Перегляд вихідного коду сторінки Операція «Блискавка»

{{Infobox Military Conflict
|conflict=Операція «Блискавка»
|image=[[Файл:Map 52 - Croatia - Western Slavonia, May 1995.jpg|300px]]
|caption=Карта операції «Блискавка»
|partof=[[Війна Хорватії за незалежність]]
|place=[[Сербська Автономна Область Західна Славонія|Західна Славонія]]
|date=1–3 травня 1995 р.
|territory=Хорватія відвоювала близько 500 км² території.<ref>[http://au.encarta.msn.com/encyclopedia_761577939_8/Croatia.html Croatia]. Microsoft Encarta Online Encyclopedia. Accessed 17 August 2009. [http://www.webcitation.org/5kx57pG1X Archived] 2009-11-01.</ref>
|result= Рішуча перемога Хорватії
|combatant1= {{CRO}}
|combatant2=[[Файл:Flag of Serbian Krajina (1991).svg|25пкс]] [[Республіка Сербська Країна]]
|commander1=[[Янко Бобетко]], Маріян Марекович, Лука Джанко
|commander2=Мілан Челекетич
|strength1=7 200 вояків<ref name="thomas">Thomas, Nigel; Mikulan, Krunoslav; Pavlović, Darko (2006). [http://books.google.com.au/books?id=G5Px01NrM7QC&pg=PT42 The Yugoslav Wars (1): Slovenia & Croatia, 1991-95]. p. 55. Osprey Publishing. ISBN 1-84176-963-0.</ref>
|strength2=8 000 вояків<ref name="thomas" />
|casualties1=42 вбиті<br />162 поранені
|casualties2=283 вбитих<br />1 500 полонених
|casualties3=30 000 сербських біженців
}}
'''Операція «Блискавка»''' ({{lang-hr|Operacija Bljesak}}, {{lang-sr|Операција Бљесак}}, {{lang-en|Operation Flash}})&nbsp;— коротка наступальна операція, проведена на початку травня 1995 року [[Збройні сили Республіки Хорватії|хорватською армією]] з метою визволення від сербських військ території тодішньої [[Сербська Автономна Область Західна Славонія|Сербської Автономної Області Західна Славонія]], яка була частиною самопроголошеної [[Республіка Сербська Країна|Республіки Сербська Країна]] (РСК). Наступ належить до пізньої стадії [[Хорватська війна|Війни за незалежність Хорватії]] і розглядався як підготовчий етап для масштабнішої і амбіційнішої [[операція «Буря»|операції «Буря»]].

Операція також спричинила велику кількість жертв серед цивільного сербського населення, а більш ніж 15000 етнічних сербів покинули свої домівки<ref name="b92-2008">{{cite web|url=http://www.b92.net/eng/news/crimes-article.php?yyyy=2008&mm=05&dd=01&nav_id=49882|title=Anniversary of Croatian attack on Serbs|publisher=[[B92]]|date=2008-05-01|accessdate=2010-10-22|archiveurl=https://www.webcitation.org/6I9BEFt6g?url=http://www.b92.net/eng/news/crimes-article.php?yyyy=2008|archivedate=2013-07-16|deadurl=yes}}</ref><ref name="beta-2009">{{cite news|agency = Beta press|date = 2009-05-01|url = http://www.b92.net/eng/news/crimes-article.php?yyyy=2009&mm=05&dd=01&nav_id=58861|title = Anniversary of Croatia's "Flash" onslaught|publisher = [[B92]]|accessdate = 2010-10-22|archiveurl = https://web.archive.org/web/20121104185138/http://www.b92.net/eng/news/crimes-article.php?yyyy=2009&mm=05&dd=01&nav_id=58861|archivedate = 2012-11-04|deadurl = yes}}</ref>. За операцію «Блискавка» [[Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії|Гаазький трибунал]] готував проти президента Хорватії [[Франьо Туджман]]а [[обвинувальний висновок]] щодо [[воєнний злочин|воєнних злочинів]], але Туджман у 1999 році помер<ref name="b92-2008" />.

== Передісторія ==
Проголошенням [[Сербська Автономна Область Західна Славонія|Сербської Автономної Області Західна Славонія]] в серпні 1991 року [[Серби|православні серби]] в західній [[Славонія|Славонії]] взяли участь в організованому заколоті проти влади [[Республіка Хорватія|Республіки Хорватія]] відразу ж після проголошення останньою державної незалежності в червні 1991 року. Пізніше того самого року САО Західна Славонія офіційно приєдналася до інших бунтівних областей Хорватії, в результаті чого в грудні 1991 року було проголошено [[Республіка Сербська Країна|Республіку Сербська Країна]] (РСК).

Спочатку фактична територія САО Західної Славонії була відносно великою і сили заколотників теоретично могли на півночі підійти до [[Угорщина|угорського]] кордону та перерізати сполучення між [[Загреб]]ом і [[Осієк]]ом. Це могло б призвести до утворення омріяного [[Велика Сербія|великосербськими]] політиками, ганебного хорватсько-сербського кордону по лінії [[Вировитиця]]-[[Карловац]]-[[Карлобаг]]. Насправді ж, територія САО Західної Славонії складалася здебільшого з пагорбів і лісів та мала відносно бідну інфраструктуру сполучення і зв'язку. Створення та підтримання бази для таких амбітних операцій потребувало більше ресурсів, ніж влада [[Сербія|Сербії]] була ладна або спроможна виділити. Як результат, САО Західної Славонії не одержала від [[Югославська народна армія|ЮНА]] стільки підтримки, скільки інші частини [[Республіка Сербська Країна|РСК]]. Велика частина її військ це були місцеві ополченці, погано навчені і слабо озброєні. Військова слабкість САО Західної Славонії стала очевидною вже в кінці 1991 року, коли місцеві хорватські сили, озброєні і забезпечені із захопленого гарнізону ЮНА в прилеглому [[Вараждин]]і, провели ряд наступів, які в кінцевому підсумку скоротили САО Західної Славонії до відносно невеликого анклава, зосередженого навколо села [[Окучані]]. Межі ворохобної області в Західній Славонії було встановлено після [[Сараєво|Сараєвського]] перемир'я в 1992 році. Її основні лінії життєзабезпечення вели до утримуваної сербами території [[Сербська Автономна Область Боснійська Країна|САО Боснійська Країна]], тоді як сполучення з [[Сербська Автономна Область Країна|САО Країна]] перегороджувала лісиста місцевість на південь від [[Новска]].

З [[ескалація|ескалацією]] [[Боснійська війна|Боснійської війни]] в 1992 році становище САО Західна Славонія стало ще загрозливішим. ''Велько Джакула'' та група інших місцевих бунтівних сербських політиків у 1992 і 1993 роках зрозуміли, що вона необороноздатна в довгостроковій перспективі, і почали таємні переговори з хорватським урядом про можливу мирну передачу бунтарських районів Західної Славонії хорватській владі. [[18 лютого]] [[1993]]&nbsp;р. хорватські і місцеві сербські лідери (на чолі з Джакулою) підписали ''Даруварську угоду''. Угода трималася в секреті і працювала в напрямку нормалізації життя для місцевих жителів у прифронтовій смузі.<ref>{{Cite web |url=http://www.ffzg.hr/hsd/polemos/drugi/d.html |title={{ref-hr}} War in Croatia 1991-95, Part II |accessdate=13 квітень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090329053756/http://www.ffzg.hr/hsd/polemos/drugi/d.html |archivedate=29 березень 2009 |deadurl=yes }}</ref> Одначе Кнінські власті дізналися про змову&nbsp;— і Джакулу було арештовано владою РСК та замінено прибічниками жорсткої лінії.

Учасники переговорів від ООН вбачали в цій події обнадійливий знак, що конфлікти в колишній Югославії може бути розв'язано мирно. Влада Хорватії та бунтівні райони Західної Славонії заохочувалися до участі в різних програмах щодо зміцнення довіри, таких як возз'єднання сімей. Деякі з цих програм почали приносити свої плоди в кінці 1994&nbsp;р. Найважливіша це відкриття для хорватського автотранспорту автомагістралі А3 [[Загреб]]-[[Жупаня]].

Наприкінці квітня 1995 року відбулося міжетнічне зіткнення, яке призвело до загибелі багатьох хорватів та сербів і до пошкодження автомагістралі. Колишній голова хорватського уряду за президента [[Франьо Туджман]]а ''Хрвоє Шаринич'' визнав під час перехресного допиту на судовому процесі проти [[Слободан Мілошевич|Слободана Мілошевича]] копію документа з детальним планом тодішнього хорватського керівництва влаштувати зіткнення як привід<ref name="icty">[http://www.icty.org/x/cases/slobodan_milosevic/trans/en/040122ED.htm Page 31288]. Міжнародний кримінальний трибунал по колишній Югославії. Процитовано 17 серпня 2009&nbsp;р.</ref> для наступу 1 травня, хоча ніякого зв'язку з вищезгаданим інцидентом доведено не було. Як свідок на цьому самому процесі Шаринич применшив значення такого плану, вказавши на те, що кожного дня було багато інцидентів, та на свій власний досвід відмов у в'їзді на автомагістраль, проблеми з відновленням роботи нафтопроводу, і, нарешті, заявивши, що він «дуже здивований, що було потрібно який-небудь інцидент, бо це все надавало достатні законні підстави для визволення тієї частини країни, яку було окуповано».

== Хронологія ==

Рано вранці 1 травня частини [[Збройні сили Республіки Хорватії|хорватської армії]] (у складі 3-ї гвардійської бригади і 5-ї гвардійської бригади та спеціальні [[Хорватська поліція|поліційні підрозділи]] почали наступ з трьох напрямків. Більш ніж 7200 військовослужбовців і правоохоронців узяли участь в операції.

Опір військ бунтівників було швидко подолано і за кілька годин місцеві командири і цивільні власті віддали наказ про евакуацію через річку [[Сава (річка)|Сава]] в [[Республіка Сербська|Республіку Сербську]], що на території Боснії і Герцеговини.

У другій половині дня 2 травня всі сили заколотників було евакуйовано і хорватська армія досягла всіх своїх початкових цілей. Одна велика група військовиків і мирних жителів з числа сербських сепаратистів не зуміла евакуюватися і їй довелося здатися поблизу [[Пакрац]]а. Загальна чисельність сербських військовополонених налічувала близько 1500 осіб, що було найбільшим на той час захопленням сил ворога в полон у тій війні.

У відповідь війська РСК піддали [[Ракетний обстріл Загреба|ракетному обстрілу]] цивільні цілі в [[Загреб]]і, запустивши декілька касетних снарядів на [[Загреб]] 2 і 3 травня, внаслідок чого було вбито сімох і поранено щонайменше 175 мирних жителів. У той самий день керівник РСК [[Мілан Мартич]] публічно взяв на себе відповідальність за обстріл, і цю заяву було використано на судовому процесі проти нього в [[Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії|Гаазькому трибуналі]].

== Наслідок ==
[[Файл:Krajina Army Territorial Division.JPG|250px|right|thumb|Карта територіального поділу [[Республіка Сербська Країна|Республіки Сербська Країна]] в 1995&nbsp;р.]]

Спочатку хорватські власті заявляли, що хорватська армія і поліційні підрозділи втратили в ході операції 55 вояків. У 2000 році урядовці повідомили про 33 загиблих військовослужбовців і 9 бійців спеціальних підрозділів поліції та про 162 поранених. Уряд відмовився оприлюднити список цих жертв і говорив тільки мовою чисел, викликавши певний громадський резонанс.

Відносно невелика кількість порушень прав людини в ході операції «Блискавка» пізніше виглядала різким контрастом на тлі її набагато суперечливішої наступниці [[операція «Буря»|операції «Буря»]].

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* {{wayback|url = http://www.hrt.hr/arhiv/tudjman/bljesak-eng.html|title = The Police and Military Operation Action "Flash"}} ([[Хорватське радіотелебачення|Хорватська телерадіокомпанія]])

{{Війна Хорватії за незалежність}}
{{Югославські війни}}

{{DEFAULTSORT:Блискавка}}

[[Категорія:Війна за незалежність Хорватії]]
[[Категорія:Новітня Боснія і Герцеговина]]
[[Категорія:Війни Югославії]]
[[Категорія:Битви Хорватії]]
[[Категорія:Битви в Югославії]]
[[Категорія:Військові операції за алфавітом]]
[[Категорія:Травень 1995]]