Перегляд вихідного коду сторінки Опал

[[Файл:Opal-255191.jpg|thumb|200px|Опал]]
'''Опал''' (санскрит: опал — дорогоцінний камінь) ({{lang-ru|опал}}, {{lang-en|opal, opalite}}, {{lang-de|Opal m}}) — аморфний [[мінерал]] класу [[силікати|силікатів]]. Типовий твердий [[гідрогель]], утворений з аморфізованої суміші двооксиду кремнію та молекулярної води.

Син. – відрит, геліт, гель-кристобаліт, несліт.

== Історія ==
[[Файл:Opal Armband 800pix.jpg|thumb|200px|left|Каблучка з опалом]]
Опал цінували ще в далеку старовину. За свідченнями Плінія (кн. XXXVII. Розд.6) йому властиві: “ніжний вогонь карбункула, блакитний пурпур аметиста, зелене море смарагду і все однаково неймовірно змішане світло”. В укр. наук. літературі вперше описаний в лекції “Про камені та геми” Ф.Прокоповича (Києво-Могилянська академія, [[1705]]-[[1709]] рр.). 

Для [[Древній Рим|древніх римлян]] опал був каменем кохання і надії. У багатьох культурах він і сьогодні використовується як [[талісман]]. 

== Основні характеристики ==
[[File:OpalDoublet.jpg|thumb|синьо-зелений опал "триплет"]]
Його хімічна формула SiO<sub>2</sub>·nH<sub>2</sub>O. Домішки оксидів CaO, MgO, Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub>, Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub>, FeO, Na<sub>2</sub>O, K<sub>2</sub>O. Кількість води змінюється від 0,4 до 28% 

Опал - аморфне тіло, його мікроскопічна структура, як і структура скла, не характризується кристалічним упорядкуванням. Опал зустрічається в основному у вигляді великих злитків. 
[[File:MilkyRawOpal.jpg|thumb|left|Частина сировини опала, Південна Австралія]]
[[File:Coober Pedy opal at the SAM 1.JPG|thumb|right|220px|Благородний опал,  [[Кубер-Педі]]; зразок, [[Південній  музей Австралії]]]]
[[File:Opledefeu2.jpg|thumb|Опал вогненний з Мехіко]]
[[File:AndamookaOpalRock.jpg|thumb|left|]]
Головний компонент деяких осадових гірських порід хімічного та біогенного походження, а також кременистих порід ([[діатоміт]]ів, [[трепел]]ів, опок та інших). О. – водомісткий колоїдальний оксид кремнію ґлобулярної будови. Ґлобули [[кремнезем]]у мають розмір 150-400 нм. Ґлобулярна будова О. породжує опалесценцію – розсіяння світла. Благородний О. відрізняється райдужною грою кольорів причиною якої є дифракція світла на просторовій ґратці, утвореній регулярно розташованими однорозмірними [[ґлобула]]ми. [[Спайність]] відсутня. [[Густина]] 1,9-2,3 (залежить від вмісту води). Тв. 5,0-6,5. Колір бурий, білий, голубий та ін. Блиск скляний. Крихкий. Ізотропний. Зустрічається у вигляді натічних ниркоподібних утворень, сталактитів, а також суцільних або землистих скупчень і щільних, подібних до скла мас. Утворюється при низьких температурах з гідротермальних розчинів у мигдалинах вулканічних порід і у відкладах гарячих джерел. З часом опал зневоднюється та перетворюється на халцедон або кварц. Назва “опал” походить від санскритського “упала” – дорогоцінне каміння. 

Опали можуть мати найрізноманітніше забарвлення. Безбарвні чи прозорі варіанти називаються склянним чи молочним опалом. Різні темніші забарвлення (сіре, червоне, коричневе, бурштиново-жовте) зумовлені домішками. Опали такого роду називаються вогняними. 

Варіант опалів — так званий шляхетний опал. Властива йому гра кольорів досягається спеціальною хімічною обробкою. 

== Поширення ==

Опал зустрічається на всіх континентах. Унікальними у світі вважаються опалові родовища Австралії, які дають понад 95% світового видобутку цього мінералу. В Україні є в межах Українського щита та Закарпаття. Одним з найбільш вивчених і перспективних в Україні є Талалаївське родовище ([[Погребищенський район]], [[Вінниччина]]), де вміст опалу в породі становить 10-40%. 

== Використання ==

Опали використовуються як прикраси. Використовують як виробне каміння. Благородний О. – дорогоцінний камінь. 

== Різновиди ==

Розрізняють: 
* О.-агат (різнозабарвлений різновид опалу), 
* О.-алофан (суміш галуазиту з варисцитом), 
* О. благородний (коштовний різновид опалу), 
* О. вогненний (різновид опалу гіацинтово-червоного до медово-жовтого кольору з вогнистим відблиском), 
* О. водний (застаріла укр. назва каменю місячного), 
* О. водяний (застаріла укр. назва гідрофану), 
* О. восковий (різновид опалу восково-жовтого кольору), 
* О. дерев’янистий (псевдоморфоза опалу по дереву), 
* О. жовневий (меніліт – різновид опалу у вигляді червоно-бурих конкрецій), 
* О. залізистий (опал з домішками заліза), 
* О. звичайний (безбарвний і позбавлений гри кольорів), 
* О. золотистий (різновид опалу з золотистим полиском), 
* О. калмицький (те саме, що кахолонг – білий або блідо-жовтий, червонуватий халцедон, який являє собою перехідну форму від опалу до безводного [[халцедон]]у), 
* О. коштовний (те саме, що О. благородний), 
* О. крокідолітовий (опал з включенням крокідоліту), 
* О. лужний (опал натріїстий), 
* О. марганцевистий (різновид опалу, який містить до 10% MnO), 
* О. мексиканський (коштовний різновид опалу з Мексики), 
* О. мерехтливий (коштовний опал з кольоровими плямами), 
* О. молочний (різновид опалу молочно-білого, зеленуватого та жовтого кольору), 
* О. моховий (опал, який містить мохоподібні включення), 
* О. натріїстий (різновид опалу, який містить до 8% Na<sub>2</sub>O), 
* О. ноніїв (зайва назва опалу), 
* О.-онікс (різнозабарвлений різновид опалу), 
* О. оніксовий (паралельносмугастий різновид опалу), 
* О. перлинний (кахолонг), О. печінковий (меніліт), 
* О. пінистий (тонкопористий різновид опалу), 
* О. плаваючий (пористий різновид опалу), 
* О. полум’яний (те саме, що О. вогненний), 
* О. рожевий (різновид опалу рожевого кольору), 
* О. світний (коштовний різновид білого опалу з Австралії), 
* О. світний гребінчастий (коштовний різновид чорного опалу з Австралії), 
* О. склуватий (гіаліт), О. скляний (гіаліт), 
* О. смолистий (різновид опалу восково-медового або вохряно-жовтого кольору), 
* О. смоляний (бурий різновид опалу), 
* О. східний (торговельна назва опалу благородного), 
* О. тростинний (те саме, що [[табашир]] – опалоподібне утворення в [[бамбук]]у, подібне до [[гідрофан]]у), 
* О. цейлонський (торговельна – назва каменю місячного), 
* О. цирконіїстий (різновид опалу з пегматитів нефелінових сієнітів Ловозерського масиву, який містить 7,71% ZrO<sub>2</sub>), 
* О. цирконіїстий марганцевистий (різновид опалу з пегматитів нефелінових сієнітів з Білозерського масиву, яка містить 11,63% ZrO<sub>2</sub> і 10% MnO), 
* О. яшмовий (різновид опалу жовтого кольору з оксидами заліза).

== Див. також ==

* [[Список мінералів]]

* [[опалесценція]]
* [[опалолітизація]]
* [[опацитизація]]

== Література ==
* {{МГЕ|nocat=1}}
* Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.
{{Commonscat|Opal}}

[[Категорія:Силікати (мінерали)]]
[[Категорія:Дорогоцінне каміння]]
[[Категорія:Різновиди кварцу]]