

ПосиланняРедагувати