Перегляд вихідного коду сторінки Опатія

{{Місто
 | назва               = Опатія
 | місцева_назва       = {{lang-hr|Opatija}} 
 | зображення          = Opatija panorama.jpg
 | зображення_розмір   = 300px
 | зображення_підпис   = Панорама Опатії ([[2002]])
 | прапор              = Zastava Opatije.svg
 | країна              = {{HRV}}
 | регіон              = [[Приморсько-Ґоранська жупанія]]
 | розташування        = 
 | розташування_розмір = 150px
 | засноване           =   
 | статус              = 
 | магдебурзьке право  =  
 | координати          = {{coord|45|20|05|N|14|25|56|E|type:city_region:HR|display=inline,title}}
 | висота над рівнем моря= 0 
 | площа               =  68
 | населення           = 6657 (2011)
 | густота             =  
 | агломерація         = 11 659
 | поштові індекси     = 51 410
 | код країни          = 
 | код міста           =  
 | поділ міста         = 
 | міста-побратими     = див. [[#Міста-побратими|''тут'']]
 | адреса              = 
 | веб-сторінка        = [http://www.opatija.hr/Default.aspx www.opatija.hr]
 | мер                 = Іво Дуймич
 }}
'''Опа́тія''' ({{lang-hr|Opatija}}, {{lang-it|Abbazia}}) — [[курорт]]не місто в [[Хорватія|Хорватії]], на північному сході півострова [[Істрія]], на березі затоки [[Кварнер]] [[Адріатичне море|Адріатичного моря]]. Населення власне міста — 7 850 осіб, муніципалітету — 12 719 осіб ([[2001]]).

Опатія примикає з заходу до [[Рієка|Рієки]]. Відстань по автодорогах до [[Пула|Пули]] — 82 км, до [[Італія|італійського]] [[Трієст]]а — 90 км.

Попри те, що географічно Опатія розташована на півострові Істрія, адміністративно вона належить до [[Приморсько-Ґоранська жупанія|Приморсько-Ґоранської жупанії]].

Назва міста походить від слова «абатство» ({{lang-hr|Opatija}}, {{lang-it|Abbazia}}). Ім'я місту дало старовинне абатство Сан-Джакомо-делла-Прилуча, пізніше переобладнана на віллу.

== Курорт ==
Опатія є дуже популярним [[курорт]]ом. М'який клімат, гарні краєвиди, лаврові ліси навколо міста приваблюють сюди велику кількість [[Туризм|туристів]].

Ця ділянка істрійського узбережжя ще з [[Венеціанська республіка|венеціанських]] часів була улюбленим місцем для відпочинку знаті. Піку популярності ця місцина досягла в [[Австро-Угорщина|австро-угорську]] добу (Істрія була віддана Австро-Угорщині після падіння Венеціанської республіки в [[1797]] році). У [[1889]] імператор [[Франц-Йосиф I|Франц-Йосиф]] офіційно проголосив Опатію курортом, єдиним на той час в Австро-Угорщині. Перший готель у місті — «Кварнер» був побудований у [[1884]] році.

Численні готелі і вілли кінця [[19 століття|XIX]] — початку [[20 століття|XX століття]] у теперішній час відреставровані і надають місту особливого шарму.

== Населення ==
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 11 659 осіб<ref name="census2011">{{cite web
|url = https://www.dzs.hr/Hrv/censuses/census2011/results/htm/H01_01_01/h01_01_01_zup08.html
|title=Перепис населення 2011 року
|publisher=Хорватське бюро статистики
|language = хорв.
|accessdate=
}}</ref>, 3 з яких назвали рідною українську мову<ref name="census2011lang">{{cite web
|url = https://www.dzs.hr/Hrv/censuses/census2011/results/htm/H01_01_08/H01_01_08_zup08.html
|title=Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою
|publisher=Хорватське бюро статистики
|language = хорв.
|accessdate=
}}
</ref>. Населення самого міста становило 6657 осіб.<ref name="census2011"/>

Динаміка чисельності населення громади<ref name="populationHistory">{{cite web
|url = https://www.dzs.hr/App/PXWeb/PXWebHrv/Selection.aspx?px_path=Naselja%20i%20stanovništvo%20Republike%20Hrvatske__Stanovništvo__Naselja&px_tableid=Tabela4_08.px&px_language=hr&px_db=Naselja%20i%20stanovništvo%20Republike%20Hrvatske&rxid=fc9d580f-2229-4982-a72c-cdd3e96307d3
|title=Чисельність населення за роками
|publisher=Хорватське бюро статистики
|language = хорв.
|accessdate=
}}
</ref>:
{{Демографія/Діаграма населення‎
|Ширина зображення=500
|Висота зображення=300
|Максимум шкали=14000 
|Крок більшої шкали=2000 
|Крок меншої шкали=400 
|Колір стовпця=rgb(0,0.6,0.85)
|Рік1=1857|Значення1=4491 
|Рік2=1869|Значення2 =4159 
|Рік3=1880|Значення3 =4775 
|Рік4=1890|Значення4 =5994 
|Рік5=1900|Значення5 =8430 
|Рік6=1910|Значення6 =11825 
|Рік7=1921|Значення7 =9625 
|Рік8=1931|Значення8 =11865 
|Рік9=1948|Значення9 =10098 
|Рік10=1953|Значення10 =9920 
|Рік11=1961|Значення11 =11154 
|Рік12=1971|Значення12 = 12242 
|Рік13=1981|Значення13 = 13614 
|Рік14=1991|Значення14 = 13566 
|Рік15=2001|Значення15 = 12719 
|Рік16=2011|Значення16 = 11659 
}}

Динаміка чисельності населення міста<ref name="populationHistory">{{cite web
|url = https://www.dzs.hr/App/PXWeb/PXWebHrv/Selection.aspx?px_path=Naselja%20i%20stanovništvo%20Republike%20Hrvatske__Stanovništvo__Naselja&px_tableid=Tabela4_08.px&px_language=hr&px_db=Naselja%20i%20stanovništvo%20Republike%20Hrvatske&rxid=fc9d580f-2229-4982-a72c-cdd3e96307d3
|title=Чисельність населення за роками
|publisher=Хорватське бюро статистики
|language = хорв.
|accessdate=
}}
</ref>:
{{Демографія/Діаграма населення‎
|Ширина зображення=500
|Висота зображення=300
|Максимум шкали=10000
|Крок більшої шкали=2000
|Крок меншої шкали=400
|Колір стовпця=rgb(0,0.6,0.85)
|Рік1=1857|Значення1=1546
|Рік2=1869|Значення2 =1073
|Рік3=1880|Значення3 =1313
|Рік4=1890|Значення4 =2596
|Рік5=1900|Значення5 =4132
|Рік6=1910|Значення6 =6552
|Рік7=1921|Значення7 =5062
|Рік8=1931|Значення8 =6233
|Рік9=1948|Значення9 =6975
|Рік10=1953|Значення10 =6830
|Рік11=1961|Значення11 =7974
|Рік12=1971|Значення12 = 8995
|Рік13=1981|Значення13 = 9536
|Рік14=1991|Значення14 = 9073
|Рік15=2001|Значення15 = 7850
|Рік16=2011|Значення16 = 6657
}}

== Населені пункти ==
Крім міста Опатія, до громади також входять: 
*[[Добреч]]
*[[Ічичі]]
*[[Іка (Опатія)|Іка]]
*[[Оприч]]
*[[Побри]]
*[[Поляне (Опатія)|Поляне]]
*[[Вела Уцька]]
*[[Вепринаць]]

== Клімат ==
Середня річна температура становить 13,49°C, середня максимальна – 25,25°C, а середня мінімальна – 1,65°C. Середня річна кількість опадів – 1322 мм.<ref name=worldclim>{{citeweb|url=http://www.worldclim.org|title=Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. |authors=Fick, S.E., R.J. Hijmans|year=2017|publisher=International Journal of Climatology. }}</ref><ref name=determ>значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'</ref>
{{Клімат міста
|Місто_род= міста
|Джерело= <ref name=worldclim/><ref name=determ/>
| Січ_сер=5.85           | Січ_сер_опади=110 
| Лют_сер=6.10           | Лют_сер_опади=86 
| Бер_сер=8.40           | Бер_сер_опади=99 
| Кві_сер=12.00           | Кві_сер_опади=102 
| Тра_сер=16.45           | Тра_сер_опади=88 
| Чер_сер=20.40           | Чер_сер_опади=101 
| Лип_сер=22.45           | Лип_сер_опади=64 
| Сер_сер=21.90           | Сер_сер_опади=92 
| Вер_сер=17.80           | Вер_сер_опади=126 
| Жов_сер=14.00           | Жов_сер_опади=162 
| Лис_сер=9.70           | Лис_сер_опади=158 
| Гру_сер=6.80           | Гру_сер_опади=134 

| Січ_сер_мін= 1.65       | Січ_сер_макс= 9.95 
| Лют_сер_мін= 1.90       | Лют_сер_макс= 10.25 
| Бер_сер_мін= 4.20       | Бер_сер_макс= 12.55 
| Кві_сер_мін= 7.85       | Кві_сер_макс= 16.20 
| Тра_сер_мін= 12.25      | Тра_сер_макс= 20.60 
| Чер_сер_мін= 16.25       | Чер_сер_макс= 24.60 
| Лип_сер_мін= 19.75       | Лип_сер_макс= 25.25 
| Сер_сер_мін= 19.20       | Сер_сер_макс= 24.60 
| Вер_сер_мін= 15.05       | Вер_сер_макс= 20.50 
| Жов_сер_мін= 11.25       | Жов_сер_макс= 16.75 
| Лис_сер_мін= 6.95       | Лис_сер_макс= 12.40 
| Гру_сер_мін= 4.10       | Гру_сер_макс= 9.60 

| Січ_вітер = 2.75         | Січ_рад = 4374 
| Лют_вітер = 2.95         | Лют_рад = 7212 
| Бер_вітер = 2.95         | Бер_рад = 10366 
| Кві_вітер = 2.80         | Кві_рад = 14878 
| Тра_вітер = 2.55         | Тра_рад = 19082 
| Чер_вітер = 2.45         | Чер_рад = 20842 
| Лип_вітер = 2.45         | Лип_рад = 21846 
| Сер_вітер = 2.45         | Сер_рад = 18836 
| Вер_вітер = 2.55         | Вер_рад = 13840 
| Жов_вітер = 2.75         | Жов_рад = 8872 
| Лис_вітер = 3.00         | Лис_рад = 4822 
| Гру_вітер = 2.95         | Гру_рад = 3676 
}}

== Пам'ятки ==
* '''Вілла Аньйоліна''' — шикарна вілла, побудована в [[1844]] році.
* '''Опатійський лунгомар''' — прибережний маршрут завдовжки 12 км з гарними видами. З XIX століття він користувався популярністю у відпочивальників-аристократів.
* '''Церква Благовіщення''' — в неороманському стилі. Побудована в [[1906]] році.
* '''Церква св. Якова''' — побудована на фундаменті [[Бенедиктинці|бенедиктинського]] монастиря [[15 століття|XV століття]].
* '''Статуя «Дівчина з чайкою»''' — встановлена на березі моря в [[1956]] році, відтоді є одним з найбільш упізнаваних символів міста.

== Персоналії ==
В Опатії народився винахідник [[валіум]]у Лео Штернбах (1908–2005). У місті помер [[Теодор Більрот]] (1829–1894).

На відпочинку в Опатії (Аббації) бували [[Австрія|австрійський]] [[композитор]] і [[диригент]] [[Густав Малер]] (1860–1911), один з найбільших симфоністів кінця XIX — початку ХХ ст.ст., [[Еріх Марія Ремарк]] (1898-1970), один з найвідоміших німецьких письменників XX століття.

== Міста-побратими ==
Опатія має [[Місто-побратим|побратимські]] відносини з<ref name="Opatija Twinning">{{cite web|url=http://www.opatija.net/zanimljivosti.asp?id=64&l=en|title=Opatija's Twin towns — Sister cities|publisher=© 2004–2011 Opatija.net|deadurl=yes|accessdate=28 червень 2011|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110723233051/http://www.opatija.net/zanimljivosti.asp?id=64&l=en|archivedate=23 липень 2011}}</ref>:
* {{ITA}} — [[Кастель-Сан-П'єтро-Терме]];
* {{SLO}} — Ілірська Бистриця (''Ilirska Bistrica'');
* {{HUN}} — [[Балатонфюред]];
* {{ITA}} — [[Карманьйола]];
* {{AUT}} — [[Бад-Ішль]].

== Галерея ==
<gallery widths=170>
Файл:Croatia Opatija BW 2014-10-12 16-26-03.jpg|«Дівчина з чайкою»
Файл:Opatija027.jpg|Церква св. Якова
Файл:Croatia Opatija BW 2014-10-12 16-10-26.jpg|Вілла Аньйоліна (''Angiolina'')
Файл:Opatija-night.JPG|Набережна Опатії у нічний час
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist}}{{Портал|Хорватія}}

== Джерела та посилання ==
{{commonscat-inline|Opatija}}
* [http://www.opatija.hr/Default.aspx Офіційна веб-сторінка міста] {{ref-hr}}
* [http://www.opatija-tourism.hr Туристичний сайт про місто] {{ref-hr}} {{ref-en}} {{ref-de}} {{ref-it}}
* [http://www.kindin.hr/opatija/kvarner%20vodic_006.pdf Докладна стаття про історію міста]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-pdf}} {{ref-ru}}

{{Міста Хорватії}}
{{Приморсько-Горанська жупанія}}

[[Категорія:Міста Хорватії]]
[[Категорія:Курорти]]