Перегляд вихідного коду сторінки Охлократія

{{Форми державної влади | image = | caption= }}

'''Охлокра́тія''' ({{lang-grc|οχλοκρατία}}, ({{lang-la|Ochlocratia}}); від {{lang-grc2|όχλος}} &nbsp;— [[натовп]] і {{lang-grc2|κρατία}}&nbsp;— [[влада]])&nbsp;— вироджена форма [[Демократія | демократії]], заснована на мінливих примхах натовпу. Охлократія характерна для перехідних і кризових періодів.

== Визначення ==
У наш час під охлократією розуміють:
* [[влада|Владу]] суспільно-політичних груп, що у реальній [[Політика|політиці]] керуються [[популізм|популістськими]] [[ідеологема]]ми, апелюють до [[підсвідомість|підсвідомості]] [[населення]]. Такий тип влади орієнтується та спирається на декласовані, [[Люмпени|люмпенізовані]] та [[маргінал]]ьні верстви, динамічно реагує на [[суспільні настрої]], [[стереотип]]и й [[архетип]]и [[масова свідомість|масової свідомості]] у їхніх примітивних, масованих проявах, вдається до провокацій для спонукання масових пристрастей і заворушень.
* Як наслідок: політична ситуація [[заколот]]ів, [[погром]]ів, безладдя, в якій господарем становища є [[натовп]].

Перебування охлократів у владних структурах спричиняє публічний галас, безвихідні ситуації, політичні авантюри, бешкети, скандали. Охлократія&nbsp;— показовий політичний феномен, характерний для [[суспільство|суспільств]], чия політична система перебуває на межі загальнонаціональної катастрофи.

== Історія утворення поняття ==
Поняття охлократії походить з античної грецької теорії держави історика [[Полібій|Полібія]] (Polybios, 200—118 д. Хр.) і воно ще досі не втратило свого аналітичного значення.

За Полібієм [[демократія]] піклується про загальний суспільний добробут, охлократію ж він бачив як форму [[Криза|занепаду]], в якій загальне поступається місцем жадобі й [[егоїзм]]у. Тому він вважав охлократію виродженням, [[дегенерація|дегенерацією]] демократичної форми [[Держава|державного устрою]].
Відокремити ці поняття [[Конституція|державоустрою]] поза рамками політичної теорії видається неможливим.

Ця ідея відокремлення (диференціації) бере свій початок у античних грецьких філософів [[Платон]]а ({{lang-la|Plato}}, 427—347 д. Хр.) та [[Аристотель|Аристотеля]] ({{lang-el|Αριστοτέλης}}, {{lang-la|Aristoteles}}, 384—322 д. Хр.): вже [[Платон]] відрізняв ''«добрий»'' та ''«поганий»'' демократичний устрій, але не ввів до цього жодної власної термінології.
<ref>Platon, ''Politikos'', 292a.</ref>

[[Аристотель]] пізніше описав в «Політеї» (гр. ''"πολιτεία, politeia''&nbsp;— політичний устрій, конституція) як «добру» і «Демократію» (гр. ''δἠμος, dēmos''&nbsp;— народ) як «погану» форму Держустрію, в яких править Народ.<ref>[http://www.lib.ru/POEEAST/ARISTOTEL/nikomah.txt Aristoteles, ''Нікомахова етика'', 1160a]{{ref-ru}}</ref>

Полібій остаточно термінологічно відокремив ці два явища, надав дефініцію «охлократія» негативному варіантові народовладдя, залишивши дефініцію «[[демократія]]» позитивному варіанту державної форми.<ref>Polybios 6,4,6; 6,4,10; 6,57,9.</ref>

Ґрунтовно в античній теорії держави з часу [[Платон]]а залишилося ідея, що кожна з форм державної влади ([[монархія]], [[аристократія]], [[демократія]])&nbsp;— мають свою дегенеративну протилежність, що орієнтується тільки на задоволення інтересів верхівки ([[тиранія]], [[олігархія]], [[охлократія]])<ref>порівн.: W. Nippel, ''Politische Theorien der griechisch-römischen Antike'', в кн.: Politische Theorien von der Antike bis zur Gegenwart. BPB, Bonn 1993, S. 17-46, 30. ISBN 3-89331-167-X, </ref>.

Якраз при розгляді цих обох форм народовладдя, стає зрозумілою різниця між суспільним добробутом ([[демократія]]) і інтегрованими інтересами окремих громадян: якщо кожен піклується тільки про себе і поводиться із цих власних інтересів, він руйнує врешті-решт загально-суспільний добробут.<ref>Ту ж саму різницю можна знайти у [[Руссо Жан-Жак|Жан-Жака Руссо]] при розрізненні між «volonté générale» та «volonté de tous»; як приклад конфлікту групових та індивідуальних інтересів, порівняйте: «[[Дилема в'язня]]» в [[Теорія ігор|Теорії ігор]].</ref>

Із цього висновку, що основні політичні форми нестабільні, Полібій дійшов до ідеї циклічного руху державних форм, в якому ці форми одна з одною відносно пов'язані.<ref>Polybios 1,1,6,3-10.</ref>

Основні форми державного устрою (за [[Полібій|Полібієм]]):

{| class="wikitable" border=1
| '''Число правителів''' || '''Спільні інтереси''' || '''Егоїзм'''
|-
| '''один''' || [[Монархія]] || [[Деспотизм|Тиранія]]
|-
| '''декотрі''' || [[Аристократія]] || [[Олігархія]]
|-
| '''всі''' || [[Демократія]] || Охлократія
|}

За [[Липинський В'ячеслав Казимирович|В'ячеславом Липинським]], охлократія&nbsp;— повне панування войовників з придушенням будь-якої свободи. Сюди Липинський зараховує азійські [[деспотія|деспотії]], європейські революційні [[диктатура|диктатури]], новітній [[фашизм]], [[більшовизм]] і Московський царизм.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л.&nbsp;М.&nbsp;Герасіна, В.&nbsp;Л.&nbsp;Погрібна, І.&nbsp;О.&nbsp;Поліщук та ін. За ред. М.&nbsp;П.&nbsp;Требіна.&nbsp;— Х . :Право, 2015
* [http://leksika.com.ua/13180202/legal/ohlokratiya ОХЛОКРАТІЯ] //{{Юридична енциклопедія}}
* ''В. Пушкін''. Охлократія // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.:Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— с.528 ISBN 978-966-611-818-2

== Посилання ==
* {{УМЕ10|частина=Охлократія|сторінки=1263-1264}}
* [http://www.kasparov.ru/material.php?id=5552081D65145 Илья Константинов. Обыкновенный паразитизм (часть 4)]&nbsp;— Охлос+Номенклатура&nbsp;— начерк соціуму сучасної Росії

== Див. також ==
* [[Популізм]]

[[Категорія:Політологія]]
[[Категорія:Соціологія]]
[[Категорія:Соціальна структура та стратифікація]]
[[Категорія:Демократія]]
[[Категорія:Психологія натовпу]]