Перегляд вихідного коду сторінки Онуфрій (Березовський)

{{Архієрей
| ім'я               = Митрополит Онуфрій
| оригінальне ім'я   = 
| ім'я при народженні = Березовський Орест Володимирович
| оригінальне ім'я при народженні  =
| портрет            = Onufriy (Berezovsky)2014 Vadim Chuprina.jpg
| ширина портрету    = 250px
| підпис             = 
| титул              = [[Митрополит Київський і всієї України (Московський патріархат)|Митрополит Київський і всієї України]]
| титул2             = Митрополит [[Чернівецько-Буковинська єпархія УПЦ (МП)|Чернівецький і Буковинський]]<br /><small>до 2000 — архієпископ</small><br /><small>до 1994 — єпископ</small>
| церква             = Українська Православна Церква (Московський Патріархат)
| порядок            = <!-- [[2]] попередником Володимира був Філарет як митрополит УПЦ МП -->
| періодпочаток      = [[17 серпня]] [[2014]]<ref> з [[15 грудня]] [[2018]] його титул не визнається Константинопольською православною церквою</ref>
| періодкінець       = 
| попередник         = [[Володимир (Сабодан)]]
| наступник          =
| титул_2              = Митрополит [[Чернівецько-Буковинська єпархія УПЦ (МП)|Чернівецький і Буковинський]]
| церква_2             = 
| порядок_2            =
| періодпочаток_2      = 1990
| періодкінець_2       = 2014
| попередник_2         = [[Антоній (Москаленко)]]
| наступник_2          = [[Мелетій (Єгоренко)]]
| титул_3              = Намісник [[Почаївська лавра|Свято-Успенської Почаївської лаври]]
| церква_3             = 
| порядок_3            =
| періодпочаток_3      = 1988
| періодкінець_3       = 1990
| попередник_3         = [[Марк (Петровцій)]]
| наступник_3          = [[Яків (Панчук)]]
| освіта             = [[Московська духовна академія]]
| науковий ступінь   = кандидат [[богослов'я]]
| професія           =
| діяльність         =

| національність     = [[українець]]
| тезоіменитство     = [[25 червня]]
| дата народження    = 5.11.1944
| місце народження   = c. [[Коритне (Вижницький район)|Коритне]], [[Вижницький район]], [[Чернівецька область]], [[Українська РСР]]
| дата смерті        =
| місце смерті       =
| похований          =

| династія           =
| батько             =
| мати               =
| дружина            = 
| діти               = 
| прийняття чернецтва= [[18 березня]] [[1971]]
| сан                = [[29 травня]] [[1972]]
| хіротонія          = [[9 грудня]] [[1990]]
| кардинал           =
| автограф           = Onuphrius Berezovskyi Signature 2014.png
| монограма          =
| нагороди           = {{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Дружби (Російська Федерація)}}{{Орден Сергія Радонезького 1 ступеня}}
{{!)}}
| Commons =
|герб =
}}
'''Онуфрій''' ('''Орест Володимирович Березовський'''; {{нар}} [[5 листопада]] [[1944]], c. [[Коритне (Вижницький район)|Коритне]], [[Вижницький район]], [[Чернівецька область]])&nbsp;— український церковний діяч, з 17 серпня 2014 предстоятель Української Православної Церкви Московського Патріархату.Постійний член [[Священний синод Російської православної церкви|Священного синоду]] [[Російська православна церква|РПЦ]], правлячий архієрей Київської єпархії УПЦ (МП)<ref>[http://www.patriarchia.ru/db/text/70984.html Онуфрий, митрополит Киевский и всея Украины (Березовский Орест Владимирович)], сайт Патріархії РПЦ</ref>

З 17 серпня 2014 має титул [[Митрополит Київський і всієї України|Митрополита Київського і всієї України]] [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Української православної церкви (Московський патріархат)]]. З 15 грудня 2018 року з точки зору [[Константинопольська православна церква|Вселенського патріархату]] є митрополитом у Києві і без титулу<ref>[https://espreso.tv/news/2018/12/16/onufriy_vtratyv_tytul_mytropolyta_kyyivskogo_i_vsiyeyi_ukrayiny Онуфрій втратив титул митрополита Київського і всієї України]</ref><ref>[https://glavcom.ua/news/fanar-pozbaviv-tituliv-arhijerejiv-moskovskoji-cerkvi-654865.html Фанар позбавив титулів архієреїв Московської церкви]</ref><ref>[https://cerkvarium.org/dokumenty/tserkovni/vselenskij-patriarkh-tserkvariumu-ukrajinski-ierarkhi-pid-rosieyu-ne-e-mistsevi-pravlyachi-episkopi Вселенський патріарх Церкваріуму: українські ієрархи під Росією не є місцеві правлячі єпископи], Переклад українською відповіді Його Всесвятості патріарха Варфоломія на лист редакторів Церкваріума щодо справжнього канонічного статусу УПЦ МП, У Вселенському патріархаті, 6 жовтня 2020 року, духовно ваш, ВАРФОЛОМІЙ Архієпископ Константинополя&nbsp;— Нового Риму і Вселенський патріарх</ref>. Згідно статуту [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ МП]], після того як Онуфрій став її предстоятелем, його ім'я поминається в усіх храмах Московського патріархату в Україні, після імені [[Кирило (патріарх Московський)|Московського патріарха Кирила]].<ref>{{Cite web|url=http://www.patriarchia.ru/db/text/5082273.html|title=Устав Российской Православной Церкви (Глава X. Украинская Православная Церковь)|last=|first=|date=|website=офіційний сайт РПЦ МП (Москва)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://web.archive.org/web/20180924112726/http://www.patriarchia.ru/db/text/5082273.html|title=Устав Российской Православной Церкви (Глава X. Украинская Православная Церковь)|last=|first=|date=|website=архів інтернету (збережена сторінка офіційного сайту РПЦ МП)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref><ref>Статут [[Російська православна церква|РПЦ]], Глава X. Українська Православна Церква.</ref>
<!--
місцеблюститель Київської митрополичої кафедри УПЦ МП ([[24 лютого]]-[[13 серпня]] [[2014]])<ref>[http://news.church.ua/2014/02/24/misceblyustitelem-kijivskoji-mitropolichoji-kafedri-obrano-preosvyashhennogo-mitropolita-cherniveckogo-i-bukovinskogo-onufriya/ Призначено місцеблюстителя Патріаршого престолу]</ref>, предстоятель УПЦ МП (з [[13 серпня]] [[2014]] року).

Один з найстарших за [[хіротонія|хіротонією]] [[архієрей|архієреїв]] [[Українська Православна Церква (Московський Патріархат)|УПЦ МП]], [[митрополит]] [[Чернівецько-Буковинська єпархія УПЦ (МП)|Чернівецький і Буковинський]], постійний член [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|Священного синоду УПЦ МП]], голова [[Церковний суд Української Православної Церкви|Церковного суду УПЦ МП]].

[[13 серпня]] [[2014]] обраний предстоятелем Української православної церкви Московського патріархату<ref>{{cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/08/13/7034740/|title =УПЦ МП ОБРАЛА НОВОГО предстоятеля|publisher =Українська правда|date = 13 серпня 2014}}</ref>.-->

== Життєпис ==
Народився [[5 листопада]] [[1944]] в с. [[Коритне (Вижницький район)|Коритне]] [[Вижницький район|(нині Вижницького району)]] [[Чернівецька область|Чернівецької області]], будучи третьою дитиною у сім'ї місцевого священника (старші брати&nbsp;— Віктор та Іван, молодша сестра&nbsp;— Ліда).

Рід [[Березовський|Березовських]] має давньоруське (давньоукраїнське) [[шляхта|шляхетське]] походження, належав до [[Сас (герб)|гербу Сас]], відомий з часів Королівства Русі<ref name="Poczet">[http://books.google.com.ua/books?id=uMMaAAAAYAAJ&printsec=frontcover&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false «Poczet szlachty galicyjskiéj i bukowińskiéj» на Books.Google]</ref> Березовським належали соляні копальні в давньоруському селі [[Нижній Березів|Березів]], де існував василіянський монастир ще до [[1241]] року.<ref>''Кузич-Березовський І.&nbsp;М.''&nbsp;Березівське боярство на тлі історії України.&nbsp;— Детройт&nbsp;: Universal Slavic Printers, 1962.&nbsp;— C. .</ref>

Сім'я жила в малій дерев'яній хатині з двох кімнат на околиці села. Сусіди згадують, що Березовські були дещо заможнішими за інших. Для прикладу, їхня хата була покрита бляхою, коли в решти людей&nbsp;— соломою. Батьків Ореста, бабу Юлю та отця Володимира у селі згадують як надзвичайно добрих людей. «Може, вони й могли придбати собі краще помешкання, бо вшістьох у малій хатині було, звичайно, тісно. Але батьки Ореста ніколи не дбали про матеріальне. Та навіть більше, дуже часто Березовські допомагали іншим грошима, харчами. Тож усі знали, що це&nbsp;— добрі люди».<ref>Згадує Параска Албота з Коритного; див.: ''Вітюк, У., Камська-Ополоник, О.'' «Від розбишаки до патріарха» // [[Експрес (газета)|Експрес]].&nbsp;— 2014.&nbsp;— 21—28 серпня 2014.</ref>. Орест у дитинстві щодня пас корову, допомагав на городі, а у школі був веселуном і бешкетником, при цьому вчився на відмінно. Щороку на різдвяні свята ходив колядувати.

Після закінчення середньої школи ([[1961]]) навчався в [[Чернівецьке технічне училище|Чернівецькому технічному училищі]]. З [[1964]] розпочав трудову діяльність у будівельних організаціях [[Чернівці]]в.

[[1966]]&nbsp;р. вступив на загальнотехнічний факультет [[Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича|Чернівецького університету]].

Для усієї родини та й селян шоком став священницький вибір Ореста. «Ніхто у Коритному й подумати не міг, що цей веселун колись стане священнослужителем… У селі розповідають, що в юності у майбутнього отця сталася трагедія в особистому житті: мовляв, кохана дівчина чи то покинула його, чи вийшла заміж за іншого&nbsp;— Орест про це не розповідав нікому. Буцімто саме після цього він і вирішив присвятити життя Церкві»<ref name="multiple">«Від розбишаки до патріарха»//Уляна Вітюк, Ольга Камська-Ополоник, [[Експрес (газета)|«Експрес»]], 21-28 серпня 2014 року</ref>.

[[1969]] року після закінчення третього курсу університету Орест був зарахований на другий курс [[Московська духовна академія|Московської духовної семінарії]], яку закінчив у [[1972]]. Того ж року вступив до [[Московська духовна академія|Московської духовної академії]], яку закінчив [[1988]] зі ступенем кандидата [[богослов'я]].

З решти сім'ї Березовських священником став тільки брат Іван (хоча спершу шоферував у колгоспі). Сестра Лідія працювала на сувенірній фабриці, а брат Віктор&nbsp;— на заводі у Чернівцях.

Родинна хата Березовських, куди навіть будучи архієреєм, часто навідувався тепер уже владика Онуфрій (Орест), і далі заселена. Тут живе сім'я одного з племінників. «У села Онуфрій завжди приїжджає з хором. Служить панахиду, читає проповіді. А після цього ми накриваємо для гостей стіл. Владика дуже любить кулешу і білий борщ&nbsp;— такий, як колись варила його мама, баба Юля. Він їсть тільки прості домашні страви, тому вгодити йому нескладно»,&nbsp;— каже Марія Березовська, дружина племінника.

=== Іноцтво ===
Ще будучи семінаристом, у [[1970]] став [[послушник]]ом [[Троїце-Сергієва Лавра|Троїце-Сергієвої Лаври]] де, паралельно з навчанням, пізнавав тонкощі [[Чернецтво|чернечого життя]], ніс різного роду [[послух]]&nbsp;— співав на [[клірос]]і, стояв за свічником, був [[келейник]]ом намісника.

[[18 березня]] [[1971]] як послушник прийняв [[чернецтво|чернечий постриг]] з ім'ям Онуфрій на честь [[Онуфрій Великий|Прп. Онуфрія Великого]]. [[20 червня]] того ж року був висвячений у [[ієродиякон]]а. А [[29 травня]] [[1972]]&nbsp;— [[Рукоположення|рукоположений]] в [[ієромонах]]а.

У [[1980]] возведено в сан [[ігумен]]а.

[[28 серпня]] [[1984]] призначений [[Настоятель|настоятелем]] «Спасо-Преображенського храму» [[Афон]]ського представництва в селі Лукино (станція «[[Передєлкіно]]» [[Московська область|Московської області]]).

З [[28 червня]] [[1985]]&nbsp;— [[благочинний]] Троїце-Сергієвої лаври.

На Різдво [[1986]] возведений у сан [[архімандрит]]а. А з [[1988]] став намісником [[Почаївська Успенська лавра|Свято-Успенської Почаївської Лаври]], де прослужив до листопада [[1990]].

=== Архієрейське служіння ===
[[Файл:Onuphrius (Berezovsky),Kyiv 2016 03.JPG|міні|200пкс|2016 року]]
[[Файл:WP 20140820 014.jpg|міні|300пкс|Інтерв'ю 20 серпня 2014-го для недільної передачі [[UA: Перший (телеканал)|УТ-1]]]]

Постановою Синоду УПЦ МП від [[24 листопада]] [[1990]] призначений єпископом Чернівецьким і Буковинським. [[9 грудня]] [[1990]] у [[Володимирський собор (Київ)|Володимирському соборі]] [[хіротонія|хіротонісано]] в [[єпископ]]а Чернівецького і Буковинського.

[[23 січня]] [[1992]] відмовився підписати звернення архієрейської наради Української Православної Церкви до патріарха Московського і всієї Русі Алексія II про прохання пришвидшити процес розгляду документів Собору УПЦ МП (який проходив 1-3 листопада [[1991]]{{r|7-1}} на якому Онуфрій підтримав автокефалію, поставив підпис в зверненні до РПЦ про надання Церкві України автокефалії<ref name=7-1>[http://www.cerkva.info/uk/icd/206-declaracia-7-1.html]</ref> про надання автокефалії Церкві в Україні<ref name=7-2>[http://www.cerkva.info/uk/icd/207-declaracia-7-2.html]</ref>.

[[23 січня]] [[1992]] переведений митрополитом Філаретом на Івано-Франківську кафедру. [[7 квітня]] [[1992]] відновлений на Чернівецькій кафедрі.

27-28 травня [[1992]] взяв участь у [[Харківський собор|Харківському Соборі]] УПЦ МП, зайнявши, разом із більшістю архієреїв, безкомпромісну позицію щодо позбавленого влади на соборі Філарета.

[[28 липня]] [[1994]] возведений у сан [[архієпископ]]а, став Головою синодальної канонічної комісії, постійним членом [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|синоду УПЦ МП]].

22 листопада 2000 зведений у сан митрополита.

[[14 грудня]] [[2007]] [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|синод УПЦ МП]] призначив митрополита Онуфрія головою Церковного суду Української Православної Церкви.

[[24 лютого]] [[2014]] Синодом УПЦ МП таємним голосуванням обраний на посаду [[Патріарший місцеблюститель|місцеблюстителя]] [[Митрополит Київський і всієї України|Київської митрополичої кафедри]], оскільки здоров'я [[Володимир (Сабодан)|Митрополита Володимира]] не дозволяло виконання обов'язків [[Предстоятель|Предстоятеля]] УПЦ МП<ref>[[Священний синод УПЦ МП]]. [http://sinod.church.ua/2014/02/25/zasidannya-24-lyutogo-2014-roku/ Засідання 24 лютого 2014]</ref>.

[[13 серпня]] [[2014]] обраний новим [[Предстоятель|Предстоятелем]]<ref>[[Митрополит Київський і всієї України]] Блаженніший [[Володимир (Сабодан)|Митрополит Володимир]] помер 5 липня 2014</ref> УПЦ МП. Предстоятеля вибрали з 74 кандидатів таємним голосуванням у два тури<ref>[http://news.church.ua/2014/08/13/sobor-jepiskopiv-upc-obrav-predstoyatelem-upc-misceblyustitelya-kijivskoji-mitropolichoji-kafedri-mitropolita-cherniveckogo-i-bukovinskogo-onufriya/#more-7747 Собор єпископів УПЦ обрав Предстоятелем УПЦ Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія] / ''Прес-служба Української Православної Церкви'', 13 серпня 2014</ref>. [[Інтронізація]] відбулася [[17 серпня]] [[2014]].

=== Діяльність архієрея ===
Будучи ідейним прихильником єдності УПЦ МП з [[Російська православна церква|Московським патріархатом]] не лише інституційно, але й ідеологічно, єпископ Онуфрій [[23 січня]] [[1992]] року підписав, а потім ще з трьома кліриками відкликав підпис під зверненням архієреїв УПЦ на чолі з Філаретом до [[Алексій II|Алексія]] про прохання пришвидшити процес розгляду документів Собору УПЦ про надання [[автокефалія|автокефалії]] українській церкві.

[[27 травня|27]]-[[28 травня]] [[1992]] брав активну участь у [[Харківський собор|Харківському соборі]], на якому митрополит УПЦ [[Філарет (патріарх Київський)|Філарет (Денисенко)]] був усунутий з посади.

Прихильність до [[РПЦ]] не завадила владиці Онуфрію ще в 1990-их (за десятиріччя до налагодження стосунків між [[РПЦ]] та [[Російська православна церква закордоном|РПЦЗ]]) підтримувати дружні стосунки з Першоієрархом РПЦЗ {{Не перекладено|Лавр (Шкурла)|Лавром (Шкурлою)|ru}}.

[[Чернівецько-Буковинська єпархія УПЦ (МП)|Чернівецько-Буковинська єпархія УПЦ МП]] є проблемною з огляду на постійні намагання [[РумПЦ]] поширити свою діяльність на «румуномовні парафії» Чернівецької області. Згідно з канонами, на одній території не повинно бути двох церковних юрисдикцій. Але [[Північна Буковина]] колись ([[Румунська окупація Північної Буковини (1918-1940)|1918–1940]] та [[Румунська окупація Північної Буковини (1941-1944)|1941–1944]]) тимчасово належала до юрисдикції румунської церкви. На цій підставі остання вважала за можливе повернути свій вплив на ці українські території. Водночас УПЦ МП виступила з категоричним протестом проти таких планів, наполягаючи на безпідставності й недружності подібних кроків. В свою чергу Митрополит Онуфрій, з огляду на беззаперечний авторитет як у регіоні, так і в православному світі в цілому, зумів ефективно протидіяти цим намірам та нівелювати усі спроби Румунської Православної Церкви реально відтворити свої структури на цій українській території.

[[22 листопада]] [[2007]] року Онуфрій (Березовський) був учасником переговорів з архієреями РумПЦ, що відбувалися у [[Троянський монастир|Троянському монастирі]], на яких було вирішено кілька проблемних питань щодо експансії румунської церкви на територію України та Молдови{{Джерело?}}.

У 2016 році заявляв, що мова богослужіння має бути виключно церковнослов'янська, бо українською не захочуть служити у східних регіонах. Натомість церковнослов'янська, за його словами "об'єднує всіх народів"<ref>{{Cite web|title=Глава УПЦ (МП): мова молитви має бути тільки церковнослов'янська, бо українською не всі захочуть служити - РІСУ|url=https://risu.ua/glava-upc-mp-mova-molitvi-maye-buti-tilki-cerkovnoslov-yanska-bo-ukrajinskoyu-ne-vsi-zahochut-sluzhiti_n78015|website=Релігійно-інформаційна служба України|accessdate=2021-01-15|language=uk}}</ref>

15 грудня 2018 року в результаті створення автокефальної Православної церкви України Онуфрій (Березовський) втратив легітимність титулу [[Митрополит Київський і всієї України|Митрополита Київського і всієї України]] з точки зору Константипольської Православної Церкви. Натомість Російська Православна Церква та деякі інші Православні Помісні Церкви надалі визнають за ним право на цей титул.

28 листопада 2020 року Онуфрій поздоровив єпископа Каліника (Чернишова), занесеного у базу «Миротворець», настоятеля монастиря в Севастополі, вікарія Сімферопольської єпархії УПЦ МП<ref>{{Cite web|title=Онуфрій нагородив єпископа-фігуранта «Миротворця», настоятеля монастиря в Севастополі|url=https://df.news/2020/12/03/onufrii-nahorodyv-iepyskopa-fihuranta-myrotvortsia-nastoiatelia-monastyria-v-sevastopoli/|website=Духовний Фронт України|date=2020-12-03|accessdate=2021-01-15|language=uk}}</ref>.

28 лютого 2020 року Онуфрій очолив хресну ходу в день свята Симеона Мироточивого Сербської православної церкви у столиці Чорногорії [[Подгориця|Подгориці]]. Хода відбулась як протест проти закону, який дозволяє державі отримати власність релігійної громади, якщо вона не може довести, що ця власність належала їй до 1918 року<ref>[https://www.obozrevatel.com/ukr/society/onufrij-ocholiv-protest-tserkvi-v-chornogorii-ostanni-novini.htm Онуфрій очолив протест сербської церкви в Чорногорії]</ref>. Після цього посольство України в Чорногорії опублікувало заяву, в котрій зазначило: {{text|Розуміючи важливість дотримання принципу відокремлення церкви і держави, ми вважаємо недоречним, щоб представник церкви, яка є невід'ємною частиною Російської православної церкви,  митрополит Онуфрій, коментував внутрішні проблеми Чорногорії від імені українців, тим самим ставлячи під загрозу існуючі дружні відносини між українським і чорногорським народами<ref>[https://www.facebook.com/ukrainian.embassy.me/posts/3257743767588315 Заява посольства України у Чорногорії]</ref>.}}

=== Праці ===
* «Пастирське служіння преподобного Іова, ігумена Почаївського»
* [[Акафіст]] [[Боянська ікона Божої Матері|Боянській іконі Божої Матері]]

== Політична позиція ==
[[Файл:Kirill, Putin, Savvin, Shvets, Berezovsky and Shukalo.jpeg|thumb|300px|Патріарх московський [[Кирило (патріарх Московський)|Кирил Гундяєв]] і [[Путін Володимир Володимирович|Путін]] на зустрічі з митрополитами. У центрі&nbsp;— Онуфрій]]

Митрополит Онуфрій неодноразово був помічений в суперечливих оцінках подій української історії та сьогодення<ref>[http://www.pravda.com.ua/articles/2014/08/12/7034668/ Церква перед вибором]</ref>. Так, ще у листопаді [[2008]] року Онуфрій публічно заявив, що 1930-х роках український народ «заслужив» на Голодомор: «''Голодомор&nbsp;— это было вразумление, усмирение со стороны Господа нашей гордыни''»<ref>[http://www.pravoslavie.ru/news/28395.htm Митрополит Черновицкий и Буковинский Онуфрий: голодомор&nbsp;— это было вразумление, усмирение со стороны Господа нашей гордыни] // сайт Православие.RU</ref>.

У контексті [[Війна на сході України|війни на Сході України]] Онуфрій називає терористів «ополченцами»<ref>[http://pravoslavye.org.ua/2014/08/митрополит-онуфрий-христос-это-ми/ Митрополит Онуфрий: «Христос&nbsp;— это мир. И все, кто с Ним, должны прекратить братское кровопролитие»]</ref>, натомість Україну розглядає як «буферну зону» між Сходом і Заходом.<ref>[http://pravoslavye.org.ua/2014/08/митрополит-онуфрий-христос-это-ми/ Митрополит Онуфрий: «Христос&nbspн;— это мир. И все, кто с Ним, должны прекратить братское кровопролитие»]. {{ref-ru}}</ref>

Президент [[Порошенко Петро Олексійович|Порошенко]] висловив підтримку митрополиту: «Я дуже радію, що одразу після обрання Ви висловили тверде переконання продовжувати пошук миру, злагоди та об'єднання, якого сьогодні конче потребує Україна. Як і Церква потребує діалогу єднання»<ref name="pg" /><ref>[http://www.5.ua/ukrajina/politika/item/391564-poroshenko-zustrivsia-z-onufriiem-i-zaklykav-do-ob-iednannia-tserkov Президент Петро Порошенко зустрівся із новообраним митрополитом УПЦ (МП) Онуфрієм] // 5.ua, 16 серпня 2014, 14:03</ref>; «Ми молимося, щоб Церква вистояла і принесла мир, милосердя і християнські цінності на нашу землю. Держава і я, як Президент, є надійною опорою у Вашій Божій справі. І мої очі, і моє серце, і двері завжди будуть відкритими для Вас»<ref name="pg">[http://www.president.gov.ua/news/prezident-proviv-zustrich-z-predstoyatelem-ukrayinskoyi-prav-33474 Президент провів зустріч з Предстоятелем Української православної церкви Онуфрієм] // 16.08.2014 13:54. Прес-служба Президента України</ref>.

5 серпня 2014 року митрополит Онуфрій, в інтерв'ю пресслужбі УПЦ (МП), виступив із засудженням [[війна на сході України|антитерористичної операції (АТО) на Донбасі]], а також відмовився визнавати причетність керівництва Російської Федерації до дестабілізації ситуації на сході України. Російських терористів-найманців Онуфрій називає не інакше як «наші одновірці та брати», а проведення АТО&nbsp;— «братське кровопролиття». Українські військовослужбовці, за словами Онуфрія, не захищають свою Батьківщину, а діють в «інтересах Заходу»<ref>{{Cite web |url=http://rus.newsru.ua/ukraine/10aug2014/rpc_onufriy.html |title=Временный глава УПЦ МП Онуфрий поддерживает пророссийских террористов и отрицает путинскую агрессию |accessdate=10 серпень 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140812203625/http://rus.newsru.ua/ukraine/10aug2014/rpc_onufriy.html |archivedate=12 серпень 2014 |deadurl=yes }}{{ref-ru}}</ref><ref>[http://pravoslavye.org.ua/2014/08/митрополит-онуфрий-христос-это-ми/ Митрополит Онуфрий: «Христос&nbsp;— это мир. И все, кто с Ним, должны прекратить братское кровопролитие» ], 05.08.2014 {{ref-ru}}</ref><ref>[https://archive.today/20140810225951/http://pravoslavye.org.ua/2014/08/митрополит-онуфрий-христос-это-ми/ Митрополит Онуфрий: «Христос&nbsp;— это мир. И все, кто с Ним, должны прекратить братское кровопролитие» ], копія сторінки {{ref-ru}}</ref>

8 травня 2015 року на урочистому засіданні Верховної Ради України, присвяченому 70-й річниці перемоги над [[нацизм]]ом в Європі, коли президент Петро Порошенко зачитував прізвища 21 вояка, котрі за участь у [[Війна на сході України|АТО]] отримали звання [[Герой України|Героя України]], (серед них&nbsp;10&nbsp;— посмертно), представники УПЦ (МП) на чолі з її предстоятелем Онуфрієм демонстративно продовжували сидіти, хоч всі присутні, навіть запрошені на засідання іноземні гості, встали та привітали військовиків аплодисментами<ref>[http://censor.net.ua/photo_news/335415/predstaviteli_moskovskogo_patriarhata_demonstrativno_ne_vstali_na_torjestvennom_zasedanii_vr_kogda_poroshenko Представители Московского патриархата демонстративно не встали на торжественном заседании ВР, когда Порошенко зачитывал имена Героев Украины. ФОТО], сайт «Цензор. НЕТ», 08.05.2015</ref>. Пізніше Онуфрій пояснив свої дії в ВРУ не як «знак неповаги до героїв України», а на «знак протесту проти війни як явища».<ref>{{Citation|last=Українська Православна Церква|title=Коментар Блаженнішого Митрополита Онуфрія для ЗМІ|date=2015-05-09|url=https://www.youtube.com/watch?v=2Sf11gDcXik&feature=youtu.be|accessdate=2018-09-24}}</ref><ref name="08.05.2015">[http://gazeta.ua/articles/politics/_popi-moskovskogo-patriarhatu-ne-zahotili-vstavati-pid-chas-vshanuvannya-v-radi-bijciv-ato/625212 Попи Московського патріархату не захотіли вставати під час вшанування в Раді бійців АТО.]</ref><ref>[http://ukr.lb.ua/news/2015/05/08/304358_popi_upts_mp_vstali_radi_pid_chas.html Представники УПЦ МП не встали у Раді під час зачитування імен бійців АТО&nbsp;— героїв України]</ref>

У вересні 2018 року був включений до бази [[Центр «Миротворець»|Миротворця]] як агент впливу РПЦ і противник створення незалежної помісної Церкви в Україні. На це відреагував глава пресслужби УПЦ МП [[Анісімов Василь Семенович|Василь Анісімов]]: «Наша демократична, страшенно європейська країна реанімує у себе найбридкіші та найзлочинніші діяння тоталітаризму»<ref>{{Cite web|url=http://www.interfax-religion.ru/?act=news&div=70802|title=Интерфакс-Религия: РПЦ о включении митрополита Онуфрия в базу "Миротворца": если Бог хочет наказать, он лишает разума|website=www.interfax-religion.ru|accessdate=2018-10-02}}</ref>.

У лютому 2019 року Онуфрія було запрошено до [[Служба безпеки України|Служби безпеки України]] з метою інформування про небезпеку провокацій щодо церков та факти залякування священників УПЦ МП спецслужбами Росії<ref>{{cite web |url=https://espreso.tv/news/2019/02/18/sbu_zaprosyla_onufriya_na_rozmovu_pro_povyazani_z_upc_mp_provokaciyi |назва=СБУ запросила Онуфрія на розмову про пов'язані з УПЦ (МП) провокації |автор= |дата=18 лютого 2019 |веб-сайт=Еспресо |видавець= |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=30 квітня 2019}}</ref> .

У вересні 2020 року  Онуфрій назвав російсько-українську війну «конфліктом» і закликав «сторони» до «встановлення людського спілкування». Також він закликав '''не демонізувати''' проросійські угрупування [[Донецька народна республіка|«Л/ДНР»]] і вести з ними діалог та поважати їх. Крім того Онуфрій висловився проти того, щоб баднформування війскові найманці Л/ДНР вважались ворогами, а фіналом діалогу України із ними має бути «прощення».<ref name=":0">{{Cite web|title=Звернення Блаженнішого Митрополита ОНУФРІЯ до учасників форуму «Люди миру» — Відділ зовнішніх церковних зв'язків УПЦ|url=https://vzcz.church.ua/2020/09/21/zvernennya-blazhennishogo-mitropolita-onufriya-do-uchasnikiv-forumu-lyudi-miru/|website=vzcz.church.ua|accessdate=2021-01-15}}</ref><blockquote>«Першим кроком на шляху до миру має бути встановлення людського спілкування між обома сторонами конфлікту...Саме з усвідомлення обох сторін того, що мир можливий, '''почне припинятися всіляка демонізація противника''', яким сьогодні підживляється кожне збройне зіткнення. Саме з '''поважного''' відношення конфліктуючих сторін один до одного і розпочинається продуктивний миротворчий процес...Миротворчий процес зосереджується зовсім на інших цінностях: мирному співіснуванні, компромісі, договорі...У миротворчому процесі '''суперник перестає бути ворогом''', '''якого треба знищити''', він стає стороною, яку потрібно інтегрувати в майбутнє країни і з якою треба розбудовувати спільне життя.  Миротворчий процес народжує одне дуже важливе бажання – це бажання знайти точки спільних інтересів конфліктуючих сторін…Фіналом миротворчого процесу має бути взаємне прощення…тому, що минулого вже не змінити...».<ref>{{Cite web|title=Очільник РПЦвУ Онуфрій назвав війну «конфліктом» і закликав не вважати за ворогів Л/ДНР і пробачити їх|url=https://df.news/2020/09/21/ochilnyk-rptsvu-onufrii-nazvav-viinu-konfliktom-i-zaklykav-ne-vvazhaty-za-vorohiv-l-dnr-i-probachyty-ikh/|website=Духовний Фронт України|date=2020-09-21|accessdate=2021-01-15|language=uk}}</ref><ref name=":0" /></blockquote>У своїх пасхальних і рідзв'яних посланнях 2020-21 року митрополит Онурфій ігнорує теми російсько-української війни й ніколи не називає Росію - країною агресором чи окупантом. <ref>{{Cite web|title=У своєму Різдвяному посланні Онуфрій знову забув за воїнів, війну з РФ і лікарів|url=https://df.news/2021/01/06/u-svoiemu-rizdvianomu-poslanni-onufrij-znovu-zabuv-za-voiniv-vijnu-z-rf-i-likariv/|website=Духовний Фронт України|date=2021-01-06|accessdate=2021-01-15|language=uk}}</ref>

== Нагороди ==
* [[Орден Дружби (Російська Федерація)|Орден Дружби]] ([[Росія|РФ]], [[11 липня]] [[2013]])&nbsp;— ''за великий внесок у розвиток дружніх відносин між народами і зміцнення духовних традицій (Указ [[Путін Володимир Володимирович|Путіна]] від 11.07.2013 р №&nbsp;619)''<ref>[http://pravo.gov.ru:8080/page.aspx?52918 Указ Президента Российской Федерации №&nbsp;619 от 11 июля 2013 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131224104553/http://pravo.gov.ru:8080/page.aspx?52918 |date=24 грудень 2013 }}{{ref-ru}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://kremlin.ru/acts/bank/37456|title=Указ Президента Российской Федерации от 11.07.2013 г. № 619 О награждении государственными наградами Российской Федерации|last=|first=|date=|website=офіційний сайт президента Росії|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://web.archive.org/web/20180924124458/http:/kremlin.ru/acts/bank/37456|title=Указ Президента Российской Федерации от 11.07.2013 г. № 619 О награждении государственными наградами Российской Федерации|last=|first=|date=|website=архів інтернету (збережена сторінка : офіційний сайт президента Росії)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref>
* [[Орден преподобного Сергія Радонезького]] I ступеня([[Російська православна церква|РПЦ)]], 23 жовтня 2014 в Росії нагородив його [[Патріарх Московський і всієї Русі|Московський Патріарх]] [[Кирило (патріарх Московський)|Кирил (Гундяєв)]].<ref>{{Cite web|url=http://www.patriarchia.ru/db/text/3803589.html|title=В Патриаршем и Синодальном духовно-административном и культурном центре Русской Православной Церкви на Юге России проходит очередное заседание Священного Синода
23 октября 2014 г. 12:53|last=|first=|date=офіційний сайт Московського Патріархату (Москва)|website=|publisher=|language=російська|accessdate=}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://web.archive.org/web/20180924132211/http://www.patriarchia.ru/db/text/3803589.html|title=В Патриаршем и Синодальном духовно-административном и культурном центре Русской Православной Церкви на Юге России проходит очередное заседание Священного Синода
23 октября 2014 г. 12:53|last=|first=|date=|website=архів інтернету (збережена сторінка офіційного сайту РПЦ МП)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref>
* {{нп|Орден святителя Іннокентія, митрополита Московського і Коломенського||ru|Орден святителя Иннокентия, митрополита Московского и Коломенского}}, ІІ ступеню ([[2003]]) [[Православна церква в Америці|АПЦ]]&nbsp;— ''за подвижницьку працю із розвитку православ'я на Буковині''<ref>[http://www.bucov.narod.ru/german8.html Візит Предстоятеля Американської Православної Церкви, Блаженнійшого Митрополита Германа в Україну]</ref>
* наперсний хрест ([[1973]])
* [[Орден святого апостола Андрія Первозваного (Російська Федерація)|Орден Святого апостола Андрія Первозванного]] (25 червня 2019)&nbsp;— ''за пастирський труд (рішення Священного Синоду УПЦ московського патріархату).<ref>[https://ukranews.com/news/638720-mitiropolita-onufriya-nagradili-ordenom-svyatogo-apostola-andreya-pervozvanogo Митирополита Онуфрия наградили орденом Святого апостола Андрея Первозваного]</ref>''

== Офіційне титулування ==
Як керівника [[Релігійна організація|релігійної організації]] [[УПЦ МП]] його попереджено Константинопольською Православною Церквою, що після 15 грудня [[2018]] року, виборів предстоятеля Української церкви, представники [[Московська Патріархія|Московської Патріархії]] не зможуть [[Еклезіологія|еклезіологічно]] й [[Канонічне право|канонічно]] носити [[титул]] [[Митрополит Київський|митрополита Київського]], що використовують вони зараз, порушуючи умови офіційних документів [[1686]] року<ref>{{ref-ru}}[https://focus.ua/politics/414304-konstantinopol-vydvinul-ultimatum-upc-mp-po-uchastiyu-v-obedinitelnom-sobore.html Константинополь выдвинул ультиматум митрополиту Онуфрию по участию в Объединительном соборе] // [[Фокус (журнал, Україна)|ФОКУС]].</ref><ref>{{ref-ru}}[https://gordonua.com/news/society/varfolomey-onufriyu-posle-vyborov-predstoyatelya-ukrainskoy-cerkvi-vy-ne-smozhete-nosit-titul-mitropolita-kievskogo-563467.html Варфоломей&nbsp;— Онуфрию: После выборов предстоятеля украинской церкви вы не сможете носить титул митрополита Киевского] // [[ГОРДОН (інтернет-видання)|Гордон]]</ref>.

Аналогічна ситуація двох Митрополитів Київських вже була в історії: «''Протягом XIV—XV&nbsp;ст. єдина Київська Митрополія відповідно до державного поділу кілька разів розділалася на Київську і Московську частини, на чолі яких стояли окремі митрополити. Київська Митрополія перебувала у складі Константинопольської Матері-Церкви до 1686 року, коли вона не за приписами канонічних правил, а насильством і підкупом була приєднана до Московського Патріархату''». (Історико-канонічна декларація УПЦ КП, 2007; с. 35).<ref>Історико-канонічна декларація Архієрейського Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату від 19 квітня 2007 року // Видавничий відділ Української Православної Церкви Київського Патріархату. Київ, 2007.&nbsp;— 168 стор.</ref>

На цей час, згідно з законодавством України, у Міністерстві юстиції зареєстрована УПЦ МП, предстоятель якої, згідно Статуту, має титул «Митрополит Київський». Тобто, за законами України у перехідний період одночасно щонайменше два православних архієрея мають титул Митрополит Київський; крім них, цей же титул має Патріарх Святослав (УГКЦ). Так само, з 1992 року за законами України одночасно два православних архієрея можуть мати титул митрополит (чи архієпископ) Сумський та Охтирський, тощо.<ref>[[Мефодій (Срібняк)]], архієпископ [[Сумська єпархія УПЦ КП|Сумський та Охтирський]], УПЦ КП; [[Євлогій (Гутченко)]], архієрей (2009-13 єпископ, 2013-18 архієпископ, з 2018 митрополит) [[Сумська єпархія УПЦ (МП)|Сумський та Охтирський]], УПЦ (МП)</ref>

== Див. також ==
* [[Зміна керівництва Української православної церкви (МП) в 2014|Зміна керівництва УПЦ МП в 2014]]
* [[Собор єпископів Української православної церкви (Московського патріархату) (2014)|Собор єпископів УПЦ МП (2014)]]
* [[Собор єпископів Української православної церкви (Московського патріархату)|Собор єпископів УПЦ МП]]

== Примітки ==
{{примітки|2}}

== Посилання ==
{{Вікіцитати}}
{{commonscat|Onuphrius (Berezovsky)}}
* [http://orthodox.org.ua/article/onufrіi-mitropolit-chernіvetskii-і-bukovinskii Біографія на сайті УПЦ МП]
* [http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3405421-mytropolyt-onufrii-biohrafiia-novoho-predstoiatelia-ukrainskoi-pravoslavnoi-tserkvy-moskovskoho-patriarkhatu Біографія] // Корреспондент.net, 13.VIII.2014, 17:02
* [http://www.pravda.com.ua/articles/2014/08/12/7034668/ Церква перед вибором] // Петро Нестеренко, для УП. Вівторок, 12 серпня 2014, 18:33.

=== Інтерв'ю ===
* [http://archiv.orthodox.org.ua/page-351.html Духовник должен вести человека ко Христу, а не к себе]
* [https://web.archive.org/web/20060205170349/http://archiv.orthodoxy.org.ua/page-664.html Уврачевание раскола возможно лишь через покаяние]
* [http://archiv.orthodox.org.ua/page-283.html Вникая в себя, человек обнаруживает пути проникновения в душу зла и тогда лучше понимает причины трагедий, происходящих в мире]
* [http://pravoslavye.org.ua/index.php?r_type=article&action=fullinfo&id=16118 Если бы мы молчали, заговорили бы камни (2007)]
* [http://www.profil-ua.com/allways/63/1319/ Нам легче понять структуру, скажем, Секретариата Президента, чем Президенту понять структуру Церкви]
* [http://www.pravoslavie.ru/guest/070906125104 Меня Господь сюда послал, чтобы учиться у людей благочестию" (2007)]
* [http://www.pravoslavie.ru/guest/080108003700 Рождество Христово&nbsp;— праздник примирения Неба и земли" (2008)]

{{Єпископат УПЦ-МП}}

[[Категорія:Єпископи Російської православної церкви]]
[[Категорія:Єпископи Української православної церкви Московського патріархату]]
[[Категорія:Уродженці Вижницького району]]
[[Категорія:Навчалися в Чернівцях]]
[[Категорія:Буковинські митрополити]]
[[Категорія:Кандидати богослов'я]]
[[Категорія:Фігуранти бази «Миротворець»]]