Перегляд вихідного коду сторінки Операція «Вісла»

[[Файл:Депортація українців у рамках акції «Вісла», квітень 1947 р.jpg|thumb|250px|Виселення українців, квітень 1947 року]]
[[Файл:Operation Wisła. 1947.jpg|thumb|250px|Виселення українців, квітень 1947 року]]
[[Файл:Akcja wisla cm01.jpg|thumb|250px|Пам'ятник жертвам операції «Вісла» у [[Низькі Бескиди|Низьких Бескидах]]]]
'''Опера́ція «Ві́сла»''' (серед [[Українці Польщі|українців Польщі]] відоміша як '''акція «Вісла»''', {{lang-pl|Akcja Wisła}})&nbsp;— [[етнічна чистка]], здійснена протягом квітня-липня [[1947]] року за рішенням партійного і державного керівництва [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], [[Польська Народна Республіка|Польської Республіки]] та [[Третя Чехословацька Республіка|ЧСР]]. Полягала у примусовій, з використанням військ ([[Червона армія|СРСР]], [[Польська Народна армія|Польської республіки]], ЧСР), депортації українців з їхніх етнічних територій,&nbsp;— [[Лемківщина|Лемківщини]], [[Надсяння]], [[Підляшшя]] і [[Холмщина|Холмщини]],&nbsp;— на території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 року належали [[Третій Рейх|Німеччині]], так звані «[[Повернені Землі]]» ({{lang-pl|Ziemie Odzyskane}}) з метою асиміляції українського населення під маніпулятивним приводом обмеження підтримки українського підпілля місцевим населенням<ref name=":0" />. Було насильно переселено 140 575 осіб, ув'язнено в [[Концентраційний табір в Явожні|концтаборі Явожно]] 3936 людей (з них: 823 жінки, 27 священників; унаслідок катувань загинуло близько 200 бранців), убито 655 осіб, заарештовано 2800 членів українського руху [[Організація українських націоналістів|ОУН]] і [[Українська повстанська армія|УПА]] на [[Закерзоння|Закерзонні]]. З квітня до липня 1947 року оперативна група «Вісла» провела 357 бойових акцій, вбила 1509 українських повстанців, знищила 1178 бункерів і криївок<ref name=":1">{{Cite web|title=Пам'ятаймо про депортації 1944–1951 років|url=https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/pamyataymo-pro-deportaciyi-1944-1951-rokiv|website=УІНП|accessdate=2019-09-11|language=uk|last=УІНП}}</ref>.

== Передумови ==
{{ external media
| float = 
| width = 
| image1 = [http://1-ps.googleusercontent.com/x/www.istpravda.com.ua/his.img.pravda.com/images/doc/6/4/64a2dde-007.jpg.pagespeed.ce.HZ8u0RxUkZ.jpg Перша сторінка Угоди між УРСР і ПНР про евакуацію]<br/>''[http://www.webcitation.org/6STizqi1A Архівовано 10.09.2014]''
| image2 = 
| image3 = 
| audio1 = 
| audio2 = 
| audio3 = 
| video1 = 
| video2 = 
| video3 = 
}}
У [[1944]] році між урядами [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] і Польської республіки було підписано «''Угоду про взаємний обмін населенням у прикордонних районах''». Це перше [[Виселення українців з Польщі до УРСР|виселення українців зі споконвічних українських земель]], що на той час належали Польській Республіці, котре передувало «Операції „Вісла“» та яке мало (за умовами ''Угоди'') бути винятково добровільним, проводилося найчастіше примусово та із застосуванням військової сили. Польські адміністративні органи для збільшення масштабів переселення вдавалися до:
* позбавлення прав українців на землю,
* ліквідації рідного шкільництва,
* ліквідації культурно-освітніх установ,
* ліквідації [[Українська греко-католицька церква|греко-католицької церкви]] тощо.

Протягом жовтня 1944&nbsp;— серпня [[1946]], за даними польських джерел, до УРСР було переселено 482 тис. осіб.

Переселення і масові репресивні акції польського уряду щодо українського цивільного населення викликали закономірну рішучу протидію національно-патріотичних сил&nbsp;— Української Повстанської Армії та підпілля Організації українських націоналістів на території [[Закерзоння]], що становило серйозну загрозу для існування [[Тоталітаризм|тоталітарного режиму]] в цілій Польщі. За цих умов польська комуністична влада, продовжуючи свою антиукраїнську політику, вирішила повністю виселити українське населення з його [[Українська етнічна територія|етнічних земель]] і розпорошити українську національну меншину в Польщі.

== Керівники та виконавці операції ==
* Керівник {{не перекладено|Оперативна група «Вісла»|Оперативної групи «Вісла»|pl|Grupa Operacyjna «Wisła»}}&nbsp;— бригадний генерал {{не перекладено|Стефан Моссор|Стефан Моссор|pl|Stefan Mossor}}
* Начальник штабу ОГ «Вісла»&nbsp;— полковник Міхал Хілінський ({{lang-pl|Michał Chiliński}})
* Заступник керівника ОГ «Вісла» з політично-виховних питань&nbsp;— полковник Болеслав Сідзінський ({{lang-pl|Bolesław Sidziński}})
* Керівник розвідки ОГ «Вісла»&nbsp;— полковник Александр Євченко
* Кватермеєстр ОГ «Вісла»&nbsp;— полковник Францішек Лейтл
* Керівник операційного відділу Війська Польського&nbsp;— полковник Остап Стеца
* Командувач Краківського військового округу&nbsp;— генерал дивізії {{не перекладено|Міколай Вєнцковський|Міколай Вєнцковський|pl|Mikołaj Prus-Więckowski}}
* Командир {{не перекладено|3-тя Поморська піхотна дивізія (Польща)|3-ї дивізії піхоти|pl|3 Pomorska Dywizja Piechoty}}&nbsp;— бригадний генерал {{не перекладено|Мєчислав Меленас|Мєчислав Меленас|pl|Mieczysław Melenas}}
* Командир {{не перекладено|6-та Поморська піхотна дивізія (Польща)|6-ї дивізії піхоти|pl|6 Pomorska Dywizja Piechoty}}&nbsp;— полковник {{не перекладено|Віктор Сеницький|Віктор Сеницький|pl|Wiktor Sienicki}}
* Командир {{не перекладено|7-ма Лужицька піхотна дивізія (Польща)|7-ї дивізії піхоти|pl|7 Łużycka Dywizja Piechoty}}&nbsp;— полковник Ян Кобилянський ({{lang-pl|Jan Kobylański}})
* Командир 7-ї дивізії піхоти&nbsp;— полковник Зигмунт Бобровський
* Командир {{не перекладено|8-ма Дрезденська піхотна дивізія (Польща)|8-ї дивізії піхоти|pl|8 Drezdeńska Dywizja Piechoty}}&nbsp;— полковник Ян Белецький ({{lang-pl|Józef (Iosif) Bielecki}})
* Командир {{не перекладено|9-та Дрезденська піхотна дивізія (Польща)|9-ї дивізії піхоти|pl|9 Drezdeńska Dywizja Piechoty}}&nbsp;— полковник Ігнацій Величко ({{lang-pl|Ignacy Wieliczko}})
* Командир 34-го полку піхоти&nbsp;— підполковник {{не перекладено|Ян Ґергард|Ян Ґергард|pl|Jan Gerhard}}
* Суддя Військового Суду ОГ «Вісла»&nbsp;— полковник Мар'ян Маліновський ({{lang-pl|Marian Malinowski}})
* Суддя Військового Суду ОГ «Вісла»&nbsp;— старший лейтенант Людвік Келтика
* Військовий прокурор ОГ «Вісла»&nbsp;— капітан Ян Праусе

== Планування депортації 1947 року та підготовка до неї ==

[[Файл:Wisla.jpg|thumb|250px|Пам'ятник жертвам депортації встановлений у місті [[Долина (місто)|Долина]] (Івано-Франківщина)]]

'''31 січня''' 1947&nbsp;р.&nbsp;— голова Воєводського комітету безпеки в [[Ряшів|Ряшеві]] полковник Іґнаци Вєлічко видає наказ провести облік українського населення на території [[Ряшівське воєводство|Ряшівського воєводства]].

'''5 лютого'''&nbsp;— польський [[Сейм Республіки Польща|Сейм]] проголошує «Закон про амністію для членів підпілля» на час від [[22 лютого]] до [[25 квітня]] 1947&nbsp;р. Амністія не поширюється на ОУН і УПА. Як заявлено під час сеймових переговорів: {{text|Прощення і відпущення покарання для прибічників УПА було б повністю несумісне з нашими елементарними почуттями обов'язку перед державою, а також підірвало б найбільш життєво важливі інтереси народу{{oq|pl|«Przebaczenie i darowanie kary dla członkow UPA byłoby zupełnie niezgodne z naszym elementarnym poczuciem obowiązku wobec Państwa», а також «godziłoby w najbardziej żywotne interesy narodu»}}}}.

'''14 лютого'''&nbsp;— [[Новий Торг|новоторзький]] [[староста]] '''Лєх Лея''' звертається до [[краків]]ського [[воєвода|воєводи]] з проханням виселити [[лемки|лемків]]. Пояснює це потребою
{{text|«…створення однорідної держави з точки зору етнічної приналежності. Аби перетворити прикордонні повіти на суто польські, що зрештою відповідає інтересам держави, і щоб усунути питання Лемків з питань польської політики, рекомендованим би було переселення Лемків вглиб Польщі»
…{{oq|pl|«…stworzenia państwa jednolitego pod względem narodowościowym. (…) Aby stworzyć graniczne powiaty czysto polskimi, co leży zresztą w interesie państwa, i aby usunąć kwestie Łemkow z zagadnień polityki polskiej, wskazanym by było przesiedlenie Łemkow wgłąb Polski».}}}}.

[[20 лютого]]&nbsp;— заступник начальника Генерального штабу [[Польська Народна армія|Війська Польського]] генерал {{не перекладено|Стефан Моссор|Стефан Моссор|pl|Stefan Mossor}} у звіті міністру національної оборони і голові Державної комісії безпеки представляє список українців з 12 повітів Ряшівського воєводства і проєкт їх виселення.
{{text|«При розгляді ситуації на території Краківського округу виникла проблема з залишками українців. Багато осіб і навіть цілі сім'ї українців сховалися в лісах, або в прикордонних теренах Чехословацької республіки, а потім повернулися в свої садиби, становлячи бази для банд УПА і небезпеку іредентизму на майбутнє. Оскільки Радянський Союз не приймає на даний час цих людей, здається, необхідно навесні здійснити енергійну акцію переселення цих осіб окремими сім'ями розкидуючи їх по всіх відновлених територіях, де вони швидко асимілюються.»
{{oq|pl|«Przy rozważaniu sytuacji na terenie całego Okręgu Krakowskiego nasunął się problem resztek ukraińskich. Wiele jednostek, a nawet rodzin ukraińskich ukryło się w lasach lub miejscowościach pogranicznych na terenie Czechosłowacji i wróciło potem do swoich siedzib stanowiąc bazy dla band UPA i niebezpieczeństwo wszelkiej irredenty na przyszłość. Ponieważ Związek Radziecki nie przyjmuje już obecnie tych ludzi, wydaje się rzeczą konieczną, aby na wiosnę przeprowadzić energiczną akcję przesiedlenia tych ludzi pojedynczymi rodzinami w rozproszeniu na całych Ziemiach Odzyskanych, gdzie szybko się zasymilują».}}}}.

'''25 лютого'''&nbsp;— голова Воєводської комісії безпеки в Ряшеві полковник Вєлічко пропонує виселити українців:
{{text|«Потрібно повністю виконати і завершити акцію виселення, почату в 1945 році. Якщо в даний час відсутня можливість передачі цих українців в СРСР, то необхідно їх перенаправити на захід і розпорошено розселити, аби унеможливити шкідливу діяльність. Це питання обговорювалося з воєводою, котрий звернеться з відповідним запитом до центральної влади.»
{{oq|pl|«Konieczne jest doprowadzenie do zupełnego końca akcji wysiedlania, zaczętej w 1945 r. Jeśli obecnie nie ma możności przekazania tych Ukraińców do ZSRR, to trzeba ich skierować na zachód i osiedlić w rozproszeniu, aby uniemożliwić szkodliwą działalność. Sprawa była omawiana z wojewodą, który wystąpi z odpowiednim wnioskiem do władz centralnych».}}}}.

'''6 березня'''&nbsp;— з пропозицією виселення лемків виступає до Державної комісії безпеки командир Краківської округи генерал. {{не перекладено|Міколай Венцковський|Венцковський|pl|Mikołaj Prus-Więckowski}}:
{{text|„Бажано звернутися до уряду щодо сприяння переселенню тих, хто досі перебуває у [[Новосондецький повіт|повіті Новий Сонч]], «[[Лемки|Лемків]]» до [[Повернені Землі|Повернених Земель]].“
 {{oq|pl|„Byłoby pożądanym, aby wystąpić z wnioskiem do rządu o spowodowanie przesiedlenia pozostałych jeszcze w pow. Nowy Sącz «Łemków» na teren Ziem Odzyskanych“.}}}}.

'''27 березня'''&nbsp;— на засіданні Державної комісії безпеки обговорено пропозицію виселення українців. Прийнято постанову, щоб [[Міністерство громадської безпеки (Польща)|міністр державної безпеки]] генерал {{не перекладено|Станіслав Радкевич|Радкевич|pl|Stanisław Radkiewicz}} справи, котрі стосуються виселення українців з Ряшівського воєводства ({{lang-pl|«Sprawy dotyczące wysiedlenia Ukraińców z woj. rzeszowskiego»}}) представив на засіданні Політбюро Центрального комітету [[Польська об'єднана робітнича партія|Польської робітничої партії]].

'''27 березня'''&nbsp;— у секретному рапорті Оперативного відділу Генерального штабу Польського війська записано: {{text|«Вирішення українського питання, поширеного на територію Ряшівського, [[Люблінське воєводство|Люблінського]] і частини {{не перекладено|Краківське воєводство (1945—1975)|Краківського воєводства|pl|Województwo krakowskie (1945–1975)}} є справою надзвичайно важливою, вирішальною щодо результатів подальшої боротьби з бандами УПА (…) Оскільки СРСР на даний час не приймає цих людей на свої території, тому представляється необхідним провести енергійну акцію переселення цих людей поодинокими сім'ями на територію Повернених Земель, де вони можуть скоро асимілюватися."
{{oq|pl|«Rozwiązanie zagadnienia ukraińskiego rozciągającego się na teren województwa rzeszowskiego, lubelskiego i części krakowskiego jest sprawą nadzwyczaj ważną, decydującą o wynikach dalszej walki z bandami UPA (…) Ponieważ ZSRR nie przyjmuje już obecnie tych ludzi na swe tereny, wydaje się rzeczą konieczną, aby przeprowadzić energiczną akcję przesiedleńczą tych ludzi pojedynczymi rodzinami na teren Ziem Odzyskanych, gdzie mogą się szybko zasymilować».}}}}

=== Сили УПА на [[Закерзоння|Закерзонні]] ===
Згідно з оцінками документів, котрі були в командування Оперативної Групи «Вісла», Українська повстанська армія розпоряджалася на день [[1 квітня]] 1947 року збройними силами в кількості 2402 осіб, включно з місцевою самообороною в кількості 720 осіб. Серед членів УПА таких, що носять зброю й активні в бойових діях, оцінено на 1772 людини. Розклад сил на окремі відділи виглядав наступний:
* Штаб УПА в «Закерзонському Краю»&nbsp;— 25 осіб;
* Округа №&nbsp;1 ([[Сяноцька земля|Сяноччина]])&nbsp;— штаб (37 осіб), підрозділи місцевої самооборони, зокрема [[Самооборонні Кущові Відділи]] ({{lang-pl|obsada personalna rejonów}}) 249 осіб, збройні підрозділи: сотня [[Щигельський Володимир Омелянович|«Бурлаки»]] (120 осіб), сотня [[Янківський Григорій|«Ластівки»]] (91), сотня [[Дуда Михайло Іванович|«Громенки»]] (121), сотня [[Коцьолок Ярослав|«Крилача»]] (81), Лемківська сотня [[«Стаха»]] (61), сотня [[Шишканинець Василь Васильович|«Біра»]] (90), сотня [[Стебельський Степан|«Хріна»]] (121), сотня [[«Романа»]] (121).
* Округа №&nbsp;2 ([[Ряшівщина]])&nbsp;— штаб (27 осіб), підрозділи місцевої самооборони [[Самооборонні Кущові Відділи|СКВ]] ({{lang-pl|obsada personalna rejonów}}) 471 особа, збройні підрозділи: сотня «Месники-1» [[Хорунжий|хорунжого]] [[Мазур Григорій Васильович|Григорія Мазура «Калиновича»]] (100), сотня «Месники-2» хорунжого [[Іван Шиманський|Івана Шиманського «Шума»]] (101), сотня «Месники-3» [[Михайло Тарабань|Михайла Тарабаня «Тучі»]] (90), сотня «Месники-4» [[Григорій Левко|Григорія Левка «Крука»]] (71) (входили до складу куреня [[Месники (УПА)|«Месники»]])<ref name=":0">{{Cite web |url=http://do.gendocs.ru/docs/index-125141.html?page=11 |title=Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком», розділ « Акція „Вісла“» |accessdate=20 грудня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140109093306/http://do.gendocs.ru/docs/index-125141.html?page=11 |archivedate=9 січня 2014 |deadurl=yes }}</ref>, сотня [[«Бриля»]] (60), сотня [[«Сагайдачин»]] (61), сотня [[«Яра»]] (41), сотня [[«Чауса»]] (51), сотня [[«Дуди»]] (40), сотня [[«Крилаті»]] (41), сотня [[«Давида»]] (71) ({{lang-pl|sotnia «Kruka» (71), sotnia «Kalinowicza» (100), sotnia «Tucza» (90), sotnia «Szuma» (101), sotnia «Bryla» (60), sotnia «Sahajdaczyn» (61), sotnia «Jara» (41), sotnia «Czausa» (51), sotnia «Dudy» (40), sotnia «Kryłaty» (41), sotnia «Dawida» (71)}}).

Згідно з тими ж даними командування Оперативної Групи «Вісла», на 23 липня 1947 року збройні сили УПА на Закерзонні зменшились з 2402 осіб до 563.<ref name="kalkulacjaupa">Grupa Operacyjna «Wisła», kalkulacja sił U.P.A. (sił zbrojnych U.P.A. i personalnej obsady terenowej) na terenie działania Grupy Operacyjnej «Wisła» na dzień 1.04-23.07.1947 r.</ref>

== Хід операції ==
[[Файл:Самбір. Пам’ятний знак депортованим українцям з Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя.jpg|thumb|250px|Пам'ятний знак депортованим українцям з Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя у місті [[Самбір|Самборі]] (Львівщина)]]

=== Формальний привід ===
Приводом до початку операції «Вісла» стала загибель 28 березня 1947 року в районі села [[Яблоньки]] (на шосе між [[Балигород]]ом і [[Тісна|Тісною]]) у бою з відділом УПА (командир&nbsp;— майор [[Стебельський Степан|С. Хрін]]) заступника міністра оборони (ІІ віцеміністр національної оборони) Польської республіки генерала [[Кароль Свєрчевський|Кароля Свєрчевського]]. Справжнім наміром, прихованим у документах з грифом «таємно», було «остаточне розв'язання української проблеми в Польщі»<ref name=":1" />.

{{text|У смерті Свєрчевського досі залишаються деякі нез'ясовані обставини. У тому бою проти 50 поляків стояло 150 ОУНівців, з кулеметами й мінометами. А вбито лиш генерала та трьох солдатів. Нападників одразу названо «бандою УПА», хоча слідство закінчили тільки тижнів через три. Бандерівці не знімали з себе відповідальності за ту акцію. Але дивно, що «Хрін», який командував однією з тих двох сотень упівців, згодом у своїх мемуарах '''ані словом не згадав про Свєрчевського'''.<ref>[http://gazeta.ua/articles/history/_smert-polskogo-generala-vid-ruk-banditiv-z-upa-stala-signalom-dlya-akciji-visla/428866 Смерть польського генерала від рук «бандитів з УПА» стала сигналом для акції «Вісла»]</ref>}}

Цього ж дня на засіданні політбюро ПРП було прийнято рішення про цілковиту [[депортація|депортацію]] українського населення у новостворені на колишніх німецьких землях [[воєводство|воєводства]]&nbsp;— [[Вроцлавське воєводство|Вроцлавське]], [[Гданське воєводство|Гданське]], [[Зеленогірське воєводство|Зеленогірське]], [[Кошалінське воєводство|Кошалінське]], [[Ольштинське воєводство|Ольштинське]], [[Познанське воєводство (1946—1998)|Познанське]] і [[Щецінське воєводство|Щецінське]].

'''28 березня'''&nbsp;— постанова Політбюро ЦК ПРП:
{{text|«В рамках репресивної акції щодо українського народу постановлено: 1. Швидкими темпами переселити українців і змішані родини на повернені території (передусім північну Пруссію), не утворюючи компактних груп і не ближче, ніж 100 км від кордону».
{{oq|pl|«W ramach akcji represyjnej wobec ludności ukraińskiej postanowiono: 1. W szybkim tempie przesiedlić Ukraińców i rodziny mieszane na tereny odzyskane (przede wszystkim Prusy płn.), nie tworząc zwartych grup i nie bliżej niż 100 km od granicy».}}}}.
'''29 березня'''&nbsp;— Політбюро ЦК ПРП повідомляє про свою постанову в справі виселення українців посла [[СРСР]] у [[Варшава|Варшаві]] Віктора Лебедєва.

'''30 березня'''&nbsp;— Воєводський комітет безпеки в Ряшеві приймає постанову про виселення і «впровадження концтаборів для українців, що шкодять Державі» {{oq|pl|«wprowadzenie obozów koncentracyjnych dla Ukraińców, którzy szkodzą, Państwu» }}

'''11 квітня'''&nbsp;— постановою Політбюро з завданням проведення «української акції» ({{lang-pl|«akcji ukraińskiej»}}) твориться штаб оперативної групи, яку очолює генерал Моссор.

'''11 квітня'''&nbsp;— рапорт Оперативного відділу Генерального штабу Війська Польського у справі генерала Свєрчевського:
{{цитата|«Приналежність організованої банди, котра вчинила напад, не можна встановити, так як нікого з учасників не затримано. (…) Не виключено, що за генералом під час його подорожі цілий час стежили диверсанти з-поміж реакційних елементів Центральної Польщі, і замах був організований ними власне у такій місцевості, де підозра впаде на українців. Вважаю за свій обов'язок подання такого припущення, а щоб органи, призначені до провадження детального розслідування не притримувалися хибної думки, що злочин вчинили українські фашисти, і тільки серед них розшукували виконавців»
{{oq|pl|««Przynależności organizacyjnej bandy, która dokonała napadu, nie można ustalić, gdyż nikogo z uczestników nie złapano. (…) Nie wykluczone, że generał w swojej podróży był śledzony przez cały czas przez elementy dywersyjne spośród elementow reakcyjnych Polski Centralnej i zamach był przez nie organizowany wlaśnie w takim terenie, gdzie podejrzenie obciąży Ukraińców. Uważam za swój obowiązek podanie tego przypuszczenia, a żeby organy przeznaczone do przeprowadzenia szczegółowego śledźstwa nie sugerowały się, że zbrodni dokonali faszyści ukraińscy i tylko wśród nich poszukiwali sprawców»}}
}}

'''15 квітня'''&nbsp;— міністр оборони Польської республіки фельдмаршал Міхал Рола-Жимієрскі ({{lang-pl|Michał Rola-Żymierski}}, {{lang-ru|Роля-Жимерский, Михал}}) звернувся до міністрів оборони національної Республіки Чехословаччини і СРСР з проханням про щільну блокаду рубежу з Польщею, щоб ніхто не перебрався на територію сусідніх країн.

'''16 квітня'''&nbsp;— на засіданні Державної комісії безпеки представлено проєкт організації «Спеціальної акції „Схід“» ({{lang-pl|"Akcji specjalnej «Wschód»"}}), згодом перейменованої на «Акція „Вісла“» ({{lang-pl|Akcja «Wisła»}}), який починався від речення:
{{цитата| «Остаточно вирішити українську проблему у Польщі. З тією метою: а)провести за погодженням з Державним Репатріаційним Управлінням евакуацію з південної та східної прикордонної смуги усіх осіб української національності на північно-західні землі, розселяючи їх там, за можливості, якнайрозпорошеніше; б) евакуації будуть піддані усі українські народності з Лемками включно (…)»
{{oq|pl|«Rozwiązać ostatecznie problem ukraiński w Polsce. W tym celu: a) Przeprowadzić w porozumieniu z Państwowym Urzędem Repatriacyjnym ewakuacje z południowego i wschodniego pasa granicznego wszystkich osób narodowości ukraińskiej na ziemie północno-zachodnie, osiedlając je tam w możliwie najrzadszym rozproszeniu, b) Ewakuacją bedą objęte wszystkie odcienie narodowości ukraińskiej z Lemkami włącznie (…)»}}
}}
'''17 квітня'''&nbsp;— звіт спеціальної комісії Міністерства безпеки і оборони в справі вбивства [[Кароль Сверчевський|генерала Сверчевського]]:
{{цитата|«У результаті проведених операцій не виявлено нікого з виконавців нападу, вчиненого 28 березня 1947&nbsp;р. У зв'язку із вищесказаним, як і з тим, що ми зовсім не маємо агентури у підпіллі, стан справ виключає швидке встановлення злочинців, як виконавців, так і інспіраторів та організаторів вбивства генерала Сверчевського»
{{oq|pl|«W wyniku dotąd przeprowadzonych operacji nie ujęto nikogo ze sprawców napadu, dokonanego w dniu 28 marca 1947 r. W związku z powyzszym, jak na skutek całkowitego braku agentury w podziemiu, w obecnym stanie sprawy wykluczone jest ścisłe ustalenie przestępców, podłoża przestępstwa, jak rowniez inspiratorów i organizatorów zabójstwa gen. Swierczewskiego»}}
}}
'''18 квітня'''&nbsp;— Посол Польської республіки в Москві повідомляє міністра закордонних справ СРСР про акцію «Вісла».

'''20 квітня'''&nbsp;— план дій Оперативної групи «Вісла»:
{{цитата|«Негайно приступити до встановлення та розробки української інтелігенції та священнослужителів, котрі є головним двигуном діяльності українського підпілля. Скласти детальні списки для їхнього цілковитого виселення»
{{oq|pl|«Przystąpić niezwłocznie do ustalenia i rozpracowania inteligencji ukraińskiej, kleru ukraińskiego, którzy są głównym motorem działalności ukraińskiego podziemia. Sporządzić dokładne spisy dla całkowitego wysiedlenia jej»}}
}}

'''22 квітня'''&nbsp;— інструкція командування Оперативної групи «Вісла» для командира [[Конвой (військова справа)|конвою]] транспорту з виселеними українцями:
{{цитата|«Не допустити до контактів тих, що виселяють, з населенням ззовні. (…) Під час всієї подорожі командир конвою повинен пильнувати, щоб всі вагони з однієї сторони були постійно зачинені. У нічний час, натомість, після вечірньої перевірки стану окремих вагонів, вагони належить замкнути з обох сторін»
{{oq|pl|«Nie dopuścić do kontaktow przesiedlanych z ludnością z zewnątrz. (…) W czasie całej podróży d-ca konwoju dopilnuje, aby wszystkie wagony z jednej strony były na stale zamkniete. W czasie nocy natomiast, po wieczornym sprawdzeniu stanu poszczególnych wagonów, wagony należy zamknąć z obydwu stron» }}
}}

'''22 квітня'''&nbsp;— у Сяноці починає «працювати» Військовий суд Оперативної групи «Вісла». Протягом трьох місяців він засудив 173 українців до [[Смертна кара|смертної кари]], 58 на довічне ув'язнення і 79 на кару до 15 років ув'язнення.

'''23 квітня'''&nbsp;— постанова Політбюро ЦК ПРП у справі ув'язнення «підозрілих українців» ({{lang-pl|«podejrzanych Ukraińców»}}) у [[Концентраційний табір у Явожні|концтаборі в Явожні]].

'''23 квітня'''&nbsp;— інструкція командування ОГ «Вісла» для командира виселенського відділу:
{{цитата|«З метою забезпечення їм спокійного життя і праці, уникнення непотрібних жертв цивільного населення під час боротьби з бандитизмом в районі сіл і в самих селах за розпорядженням місцевих влад населення переселяється на повернуті території. Кожен, хто несанкціоновано залишиться після виселення, буде вважатися за члена банди і трактуватися як такий.»
{{oq|pl|«Celem umożliwienia im spokojnego życia i pracy, uniknięcia niepotrzebnych ofiar ludności cywilnej przy zwalczaniu bandytyzmu w rejonie wiosek i w samych wioskach, zarządzeniem władz naczelnych ludność zostaje przesiedlona na tereny odzyskane. Ktokolwiek z nieupoważnionych zostanie po wysiedleniu, będzie uważany za członka bandy i jako taki traktowany».}}}}

'''23 квітня'''&nbsp;— інструкція командування ОГ «Вісла» для коменданта полкового збірного пункту:
{{цитата|«Полковий збірний пункт є першим етапом переселення. Тут відбувається перша селекція переселенців. Селекція має на меті виявлення ворожих та сумнівних елементів»
{{oq|pl|«Pulkowy punkt zborny jest pierwszym etapem przesiedleńczym. Tu odbywa się pierwsza selekcja przesiedlonych. Selekcja ma na celu wyłowienie elementów wrogich i niepewnych»}}}}
'''23 квітня'''&nbsp;— з'являється наказ для вояків перед їх виїздом на акцію «Вісла»:
{{цитата|«Солдати! Випала нам неземна честь, що ідемо воювати за права народу. Матері і діти, плачучи, благають про допомогу своїх синів у війську, щоби покласти край діяльності фашистських бандформувань під знаком Української Повстанської Армії, створеної гітлерівськими фашистами і керованої офіцерами СС»
{{oq|pl|«Żołnierze! Spotkał nas ten zaszczyt niezmierny, że idźemy walczyć o prawa ludu. Matki i dzieci płaczące wzywaja o pomoc swych synow w wojsku, by położyć kres działalności bandom faszystowskim spód znaku Ukraińskiej Powstańczej Armii zalożonej przez faszystow hitlerowskich i kierowanej przez oficerów SS» }}}}

'''24 квітня'''&nbsp;— Президія Ради Міністрів Республіки Польща ухвалила рішення у справі Акції «Вісла».

'''24 квітня'''&nbsp;— з Варшави відправлено залізничним транспортом ''15 тонн колючого дроту'' для побудови перехідних виселенських таборів.

'''24 квітня'''&nbsp;— згідно з наказом командира ОГ «Вісла» починаються масові арешти українців, запідозрюваних у співпраці з УПА.

'''28.04.[[1947]]''' о 04:00 ранку шість польських [[дивізія|дивізій]] (близько 17 тисяч осіб) та відділи Корпусу Безпеченьства Публічного (назва органів польської [[Міністерство громадської безпеки (Польща)|служби безпеки]]) оточили території, на яких компактно проживало українське населення. В цей же час відділи [[НКВС]] і '''чехословацької армії''' заблокували східні і південні кордони Польської республіки від [[Берестя]] до [[Новий Сонч|Нового Санча]]. '''Операція Вісла''' проводилась під безпосереднім керівництвом міністра оборони Польської республіки маршала Р. Жимерського та генерала С. Моссора.

'''28-29 квітня'''&nbsp;— на засіданні Пленарної Конференції єпископату Польщі Примас Польщі Кардинал Август Гльонд повідомляє, що [[Папа Римський|Святійший Отець]] іменував його делегатом для [[Східні католицькі церкви|Церков східного обряду]] в Польщі&nbsp;— [[УГКЦ|Греко-Католицької]] і [[Вірменська католицька церква|Вірменської]]. Просить польських владик, щоб з великою розсудливістю і гідністю ставилися до греко-католиків, щоб «навіть не давати приводу, що спричиняються до ліквідації Церкви» ({{lang-pl|«nawet nie dawać pozorów, że przyczyniają się do likwidacji Cerkwi»}}). Просить також, щоб з українських церков не забирали [[іконостас]]ів.

'''29 квітня'''&nbsp;— зі станції Куляшне від'їжджає перший транспорт з виселенцями. Це мешканці Должиці Сяніцького повіту.

'''1 травня'''&nbsp;— командування 9 Дивізії Війська Польського повідомляє, що 1 травня в [[Перемишль|Перемишлі]]
{{цитата|«… у зв'язку з початком травневих свят в костелі отців Францисканців, один з ксьондзів у своїй проповіді виразив глибокий жаль та співчуття з приводу великого нещастя, котре спіткало „наших братів“ (Українців?), сказаних з причини виселення на поневіряння; взивав він вірних до молитов за „братів“, котрих спіткало лихо».
{{oq|pl|"w związku z rozpoczęciem nabożeństw majowych w kościele оо. Franciszkanów, jeden z księży w swym kazaniu dał wyraz głębokiego współczucia z powodu wielkiego nieszczęscia, jakie dotknęło «naszych braci,, (Ukraińcow?), skazanych na skutek wysiedlenia na poniewierkę i tułaczkę; wzywał on wiernych do modlitw za dotkniętych tą kleską „braci“»}}
|3=|4=}}

'''9 травня'''&nbsp;— командування 7 Дивізії Війська Польського повідомляє, що
{{цитата|«На обслуговуючих станціях виселена людність дякувала війську за надану допомогу і за добре трактування. Виїжджаюча людність спонтанно маїла вагони зеленню або вивішувала біло-червоні прапорці»
{{oq|pl|«Na stacjach załadowczych ludność wysiedlona dziękowała wójsku za okazaną jej pomoc i za dobre traktowanie. Wyjeżdżająca ludność samorzutnie maiła wagony zielenią lub wywieszała biało-czerwone chorągiewki» }}
}}

'''9 травня'''&nbsp;— з Освєнціма до концентраційного табору в Явожні прибуває перша група українців. В'язнем №&nbsp;1 є Марія Баран, дочка Петра й Анни, нар. 10.III.[[1929]]&nbsp;р. в Луковій Ліського повіту.

'''15 травня'''&nbsp;— краківський щоденник «Naprzód» («Вперед») повідомляє про акцію «Вісла».
{{цитата|«Ця акція, з одного боку, причиниться певною мірою до сприяння викоріненню банд УПА, а з іншого боку, призведе до цілковитого динамічного опольщення [[Повернені території|Повернених земель]]»
{{oq|pl|«Akcja ta z jednej strony przyczyni się w pewnej mierze do ułatwienia zwalczania band UPA, z drugiej strony doprowadzi do całkowitego przyswojenia tego elementu przez dynamiczną polskość Ziem Odzyskanych» }}
}}

'''22 травня'''&nbsp;— у лісі біля Лішної Сяніцького повіту розстріляно у збірній екзекуції першу групу 19 українців, засуджених на смерть Військовим судом Оперативної групи «Вісла». Серед страчених була дівчина [[Розалія Мілько]].

'''27 травня'''&nbsp;— таємна, вручну написана, інструкція головного прокурора Війська Польського полковника Генрика Гольдера для Військового суду Оперативної групи «Вісла»:
{{цитата|Смертні вироки, видані Військовим Трибуналом Групи «Вісла», виконувати відразу після оголошення вироку. Вищесказане стосується тільки «упівців»
{{oq|pl|«Wyroki śmierci wydane przez Sąd Wojskowy Grupy „Wisła“ niezwłocznie po ogłoszeniu wyroku wykonywać. Powyzsze dotyczy jedynie „Upowców“»}}
}}

'''21 червня'''&nbsp;— у [[Любачів|Любачові]] відбулася урочиста зміна назви вулиці [[Шашкевич Маркіян Семенович|Шашкевича]] на вул. «генерала Свєрчевського».

'''6 липня'''&nbsp;— наказ командування ОГ «Вісла» №&nbsp;006 про створення спеціальних військових «Grup Kontrolnych» («Груп Контрольних»), завданням яких є перевірити ще раз кожну виселену місцевість у пошуках українців:
{{цитата|«Перевірити, чи на їх території не залишилися родини, особливо осіб, котрі повинні бути виселені, або ж чи немає утікачів з транспортів, котрі повернулися на своє старе місце проживання. У разі підтвердження таких випадків, ці особи негайно виселити і під [[Конвой (військова справа)|конвоєм]] передати до найближчих збірних пунктів»{{oq|pl|«Sprawdzić, czy na ich terenie nie pozostały rodziny, względnie osoby, które winny być wysiedlone, lub czy nie ma uciekinierów z transportów, którzy powrócili na swe stare miejsce zamieszkania. W razie stwierdzenia takich wypadków, osoby te niezwłocznie wysiedlić i pod konwojem przekazać do najblizszych punktów załadowczych»}}
}}

'''15 липня'''&nbsp;— Державна комісія безпеки вирішує, щоб від 1 до 25 липня ОГ «Вісла» провела «kontrolę terenów i oczyszczenie z pozostałych resztek» (тобто&nbsp;— «контроль і зачистку території від решток»).

'''16 липня'''&nbsp;— наказ №&nbsp;0010 командира ОГ «Вісла» генерала Моссора про арешт і заслання в концтабір Явожно «Ukraińców, wysiedlonych i bezprawnie powracających» («…виселених українців, що незаконно повертаються»).

'''19 липня'''&nbsp;— наказ №&nbsp;063 командира 7 Дивізії Війська Польського полковника Бобровського:
{{цитата|«Усіх виселених українців, що з'являються на території відповідальності Дивізії, з метою проведення жнив,&nbsp;— арештувати і віддати Службі Безпеки з ціллю їх відсилання до концентраційних таборів»
{{oq|pl|«Wszystkich Ukraińców wysiedlonych, pojawiających się na terenie odpowiedzialności Dywizji, celem przeprowadzenia zniw&nbsp;— aresztować i oddać UB celem odeslania ich do obozów koncentracyjnych»}}
|3=|4=}}

'''29 липня'''&nbsp;— закінчує свою діяльність Оперативна група «Вісла». Її завдання переймає Оперативна група Краківської округи.

=== Дві фази ===
Оперативна група «Вісла» мала проводити депортацію українського населення та ліквідацію УПА на Закерзонні у двох фазах. У першій&nbsp;— в регіоні [[Сянік]]а та у прилеглих регіонах від заходу й півночі. Рівночасно мали депортувати українців з Люблінського воєводства. У другій фазі&nbsp;— в регіонах Перемишль&nbsp;— [[Любачів]] і на терені Лемківщини (повіти [[Ясло]], [[Коросно (Польща)|Коросно]], [[Горлиці]], [[Новий Санч]] і [[Новий Торг]]).

Терен діяльності Оперативної групи «Вісла» був поділений на 4 оперативні райони: «S» ([[Сянік]])&nbsp;— керував особисто керівник ОГ «Вісла» генерал С. Моссор, «R» ([[Ряшів]])&nbsp;— під командуванням командира 9-ї Дивізії полку, «L» ([[Люблін|Люблин]])&nbsp;— під командування начальника Люблинського Військового Округу, «G» ([[Горлиці]])&nbsp;— керування організовано у другій фазі виконання операції.

=== Три етапи ===
Депортаційні заходи проходили в три етапи:

1) з 28 квітня 1947 до 15 червня 1947 року виселялись українці з повітів [[Ліський повіт|Ліско]], [[Сяноцький повіт|Сянік]], [[Перемишльський повіт|Перемишль]], [[Ясельський повіт|Ясло]], [[Кросненський повіт (Підкарпатське воєводство)|Кросно]], [[Любачівський повіт|Любачів]], [[Горлицький повіт|Горлиці]], [[Ярославський повіт (Польща)|Ярослав]];

2) до 30 червня 1947 року вивозилося українське населення з повітів [[Новосандецький повіт|Новий Санч]], [[Новоторзький повіт|Новий Торг]], [[Томашівський повіт (Люблінське воєводство)|Томашів Любельський]], [[Грубешівський повіт|Грубешів]].

3) до кінця жовтня 1947 року депортовано населення з решти повітів Закерзоння.

На 31 липня 1947 року, за польськими даними, було переселено 140 575 осіб, ув'язнено в [[Концентраційний табір в Явожні|концтаборі Явожно]] 3936 осіб (з них: 823 жінки, 27 священники. Унаслідок катувань загинуло близько 200 бранців), убито 655 осіб, заарештовано 2800 членів українського руху ОУН і УПА у Закерзонні. З квітня до липня 1947 року оперативна група «Вісла» провела 357 бойових акцій, ліквідувала 1509 повстанців, знищила 1178 бункерів і криївок.<ref name=":1" />

1 серпня 1947 року таємна інспекція Державної комісії безпеки наказала командувачам Краківського і Люблінського воєводств виселити всіх українців, що залишилися на їх території після акції «Вісла», без огляду на ступінь лояльності і партійну приналежність та організувати контрольні бригади з перевірки кожного виселеного села, щоб у них не залишилася жодна українська чи змішана родина. [http://www.history.org.ua/?hrono]

Намагаючись прискорити [[Асиміляція (соціологія)|асиміляцію]] переселенців, органи влади, звичайно, допускали переїзд в одну місцевість не більше 3-4 українських родин.

До кінця 1947 року у місця, звідки було депортовано українське населення, переселено близько 14 тисяч осіб польської національності.

== Насильство ==

Акція супроводжувалась масовим насильством над українським населенням. [[Громадянська міліція|Польська комуністична міліція]] озброювала польських селян-шовіністів, що знищували цілі села, вбиваючи навіть дітей і жінок. Після закінчення Другої світової війни антиукраїнський терор був, головно, справою рук польської комуністичної просталінської влади, але не тільки її. Брали участь у цьому частини польського крайнього правого підпілля&nbsp;— Національних Збройних Сил (NSZ) і Національної Військової Організації (NOW). Озброєна група під командуванням «Волиняка» винищила майже всіх мешканців села Малі Куровичі&nbsp;— за даними польського сейму 300 осіб, згідно з рапортами УПА 2000 осіб. На думку командирів УПА, «Волиняк» співпрацював з НКВС. У селі Верховина учасники NSZ вбили 194 українських селян, в тому числі 65 дітей. Інший відділ, який належав до АК, замордував 460 українців у селі Павлокома.

{{main|Трагедія села Павлокоми|Різня в Березці|Різня в Горайці|Різня в Сагрині|Пискоровичі}}

Популярний девіз поляків: ''«Українців за [[Сян]]!»''.

На початкових етапах операції на Закерзонні не було частин УПА, а тільки невеликі загони самооборони, і українське населення було майже беззахисне, але скоро через Сян переходять три частини УПА, що починають бойові дії проти Війська Польського, польської міліції і загонів [[НКВС]].

Командирами УПА було наказано не проводити терору проти польського цивільного населення (знищувати тільки озброєних шовіністів).

УПА починає співпрацювати з польською організацією «Воля і незалежність», що постала з [[Армія Крайова|Армії Крайової]]. ВіН саботувала вивіз українського населення до СРСР. Командир Штендер-Прірва, що був відправлений командуванням УПА Львівського регіону для припинення україно-польського протистояння і порозуміння з АК для спільної боротьби проти сталінізму, писав: «ВіН проводив пропаганду серед солдатів Війська Польського, аби вони по-людськи ставилися до українського населення, не виганяли його до СРСР і дивились крізь пальці на втечу чи ухиляння від переселення. Під час виселення багато українських родин знайшло, за згодою ВіНу, притулок у польських селах». Але провід [[ОУНР|ОУН]] і польський уряд в еміграції не дійшли порозуміння і співпраця була місцевого характеру.

На теренах Закерзоння, що були під контролем АК, ситуація була спокійнішою, але поступово АК була роззброєна і владу передали комуністам.

Згідно з офіційними даними, в 1944—1947 роках від рук УПА загинуло 599 цивільних осіб польської національності (з них 368 в 1945 році). Варто відзначити, що до «цивільних осіб» статистика зараховує також учасників збройних відділів «самооборони» (за винятком ормовців), які брали активну участь в антиукраїнському терорі. Але заступник міністра внутрішніх справ генерал Владислав Пожога підтвердив, що від рук цілого польського підпілля загинуло близько 10 тисяч цивільних осіб, або майже у 20 разів більше, ніж від рук УПА.

== Спогади очевидців ==
Михайло Боцуля, 1928 року народження, переселений із села Нагірчани (Надсяння): ''«Ми не переселенці, ми&nbsp;— вигнанці. Пам'ятаю, осіннього вересневого ранку 1945 року в наше село Нагірчани <…> увійшла велика група польських солдат <…> і дали команду: „За 20 мінут жеби вас тут нє било!“ У селі здійнявся крик, зойк, плач. Транспорту нам ніхто не дав. Хто мав коней, той зложив собі, що міг, на віз і поїхав на станцію Бакунчиці в Перемишлі. І хто не мав коней&nbsp;— брав клунки на плечі, дітей, корову на шнурок і чвалав на станцію пішки, залишивши все в хатині, у стодолі і на полі. Назад дороги нам не було. <…> Ми прибули на станцію Бакунчиці в Перемишлі: більше ніхто до села не повертався, бо поліція і солдати не пускали. Чекали на ешелон надворі під дощем, в холоді і в голоді, бо не можна було зварити їжу навіть для малих дітей. Помістили у вагон чотири сім'ї. Вагони були довоєнні, малі. <…> Вивантажили на станції [[Комарно]]. Люди розійшлися по ближніх селах шукати собі житла і пристановища. <…> Однак у селі вільних хат не було: ще не виїхали з нього поляки. Ми цілий місяць жили разом з польською сім'єю…»''<ref>За книгою «Західні землі України кінця 30-х&nbsp;— початку 50-х рр.: Документи, матеріали, спогади».&nbsp;— Інститут українознавства імені Крип'якевича НАН України.&nbsp;— Львів: 2002.</ref>

Олександр Боровик, 1936 року народження, переселений із села Городиславичі: ''«…Зі станції нашу сім'ю привезли на арбі в село Грозноє Красноармійського району Запорізької області. У це село не потрапила ні одна сім'я з переселених. У селі багато було спалених хат, люди жили в землянках, голодували. Нас помістили у напівзруйнованому бараці. Дров не було, приходилось збирати перекотиполе, різне сміття і тим опалювати житло. <…> Корова була нашим спасінням від голоду. Місцевим жителям давали лишки молока в обмін на корм корові або на який кілограм крупи. <…> Нас обзивали поляками і насміхались, як тільки могли. <…> У Запорізькій області ми скуштували всього: холоду, голоду, принижень, наруги. <…> На превеликий жаль, і тут в західних областях часто доводилось чути образи на адресу переселенців. Слово „переселенець“ вимовлялося з негативним відтінком, у нього вкладалось поняття меншовартості, а це аж ніяк не відповідало дійсності».''<ref>Із книги «Західні землі України кінця 30-х&nbsp;— початку 50-х рр. : Документи, матеріали, спогади».&nbsp;— Інститут українознавства імені Крип'якевича НАН України.&nbsp;— Львів: 2002.</ref>

== Наслідки ==
27 серпня 1949 року у Польській республіці урядовим декретом українці позбавлені права на господарства, з яких вони були виселені під час акції «Вісла» і на залишене там нерухоме майно<ref>[http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1949]</ref>.

== Операція в історичній пам'яті і міждержавному діалозі ==
* У 1990 році акцію «Вісла» було засуджено Сенатом Республіки Польща.
* У 2002 році президент Польщі Олександр Кваснєвський висловив співчуття з приводу виконання цієї акції.
* У січні 2007 року [[Світовий Конгрес Українців]] зажадав офіційних вибачень від Польщі за акцію «Вісла», а також виплат компенсацій постраждалим<ref>[https://web.archive.org/web/20070217190232/http://wiadomosci.onet.pl/1475503,12,item.html Ukraina: żądania przeprosin za akcję «Wisła»]. [http://wiadomosci.onet.pl/ Onet Wiadomości] (wersja zarchiwizowana przez Internet Archive z dnia 17.02.207)</ref>.
* 24 лютого 2007 року, Перемишль, наукова конференція, присвячена операції «Вісла», причини, перебіг і наслідки<ref>{{Cite web |url=http://serwisy.gazeta.pl/kraj/1,34308,3944140.html?skad=rss |title=W Przemyślu zakończyła się konferencja naukowa poświęcona akcji 'Wisła' |accessdate=2 серпень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090204180852/http://serwisy.gazeta.pl/kraj/1,34308,3944140.html?skad=rss |archivedate=4 лютий 2009 |deadurl=yes }}</ref>.
* 27 лютого 2007 року президент Польщі Лех Качиньський і президент України Віктор Ющенко в спільній заяві засудили операцію «Вісла»<ref>W 2007 obchodzimy 60-tą rocznicę akcji «Wisła», która w historii współczesnej Polski stała się przykładem niesprawiedliwości, będącej skutkiem działań totalitarnych władz komunistycznych.''' W 1947 roku doprowadziła ona do deportacji z południowo-wschodniej Polski wielu tysięcy obywateli polskich pochodzenia ukraińskiego i rozproszenia wspólnoty ukraińskiej w Polsce''': [http://www.pis.org.pl/article.php?id=7233 Wspólne oświadczenie Prezydenta RP i Prezydenta Ukrainy z okazji 60-tej rocznicy Akcji «Wisła» Warszawa, 2007] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070928041233/http://www.pis.org.pl/article.php?id=7233 |date=28 вересень 2007 }}</ref><ref>«Wydarzenie to jako sprzeczne z podstawowymi prawami człowieka zostało potępione w 1990 roku w specjalnej uchwale przez Senat RP. Dzisiaj, podzielając tę ocenę, chylimy głowy przed wszystkimi jego ofiarami. Potwierdzamy jednocześnie wolę kontynuacji procesu pojednania, odkrycia prawdy historycznej o minionych wydarzeniach i upamiętnienia ofiar [[Bratobójstwo|bratobójczych]] konfliktów» [http://www.pis.org.pl/article.php?id=7233 Wspólne oświadczenie Prezydenta RP i Prezydenta Ukrainy z okazji 60-tej rocznicy Akcji «Wisła» Warszawa, 2007] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070928041233/http://www.pis.org.pl/article.php?id=7233 |date=28 вересень 2007 }}</ref>, і сказали, що вона суперечила базовим правам людини<ref name=prezydenci>[http://www.gazetawyborcza.pl/1,75478,4096576.html ''Niesprawiedliwa akcja «Wisła».'']{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Президент Ющенко сказав 27 квітня 2007 року, що «винуватцем цієї операції був тоталітарний комуністичний режим»<ref>[http://wiadomosci.wp.pl/kat,1356,wid,8840944,wiadomosc.html?ticaid=13a62 ''Juszczenko w rocznicę akcji «Wisła»: zrobili to komuniści.''].</ref>.
* 28 квітня 2017 року, у 70-у річницю з часу проведення польською владою акції «Вісла»&nbsp;— примусових депортацій українців з українських етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя (28.04.—12.08.1947), було оголошено Днем пам'яті, який відзначався в Україні на державному рівні.<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1807-19 Постанова Верховної Ради України від 22 грудня 2016 року №&nbsp;1807-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2017 році»]</ref>
* 8 листопада 2018 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про відзначення на державному рівні 75-х роковин початку депортації українців із Польщі у 1944—1951 роках». За ухвалення відповідного проєкту постанови №&nbsp;8603 проголосували 234 депутати при мінімально необхідних 226. Так, парламент встановив відзначити на державному рівні 75-і роковини початку депортації автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944—1951 роках.

Другим пунктом постанови парламент встановив другу неділю вересня Днем пам'яті примусового виселення автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944—1951 роках.

Третім пунктом парламент рекомендує Президенту «оголосити в Україні 2019 рік роком пам'яті депортованих українців» із цих територій у 1944—1951 роках. Кабінету Міністрів Рада рекомендує забезпечити відзначення у 2019 році на державному рівні 75-х роковин початку депортації автохтонних українців.<ref>{{cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2575580-rada-vstanovila-den-pamati-zertv-deporatcii-ukrainciv-iz-polsi.html |title=Рада встановила День пам'яті жертв депортації українців із Польщі |author= |date=2018-11-08 |website=https://www.ukrinform.ua/ |publisher=[[Укрінформ]] |accessdate=8 листопада 2018}}</ref><ref>{{cite web |url=https://ua.korrespondent.net/ukraine/4030571-rada-oholosyla-rik-pamiati-deportovanykh-z-polschi-ukraintsiv |title=Рада оголосила Рік пам'яті депортованих з Польщі українців |author= |date=2018-11-08 |website=https://ua.korrespondent.net/ |publisher=[[Корреспондент]] |accessdate=8 листопада 2018}}</ref>

== Див. також ==
* [[Закерзоння]]
* [[Виселення українців з Польщі до УРСР]]
* [[Люблінська угода]]
* [[Радянсько-Польський обмін ділянками територій 1951 року]]
* [[Оптація українців Чехословаччини]]
* [[Волинська трагедія]]
* [[Українофобія]]
* [[Акція Б (УПА)|Акція Б]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
{{refbegin|2}}
* [http://www.twirpx.com/file/1606457/ Акція «Вісла». Документи / Впорядкування і редакція Євгена Місила.&nbsp;— Львів-Нью-Йорк: Наукове товарист-во ім. Шевченка у Львові, 1997.&nbsp;— 564 с.]
* [http://www.twirpx.com/file/1668386/ Депортації. Західні землі України кінця 30-х&nbsp;— початку 50-х рр. Документи, матеріали, спогади: У трьох томах, Т. 1. 1939—1945&nbsp;рр.&nbsp;— Львів: НАН України, Інститут українознавства, 1996.&nbsp;— 752 с.]
* Депортації українців та поляків: кінець 1939&nbsp;— початок 50-х років: (До 50-річчя операції «Вісла»): [Матеріали Міжнар. наук. конф.] / упоряд.: Ю. Сливка; НАН України. Ін-т українознав. ім. І.Крип'якевича.&nbsp;— Л., 1998.&nbsp;— 132 c.
* ''А.&nbsp;Г.&nbsp;Ліпкан'' [http://warhistory.ukrlife.org/1_03_9.htm Операція «Вісла»: переселення чи депортація?] «[[Воєнна історія (журнал)|Воєнна історія]]» #1 за 2003 рік
* [https://web.archive.org/web/20090715065938/http://www.lemkounion.com/kalendarium.html Євген МІСИЛО.Календар акції «Вісла»]
* [[Халюк Леся Миколаївна|Халюк Л.&nbsp;М.]]<span>. Змістові мотиви в оповіданнях-спогадах українців-переселенців про акцію «Вісла» 1947 року (Наукове повідомлення молодого вченого на засіданні Президії НАН України 15 лютого 2012 року) // ISSN 0372-6436. </span>[[Вісник НАН України]]<span>, 2012, №</span>&nbsp;[http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&Z21ID=&Image_file_name=PDF%2Fvnanu_2012_4.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1 <span>4. Стор. 51-54</span>]
* [http://www.archives.gov.ua/Sections/VISLA/ 1947: Акція «ВІСЛА»&nbsp;— апогей депортаційних операцій 40-50-х рр. ХХ ст.] Виставка за документами ЦДКФФА України ім. Г.&nbsp;С.&nbsp;Пшеничного, а також ГДА СБУ.
* [http://www.tvn24.pl/-1,1677326,0,1,bylem-gorszy-od-zwierzecia-bylem-zolnierzem-ak,wiadomosc.html Стефан Дембський: Ми були гірше звірів, ми були солдатами Армії Крайової // tvn24. 12.10.2010]
* {{МСІУ}}
* [http://ukrgazeta.plus.org.ua/article.php?ida=1516 Збігнєв КОВАЛЕВСЬКИЙ ПОГЛЯД НА УПА СВІДОМОГО ПОЛЯКА]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* ''Roman Drozd'' Droga na zachód. Osadnictwo ludności ukraińskiej na ziemiach zachodnich i północnych Polski w ramach akcji «Wisła». Warszawa: 1997.
* ''Roman Drozd'' Ukraińcy w najnowszych dziejach Polski (1918—1989). T. II: «Akcja „Wisła“». Warszawa: 2005.
* ''Roman Drozd'' Ukraińcy w najnowszych dziejach Polski (1918—1989). T. III: «Akcja „Wisła“. Słupsk: 2007.
* ''Roman Drozd, Bohdan Halczak'' Dzieje Ukraińców w Polsce w latach 1921—1989». Warszawa: 2010.
* [http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/20093 ''Дрозд Р., Гальчак Б.'' Історія українців у Польщі в 1921—1989 роках / Роман Дрозд, Богдан Гальчак, Ірина Мусієнко; пер. з пол. І. Мусієнко. 3-тє вид., випр., допов.&nbsp;— Харків: Золоті сторінки, 2013.&nbsp;— 272 с.]
* ''Smoleński&nbsp;P.'' [https://diasporiana.org.ua/ukrainica/smolenski-p-syrop-z-piolunu-wygnani-w-akcji-wisla-2/ Syrop z piołunu. Wygnani w akcji «Wisła»]. Wołowiec: Czarne, 2017. 224&nbsp;s. {{ref-pl}}
* ''Potaczała&nbsp;K.'' [https://diasporiana.org.ua/ukrainica/potaczala-k-zostaly-tylko-kamienie-akcja-wisla-wygnanie-i-powroty/ Zostały tylko kamienie. Akcja «Wisła»: wygnanie i powroty]. Warszawa: Prószyński Media, 2019. 336&nbsp;s. {{ref-pl}}
{{refend}}

== Посилання ==
{{Commonscat}}
{{refbegin|2}}
* {{ЕІУ|1|575|автор=Ільюшин І.|стаття=«Вісла», акція 1947|посилання=http://history.org.ua/?encyclop&termin=Visla_aktsiia}}
* ''Заброварний С''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=43576 Акція «Вісла»] // {{ЕСУ|1|}}
* [http://cyclop.com.ua/content/view/241/58/1/7/#16839 Вісла] // {{Юридична енциклопедія}}
* [http://molodlem.org.ua/category/kultura/istoria/page/4 Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок]
* [https://diasporiana.org.ua/ukrainica/operation-wisla/ Operation «Wisla»].&nbsp;— Toronto: Об'єднання українців «Закерзоння» в Торонто, 1997.&nbsp;— 6&nbsp;p.
* [http://www.youtube.com/watch?v=7IgDagQowFo Документальний фільм «То була Операція ВІСЛА». Виселення лемків на Полтавщину. Рік виходу: 1997 (Відео)]
* [http://www.youtube.com/watch?v=zAbSF91V-Bs Документальний фільм «Подорож на землю Лемків-Русинів». Виселення лемків на Полтавщину. Рік виходу: 2005 (Відео)]
* [http://www.youtube.com/watch?v=AuwXVgr9aAc Документальний фільм «Болюча Пам'ять». Виселення лемків на Полтавщину. Рік виходу: 2007 (Відео)]
* [https://www.youtube.com/watch?v=bp7qVtOlxGc&feature=related Фундація «Живі долі» (Відео)]
* [http://www.youtube.com/watch?v=UhG2uNJdQ4Q&feature=channel_video_title Документальний фільм «Вічний поклик серця» про депортацію (Відео)]
* [https://www.youtube.com/watch?v=eE4xNy2u-EI Перша прем'єра фільму «Остання поїздка додому» (Відео)]
* [https://www.youtube.com/watch?v=3C2JASIvGY0 «Остання поїздка додому». Рік виходу: 2010 (Відео)]
* [https://web.archive.org/web/20120211024753/http://www.molodlem.org.ua/2010-12-21-19-12-00/712-2011-03-21-11-19-21.html АКЦІЯ «ВІСЛА», 1947 (Роман Дрозд)]
* [http://warhistory.ukrlife.org/1_03_9.htm ''Ліпкан А.&nbsp;Г.&nbsp;''Операція «Вісла»: переселення чи депортація // Воєнна історія.&nbsp;— 2003.&nbsp;— №&nbsp;1.]
* [http://www.kreschatic.kiev.ua/ru/2519/art/20392.html Зраджені та обмануті // Хрещатик, 11.08.2004]
* [https://web.archive.org/web/20090812125609/http://www.ethnos.lemky.com/history/176-khrushhov-i-zakerzonnja.html ''Роман Кабачій'' «Хрущов і Закерзоння» // Наше слово, 7 листопада 2004. №&nbsp;45.&nbsp;— С. 8.]
* [https://diasporiana.org.ua/ukrainica/60-rokovyny-akcziyi-visla-deportacziyi-ukrayincziv-z-lemkivshhyny-bojkivshhyny-nadsyannya-holmshhyny-ta-pidlyashshya-propamyatnyj-vechir/ 60-роковини Акції «Вісла»&nbsp;— депортації українців з Лемківщини, Бойківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя. Пропам'ятний вечір].&nbsp;— Торонто: Об'єднання Українців «Закерзоння», Об'єднання Лемків Канади, Ліга Українців Канади, Товариство кол. Вояків УПА, Спілка Української Молоді, Українське Національне Об'єднання, 2007.&nbsp;— 36&nbsp;с.
* [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Uks/2008_17/PDF/760Maryskevych.pdf ''Т. Марискевич'' Польські військово-силові структури у переселенських акціях 1944—1946&nbsp;рр. // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність.&nbsp;— Вип. 17, 2008.&nbsp;— с. 594—599]
* [http://tyzhden.ua/Publication/3681 ''Роман Кабачій'' «Родом із Закерзоння» // Український тиждень, 22 травня 2009]
* [http://tyzhden.ua/Publication/7511 ''Роман Кабачій'' «Відірвані від України» // Український тиждень, 23 вересня 2010 ]
* [http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/02/19/25892/ ''Юрій Гаврилюк'' «Акція „Вісла“&nbsp;— останній акт українсько-польської трагедії» // Історична правда, 19.02.2011]
* [http://www.youtube.com/watch?v=wixBN90wGQk&feature=related Документальний фільм «Двері Лемківщини» про українців, які всупереч організаторам акції «Вісла» повернулися жити в рідні краї. Дата виходу: 2011 (Відео)]
* [https://web.archive.org/web/20121213143725/http://expres.ua/news/2012/12/11/78569 Польський Сейм намагається засудити акцію «Вісла»] [[Експрес (газета)|газета «Експрес»]] 11.12.2012
* [http://gazeta.ua/articles/history/_smert-polskogo-generala-vid-ruk-banditiv-z-upa-stala-signalom-dlya-akciji-visla/428866 Смерть польського генерала від рук «бандитів з УПА» стала сигналом для акції «Вісла» на gazeta.ua]
* [http://www.memory.gov.ua/methodicmaterial/informatsiini-materiali-do-70-richchya-z-chasu-provedennya-polskoyu-vladoyu-aktsii- Вісла&nbsp;— Інститут національної пам'яті]
* [https://www.istpravda.com.ua/articles/2020/07/10/157801/ Сергій Рябенко. Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка] // Історична правда, 10 липня 2020
{{refend}}

{{Регіони розселення українців}}
{{Лемки}}
{{Визвольні змагання 1920-1950}}
{{Злочини комуністичного режиму}}
{{Бібліоінформація}}

{{DEFAULTSORT:Вісла (операція)}}
[[Категорія:Новітня історія України]]
[[Категорія:Новітня історія Польщі]]
[[Категорія:Репресії в Україні]]
[[Категорія:Українсько-польські взаємини]]
[[Категорія:Закерзоння]]
[[Категорія:Політичні репресії]]
[[Категорія:Події 29 березня]]
[[Категорія:Березень 1947]]
[[Категорія:1947 в Україні]]
[[Категорія:1947 у Польщі]]
[[Категорія:Етнічні чистки]]
[[Категорія:Злочини комуністичного режиму]]