Перегляд вихідного коду сторінки Онуфрій (Березовський)

{{помилки|дата=вересень 2018}}
{{стиль|дата=вересень 2018}}
{{Інші значення|тип=ім'я|Онуфрій}}
{{Архієрей
| ім'я               = Митрополит Онуфрій
| оригінальне ім'я   = 
| ім'я при народженні = Березовський Орест Володимирович
| оригінальне ім'я при народженні  =
| портрет            = Onufriy (Berezovsky)2014 Vadim Chuprina.jpg
| ширина портрету    = 250px
| підпис             = 
| титул              = [[Митрополит Київський і всієї України (Московський патріархат)|Митрополит Київський і всієї України]]
| титул2             = Митрополит [[Чернівецько-Буковинська єпархія УПЦ (МП)|Чернівецький і Буковинський]]<br /><small>до 2000 — архієпископ</small><br /><small>до 1994 — єпископ</small>
| церква             = Українська Православна Церква (Московський Патріархат)
| порядок            = <!-- [[2]] попередником Володимира був Філарет як митрополит УПЦ МП -->
| періодпочаток      = [[17 серпня]] [[2014]]<ref> з [[15 грудня]] [[2018]] його титул не визнається Константинопольською православною церквою</ref>
| періодкінець       = 
| попередник         = [[Володимир (Сабодан)]]
| наступник          =
| титул_2              = Митрополит [[Чернівецько-Буковинська єпархія УПЦ (МП)|Чернівецький і Буковинський]]
| церква_2             = 
| порядок_2            =
| періодпочаток_2      = [[1990]]
| періодкінець_2       = [[2014]]
| попередник_2         = [[Антоній (Москаленко)]]
| наступник_2          = [[Мелетій (Єгоренко)]]
| титул_3              = Намісник [[Почаївська лавра|Свято-Успенської Почаївської лаври]]
| церква_3             = 
| порядок_3            =
| періодпочаток_3      = [[1988]]
| періодкінець_3       = [[1990]]
| попередник_3         = [[Марк (Петровцій)]]
| наступник_3          = [[Яків (Панчук)]]
| освіта             = [[Московська духовна академія]]
| науковий ступінь   = кандидат [[богослов'я]]
| професія           =
| діяльність         =

| національність     = [[українець]]
| тезоіменитство     = [[25 червня]]
| дата народження    = 5.11.1944
| місце народження   = c. [[Коритне (Вижницький район)|Коритне]], [[Вижницький район]], [[Чернівецька область]], [[Українська РСР]]
| дата смерті        =
| місце смерті       =
| похований          =

| династія           =
| батько             =
| мати               =
| дружина            = 
| діти               = 
| прийняття чернецтва= [[18 березня]] [[1971]]
| сан                = [[29 травня]] [[1972]]
| хіротонія          = [[9 грудня]] [[1990]]
| кардинал           =
| автограф           = Onuphrius Berezovskyi Signature 2014.png
| монограма          =
| нагороди           = {{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Дружби (Російська Федерація)}}{{Орден Сергія Радонезького 1 ступеня}}
{{!)}}
| Commons =
|герб =
}}
'''Онуфрій''' ('''Орест Володимирович Березовський'''; {{нар}} [[5 листопада]] [[1944]], c. [[Коритне (Вижницький район)|Коритне]], [[Вижницький район]], [[Чернівецька область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]])&nbsp;— український церковний діяч. [[Митрополит Київський і всієї України]] (з 15 грудня 2018 року його право на цей титул не визнає [[Константинопольська православна церква]])<ref>[https://espreso.tv/news/2018/12/16/onufriy_vtratyv_tytul_mytropolyta_kyyivskogo_i_vsiyeyi_ukrayiny Онуфрій втратив титул митрополита Київського і всієї України]</ref>, предстоятель [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ МП]] з 17 серпня [[2014]]. Постійний член [[Священний синод Російської православної церкви|Священного синоду]] [[Російська православна церква|РПЦ]], правлячий архієрей Київської єпархії УПЦ (МП)<ref>[http://www.patriarchia.ru/db/text/70984.html Онуфрий, митрополит Киевский и всея Украины (Березовский Орест Владимирович)], сайт Патріархії РПЦ</ref>.

Ім'я Онуфрія поминається в усіх храмах УПЦ МП після імені [[Кирило (патріарх Московський)|Московського патріарха]].<ref>{{Cite web|url=http://www.patriarchia.ru/db/text/5082273.html|title=Устав Российской Православной Церкви (Глава X. Украинская Православная Церковь)|last=|first=|date=|website=офіційний сайт РПЦ МП (Москва)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://web.archive.org/web/20180924112726/http://www.patriarchia.ru/db/text/5082273.html|title=Устав Российской Православной Церкви (Глава X. Украинская Православная Церковь)|last=|first=|date=|website=архів інтернету (збережена сторінка офіційного сайту РПЦ МП)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref><ref>Статут [[Російська православна церква|РПЦ]], Глава X. Українська Православна Церква.</ref>
<!--
місцеблюститель Київської митрополичої кафедри УПЦ МП ([[24 лютого]]-[[13 серпня]] [[2014]])<ref>[http://news.church.ua/2014/02/24/misceblyustitelem-kijivskoji-mitropolichoji-kafedri-obrano-preosvyashhennogo-mitropolita-cherniveckogo-i-bukovinskogo-onufriya/ Призначено місцеблюстителя Патріаршого престолу]</ref>, предстоятель УПЦ МП (з [[13 серпня]] [[2014]] року).

Один з найстарших за [[хіротонія|хіротонією]] [[архієрей|архієреїв]] [[Українська Православна Церква (Московський Патріархат)|УПЦ МП]], [[митрополит]] [[Чернівецько-Буковинська єпархія УПЦ (МП)|Чернівецький і Буковинський]], постійний член [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|Священного синоду УПЦ МП]], голова [[Церковний суд Української Православної Церкви|Церковного суду УПЦ МП]].

[[13 серпня]] [[2014]] обраний предстоятелем Української православної церкви Московського патріархату<ref>{{cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/08/13/7034740/|title =УПЦ МП ОБРАЛА НОВОГО предстоятеля|publisher =Українська правда|date = 13 серпня 2014}}</ref>.-->

== Життєпис ==
Народився [[5 листопада]] [[1944]] в с. [[Коритне (Вижницький район)|Коритне]] [[Вижницький район|(нині Вижницького району)]] [[Чернівецька область|Чернівецької області]], будучи третьою дитиною у сім'ї місцевого священика (старші брати&nbsp;— Віктор та Іван, молодша сестра&nbsp;— Ліда).

Рід [[Березовський|Березовських]] має давньоруське (давньоукраїнське) [[шляхта|шляхетське]] походження, належав до [[Сас (герб)|гербу Сас]], відомий з часів Королівства Русі<ref name="Poczet">[http://books.google.com.ua/books?id=uMMaAAAAYAAJ&printsec=frontcover&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false «Poczet szlachty galicyjskiéj i bukowińskiéj» на Books.Google]</ref> Березовським належали соляні копальні в давньоруському селі [[Нижній Березів|Березів]], де існував василіянський монастир ще до [[1241]] року.<ref>''Кузич-Березовський І.&nbsp;М.''&nbsp;Березівське боярство на тлі історії України.&nbsp;— Детройт&nbsp;: Universal Slavic Printers, 1962.&nbsp;— C. .</ref>

Сім'я жила в малій дерев'яній хатині з двох кімнат на околиці села. Сусіди згадують, що Березовські були дещо заможнішими за інших. Для прикладу, їхня хата була покрита бляхою, коли в решти людей&nbsp;— соломою. Батьків Ореста, бабу Юлю та отця Володимира у селі згадують як надзвичайно добрих людей. «Може, вони й могли придбати собі краще помешкання, бо вшістьох у малій хатині було, звичайно, тісно. Але батьки Ореста ніколи не дбали про матеріальне. Та навіть більше, дуже часто Березовські допомагали іншим грошима, харчами. Тож усі знали, що це&nbsp;— добрі люди».<ref>Згадує Параска Албота з Коритного; див.: ''Вітюк, У., Камська-Ополоник, О.'' «Від розбишаки до патріарха» // [[Експрес (газета)|Експрес]].&nbsp;— 2014.&nbsp;— 21—28 серпня 2014.</ref>. Орест у дитинстві щодня пас корову, допомагав на городі, а у школі був веселуном і бешкетником, при цьому вчився на відмінно. Щороку на різдвяні свята ходив колядувати.

Після закінчення середньої школи ([[1961]]) навчався в [[Чернівецьке технічне училище|Чернівецькому технічному училищі]]. З [[1964]] розпочав трудову діяльність у будівельних організаціях [[Чернівці]]в.

[[1966]]&nbsp;р. вступив на загальнотехнічний факультет [[Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича|Чернівецького університету]].

Для усієї родини та й селян шоком став священницький вибір Ореста. «Ніхто у Коритному й подумати не міг, що цей веселун колись стане священнослужителем… У селі розповідають, що в юності у майбутнього отця сталася трагедія в особистому житті: мовляв, кохана дівчина чи то покинула його, чи вийшла заміж за іншого&nbsp;— Орест про це не розповідав нікому. Буцімто саме після цього він і вирішив присвятити життя Церкві»<ref name="multiple">«Від розбишаки до патріарха»//Уляна Вітюк, Ольга Камська-Ополоник, [[Експрес (газета)|«Експрес»]], 21-28 серпня 2014 року</ref>.

[[1969]] року після закінчення третього курсу університету Орест був зарахований на другий курс [[Московська духовна академія|Московської духовної семінарії]], яку закінчив у [[1972]]. Того ж року вступив до [[Московська духовна академія|Московської духовної академії]], яку закінчив [[1988]] зі ступенем кандидата [[богослов'я]].

З решти сім'ї Березовських священиком став тільки брат Іван (хоча спершу шоферував у колгоспі). Сестра Лідія працювала на сувенірній фабриці, а брат Віктор&nbsp;— на заводі у Чернівцях.

Родинна хата Березовських, куди навіть будучи архієреєм, часто навідувався тепер уже владика Онуфрій (Орест), і далі заселена. Тут живе сім'я одного з племінників. «У села Онуфрій завжди приїжджає з хором. Служить панахиду, читає проповіді. А після цього ми накриваємо для гостей стіл. Владика дуже любить кулешу і білий борщ&nbsp;— такий, як колись варила його мама, баба Юля. Він їсть тільки прості домашні страви, тому вгодити йому нескладно»,&nbsp;— каже Марія Березовська, дружина племінника.

=== Іноцтво ===
Ще будучи семінаристом, у [[1970]] став [[послушник]]ом [[Троїце-Сергієва Лавра|Троїце-Сергієвої Лаври]] де, паралельно з навчанням, пізнавав тонкощі [[Чернецтво|чернечого життя]], ніс різного роду [[послух]]&nbsp;— співав на [[клірос]]і, стояв за свічником, був [[келейник]]ом намісника.

[[18 березня]] [[1971]] як послушник прийняв [[чернецтво|чернечий постриг]] з ім'ям Онуфрій на честь [[Онуфрій Великий|Прп. Онуфрія Великого]]. [[20 червня]] того ж року був висвячений у [[ієродиякон]]а. А [[29 травня]] [[1972]]&nbsp;— [[Рукоположення|рукоположений]] в [[ієромонах]]а.

У [[1980]] возведено в сан [[ігумен]]а.

[[28 серпня]] [[1984]] призначений [[Настоятель|настоятелем]] «Спасо-Преображенського храму» [[Афон]]ського представництва в селі Лукино (станція «[[Передєлкіно]]» [[Московська область|Московської області]]).

З [[28 червня]] [[1985]]&nbsp;— [[благочинний]] Троїце-Сергієвої лаври.

На Різдво [[1986]] возведений у сан [[архімандрит]]а. А з [[1988]] став намісником [[Почаївська Лавра|Свято-Успенської Почаївської Лаври]], де прослужив до листопада [[1990]].

=== Архієрейське служіння ===
[[Файл:Onuphrius (Berezovsky),Kyiv 2016 03.JPG|міні|200пкс|2016 року]]
[[Файл:WP 20140820 014.jpg|міні|300пкс|Інтерв'ю 20 серпня 2014-го для недільної передачі [[UA: Перший (телеканал)|УТ-1]]]]

Постановою Священного Синоду Української Православної Церкви від [[24 листопада]] [[1990]] призначений єпископом Чернівецьким і Буковинським. [[9 грудня]] [[1990]] у [[Володимирський собор (Київ)|Володимирському соборі]] [[хіротонія|хіротонісано]] в [[єпископ]]а Чернівецького і Буковинського.

[[23 січня]] [[1992]] відмовився підписати звернення архієрейської наради Української Православної Церкви до патріарха Московського і всієї Русі Алексія II про прохання пришвидшити процес розгляду документів Собору УПЦ (який проходив 1-3 листопада [[1991]]{{r|7-1}} на якому Онуфрій підтримав автокефалію, поставив підпис в зверненні до РПЦ про надання Церкві України автокефалії<ref name=7-1>[http://www.cerkva.info/uk/icd/206-declaracia-7-1.html]</ref> про надання автокефалії Церкві в Україні<ref name=7-2>[http://www.cerkva.info/uk/icd/207-declaracia-7-2.html]</ref>.

[[23 січня]] [[1992]] переведений митрополитом Філаретом на Івано-Франківську кафедру. [[7 квітня]] [[1992]] відновлений на Чернівецькій кафедрі.

27-28 травня [[1992]] взяв участь у [[Харківський собор|Харківському Соборі]] Української Православної Церкви, зайнявши, разом із більшістю архієреїв, безкомпромісну позицію щодо позбавленого влади на соборі Філарета.

[[28 липня]] [[1994]] возведений у сан [[архієпископ]]а, став Головою синодальної канонічної комісії, постійним членом [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|Священного синоду УПЦ МП]].

22 листопада 2000 зведений у сан митрополита.

[[14 грудня]] [[2007]] [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|Священний синод УПЦ МП]] призначив митрополита Онуфрія головою Церковного суду Української Православної Церкви.

[[24 лютого]] [[2014]] Священним Синодом УПЦ таємним голосуванням обраний на посаду [[Патріарший місцеблюститель|місцеблюстителя]] [[Митрополит Київський і всієї України|Київської митрополичої кафедри]], оскільки стан фізичного здоров'я [[Володимир (Сабодан)|Блаженнішого Митрополита Володимира]] унеможливив виконання обов'язків [[Предстоятель|Предстоятеля]] Української Православної Церкви<ref>[[Священний синод УПЦ МП]]. [http://sinod.church.ua/2014/02/25/zasidannya-24-lyutogo-2014-roku/ Засідання 24 лютого 2014]</ref>.

[[13 серпня]] [[2014]] обраний новим [[Предстоятель|Предстоятелем]]<ref>[[Митрополит Київський і всієї України]] Блаженніший [[Володимир (Сабодан)|Митрополит Володимир]] помер 5 липня 2014</ref> УПЦ МП. Предстоятеля вибрали з 74 кандидатів таємним голосуванням у два тури<ref>[http://news.church.ua/2014/08/13/sobor-jepiskopiv-upc-obrav-predstoyatelem-upc-misceblyustitelya-kijivskoji-mitropolichoji-kafedri-mitropolita-cherniveckogo-i-bukovinskogo-onufriya/#more-7747 Собор єпископів УПЦ обрав Предстоятелем УПЦ Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія] / ''Прес-служба Української Православної Церкви'', 13 серпня 2014</ref>. [[Інтронізація]] відбулася [[17 серпня]] [[2014]].

=== Діяльність архієрея ===
Будучи ідейним прихильником єдності УПЦ МП з [[Російська православна церква|Московським патріархатом]] не лише інституційно, але й ідеологічно, єпископ Онуфрій [[23 січня]] [[1992]] року підписав, а потім ще з трьома кліриками відкликав підпис під зверненням архієреїв УПЦ на чолі з Філаретом до [[Алексій II|Алексія]] про прохання пришвидшити процес розгляду документів Собору УПЦ про надання [[автокефалія|автокефалії]] українській церкві.

[[27 травня|27]]-[[28 травня]] [[1992]] брав активну участь у [[Харківський собор|Харківському соборі]], на якому митрополит УПЦ [[Філарет (патріарх Київський)|Філарет (Денисенко)]] був усунутий з посади.

Прихильність до [[РПЦ]] не завадила владиці Онуфрію ще в 1990-их (за десятиріччя до налагодження стосунків між [[РПЦ]] та [[Російська православна церква закордоном|РПЦЗ]]) підтримувати дружні стосунки з Першоієрархом РПЦЗ {{Не перекладено|Лавр (Шкурла)|Лавром (Шкурлою)|ru}}.

Митрополит Онуфрій не є публічною особою і не займається політичною діяльністю. Маючи 40-річний чернечий досвід, він дуже критично ставиться до «номінального чернецтва» задля отримання архієрейського сану чи намісництва. Попри це, владика залишається [[апологет]]ом потреби вирішення питання «української церкви» у суворій відповідності до церковних канонів.

[[Чернівецько-Буковинська єпархія УПЦ (МП)|Чернівецько-Буковинська єпархія УПЦ МП]] є проблемною з огляду на постійні намагання [[РумПЦ]] поширити свою діяльність на «румуномовні парафії» Чернівецької області. Згідно з канонами, на одній території не повинно бути двох церковних юрисдикцій. Але [[Північна Буковина]] колись ([[Румунська окупація Північної Буковини (1918-1940)|1918–1940]] та [[Румунська окупація Північної Буковини (1941-1944)|1941–1944]]) тимчасово належала до юрисдикції румунської церкви. На цій підставі остання вважала за можливе повернути свій вплив на ці українські території. Водночас, УПЦ МП виступила з категоричним протестом проти таких планів, наполягаючи на безпідставності й недружності подібних кроків. В свою чергу Митрополит Онуфрій, з огляду на беззаперечний авторитет як у регіоні так і в православному світі в цілому, зумів ефективно протидіяти цим намірам та нівелювати усі спроби Румунської Православної Церкви реально відтворити свої структури на цій українській території.

[[22 листопада]] [[2007]] року Онуфрій (Березовський) був учасником переговорів з архієреями РумПЦ, що відбувалися у [[Троянський монастир|Троянському монастирі]], на яких було вирішено кілька проблемних питань щодо експансії румунської церкви на територію України та Молдови{{Джерело?}}.

15 грудня 2018 року в результаті створення автокефальної Православної церкви України Онуфрій (Березовський) втратив легітимність титулу [[Митрополит Київський і всієї України (Московський патріархат)|Митрополита Київського і всієї України]] з точки зору Константипольської Православної Церкви. Натомість Російська Православна Церква та інші Православні Помісні Церкви надалі визнають за ним право на цей титул.

=== Праці ===
* «Пастирське служіння преподобного Іова, ігумена Почаївського»
* [[Акафіст]] [[Боянська ікона Божої Матері|Боянській іконі Божої Матері]]

== Політична позиція ==
[[Файл:Kirill, Putin, Savvin, Shvets, Berezovsky and Shukalo.jpeg|thumb|300px|Патріарх московський [[Кирило (патріарх Московський)|Кирил Гундяєв]] і [[Путін Володимир Володимирович|Путін]] на зустрічі з митрополитами. У центрі&nbsp;— Онуфрій]]

Митрополит Онуфрій неодноразово був помічений в суперечливих оцінках подій української історії та сьогодення<ref>[http://www.pravda.com.ua/articles/2014/08/12/7034668/ Церква перед вибором]</ref>. Так, ще у листопаді [[2008]] року Онуфрій публічно заявив, що 1930-х роках український народ «заслужив» на Голодомор: «''Голодомор&nbsp;— это было вразумление, усмирение со стороны Господа нашей гордыни''»<ref>[http://www.pravoslavie.ru/news/28395.htm Митрополит Черновицкий и Буковинский Онуфрий: голодомор&nbsp;— это было вразумление, усмирение со стороны Господа нашей гордыни] // сайт Православие.RU</ref>.

30 листопада 2014 року на молебні перед Михайлівським Собором Патріарх Філарет виклав відому (тотожну) позицію УПЦ КП: «''У Біблії написано, що без волі Божої волос не впаде з голови людини. Отже, якщо Бог '''попустив''' в Україні Голодомори, чи зараз війну на Сході, то це Він вразумляє нас, щоб ми усвідомили свої гріхи та позбавилися їх''».

У контексті [[Війна на сході України|війни на Сході України]] Онуфрій називає терористів «ополченцами»<ref>[http://pravoslavye.org.ua/2014/08/митрополит-онуфрий-христос-это-ми/ Митрополит Онуфрий: «Христос&nbsp;— это мир. И все, кто с Ним, должны прекратить братское кровопролитие»]</ref>, натомість Україну розглядає як «буферну зону» між Сходом і Заходом.<ref>[http://pravoslavye.org.ua/2014/08/митрополит-онуфрий-христос-это-ми/ Митрополит Онуфрий: «Христос&nbspн;— это мир. И все, кто с Ним, должны прекратить братское кровопролитие»]. {{ref-ru}}</ref>

Президент [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]] висловив підтримку митрополиту: «Я дуже радію, що одразу після обрання Ви висловили тверде переконання продовжувати пошук миру, злагоди та об'єднання, якого сьогодні конче потребує Україна. Як і Церква потребує діалогу єднання»<ref name="pg" /><ref>[http://www.5.ua/ukrajina/politika/item/391564-poroshenko-zustrivsia-z-onufriiem-i-zaklykav-do-ob-iednannia-tserkov Президент Петро Порошенко зустрівся із новообраним митрополитом УПЦ (МП) Онуфрієм] // 5.ua, 16 серпня 2014, 14:03</ref>; «Ми молимося, щоб Церква вистояла і принесла мир, милосердя і християнські цінності на нашу землю. Держава і я, як Президент, є надійною опорою у Вашій Божій справі. І мої очі, і моє серце, і двері завжди будуть відкритими для Вас»<ref name="pg">[http://www.president.gov.ua/news/prezident-proviv-zustrich-z-predstoyatelem-ukrayinskoyi-prav-33474 Президент провів зустріч з Предстоятелем Української православної церкви Онуфрієм] // 16.08.2014 13:54. Прес-служба Президента України</ref>.

8 травня 2015 року на урочистому засіданні Верховної Ради України, присвяченому 70-й річниці перемоги над [[нацизм]]ом в Європі, коли президент Петро Порошенко зачитував прізвища 21 бійця, котрі за участь в [[Війна на сході України|АТО]] отримали звання [[Герой України|Героя України]], (серед них&nbsp;10&nbsp;— посмертно), представники УПЦ МП на чолі з її предстоятелем Онуфрієм демонстративно продовжували сидіти, хоч всі присутні, навіть запрошені на засідання іноземні гості, встали і привітали військовиків аплодисментами<ref>[http://censor.net.ua/photo_news/335415/predstaviteli_moskovskogo_patriarhata_demonstrativno_ne_vstali_na_torjestvennom_zasedanii_vr_kogda_poroshenko Представители Московского патриархата демонстративно не встали на торжественном заседании ВР, когда Порошенко зачитывал имена Героев Украины. ФОТО], сайт «Цензор. НЕТ», 08.05.2015</ref>. Пізніше Онуфрій пояснив свої дії в ВРУ не як «знак неповаги до героїв України», а на «знак протесту проти війни як явища».<ref>{{Citation|last=Українська Православна Церква|title=Коментар Блаженнішого Митрополита Онуфрія для ЗМІ|date=2015-05-09|url=https://www.youtube.com/watch?v=2Sf11gDcXik&feature=youtu.be|accessdate=2018-09-24}}</ref>

У вересні 2018 року був включений до бази [[Центр «Миротворець»|Миротворця]] як агент впливу РПЦ і противник створення незалежної помісної Церкви в Україні. На це відреагував глава прес-служби УПЦ МП [[Анісімов Василь Семенович|Василь Анісімов]]: «Наша демократична, страшенно європейська країна реанімує у себе найбридкіші та назлочинніші діяння тоталітаризму»<ref>{{Cite web|url=http://www.interfax-religion.ru/?act=news&div=70802|title=Интерфакс-Религия: РПЦ о включении митрополита Онуфрия в базу "Миротворца": если Бог хочет наказать, он лишает разума|website=www.interfax-religion.ru|accessdate=2018-10-02}}</ref>.

У лютому 2019 року Онуфрія було запрошено до [[Служба безпеки України|Служби безпеки України]] з метою інформування про небезпеку провокацій щодо церков та факти залякування священиків УПЦ МП спецслужбами Росії<ref>{{cite web |url=https://espreso.tv/news/2019/02/18/sbu_zaprosyla_onufriya_na_rozmovu_pro_povyazani_z_upc_mp_provokaciyi |назва=СБУ запросила Онуфрія на розмову про пов'язані з УПЦ (МП) провокації |автор= |дата=18 лютого 2019 |веб-сайт=Еспресо |видавець= |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=30 квітня 2019}}</ref> .

== Нагороди ==
* [[Орден Дружби (Російська Федерація)|Орден Дружби]] ([[Росія|РФ]], [[11 липня]] [[2013]])&nbsp;— ''за великий внесок у розвиток дружніх відносин між народами і зміцнення духовних традицій (Указ [[Путін Володимир Володимирович|Путіна]] від 11.07.2013 р №&nbsp;619)''<ref>[http://pravo.gov.ru:8080/page.aspx?52918 Указ Президента Российской Федерации №&nbsp;619 от 11 июля 2013 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131224104553/http://pravo.gov.ru:8080/page.aspx?52918 |date=24 грудень 2013 }}{{ref-ru}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://kremlin.ru/acts/bank/37456|title=Указ Президента Российской Федерации от 11.07.2013 г. № 619 О награждении государственными наградами Российской Федерации|last=|first=|date=|website=офіційний сайт президента Росії|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://web.archive.org/web/20180924124458/http:/kremlin.ru/acts/bank/37456|title=Указ Президента Российской Федерации от 11.07.2013 г. № 619 О награждении государственными наградами Российской Федерации|last=|first=|date=|website=архів інтернету (збережена сторінка : офіційний сайт президента Росії)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref>
* [[Орден преподобного Сергія Радонезького]] I ступеня([[Російська православна церква|РПЦ)]], 23 жовтня 2014 в Росії нагородив його [[Патріарх Московський і всієї Русі|Московський Патріарх]] [[Кирило (патріарх Московський)|Кирил (Гундяєв)]].<ref>{{Cite web|url=http://www.patriarchia.ru/db/text/3803589.html|title=В Патриаршем и Синодальном духовно-административном и культурном центре Русской Православной Церкви на Юге России проходит очередное заседание Священного Синода
23 октября 2014 г. 12:53|last=|first=|date=офіційний сайт Московського Патріархату (Москва)|website=|publisher=|language=російська|accessdate=}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://web.archive.org/web/20180924132211/http://www.patriarchia.ru/db/text/3803589.html|title=В Патриаршем и Синодальном духовно-административном и культурном центре Русской Православной Церкви на Юге России проходит очередное заседание Священного Синода
23 октября 2014 г. 12:53|last=|first=|date=|website=архів інтернету (збережена сторінка офіційного сайту РПЦ МП)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref>
* {{нп|Орден святителя Іннокентія, митрополита Московського і Коломенського||ru|Орден святителя Иннокентия, митрополита Московского и Коломенского}}, ІІ ступеню ([[2003]]) [[Православна церква в Америці|АПЦ]]&nbsp;— ''за подвижницьку працю із розвитку православ'я на Буковині''<ref>[http://www.bucov.narod.ru/german8.html Візит Предстоятеля Американської Православної Церкви, Блаженнійшого Митрополита Германа в Україну]</ref>
* наперсний хрест ([[1973]])
* [[Орден святого апостола Андрія Первозваного (Російська Федерація)|Орден Святого апостола Андрія Первозванного]] (25 червня 2019)&nbsp;— ''за пастирський труд (рішення Священного Синоду УПЦ московського патріархату).<ref>[https://ukranews.com/news/638720-mitiropolita-onufriya-nagradili-ordenom-svyatogo-apostola-andreya-pervozvanogo Митирополита Онуфрия наградили орденом Святого апостола Андрея Первозваного]</ref>''

== Офіційне титулування ==
Як керівника [[Релігійна організація|релігійної організації]] [[УПЦ МП]] його попереджено Константинопольською Православною Церквою, що після 15 грудня [[2018]] року, виборів предстоятеля Української церкви, представники [[Московська Патріархія|Московської Патріархії]] не зможуть [[Еклезіологія|еклезіологічно]] й [[Канонічне право|канонічно]] носити [[титул]] [[Митрополит Київський|митрополита Київського]], що використовують вони зараз, порушуючи умови офіційних документів [[1686]] року<ref>{{ref-ru}}[https://focus.ua/politics/414304-konstantinopol-vydvinul-ultimatum-upc-mp-po-uchastiyu-v-obedinitelnom-sobore.html Константинополь выдвинул ультиматум митрополиту Онуфрию по участию в Объединительном соборе] // [[Фокус (журнал, Україна)|ФОКУС]].</ref><ref>{{ref-ru}}[https://gordonua.com/news/society/varfolomey-onufriyu-posle-vyborov-predstoyatelya-ukrainskoy-cerkvi-vy-ne-smozhete-nosit-titul-mitropolita-kievskogo-563467.html Варфоломей&nbsp;— Онуфрию: После выборов предстоятеля украинской церкви вы не сможете носить титул митрополита Киевского] // [[ГОРДОН (інтернет-видання)|Гордон]]</ref>.

Аналогічна ситуація двох Митрополитів Київських вже була в історії: «''Протягом XIV—XV&nbsp;ст. єдина Київська Митрополія відповідно до державного поділу кілька разів розділалася на Київську і Московську частини, на чолі яких стояли окремі митрополити. Київська Митрополія перебувала у складі Константинопольської Матері-Церкви до 1686 року, коли вона не за приписами канонічних правил, а насильством і підкупом була приєднана до Московського Патріархату''». (Історико-канонічна декларація УПЦ КП, 2007; с. 35).<ref>Історико-канонічна декларація Архієрейського Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату від 19 квітня 2007 року // Видавничий відділ Української Православної Церкви Київського Патріархату. Київ, 2007.&nbsp;— 168 стор.</ref>

На цей час, згідно з законодавством України, у Міністерстві юстиції зареєстрована Українська Православна Церква, предстоятель якої, згідно Статуту, має титул Митрополит Київський. Тобто, за законами України у перехідний період одночасно щонайменше два православних архієрея мають титул Митрополит Київський; крім них, цей же титул має Патріарх Святослав (УГКЦ). Так само, з 1992 року за законами України одночасно два православних архієрея можуть мати титул митрополит (чи архієпископ) Сумський та Охтирський, тощо.<ref>[[Мефодій (Срібняк)]], архієпископ [[Сумська єпархія УПЦ КП|Сумський та Охтирський]], УПЦ КП; [[Євлогій (Гутченко)]], архієрей (2009-13 єпископ, 2013-18 архієпископ, з 2018 митрополит) [[Сумська єпархія УПЦ (МП)|Сумський та Охтирський]], УПЦ (МП)</ref>

== Див. також ==
* [[Зміна керівництва Української православної церкви (МП) в 2014|Зміна керівництва УПЦ МП в 2014]]
* [[Собор єпископів Української православної церкви (Московського патріархату) (2014)|Собор єпископів УПЦ МП (2014)]]
* [[Собор єпископів Української православної церкви (Московського патріархату)|Собор єпископів УПЦ МП]]

== Примітки ==
{{примітки|2}}

== Посилання ==
{{Вікіцитати}}
{{commonscat|Onuphrius (Berezovsky)}}
* [http://orthodox.org.ua/article/onufrіi-mitropolit-chernіvetskii-і-bukovinskii Біографія на сайті УПЦ МП]
* [http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3405421-mytropolyt-onufrii-biohrafiia-novoho-predstoiatelia-ukrainskoi-pravoslavnoi-tserkvy-moskovskoho-patriarkhatu Біографія] // Корреспондент.net, 13.VIII.2014, 17:02
* [http://www.pravda.com.ua/articles/2014/08/12/7034668/ Церква перед вибором] // Петро Нестеренко, для УП. Вівторок, 12 серпня 2014, 18:33.

=== Інтерв'ю ===
* [http://archiv.orthodox.org.ua/page-351.html Духовник должен вести человека ко Христу, а не к себе]
* [https://web.archive.org/web/20060205170349/http://archiv.orthodoxy.org.ua/page-664.html Уврачевание раскола возможно лишь через покаяние]
* [http://archiv.orthodox.org.ua/page-283.html Вникая в себя, человек обнаруживает пути проникновения в душу зла и тогда лучше понимает причины трагедий, происходящих в мире]
* [http://pravoslavye.org.ua/index.php?r_type=article&action=fullinfo&id=16118 Если бы мы молчали, заговорили бы камни (2007)]
* [http://www.profil-ua.com/allways/63/1319/ Нам легче понять структуру, скажем, Секретариата Президента, чем Президенту понять структуру Церкви]
* [http://www.pravoslavie.ru/guest/070906125104 Меня Господь сюда послал, чтобы учиться у людей благочестию" (2007)]
* [http://www.pravoslavie.ru/guest/080108003700 Рождество Христово&nbsp;— праздник примирения Неба и земли" (2008)]


{{Єпископат УПЦ-МП}}

[[Категорія:Єпископи Російської православної церкви]]
[[Категорія:Єпископи Української православної церкви Московського патріархату]]
[[Категорія:Уродженці Вижницького району]]
[[Категорія:Навчалися в Чернівцях]]
[[Категорія:Буковинські митрополити]]
[[Категорія:Кандидати богослов'я]]
[[Категорія:Фігуранти бази «Миротворець»]]