Перегляд вихідного коду сторінки Олександрія

{{НП України
| назва              = Олександрія
| колишня назва = Усівка (Усиківка) <br/> Бечея (Беча) <br/> Олександрійськ
| прапор             = Flag of Oleksandriia.svg
| опис прапора       = Прапор Олександрії
| герб               = Coat of Arms of Oleksandriia.gif
| опис герба         = Герб Олександрії
| зображення         = Oleksandriya Kalinina 10 03 (YDS 4572).jpg
| зображення_розмір  =
| зображення_підпис  = Міське пожежне депо, зведене 1898 року
| прізвисько         = 
| регіон             = [[Кіровоградська область]]
| район              = [[Олександрійська міська рада]]
| код КОАТУУ         = 3510300000
| засноване          = 
| перша згадка       = [[1754]] або [[1746]]
| магдебурзьке право = 
| агломерація        = 
| статус             = [[1784]]
| поділ              = [[Місцевості Олександрії]]
| населення          = {{Населення міст Кіровоградської області|Олександрія}}
| площа = 55<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=31.08.2008&rf7571=17794 Облікова картка]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
| ref-площа =
| густота = 1 509
| поштові індекси = 28000-28019
| код = 5235
 | lat_deg = 48 | lat_min = 40 | lat_sec = 0
 | lon_deg = 33 | lon_min = 7 | lon_sec = 0
| висота = 99<ref>[http://weather.in.ua/ua/kirovogradskaja/18763 Прогноз погоди в м. Олександрія]</ref>
| водойма = [[річка]] [[Інгулець (річка)|Інгулець]]
| станція = [[Олександрія (станція)|Олександрія]], [[Користівка]]
| відстань =
| залізниця о = 99
| ref-залізниця о =
| автошлях о = 75
| ref-автошлях о =
| фізична о =
| ref-фізична о =
| залізниця с = 353
| фізична с =
| автошлях с = 327
| етнікон =
| міста-побратими = [[Файл:Flag of Poland.svg|20px]] [[Яроцин]], [[Польща]]<br/> [[Файл:Flag of Belarus.svg|20px]] [[Мозир]], [[Білорусь]]<br/> [[Файл:Flag of China.svg|20px]] [[Сінь-І]], [[Китай]]<br/> [[Файл:Flag of Bulgaria.svg|20px]] [[Тервел]], [[Болгарія]]<br/>
| день міста = Остання неділя травня
| рада = [[Олександрійська міська рада]]
| адреса = 28000&nbsp;м. Олександрія, пр. Соборний, 59
| веб-сторінка    = [http://olexrada.gov.ua/ Сайт міськради]
| мер = [[Цапюк Степан Кирилович]]
| ремарки =
}}
{{не плутати|Александрія|Александрією}}
{{Otheruses|Олександрія (значення){{!}}Олександрія}}
'''Олександрі́я''' (колишні назви: ''Усівка (Усиківка)'', ''Бечея (Беча)'', ''Олександрійськ'')&nbsp;— місто обласного підпорядкування (з 26.11.1946<ref>{{АТП УРСР-1946|1062}}</ref>) [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]] України, центр [[Олександрійський район|Олександрійського району]] (місто до складу району не входить). Є центром [[Олександрійська міська рада|Олександрійської міської ради]]

== Географія ==
{{Карта розташування |Україна Кіровоградська область
 |label=
 |lat_deg=48
 |lat_min=40
 |lat_sec=0
 |lon_deg=33
 |lon_min=7
 |lon_sec=0
 |width=300
 |float=left
 |caption=Олександрія на мапі області
}}

=== Географічне розташування ===
Місто розташоване на сході області, на відстані 75&nbsp;км на північний схід від [[Кропивницький|Кропивницького]]. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами [[Олександрійське|міського типу Олександрійське]], [[Пантаївка]] площа міста Олександрії становить 6 142 [[га]].

Південною околицею міста проходить автошлях {{Автошлях E|50}} ([[Брест (Франція)|Брест]]&nbsp;— [[Махачкала]]). Із півночі до нього примикає {{Автошлях E|584}} ([[Полтава]]&nbsp;— [[Слобозія]]). Олександрією протікають дві річки&nbsp;— [[Інгулець (річка)|Інгулець]] та [[Березівка (притока Інгульця)|Березівка]], [[Березівка (притока Інгульця)|Березівка]] впадає в [[Інгулець (річка)|Інгулець]] на території міста.

=== Рельєф ===
Олександрія розташована на [[Придніпровська височина|Придніпровській височині]] з загальним нахилом території з північного заходу на південний схід. [[Рельєф]] являє собою здебільшого [[плато]], або підвищену хвилясту рівнину розчленовану густою мережею річкових долин і балок, а також [[яр]]ів. В [[Балка (яр)|балках]], що простягаються з заходу на схід, південні схили пологі, а північні крутіші, дуже вкриті ярами, в таких місцях відкриваються древні докембрійські породи.

Середня висота плато близько 200&nbsp;м над рівнем моря. Проте спостерігається значна різниця абсолютних висот. Оточують місто з трьох сторін висоти, які мають відмітки 136 м&nbsp;— 142&nbsp;м. Саме на них розташовані основні промислові зони міста.

=== Клімат ===
[[Клімат]] [[Континентальний клімат|помірно континентальний]]. Літо тривале та спекотне, зима коротка, малосніжна. Опади за рік розподіляються нерівномірно, за літній період випадає кількість опадів 336&nbsp;мм, за холодний&nbsp;— 177&nbsp;мм.

Через Олександрію з південного заходу на північний схід проходить вісь високого атмосферного тиску що розділяє область на дві частини панування різних повітряних мас&nbsp;— північно-західну (лісостеп), вологі маси з Атлантики і північно-східну (степ), континентальні маси з Азії і зумовлює різноманітність фізико-географічних умов регіону.

У зимові місяці переважають північні та північно-східні вітри. Влітку господарюють вітри північні та північно-західні.

[[Циклон]]и (середземноморські, атлантичні та ін.) і [[антициклон]]и (сибірські, східні континентальні та ін.), часто призводять до різких похолодань влітку і відлиг взимку. Такі кліматичні умови зумовлюють дуже мінливу погоду, особливо зимою.

Середньорічна температура повітря в Олександрії +7,3&nbsp;— +7,8&nbsp;°C. Переважають вітри північні, північно-західні і північно-східні. Середньорічна швидкість вітру становить 3.9 м/с, вологість повітря 61&nbsp;— 65&nbsp;% (максимальна в грудні&nbsp;— 84&nbsp;— 86&nbsp;%, мінімальна в серпні&nbsp;— 43&nbsp;— 48&nbsp;%). Безморозний період триває 246—255 днів, а вегетаційний становить 207—215 днів.

Літній період&nbsp;— 114—130 днів. Температура самого теплого місяця (липня) становить +20,2&nbsp;— +21,2&nbsp;°C, максимальна +39&nbsp;°C.

Зима триває 110—119 днів. Середня температура самого холодного місяця (лютого) становить —5,7&nbsp;— −6,1&nbsp;°C, максимально низька&nbsp;— −35&nbsp;°C.

=== Гідрологія ===
[[Файл:Олександрія. Інгулець річка.jpg|міні|200пкс|[[Інгулець (річка)|Інгулець]] в Олександрії]]
[[Файл:БерезівкаОлекс.jpg|міні|200пкс|Річка [[Березівка (притока Інгульця)|Березівка]], біля стадіону «[[Ніка (стадіон)|Ніка»]]]]

Стік річок характеризується великою мінливістю в різні пори року через залежність від атмосферних опадів. Велику роль відіграє снігове живлення, тому близько 70&nbsp;% стоку припадає на [[березень]]&nbsp;— [[травень]], через танення снігів і весняні зливи, на [[червень]]&nbsp;— [[серпень]]&nbsp;— 10&nbsp;%, на осінній сезон близько 5&nbsp;%, на зимовий період 15&nbsp;%, велику роль відіграє також підземне живлення.

Олександрія перебуває у зоні нестійкого зволоження. Середньорічна кількість опадів становить 510—530&nbsp;мм. Нерівномірно опади розподіляються за порами року. Мінімум їх припадає на зимові місяці&nbsp;— 14&nbsp;— 18&nbsp;%, максимум на літо&nbsp;— 40&nbsp;%. За теплий період року випадає 70&nbsp;% атмосферних опадів, за холодний період&nbsp;— 30&nbsp;%.

До поверхневих вод міста належать річки [[Інгулець (річка)|Інгулець]], [[Бешка]], [[Березівка (притока Інгульця)|Березівка]], Войнівське водосховище на р. [[Інгулець (річка)|Інгулець]], ставки, затоплені відпрацьовані [[кар'єр]]и і [[Вугільний розріз|буровугільні розрізи]].

=== Геологічна будова ===
В основі геологічної будови залягають [[докембрій]]ські [[кристалічні породи]], вік переважної більшості яких сягає за мільярд років. Ці кристалічні породи часто виходять на поверхню. На берегах річок, у межах нашого краю виявлені [[гнейси]], [[граніти]], [[кварцити]], різноманітні [[пісок|піски]], [[глини]] та [[суглинки]]; часто на глибині до 70&nbsp;м залягають шари [[буре вугілля|бурого вугілля]], що сприяє розвитку гірничої справи.

== Природа ==
Природно-кліматичні умови Олександрії сприятливі для вирощування озимої [[пшениця|пшениці]], [[кукурудза|кукурудзи]], [[цукровий буряк|цукрових буряків]], [[картопля|картоплі]] та інших культур, а також [[садівництво|садівництва]] й [[овочівництво|овочівництва]].

=== Рослинність ===
Лісова рослинність міста&nbsp;— [[дуб]], [[клен польовий]], [[клен гостролистий]], [[акація]], [[тополя]], [[ясен]], [[калина]], [[верба]]. На території міста знаходиться два лісових масиви: Звенигородський лісовий масив загальною площею 287 га і лісовий масив біля Будинку ветеранів загальною площею 83 га. Площа загальних насаджень становить 862,48 га.

=== Тваринний світ ===
Тваринний світ лісів представлений досить великою кількістю видів: [[сарна|сарни]], дикі [[кабан]]и, [[заєць|зайці-русаки]], [[лисиця|лисиці]], [[їжак]]и, [[кріт|кроти]], [[миша лісова|миші лісові]], [[кажан]]и, багато птахів, а в водоймах риби&nbsp;— [[карась|карасі]], [[Лящ звичайний|лящі]], [[Окунь звичайний|окуні]] тощо.

== Історія ==

=== Виникнення ===
В якому році землі, де згодом виникла Олександрія, стали частиною [[Запорожжя|Вольностей Славного Війська Запорозького Низового]], встановити важко. Перші згадки про це зафіксовані ще у 1576 році. Як складова частина Запорожжя, Олександрійщина входила до [[Гетьманщина|держави Богдана Хмельницького]].

Перша згадка про поселення '''Усиківку''' на території міста датується 1746 роком. Відповідно до напівлегендарної версії, поселення виникло як козацький зимівник, заснований запорозьким козаком Усиком, разом з побратимами та молодими козаками (джурами). Відповідно до даних вивчення подворових ревізій XVIII&nbsp;ст. на території міста на початку 1740-х замешкали козаки Кременчуцької сотні Миргородського полку «Григорій Усик з братом Сидором, Пилип Усик з братом Кирилом». Хоча й вони не були першими поселенцями цієї місцевості. Ще з кінця 1730-х тут мешкали Степан Терещенко з Кременчука, та Роман Касян з «сотни Богацкой». Усики полишили поселення у зв'язку з переселенням сюди сербів і створенням шанцю '''Бечея''', і в подальшому Усики серед жителів поселення не зафіксовані.<ref>[http://museum-alex.blogspot.com/2012/09/blog-post_16.html До історії заснування поселення Усівка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150925193631/http://museum-alex.blogspot.com/2012/09/blog-post_16.html |date=25 вересень 2015 }} Н. Жахалова. Блог Олександрійського краєзнавчого музею</ref>

Від часу свого заснування '''Усівка''' (або '''Усиківка''') була укріпленим пунктом, який стояв на шляху набігів [[кримські татари|кримських татар]] та походів [[шляхта|шляхти]] на землі обабіч [[Інгулець (річка)|Інгульця]]. Поселення стояло на важливому торговому [[чумаки|чумацькому]] шляху з [[Полтава|Полтави]] у [[Крим]]. За переписом [[1752]]&nbsp;р. в Усівці нараховувалось 109 дворів, проживало 256 чоловік. 1759 році збудована перша православна церква Святителя Миколая. Офіційно статус поселення Усівці було надано в [[1754]]&nbsp;р., після будівництва на місці нинішнього [[Кропивницький|Кропивницького]] [[фортеця|фортеці]].

Історичним центром міста є місце біля впадіння річки [[Березівка (притока Інгулу)|Березівки]] в [[Інгулець (річка)|Інгулець]], завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).

У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований.

=== Нова Сербія ===
У 1752—1764 роках в Усівці була розміщена 3 рота [[Нова Сербія|новосербського]] [[Пандури|Пандурського полку]].

В цей час було створено [[Нова Сербія|Нову Сербію]], російський уряд створює військові поселення. Новими поселенцями були переважно [[серби]], [[румуни]], [[хорвати]], [[болгари]]. Замість Усиківки з'являється [[шанець]] '''Бечея''' або '''Беча''', нова назва походить від назви річки в [[Сербія|Сербії]]. Взимку [[1769]]&nbsp;р. місцеве населення разом з гарнізоном успішно витримало [[облога|облогу]] військ хана [[Кирим Ґерай|Керім-Гірея]].

=== [[Російська імперія]] ===
[[Файл:Проект Олександрії 1784.PNG|міні|ліворуч|200пкс|Проект планування міста, [[1784]]&nbsp;р. Повністю нереалізований]]
[[Файл:Старовинний проект розвитку і мапа.jpg|міні|250пкс|Проект планування міста від [[1784]]&nbsp;р. поєднаний з планом-мапою тодішньої забудови (знаходиться обабіч місця впадіння [[Березівка (притока Інгульця)|Березівки]] в [[Інгулець (річка)|Інгулець]]) Усівки.]]
[[Файл:Олександрія1808.jpg|міні|250пкс|Карта Олександрії [[1808]]&nbsp;р.]]

У [[1764]]&nbsp;р. Нова Сербія була скасована і Усиківка ввійшла до складу Єлисаветинської провінції [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]], яка проіснувала до [[1783]] року, коли її територію було включено до складу [[Катеринославське намісництво|Катеринославського намісництва]].

З [[1784]] року [[намісництво]] було розділене на дві губернії: [[Новоросійська губернія|Новоросійську]] і [[Азовська губернія|Азовську]], укріплення [[Бечея]] стало повітовим містом з назвою '''Олександрійськ'''. Пізніше назва міста змінилася на '''Олександрію'''.
[[14 березня]] [[1806]]&nbsp;р. було створено [[Олександрійський повіт]], що входив до складу [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]]. Повіт складався з п'яти волостей.
[[Файл:Olexandria Zemstvo.jpg|міні|200px|ліворуч|Олександрійське [[земство]]. Листівка початку [[ХХ століття]]. Нині в цьому будинку знаходиться палац школярів та молоді ім. Шакало]]
[[Файл:СкотобійніОлекс.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Скотобійні]]
У [[1793]] році тут було 120 хат-мазанок, в яких проживало 738 чоловік. Цегляні будівлі&nbsp;— міської ратуші, сирітського суду, казначейства, квартирної комісії з'явилися лиш на початку [[XIX]]&nbsp;ст.

В 1803 році розглядався проект створення із Інгульця та інших рік України судноплавних артерій. У проекті через Олександрію повинен був пройти один із таких шляхів. Та проект не здійснили.

Олександрія повинна була стати місцем виступу [[Південне товариство декабристів|Південного товариства декабристів]]. Однак, зважаючи, швидше всього, на конспіративність, в останній момент місцем виступу обрали [[Тульчин]].
 
Основним заняттям олександрійців та мешканців навколишніх сіл у першій половині [[XIX століття]] були [[землеробство]], городництво та вирощування [[Баштанні культури|баштанних культур]]. На 1823 рік у місті налічувалося 322 будинки з 1800 мешканцями. Перші навчальні заклади в місті з'являються в 1816 році. Це були повітове та парафіяльне училища. [[7 листопада]] [[1847]] року було затверджено перший герб міста.

В 1858 році в Олександрії було 7800 чоловік населення, 783 будинки, 2 церкви, 2 синагоги, повітовий і земський суди, ратуша, казначейство, пошта, аптека, 3 ярмарки (Сирна, Петропавлівська, Миколаївська).

У [[1850-ті|1850-х]] рр. в місті нараховувалось близько 700 будинків, переважна більшість з них була побудована з очерету, сплетеної лози й дерева, тому вони досить погано захищали від частих сильних північних вітрів. Найкращими будівлями був двоповерховий будинок поміщика Леонтьєва й будинок дворянського зібрання. В місті нараховувалось три [[готель|готелі]] й десять заїжджих дворів, два салотопних заводи, два, що виготовляли [[крупчатка|крупчатку]], й один цегельний, а також 27 вітряків. На той час в місті була лише одна [[площа]]&nbsp;— Базарна. Проблемою було водопостачання, через мілководдя Інгульця і не дуже якісну воду в [[колодязь|колодязях]].<ref>«Одесский вестник» №&nbsp;42, 1856 [http://selvis.alnet.com.ua/olex.html Повна стаття в перекладі українською] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141111092451/http://selvis.alnet.com.ua/olex.html |date=11 листопад 2014 }}</ref>

Протягом 30-50-х рр. XIX&nbsp;ст. у місті чотири рази спалахувала [[епідемія]] [[холера|холери]]. Тільки [[1855]] року від неї померло 142 чоловіка. Населення міста фактично не мало доступу до кваліфікованої медичної допомоги. На [[1858]] рік функціонувала лише одна аптека.
[[Файл:Олександрія поч.ХХ.jpeg|міні|250px|Карта Олександрії кінця [[ХІХ]] ст. Назви вулиць і номери кварталів вказані відповідно до містобудівного плану, затвердженого [[1872]] року.]]
Звільнення від кріпацтва та ряд інших реформ стимулювали розвиток господарства. Збільшується кількість переробних підприємств, починається будівництво [[залізниця|залізниць]]. У [[1869]] році вступає в дію [[залізнична колія Одеса—Харків|залізнична лінія Одеса&nbsp;— Харків]], яка пройшла через приміську станцію [[Користівка]], а в [[1901]]&nbsp;р. залізниця пройшла через місто в напрямку ст. [[П'ятихатки]]. Раніше, у [[1855]] році через Олександрію пройшла телеграфна лінія, що зв'язала Одесу з Петербургом. Вигідне географічне розташування на перехресті шляхів, що вели до [[Чорне море|Чорного моря]], в [[Кримський півострів|Крим]] позитивно впливало на розвиток в Олександрії торгової справи та кустарних виробництв. У 1905—06 рр. в місті діяло 12 винокурних заводів. На початку [[XX століття]] в Олександрії зароджується промислове виробництво, з'являються механічні майстерні, дрібні цехи лиття чавуну, ремонту реманенту. У цей же час була зроблена перша спроба промислової розробки місцевих родовищ [[буре вугілля|бурого вугілля]].

У [[1866]]&nbsp;р. все населення повіту і міста обслуговував один лікар з двома служителями. В той час працювала лише одна лікарня на кілька ліжок. У [[1901]] року було збудовано приміщення для нової лікарні на 100 ліжок.

В кінці [[XIX]]&nbsp;ст., на початку [[ХХ]] ст. у місті активізується культурне життя. В [[1873]] році відкрилась жіноча гімназія, у [[1904]]&nbsp;р.&nbsp;— чоловіча гімназія, а в [[1910]]&nbsp;р.&nbsp;— учительська семінарія. У 80-х рр. [[XIX]]&nbsp;ст. в місті з'являється [[Олександрійський театр|театр]]. Тут починав свою акторську кар'єру [[Гнат Юра]]. У першому десятилітті [[ХХ]] ст. почав діяти перший міський кінотеатр «Колізей». На початку минулого століття в місті діяло кілька друкарень. З [[1909]] року видавалась газета [[«Известия Александрийского уездного земства»]].

На початок [[ХХ]] ст. в Олександрії мешкало 14 007 чоловік, це було третє за величиною місто на території, що у подальшому увійшла до складу [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]], після [[Кропивницький|Єлизаветграда]] (61 488 чол.) і [[Бобринець|Бобринця]] (14 281 чол.).<ref>Географія рідного краю. Ф.&nbsp;Н.&nbsp;Спектор, С.&nbsp;М.&nbsp;Рубін. Київ&nbsp;— 1996. ISBN 966-557-004-8</ref>

До складу повіту входили Знам'янка, Нова Прага, Аджамка, Новгородка, Петрове, Онуфріївка, Червона Кам'янка.

=== [[Українська Народна Республіка]] ===
[[Файл:Червона валка.Олександрія.1931.jpg|міні|200пкс|«Червона валка» (збір хліба більшовиками<ref>[http://sum.in.ua/s/valka «Червона валка» у СУМ]</ref>) 1931 року на теперішньому Соборному проспекті]]
У [[1917]]–[[1920|1921]]&nbsp;роках Олександрія та Олександрійщина пережили соціальні потрясіння, неодноразову зміну влади. У 1917 році на території Олександрійщини виникли осередки Українського Вільного Козацтва. У травні [[1919]] року місто Олександрія було центром антибільшовицького повстання під керівництвом [[Григор'єв Матвій|отамана Никифора Григор'єва]]. [[23 травня]] [[1919]] року силами [[червона Армія|Червоної Армії]] повстання було жорстоко ліквідовано.

=== Інтербелум ===

В [[Інтербелум]] в Олександрії набуває розвитку промисловість&nbsp;— було збудовано механічний завод, буровугільні підприємства.
[[Файл:ТеатрпіслязвільненняОлекс.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Будівля колишнього [[Олександрійський театр|театру]] підпалена під час відступу [[Червона Армія|Червоної Армії]].]]
[[Файл:Олександрія 1941.JPG|міні|200пкс|Німецькі війська на розі сучасних [[Соборний проспект (Олександрія)|Соборного проспекту]] й вулиці Діброви, [[1941]]&nbsp;р.]]
У місті також працювала значна кількість дрібних промислових підприємств, серед них десять теплових млинів і крупорушок, десять олійниць, дев'ять промислових артілей. Помітні зміни відбулися в культурному житті міста.

Були відкриті школа медичних сестер та педагогічна школа, культосвітній технікум, розпочав роботу палац піонерів, був створений пересувний драматичний театр імені М.&nbsp;Л.&nbsp;Кропивницького.

=== Друга світова війна ===
[[6 серпня]] [[1941]] року війська [[Третій рейх|Третього рейху]] зайняли Олександрію без бою. [[15 листопада]] [[1941]] року місто стало центром [[Олександрійський ґебіт|Олександрійського ґебіту]] в складі [[Генеральна округа Миколаїв|Генеральної округи Миколаїв]].<ref name="Generalbezirk ">[http://www.territorial.de/ukra/nikolaje/alexia.htm Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874—1945. {{ref-de}}]</ref>

За час окупації [[нацисти|нацистами]] було знищено майже всю [[Історія євреїв України|єврейську громаду]] міста (більше 2,5 тисяч осіб), розстріляно 320 мирних жителів і більше 5,5 тисяч військовополонених. В місті діяло 5 підпільних груп. Олександрія була взята радянськими військами [[6 грудня]] [[1943]]&nbsp;р. Наказом Верховного Головнокомандуючого 11 військовим частинам, що відзначилися при звільнені міста, було присвоєно найменування «Олександрійських». Під час [[Друга Світова війна|Другої світової війни]] житлова забудова міста майже не постраждала, в ньому не велось боїв, відступаючі війська залишали його ще до підходу супротивника, місто не зазнало великих бомбардувань чи обстрілів, за винятком невеликих бомбардувань [[Військово-повітряні сили СРСР|радянською авіацією]].

=== Післявоєнний період ===
Після [[Друга Світова війна|Другої світової війни]] Олександрія стала містом шахтарів та машинобудівників. Протягом [[1951]]–[[1971]] років було збудовано близько 20 промислових підприємств, 9 з них для видобутку і переробки бурого вугілля.

=== Старі фотографії Олександрії. Кінець XIX&nbsp;ст.&nbsp;— початок XX&nbsp;ст. ===

<center><gallery perrow="7">
Файл:Oleks1.jpg|Панорама міста
Файл:Олександрія краєвид.jpeg|Міський краєвид
Файл:Oleks 2.jpg|[[проспект Соборний (Олександрія)|Соборна вулиця]]. Вид на [[Покровська площа (Олександрія)|Провіантську площу]]
Файл:СоборнаОлекс.jpg|[[проспект Соборний (Олександрія)|Соборна вулиця]]
Файл:Oleks 3.jpg|Вулиця Поштова, нині Першотравнева
Файл:ПоштоваплощаОлекс.jpg|Поштова вулиця
Файл:Oleks.Pchev.jpg|Будинок Пищевича. Нині кафе і готель
Файл:Бристоль.jpeg|Готель «Бристоль». Потім школа №&nbsp;1 після №5, пізніше знесений. Нині сквер на розі [[проспект Соборний (Олександрія)|Соборного проспекту]] і Першотравневої
Файл:Oleks.kazna.jpg|Казначейство. Нині приміщення [[Промінвестбанк]]у, ріг Соборного проспекту. й Першотравневої
Файл:МіськаУправаОлекс.jpg|Міська управа, зараз магазин "Шара"
Файл:ЗемськаУправаОлександрія.jpg|Земська управа, не збереглася, була на розі вул. Шевченка і Бульварної
Файл:КолишняЗемськаЛікарняОлександрія.jpg|Колишня земська лікарня
Файл:ЗемськаАптекаОлександрія.jpg|Земська аптека
Файл:Oleks. gimnasia.jpg|Жіноча гімназія. Нині педагогічне училище і жіноча гімназія
Файл:шестикомплектнеучОлекс.jpg|Шестикомплектне училище. Зараз біля школи №&nbsp;6
Файл:ПожежнаІсторичнеОлекс.jpg|Пожежна станція. Діє до сьогодні
Файл:АрештнийбудинокОлекс.jpg|Арештний будинок
Файл:виннийскладОлекс.jpg|Винний склад, нині на території військової частини
Файл:АртезіанОлекс.jpg|Артезіанський колодязь
Файл:МістІнгулецьСтарийОлекс.jpg|Міст через річку [[Інгулець (річка)|Інгулець]]
</gallery></center>

== Вулиці та місцевості міста ==
[[Файл:Олександрія і околиці.1912.jpg|міні|міні|400пкс|Олександрія і довколишні населені пункти на мапі початку ХХ сторіччя]]
Місто Олександрія не поділяється на адміністративні райони. Проте [[Олександрійська міська рада|Олександрійській міськраді]] підпорядковуються селища, [[Олександрійське]] та [[Пантаївка]], що мають власні селищні ради, та [[Звенигородська сільська рада (Олександрія)|Звенигородська сільрада]] в складі сіл [[Звенигородка (Олександрійська міська рада)|Звенигородка]], [[Марто-Іванівка]], [[Олександро-Степанівка]], [[Головківське]].

В Олександрії станом на початок 2015 року нараховується сім площ, два проспекти, один бульвар, сім шосе, 222 вулиці, 129 провулків та один проїзд, загалом 369 урбанонімів.

[[19 лютого]] [[2016]] року, на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», міський голова Степан Цапюк підписав розпорядження «Про затвердження найменувань мікрорайонів, площ, проспектів, вулиць та провулків у місті Олександрії»<ref>[http://ot.kr.ua/novi-nazvi-oleksandriyi.html Нові назви Олександрії],&nbsp;— ''Олександрійський тиждень'', 19 лютого 2016</ref>.

Центральною площею міста є [[Соборна площа (Олександрія)|Соборна площа]], центральною вулицею&nbsp;— [[Соборний проспект (Олександрія)|Соборний проспект]]. Інші основні центральні вулиці: [[Вулиця Першотравнева (Олександрія)|Першотравнева]], [[Вулиця Діброви (Олександрія)|Діброви]], [[Вулиця Григорія Усика (Олександрія)|Григорія Усика]], [[Вулиця Перспективна (Олександрія)|Перспективна]], [[Софіївська вулиця (Олександрія)|Софіївська]], [[Вулиця 6-го Грудня]], [[Вулиця Шевченка (Олександрія)|Шевченка]].

Головними міськими автомобільними магістралями, окрім [[Соборний проспект (Олександрія)|Соборного проспекту]], є вулиці [[Вулиця Героїв Сталінграда (Олександрія)|Героїв Сталінграда]], [[Вулиця Козацький шлях (Олександрія)|Козацький шлях]], Кіровоградське шосе, [[Вулиця Першотравнева (Олександрія)|Першотравнева]], [[Вулиця Знам'янська (Олександрія)|Знам'янська]], [[Вулиця Шевченка (Олександрія)|Шевченка]], [[Бессарабська вулиця (Олександрія)|Бессарабська]].

{{main|Вулиці Олександрії}}

Олександрія має низку історично сформованих [[Місцевість|місцевостей]] та [[мікрорайон]]ів:

* [[Восьма Школа]] (район Восьмої школи);
** Пролісок (район «Проліска»);
* [[Заводський мікрорайон]];
* [[Південний мікрорайон]] (нині назва використовується рідко, поділяється на ''Тинду'' і ''БАМ'');
** [[Бам (Олександрія)|Бам]] (чи БАМ, інколи вживається назва Південно-Східний);
** [[Тинда (Олександрія)|Тинда]] (інколи вживається назва Південно-Західний);
* [[Перемога (Олександрія)|Перемога]] (селище Перемога, Перемозький мікрорайон);
** [[Вербова Лоза]];
* [[Байдаківський мікрорайон]] (до [[19 лютого]] [[2016]] року&nbsp;— Жовтневий мікрорайон);
* [[Чотирнадцятий мікрорайон]];
* [[П'ятнадцятий мікрорайон]];
* [[Новопилипівка (Олександрія)|Новопилипівка]];
** [[Бадина]];
* [[ЗБ]];
* [[Озерна (Олександрія)|Озерна]];

{{main|Місцевості Олександрії}}
Окрім того, традиційно район центральної Соборної площі є місцевим ''Центром'', а територію, невизначеного розміру, довкола іншої центральної площі&nbsp;— [[Покровська площа (Олександрія)|Покровської площі]] називають ''районом Покровської площі'' або просто ''Покровка''.

=== Парки ===
В Олександрії є кілька паркових зон. Найбільший в місті парк імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка (колишній парк культури та відпочинку «Шахтар»), знаходиться біля місця впадіння [[Березівка (притока Інгульця)|Березівки]] в [[Інгулець (річка)|Інгулець]]. В східній частині міста розташований парк «Молодіжний» (колишній «Будівельник»). Парк біля [[Олександрійський театр|міського палацу культури]] є найстарішим в місті, він існував ще до [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|радянської влади]] й називався тоді міським [[бульвар]]ом<ref name="сурж">[http://library.kr.ua/elib/surzhenko/ Кохан А. І., Сурженко Л.&nbsp;І.&nbsp;Стара Олександрія в листівках і фотографіях.&nbsp;— Олександрія., 2007 PDF]</ref>. Також є сквери на [[Покровська площа (Олександрія)|Покровській площі]], біля палацу культури мікрорайону [[Перемога (Олександрія)|Перемога]], і великий сквер на центральній [[площа Соборна (Олександрія)|Соборній площі]].

== Населення ==
[[Файл:OleksandriaNL2001.png|міні|200пкс|Рідна мова населення Олександрії за даними [[Перепис населення України 2001|перепису 2001 року]]]]
За даними [[Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона|енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона]] у [[1885]] році в Олександрії мешкало 17 441 жителів, що займалися переважно [[землеробство]]м і [[скотарство]]м.
За [[Перепис населення Російської імперії 1897|переписом 1897]] року в Олександрії проживало 14 007 осіб, з них 7 085 чоловіків і 6 922 жінки, а всього в [[Олександрійський повіт|Олександрійському повіті]] 416 576 осіб. У місті найчисленнішими були вікові групи 1-9 і 10-19 років, 3 354 і 3 117 осіб, відповідно.<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_age_gub_97.php?reg=517 Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. Распределение населения Европейской части по возрасту]</ref>

Точно встановити тогочасний етнічний склад міста кінця XIX важко, оскільки під час того перепису визначались рідна мова та віросповідання, а не національність. В умовах Російської імперії для вивчення всіх мов окрім російської, а особливо української, не було економічних стимулів і практичних можливостей: в Олександрійському повіті не існувало навчальних закладів з українською мовою викладання. Тому освічені верстви населення швидко русифікувались, переходячи на російську мову, особливо в містах. Тим не менше більшість населення Олександрії назвало рідною малоросійську ([[українська мова|українську]]) мову: 54,7&nbsp;% (7 658), у всьому повіті&nbsp;— 85&nbsp;%. [[Єврейська мова]] (їдиш) була рідною для 26,3&nbsp;% (3 687) міщан, [[російська мова|російська]] 16,8&nbsp;% (2 364), [[польська мова|польська]] 1,24&nbsp;% (173), [[німецька мова|німецька]] 0,5&nbsp;% (71), [[румунська мова|молдовська і румунська]] 0,09&nbsp;% (13).<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=1651 Перепись 1897 г. Распределение населения по родному языку]</ref> На початку [[ХХ]] століття населення продовжувало зростати, у 1912 році воно становило близько 16 тисяч<ref>Календар-альманах на 1912 рік</ref>, а відповідно до «Всезагального російського календаря на 1919 рік»&nbsp;— 20 500 осіб.

На початок 1990-х років населення Олександрії, разом з населеними пунктами підпорядкованими [[Олександрійська міськрада|міськраді]] (смт [[Олександрійське]] й [[Пантаївка]], села: [[Головківське]], [[Звенигородка (Олександрія)|Звенигородка]], [[Марто-Іванівка]], [[Олександро-Степанівка]]), становило 118 тисяч осіб.

[[Перепис населення України 2001|За переписом населення 2001]] року<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/estimated/kirovograd/ |title=Всеукраїнський перепис населення |accessdate=4 вересень 2007 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070930160239/http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/estimated/kirovograd/ |archivedate=30 вересень 2007 |deadurl=yes }}</ref> в місті проживало 104,5 тис. осіб, що становило 91&nbsp;% від кількості населення [[1989]] року. За даними сайту Верховної Ради України<ref>{{Cite web |url=http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=17794 |title=Архівована копія |accessdate=17.02.2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080416193608/http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=17794 |archivedate=16.04.2008 |deadurl=yes }}</ref> на території Олександрійської міської ради проживає 103 тисячі 856 осіб (кількість населення безпосередньо міста Олександрії становить 92,638 тисяч осіб). З них міське населення становить 101.400 тисяч (97.74&nbsp;%), а сільське&nbsp;— 2.456 тисяч (2,36&nbsp;%). Щільність населення становить 1684.330 осіб на км².

Між переписами [[1989]] і [[2001]] року в місті не зменшилась кількість лише вірмен і українців, число ж росіян, наприклад, знизилось за цей час майже удвоє.

Станом на [[2005]] рік населення [[Олександрійська міськрада|міськради]] зменшилось до 102,2 тисяч осіб. Населення працездатного віку становить 36,6 тисяч чоловік. Також у місті проживає 11,3 тис. школярів, 4,6 тис. студентів, 5,6 тис. дітей дошкільного віку, 30,1 тис. пенсіонерів. За офіційними даними, зайняте населення міста працює у сфері промисловості (20,83 тис.), бюджетній сфері (9,34 тис.), торгівлі (1,15 тис.), на будівництві (3,09 тис.).

До [[1 грудня]] [[2009]] населення міськради скоротилось до 93,3 тисяч осіб. Лише за січень-листопад 2009&nbsp;р. чисельність населення міськради зменшилась на 697 осіб (у розрахунку на 1000 жителів це становило 8,1 особи). Інтенсивне зменшення населення, починаючи з кінця 1990-х стало наслідком перевищення числа померлих над числом народжених та виїжджаючих над прибулими. Наприклад, за січень-листопад 2009&nbsp;р. показник природного скорочення населення по міській раді становив 5,9 особи (у відповідному періоді 2008&nbsp;р.&nbsp;— 6,4 особи на 1000 жителів). Міграційне скорочення населення міськради у січні-листопаді 2009&nbsp;р. уповільнилось до 2,2 особи (у відповідному періоді 2008 р.&nbsp;— 3,1 особи на 1000 жителів).<ref>[http://alnet.com.ua/2010/02/02/3604/ Демографічна ситуація в області, м. Олександрія та районі на 1 грудня 2009 року]</ref>

За даними [[Державний комітет статистики України|Державного комітету статистики України]] на початок 2011 року наявне населення безпосередньо самої Олександрії, склало 83 339 осіб, міськради 93 143 осіб<ref>{{Cite web |url=http://stat6.stat.lviv.ua/PXWEB2007/ukr/publ/2011/chnas.zip |title=Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 |accessdate=27 жовтень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121010205321/http://stat6.stat.lviv.ua/PXWEB2007/ukr/publ/2011/chnas.zip |archivedate=10 жовтень 2012 |deadurl=yes }}</ref>

=== Динаміка чисельності й етнічності ===
Етнічний склад міста був і залишається досить різноманітним:
:{|class="wikitable" style="text-align: center;"
|+
! |Народ
! |[[1862]]<sup>а</sup><br>(%)<ref>«Материалы для составления предположений об улучшении общественного управления в городах. Экономическое состояние городских поселений в европейской части России в 1861—1862 годах, Часть вторая, С-Пб, 1863» Безпосереднє джерело&nbsp;— стаття «Мещанская Александрия» в газеті «Городской курьер» №&nbsp;38 16.09.2010, стр. 5.</ref>
! |[[1886]]<sup>б</sup><br>(%)<ref>Виписка з подвірного перепису 1886&nbsp;р.</ref>
! |[[1886]]<sup>в</sup><br>(%)<ref name="мержанов">Ф.&nbsp;М.&nbsp;Мержанов «Александрия до Октябрьской революции: 1896—1913 годы» (2008)</ref>
! |[[1895]]<br>(%)<ref name="мержанов"/>
! |[[1897]]<br>(%)<sup>д</sup>
! |[[1912]]<br>(%)<ref name="мержанов"/>
! |[[1919]]<br>(%)<ref>«Всеобщий русский календарь 1919» з книги Ф.&nbsp;М.&nbsp;Мержанов «Александрия до Октябрьской революции: 1896—1913 годы» (2008)</ref>
! |[[1939]]<br>(%)<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=274 Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР]</ref>
! |[[1959]]<sup>г</sup><br>(%)<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr59_reg2.php Всесоюзная перепись населения 1959 г. Численность городского населения союзных республик (кроме РСФСР), их территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу]</ref>
! |[[1970]]<sup>г</sup><br>(%)<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr70_reg2.php Всесоюзная перепись населения 1970 г. Численность городского населения союзных республик (кроме РСФСР), их территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу]</ref>
! |[[1979]]<sup>г</sup><br>(%)<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr79_reg2.php Всесоюзная перепись населения 1979 г. Численность городского населения союзных республик (кроме РСФСР), их территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу]</ref>
! |[[1989]]<sup>г</sup><br>(%)<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/sng89_reg2.php Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения союзных республик, их территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу]</ref>
! |[[2001]]<sup>г</sup><br>(%)<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/kirovograd/ |title=Всеукраїнський перепис населення. Національний склад Олександрії без населених пунктів, підпорядкованих міськраді |accessdate=20 березень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080416220529/http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/kirovograd/ |archivedate=16 квітень 2008 |deadurl=yes }}</ref>
|-----
|align=left| [[українці]]
|
| 33,47
|
|
| 54,7
|
|
| 83,7
|
|
|
| 79,0
| 87,3
|-----
|align=left| [[євреї]]
| 32,53
| 41,38
|
| 27,46
| 26,3
|
|
| 7,19
|
|
|
|
|
|-----
|align=left| [[росіяни]]
|
| 20,88
|
|
| 16,8
|
|
| 7,09
|
|
|
| 18,7
| 11,0
|-----
|align=left| [[поляки]]
|
| 2,49
|
|
| 1,24
|
|
|
|
|
|
|
|
|-----
|align=left| [[німці]]
|
| 0,37
|
|
| 0,5
|
|
|
|
|
|
|
|
|-----
|align=left| [[молдовани]]
|
| 0,78
|
|
| 0,09
|
|
| 0,1
|
|
|
| 0,2
| 0,1
|-----
|align=left| [[греки]]
|
|
|
|
| 0,07
|
|
|
|
|
|
| 0,3
| 0,2
|-----
|align=left| [[білоруси]]
|
|
|
|
| 0,05
|
|
| 0,6
|
|
|
| 0,8
| 0,5
|-----
|align=left| [[вірмени]]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 0,1
| 0,1
|-----
|align=left| Загальна<br/>кількість<br/>населення
| 5 740
| 5 384
| 10 060
| 11 848
| 14 007
| 16 000
| 20 500
| 19 755
| 35 190
| 69 416
| 82 059
| 102 611
| 92,6 тис.
|+
|}
;<small>Примітки:</small>
а&nbsp;— <small>''«[[Обивателі]] приписані до міста по [[ревізії]].» Дані лише по [[віросповідання|віросповіданню]]: християни чи євреї''</small><br/>
б&nbsp;— <small>''Без передмість Березівка і Натягайлівка''</small><br/>
в&nbsp;— <small>''З передмістями Березівка і Натягайлівка''</small><br/>
г&nbsp;— <small>''Без населених пунктів, підпорядкованих міській раді''</small><br/>
д&nbsp;— <small>''Дані щодо рідної мови''</small>
{{-}}

== Релігія ==

=== Конфесійний склад ===
В Олександрії зареєстровано 31 релігійна громада різних релігійних [[конфесія|конфесій]]. Серед них 12 належать до [[православ'я|православних]]: 7 громад [[УПЦ (МП)]] (Олександрія є кафедральним містом [[Олександрійська єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|Олександрійської єпархії УПЦ МП]]), 5 [[ПЦУ]]. 1 громада [[Римо-католицька церква|римо-католицької церкви]]. У місті також діє 15 громад, що належать до різних протестантських конфесій ([[баптисти]], [[п'ятидесятники]], [[адвентисти сьомого дня]]), три громади етноконфесійного спрямування ([[лютеранська церква]], [[німецька євангельсько-лютеранська церква]], [[юдаїзм|юдейська]]), а також громада прихильників [[Неоязичництво в Україні|РУНВіри]].

=== Храми міста ===
<center><gallery widths="200" heights="150">
Файл:МиколаївськаЦеркваОлекс.jpg|Миколаївська церква
Файл:Успенський собор.jpeg|Успенський собор
Файл:Oleks.Pokrovska-1.jpg|Покровська церква
Файл:Oleks 4.jpg|Міське училище і Троїцька гімназійна церква
Файл:синагогаОлекс.jpg|Велика (нова) Олександрійська синагога. Листівка початку [[ХХ]] ст.
Oleksandriya Pershotravneva 31a 01 (YDS 4562).jpg|[[Синагога «Бешмедріс»]]
</gallery></center>
До [[Радянсько-українська війна|радянської окупації]] року в місті діяло п'ять [[православ'я|православних]] [[храм]]ів: Свято-Успенський, Свято-Миколаївський, Свято-Покровський, Троїцька гімназійна церква та церква кладовища. Найбільшою серед них була Свято-Покровська церква, що була освячена [[29 жовтня]] [[1896]] року. Її було збудовано за чотири роки (закладена [[19 липня]] [[1892]]), на Провіантській площі міста (нині Покровська площа). Це була цегляна споруда на [[граніт]]ному фундаменті, яка мала хрестоподібну форму з чотирма прибудовами й [[Візантійський стиль|візантійським]] [[купол]]ом; до неї була прибудована дзвіниця з високим [[шпиль|шпилем]], в яку вели масивні двері з заходу, південного-заходу, та південного-сходу.<ref>Божко О. Свято-Покровский собор Александрии. История и современность. Городской курьер №&nbsp;34. 24. 08. 2006. {{ref-ru}}</ref>

[[Файл:ЦеркваФедораАнастасії.jpeg|міні||150пкс|Храм святих Федора і Анастасії ([[УПЦ МП]]), освячений в [[2004]]&nbsp;р.]]

Найстарішою була Свято-Миколаївська церква, що знаходилась на місці сучасно школи №&nbsp;2. Вперше її дерев'яне приміщення було освячене [[21 березня]] [[1759]]&nbsp;р. Воно було збудоване менш ніж за рік, закладка відбулась [[12 червня]] [[1758]]&nbsp;р. Іконостас для неї був викуплений за 40 рублів у церкві слободи Мурзинка ([[Нова Прага]]). Після пожежі [[1797]] у [[1799]]&nbsp;р. вона була відбудована (освячена [[1 листопада]] [[1800]] р). Споруда у плані мала зіркоподібний вигляд з трьома малими бабинцями і пономарнею. У 1806&nbsp;— 1848&nbsp;рр. Миколаївська церква мала статус соборної церкви. У [[1862]]&nbsp;р. вона була кардинально перебудована за новим проектом колезького реєстратора Підколєзіна. Нова споруда була значно більшою за розмірами, мала хрестообразний вигляд з широким восьмериком і випуклим [[купол]]ом. Фундамент підведений з гранітного каменя. З залишків будівничого матеріалу від старої Миколаївської церкви з західного боку була збудована дзвіниця. [[1895]] року було збудовано нову, високу дзвіницю з невеликим шпилем, з'єднану довгою трапезою з основною церковною спорудою.<ref>Божко О. Олександрія православна. Свято-Миколаївська церква. Олександрія. 2006.</ref>

За [[СРСР|радянської]] окупації [[богослужіння]] у всіх церквах було зупинено, а їхні будівлі знесені протягом [[1930-ті|1930-х]] рр. (Миколаївська церква 1934 р., Успенська 1935&nbsp;р., Покровська 1936&nbsp;р., цвинтарна церква 1937&nbsp;р.), вціліла лише гімназійна церква, в якій у період німецької [[Окупація|окупації]] відновлювалась служба, її було знесено в [[1970-ті|1970-х]], під час будівництва нового адміністративного будинку (будівля міської ради і міськвиконкому).

У [[1989]] р. по вулиці Кременчуцькій почалося спорудження нового Свято-Покровського храму, [[14 жовтня]] [[1996]] р. в ньому відбулась перша служба і йому було присвоєно статус собору. У [[2004]] році було завершено храм святих Федора і Анастасії біля головного міського кладовища, названий так на честь батьків колишнього олександрійця [[Кравченко Юрій Федорович|Юрія Кравченка]].

== Управління містом ==
[[Файл:Цапюк С.jpg|міні|150пкс|[[Цапюк Степан Кирилович|Степан Цапюк]], [[2004]] р.]]

=== Очільники міста ===
{{main|Очільники Олександрії}}
'''Голови міськради, голови виконкому міськради, міські голови, від закінчення [[Друга Світова війна|Другої світової війни]]'''

* [[1948]]–[[1953]]&nbsp;— [[Луценко Никифір Харитонович]] (голова виконкому, перший секретар Олександрійського міського комітету [[КПУ|Комуністичної партії України]]).
* [[1953]]–[[1962]]&nbsp;— [[Харитонов Володимир Іванович]] (голова виконкому Олександрійської міської ради депутатів трудящих).
* [[1962]]–[[1963]]&nbsp;— [[Гриценко Пилип Юхимович]] (обіймав посаду секретаря, голови виконкому, першого секретаря Олександрійського міського комітету [[КПУ|Комуністичної партії України]]).
* [[1963]]–[[1967]]&nbsp;— [[Харитонов Володимир Іванович]] (голова виконкому Олександрійської міської ради депутатів трудящих).
* [[1967]]–[[1971]]&nbsp;— [[Найдьонов Володимир Пилипович]] (голова виконкому Олександрійської міської ради депутатів трудящих).
* [[1971]]–[[1974]]&nbsp;— [[Дробот Іван Васильович]] (голова виконкому Олександрійської міської ради депутатів трудящих.
* 1974—1975&nbsp;— перший секретар Олександрійського міського комітету [[КПУ|Комуністичної партії України]]).
* [[1974]]–[[1975]]&nbsp;— [[Урицький Ігор Миколайович]] (голова виконкому Олександрійської міської ради депутатів трудящих).
* [[1975]]–[[1979]]&nbsp;— [[Меньшиков Борис Петрович]] (голова виконкому Олександрійської міської ради депутатів трудящих).
* грудень [[1979]]&nbsp;— грудень [[1981]]&nbsp;— [[Саєнко Віктор Митрофанович]] (голова виконкому Олександрійської міської ради народних депутатів)<ref>[http://www.saenkoviktor.openua.net/bio.php Саєнко Віктор Митрофанович на сайті openua.net]</ref>.
* [[1981]]–[[1986]]&nbsp;— [[Скляр Павло Іванович]] (голова виконкому Олександрійської міської ради народних депутатів.
* 1990—1991&nbsp;— перший секретар Олександрійського міського комітету [[КПУ|Комуністичної партії України]]).
* [[1986]]–[[1989]]&nbsp;— [[Замікула Сергій Олександрович]] (голова виконкому Олександрійської міської ради народних депутатів).
* [[1989]]–[[1990]]&nbsp;— [[Чорний Борис Артемович]] (голова виконкому Олександрійської міської ради народних депутатів).
* [[1990]]–[[1991]]&nbsp;— [[Бовдур Вадим Васильович]] (голова виконкому Олександрійської міської ради народних депутатів).
* [[1990]]&nbsp;— липень [[1994]]&nbsp;— [[Скічко Олексій Омелянович]] (голова Олександрійської міської ради народних депутатів, голова [[виконком]]у).
* липень [[1994]]&nbsp;— квітень [[1998]]&nbsp;— [[Моцний Василь Кузьмович]] (голова Олександрійської міської ради народних депутатів).
* квітень [[1998]]–[[2006]]&nbsp;— [[Цапюк Степан Кирилович]] (міський голова).
* [[2006]]–[[2010]]&nbsp;— [[Скічко Олексій Омелянович]] (міський голова).
* з листопаду [[2010]]&nbsp;— [[Цапюк Степан Кирилович]] (міський голова).

=== Міська рада ===
{{main|Олександрійська міська рада}}
Міська рада Олександрії складається з 50 депутатів. Окрім безпосередньо міста їй підпорядковані ще кілька населених пунктів. За підсумками [[Місцеві вибори в Україні 2010|виборів 2010]] більшість в ній мають представники [[Партія Регіонів|Партії регіонів]].

== Народне господарство ==

=== Промисловість ===
[[Файл:ШвейнафабрикаОлекс.jpg|міні|250пкс|Головний корпус колишньої швейної фабрики, збудований в кін. 1930-х&nbsp;— в сер. 1940-х рр.]]
В місті діють підприємства машинобудівної, хімічної, харчової, легкої промисловості, воно є центром [[Дніпровський буровугільний басейн|Дніпровського буровугільного басейну]]. Основним виробничим потенціалом Олександрії сьогодні є промислові підприємства. На початок [[2000-ні|2000-х]] рр. діяло 18 підприємств облікового кола, де працювало більше 10 тис. чол. Починаючи з [[2000]]&nbsp;р. ними випускається продукції в середньому за рік на суму близько 160&nbsp;млн грн. в порівняних цінах.

В Олександрії, яку називають містом вугільників, буровугільна промисловість більше як півстоліття займала домінуюче положення у структурі промислового виробництва. На підприємствах буровугільного комплексу працювало близько 15 тис. чол. Розквіт припав на кінець 1980-х рр. Тоді вугілля видобувалось на семи розрізах і трьох шахтах. На унікальному заводі гірського воску з бурого вугілля вироблявся [[озокерит]].

На середину 2000-х кількість робітників скоротилась до близько 6 тисяч. До складу колишнього ДХК «[[Олександріявугілля]]» входило 12 структурних підрозділів та 6 дочірніх підприємств. Тоді видобуток вугілля в середньому за рік становив 900 тис. тон і вівся лише найбільш маловитратним відкритим способом&nbsp;— [[вугільний розріз|вугільними розрізами]] «Костянтинівський» та «Морозовський», які були оснащені потужним гірничо-розкривним та добувним обладнанням: транспортно-відвальним мостом, роторним комплексом, багатоковшовими екскаваторами.

Переробку вугілля здійснювали брикетна фабрика «Димитрівська» та «Байдаківська», де виготовлялось буровугільних брикетів близько 130 тис. т за рік. На ТЕЦ-1-2 та на ТЕЦ-3 вироблялась теплова та електрична енергія. В складі «[[Олександріявугілля]]» працював Олександрійський рудоремонтний завод, який був оснащений унікальним металообробним обладнанням, гідравлічними пресами, ливарним виробництвом. В подальшому, через тяжке фінансове становище підприємства були передані в оренду ТОВ «Енерговугілля» і «Експлерент». Проте становище це не покращило. На 2009 практично всі підприємства припинили своє існування, а колективи звільнені, часто з грубим порушенням законодавства.

Серед відомих в Україні і за її межами машинобудівні підприємства&nbsp;— науково-виробниче об'єднання «[[НВО "ЕТАЛ"|Етал»]], фірма «[[Віра-Сервіс]]», завод «[[Автоштамп]]», ВК «Лідія»&nbsp;— продукція яких-електротехнічні апарати, [[Олександрійський завод підйомно-транспортного устаткування]], сільськогосподарські машини, обладнання для харчової промисловості. Велике значення для економічного розвитку міста мали фабрика діаграмних паперів (майже не функціонує), швейна фабрика (ліквідована в середині 2000-х).

На території [["Олександрійський пивзавод" ВАТ|колишнього пивзаводу]] нині працює філія [[ЗАТ «Оболонь»]], а на території колишнього м'ясокомбінату&nbsp;— ТОВ «Олександрійська продовольча компанія». Колишні молокозавод і завод продтоварів були ліквідовані.

=== Транспорт і зв'язок ===
[[Файл:ЗалвокзалОлекс.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Новий залізничний вокзал]]
[[Файл:поштамптОлекс.jpg|міні|200пкс|Міський будинок зв'язку]]
Місто розташоване на перехресті важливих торговельних шляхів, що проходять з півночі на південь і з заходу на схід. Через Олександрію проходять автомобільні [[магістраль|магістралі]] {{Автошлях E|50}} ({{Автошлях М|04}})([[Знам'янка]]&nbsp;— [[Дебальцеве]]) та {{Автошлях E|584}} ({{Автошлях М|22}}) (Олександрія&nbsp;— [[Полтава]]). Також пролягають залізничні магістралі [[Київ]]&nbsp;— [[Дніпро (місто)|Дніпро]], [[Одеса]]&nbsp;— [[Харків]]. Через залізничну станцію міста курсує близько 40 потягів далекого прямування<ref>[http://www.uz.gov.ua/passengers/timetables/?station=23380&by_station=Пошук Розклад руху пасажирських поїздів по станції Олександрія]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> та лише 2&nbsp;— міжміського сполучення<ref>[http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain3-4/?sid=1657&lng= Розклад руху приміських поїздів по станції Олександрія]</ref>. За кілька кілометрів на північ від міста розташована станція [[Користівка]], яка значно розширює діапазон рейсів. З [[1 серпня]] [[2003]] року відкрито рух на другій швидкісній залізничній лінії Київ&nbsp;— Дніпро, яка проходить через Олександрію, перед цим було збудовано нове приміщення залізничного вокзалу. Столичний експрес було скасовано у зв'язку з його заміною поїздами [[Інтерсіті+]], які було запущено до [[Євро-2012]]<ref>[http://alnews.com.ua/news/5737-stolichnijj-ekspres-kiyiv-dnipropetrovsk-znovu-matime-zupinku-v-oleksandriyi Столичний експрес «Київ-Дніпропетровськ» знову матиме зупинку в Олександрії]</ref>.

Через автостанцію міста пролягає 115 автобусних рейсів міжміського та 49 приміського сполучення<ref>[http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=350600 Табло автовокзалу ОЛЕКСАНДРІЯ, доба: поточна]</ref>.

Внутрішньоміські перевезення забезпечують 14 перевізників, які виконують рейси за 19 маршрутами і 40 графіками. Близько половини парку автобусів міських перевізників становлять моделі [[ЛіАЗ-677]], [[ПАЗ-3205]], [[ЛАЗ-695]], [[ЛАЗ-699]]. Решту парку становлять значно більш технічно просунуті вживані автобуси з міст Західної Європи, які інтенсивно закуповуються місцевими перевізниками з кінця 2000-х<ref>[http://alnet.com.ua/2012/12/04/9747/ «КД-TPAHС»&nbsp;— шаг навстречу пассажирам]</ref>. Зрідка на деяких приміських маршрутах використовуються [[ГАЗель (автомобіль)|ГАЗелі]]. В місті також діють 8 добровільних об'єднань [[таксомотор]]ів.

Мережа «[[Укртелеком]]у» Олександрії налічує близько 20 тисяч номерів. Ведеться модернізація мереж електрозв'язку з заміною [[АТС-2]] на цифрову [[Si2000|SI2000]].

== Засоби масової інформації ==
В Олександрії виходять газети «Олександрійська правда», «Олександрійський тиждень», «Олександрійські відомості», «Городской курьер», «Вільне слово» (муніципальна газета), районна газета «Сільський вісник», періодичне видання «МІСТО&nbsp;— місткі і стислі текстові оголошення», що позиціонується як інформаційний довідник<ref>{{Cite web |url=http://www.almisto.com.ua/ |title=Інформаційний довідник «МІСТО — місткі і стислі текстові оголошення» |accessdate=22 березня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120406172641/http://www.almisto.com.ua/ |archivedate=6 квітня 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

Діє кілька радіостанцій: [[Русское Радио Україна]] (91,3), [[Радіо Мелодія|Мелодія FM]] (99,4), [[Хіт FM]] (99,8), [[Українське радіо]]/Скіфія-центр (101,2), [[Ретро FM]] (103,1), [[Люкс FM]] (105,1), [[Радіо Маяк]] (107,6).
Телевізійна сфера представлена ТРК КТМ та ТРК «Контакт-ЛТД».

== Освіта ==

=== Дошкільна освіта ===
На території Олександрійської міськради діє близько 20 дошкільних навчальних закладів<ref name="освіта">[http://oleksandria-osvita.edukit.kr.ua/osvita/doshkiljna_osvita/merezha_dnz/ Мережа дошкільних навчальних закладів]</ref><ref>{{Cite web |url=https://sites.google.com/site/olecbs/%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0-%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%97%D0%BA%D0%B0/%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96-%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0 |title=Навчальні заклади міста |accessdate=3 березень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160617223533/https://sites.google.com/site/olecbs/%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0-%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%97%D0%BA%D0%B0/%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96-%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0 |archivedate=17 червень 2016 |deadurl=yes }}</ref> ([http://gorono.kirovedu.com/uk/site/karta-doshkilnikh-navchal.html мапа ДНЗ]). На початку 1990-х років їх було близько 40.<ref>[http://oleksa.in.ua/?cat=88&paged=2 Детские садики]</ref>

=== Школи ===
[[Файл:Гімназія ім ТГ Шевченка Олександрія Кіровоградська область.jpg|міні|170пкс|Гімназія ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]]
[[Файл:ЛІТОлекс.jpg|міні|170пкс|Ліцей інформаційних технологій]]
На території міськради діє 18 шкіл, з них в самому місті Олександрії розташовано 14, у тому числі, одна приватна школа.<ref>[http://oleksandria-osvita.edukit.kr.ua/osvita/serednya_osvita/merezha_znz/ Мережа загальноосвітніх навчальних закладів]</ref>
* Навчально-виховне об'єднання «Олександрійська гімназія ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка&nbsp;— ЗНЗ І–ІІ ступенів&nbsp;— школа мистецтв» (колишня школа №&nbsp;1),
* Загальноосвітній навчальний заклад І–ІІІ ступенів №&nbsp;2 ім. М. Горького,
* Спеціальний загальноосвітній навчальний заклад І–ІІ ступенів №&nbsp;4 імені М. Олефіренка,
* Загальноосвітній навчальний заклад І–ІІІ ступенів №&nbsp;6,
* Загальноосвітній навчальний заклад І–ІІ ступенів №&nbsp;7,
* Загальноосвітній навчальний заклад І–ІІ ступенів №&nbsp;8,
* Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад I—III ступенів №&nbsp;9&nbsp;— спеціалізована школа»,
* Загальноосвітній навчальний заклад І–ІІІ ступенів №&nbsp;10,
* [[Ліцей інформаційних технологій (Олександрія)|Ліцей інформаційних технологій]] (створений на базі школи №&nbsp;11; навчання з сьомого класу),
* Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І–ІІІ ступенів №&nbsp;12&nbsp;— дошкільний навчальний заклад» (с-ще [[Олександрійське]]),
* Загальноосвітній навчальний заклад І–ІІІ ступенів №&nbsp;15,
* Загальноосвітній навчальний заклад І–ІІІ ступенів №&nbsp;16 (с-ще [[Пантаївка]]),
* Олександрійський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І–ІІ ступенів №&nbsp;17-ліцей»,
* Навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад І–ІІІ ступенів №&nbsp;19&nbsp;— дошкільний навчальний заклад «Лісова казка»,
* [[Олександрійський колегіум|Навчально-виховний комплекс «Олександрійський колегіум&nbsp;— спеціалізована школа»]] (колишня школа №&nbsp;20),
* Навчально-виховний комплекс «Звенигородський загальноосвітній навчальний заклад І–ІІІ ступенів&nbsp;— дошкільний навчальний заклад» (село [[Звенигородка (Олександрійська міська рада)|Звенигородка]]),
* Навчально-виховний комплекс «Марто-Іванівський загальноосвітній навчальний заклад І–ІІ ступенів&nbsp;— дошкільний навчальний заклад» (село [[Марто-Іванівка]]),
* Олександрійська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів ПП «Гранд-Форум» (приватна школа).
*Центральноукраїнський науковий ліцей-інтернат м.Олександрія

<br />

=== Професійно-технічна освіта ===
* Державний навчальний заклад «Олександрійський професійний ліцей».
* Олександрійський професійний аграрний ліцей.

=== [[Виш]]і І–ІІ рівнів акредитації ===
[[Файл:ВеттехОлекс.jpg|міні|170пкс|Аграрний технікум. Приміщення колишньої чоловічої гімназії]]
В місті діє 5 коледжів, технікумів, училищ.<ref name="освіта2">[http://www.osvita.com.ua/ua/colleges/?area=8&city=465 Заклади освіти на osvita.com.ua]</ref>
* Олександрійське медичне училище.
* [[Олександрійське училище культури]].
* Олександрійський педагогічний коледж ім. В.&nbsp;О.&nbsp;Сухомлинського.
* [[Олександрійський політехнічний коледж]] (колишній ''Олександрійський індустріальний технікум'').
* Олександрійський технікум Білоцерківського національного аграрного університету.

=== [[Виш]]і ІІІ рівня акредитації ===
* Олександрійська філія Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки ([[КІРУЕ]])<ref>[http://oleksa.in.ua/?p=4667 Александрийский филиал КИРУЭ]</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.kirue.net/index.php?option=com_content&view=article&id=100&Itemid=59 |title=Контакти приймальної комісії |accessdate=20 листопад 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141129030106/http://www.kirue.net/index.php?option=com_content&view=article&id=100&Itemid=59 |archivedate=29 листопад 2014 |deadurl=yes }}</ref>.
* Олександрійський інститут державного та муніципального управління<ref>[http://www.osvita.com.ua/ua/universities/720/ Заклад на osvita.com.ua]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> (створений [[Класичний приватний університет|Класичним приватним університетом]] та ПП «Гранд-Форум»<ref>{{Cite web |url=http://virtuni.education.zp.ua/info_cpu/node/1792 |title=Олександрійський інститут державного та муніципального управління |accessdate=20 листопад 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141007151423/http://virtuni.education.zp.ua/info_cpu/node/1792 |archivedate=7 жовтень 2014 |deadurl=yes }}</ref>).

=== Позашкільна освіта ===
[[Файл:Олександрія.Музична школа.jpg|міні|200пкс|Музична школа №&nbsp;1]]
У місті діє низка центрів позашкільної освіти і дитячої творчості.<ref>[http://oleksandria-osvita.edukit.kr.ua/osvita/pozashkiljna_osvita/merezha_pnz/ Мережа позашкільних навчальних закладів]</ref>
* Будинок дитячої та юнацької творчості Олександрійської міської ради.
* Центр дитячої та юнацької творчості імені Олександра Шакала Олександрійської міської ради.
* Дитячо-юнацька спортивна школа №&nbsp;2 Олександрійської міської ради.
* [[Олександрійська дитяча художня школа]].
* [[Олександрійська музична школа]].
* Пантаївська музична школа (с-ще [[Пантаївка]]).
* Димитрівська музична школа (с-ще [[Олександрійське]]).

== Культура ==
[[Файл:Перша бібліотека Олександрії.jpg|міні|200px|Будівлі управи і першої бібліотеки. Листівка поч. [[ХХ]] ст]]
До мережі закладів культури міста належать 13 бібліотек, що об'єднані в централізовану бібліотечну систему, 2 музеї, 5 клубних закладів. В Олександрії діють 3 музичні колективи: народний хор «Веселка», ансамбль танцю «Віночок».
З [[1983]] року в місті при музичній школі діяла дитяча філармонія, ліквідована [[2010]]&nbsp;р. у рамках оптимізації мережі закладів культури<ref>[http://novosti.kr.ua/index.php?cat=8&catop=list&newsID=1620&newsop=select&page= В Олександрії закривають дитячу філармонію]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

=== Заклади культури ===
[[Файл:ОлександріяСвітлопільський.jpg|міні|200пкс|Палац культури «Світлопільський»]]
* '''[[Олександрійський краєзнавчий музей|Краєзнавчий музей]]'''&nbsp;— в музеї нараховується більше ніж 15 тисяч предметів основного фонду та 4 тисячі одиниць допоміжного фонду. Структура основного фонду складається з речових, образотворчих, декоративно-прикладних, письмових, нумізматичних, нагрудних знаків, археологічних, фото-фоно, природничих фондів. Наукова та збиральницька робота направлена на розробку основних тем: «Знамениті земляки», «Державотворчий процес на Україні», «Екологія рідного краю».
* ''' [[Олександрійський музей миру|Музей миру]]'''&nbsp;— єдиний в Україні і один з 15 музеїв такого напрямку на планеті. Профіль музею&nbsp;— історичний. В фондах музею миру близько 8 тисяч експонатів. Бібліотека музею нараховує близько 2000 книг. У 1991 році Олександрійський народний музей миру був занесений до каталогу міжнародного центру юнацького туризму (Лондон) як один з найцікавіших оглядових об'єктів Європи.
* '''Централізована бібліотечна система'''&nbsp;— історія бібліотечної справи в місті розпочинає свій відлік від [[1892]] року&nbsp;— року відкриття в Олександрії Херсонської губернії [[Олександрійська громадська бібліотека|публічної бібліотеки]]. Фонд ЦБС сьогодні становить 431 тис. примірників книг, понад 130 назв періодичних видань.
* '''[[Олександрійський театр|Міський палац культури]]'''&nbsp;— центральний заклад культури міста, займає будівлю колишнього міського театру.
* '''Палац культури «Світлопільський»'''&nbsp;— колишній палац культури шахти «Світлопільська» об'єднання [[Олександріявугілля]]. На початок 2011 року в палаці культури працюють 27 клубних формувань, з них 12 любительських об'єднань та клубів за інтересами, 13 аматорських колективів художньої творчості, фотостудія «Наш формат», фізкультурно-оздоровчий комплекс, боксерський клуб «Еней». Звання «народний» носять театральний колектив, цирковий колектив «Цирк молодих», клуб спортивно-бального танцю «Олександрит», вокальний колектив «Криниченька», естрадний оркестр «Джаз-класик-бенд».
* '''Інструментальний ансамбль «Мелодія»''' був створений в [[1980]] році на базі вищого училища культури. 1987 року&nbsp;— захистив звання народного. З 1993 по 1997 рік&nbsp;— колектив працював в [[Кіровоградська філармонія|Кіровоградській філармонії]]. 2000 року було створено комунальний заклад "Міський професійний ансамбль «Мелодія».

=== Пам'ятники, пам'ятки ===
У місті встановлено низку пам'ятників і пам'ятних знаків&nbsp;— [[Шевченко Тарас Григорович|Тарасу Шевченку]], воїнам-афганцям тощо. Велика кількість пам'ятників воїнам та жертвам [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]], більшість з них встановлено на місцях масових поховань.
{{main|Пам'ятники Олександрії}}
{{see also|Пам'ятки Олександрії}}
{{seealso|Археологічні пам'ятки Олександрії}}
У місті Олександрія Кіровоградської області на обліку перебуває 106 пам'яток архітектури.

26 вересня 2014 року у одній із шкіл було відкрито меморіальну дошку на честь старшого лейтенанта [[Танковський Євген Анатолійович|Євгена Танковського]], який загинув біля міста [[Торез]]а під час [[війна на сході України|війни на сході України]]<ref>[http://www.unn.com.ua/uk/news/1389930-v-oleksandriyskiy-shkoli-vidkrili-memorialnu-doshku-na-chest-zagiblogo-pid-chas-ato-ofitsera В олександрійській школі відкрили меморіальну дошку на честь загиблого під час АТО офіцера]</ref>.

{{main|культурні діячі}}
{{see also|діячі мистецтва}}

== Охорона здоров'я ==
[[Файл:ЛікарняОлекс.jpg|міні|200пкс|Головний корпус центральної міської лікарні]]
Мережа лікувально-профілактичних закладів міста Олександрії включає центральну міську та селищну лікарні, чотири [[диспансер]]и, станцію швидкої допомоги, санітарно-епідеміологічну станцію та вище медичне училище. Також в місті розташована Олександрійська районна лікарня. В установах охорони здоров'я працює 360 [[лікар]]ів, серед них 28 мають вищу кваліфікаційну категорію, 98&nbsp;— першу кваліфікаційну категорію. Всього налічується 1125 медичних працівників.

== Спорт ==
[[Файл:Олександрія.Басейн.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Басейн «Дельфін»]]
[[Файл:Olexandriya - Gorkoho3.JPG|міні|200пкс|праворуч|Палац спорту]]
Головними центрами занять фізичною культурою і спортом у місті є спорткомплекс «[[Планета-спорт]]» (колишній плавальний басейн «Дельфін»)<ref>{{Cite web |url=http://www.planetasport.org.ua/sportclubs/sportkompleks-g-aleksandriya |title=Спорткомплекс г. Александрия площадь Ленина, 5 |accessdate=20 листопад 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141215033958/http://www.planetasport.org.ua/sportclubs/sportkompleks-g-aleksandriya |archivedate=15 грудень 2014 |deadurl=yes }}</ref> та Палац спорту, в якому розташовується Дитячо-юнацька спортивна школа №&nbsp;2.

В місті діють дві ДЮСШ (дитячі спортивні школи), одна з яких підпорядковується управлінню освіти, інша&nbsp;— [[ФСТ «Україна»]], та гуртки з різних видів спорту. Також діє дитячо-юнацький футбольний клуб «Кристал».

В Олександрії є два [[стадіон]]и: головний міський [[стадіон «Ніка»]] (5694 місць), і стадіон «Олімп» ([[мікрорайон Перемога]]). Також на території Олександрії біля [[мікрорайон]]у Перемога розташована гоночна траса «[[Вербова Лоза (траса)|Вербова Лоза»]] на якій проводяться міжнародні змагання авто- і мотогонщиків, а також гонки на виживання. З [[1948]] року в місті діє футбольний клуб, який зараз має назву [[Олександрія (футбольний клуб)|ФК «Олександрія»]]. У [[2001]]-[[2003|03]] рр. [[Олександрія (футбольний клуб)|ФК «Олександрія»]] виступав у Вищій лізі [[Чемпіонат України з футболу|чемпіонату України з футболу]], але [[2003]] року був дискваліфікований через фінансові складнощі. Тривалий час команда виступала в [[Чемпіонат України з футболу: перша ліга|Першій лізі]], а в травні [[2011]] року виборола право грати в [[Прем'єр-ліга (Україна)|Прем'єр-лізі]]<ref>[http://novosti.kr.ua/index.php?cat=7&catop=list&newsID=4696&newsop=select&page= «Олександрія» вийшла до Прем'єр-ліги]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

=== Видатні спортсмени з Олександрії ===
* [[Латиш Микола Іванович]]&nbsp;— український і радянський футболіст та футбольний тренер.
* [[Місютін Григорій Анатолійович]]&nbsp;— [[гімнаст]], [[чемпіон]] [[літні Олімпійські ігри 1992|Олімпійських Ігор Барселони]], чотирикратний срібний олімпійський призер [[1992]] року, бронзовий призер [[літні Олімпійські ігри 1996|Олімпійських Ігор в Атланті]]
* [[Квачук Олександр Вікторович]]&nbsp;— [[велогонщик]], майстер спорту міжнародного класу, чемпіон світу

== Особистості ==
{{main|:Категорія:Персоналії:Олександрія}}

* [[Сергій Грес «Gres141»]]&nbsp;— відомий вуличний художник стріт арту

* [[Бендеров Максим Васильович]]&nbsp;— [[Україна|український]] спортсмен та військовик, Чемпіон України з [[панкратіон]]у, старший розвідник підрозділу спеціального призначення [[Головне управління розвідки Міністерства оборони України|ГУР МО України]]. Загинув в ході [[Війна на сході України|антитерористичної операції]].
* [[Білль-Білоцерковський Володимир Наумович]]&nbsp;— письменник, драматург.
* [[Борисов Микола Іванович]] (1860-1933) - видатний земський діяч Олександрійського повіту.
* [[Бусигін Євген Андрійович]] (1983—2016)&nbsp;— старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Гарасюта Микола Федорович]]&nbsp;— винахідник, член-кореспондент Академії наук [[УРСР]].
* [[Голосенко Дмитро Валерійович]]&nbsp;— старший лейтенант Збройних сил України, учасник збройного конфлікту на сході України.
* [[Гороховатський Ярослав Борисович]]&nbsp;— хімік, член-кореспондент Академії наук [[УРСР]].
* [[Григор'єв Матвій Олександрович]]&nbsp;— повстанський отаман Степової України, організатор найбільшого антикомуністичного повстання на Півдні України (1919), самопроголошений Гетьман Вільної України (1919)
* [[Діброва Ілля Данилович]]&nbsp;— ватажок партизанського руху України і Словаччини.
* [[Добровольський Сергій Валерійович]] (1984—2014)&nbsp;— старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Єдкін Віктор Дмитрович]]&nbsp;— військовий льотчик, [[Герой Радянського Союзу]] ([[1945]]).
* [[Єфремов Михайло Єфремович]]&nbsp;— учасник боїв за визволення Кіровоградщини, [[Герой Радянського Союзу]] ([[1944]]).
* [[Заславський Євген Львович]]&nbsp;— білоруський архітектор.
* [[Зейналов Едуард Джангірович]]&nbsp;— політик, державний службовець, народний депутат [[Народні депутати України 5-го скликання|5-го]] і [[Народні депутати України 6-го скликання|6-го]] скликань, [[Голови Кіровоградської облдержадміністрації|голова Кіровоградської облдержадміністрації]] ([[2005]]–[[2006]]).
* [[Козак Микола Михайлович (актор)|Козак Микола Михайлович]]&nbsp;— український актор в Татарстані, Росії.<ref>[http://funbook.com.ua/aktor-mikola-kozak-biografiya-mikoli-kozaka-osobiste-zhittya-filmografiya/ Актор Микола Козак. Біографія Миколи Козака, особисте життя, фільмографія?]</ref>
* [[Кошовий Петро Кирилович]]&nbsp;— [[Маршал Радянського Союзу|маршал]], двічі [[Герой Радянського Союзу]].
* [[Кравченко Юрій Федорович]]&nbsp;— міністр внутрішніх справ України.
* [[Кулигін Олег Борисович]]&nbsp;— капітан, начальник інженерної служби, військовослужбовець 3-го окремого полку спецпризначення (Кіровоград). Загинув під час обстрілу проросійськими бойовиками аеропорту Донецька.
* [[Молчанов Олексій Петрович]]&nbsp;— організатор евакуації по залізниці в роки Великої Вітчизняної війни.
* [[Ненько Ігор Анатолійович]]&nbsp;— перший українець, який переплив [[Ла-Манш]].
* [[Нечерда Борис Андрійович]]&nbsp;— український поет-дисидент.
* [[Никифоров Василь Миколайович]]&nbsp;— олександрійський священик, історик-краєзнавець.
* [[Носенко Надія Сергіївна]] (1918, Олександрія&nbsp;— 2010)&nbsp;— український скульптор.
* [[Охапкін Олександр Ігорович]]&nbsp;— український художник, іконописець.
* [[Пестушко Костянтин Юрійович|Пестушко Костянтин]]&nbsp;— головний отаман [[Холодноярська республіка|Холодноярської республіки]], отаман [[Степова дивізія|Степової дивізії]], видатний діяч [[Українська революція|Української революції]]
* [[Писанко Микола Миколайович]]&nbsp;— український художник, теоретик мистецтва, педагог.
* [[Півняк Геннадій Григорович]]&nbsp;— доктор технічних наук, ректор [[Національний гірничий університет України|Національного гірничого університету України]].
* [[Попов Леонід Іванович]]&nbsp;— 47-ий [[космонавт]], двічі Герой Радянського Союзу.
* [[Романов Володимир Павлович]]&nbsp;— [[географ]], мандрівник, [[декабрист]].
* [[Секунда Шолом]]&nbsp;— [[єврей]]ський композитор [[США]].
* [[Степаненко Мікола Іванович|Степаненко Микола Іванович]]&nbsp;— [[Україна|український]]&nbsp;[[Політик|політичний]]&nbsp;і [[Активізм|громадський діяч]], [[Публіцист|письменник-публіцист]], [[дослідник]], [[Скульптура|скульптор.]]
* [[Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович]]&nbsp;— письменник, [[народник]], революціонер.
* [[Труховська-Ванєєва Домініка Василівна]]&nbsp;— діячка революційного руху.
* [[Туйгунов Леонід Наумович]]&nbsp;— військовий льотчик, [[Герой Радянського Союзу]] ([[1944]]).
* [[Феденко Панас Васильович]]&nbsp;— [[політичний діяч]], [[історик]], публіцист.
* [[Фокін Вітольд Павлович]]&nbsp;— перший прем'єр-міністр України.
* [[Худякова Антоніна Федорівна]]&nbsp;— військова льотчиця, [[Герой Радянського Союзу]] ([[1945]]), директор Олександрійського краєзнавчого музею.
* [[Цапюк Степан Кирилович]] (міський голова).
* [[Цигульський Валентин Володимирович]]&nbsp;— підполковник Збройних сил України, заступник командира 16-ї вертолітної бригади, учасник збройного конфлікту на сході України.
* [[Цівчинська Алла Аполлонівна]] (1912—1997)&nbsp;— українська письменниця.
* [[Чернов Леонід Кіндратович]]&nbsp;— український поет і прозаїк.
* [[Чижевський Дмитро Іванович]]&nbsp;— [[славіст]] і літературознавець.
* [[Швець Олександр Васильович]] (1971—2018)&nbsp;— молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Широков Віталій Валерійович]] (1981—2015)&nbsp;— молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Шліфер Йосип Григорович]] (1896—1943)&nbsp;— український лікар-рентгенолог, доктор медичних наук.
* [[Шрайбер Елеонора Лазарівна]] (1918—2004)&nbsp;— літературознавець, перекладач, критик.
* [[Шульга Інна Антонівна]]&nbsp;— краєзнавець, засновник і директор [[Олександрійський музей миру|Олександрійського музею миру]].
* [[Юра Гнат Петрович]]&nbsp;— актор і режисер.
* [[Ястржембський Володимир Антонович]] (1866-?)&nbsp;— професор Харківського університету.
* [[Лавріненко Валерій Іванович]]&nbsp;— український науковець в галузі механічної обробки металів, доктор технічних наук, професор.

''Див. також:'' [[Втрати силових структур внаслідок вторгнення в Україну російських військових формувань (Олександрійщина)]]

== Міста-побратими ==
* {{Прапорець20|Польща}} [[Яроцин]], [[Польща]]
* {{Прапорець20|КНР}} [[Сінь-І]], [[Китайська Народна Республіка|КНР]]
* {{Прапорець20|Білорусь}} [[Мозир]], [[Білорусь]]
* {{Прапорець20|Болгарія}} [[Тервел]], [[Болгарія]]

== Галерея ==
<center>
<gallery>
Файл:Центральна площа міста Олександрії Кіровоградської області.jpg|Соборна площа. Загальний вигляд
Файл:Колишній кінотеатр Жовтень Олександрія Кіровоградська область.jpg|Соборна площа. Колишній кінотеатр «Жовтень»
Файл:Олександрія.Фонтан.jpg|Соборна площа. Фонтан, 2009 р.
File:Пам'ятник Невідомому Солдату. Олександрія,.jpg|Пам'ятник Невідомому Солдату, травень 2016
</gallery></center>

== Див. також ==
* [[:Категорія:Зображення:Олександрія]]
* [[Олександрійський повіт]]

== Примітки ==
{{примітки}}

== Джерела та література ==
* ''Я.&nbsp;В.&nbsp;Верменич, Є.&nbsp;М.&nbsp;Скляренко''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Oleksandriia_mst Олександрія] // {{ЕІУ|7|574}}

=== Література ===
* ''Міщенко Г.&nbsp;П.''&nbsp;Кіровоградська область.&nbsp;— К., 1961.
* ''Бєлявін Ф. К., Пом'ятунов А.&nbsp;С.''&nbsp;Олександрія&nbsp;— місто гірників.&nbsp;— Дніпропетровськ: Промінь, 1968.&nbsp;— 112 с.
* {{книга
 |автор             = Кохан Анатолий Ильич, Колесников Вячеслав Гаврилович.
 |частина           = 
 |посилання частина = 
 |заголовок         = Александрия. Путеводитель
 |оригінал          = 
 |посилання         = 
 |відповідальний    = 
 |видання           = 
 |місце             = Днепропетровск
 |видавництво       = Промінь
 |рік               = 1979
 |том               = 
 |сторінки          = 
 |сторінок          = 80
 |серія             = 
 |тираж             = 27 000
 |isbn              = 
 |doi               = 
 |bibcode           = 
 |pmid              = 
 |archiveurl        = 
 |archivedate       =
}} {{ref-ru}}
* {{книга
 |автор             = Кохан Анатолий Ильич, Колесников Вячеслав Гаврилович.
 |частина           = 
 |посилання частина = 
 |заголовок         = Александрия. Путеводитель
 |оригінал          = 
 |посилання         = 
 |відповідальний    = 
 |видання           = 2-е, дополненное
 |місце             = Днепропетровск
 |видавництво       = Промінь
 |рік               = 1986
 |том               = 
 |сторінки          = 
 |сторінок          = 56
 |серія             = 
 |тираж             = 25 000
 |isbn              = 
 |doi               = 
 |bibcode           = 
 |pmid              = 
 |archiveurl        = 
 |archivedate       =
}} {{ref-ru}}
* ''Цапюк С. К., Петленко В.&nbsp;П.''&nbsp;Олександрія вчора, сьогодні, завтра.&nbsp;— Олександрія, 2004.
* ''Кузик. Б. М., Білошапка. В.&nbsp;В.''&nbsp;Кіровоградщина: Історія та сучасність центру України. 2 том.&nbsp;— Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2005.&nbsp;— ISBN 966-348-021-1.
* ''Кохан А. І., Сурженко Л.&nbsp;І.''&nbsp;Стара Олександрія в листівках і фотографіях.&nbsp;— Олександрія, 2007. [http://library.kr.ua/elib/surzhenko/ PDF-версія на сайті бібліотеки імені Чижевського]
* [http://tyzhden.ua/PrivateUrbanStudies/197878 ''Домаранський А.'' Олександрія. Перше місто сходу] // [[Український тиждень]] [[9 серпня]] [[2017]]

== Посилання ==
{{commonscat|Oleksandria}}
* '''[http://olexrada.gov.ua/ Сайт міської влади]'''
* [https://web.archive.org/web/20080416193608/http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=17794 Олександрія на сайті Верховної Ради]
* '''[http://www.alnews.com.ua/ Міський портал «Олександрійські новини»]'''
:* [http://alnet.com.ua/2006/05/20/509/ До історії заснування поселення Усівка]
:* [http://alnet.com.ua/forum/album.php Давні й сучасні світлини Олександрії]
:* [http://alnet.com.ua/2006/05/27/515/ Усівка за часів Нової Сербії]
* '''[http://www.alsport.com.ua/ Все про спорт в Олександрії]'''
* '''[http://www.alfoto.in.ua/ Олександрія у світлинах]'''
* '''[http://rama.net.ua/ Олександрійське радіо «Маяк»]'''
* '''[https://web.archive.org/web/20110306174023/http://sites.google.com/site/olecbs/ Сайт міської бібліотеки імені О.&nbsp;С.&nbsp;Пушкіна]'''
:* '''[https://web.archive.org/web/20161021170321/https://sites.google.com/site/olecbs/%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0-%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%97%D0%BA%D0%B0 Краєзнавча інформація та ресурси]'''
* '''[http://www.library.alexandriya.com/index.php Сайт міської бібліотечної системи]'''
:* '''[https://web.archive.org/web/20131226121331/http://www.library.alexandriya.com/index.php?option=com_content&view=article&id=52&Itemid=70 Краєзнавча література]'''
* '''[https://web.archive.org/web/20100111004808/http://alexandriya.org.ua/ Історія Олександрії та навколишніх населених пунктів]'''
* [http://maps.google.com/maps?ie=UTF8&om=1&hl=en&z=13&ll=48.662283,33.119831&spn=0.086397,0.22934&t=k Олександрія з супутника на maps.google.com]
* [http://ukrmap.org.ua/Pages/Alexandria_ukr.htm Детальна мапа Олександрії]
* [https://web.archive.org/web/20120406172641/http://www.almisto.com.ua/ Інформаційний довідник міста]
* '''[http://rodovoyegnezdo.narod.ru/Kherson/Alexandria_Uezd.html Олександрійський повіт, його волості і села за волостями (джерело: «Список населенных мест Херсонской губернии», Херсон, 1896) Також інформація про найбільші населені пункти повіти з різних джерел, за різні роки]'''{{ref-ru}}
* '''[https://web.archive.org/web/20120628054625/http://selvis.alnet.com.ua/ Олександрія у світлинах]'''
:* [https://web.archive.org/web/20160305013006/http://selvis.alnet.com.ua/sakal/base0.html Альбом Григорія Сакальського]
:* [https://web.archive.org/web/20160305015748/http://selvis.alnet.com.ua/show/base0.html Альбом "Перша Сільськогосподарська виставка 1911 року]
:* [https://web.archive.org/web/20160305211403/http://selvis.alnet.com.ua/old_alex/base0.html Альбом Відкритих листівок 1910 року]
:* [https://web.archive.org/web/20160305171005/http://selvis.alnet.com.ua/50_ears/image0.html Альбом «50 років Жовтня»]
:* [https://web.archive.org/web/20160305162312/http://selvis.alnet.com.ua/foto_40/base0.html Фото різних років]
:* [https://web.archive.org/web/20160305083121/http://selvis.alnet.com.ua/alex1975/base0.html Альбом «Олександрія у 1975 році»]
* [http://klymenko.in.ua/Other_World/Ukraine.Pivden_16.htm#Oleksandriya Фотоекскурсія до Олександрії на сайті klymenko.in.ua]
* [http://alexandria.moy.su Александрия-Live&nbsp;— Великий фотоальбом]{{ref-ru}}
* [http://rodovoyegnezdo.narod.ru/Kherson/1901_Aleksandria.htm#5 Список посадових осіб Олександрії і Олександрійського повіту. 1901 р.]{{ref-ru}}
* [http://alexandria.kr.ua/news/олександрії-історія-жива/ Олександрії історія жива]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} інформація про очільників міста та їх світлини, коротка інформація про історію кількох мікрорайонів Олександрії

{{місцевості Олександрії}}
{{Олександрійська міськрада}}
{{Населені пункти Кіровоградської області}}
{{Історичні місця Кіровоградської області}}
{{Кіровоградська область}}
{{Новосербія}}

[[Категорія:Олександрія| ]]
[[Категорія:Міста обласного значення]]
[[Категорія:Міста Кіровоградської області]]
[[Категорія:Районні центри Кіровоградської області]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Виборчий округ 103]]