Паньківщина: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
(Виправлено помилку)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
(вікіфікація)
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Місцевість
[[Файл:Мешканці будинку на Паньківській, 9.jpg|міні|200пкс|Жителі Паньківщини (у тому числі [[Грушевська Ольга Олександрівна|Ольга Грушевська]]) у 1928 році]]
|назва = Паньківщина
|фото = Файл:Паньківщина 1898–1899.jpg
|підпис = Паньківщина, фото 1898–1899
|населений пункт = [[Київ]]
|координати = {{Coord|50|26|20|N|30|30|1|E|scale:6000|display=inline,title}}
|карта розташування = Київ
}}
'''Паньківщина''' — поселення у долині річки [[Либідь (річка)|Либеді]], пізніше — частина [[Нова Забудова|Нової Забудови]].
'''Паньківщина''' — поселення у долині річки [[Либідь (річка)|Либеді]], пізніше — частина [[Нова Забудова|Нової Забудови]].


Межі району старої Паньківщини проходять приблизно між вулицями [[Вулиця Льва Толстого (Київ)|Льва Толстого]] та [[Тарасівська вулиця (Київ)|Тарасівською]], по схилу від [[Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна|Ботанічного саду імені академіка О. Фоміна]] до річки [[Либідь (річка)|Либідь]]<ref name="ter">Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького. Ілюстроване інформаційне видання. / Головне управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); [упорядник Н. Терехова та інші].&nbsp;— Київ : Кий, 2007.&nbsp;— С.&nbsp;3.</ref>.
Межі району старої Паньківщини проходять приблизно між вулицями [[Вулиця Льва Толстого (Київ)|Льва Толстого]] та [[Тарасівська вулиця (Київ)|Тарасівською]], по схилу від [[Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна|Ботанічного саду імені академіка О. Фоміна]] до річки [[Либідь (річка)|Либідь]]<ref name="ter">Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького. Ілюстроване інформаційне видання. / Головне управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); [упорядник Н. Терехова та інші].&nbsp;— Київ : Кий, 2007.&nbsp;— С.&nbsp;3.</ref>.


[[Файл:Мешканці будинку на Паньківській, 9.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Жителі Паньківщини (у тому числі [[Грушевська Ольга Олександрівна|Ольга Грушевська]]) у 1928 році]]
Назва&nbsp;— від власників цих земель у [[1516]]—[[1570]] роках Паньковичів або Панькевичів (відомі, зокрема, намісник київського митрополита Василь Панькович і його син Максим). Імовірно, Паньковичі мали володіння і на лівому березі Дніпра, де в 1-й пол. XVII століття також існувала Паньківщина (див. [[Позняки]]). Згодом Паньківщина до [[1786]] року належала [[Софійський монастир|Софійському монастирю]].
Назва&nbsp;— від власників цих земель у [[1516]]—[[1570]] роках Паньковичів або Панькевичів (відомі, зокрема, намісник київського митрополита Василь Панькович і його син Максим). Імовірно, Паньковичі мали володіння і на лівому березі Дніпра, де в 1-й пол. XVII століття також існувала Паньківщина (див. [[Позняки]]). Згодом Паньківщина до [[1786]] року належала [[Софійський монастир|Софійському монастирю]].


Оскільки митрополичі володіння поширювалися і на протилежний, правий берег Либеді, там з часом виник хутір Паньківщина (позначений на картах 1830-х, 1842 та 1865 років). З 1873 року хутір Паньківщина мав назву Кучмин Яр. Проте аж до кінця ХІХ століття на сучасній Батиєвій горі були вишневі сади, що належали церкві.
Оскільки митрополичі володіння поширювалися і на протилежний, правий берег Либеді, там з часом виник хутір Паньківщина (позначений на картах 1830-х, 1842 та 1865 років). З 1873 року хутір Паньківщина мав назву Кучмин Яр. Проте аж до кінця ХІХ століття на сучасній Батиєвій горі були вишневі сади, що належали церкві.


Сучасне планування і назви вулиць&nbsp;— з [[1836]] року, тоді ж прокладено [[Паньківська вулиця|вул. Паньківську]]. Інтенсивна забудова Паньківщини почалася у другій половині XIX століття. Тут селилася переважно київська інтелігенція: професори та студенти [[Університет Святого Володимира|Університету святого Володимира]], лікарі, журналісти, адвокати, діячі мистецтв. Через те у XIX&nbsp;— напочатку XX сторіччя район також був відомий як київський Латинський квартал.<ref name="ter" />
Сучасне планування і назви вулиць&nbsp;— з [[1836]] року, тоді ж прокладено [[Паньківська вулиця|вул. Паньківську]]. Інтенсивна забудова Паньківщини почалася у другій половині XIX століття. Тут селилася переважно київська інтелігенція: професори та студенти [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Університету святого Володимира]], лікарі, журналісти, адвокати, діячі мистецтв. Через те у XIX&nbsp;— напочатку XX сторіччя район також був відомий як [[Латинський квартал (Київ)|київський Латинський квартал]]<ref name="ter" />.


Збереглося багато споруд XIX&nbsp;— поч. XX ст. На розі Паньківської та [[Микільсько-Ботанічна вулиця|Микільсько-Ботанічної]] вулиць знаходився будинок [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайла Грушевського]], зруйнований артилерійським обстрілом з бронепоїзда [[Взяття Києва військами Муравйова|під час наступу більшовиків на Київ]]. Зберігся флігель, у якому зараз розташований [[Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського|його музей]].
Збереглося багато споруд XIX&nbsp;— поч. XX ст. На розі Паньківської та [[Микільсько-Ботанічна вулиця|Микільсько-Ботанічної]] вулиць знаходився будинок [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайла Грушевського]], зруйнований артилерійським обстрілом з бронепоїзда [[Штурм Києва (1918)|під час наступу більшовиків на Київ]]. Зберігся флігель, у якому зараз розташований [[Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського|його музей]].
[[Файл:Паньківщина 1898–1899.jpg|600px|міні|центр|Паньківщина, фото 1898–1899]]


== Примітки ==
== Примітки ==

Поточна версія на 20:40, 20 травня 2021

Паньківщина — поселення у долині річки Либеді, пізніше — частина Нової Забудови.

Паньківщина
Київ
Паньківщина

Паньківщина, фото 1898–1899
Загальна інформація
50°26′20″ пн. ш. 30°30′01″ сх. д. / 50.43889° пн. ш. 30.50028° сх. д. / 50.43889; 30.50028Координати: 50°26′20″ пн. ш. 30°30′01″ сх. д. / 50.43889° пн. ш. 30.50028° сх. д. / 50.43889; 30.50028
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Адмінодиниця Київ
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap 421866 ·R (Київ)
Карта
Паньківщина. Карта розташування: Київ
Паньківщина
Паньківщина
Паньківщина (Київ)

Межі району старої Паньківщини проходять приблизно між вулицями Льва Толстого та Тарасівською, по схилу від Ботанічного саду імені академіка О. Фоміна до річки Либідь[1].

Жителі Паньківщини (у тому числі Ольга Грушевська) у 1928 році

Назва — від власників цих земель у 15161570 роках Паньковичів або Панькевичів (відомі, зокрема, намісник київського митрополита Василь Панькович і його син Максим). Імовірно, Паньковичі мали володіння і на лівому березі Дніпра, де в 1-й пол. XVII століття також існувала Паньківщина (див. Позняки). Згодом Паньківщина до 1786 року належала Софійському монастирю.

Оскільки митрополичі володіння поширювалися і на протилежний, правий берег Либеді, там з часом виник хутір Паньківщина (позначений на картах 1830-х, 1842 та 1865 років). З 1873 року хутір Паньківщина мав назву Кучмин Яр. Проте аж до кінця ХІХ століття на сучасній Батиєвій горі були вишневі сади, що належали церкві.

Сучасне планування і назви вулиць — з 1836 року, тоді ж прокладено вул. Паньківську. Інтенсивна забудова Паньківщини почалася у другій половині XIX століття. Тут селилася переважно київська інтелігенція: професори та студенти Університету святого Володимира, лікарі, журналісти, адвокати, діячі мистецтв. Через те у XIX — напочатку XX сторіччя район також був відомий як київський Латинський квартал[1].

Збереглося багато споруд XIX — поч. XX ст. На розі Паньківської та Микільсько-Ботанічної вулиць знаходився будинок Михайла Грушевського, зруйнований артилерійським обстрілом з бронепоїзда під час наступу більшовиків на Київ. Зберігся флігель, у якому зараз розташований його музей.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького. Ілюстроване інформаційне видання. / Головне управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); [упорядник Н. Терехова та інші]. — Київ : Кий, 2007. — С. 3.

ДжерелаРедагувати