Палій Олександр Володимирович

Версія від 19:55, 17 листопада 2016, створена Леонід Панасюк (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Військовик2 | ім'я =Палій Олександр Володимирович | оригінал імені = | портре...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Палій Олександр Володимирович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 17 березня 1969(1969-03-17)
Новопілля
Смерть 10 серпня 2014(2014-08-10) (45 років)
Зелене
Поховання Кривий Ріг
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування Нарукавний шеврон 40 б ТрО.png
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олекса́ндр Володи́мирович Палі́й (нар. 17 березня 1969(19690317) — пом. 10 серпня 2014) — молодший сержант Збройних сил України.

Життєпис

Працював машиністом на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Пішов одним з перших добровольців. Молодший сержант, головний сержант взводу, 40-й батальйон територіальної оборони «Кривбас».

10 серпня 2014-го БТР Олександра потрапив у засаду і підірвався на міні, загорівся. При спробі вибратися і загасити БТР був застрелений двома пострілами снайпера у спину. Тоді ж загинув вояк «Кривбасу» Сергій Бонцевич та два із «Правого сектору» — Олег Тарасюк й Анатолій Федчишин.

У Олександра залишилися хвора мати, дружина і 18-річний син.

Похований в Кривому Розі 13 серпня 2014-го, у місті оголошено жалобу.

Нагороди та вшанування

15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1]

Примітки

Джерела