Перегляд вихідного коду сторінки Пам'ятники Львова

У [[Львів|Львові]] на початку [[18 століття|XVIII столітті]] було встановлено перший пам'ятник в [[Україна|Україні]]<ref>{{Cite web|url=http://city-adm.lviv.ua/portal/history-of-lviv/for-the-first-time-in-lviv/5263-pershyi-v-ukraini-pam-iatnyk-polskomu-hetmanovi-stanislavu-yablonovskomu|title=Перший в Україні пам'ятник польському гетьманові Станіславу Яблоновському&nbsp;— Львівська міська рада|website=city-adm.lviv.ua|language=uk-ua|accessdate=2017-02-04}}</ref>&nbsp;— [[Пам'ятник Станіславу Яблоновському (Львів)|монумент гетьманові Станіславу Яблоновському]]. Станом на 2012 рік 89 пам'ятників Львова мають статус [[Пам'ятка монументального мистецтва|пам'ятки монументального мистецтва]].

== Сучасні пам'ятники ==

{| class="wikitable sortable" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|- bgcolor="#EBE05F"
|bgcolor="#CFCFCF"|<span style=>'''Назва'''</span>
|bgcolor="#CFCFCF"|<span style=>'''Розташування'''</span>
|bgcolor="#CFCFCF"|<span style=>'''Фото'''</span>
|bgcolor="#CFCFCF"|<span style=>'''Короткі відомості'''</span>
|-
|'''[[Пам'ятник Степанові Бандері (Львів)|Бандері Степанові]]'''
|[[Вулиця Бандери (Львів)|вул. Степана Бандери]] ([[площа Кропивницького]])
|[[Файл:Pamjatnyk Stepanu Banderi u L'vovi.jpg|100px]]
|Відкритий [[14 жовтня]] [[2007]] року, скульптор&nbsp;— [[Посікіра Микола Михайлович|Микола Посікіра]], архітектор&nbsp;— [[Федик Михайло Миронович|Михайло Федик]] та Юрій Столяров.<ref name="АЛ675">{{книга |автор = |частина = |заголовок = Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст.|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2008|том = |сторінки = 675 |сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7022-77-8|тираж = }}</ref>
|-
|'''Борцям за волю України'''
|[[Вулиця Вітовського (Львів)|вул. Вітовського]] (навпроти входу до [[Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького|парку Хмельницького]])
|[[Файл:Пам'ятник Борцям за волю України (Львів).jpg|100px]]
|
|-
|'''Погруддя [[Іван Виговський|Івана Виговського]]'''
|[[Вулиця Виговського (Львів)|вулиця Виговського]]
|[[Файл:Погруддя І. Виговського (ск. Р. Романович).jpg|100px]]
|Встановлене у [[2000-ні|2000-х]] роках в приміщенні Залізничної райадміністрації Львова, скульптор [[Романович Роман Теодорович|Роман Романович]]
|
|-
|'''«Воля ціни не має!»'''
|[[Вулиця Городоцька (Львів)|вул. Городоцька]], 20
|[[Файл:Пам'ятник Ярославу Гайвасу, Петру Башуку, Петру Канюці.jpg|100px]]
|Як стверджує анотаційна дошка до пам'ятника: «''Споруджений в пам'ять про пластунів-членів ОУН, політв'язнів Ярослава Гайваса, Петра Башука, Петра Канюка, які здійснили 16.06.1939 року відчайдушну втечу з польської в'язниці „Бригідки“''»
|-
|'''Героям ЗУНР та УГА'''
|на розі вулиць [[Вулиця Листопадового чину|Листопадового чину]] та [[Вулиця Огієнка (Львів)|Огієнка]]
|[[Файл:Пам'ятник Героям ЗУНР та УГА у Львові.JPG|100px]]
|Відкритий [[1 листопада]] [[2018]] року<ref>[https://zik.ua/news/2018/11/01/u_lvovi_vidkryly_monumentalnyy_vosmymetrovyy_pamyatnyk_do_storichchya_zunr_1439071 У Львові відкрили монументальний восьмиметровий пам’ятник до сторіччя ЗУНР, повідомлення на ''zik.ua'']</ref>.
|-
|'''[[Пам'ятник Героям Листопадового чину|Героям Листопадового чину]]'''
|[[Вулиця Городоцька|вул. Городоцька]]
|[[Файл:Пам'ятник Героям Листопадового чину (Львів).JPG|100px]]
|Відкритий [[31 жовтня]] [[2018]] року, скульптор&nbsp;— [[Цісарик Володимир Орестович|Володимир Цісарик]].
|-
|'''Гравцям «Карпат», що здобули Кубок СРСР з футболу'''
|На алеї [[Україна (стадіон)|стадіону «Україна»]]
|[[Файл:Кубок 1969.JPG|100px]]
|Відкритий на честь здобуття [[Карпати (Львів)|ФК «Карпати»]] [[Кубок СРСР з футболу|Кубка СРСР]]-[[1969]]
|-
|'''Громадянам Львівщини, полеглим в Афганістані'''
|Сквер між вулицями [[Вулиця Клепарівська|Клепарівською]], [[Вулиця Єрошенка (Львів)|Єрошенка]] і [[Вулиця Батуринська (Львів)|Батуринською]], біля [[Власта (готель)|готелю «Власта»]].
|[[Файл:Пам'ятник громадянам Львівщини, полеглим в Афганістані.JPG|100px]]
|Встановлено 1999 року.<ref>{{Cite web |url=http://www.buckses.info/loo-usva/knigi.htm |title=Афган і нині живе в душах багатьох наших громадян |accessdate=23 грудень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131224101338/http://www.buckses.info/loo-usva/knigi.htm |archivedate=24 грудень 2013 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|'''[[Пам'ятник Михайлові Грушевському (Львів)|Грушевському Михайлові]]'''
|[[Проспект Шевченка (Львів)|проспект Шевченка]]
|[[Файл:Пам'ятник Грушевському Львів.jpg|100px]]
|Перший в Україні пам'ятник Грушевському. Відкритий [[12 червня]] [[1994]] року, матеріали: бронза і граніт, скульптори&nbsp;— [[Крвавич Дмитро Петрович|Дмитро Крвавич]], Микола Посікіра, [[Яремчук Любомир Антонович|Любомир Яремчук]], архітектор&nbsp;— Василь Каменщик.<ref>Архітектура Львова…&nbsp;— С. 673.</ref>
|-
|'''[[Пам'ятник королю Данилу Галицькому (Львів)|Королю Данилу]]'''
|[[Площа Галицька (Львів)|площа Галицька]]
|[[Файл:Пам'ятник королю Данилу.jpg|100px]]
|Відкритий у [[2001]] році, скульптори: [[Ярич Василь Якимович|Василь Ярич]], [[Романович Роман Теодорович|Роман Романович]], архітектор&nbsp;— Ярема Чурилик.<ref name="АЛ675"/> На виготовлення пам'ятнику пішло 9 тонн бронзи і 60 тонн граніту. Висота пам'ятника&nbsp;— 18 м.
|-
|'''[[Войцех Бартош Ґловацький|Ґловацькому Бартошові]]'''
|[[Вулиця Личаківська|вул. Личаківська]], у [[Личаківський парк|Личаківському парку]]
|[[Файл:Лычаковский парк Гловацкий.jpg|100px]]
|Відкритий у [[1905]] році, скульптори&nbsp;— [[Юліан Марковський]] і [[Кузневич Григорій Микитович|Григорій Кузневич]]. П'єдестал викладений із брил каміння, вирізаних з [[Чортова Скеля|Чортової скелі]] під [[Винники|Винниками]].<ref name="АЛ_505">Архітектура Львова…&nbsp;— С. 505.</ref>
|-
|'''[[Никифор Дровняк|Дровняку Никифорові-Епіфанію]]'''
|[[площа Музейна]], біля колишнього [[Церква Пресвятої Євхаристії (Львів)|домініканського костелу]]
|[[Файл:Nikifor Drowniak (Lviv).JPG|100px]]
|Відкритий [[13 травня]] [[2006]] року, скульптор&nbsp;— Сергій Олешко, архітектор&nbsp;— Михайло Ягольник.<ref name="АЛ674"/>
|-
|'''Жертвам [[Голодомор]]у-геноциду та депортацій XX століття'''
|[[Вулиця Виговського (Львів)|вул. Виговського]], на подвір'ї церкви Святої Покрови біля ТВК [[Ринок «Південний»|«Південний»]]
|[[Файл:Пам'ятник Жертвам голодомору-геноциду та депортацій ХХ століття.jpg|100px]]
|
|-
|'''Жертвам [[Львівське гетто|львівського єврейського гетто]]'''
|[[Проспект В'ячеслава Чорновола (Львів)|проспект В'ячеслава Чорновола]], біля Палацу культури імені Гната Хоткевича
|[[Файл:Пам'ятник жертвам Голокосту Львів.jpg|100px]]
|Відкритий у [[1992]] році, скульптори&nbsp;— [[Штеренштейн Луїза Йосипівна|Луїза Штеренштейн]], Юлій Шмуклер, архітектор&nbsp;— Василь Пліхівський.<ref name="АЛ674"/>.
|-
|'''[[Пам'ятник «Жертвам комуністичних злочинів»|Жертвам комуністичних злочинів]]'''
|[[Вулиця Бандери (Львів)|вул. Степана Бандери]] ([[Площа Шашкевича (Львів)|площа Шашкевича]])
|[[Файл:Пам'ятник жертвам комуністичних злочинів.jpg|100px]]
|Відкритий у [[1997]] році поблизу [[Меморіал «Тюрма на Лонцького»|колишньої тюрми «На Лонцького»]]&nbsp;— катівні комуністичного режиму, скульптори&nbsp;— [[Штаєр Петро Федорович|Петро Штаєр]] і [[Сивенький Роман Павлович|Роман Сивенький]].<ref name="АЛ674"/>
|-
|'''[[Леопольд фон Захер-Мазох|Леопольдові фон Захер-Мазоху]]'''
|[[Вулиця Сербська (Львів)|вул. Сербська]], біля «[[Мазох-кафе]]»
|[[Файл:Masoch.jpg|100px]]
|Відкритий у [[2008]] році, скульптор&nbsp;— [[Цісарик Володимир Орестович|Володимир Цісарик]]. Його відкриття було неоднозначно сприйняте львівськими елітами.
|-
|'''[[Іван Павло II|Іванові Павлу II]]'''
|[[проспект Червоної Калини (Львів)|проспект Червоної Калини]], біля храму Різдва Пресвятої Богородиці, де він у 2001 році зустрічався з молоддю
|[[Файл:Пам'ятник Іванові-Павлові ІІ (Львів).jpg|100пкс]]
|Відкритий у червні [[2002]] року
|-
|'''[[Пам'ятник Володимирові Івасюку (Львів)|Івасюку Володимирові]]'''
|[[Проспект Шевченка (Львів)|проспект Шевченка]], 7/9
|[[Файл:Пам'ятник Івасюку у Львові.jpg|100пкс]]
|Відкритий 20 грудня 2011 року. Усю проектну роботу та спорудження пам'ятника профінансував [[Вакарчук Святослав Іванович|Святослав Вакарчук]].
|-
|'''[[Ян Кілінський|Кілінському Яну]]'''
|[[Стрийський парк]], (нижня тераса, біля озера)
|[[Файл:Lwów - Pomnik Jana Kilińskiego.JPG|100px]]
|Відкритий у [[1894]] році&nbsp;— найстаріший у Львові пам'ятник, що дійшов до наших днів, скульптор&nbsp;— [[Юліан Марковський]]
|-
|'''[[Кульчицький Юрій-Франц|Кульчицькому Юрієві]]'''
|[[площа Данила Галицького]]
|[[Файл:Пам'ятник Кульчицькому (Львів).JPG|100px]]
|Відкритий 22 жовтня 2013 року на честь вихідця із [[Самбірський район|Самбірщини]], героя [[Віденська битва|оборони Відня]], популяризатора кави в Європі.<ref>{{Cite web |url=http://portal.lviv.ua/news/2013/10/22/181500.html |title=У Львові з'явився бронзовий рятівник Відня |accessdate=28 жовтень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131029202123/http://portal.lviv.ua/news/2013/10/22/181500.html |archivedate=29 жовтень 2013 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|'''[[Ігнатій Лукасевич|Лукасевичу Ігнатію]] та [[Ян Зег|Зегу Яну]] '''
|[[Вулиця Вірменська (Львів)|вул. Вірменська]], 18, біля ресторації-музею «[[Гасова лямпа]]»
|[[Файл:Пам'ятник винахідникам гасу.jpg|100px]]
|Пам'ятник винахідникам гасової лампи біля [[!ФЕСТ#.D0.93.D0.B0.D1.81.D0.BE.D0.B2.D0.B0_.D0.BB.D1.8F.D0.BC.D0.BF.D0.B0|кнайпи «Гасова лямпа»]]. Угорі&nbsp;— Ігнатій Лукасевич, а біля винаходу сидить Ян Зег. Скульптор&nbsp;— [[Цісарик Володимир Орестович|Володимир Цісарик]].
|-
|'''Лучнику'''
|[[Площа Ринок (Львів)|площа Ринок]], біля входу у [[Львівська ратуша|Ратушу]]
|[[Файл:Скульптура лучника (Львів).JPG|100px]]
|Відкритий у [[2013]] році, викуваний із металу.<ref>{{Cite web |url=http://portal.lviv.ua/news/2013/09/14/124020.html |title=На площі Ринок з'явився металевий лучник |accessdate=16 вересень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140413124853/http://portal.lviv.ua/news/2013/09/14/124020.html |archivedate=13 квітень 2014 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|'''Меморіал героям [[Небесна Сотня|Небесної Сотні]] та героям, полеглим у [[Російська збройна агресія проти України (2014—2017)|російсько-українській війні]] '''
|[[Вулиця Професорська (Львів)|вулиця Професорська]]
|
|Відкритий [[7 вересня]] [[2016]] року поруч із НУ «Львівська політехніка» в маленькому парку, що розташований поблизу науково-технічної бібліотеки університету. Проектні роботи студенти виконували безкоштовно. Гроші виділили зі студентських пожертв та університетського фонду.<ref>[http://24tv.ua/pamyatnik_nebesniy_sotni_y_voyinam_ato_vidkrili_u_lvovi_n723668 Пам'ятник Небесній Сотні й воїнам АТО відкрили у Львові]</ref>
|-
|'''[[Монумент Бойової Слави Радянських Збройних Сил]]'''
|[[Вулиця Стрийська (Львів)|вул. Стрийська]]
|[[Файл:Монумент Славы Львов 4.jpg|100px]]
|Відкритий у [[1970]] році. Скульптори&nbsp;— [[Крвавич Дмитро Петрович|Дмитро Крвавич]], [[Мисько Еммануїл Петрович|Еммануїл Мисько]], [[Мотика Ярослав Миколайович|Ярослав Мотика]], Олександр Пирожков, архітектори&nbsp;— [[Огранович Аполлон Сергійович|Аполлон Огранович]], [[Вендзилович Мирон Дем'янович|Мирон Вендзилович]].<ref>''Трегубова&nbsp;Т.&nbsp;О., Мих&nbsp;Р.&nbsp;М.'' Львів…&nbsp;— С. 257—258.</ref>
|-
|'''[[Пам'ятник львівським броварям|Львівським броварям]]'''
|[[Проспект Свободи (Львів)|проспект Свободи]]
|
|Відкритий у [[2011]] році
|-
|'''[[Пам'ятник Адамові Міцкевичу (Львів)|Міцкевичу Адамові]]'''
|[[Площа Міцкевича (Львів)|площа Адама Міцкевича]]
|[[Файл:KolumnaMickiewicza.jpg|100px]]
|Відкритий у [[1904]] році. Вважається найгарнішим пам'ятником Адамові Міцкевичу за межами [[Польща|Польщі]] та одним із найгарніших у світі. Скульптор&nbsp;— [[Антон Попель]].
|-
|'''[[Облога Високого замку (1648)|На честь розгрому військами Максима Кривоноса польсько-шляхетських військ]]'''
|[[парк «Високий Замок»]]
|[[Файл:Ukraine-Lviv-High Castle-7.jpg|100px]]
|
|-
|'''На честь 2000-річчя Різдва Христового та 100-річчя церкви святого Георгія'''
|на території [[Церква святого Георгія (Львів)|церкви святого Георгія]] ([[Вулиця Короленка (Львів)|вул. Короленка]], 3)
|[[Файл:PamyatnyZnak.jpg|100пкс]]
|Пам'ятний знак споруджено у [[2001]] році
|-
|'''[[Пальма Мерцалова]]'''
|біля [[Залізничний вокзал (Львів)|Головного залізничного двірця]]
|[[Файл:Пальма-Мерцалова-Львів.JPG|100px]]
|Пальму встановлено у березні [[2003]] року ліворуч від головного входу.
|-
|'''Пам'яті жертв політичних репресій'''
|[[Вулиця Замарстинівська (Львів)|вул. Замарстинівська]], 7
|[[Файл:Пам'ятник українцям, полякам і євреям, жертвам нацистських злочинів.jpg|100px]]
|Споруджений поблизу колишньої тюрми, в якій чинилися нацистські та комуністичні злочини й катування
|-
|'''[[Панчишин Мар'ян Іванович|Панчишину Мар'янові]]'''
|перед головним корпусом Обласної клінічної лікарні ([[Вулиця Чернігівська (Львів)|вул. Чернігівська]], 7)
|[[Файл:Kolegium Pijarzow 04.jpg|100px]]
|Відкритий у [[2000]] році. Скульптор&nbsp;— [[Гурмак Василь Миколайович|Василь Гурмак]]<ref>{{книга |автор = [[Стельмащук Галина Григорівна|Стельмащук&nbsp;Г.&nbsp;Г.]]|частина = Гурмак Василь Миколайович |заголовок = [[Енциклопедія сучасної України]] |оригінал = |посилання = |відповідальний = [[Національна академія наук України]], [[Наукове товариство імені Шевченка]]|видання = |місце = К|видавництво = Поліграфкнига |рік = 2006|том = 6|сторінки = 660—661 |сторінок = |серія = |isbn = 966-02-3966-1|тираж = }}</ref>.
|-
|'''[[Паровоз|Паротягу]]'''
|поблизу локомотивного депо «Львів-Захід»
|[[Файл:Пам'ятник паротягу (Львів).jpg|100px]]
|
|-
|'''Пушкіну Олександру'''
|[[Вулиця Короленка (Львів)|вул. Короленка]], 1-А
|
|Бюст на початку червня [[2009]] року вмонтовано на кут будівлі, де містився [[Російський культурний центр у Львові|Російський культурний центр]]<ref>{{Cite web|url=http://zik.ua/news/2016/12/08/sud_postanovyv_prymusovo_vyselyty_rosiyskyy_kulturnyy_tsentr_z_budivli_u_1005239|title=Суд постановив примусово виселити Російський культурний центр з будівлі у Львові|website=zik.ua|language=ua|accessdate=2017-02-04}}</ref>. Цей бюст є вже третім, позаяк попередні два були знищені в 2005 та 2007 роках. Архітектор&nbsp;— Олег Дергачов<ref>[http://www.lvivtoday.com.ua/lviv-society/1203 Third Time Lucky for Pushkin Bust? // Lviv Today. Issue 15, June 2009]</ref>
|-
|'''Першому футбольному матчеві України'''
|[[Стрийський парк]] (верхня тераса)
|[[Файл:110 років укрфутболу.JPG|100px]]
|Відкритий у [[2004]] році з нагоди 110-річчя першого [[Український футбол|футбольного матчу в Україні]], на місці колишнього стадіону, де він відбувся. Скульптор&nbsp;— [[Скакун Ярослав Іванович|Ярослав Скакун]], архітектор&nbsp;— Роман Мелех, організатор&nbsp;— Богдан Кобрин. Матеріал&nbsp;— граніт, бронза.
|-
|'''[[Іван Підкова|Підкові Івану]]'''
|[[Площа Підкови (Львів)|площа Івана Підкови]]
|[[Файл:Monument of Ioan Potcoavă (Lviv, Ukraine).JPG|100px|]]
|Відкритий у [[1982]] році, скульптор [[Кулик Петро Іванович|Петро Кулик]], архітектор [[Блюсюк Володимир Іванович|Володимир Блюсюк]]<ref>''Проскуряков&nbsp;В.&nbsp;І.'' Творчий внесок викладачів львівської архітектурної школи у формування архітектури Львова 60–80 рр. XX&nbsp;ст. // Досвід та перспективи розвитку міст України. Збірник наукових праць.&nbsp;— №&nbsp;11.&nbsp;— 2006.&nbsp;— С. 105.</ref>.
Напис на п'єдесталі: «Іван Підкова&nbsp;— герой спільної боротьби українського та молдавського народів проти турецьких поневолювачів. Страчений польською шляхтою у Львові 16 червня 1578 року»
|-
|'''[[Пабло Пікассо|Паблу Пікассо]]'''
|[[Вулиця Зелена (Львів)|вул. Зелена]], 88
|[[Файл:Pablo Picasso (Lviv).JPG|100px]]
|Відкритий 13 червня [[2009]] року, скульптор&nbsp;— [[Цісарик Володимир Орестович|Володимир Цісарик]]. Встановлений з нагоди 12-річчя клубу «Picasso» і є першим в Україні пам'ятником Пікассо<ref>[http://pikartgroup.com/ua/newsras Новини PikArt Group] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091003215316/http://pikartgroup.com/ua/newsras |date=3 жовтень 2009 }}&nbsp;— перевірено 24.06.2009</ref>. Художника зображено з голим торсом, у шортах та босоніж. Він стоїть і курить цигарку, кінчик якої світиться червоним полум'ям. У клубі пояснили такий вибір вигляду пам'ятника тим, що таким художник зазнимкований на багатьох фото<ref>«Лео Поліс» (безкоштовний додаток до газети [[Високий замок (газета)|Високий Замок]].&nbsp;— 18 червня 2009.&nbsp;— №&nbsp;24 (146).</ref>.
|-
|'''Подвигу медиків у Другій світовій війні''' / '''Серцю Данко'''
|Біля головного корпусу [[Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького|Львівського медуніверситету]] ([[Вулиця Пекарська (Львів)|вул. Пекарська]])
|[[Файл:Данко-львів.jpg|100px]]
| Відкритий [[1975]] року. Скульптор [[Кушнір Іван Юрійович|Іван Кушнір]], архітектор [[Огранович Аполлон Сергійович|Аполлон Огранович]].<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Изобразительное искусство Львова |оригінал = |посилання = |відповідальний = Автор-составитель [[Мисько Еммануїл Петрович|Э.&nbsp;П.&nbsp;Мисько]] |видання = |місце = М.|видавництво = Советский художник|рік = 1978|том = |сторінки = 61 |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}; Памятники истории…&nbsp;— С. 316.</ref>
|-
|'''Правоохоронцям, які загинули під час виконання службових обов'язків / [[Юрій Змієборець|Юрію Змієборцю]]'''
|[[Площа Григоренка (Львів)|площа Генерала Григоренка]]
|[[Файл:Пам'ятник міліціонерам Львів.jpg|100px]]
|Відкритий у [[1999]] році, скульптори&nbsp;— В.&nbsp;і&nbsp;[[Сухорський Андрій Петрович|А.&nbsp;Сухорські]], архітектор&nbsp;— О.&nbsp;Ярема.<ref name="АЛ674">Архітектура Львова…&nbsp;— С. 674.</ref>
|-
|'''Усмішці'''
|[[Вулиця Вірменська (Львів)|вул. Вірменська]], біля «[[Дзиґа (об'єднання)|Дзиґи]]»
|[[Файл:Пам'ятник усмішці (Львів).jpg|100px]]
|Відкритий у [[2001]] році, пам'ятник змінюють кожні сім років (теперішній стоїть із [[2008]]).
|-
|'''[[Сажотрус]]у'''
|[[Вулиця Староєврейська|вул. Староєврейська]], 48; на даху кафе «Дім легенд»
|
|Скульптор&nbsp;— [[Володимир Цісарик]]
|-
|'''[[Василь Стефаник|Стефанику Василеві]]'''
|[[Вулиця Стефаника (Львів)|вул. Стефаника]], перед [[Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника|Національною Бібліотекою імені Стефаника]]
|[[Файл:Пам*ятник Стефанику у Львові.jpg|100px]]
|Відкритий у [[1971]] році, скульптор&nbsp;— [[Сколоздра Володимир Іванович|Володимир Сколоздра]], архітектор Мирон Вендзилович<ref name="Трегубова 258">''Трегубова&nbsp;Т.&nbsp;О., Мих&nbsp;Р.&nbsp;М.'' Львів…&nbsp;— С. 258.</ref>.
|-
|'''[[Космонавт]]ам'''
|[[Вулиця Виговського (Львів)|вул. Виговського]]
|
|
|-
|'''Товариству «Просвіта»'''
|сквер між [[Вулиця Лисенка (Львів)|вул. Лисенка]] та [[Вулиця Просвіти (Львів)|вул. Просвіти]]
|[[Файл:Proswita Lviv004.JPG|100px]]
|Відкритий у [[1993]] році до 125-річчя [[Товариство «Просвіта»|товариства «Просвіта»]]. Скульптор&nbsp;— [[Василь Ярич]], архітектор&nbsp;— Микола Обідняк.
|-
|'''Товариству «Сокіл-Батько»'''
|[[Вулиця Стрийська (Львів)|вул. Стрийська]], поблизу будівлі Податкової адміністрації
|[[Файл:Пам'ятник товариству "Сокіл-Батько" (Львів).jpg|100пкс]]
|Споруджений нібито на місці, де у [[1911]]–[[1939]] роках містився спортивний майдан «Український город» громадсько-політичного і гімнастично-пожежного товариства «[[Сокіл-Батько]]». Насправді стадіон «Сокола-Батька» був розташований кількасот метрів північніше, на території [[Стрийський парк|Стрийського парку]]&nbsp;— там, де тепер станція дитячої залізниці.
|-
|'''[[Іван Труш|Трушу Іванові]]'''
|[[Вулиця Франка (Львів)|вул. Івана Франка]], поблизу Польського консульства і головного входу до Стрийського парку
|[[Файл:Труш львів.JPG|100px]]
|Відкритий у [[1996]] році, скульптор&nbsp;— Сергій Олешко, архітектор Михайло Ягольник<ref name="АЛ674"/>.
|-
|'''Убитим львівським професорам'''
|[[Студентський парк (Львів)|Студентський парк]]
|[[Файл:Lwow-nowy pomnik zamordowanych polskich profesorow.JPG|100px]]
|Пам'ятник [[Убивство львівських професорів|львівським професорам, розстріляних німцями]] під час окупації міста [[1941]] року. Відкритий [[2011]] року. Має вигляд кам'яної арки, з римськими цифрами, які символізують заповіді. При цьому виділена п'ята (''Не вбий''). Автори&nbsp;— О.&nbsp;Сильва, О.&nbsp;Трофименко, Д.&nbsp;Сорокевич.<ref>''Єфімова&nbsp;А.'' Сучасні художні практики в міському просторі як засіб актуалізації культурної пам'яті: західноєвропейський та український досвід // Мистецтвознавчий автограф.&nbsp;— Львів: СПОЛОМ, 2014—2013.&nbsp;— №&nbsp;6—8.&nbsp;— С. 254.&nbsp;— ISBN 978-966-919-007-9.</ref> Перед 2011 роком на цьому місці стояв пам'ятний хрест, а ще давніше&nbsp;— споруджений на поч. [[1970-ті|1970-х]] роках (але офіційно не відкритий) пам'ятник у вигляді бетонного [[куб]]а з [[горельєф]]ним умовним зображенням розстріляних професорів (згодом цей пам'ятник був [[Демонтаж|демонтований]] радянською владою).
|-
|'''[[Пам'ятник Іванові Федорову (Львів)|Федорову Івану]]'''
|[[Вулиця Підвальна (Львів)|вул. Підвальна]]
|[[Файл:Ivan fedorov monument lviv 20060602.jpg|100px]]
|Відкритий у [[1977]] році, архітектор&nbsp;— [[Консулов Анатолій Дмитрович|Анатолій Консулов]], скульптори&nbsp;— [[Борисенко Валентин Назарович|Валентин Борисенко]], [[Подольський Валентин Маркович|Валентин Подольський]]<ref name="Трегубова 258"/>.
|-
|'''Франкові Івану'''
|[[Вулиця Скісна (Львів)|вул. Скісна]], 1; у подвір'ї Львівської СШ №&nbsp;51 імені Івана Франка
|[[Файл:Погруддя Франка Львів СШ51 2016.JPG|100px]]
|Відкритий у [[1955]] році.
|-
|'''[[Пам'ятник Іванові Франку (Львів)|Франку Іванові]]'''
|[[Вулиця Університетська (Львів)|вул. Університетська]] ([[Парк імені Івана Франка (Львів)|парк імені Івана Франка]], навпроти [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]])
|[[Файл:Демонстрація у Львові з метою відставки Табачника.jpg|100px]]
|Відкритий у [[1964]] році. Скульптори&nbsp;— Валентин Борисенко, [[Крвавич Дмитро Петрович|Дмитро Крвавич]], [[Мисько Еммануїл Петрович|Еммануїл Мисько]], [[Одрехівський Василь Павлович|Василь Одрехівський]] і [[Чайка Яків Ілліч|Яків Чайка]]. Архітектор&nbsp;— [[Шуляр Андрій Михайлович|Андрій Шуляр]].<ref>''Трегубова&nbsp;Т.&nbsp;О., Мих&nbsp;Р.&nbsp;М.'' Львів…&nbsp;— С. 256—257.</ref>
|-
|'''Хмельницькому Богданові'''
|[[Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького]]
|[[Файл:Пам'ятник Богдану Хмельницькому (Львів).jpg|100px]]
|
|-
|'''Чорноволу В'ячеславові'''
|[[Вулиця Підвальна (Львів)|вул. Підвальна]], [[Сквер «На Валах»|парк «На Валах»]], біля [[Львівська обласна державна адміністрація|Львівської облдержадміністрації]]
|[[Файл:Пам'ятник Чорноволу у Львові.jpg|100px]]
|Відкритий [[28 грудня]] [[2002]] року, скульптор&nbsp;— [[Самотос Іван Михайлович|Іван Самотос]], архітектор&nbsp;— [[Каменщик Василь Вікторович|Василь Каменщик]].<ref name="АЛ675"/>
|-
|'''Шашкевичу Маркіянові'''
|[[Вулиця Коперника (Львів)|вул. Коперника]]
|[[Файл:Пам'ятник Маркіяну Шашкевичу (Львів).jpg|100px]]
|Відкритий у [[1990]] році, скульптори&nbsp;— [[Крвавич Дмитро Петрович|Дмитро Крвавич]] і Микола Посікіра
|-
|'''[[Швейк|Бравому воякові]]'''
'''[[Швейк]]у'''
|[[Проспект Свободи (Львів)|проспект Свободи]], біля «Віденської кав'ярні»
|[[Файл:Швейк1львів.jpg|100px]]
|Відкритий у [[2002]] році, скульптор&nbsp;— Сергій Олешко
|-
|'''Швейкові на велосипеді'''
|[[Площа Ринок (Львів)|площа Ринок]], біля входу у [[Львівська ратуша|Ратушу]]
|[[Файл:Швейк2-львів.jpg|100px]]
|Відкритий у [[2007]] році, викуваний із металу
|-
|'''[[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Личаків)|Шевченку Тарасові]]'''
|[[Вулиця Личаківська|вул. Личаківська]], 171, на подвір'ї ЗСШ №&nbsp;63
|[[Файл:SHEVCHENKO.JPG|100px]]
|[[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Личаків)|Перший пам'ятник Шевченку у Львові]], встановлений у [[1960-ті|1960-их]]
|-
|'''Шевченку Тарасові'''
|[[Вулиця Чернеча Гора|вул. Чернеча Гора]], біля входу в «[[Шевченківський гай]]»
|[[Файл:Шевченко-львів2.jpg|100px]]
|Скульптор&nbsp;— Юрій Гав'юк
|-
|'''[[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Львів)|Шевченку Тарасові]]'''
|[[Проспект Свободи (Львів)|проспект Свободи]], «Клумба»
|[[Файл:Шевченко-львів.jpg|100px]]
|Відкритий [[24 серпня]] [[1992]] року, стела «Хвиля національного відродження» відкрита у [[1995]] році
|-
|-
|'''[[Андрей Шептицький|Шептицькому Андрею]]'''
|[[Площа Святого Юра]]; навпроти [[Собор святого Юра|Архикатедрального Собору святого Юра]]
|[[Файл:Monument Andrey Sheptytsky, Lviv, St. George square.JPG|100px]]
|Встановлений 25 липня 2015 року. Відкриття відбулося [[29 липня]] [[2015]] року, матеріал&nbsp;— бронза, висота 3,6 метра. Скульптор&nbsp;— [[Андрій Коверко]], архітектори&nbsp;— Ігор Кузьмак і Михайло Федик<ref>[http://dailylviv.com/news/kultura/u-lvovi-urochysto-vidkryly-pamyatnyk-mytropolytu-andreyu-sheptytskomu-21382 «У Львові урочисто відкрили пам'ятник митрополиту Андрею Шептицькому» Сайт «Щоденний Львів», перевірено 30.07.2015]</ref>
|-

|'''Вісьньовському Теофілові та Капусцинському Юліушу'''
|між вул. Я. Пстрака і [[Вулиця Золота (Львів)|вул. Золотою]] на [[Гора Страт (Львів)|горі Страт]]
|[[Файл:Гора Страт (Львів)-3.JPG|100px]]
|Відкритий у [[липень|липні]] [[1865]] року. Скульптор&nbsp;— [[Юліан Марковський]]
|-
|'''Козакам-запорожцям, які полягли при визволенні Львова в 1648&nbsp;р.'''
|вул. Високий Замок 1, біля прохідної Львівської обласної державної телерадіокомпанії
|
|
|-
|'''Українці Лесі'''
|[[Вулиця Караджича (Львів)|вул. Караджича]], 9; у подвір'ї Львівської СШ №&nbsp;75 імені Лесі Українки
|[[Файл:Lviv_Lesia_Ukrainka_Monument_RB.jpg|100px]]
|Відкритий у [[1971]] році. Скульптор&nbsp;— [[Біганич Лука Дмитрович|Лука Біганич]] та архітектор&nbsp;— [[Блюсюк Володимир Іванович|Володимир Блюсюк]].<ref>Памятники истории…&nbsp;— С. 312.</ref>
|-
|'''Львівським політехнікам, полеглим у роки Другої світової війни'''
|[[Вулиця Бандери (Львів)|вул. Степана Бандери]], 12; у сквері біля Головного корпусу НУ «Львівська Політехніка»
|[[Файл:Львівським політехнікам, полеглим у роки Другої світової війни.JPG|100px]]
|Відкритий у [[1976]] році. Скульптор&nbsp;— [[Попович Богдан Васильович|Богдан Попович]], І. Хміляр, архітектор [[Липка Роман Миколайович|Роман Липка]].<ref>Памятники истории…&nbsp;— С. 315.</ref>
|-
|'''Львівським Ромео і Джульєтті (Ромуальдо і Пелагеї)'''
|[[Проспект Чорновола (Львів)|проспект Чорновола]]; при «Фонтані закоханих», у сквері навпроти [[Львів (готель)|готелю «Львів»]]
|[[Файл:Пам'ятник львівським Ромео і Джульєтті.JPG|100px]]
|Відкритий 9 травня [[2013]] року. Скульптор&nbsp;— Мирослав Гоза.
|-
|'''[[Шухевич Роман Осипович|Шухевичу Романові]]'''
|[[Вулиця Білогорща|вул. Білогорща, 76а]]; навпроти Музею Романа Шухевича
|
|
|-
|'''Ветеринарові'''
|[[Вулиця Пекарська (Львів)|вул. Пекарська, 50]]; на території [[Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького|Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького]]
|[[Файл:Пам'ятник ветеринарному лікарю, Львів (01).jpg|100пкс]]
|Відкритий 29 серпня [[2016]] року. Скульптор&nbsp;— [[Савко Юліан Федорович|Юліан Савко]], архітектор&nbsp;— Іван Тимчишин<ref>[http://zaxid.net/news/showNews.do?pershiy_v_ukrayini_pamyatnik_veterinaru_vidkrili_u_lvovi&objectId=1402129 Перший в Україні пам'ятник ветеринару відкрили у Львові]</ref>.
|-
|'''Василеві Стусу'''
|[[Вулиця Повстанська|вул. Повстанська, 14]]; на території Львівського навчально-виховного комплексу імені Василя Стуса «Спеціалізована школа І ступеня&nbsp;— гімназія міжнародних відносин»
|[[Файл:Пам'ятник Василеві Стусу.jpg|100px]]
|Відкритий 4 вересня [[2016]] року. Пам'ятник&nbsp;— це дипломна робота студента [[Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша|Львівського державного коледжу декоративного й ужиткового мистецтва імені Івана Труша]] Віталія Думина, та виготовлений із вапняку<ref>[http://zaxid.net/news/showNews.do?u_lvovi_vidkrili_pamyatnik_vasilyu_stusu&objectId=1402653 У Львові відкрили пам'ятник Василю Стусу]</ref>.
|-
|
|}

== Втрачені пам'ятники ==
{| class="wikitable sortable" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|- bgcolor="#EBE05F"
|bgcolor="#CFCFCF"|<span style=>'''Назва'''</span>
|bgcolor="#CFCFCF"|<span style=>'''Розташування'''</span>
|bgcolor="#CFCFCF"|<span style=>'''Фото'''</span>
|bgcolor="#CFCFCF"|<span style=>'''Короткі відомості'''</span>
|-
|'''[[Великанович Юрій Дмитрович|Великановичу Юрію]]'''
|[[Вулиця Мишуги|вул. Олександра Мишуги]]
|[[Файл:Пам'ятник Великановичу Львів.jpg|100px]]
|Відкритий у [[1982]] році, скульптор&nbsp;— [[Бриж Теодозія Марківна|Теодозія Бриж]], архітектор&nbsp;— Лідія Лєсова.<ref>Архітектура Львова…&nbsp;— С. 634; {{книга |автор = [[Трегубова Тетяна Олександрівна|Трегубова&nbsp;Т.&nbsp;О.]], [[Мих Роман Михайлович|Мих&nbsp;Р.&nbsp;М.]]|частина = |заголовок = Львів. Архітектурно-історичний нарис|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Київ|видавництво = Будівельник|рік = 1989|том = |сторінки = 260|сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}; {{книга |автор = |частина = |заголовок = Памятники истории и культуры Украинской ССР |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Киев|видавництво = [[Наукова думка]]|рік = 1987 |том = |сторінки = 311 |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}.</ref>Прибраний у грудні 2017 року до музею скульпторки, після скинення його організацією [[С14]]<ref>{{Cite news|url=http://podrobnosti.ua/2214323-vo-lvove-spilili-pamjatnik-kommunisticheskomu-dejatelju.html|title=Во Львове спилили памятник коммунистическому деятелю|date=2017-12-03|work=podrobnosti|accessdate=2018-03-29}}</ref><ref>{{Citation|last=Телеканал ZIK|title=Активісти знесли монумент комуністичному діячу|date=2017-12-04|url=https://www.youtube.com/watch?v=ODu1fEr_N28|accessdate=2018-03-29}}</ref>
|-
|'''Борцям за владу Рад'''
|[[Площа Яворського|збіг вулиць Театральної та Народної гвардії імені Івана Франка]]
|
|Присвячено учасникам комуністичної підпільної організації «Народна гвардія імені Івана Франка», яка діяла під час німецької окупації Галичини у Другу світову війну. Відкрито у [[1979]] році. Скульптор [[Садовський Йосип Антонович|Йосип Садовський]], архітектор Анатолій Консулов.<ref>''Трегубова&nbsp;Т.&nbsp;О., Мих&nbsp;Р.&nbsp;М.'' Львів…&nbsp;— С. 260; Памятники истории…&nbsp;— С. 316.</ref> У народі пам'ятник прозвали пам'ятником «Печінці», оскільки він за формою нагадував цей людський орган. Демонтовано на початку 1990-х років.<ref>{{Cite web|url=http://www.lvivbest.com/uk/history/lviv-jakogo-vzhe-nema|title=Львів, якого вже нема {{!}} Lviv Ukraine|website=www.lvivbest.com|language=uk|accessdate=2017-02-04}}</ref>
|-
| '''Гаврилюку Олександрові'''
| [[Вулиця Лисенка (Львів)|вул. Лисенка]]
|
| Встановлений [[1982]] року. Скульптори [[Мисько Еммануїл Петрович|Еммануїл Мисько]], [[Крвавич Дмитро Петрович|Дмитро Крвавич]], архітектор [[Вендзилович Мирон Дем'янович|Мирон Вендзилович]]<ref name="Трегубова 258"/>.
|-
|'''Галану Ярославові'''
|верхня тераса [[Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького|парку культури та відпочинку]]
|[[Файл:Пам'ятник Ярославу Галану (Львів).jpg|100px]]
|
|-
|'''Галану Ярославові'''
| [[площа Петрушевича]]
|
| Відлитий із бронзи на Львівській експериментальній кераміко-скульптурній фабриці.<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К.|видавництво = Реклама |рік = 1980|том = |сторінки = 27|сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref> Відкритий [[29 грудня]] [[1972]] року. Скульптори [[Пилєв Олександр Павлович|Олександр Пилєв]], [[Усов Валентин Миколайович|Валентин Усов]], [[Охріменко Аїда Степанівна|Аїда Охріменко]] архітектор [[Блюсюк Володимир Іванович|Володимир Блюсюк]].<ref>{{книга |автор = Пінчук&nbsp;А.&nbsp;П. |частина = |заголовок = Місцями життя і діяльності Я.&nbsp;Галана у Львові. Екскурсія по місту |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Каменяр (видавництво)|Каменяр]] |рік = 1976|том = |сторінки = 22 |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref> Цього ж року площу названо на честь Ярослава Галана. [[1992]] року пам'ятник демонтовано, площу перейменовано на честь Євгена Петрушевича.
|-
|'''Ґолуховському Аґенору'''
|на початку головної алеї [[Парк імені Івана Франка (Львів)|парку імені Івана Франка]]
|[[Файл:Agenor Goluchowski monument Lviv.jpg|100px]]
|Пам'ятник колишньому наміснику [[Королівство Галичини і Володимирії|Галичини]], депутату австрійського [[рейхсрат]]у було встановлено [[28 червня]] [[1901]] року. Скульптор [[Ципріан Годебський (скульптор)|Ципріан Годебський]]. У [[1949]] році пам'ятник знято.<ref>Центр міської історії Центрально-Східної Європи [http://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture?pictureid=1117 Пам'ятник Голуховському та єзуїтський парк] Переглянуто 17 квітня, 2010</ref>
|-
|'''Боронителям Львова'''
|[[Персенківка]]
|[[Файл:Пам'ятник захисникам Львова.jpg|100px]]
|Пам'ятник встановлено [[28 вересня]] [[1924]] року, де під час [[Українсько-польська війна в Галичині 1918—19|польсько-української війни]] велися [[Битва за Львів (1918)|запеклі бої]]. Безкоштовно виконаний за проектом інженера-архітектора [[Рудольф Індрух|Рудольфа Індруха]] архітектором [[Антоній Нестаровський|Антонієм Нестаровським]].<ref>http://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture?pictureid=1979</ref>
|-
|'''Кузнєцову Миколі'''
|[[Вулиця Івана Франка (Львів)|вул. Івана Франка]] (на площі, поблизу сучасного Консульства Польщі)
|[[Файл:Пам'ятник Миколі Кузнецову (Львів).jpg|100px]]
|Пам'ятник [[Кузнецов Микола Іванович (розвідник)|Миколі Кузнецову]] роботи скульпторів [[Власов Василь Юхимович|Василя Власова]], С.&nbsp;Рукавишнікова та [[Подольський Валентин Маркович|Валентина Подольського]] за участі архітекторів [[Дорошенко Володимир Карпович|Володимира Дорошенка]] і Михайла Каневського.<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = М.|видавництво = Советский художник|рік = 1980|том = |сторінки = 32|сторінок = |серія = ||тираж = }}</ref> Відкритий [[23 вересня]] [[1962]]. На фасаді гранітного постаменту було викарбувано: «М.&nbsp;І.&nbsp;Кузнецов. Герой Радянського Союзу»; на лівому боці&nbsp;— слова з листа Кузнєцова до рідних, на правому&nbsp;— уривок з «Пісні про сокола» [[Максим Горький|Максима Горького]]. У 1993&nbsp;році пам'ятник перевезли на батьківщину Кузнецова&nbsp;— до міста [[Талиця (місто)|Талиця]] ([[Росія]]).<ref>http://lvivcenter.org/uk/uid/picture?pictureid=3078</ref>
|-
|'''[[Пам'ятник Леніну (Львів)|Леніну Володимирові]]'''
|[[Проспект Свободи (Львів)|проспект Свободи]], навпроти [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Оперного театру]]
|
|Підготовка до встановлення пам'ятника [[Ленін|В.&nbsp;І.&nbsp;Леніну]] почалася ще перед початком [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], у червні [[1941]] року, але встановлений він був лише у [[1952]] році. Робота скульптора [[Меркуров Сергій Дмитрович|Сергія Дмитровича Меркурова]] була камерною напівфігурою на високому гранітному постаменті, що символізував трибуну. Саме цей пам'ятник був одним з перших (вересень [[1990]]) серед демонтованих, відповідно до санкції місцевої влади; бронзовий відлив був розплавлений.
|-
|'''Мельничуку Юрієві'''
|[[площа Шашкевича]]
|
|Відкрито у [[1973]] році, скульптор [[Чайка Яків Ілліч|Яків Чайка]], архітектор [[Каменщик Василь Вікторович|Василь Каменщик]]<ref>{{книга |автор =Сосса &nbsp;Р.|частина = |заголовок = Львов. Атлас туриста |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Москва  |видавництво = Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР|рік = 1989|том = |сторінки =52|сторінок =128 |серія = |isbn = |тираж =}}{{ref-ru}}</ref>. Демонтовано у [[1991]] році.
|-
|'''Смольці Францішекові'''
|[[площа Генерала Григоренка]]
|[[Файл:Пам'ятник Францішеку Смольці (Львів).jpg|100px]]
|Відкритий у [[1913]] році, скульптор [[Тадеуш Блотницький]], архітектор [[Тадеуш Новаковський]]. Зруйнований у [[1946]] році.<ref name="АЛ_505"/>
|-
|'''Собеському Янові'''
|[[Проспект Свободи (Львів)|Гетьманські вали]]
|[[Файл:SobeskijJan.jpg|100px]]
|Пам'ятник був урочисто відкритий у листопаді [[1898]] року. Автором проекту виступив [[Баронч Тадей|Тадеуш Баронч]], кам'яний цоколь виконав [[Юліан Марковський]]. Фігуру гетьмана відлили у [[Відень|Відні]]. Скульптурне зображення бронзового вершника на кам'яному п'єдесталі зазнало впливу пам'ятників [[Ян III Собеський|Янові Собеському]] в [[Варшава|Варшаві]] й [[Богдан Хмельницький|Богданові Хмельницькому]] в [[Київ|Києві]]. У [[1950]] році «львівський гетьман» був перевезений до Варшави, а звідти у [[1965]] році до [[Ґданьск]]а, де й був встановлений.
|-
|'''Сталінській Конституції'''
|[[Проспект Свободи (Львів)|проспект Свободи]]
|[[Файл:Пам'ятник Сталінській Конституції (Львів).jpg|100px]]
|У [[1940]] перед пам'ятником Яну Собеському був установлений дерев'яний обеліск із [[соцреалізм|соцреалістичними]] фігурами солдата, робітника й селянина. На п'єдесталі містилися написи [[українська мова|українською]], [[польська мова|польською]] та [[їдиш|єврейською]] мовами. Монумент був зруйнований у червні [[1941]] року, ще до вступу німецьких військ до Львова.
|-
|'''Дружбі народів'''
|[[Проспект Свободи (Львів)|проспект Свободи]]
|
|Пам'ятник із дерева та гіпсу, відкритий у грудні [[1939]] року біля криниці Богоматері. Зруйнований натовпом [[30 червня]] [[1941]] року.<ref>Архітектура Львова…&nbsp;— С. 588.</ref>
|-
|'''Танкістам-гвардійцям'''
|[[Вулиця Личаківська|вул. Личаківська]]
|[[Файл:Пам'ятник танкістам-гвардійцям (Львів).jpg|100px]]
|Пам'ятник споруджений у [[1945]] році за проектом художника-архітектора В.&nbsp;А.&nbsp;Афанасьєва. Сталевий танк ИС («Иосиф Сталин») стояв на п'єдесталі, викладеному гранітними брилами та орнаментованому лавровими вінками. На фасаді п'єдесталу був розташований бронзовий гвардійський значок, з обидвох боків&nbsp;— мармурові таблиці з написом: «Вічна слава героям гвардійцям-танкістам Армії генерала-полковника Лелюшенка, що полягли в боях за свободу й незалежність Великої Радянської Батьківщини» та переліком імен танкістів, що загинули в боях під Львовом.<ref>http://lvivcenter.org/uk/uid/picture?pictureid=842</ref>
|-
|'''Возз'єднання Західної України з УРСР'''
|[[Площа Князя Ярослава Осмомисла (Львів)|площа Краківська]]
|
|Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] припинив своє існування давній [[Краківський ринок]], площу було впорядковано, озеленено та влаштовано сквер, в якому у [[1949]] році було встановлено закладний камінь, який демонтували на початку 1990-х років. Нині на місці скверу функціонує ринок «[[Добробут (ринок)|Добробут]]».
|-
|'''Василю Пересаді'''
|[[Вулиця Пасічна (Львів)|вулиця Пасічна]]
|
|Пам'ятник споруджено у [[1971]] році на перетині вул. Василя Пересади та проспекту Ленінського Комсомолу. Скульптор Яків Чайка, архітектор Володимир Блюсюк.<ref>Памятники истории…&nbsp;— С. 313.</ref>
|-
|'''[[Пам'ятник Корнелю Уєйському у Львові|Уєйському Корнелеві]]'''
|[[Проспект Шевченка (Львів)|вул. Академічна]]
|[[Файл:Пам'ятник Корнелю Уєйському.jpg|100px]]
|Пам'ятник споруджено у [[1901]] році перед головним входом до Міського казино. Автором бронзового бюста поета, встановленого на гранітному постаменті, був скульптор Антон Сулима Попель. Відлив здійснювала віденська фірма Фрідріха Круппа. На фронтальному боці постаменту було викарбувано ім'я&nbsp;— [[Корнель Уєйський]], а на тильному боці&nbsp;— цитата з твору поета «Народе мій, будь щасливим» та підпис «Корнель Уєйський».<ref>http://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture?pictureid=1573</ref> Після Другої світової війни пам'ятник перевезено до міста [[Щецін]] у [[Польща|Польщі]].<ref>http://www.skyscrapercity.com/showthread.php?t=821814&page=3</ref>
|-
|'''Фредру Александрові'''
|[[Проспект Шевченка (Львів)|вул. Академічна]]
|[[Файл:Пам'ятник Олександру Фредро (Львів).jpg|100px]]
|Встановлений у [[1897]] році. Після Другої світової війни перевезений у [[Вроцлав]], де в [[1958]] році встановлений на [[Площа Ринок (Вроцлав)|площі Ринок]].
|-
|'''[[Пам'ятник Станіславу Яблоновському (Львів)|Яблоновському Станіславові]]'''
|[[Проспект Свободи (Львів)|Гетьманські Вали]]/[[Площа Яворського (Львів)|площа Трибунальська]]
|[[Файл:Stanisław Jabłonowski monument in Lviv.jpg|100px]]
|Пам'ятник встановлено у [[18 століття|XVIII]] столітті. В середині [[19 століття|XIX]] століття монумент перенесли на місце біля теперішнього [[Національний музей у Львові|Національного музею]] на проспекті Свободи, після чого цю центральну вулицю міста стали називати Валами Гетьманськими. У тридцяті роки XX століття пам'ятник перенесли на [[Площа Стефана Яворського (Львів)|площу Трибунальську]] до [[Костел єзуїтів (Львів)|Костелу єзуїтів]], звідки він [[1944]] року, після зайняття Львова [[Червона армія|Червоною армією]], безслідно зник.<ref>{{Cite web|url=http://city-adm.lviv.ua/portal/history-of-lviv/for-the-first-time-in-lviv/5263-pershyi-v-ukraini-pam-iatnyk-polskomu-hetmanovi-stanislavu-yablonovskomu|title=Перший в Україні пам'ятник польському гетьманові Станіславу Яблоновському — Львівська міська рада|website=city-adm.lviv.ua|language=uk-ua|accessdate=2017-02-04}}</ref>
|-
|'''[[Пам'ятник Митрополиту Андрею (Львів)|Шептицькому Андрею]]'''
|[[Вулиця Драгоманова (Львів)|вул. Мохнацького]] на подвір'ї [[Національний музей у Львові|Національного музею]]
|[[Файл:Metropolita Andrzej Szeptycki pomnik we Lwowie lata 1930-i.jpg|100px]]
|Відкриття пам'ятника Шептицькому відбулося [[27 вересня]] [[1935]] року. Автором цього пам'ятника був скульптор [[Литвиненко Сергій|Сергій Литвиненко]]. Створена Литвиненком сидяча скульптура митрополита з великою точністю передавала його образ. Уночі з 9 на [[10 серпня]] [[1947]] року скульптуру розтрощено на шматки, а її уламки вивезено у невідомому напрямку. На місці пам'ятника у [[1960-ті|1960-х рр]]. встановили божка [[Святовит]]а з села [[Лопушня]]<ref>[http://zbruc.eu/node/37642 ''Ірина Гах.'' Лопушанський «Святовид» // Zbruch, 12.06.2015]</ref>.
|-
|'''Тудору Степану'''
|[[Площа Євгена Маланюка (Львів)|площа Євгена Маланюка]]
|[[Файл:Пам'ятник Тудору Львів.jpg|100px]]
|Відкритий у [[1981]] році, скульптор&nbsp;— [[Крвавич Дмитро Петрович|Дмитро Крвавич]], архітектор&nbsp;— [[Вендзилович Мирон Дем'янович|Мирон Вендзилович]].<ref>Архітектура Львова…&nbsp;— С. 633—634; Памятники истории…&nbsp;— С. 312; ''Трегубова&nbsp;Т.&nbsp;О., Мих&nbsp;Р.&nbsp;М.'' Львів…&nbsp;— С. 258</ref>. Демонтований 7 вересня 2016 року.<ref>{{Cite web|url=http://ua.112.ua/suspilstvo/u-lvovi-demontuvaly-pamiatnyk-radianskomu-pysmennyku-tudoru-336962.html|title=У Львові демонтовано пам'ятник радянському письменнику Тудору|website=ua.112.ua|language=uk-UA|accessdate=2017-02-04}}</ref>
|-
|'''Ахунбабаєву Юлдашу'''
|[[вулиця Повстанська]]
|
|Відкритий у [[1977]] році, на подвір'ї львівської середньої загальноосвітньої школи №&nbsp;76.<ref>{{книга|автор = [[Мельник Ігор Володимирович|Мельник&nbsp;І.]], [[Масик|Масик&nbsp;Р.]]|частина= |посилання частина= |заголовок=Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= Львів|видавництво=Апріорі |рік= 2012|том= |сторінки=252|сторінок=|серія= |isbn=978-617-629-077-3|тираж=|}}</ref> На початку [[1990-ті|1990-х]] років демонтований.
|
|}

== Див. також ==
* [[Фонтани Львова]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
* Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова / І.&nbsp;В.&nbsp;Мельник, Р.&nbsp;В.&nbsp;Масик.&nbsp;— Л. : Апріорі, 2012.&nbsp;— 318, [2] с. : іл.&nbsp;— (Авт. сер. «Львівські вулиці і кам'яниці» ; вип. 7).&nbsp;— Бібліогр.: 313—318.&nbsp;— ISBN 978-617-629-077-3

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема              = Пам'ятники Львова
|Портал            = Львів
|Портал-зображення = Хоругва Львова.png
|Вікісловник       = 
|Вікіпідручник     = 
|Вікіцитати        = 
|Вікіджерела       = 
|Віківиди          = 
|Вікіновини        = 
|Вікісховище       = Category:Monuments and memorials in Lviv
|Метавікі          = 
|Проект            = 
|Родовід           = 
}}
{{Львів у темах}}
{{Пам'ятники міст України}}

[[Категорія:Пам'ятники Львова|*]]
[[Категорія:Пам'ятники за містом України|Львів]]
[[Категорія:Пам'ятники Львівської області|Львів]]
[[Категорія:Списки:Львів]]