Перегляд вихідного коду сторінки Опосум віргінський

{{Картка:Таксономія
| name = Опосум віргінський
| image = Opossum 2.jpg
| image_caption = Опосум віргінський взимку
| image_width = 258px
| status_system = IUCN3.1
| status = LC
| status_ref = <ref name=iucn>{{IUCN|id=40502|title=Didelphis virginiana|accessdate=05 August 2015|assessors=Pérez-Hernandez, R., Lew, D. & Solari, S.|year=2016|version=2016.1}}</ref>
| domain = [[Домен Ядерні|Ядерні]] (Eukaryota)
| regnum = [[Тварини]] (Metazoa)
| phylum = [[Хордові]] (Chordata)
| infraphylum = [[Хребетні]] (Vertebrata)
| classis = [[Ссавці]] (Mammalia)
| infraclassis = [[Сумчасті]] (Metatheria)
| ordo = [[Опосумоподібні]] (Didelphimorphia)
| familia = [[Опосумові]] (Didelphidae)
| genus = [[Опосум]] (Didelphis)
| species = '''Опосум віргінський'''
| binomial = ''Didelphis virginiana''
| binomial_authority = ([[Kerr]], [[1792]])
| range_map = Virginia Opossum area.png
| range_map_caption = Поширення віргінського опосума
| wikispecies = Didelphis virginiana
<!-- | commonscat = Didelphis virginiana
| commons = Didelphis virginiana
| itis = 179921
| ncbi = 9267
| iucn = 40502 -->
}}
'''Опосум віргінський''' або '''північноамериканський''' (''Didelphis virginiana'')&nbsp;— єдиний вид [[сумчасті|сумчастих]] тварин, знайдений у [[Північна Америка|Північній Америці]]. Це одиночна нічна тварина, розміром з домашню кішку, проживає по всій території Північної Америки від узбережжя до узбережжя (індродукована до [[Каліфорнія|Каліфорнії]] в 1910 році), і від [[Центральна Америка|Центральної Америки]] і [[Мексика|Мексики]] до півдня [[Канада|Канади]] і, ймовірно, все ще розширює свій ареал на північ. Часто можна побачити в містах, коли вони обшукують сміттєві контейнери або біля доріг.

== Назва ==

Родова назва «'''опосум'''» походить від ''wapathemwa'', назви віргінського опосума на одній з алгонкінських мов. Пізніше ця назва була присвоєна всім представникам [[Ряд (біологія)|ряд]]у [[Опосуми|опосумів]] (''Didelphimorphia''). Наукова назва роду ''Didelphis'' має [[Грецька мова|грецьке]] коріння: '''di''' (два) і '''delphis''' (матка, утроба), - і пов'язана з тим, що у самок опосумів дві матки. Латинізована видова назва ''virginiana'' означає «з [[Вірджинія|Вірджинії]]» - саме в цьому [[штат]]і був знайдений і описаний перший зразок віргінського опосума<ref>[http://museum.nhm.uga.edu/gawildlife/mammals/marsupialia/didelphimorphia/dvirginiana.html Opossum, Didelphis virginiana] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061103165718/http://museum.nhm.uga.edu/gawildlife/mammals/marsupialia/didelphimorphia/dvirginiana.html |date=3 листопад 2006 }}.Georgia Wildlife Web Site. (2000)</ref>.

== Зовнішній вигляд ==
Віргінський опосум - [[ссавець]] порівняно щільної і важкої статури, розміром з [[Домашня кішка|домашню кішку]]. Довжина тіла - від 35 до 94 см, довжина хвоста - 22-47 см. Самці більші і важчі, ніж [[Самка|самки]] - вага дорослого самця від 0,8 до 6,4 кг, тоді як самки важать 0,3-3,7 кг <ref>Wilson, D., Ruff S. 1999. The Smithsonian Book of North American Mammals. Washington and London: Smithsonian Institution Press.</ref>. Морда у віргінського опосума подовжена і загострена, з довгими вусами-[[Вібриси|вібрисами]]. [[Вуха]] порівняно короткі, голі, чорні, з світлішими кінчиками. [[Кінцівки]] короткі; на лапах по 5 [[пальці|пальців]]. Хода стопоходяча. [[Великий палець]] задніх кінцівок позбавлений [[Кігті|кігтя]] і сильно протиставлений іншим. Підошви голі. [[Хвіст]] майже голий, довгий, хапального типу, пристосований для лазіння. [[Сумка]] для виношування потомства відкривається назад. Середнє число сосків у самок - 13, хоча може бути від 9 до 17<ref name="hamilton">Hamilton, W. J., Jr. 1958. Life history and economic relations of the opossum (Didelphis marsupialis virginiana) in New York State. Mem. Cornell Univ. Ag. Exp. Sta. 354:1-48.</ref>.

[[Файл:Didelphis virginiana skeleton.jpg|250px|thumb|ліворуч|Скелет віргінського опосума]]
Загальне забарвлення [[Хутро|хутра]] та [[Шкіра|шкіри]] у віргінського опосума мінливе залежно від регіону. Як правило, забарвлення їх хутра сірувато-буре, зрідка трапляються особини-[[Меланізм|меланісти]]. На морді хутро констрастного білого кольору. Волосяний покрив досить довгий, [[пух|підшерсток]] короткий і м'який. У північних популяцій підшерсток густий, його волоски забарвлені в білий колір, іноді з чорними кінчиками; остьове волосся сіре. У південних популяцій підшерсток рідший, остьові волосини темніше забарвлені; в цілому, забарвлення південних особин темніше. Пальці і кінчики вух світліші у північних популяцій і темніші у південних, в останніх [[пігментація]] шкіри хвоста поширюється за його волосисту частину.

[[Череп]] примітивний, з невеликою черепною коробкою. Зубів 50; зубна формула <math>I{5 \over 4} C{1 \over 1} P{3 \over 3} M{4 \over 4}</math>. Кількість [[хребці]]в: 7 [[Шийний відділ хребта|шийних]], 13 [[Груднина|грудних]], 6 поперекових і 26-29 хвостових.

Звичайна [[температура]] тіла: 35-35,5&nbsp;°C. Нормальна частота [[серцебиття]] - близько 200 ударів на хвилину. Рівень основного [[обмін речовин|обміну речовин]] у віргінського опосума серед найнижчих, зафіксованих у ссавців (0,15 мл O<sub>2</sub>/г ваги/год для 3,5-кілограмової особини)<ref name="mcmanus">McManus, John J. 1974. [http://www.science.smith.edu/departments/Biology/VHAYSSEN/msi/pdf/i0076-3519-040-01-0001.pdf Didelphis Virginiana]. Mammalian Species No. 40: 1-6. Published by The American Society of Mammalogists, 2 May 1974.</ref>.

[[Каріотип]]: 22 [[хромосоми]] (2n).

== Поширення ==

[[Файл:Possum122708.JPG|250px|thumb|Опосум віргінський мешкає в дуплах дерев або в норах]]
Віргінський опосум - єдиний вид сумчастих, що мешкає в [[Північна Америка|Північній Америці]]. Він широко поширений від Південної [[Канада|Канади]] (північний захід [[Онтаріо]]) до [[Мексика|Мексики]] і [[Центральна Америка|Центральної Америки]] ([[Гватемала]], [[Беліз]], [[Сальвадор]], [[Гондурас]], [[Нікарагуа]], [[Коста-Рика]])<ref>New World Marsupial Specialist Group (1996). [http://www.iucnredlist.org/search/details.php/40502/all Didelphis virginiana]. 2006. [[Червона Книга|IUCN Red List of Threatened Species.]] [[Міжнародний союз охорони природи]]. Вид записаний як Lower Risk/least concern (LR/lc v2.3)</ref>. Природний [[ареал]] віргінського опосума займає східну частину [[США]] аж до [[Скелясті гори|Скелястих гір]]; в південну частину тихоокеанського узбережжя США опосума завезли на початку [[XX]] ст. ([[Інтродуковані види|Інтродукований]] в [[Каліфорнія|Каліфорнії]] в [[1910]] р.). Його ареал продовжує розширюватися на північ, хоча холоди обмежують це просування<ref name="mcmanus"/>.

Віргінський опосум водиться в таких:

* [[провінції Канади|провінціях Канади]] - [[Британська Колумбія]], [[Онтаріо]],
* [[штати США|штатах США]] - [[Мен (штат)|Мен]], [[Вермонт]], [[Нью-Йорк]], [[Нью-Гемпшир]], [[Массачусетс]], [[Коннектикут]], [[Род-Айленд]], [[Нью-Джерсі]], [[Пенсильванія]], [[Меріленд]], [[Делавер]], [[округ Колумбія]], [[Вірджинія]], [[Західна Вірджинія]], [[Північна Кароліна]], [[Південна Кароліна]], [[Джорджія]], [[Флорида]] , [[Алабама]], [[Міссісіпі]], [[Луїзіана]], [[Техас]], [[Нью-Мексико]], [[Колорадо]], [[Теннессі]], [[Кентуккі]], [[Огайо]], [[Мічиган]], [[Індіана]], [[Вісконсин]], [[Міннесота]], [[Айова]], [[Іллінойс]], [[Міссурі (штат)|Міссурі]], [[Арканзас]], [[Оклахома]], [[Канзас]], [[Небраска]], [[Північна Дакота]], [[Південна Дакота]], [[Вайомінг]], [[Айдахо]], [[Вашингтон]], [[Орегон]], [[Каліфорнія]], [[Аризона]]<ref>NatureServe. 2006. NatureServe Explorer: An online encyclopedia of life ([http://www.natureserve.org/explorer/servlet/NatureServe?searchName=Didelphis+virginian Didelphis virginiana]).</ref>.

=== Підвиди ===
 
[[Файл:Opossum with grapes.jpg|200px|thumb|ліворуч|Опосум може доїсти залишки їжі, що не доїла людина]]
Виділено 4 підвиди віргінського опосума:
* D. v. virginiana Kerr, [[1792]]
* D. v. pigra Bangs, [[1898]] (Флорида, Джорджія, Алабама, Міссісіпі, Луїзіана, Техас),
* D. v. californica Bennett, [[1833]] (Мексика, Центральна Америка; протягом XX ст. поширився на північ і захід по території західних штатів США),
* D. v. yucatanensis Allen, [[1901]] ([[Юкатан (півострів)|Юкатан]])<ref name="mcmanus"/>.

=== Палеонтологічна історія ===

Викопні рештки представників роду ''Didelphis'' відомі в Південній Америці з [[пліоцен]]у, проте в Північній Америці вони не з'являються аж до еємського (сангамонского) міжльодовиків'я в [[плейстоцен]]і<ref>Hibbard, C. W., D. E. Ray, D. E. Savage, D. W. Taylor, and J. E. Guilday. 1965. Quaternary mammals of North America. Pp. 509-525, in The Quaternary of the United States (H. E. Wright and D. G. Frey, eds.), Princeton Univ. Press, Princeton, New Jersey, 922 pp.</ref>. Викопні рештки виду ''Didelphis virginiana'' відомі після вюрмського (вісконсинського) періоду зледеніння. Судячи з них, до європейської колонізації північна межа ареалу віргінського опосума проходила по північній частині [[Західна Вірджинія|Західної Вірджинії]] та північному [[Огайо]].

== Спосіб життя і харчування ==

[[Файл:Opossum-drawing.jpg|thumb|350px|На малюнку добре видно як опосуми чіпляються хвостом за гілки дерев]]
Віргінські опосуми населяють різноманітні місцевості, від порівняно посушливих місцевостей до приморських районів, однак у цілому воліють триматися [[Вологий клімат|вологих]] за[[ліс]]нених ділянок, особливо заростей по берегах [[Водойма|водойм]] і [[Болото|боліт]]. Легко адаптуються до присутності [[людина|людей]]. На відпочинок зазвичай влаштовуються в [[Дупло|дуплах]] дерев, в купах хмизу, сміття, в населених районах - у покинутих будівлях та підземних комунікаціях. Самі [[нора|нір]] не риють, користуються чужими порожніми норами; як правило, [[Самка|самки]] займають їх на час виведення потомства, влаштовуючи [[гніздо|гнізда]]. Однак відсутність доступних нір поширення опосумів не обмежує<ref name="lay">Lay, D.W. 1942. Ecology of the opposum in eastern Texas. Jour. Mammal. 23:147-159.</ref>.

Віргінські опосуми - [[територіальні тварини]], хоча, ймовірно, ведуть частково бродячий спосіб життя, залишаючись на одній території не більше 6 місяців<ref>Hunsaker, D., II, and D. Shupe. 1977. Behavior of New World marsupials. Pages 279-347.</ref>. Дослідження<ref>Llewellyn, L.M. and F.H. Dale. 1964. Notes on the ecology of the opossum in Maryland. Jour. Mamm. 45:113-122.</ref> показали, що типова ділянка перебування опосума  не округлої форми, а простягається вздовж течії [[річка|річки]] або [[Струмок|струмка]]. Її площа варіює від 0,12 до 23,47 га, в середньому 4,65 га ([[Техас]])<ref name="lay"/>, однак іноді може займати до 254 га. Опосуми ведуть одиночний спосіб життя; соціальні зв'язки розвинені слабо - за винятком репродуктивного періоду, дорослі особини демонструють одне до одного [[ворожість]]. Хоча самок вдається утримувати в неволі групами, дорослі [[Самець|самці]] незмінно вступають у сутички, аж до смерті слабшого самця<ref name="mcmanus"/>. Агресивна поведінка включає агресивні вокалізації (шипіння, верески), демонстрацію оскалених зубів і фізичний контакт. Слабший супротивник може впадати в кататонію.

Порівняно з іншими [[Ссавці|ссавцями]] опосуми виглядають досить повільними і незграбними. При бігу вони розвивають швидкість до 7,4 км/год. Лазять за допомогою протиставленних великих [[пальці]]в і хапального [[хвіст|хвоста]], а також непогано, хоча і повільно (зі швидкістю до 1,1 км/год), плавають. У воду кидаються в разі [[Небезпека|небезпеки]], без зусилля покриваючи відстань до 100 м<ref name="mcmanus"/>. За серйозної небезпеки опосуми «прикидаються» мертвими (насправді, дана реакція на сильний [[стрес]] є мимовільною), хоча можуть демонструвати й агресивну поведінку. Сильно наляканий опосум входить у каталептичний стан, який може тривати від кількох хвилин до 2-6 годин. При цьому опосум лежить на боці, відкривши очі й пащу, його м'язи розслаблюються, а анальні [[Залоза|залози]] виділяють смердючу зеленувату [[Секреція|секрецію]]. Чутливість до тактильної стимуляції помітно знижується, хоча тварини можуть слабко реагувати на раптові звуки.

За [[Шерсть|шерстю]] опосуми доглядають за допомогою пальців задніх [[Кінцівки|кінцівок]] (крім великого), вичісуючи ними [[паразит]]ів. Вони умивають мордочку передніми лапами, подібно [[кішка]]м. Чіпкий [[хвіст]] використовується не тільки при лазінні, але і для перенесення будівельних матеріалів для гнізда.

Активні опосуми виключно ночами, вирушаючи на пошуки [[корм]]у після заходу сонця. Пік активності навесні та влітку припадає на час між 23 і 2 год ночі<ref name="mcmanus"/>. Пізньої осені та взимку активність помітно знижується, особливо в періоди сильних заморозків, однак у [[Сплячка|сплячку]] віргінські опосуми не впадають.

=== Раціон ===

Віргінський опосум [[Всеїдні|всеїдний.]] Більшу частину його раціону складають [[комахи]] та інші [[безхребетні]], [[падло]]. Поїдає також [[Рослинний світ|рослинну]] їжу, включаючи зернові [[злаки]], [[фрукти]] та [[овоч]]і, [[гриби]]. У населених місцевостях охоче риється в викинутому смітті.

У неволі, при поганих умовах утримання опосуми схильні до [[канібалізм]]у, поїдаючи поранених і ослаблених особин. У природі такої поведінки не демонструють<ref>[http://www.opossumsocietyus.org/cannibalism_in_the_opossum.htm Cannibalism in the Opossum]. Opossum Society of the United States (2003)</ref>.

=== Розмноження ===

Період [[розмноження]] у віргінського опосума тривалий і триває з січня чи лютого по червень-липень. Піки репродуктивної активності припадають на кінець січня - кінець березня і на середину травня - початок липня<ref name="hamilton"/>. Естральний період у [[самка|самок]] триває 22-38 днів; спарювання відбувається невдовзі після того, як самка входить в [[Тічка|тічку]]. Відразу після запліднення самка знову починає вести себе агресивно і проганяє самця.

Запліднення відбувається в обох [[матка]]х, хоча [[овуляція]] може затримуватися на 4 дні після [[коїтус]]у. З кожного [[яєчник]]а в середньому вивільняється по 11 [[Яйцеклітина|яйцеклітин]] (0,75 мм діаметром), запліднення відбувається у [[Фаллопієві труби|фаллопієвих трубах]]. Через 24 години запліднені яйцеклітини потрапляють у матку. [[Плацента]] не формується, проте [[ембріон]] оточують складки маткової стінки. Тісний контакт хоріона і [[Кровоносні судини|кровоносних судин]] слизової матки дозволяє поживним речовинам переміщатися з кровоносного русла матері до зародка. [[Вагітність]] триває 12-13 днів; [[пологи]] відбуваються з лютого по липень. [[Виводок]] спочатку складається з 5-23 дитинчат, проте, оскільки у самки, як правило, всього 13 [[сосок|сосків]], частина новонароджених не виживає. Таким чином, середній розмір виводка у віргінського опосума - 7-9 дитинчат. У північній частині ареалу у опосумів буває 1 виводок на рік; в іншій частині ареалу - 2 виводки на рік, зрідка - 3.

Дитинчата народжуються вагою всього 0,16 г і довжиною 14 мм. На вигляд вони більше нагадують [[ембріон]]и, ніж сформованих тварин. Відразу після народження вони за допомогою розвинутих кігтиків на передніх лапах переповзають у [[Сумка|сумку]] матері, де прикріплюються до соска. Коли дитинча починає ссати, сосок розбухає і повністю заповнює його рот. Дитинчата залишаються прикріпленими до сосків до 50-65 днів життя, що приблизно можна порівняти з тривалістю вагітності у плацентарного ссавця схожого розміру. Через 2 місяці після народження у дитинчат з'являється шерсть і відкриваються очі, а ще днів через 5-10 вони починають пересуватися самостійно і харчуватися твердою їжею. У цей час дитинчата при переміщеннях забираються на спину матері, часто тримаючись хвостами за її хвіст, піднятий над спиною кінцем вперед.

Самостійними молоді опосуми стають між 95 і 105 днем життя, після чого будь-який зв'язок з матір'ю у них припиняється. Самки, що спостерігалися в неволі, не захищали свій виводок і дозволяли забирати його з гнізда. Оскільки вагітність у самок коротша від естрального циклу, втративши виводок, самка може незабаром злучитися знову. Молоді самки досягають статевої зрілості до 9 місяців і в природі рідко живуть більше 1 репродуктивного сезону. У цілому, в природних умовах тривалість життя віргінського опосума рідко перевищує 18 місяців; в неволі можуть прожити понад 7 років. Смертність на першому році життя висока, проте за даними досліджень<ref>Petrides, G. A. 1949. Sex and age determination in the opossum. Jour. Mammal. 30:364-378.</ref> популяції опосумів можуть на 75% складатися з молодняка. Природними ворогами опосумів є [[Лисиця|лисиці]], руді [[Рись|рисі]], [[койот]]и, великі [[сова|сови]] та інші [[хижі птахи]]. На молодняк також полюють [[змії]]. Віргінські опосуми є переносниками деяких [[Інфекційні захворювання|інфекційних захворювань]], у тому числі [[сказ]]у.

== Статус популяції ==

[[Файл:Didelphis virginiana westerncanada2007.jpg|250px|thumb|Подібно до єнота опосуми можуть жити поряд з людьми]]
Віргінський опосум - звичайна для Північної Америки [[тварина]], через невибагливості легко [[Адаптація (біологія)|адаптуються]] до проживання у місцевостях, населених людьми. Подібно до [[Ракун|єнот]]а, опосумів часто можна спостерігати, як вони риються в смітті. Однією з основних причин смертності опосумів є загибель на дорогах. У південно-східній частині США на опосумів традиційно полюють ради їстівного [[М'ясо|м'яса]] і жорсткого [[Хутро|хутра]], яке йде на виготовлення [[верхній одяг|верхнього одягу]] та інших виробів. Приносять деяку шкоду садам і полям.

У списку [[Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи|Міжнародної Червоної книги]] віргінському опосумові присвоєно статус найменшого ризику зникнення ({{lang-en|Least concern}}).

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==

* McManus, John J. 1974. [http://www.science.smith.edu/departments/Biology/VHAYSSEN/msi/pdf/i0076-3519-040-01-0001.pdf Didelphis Virginiana]. Mammalian Species No. 40: 1-6. Published by The American Society of Mammalogists, 2 May 1974.
* Newell, T. and R. Berg. 2003. [http://animaldiversity.ummz.umich.edu/site/accounts/information/Didelphis_virginiana.html "Didelphis virginiana"] (On-line), Animal Diversity Web. Accessed May 04, 2007.
* [http://www.iucnredlist.org/apps/redlist/details/40502/0 Didelphis virginiana]: інформація на сайті Червоної книги МСОП 
* Жизнь животных : в 7 т. / Под ред. В.Е.Соколова. Т.7. Млекопитающие — 2-е изд., перераб. — М.: Просвещение, 1989. — 558 с. (Стр. 37).
* NatureServe. 2006. NatureServe Explorer: An online encyclopedia of life ([http://www.natureserve.org/explorer/servlet/NatureServe?searchName=Didelphis+virginian Didelphis virginiana]). Version 6.1. NatureServe, Arlington, Virginia. Available http://www.natureserve.org/explorer. (Accessed: May 4, 2007).
* InfoNatura: Birds, mammals, and amphibians of Latin America ([http://www.natureserve.org/infonatura/servlet/InfoNatura?searchName=Didelphis+virginiana Didelphis virginiana]). 2004. Version 4.1 . Arlington, Virginia (USA): NatureServe. Available: http://www.natureserve.org/infonatura. (Accessed: May 4, 2007).

== Посилання ==
* Опосум віргінський на сайті [https://web.archive.org/web/20070323232404/http://zoo-eco.zooclub.ru/eco-mlek268y2.html Світ тварин{{lang-ru|}}]

{{commons|Didelphis virginiana}}

[[Категорія:Тварини, описані 1792]]
[[Категорія:Опосумові]]
[[Категорія:Ссавці Північної Америки]]
[[Категорія:Інвазивні ссавці]]