Перегляд вихідного коду сторінки Ой по горі роман цвіте

'''«Ой по горі роман цвіте»'''&nbsp;— [[вірш]]-посвята [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Григоровича Шевченка]]. Написана ймовірно 7 червня [[1859]] року; основний текст&nbsp;— автограф у Більшій книжці (ІЛ.-Ф.I.-N 67.&nbsp;— С.238).

== Сюжет твору ==
«Ой по горі роман цвіте»&nbsp;— вірш-роздум історично-побутовий, написаний у дусі [[фольклор]]ної та літературно-романтичної [[традиція|традицій]].

== Історія вірша ==
Вірш «Ой по горі роман цвіте» писався в суперечливий період життя Шевченка, коли слава та популярність автора крокувала поруч із затятою цензурою. Відтак поет змушений був вдаватися у творчості до чималих алегоричних і художніх образів, щоби приховати український реалізм тогочасся та подати соплемінникам своє застереження щодо їхнього майбутнього.

=== Написання та його варіації ===
Вірш написано під час останньої подорожі Тараса Шевченка в Україну, 7 червня 1859 року, коли він перебував на хуторі Лихвені [[Лебединський повіт|Лебединського повіту]] [[Харківська губернія|Харківської губернії]] (нині&nbsp;— у складі села [[Лифине]] [[Лебединський район|Лебединського району]] [[Сумська область|Сумської області]]).

Кількома місяцями пізніше Шевченко вирішив запрезентувати цей твір своєму давньому другові, зробивши автограф-присвяту. «Ой по горі роман цвіте»&nbsp;— присвята-вшанування [[Черненко Федір Іванович|Федора Черненка]], українського інженера-архітектора, який, перебуваючи на службі в Санкт-Петербурзі, спромігся згуртувати довкола себе чимало українства, а його квартира стала місцем зібрання українців у столиці імперії. Шевченко, вписуючи дату посвяти, 22 вересня 1859 рік, очевидно мав намір нагадати побратимові їхні спільні молодечі роки ''(проведені в тодішній столиці Російської імперії)'', на чому спиняються дослідники творчості поета, зокрема Ю.&nbsp;О.&nbsp;Івакін<ref>''Івакін Ю.'' Коментар до «Кобзаря» Шевченка: Поезії 1847—1861&nbsp;рр.&nbsp;— К., 1968.&nbsp;— С. 274—275.</ref>

Вірш мав дві [[редакція|редакції]]: авторську та згідно першодруку (в альманасі «Хата»), але останній варіант, з роками, відійшов, оскільки наступні упорядники намагалися дотримуватися саме авторського варіанту, без коректур.

=== Публікації ===
Вперше публікація вірша була ще за життя Шевченка, 25 лютого 1860 року, у першому номері народницько-просвітницького альманахУ [[Хата (альманах)|«Хата»]]<ref>«Хата» // Літературознавча енциклопедія: у 2 т. / авт.-уклад. Ю.&nbsp;І.&nbsp;Ковалів.&nbsp;— К. : ВЦ «Академія», 2007.&nbsp;— Т. 2 : М&nbsp;— Я.&nbsp;— С. 556—557.</ref>, що видав його давній друг-побратим [[Пантелеймон Куліш]] у столиці Російської імперії&nbsp;— Санкт-Петербурзі. Повністю україномовне видання знайомило читачів із кращими взірцями тогочасної української літератури, серед яких уже тоді визнавався і Тарас Шевченко. У рубриці «Кобзарський гостинець» ''(автор збірки наче натякав на заборонене видання, переслідуваного царатом Шевченка)'', на 90 сторінці альманаху, було розміщено вірша під назвою «Пісня»<ref>[https://www.litfund.ru/auction/20/54/ Перше видання альманаху «Хата»]</ref>. Вважається, що назву та корективу першого рядка зробив редактор видання, Пантелеймон Куліш (який зчаста робив такі корективи у своїх збірних виданнях), очевидно за погодженням Шевченка, адже той виступав співавтором<ref>[https://pidru4niki.com/12800528/zhurnalistika/persha_sproba_almanah_hata Перша спроба. Альманах «Хата»]</ref> ідеї (та через переслідування і цензурування&nbsp;— не міг декларувати свою участь у просвітницьких проектах). Відтак, і уже в 2 виданню альманаху, повторно виданому в 1860 році, Шевченко не змінював кулішеві правки і залишив перший рядок "Ой по горі ромен цвіте, "<ref>[https://nibu.kyiv.ua/elfond/hata_1860_full/hata_1860_full.pdf 2-е видання альманаху «Хата», примірник зберігається в Національній історичній бібліотеці України]</ref>. До сучасників дійшло лише кілька екземплярів видання, один знаходяться в національній бібліотеці<ref>[http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=00002392%5F06 Оцифрована версія екземпляру з Національної бібліотеки]</ref>, а інші в приватних колекціях<ref>[http://dukat-art.com/ua/auctions/chetvertij-aukcion-ukrayins-ka-kniga/lot/109 Альманах / Издавъ П.&nbsp;А.&nbsp;Кулішъ. Петербургъ: Въ друкарні П.&nbsp;А.&nbsp;Куліша. XXII, 2, 216 с.&nbsp;— 21 × 13,5 × 1,2 см]</ref>.

За публікацією «Хати» сподвижники поета, опісля його смерті, задалися ціллю&nbsp;— популяризації творчості поета. Україною ходили популярні для тогочасні рукописні копії: у збірці «Сочинения Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка», 1862 (ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, №&nbsp;4, с. 402); у «Кобзарі» 1860 з рукописними вклейками (ІЛ, ф. 1, №&nbsp;535, с 146); у рукописних «Кобзарях»&nbsp;— 1865, переписаному Д. Демченком (ІЛ, ф. 1, №&nbsp;81, арк. 11), та 1866 (ІЛ, ф. 1, №&nbsp;842, с. 246).

У [[1867]] вийшов у світ «Кобзар», виданий на кошти російського видавця [[Кожанчиков Дмитро Юхимович|Д.&nbsp;Ю.&nbsp;Кожанчикова]], на той час перше посмертне й найбільш повне видання «Кобзаря», укладене [[Костомаров Микола Іванович|М.&nbsp;І.&nbsp;Костомаровим]] та [[Вашкевич Григорій Станіславович|Г.&nbsp;С.&nbsp;Вашкевичем]]. В тій книжці знайшлося місце і для «Пісні», поданій за її першодруком "Ой по горі ромен цвіте, ".

Більш розширеним було празьке видання «Кобзаря» 1876, здійснене за дорученням київської «Громади» [[Олександр Русов|Олександром Русовим]]. Олександр Русов виїхав до Праги, де надрукував «Кобзар» (1875—1876&nbsp;рр.) у двох томах. Російська імперська цензура дозволила ввезти на територію Росії тільки перший том. У другому томі вперше з'явились 18 поезій (з Більшої книжки), зокрема і "Ой по горі ромен цвіте, " (за першодруком).

=== Переклади ===
Уже наприкінці ХІХ століття появилися перші переклади віршів Шевченка, а з початку ХХ століття це вже були системні і чималі обсяги перекладу творчості Шевченка. Невдовзі читачам з-за меж України презентували і перші переклади віршу-пісні «Ой по горі роман цвіте». Першим переклав і опублікував 18 творів Кобзаря [[Леонард Совінський]], в 1861 році у Вільно вийшла його книжка «T. Szewczenko. Studium przez Leonarda Sowińskiego», до якої увійшли переклади віршів «Чого ти ходиш на могилу…», «Нащо мені женитися?», «Ой, по горі роман цвіте»…

Загалом відомі професійні переклади знаних іноземних поетів та перекладачів:
* [[Леонард Совінський]]&nbsp;— у [[Польща|польському]] виданні «Kuijer Wileński» опублікував кілька ліричних віршів, зокрема і «Ой по горі роман цвіте»<ref>[https://shron1.chtyvo.org.ua/Fedoriv_Iryna/Tvorcha_spadschyna_Tarasa_Shevchenka_u_konteksti_slavistychnykh_refleksii.pdf?PHPSESSID=e8a97fe8bbf6d6be483e0577a42287d8 щодо польських перекладів твлрчості Шевченка, зокрема про вірш-роздум] </ref>;
* [[Богомил Райнов]]&nbsp;— [[Болгарія|болгарський]] письменник в 1934 році представив свій переклад вірша-пісні в колективній збірці, присвяченій 120-річниці з дня народження Шевченка<ref>[http://shevchcycl.kiev.ua/nsh-slovyansk-lteraturi-shevchenko/ Болгарський переклад]</ref>;
* [[Седу Амірян]]&nbsp;— [[Вірменія|вірменська]] поетеса-перекладач, дослідник творчості Шевченка, зробила переклад на російську<ref>[http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11793 Її стежина на Тарасову гору ]</ref>;
* [[Бегалін Сапаргалі]]&nbsp;— [[Казахстан|казахський]] письменник в 1939 році видав збірочку віршів Тараса Шевченка, у власному перекладі.

== Художні особливості ==

=== Віршований розмір ===

=== Жанрові особливості ===

=== Художні образи та засоби ===
1&nbsp;— образ [[козак]]а, який, крокуючи Україною, вдається до журливих роздумів щодо своєї долі. Постать козака піднесено романтична, о[[поет]]изована в дусі [[фольклор]]ної та літературно-романтичної [[традиція|традицій]].

1&nbsp;— художньою образністю, автор вивів у вірші ще один образ-персонаж&nbsp;— ромен, в усній народній творчості то є квітка [[Ромашка лікарська|ромашка]][http://ukrlit.org/slovnyk/ромен РОМЕ́Н,&nbsp;— Народна назва ромашки]. Цвітуча весняна квітка, уособлює молодість, грайливість відома по всій території України і мала чимало пестливих форм<ref>[http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine7-7.pdf роман, романець, романиця, романичка, романюк, ромен, роменок, ромінчик, ромінь, ромнянок, ромун, ромунчик, ром'янок&nbsp;— 2 В.&nbsp;А.&nbsp;Меркулова, «Очерки по русской народной номенклатуре растений», 1967, стор. 103]</ref>. Саме буйноцвіття ромену, сколихнуло журливі нотки в душі козака, якому його майбуття вселяло безнадію, напротивагу буйній, квітучій молодості.

== Ой по горі роман цвіте&nbsp;— в мистецтві ==
Вірш-посвята, якого Шевченко присвятив одному зі своїх друзів, і не мав стати надмірно публічним явищем, отримав чимале зацікавлення, і, поготів, став у числі найпоширеніших творінь українського поета-просвітителя. Найбільше його експлуатують співаки, не даремно ж в першодруці він носив наймення «Пісня».

=== Народна творчість ===
{{External media||align=right
||video1=[https://www.youtube.com/watch?v=Q016hEx1Sfo Виконання пісні бандуристом]
}}
Актуальність і сюжет балади, у вірші «Ой по горі роман цвіте» спричинив до появи його в репертуарі народних лірників, уже в середині ХІХ століття. Кобзарі, мандруючи Україною, поширювали вірша, якого переймали у всіх селах та містах Вкраїни. На просвітницьких зібраннях чи в колі сім'ї українці декламували<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=9Tpe3ci8Vqk Декламування в Полтавській обласній бібліотеці для дітей ім. Панаса Мирного]</ref> баладу-роздум Шевченка. І так триває й по сьогодень: чимало українців знайомиться з ним в навчальних закладах<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=kLK2mJYDnl4 декламування вірша на «Шевченківських читаннях» в навчальному закладі]</ref>, чи в мандрівках, або ж на урочистостях й фестивалях.

=== Хорове виконання ===
{{External media||align=right
||video1=[https://www.youtube.com/watch?v=ZplQPkqdGDU Капела бандуристів із виконанням «Ой по горі роман цвіте»]
||video2=[https://www.youtube.com/watch?v=9axqiaPPyTE Капела «Горлиця» і її «Ой по горі роман цвіте»]
||video3=[https://www.youtube.com/watch?v=ZplQPkqdGDU Хорова капела «Дударик», Назар Лозинський та Rock Orchestra із їхня композиція «Ой по горі роман цвіте»]
}}
Коли ж терени України захопив хоровий спів (десь на початку ХХ століття), чимало співців звернули увагу на творчість Кобзаря, і майже більшість його творів були поставлені під хоровий спів. Пізніше і маститі композитори долучилися до написання музики до найгучніших композицій. Суттєво тому посприяв український оперний співак та композитор [[Кушплер Ігор Федорович|Ігор Кушплер]]<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=VbiepPmd3F0 Ігор Кушплер&nbsp;— «Ой по горі роман цвіте». Зоряна Кушплер]</ref>, його паартитурою послуговувалося чимало виконавців.

=== Сучасна естрада ===
{{External media||align=right
||video1=[https://www.youtube.com/watch?v=pgcXn9Ok9pc «Ой по горі роман цвіте» акапельно у від [[Пікардійська терція (гурт)|Пікардійської Терції]]]
||video2=[https://www.youtube.com/watch?v=m3C7SzkbaQ4E Етно-мотиви у виконанні [[Юрій Йосифович|Юрія Йосифовича]]]
||video3=[https://www.youtube.com/watch?v=SLTZ9Ht3F5s Етно-рок «Ой по горі роман цвіте» від формації [[Мотор'ролла|Мотор'Ролла]]]
}}
Наприкінці ХХ століття сучасне музичне мистецтво заповнила естрада, відтак чимало співаків-солістів почали послуговуватися текстами Шевченка у своїй творчості. Конюктура незалежної та самостійної України&nbsp;— змусила цю естраду Шевченкову лірику припасовувавти до нових, сучасних реалій. Перші класичні виступи, наближені до оперних<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=lBcWFyKNNxY Oj po hori roman cvite&nbsp;— Ihor Kushpler&nbsp;— Anastazja Tymko]</ref> чи хорових і сольних балад, поступилися місцем етно-народним піснеспівам[https://www.youtube.com/watch?v=C5LEOAgtbgY Ой, «У Горі Роман Цвіте від» «Нічлава Блюз» (музика&nbsp;— Ігор Пелих, вокал&nbsp;— [[Андрій Підлужний]])], або ж роково-модерним композиціям<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=V-8Zc2KO3co Мотор'Ролла в рамках проекту Чумаки зі своїм «Ой по горі роман цвіте»]</ref>. До осучаснення шевченківської балади-роздуму приклався знаний в Україні журналіст та продюсер [[Пелих Ігор Дмитрович|Ігор Пелих]], його музика перетворила журливий спів козака в яскравий актуальний образ сучасного українця<ref>[https://realno.te.ua/novyny/на-музику-ігоря-пелиха-поклали-вірш-та/ На музику Ігоря Пелиха поклали вірш Тараса Шевченка]</ref>.

=== Творчі проекти, створені за мотивами вірша-пісні ===
{{External media||align=right
||video1=[https://www.youtube.com/watch?v=Jp-9iFxmavU «Ой по горі роман цвіте» на музичному шоу [[Голос країни (десятий сезон)|Голос країни 10 сезон]]]
||video2=[https://www.youtube.com/watch?v=htlupSG2Ucc Етно-рок Похідна-інтерпретація «Ой по горі роман цвіте» від формації [[Мотор'ролла|Мотор'Ролла]]]
}}
З легкої руки Пантелеймона Куліша, «Шевченкова пісня» поступово перетворювалася в народну. Вдале поєднання історичних та художніх образів, спонукало до використання пісні в різних сферах, ситуаціях. Від розпачливо-тужливої&nbsp;— до весільно-запальної, ось таким чином вірш-пісня закарбовувалася в народній пам'яті. Коли в мистецтві та літературі вкорінилися новомодні модерні варіації, звичне «Ой по горі роман цвіте» почало обростати новомодними гранями. На кількох українських інформаційних ресурсах (радіо та телебачення) пісню почали використовувати як музичні заставки, або ж подавали її в нових формах чи сценках.

=== Мистецтво-перформанс ===

== Джерела ==
* Тарас Шевченко. Твори у п'яти томах. Том перший.- Вид. «Дніпро»,1970.- 408 с.
* Шевченківський словник у двох томах. Том перший.- Інститут літератури імені Тараса Шевченка АН України.- 1976.- С. 385.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
* {{ШевЕ-4|частина=«Ой по горі роман цвіте»|сторінки =685}}
* [http://litopys.org.ua/shevchenko/shev2124.htm Вірш «Ой по горі роман цвіте» та примітки до нього]
{{Тарас Шевченко}}

[[Категорія:Вірші Тараса Шевченка]]
[[Категорія:Літературні твори 1859]]