Оберштурмбанфю́рер (нім. SS-Obersturmbannführer) — звання СС (нім. Schutzstaffel) та СА (нім. Sturmabteilung) відповідало званню підполковника.

Звання Ваффен-СС, здезь CC-Оберштурмбанфю́рер Отто Скорцені

З 19 травня 1933 року введено в структуру СС, як звання керівників територіальних підрозділів СС Штурмбан (нім. SS Sturmbann).

Звання штурмбанфюрера введене спочатку в систему СА в 1921 році. З 1928 р. звання штурмбанфюрера вводиться також в структуру СС як звання керівників. Потім з 1933 р. використовувалося як звання заступників керівників територіальних підрозділів СС — штурмбанів (нім. SS Sturmbann). У штурмбан входили чотири невеликі підрозділи — штурмі (нім. SS Sturme), приблизно рівних за чисельним складом армійській роті (від 54 до 180 чіл.), один медичний підрозділ, рівний за чисельністю армійському взводу (нім. Sanitaetsstaffel) і оркестр (нім. Spielmannzug). Чисельність штурмбану доходила до 500—800 чоловік.

З 1936 року, після створення Ваффен-СС, відповідало званню підполковника (оберстлейтенанта) Вермахту та посаді командира батальйону, заступника командира полку.

Знаки розрізнення СС Оберштурмбаннфюрера Ваффен-СС
Молодше звання
Штурмбанфюрер
Оберштурмбанфюрер
(Загальні СС, Ваффен-СС i СА)
Старше звання
Штандартенфюрер

Література

Див. також