Перегляд вихідного коду сторінки Олімпія

{{coord|37|38|17|N|21|37|50|E|display=title}}
{{Otheruses}}
{{Об'єкт Світової спадщини
 | назва               = Археологічні пам'ятки Олімпії
 | назва(офіційна-WHS) = ''Archaeological Site of Olympia''
 | зображення          = Olympie Temple Zeus.JPG
 | підпис зображення   = Руїни храму [[Зевс]]а
 | країна              = {{GRE}}
 | тип                 = Культурний
 | критерії            = i, ii, iii, iv, vi
 | ID                  = 517
 | регіон ЮНЕСКО       = Європа і Північна Америка
 | рік                 = 1989
 | внесено зміни       = 
 | під загрозою        = 
 | карта розташування  = Греція
 | підпис карти        = Розташування на карті Греції
 | region              = 
 | CoordScale          = 
}}

'''Олі́мпія''' ({{lang-el|Ολυμπία}})&nbsp;— [[Стародавня Греція|давньогрецьке]] поселення в [[Еліда (історична область)|Еліді]], північно-західній області [[Пелопоннес]]у, яке ніколи не слугувало власне [[поліс|містом]]<ref>[http://gatchina3000.ru/brockhaus-and-efron-encyclopedic-dictionary/074/74251.htm Олимпия, место проведения Олимпийских игр//Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона]</ref>. Тут розташовувалися лише постійні житла жерців [[Храм Зевса в Олімпії|Храму Зевса]] і проводилися [[Олімпійські змагання|Олімпійські ігри]].

Нині Олімпія&nbsp;— [[муніципалітет]] в номі [[Еліда]]. Населення станом на 2001 рік становило 11&nbsp;069 осіб<ref>[http://www.ypes.gr/UserFiles/f0ff9297-f516-40ff-a70e-eca84e2ec9b9/D_diairesi.xls Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση"] (in Greek). Hellenic Interior Ministry. www.ypes.gr. Retrieved 2009-09-09.</ref>.

== Історія ==

Первісно Олімпія являла собою територію, що належала храму перед воротами [[Піса|Піси]] в тому місці, де річка [[Кладеос]] вливається в [[Алфей (річка)|Алфей]]. Після руйнування Піси в [[641 до н. е.]], елейці не дозволили виникнути тут новому місту і, таким чином, назавжди утримали за собою право завідування [[святилище]]м, що розташовувалось в Олімпії. Цій квітучій місцевості був дарований вічний мир, озброєне військо не могло перейти його меж, тому що вся Еліда стала присвяченою верховному [[олімпійські боги|олімпійському богу]] [[Зевс]]ові.

Олімпія лежала біля підніжжя південного схилу гори Кронос (в давніх джерелах Κρονίον), на відстані 300 стадій від [[Еліда|Еліди]] і 1485&nbsp;— від [[Стародавні Афіни|Афін]]<ref>[[Геродот]] 2, 7</ref>. Вона складалася з двох різко відокремлених одна від одної частин по обидва боки від Священного Гаю, або [[Альтіс]]а (Άλτις). В самому Альтісі розміщувалися виключно предмети, пов'язані з [[Зевс#Культ Зевса|культом Зевса]]. На заході, де Олімпія простягалась до берегів Кладеона, побудували гімназію, палестру і монкадеон. У східній частині Олімпії, також за стінами Священого Гаю, був облаштований [[стадіон]] та [[іпподром]].

Зародження спортивних змагань сягає [[доісторична Греція|доісторичної доби]], коли з давніми мешканцями [[пеласги|пеласгічного]] племені, царя яких [[Еномай|Еномая]] переказ називає володарем [[Піса|Піси]], з'єдналися ахейські племена. Останні прийшли в Еліду під проводом [[Пелопс]]а. В пам'ять про Пелопса пізніше засновані поховальні ігри, що здійснювалися на берегах Алфея і поєднувались із ритуалами шанування пеласгічного Зевса. Ігри та культ Зевса збереглися і після того, як сюди прийшов легендарний [[Геракл]] (його ім'я служить міфічним виразом [[дорійці|доричного впливу]]). Відтепер Геракл вважався засновником Олімпійських свят, відновником ігор Пелопса і засновником тих установ, завдяки яким Олімпія стала осередком не тільки [[Пелопоннес]]у, але і всієї [[Стародавня Греція|Греції]].

Історичний час ігор починається з того часу, коли [[Лікург Спартанський]] та [[Іфіт Елідський]] уклали священний союз, яким встановлювався порядок Олімпійських ігор і текст якого, колоподібно написаний на металевому [[диск]]у, який, за свідченням [[Пліній Старший|Плінія Старшого]], можна було побачити принаймні в 200 році до н.&nbsp;е. Після цього [[776 до н. е.]] почали вважати роком відліку першої [[олімпіада (хронологія)|олімпіади]]&nbsp;— періодом ігор, повторюваних через кожні 4 роки на 5-й.

З часу 15 олімпіади участь в іграх стала загальнішою, з 30 олімпіади [[Олімпійські змагання|Олімпійські ігри]] поширилися на всю Грецію, а з 40-ї&nbsp;— учасниками ігор стали [[Мала Азія|малоазійські]] греки, греки [[Велика Греція|Великої Греції]] і [[Сицилія|Сицилії]]. Період розквіту Олімпійських ігор тривав до 90 олімпіади і довше. З часу 80 олімпіади увійшло у звичай читати на Олімпійських іграх літературні твори (ἐπιδείξεις) і вимовляти вірші. Так, [[Геродот]] читав в Олімпії уривки зі своєї історії [[греко-перські війни|перських воєн]]. Хвилювання [[Ахейський союз|Ахейського союзу]] не переривали їх, так само, як і [[Римська Греція|панування римлян]], навпаки зокрема римські імператори [[Тиберій Клавдій Нерон|Тиберій]] і [[Нерон]] самі брали участь в Олімпійських іграх.

Місто почало занепадати, коли на 10-му році царювання [[Феодосій Великий|Феодосія Великого]], у [[394]] році нашої ери, після 293 [[олімпіада (хронологія)|олімпіад]], Олімпійські ігри оголошувались забороненими, оскільки розглядалися як рудимент [[язичництво|язичництва]]. Невдовзі [[406|406 н.&nbsp;е.]] імператор [[Феодосій II]] наказав зруйнувати всі храми і споруди в Олімпії.

== Архітектурний ансамбль ==
[[Файл:Olympia Model 2.jpg|міні|250пкс|Архітектурна модель ансамблю давньої Олімпії]]

Архітектурний ансамбль міста склався переважно у [[7 століття до н. е.|VII]]—[[4 століття до н. е.|IV]] століттях до н.&nbsp;е. Його центром був [[Храм Зевса в Олімпії|Храм Зевса]]. Священний гай Олімпії&nbsp;— [[Альтіс]] (Άλτις)&nbsp;— являв собою обнесений стінами чотирикутник, близько 200 метрів завдовжки і близько 100 метрів завширшки. З північної сторони Альтіс межував з низкою [[пагорб]]ів, один з яких південний Кронос у давнину був прикрашений святилищем [[Кронос]]а. З південного боку гай простягався до річки [[Алфей (річка)|Алфей]], яка в цьому місці була дуже глибока, а русло сягало близько 60 метрів завширшки.

[[Файл:Plan Olympia sanctuary-uk.svg|міні|ліворуч|650пкс|
1: Південно-східні [[Пропілеї|ворота]]&nbsp;— 2: [[Прітанейон]]&nbsp;— 3: [[Філіппейон]]&nbsp;— 4: [[Храм Гери в Олімпії|Храм Гери]]&nbsp;— 5: [[Пелопіон]]&nbsp;— 6: [[Німфеум]] [[Ірод Аттик|Ірода Аттика]]&nbsp;— 7: [[Метроон]]&nbsp;— 8: [[Скарбниці Олімпії|Скарбниці]]&nbsp;— 9: Крипт&nbsp;— [[арка|аркова]] алея, що вела до стадіону&nbsp;— 10: [[Стадіон в Олімпії|Стадіон]]&nbsp;— 11: [[Стоа Ехо]]&nbsp;— 12: Будівля [[Птолемей II Філадельф|Птолемея II Філадельфа]]&nbsp;— 13: [[Стоа Гестії]]&nbsp;— 14: елліністичні будівлі&nbsp;— 15: [[Храм Зевса в Олімпії|Храм Зевса]]&nbsp;— 16: [[Вівтар]] [[Зевс]]а&nbsp;— 17: Давнє капище [[ахейці]]в&nbsp;— 18: Давнє капище [[Мікітос]]а<!-- {{iw|Mikythos||de}} -->&nbsp;— 19: [[Пеоній|Ніка Пеонія]]&nbsp;— 20: [[Гімнасіон]]&nbsp;— 21: [[Палестра в Олімпії|Палестра]]&nbsp;— 22: [[Теоколеон]]&nbsp;— 23: [[Героон]]&nbsp;— 24: Майстерня [[Фідій|Фідія]] і ранньохристиянський храм&nbsp;— 25: Ванни на [[Кладеос]]і&nbsp;— 26: Грецькі ванни&nbsp;— 27 і 28: Заїжджі двори&nbsp;— 29: [[леонідайон]]&nbsp;— 30: Південні ванни&nbsp;— 31: [[Булетріон]]&nbsp;— 32: [[Південна Стоя]]&nbsp;— 33: [[Садиба Нерона]]<br/>
''Скарбниці наступних міст:''<br/>
I: [[Сікіон]]&nbsp;— II: [[Сіракузи]]&nbsp;— III: [[Епідамн]] ?&nbsp;— IV: [[Візантій]] ?&nbsp;— V: [[Сибаріс]] ?&nbsp;— VI: [[Кирена]] ?&nbsp;— VII: не встановлено&nbsp;— VIII: вівтар ?&nbsp;— IX: [[Селінунт]]&nbsp;— X: [[Метапонт]]&nbsp;— XI: [[Мегара]]&nbsp;— XII: [[Гела]]
]]

З висоти пагорба Кроноса відвідувач міг бачити внизу незліченні жертви Храму Зевса і статуї&nbsp;— пам'ятники всіх найважливіших подій, а також Священний гай, який завдяки особливому мирному статусу Олімпії слугував архівом грецької історії, в якому також зберігалися мідні і мармурові документи. Оскільки місце для демонстрації принесених храму предметів було занадто мало, їх ставили на стіну. На території, яка вже не вважалася священною, між Альтісом і Алфеєм, знаходилися незначні будівлі, а також розташовувалася майстерня [[Фідій|Фідія]].

Олімпія мала кілька воріт, з яких тільки одні були вхідними. Строкатий портик цих воріт позначав фронтальний бік Альтіса і тільки через ці ворота процесії могли вступати на священні землі Гаю. Усередині стіни направо, недалеко від входу, знаходилося священне дике [[Маслина європейська|оливкове дерево]] (ἐλαία καλλιστέφανος), з якого [[хлопчик]], батьки якого мали бути живими, зрізав золотим ножем гілки для вінків переможців.

В огорожі, якою оточувалось це дерево (деякі помилково називають її пантеоном), височів [[вівтар]] ''Даруючих росу [[німфи|німф]]'', а за деревом розташовувався величний [[Храм Зевса в Олімпії|Храм олімпійського Зевса]], започаткований близько 52 [[олімпіада (хронологія)|олімпіади]] елейцем Лібоном, але закінчений лише в 85-86 олімпіади [[Фідій|Фідієм]]. Всередині храму стояла [[Статуя Зевса в Олімпії|Статуя Зевса]] також роботи [[Фідій|Фідія]]&nbsp;— одне з [[Сім чудес світу|Семи чудес античного світу]]. Фундамент, колони і розписи цього храму були відкриті і відновлені в колишньому вигляді, завдяки розкопкам, проведеним в 1875 році під керівництвом німецького археолога [[Ернст Курціус|Ернста Курціуса]].

[[Файл:Olimpia FilipTemple.JPG|міні|ліворуч|200пкс|[[Філіппейон]]&nbsp;— храм [[Філіпп II Македонський|Філіпа II Македонського]], єдина відома грецька [[ротонда]] неримської доби]]

Крім того тут знайдена статуя [[Гермес]]а («Олімпійського») роботи [[Праксітель|Праксітеля]]&nbsp;— один з найвитонченіших зразків [[давньогрецька скульптура|давньогрецької скульптури]]. На відстані 15 метрів на захід від Храму [[Гера|Гери]] в напрямку до річки Кладеос стояв Філіппейон (Φιλιππειον)&nbsp;— храм, заснований [[Філіпп ІІ Македонський|Філіппом ІІ Македонським]] після перемоги у [[Херонейська битва|Херонейській битві]], відкритий археологами 1878 року. Далі на північний схід знаходилися [[Прітаней]], храм [[Гестія|Гестії]], дочки [[Кронос]]а, і святкова зала, фундаменти якої віднайдені під час розкопок також 1878 року.

На схід від Храму Зевса розташовувався великий [[вівтар]] [[Зевс]]а, який слугував центром Альтіса не тільки відносно займаного їм простору, а й за своїм релігійним значенням. Вівтар був складений із [[зола|золи]] спалюваних кісток жертовних тварин, змішаної з водою Алфея, і стояв на кам'яній основі, довжина кола якого становила майже 4 метри (так званий, Профісіс, на якому вбивали жертовних тварин). Між вівтарем і храмом Зевса розташовувалася крита [[галерея]] на чотирьох [[колона]]х, яка вкривала дерев'яні стовпи,&nbsp;— залишок будинку [[Еномай|Еномая]].

У південній частині Альтіс діяла міська управа&nbsp;— [[булетріон]] елейців (βουλευτήριον), відкритий археологами 1879 року. Він складався з головного будинку та двох флігелів. Біля підніжжя виступаючої частини пагорба Кроноса розташовувались 14 скарбниць різних міст. Найбільшою пишністю вирізнялась скарбниця [[Мегари]], вона мала форму дорійського храму, а група на [[фронтон]]і найдавнішого стилю зображувала сцену [[гігантомахія|гігантомахії]]. Навпроти скарбниць стояли мідні статуї [[Зевс]]а (ця алея іменувалась Ζανες), споруджені на гроші, зібрані за рахунок [[Штраф (адміністративне стягнення)|штрафів]] з [[Атлети (Стародавня Греція)|атлетів]], які порушували правила змагань. На сході від них знаходився мітроон (Μητρωον)&nbsp;— [[периптер]] у [[доричний ордер|доричному]] стилі. Між ним і храмом Гери існувала Екседра [[Ірод Аттичний|Ірода Аттичного]], прикрашена численними статуями, а між двома [[балдахін]]ами, кожен по 8 [[коринфський ордер|коринфських]] колон, був облаштований [[басейн]], в який виливалась вода з [[мармур]]ового [[бик]]а. На схід від скарбниць і Ζανες лежали паралельно один з одним, у напрямку від сходу на захід, [[стадіон]] та іпподром.

[[Іпподром]] був удвічі довшим стадіону і тягнувся далі на схід. До північної сторони стадіону примикав Храм [[Деметра|Деметри]], жриця якого, єдина заміжня жінка, мала почесну перевагу дивитися Олімпійські ігри, мала право також займати місце навпроти суддів змагання. Біля самого схилу Кроноса діяв [[давньогрецький театр|театр]], а трохи вище&nbsp;— храм, присвячений двом божествам: [[Ейлейфія|Ейлейфіі]] і її синові Сосіполісу, генію Олімпії, покровителю миру і благополуччя. За стіною, що оточувала Альтіс, побудували гімназіон з приміщеннями для [[Атлети (Стародавня Греція)|атлетів]]&nbsp;— [[палестра|палестрою]], оточений відкритими до сонця майданчиками для боротьби і з тінистими алеями для прогулянок.

== Історія відкриття Олімпії ==
Антична Олімпія розташована на відстані приблизно у двадцять кілометрів від узбережжя [[Іонічне море|Іонічного моря]]. Але на початку 19 століття про Олімпію мало хто знав і її згадували лише палкі прихильники [[Античність|античності]], вивчаючи минувшину.

На той час зацікавленість у Олімпії мала прагматичні наміри. З описів було відомо, яка велика кількість скульптур колись прикрашала Олімпію і жага знайти ті скульптури (або їх уламки) і розпалювала свідомість багатїів-колекціонерів античних скульптур. Так, на свідоцтва в літературі про античні скульптури в Олімпії звернув увагу француз Бенар де Монфокон (Монтефальконій 1655—1741). В [[архів]]ах Ватикана збережений його лист до кардинала Квіріні, де він писав : {{text|... Що все це у порівнянні зі скарбами, котрі можна знайти на узбережжі Мореї! Там була старовинна Еліда, де проводили Олімпійські ігри, де стояло нечисленна кількість монументів олімпійським переможцям, [[Скульптура|скульптур]], [[рельєф]]ів, [[напис]]ів... Ви могли б зібрати там багатющу колекцію! }}

Ідею про пошуки античної Олімпії свого часу підхопив і німець [[Йоганн Вінкельман|Йоганн Йоахим Вінкельман]] (1717—1768), один із засновників наукової археології і автор книги «Історія мистецтва античності» (1763&nbsp;р.) Він навіть розробив власний план пошуків Олімпії і у січні 1768 року навіть намагався дітатися Відня для зустрічі з австрійською імператрицею Марією Терезією за фінансовою підтримкою проекту. Але того ж року він загинув від грабіжника.

Тим не менше першим відвідувачем Олімпії таки став німець Маттіас Пальбицький. Він ще [[1647]] року прибув у дельту річки Алфей і обмежився поверхневим оглядом місцевості. Черговим відвідувачем Олімпії став британський прихильник античності Річард Чендлер, що відвілав Еліду у [[1765]]&nbsp;р. Йому допоміг [[дощ]], що розмив залишки великого храму. Річард Чендлер знав про наявність в старовинній Олімпії великого храму і по залишкам великих колон знайшов місцезнаходження храму Зевса (іншого такого ж великого храму в Олімпії не було).

Зацікавленість і наполегливість у вивченні Олімпії виявили французи.Cеред перших дослідників був Фурмон, котрого надіслав у Грецію король Луї ХІV. Більше користі було від відвідин Фореля, [[дипломат]]а і [[археолог]]а, що [[1787]] року створив топографічний план Олімпії. [[1829]] року тут вже працювала команда французів. [[1831]] року результати досліджень французької експедиції були надруковані у двотомовому виданні «Наукова експедиція у Морею».

== Дослідження Курциуса ==

Відкриття і дослідження Олімпії стане метою життя і діяльності німця Ернста Курциуса (1814—1896). Вперше від досліджував територію Олімпії [[1836]] року.

Але наукові розкопки розпочалися там лише 4 жовтня [[1875]] року. На щастя для науки і для збереження археологічних знахідок, бо саме наприкінці 19 ст. відсоток грабіжницьких розкопок вдалося знизити, а відсоток наукових&nbsp;— збільшити. Тому археологічні знахідки у Олімпії не стануть надбанням приватних колекцій, а прислужилися науці і музеям, тобто перейшли у суспільне надбання.

Курциус досліджував Олімпію у 1876—1877 та у 1881 роках. Фінанси надав Берлінський університет. Результати досліджень були оприлюднені у п'яти томах текстів, чотири томи були відведені під креслення та мапи.

== В 20 столітті ==
Наукове дослідження Олімпії увірвалось з різних обставин і було відновлене лише [[1937]] року. Їх керівником був Еміль Кунц. Шостого квітня 1941 року фашистські війська вдерлися до Греції. Дослідження і розкопки зменшили, а згодом і зупинили взагалі. Їх вдалося відновити лише [[1952]] року. У повоєнний період відкопали колонаду та античний стадіон. При цьому вдалося відкрити найдавніше розпланування і первісного, і другого, створеного пізніше. Наважилися відтворити саме другий, котрий існував тут лише з ІІ століття н.&nbsp;е. 22 червня [[1952]] року у Афінах відбулося засідання Міжнародного Олімпійського комітету і тоді ж відбулося урочисте відкриття античного стадіону в Олімпії.

== Див. також ==
* [[Архая Олімпія]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
{{Commonscat|Olympia}}
* [https://web.archive.org/web/20150911023738/https://slovari.yandex.ru/%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%BF%D0%B8%D1%8F/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5%20%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8/%D0%9E%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%BF%D0%B8%D1%8F/ Олимпия//Реальный словарь классических древностей]
* ''Лісовий І. А.'' Античний світ у термінах, іменах і назвах.&nbsp;— Львів, 1988.&nbsp;— С. 140—141. ISBN 5-11-000501-X
* Войцех Замаровский. «Воскрешение Олимпии», 1978

== Посилання ==
* {{УМЕ10|частина=Олімпія|сторінки=1210-1211}}
* [http://www.olympia-greece.org/ Офіційний туристичний путівник археологічною ділянкою Олімпії]{{ref-en}}

{{Світова спадщина в Греції}}
{{Поліси Греції}}
{{Стародавня Греція в темах|state=expanded}}

[[Категорія:Давньогрецькі міста]]
[[Категорія:Світова спадщина в Греції]]
[[Категорія:Археологічні пам'ятки Греції]]
[[Категорія:Еліда]]