Перегляд вихідного коду сторінки Німеччина

{{Otheruses-2|Німеччина (значення)|Федеративна Республіка Німеччина (1949–1990)}}
{{Картка Країна
|native_name            = {{lang-de|Bundesrepublik Deutschland}}
|conventional_long_name = Федеративна Республіка Німеччина
| common_name_g         = Німеччини
| національний_девіз    = Einigkeit und Recht und Freiheit<br />(Єдність і справедливість і свобода)
| national_anthem       = [[Deutschlandlied|Das Lied der Deutschen]]<br />[[Пісня Німців]]
[[Файл:Deutschlandlied played by USAREUR Band.ogg]]
| image_flag           = Flag of Germany.svg
| image_coat           = Coat of Arms of Germany.svg
|image_map             = EU-Germany.svg
|map_caption           = Розташування Німеччини в Європейському Союзі
| capital              = [[Берлін]]
| latd=52 |latm=31 |latNS=N |longd=13 |longm=24 |longEW=E
| largest_city        = [[Берлін]]
| official_languages  =  [[Німецька мова|німецька]]<sup>1</sup>
| government_type     = [[федерація|федеративна]] [[парламентська республіка]]
| leader_title1       = [[Федеральний президент Німеччини|президент]]
| leader_name1        = [[Франк-Вальтер Штайнмаєр]]
| leader_title2       = [[Список канцлерів Німеччини|канцлер]]
| leader_name2        = [[Ангела Меркель]]
| sovereignty_type    = Утворення
| established_event1  = утворення ФРН
| established_date1   = [[23 травня]] [[1949]]
| established_event2  = утворення НДР 
| established_date2   = [[7 жовтня]] 1949
| established_event3  = об'єднання ФРН та [[НДР]] 
| established_date3        = [[3 жовтня]] [[1990]]
|
| EUseats                  = 99
| area_km2                 = 357,578
|
| area_rank                = 62-га
| area_magnitude           = 1 E11
| percent_water            = 2,416
|area_sq_mi                =137,903
|population_estimate       = {{зростання}} 82,887,000&nbsp;<ref>Statistische Ämter des Bundes und der Länder: [https://www.destatis.de/DE/ZahlenFakten/GesellschaftStaat/Bevoelkerung/Bevoelkerungsstand/Tabellen/Zensus_Geschlecht_Staatsangehoerigkeit.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181221205616/https://www.destatis.de/DE/ZahlenFakten/GesellschaftStaat/Bevoelkerung/Bevoelkerungsstand/Tabellen/Zensus_Geschlecht_Staatsangehoerigkeit.html |date=21 December 2018 }}, Stand: 30.&nbsp;June 2018. Abgerufen am 13.&nbsp;Dezember 2018.</ref>
|population_estimate_year  = 2018
|population_estimate_rank  = 16-а
|population_census         =
|population_census_year    =
|population_density_km2    = 232
|population_density_sq_mi  = 593
|population_density_rank   = 58-а
|GDP_PPP_year              = 2017
|GDP_PPP                   = 4,171&nbsp;трлн&nbsp;$<ref name="IMF">{{cite encyclopedia|url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2010/02/weodata/weorept.aspx?pr.x=61&pr.y=14&sy=2008&ey=2015&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=134&s=NGDP_R%2CNGDP_RPCH%2CNGDP%2CNGDPD%2CNGDP_D%2CNGDPRPC%2CNGDPPC%2CNGDPDPC%2CNGAP_NPGDP%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CPPPSH%2CPPPEX%2CNID_NGDP%2CNGSD_NGDP&grp=0&a=|title=Germany|publisher=International Monetary Fund|4=|accessdate=5 March 2011|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110628220944/http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2010/02/weodata/weorept.aspx?pr.x=61&pr.y=14&sy=2008&ey=2015&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=134&s=NGDP_R,NGDP_RPCH,NGDP,NGDPD,NGDP_D,NGDPRPC,NGDPPC,NGDPDPC,NGAP_NPGDP,PPPGDP,PPPPC,PPPSH,PPPEX,NID_NGDP,NGSD_NGDP&grp=0&a=|archivedate=28 June 2011|deadurl=no}}</ref>
|GDP_PPP_rank =5
|GDP_PPP_per_capita = 50&nbsp;425&nbsp;$<ref name=IMF/>
|GDP_PPP_per_capita_rank =18
|GDP_nominal = 3&nbsp;685&nbsp;трлн&nbsp;$<ref name=IMF/>
|GDP_nominal_rank =4&nbsp;
|GDP_nominal_year = 2017
|GDP_nominal_per_capita = 44&nbsp;550&nbsp;$<ref name=IMF/>
|GDP_nominal_per_capita_rank= 17&nbsp;
|HDI_year =2015
|HDI ={{increase}} 0,926<ref name="UNDP">{{cite web|url=http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2010_EN_Table1.pdf|title=Human development indices|publisher=United Nations Development Programme|accessdate=2010-11-04|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GYqiW8A6?url=http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2010_EN_Table1.pdf|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}</ref>
|HDI_rank =4-е
|HDI_category =<span style="color:#090;">дуже&nbsp;високий</span>
|Gini =29 {{Update after|2011|04|reason=Regularly check CIA factbook or http://www.wider.unu.edu/research/Database/en_GB/wiid/ }}
|Gini_year =2016
|Gini_category =<span style="color:#090;">низький</span>
| currency = [[Євро]] ([[знак євро|€]])
| currency_code = EUR
| time_zone = CET
| utc_offset = +1
| time_zone_DST = CEST
| utc_offset_DST = +2
| код країни     = DE / DEU
| cctld = [[.de]]
| calling_code = 49
| footnote1 = ('''1''') [[Датська мова]], [[Серболужицька мова]], [[Фрізька мова]], [[мова ромів]] (циганська)&nbsp;— офіційно визнані мови етнічних меншостей.
}}
'''Німе́ччина''' ({{lang-de|Deutschland}})&nbsp;— країна в [[Центральна Європа|Центральній Європі]], [[демократія|демократична]] [[федерація|федеративна]] [[республіка]]. Складається з 16 федеральних земель. Столиця і найбільше місто країни&nbsp;— [[Берлін]]. Займає площу 357 578 км². Клімат помірний сезонний. Населення&nbsp;— 82,9&nbsp;млн осіб. Член [[Європейський Союз|Європейського Союзу]] та [[НАТО]]. [[Країна]] з найбільшою кількістю населення і [[Список країн за ВВП (ПКС)|найбільшим рівнем економіки]] в Європейському союзі. Провідна політична сила на Європейському континенті, технологічний лідер в багатьох галузях. Німеччина є другим за популярністю місцем міграції в світі, поступаючись тільки США.<ref>{{cite web|title=Germany Top Migration Land After U.S. in New OECD Ranking|url=http://www.bloomberg.com/news/2014-05-20/immigration-boom-propels-germany-past-u-k-in-new-oecd-ranking.html|publisher=Bloomberg|date=20 May 2014|accessdate=29 August 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140903084307/http://www.bloomberg.com/news/2014-05-20/immigration-boom-propels-germany-past-u-k-in-new-oecd-ranking.html|archivedate=2014-09-03|deadurl=no}}</ref>

Місце [[Стародавня Германія|стародавньої Германії]] було населено різними [[Германські племена|германськими племенами]] за свідченням документів ще до 100&nbsp;р. н.&nbsp;е. Протягом [[Велике переселення народів|великого переселення народів]] германці поширились на південь, встановивши успішні королівства в значній частині Європи. Починаючи з 10-го століття, германські території утворили центральну частину [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]]. Протягом 16-го століття північно-германські регіони стали центром [[Реформація|протестантської реформації]], тоді як південні та західні залишались в католицькій вірі. Ці дві фракції зіткнулись між собою під час [[Тридцятирічна війна|тридцятирічної війни]]. Окупація протягом [[Наполеонівські війни|наполеонівських воєн]] та зростання популярності [[пангерманізм]]у всередині [[Німецький союз|Німецького союзу]] призвело в 1871 році до об'єднання німецьких держав навколо Пруссії в [[Об'єднання Німеччини|Німецьку імперію]]. Після [[Німецька революція в 1918-1919|німецької революції в 1918—1919]] роках і згодом капітуляції в [[Перша світова війна|Першій світовій війні]] Імперія стала [[Веймарська республіка|Веймарською республікою]] в 1918 році, та була поділена за [[Версальський договір 1919|Версальським договором]]. Під час [[Велика депресія|Великої депресії]] був оголошений [[Третій рейх]] в 1933 році. Далі був період [[націонал-соціалізм]]у та [[Друга світова війна]]. Після закінчення Другої світової війни [[США]], [[СРСР]], Велика Британія та [[Франція]] взяли верховну владу на території Німеччини у свої руки та поділили її на [[Зони окупації Німеччини|зони окупації]]. Через те, що держави-переможці в цілому не змогли дійти згоди про спільний спосіб дій щодо Німеччини, у межах окупаційних зон західних держав була утворена Федеративна Республіка Німеччини, а в межах радянської зони окупації,&nbsp;— [[Німецька Демократична Республіка]]. Обидві держави були конституйовані в 1949&nbsp;р. У 1990 році Німеччина [[Возз'єднання Німеччини|відновила єдність]].

Член [[Європейський Союз|Європейського Союзу]], [[НАТО]] і [[Велика вісімка|«Великої сімки»]], претендує на постійне членство в [[Рада безпеки ООН|Раді Безпеки ООН]].

Країна має [[Список країн за ВВП (номінал)|четверту найбільшу]] у світі економіку за [[ВВП]] і [[Список країн за ВВП (ПКС)|п'яту найбільшу]] за [[Паритет купівельної спроможності|паритетом купівельної спроможності]]. Це [[Список країн за обсягами експорту|другий найбільший]] у світі експортер та [[Список країн за обсягами імпорту|третій найбільший]] у світі імпортер товарів. Країна досягла [[Список країн за ІРЛП|дуже високих стандартів життя]] і має всесторонню систему [[Соціальне забезпечення|соціального забезпечення]]. Німеччина&nbsp;— батьківщина багатьох знаменитих [[Наука в Німеччині|науковців та винахідників]] і відома своєю культурною та політичною [[Історія Німеччини|історією]].

== Назва ==
* '''Німе́ччина''' ({{lang-de|Deutschland}})&nbsp;— коротка назва
* '''Федерати́вна Респу́бліка Німе́ччина''' ({{lang-de|Bundesrepublik Deutschland}}, {{МФА-всі|ˈbʊndəsʁepuˌbliːk ˈdɔʏtʃlant|МФА|De-Bundesrepublik Deutschland.ogg}}<ref name="Duden6">{{cite book | editor = Max Mangold (ed.) | title = Duden, Aussprachewörterbuch (Duden Pronunciation Dictionary) | edition = 6th ed. | year = 1995 | publisher = Dudenverlag (Bibliographisches Institut & F.A. Brockhaus AG | location = Mannheim | language = German | isbn = 3-411-04066-1 | pages = pp 271, 53f }}</ref>)&nbsp;— офіційна назва. Скорочено&nbsp;— '''ФРН''' ({{lang-de|BRD}}).

== Географія ==
{{main|Географія Німеччини}}
{{див|Геологія Німеччини}}
Німеччина межує на півночі з [[Данія|Данією]] (68 км), на заході&nbsp;— з [[Нідерланди|Нідерландами]] (577 км), [[Бельгія|Бельгією]] (167 км), [[Люксембург]]ом (138 км) та [[Франція|Францією]] (451 км), на півдні&nbsp;— [[Швейцарія|Швейцарією]] (334 км), [[Австрія|Австрією]] (784 км) і [[Чехія|Чехією]] (646 км), а на сході&nbsp;— з [[Польща|Польщею]] (456 км). На півночі омивається [[Балтійське море|Балтійським]] та [[Північне море|Північним морями]].

На території Німеччини знаходиться Північно-Німецька [[низовина]], середньовисотні [[Гора|гори]], Швабсько-Баварська височина (альпійське передгір'я) та [[Альпи]]. Середньовисотні німецькі гори (висота перевищує 1000&nbsp;м над рівнем моря)&nbsp;— частина широкої гірської дуги, яка тягнеться від центральної Франції аж до центральної Польщі, до якої належать [[Гарц]], [[Тюринзький Ліс]] та [[Рудні гори]]. На півдні баварське [[плоскогір'я]] [[Баварський ліс]] тягнеться до північних схилів Альп. Найвища точка країни&nbsp;— гора [[Цугшпітце]] (2963&nbsp;м над рівнем моря). Біля кордону із Швейцарією розташоване найбільше озеро Німеччини, [[Боденське озеро]], з якого бере свої витоки річка [[Рейн]]. Найдовша європейська річка [[Дунай]] бере свої витоки в німецьких горах [[Шварцвальд]].

=== Рельєф ===
[[Файл:Zugspitze Westansicht.JPG|міні|ліворуч|200пкс|[[Цугшпітце]] в [[Баварія|Баварії]]&nbsp;— найвища [[гора]] Німеччини]]
[[Файл:Deutschland topo.jpg|міні|праворуч|Фізична карта Німеччини]]

[[Рельєф географічний|Рельєф]] країни підвищується з півночі на південь. На півночі країни&nbsp;— Північно-Німецька низовина з мореними горбами і ділянками зандрового рельєфу, південніше&nbsp;— височини, низькі і середньовисотні гори (600—800&nbsp;м, іноді до 1400 м),&nbsp;— [[Гарц]], [[Тюрингські Сланцеві гори]], [[Шварцвальд]], [[Рудні гори]], [[Шумава]] та ін. На півдні&nbsp;— Баварське плоскогір'я, обрамоване передовими хребтами Альп (найвища точка країни&nbsp;— гора [[Цугшпітце]] висотою 2963 м). Клімат помірний, на півн. морський, в інших районах країни перехідний до континентального. Основні річки&nbsp;— [[Рейн]], [[Ельба]], [[Дунай]], [[Одра|Одер]], [[Варнов]], [[Везер]]. Великі озера&nbsp;— Боденське, [[Гім]] та інші. розташовані в передгір'ях Альп, багато дрібних озер льодовикового походження на Північно-Німецькій низовині.

=== Річки й канали ===
{{див|Гідрогеологія Німеччини}}

Шість найбільших річок стікають в сторону морів й розрізняють шість найбільших річкових водозабірних басейнів країни: [[Рейн]]у, [[Дунай|Дунаю]], [[Ельба|Ельби]], [[Одра|Одеру]], [[Везер]]у і [[Емс (річка)|Емсу]]. П'ять з яких стікає до Північного та Балтійського морів, один (Дунай), впадає в [[Чорне море]]. Водозбірній площі цих річок загалом становлять основний європейський вододіл.

Річка [[Рейн]]&nbsp;— бере початок у верхів'ях Альп і має довжину 865 кілометрів (будучи ще й на деяких ділянках кордоном країни), протікає на південному заході і заході країни. Її основні притоки [[Неккар]], [[Майн]], [[Мозель (річка)|Мозель]] і [[Рур (річка)|Рур]]. Економічне значення Рейну для країни&nbsp;— визначальне, він є одним із найжвавіших водних шляхів в Європі.

[[Файл:Wilke.Aussicht.01.jpg|міні|200пкс|[[Ельба]] в місті [[Штадт-Велен]], [[Вільна держава Саксонія|Саксонія]]]]

Сток річки [[Дунай]] проходить на півдні країни й довжина його територією Німеччини 647 кілометрів, протікає майже весь час в гірській місцевості і доходить до кордонів з Австрією, а там далі тече уже Південно-Східною Європою. Його основні притоки [[Іллер]], [[Лех (річка)|Лех]], [[Ізар]] та [[Інн]].

У Східній Німеччині, тече річка [[Ельба]], довжиною 725&nbsp;км, її основні притоки [[Заале]] і [[Гафель (річка)|Гафель]], а також Охре, Осте і Зуде. Річка [[Одра|Одер]] є кордоном з Польщею і має найважливіші притоки&nbsp;— [[Ниса-Лужицька|Нейсе]] та Шпреє.

Водозбірна площа річки [[Везер]] цілком лежить у Німеччині і протікає центральними районами країни й впадає в Північне море. Його довжина 740&nbsp;км, а живиться водами річок [[Верра]] і [[Фульда (річка)|Фульда]], [[Лайне (річка)|Лайне]], [[Аллер]], [[Одра|Одер]]. Річка [[Емс (річка)|Емс]], довжиною 370&nbsp;км, тече на крайньому північному заході країни.

=== Озера та греблі ===
Природні озера країни&nbsp;— переважно [[Льодовикове озеро|льодовикового походження]]. Тому найбільше великих озер в Альпах і в Мекленбурзі. Найбільше озеро, що повністю лежить на німецькій території&nbsp;— озеро Мюрітц (''Müritz''), складова частина Мекленбурського озерного краю. Загалом найбільшим озером вважається [[Боденське озеро]], що на кордоні з Австрією і Швейцарією, яке розмежовано між ними на: Німецька частина − 305,75 км², Швейцарська&nbsp;— 171,63 км² і Австрійська&nbsp;— 58,62 км².

Також в Німеччині зустрічаються рукотворні озера створені внаслідок діяльності людини. Так у Східній Німеччині є багато великих штучних озер в колишніх районах видобутку [[лігніт]]у. А найчастіше це озера, створені внаслідок побудови дамб, задля енергетичних чи господарських цілей. Загалом в Німеччині близько 4000 озер. З них найбільші:

{| class="wikitable sortable" style="font-size:90%;"
|-
! Ранг
! Озеро
! Земля
! Площа
! Глибина
|-
|1.||[[Боденське озеро]] ||[[Баден-Вюртемберг]] / [[Баварія]] <br/> [[Швейцарія]] / [[Австрія]] ||536,00 км²<sup>1)</sup> || style="text-align: right" |254,0 м
|-
|2.||[[Мюриц]] (''Мüritz'')||[[Мекленбург-Передня Померанія]] ||117,00 км² || style="text-align: right" |31,0 м
|-
|3.||[[Кімзеє]] (''Chiemsee'') ||[[Баварія]] ||&nbsp;&nbsp;79,90 км²|| style="text-align: right" |72,7 м
|-
|4.||[[Шверінер-Зеє]] (''Schweriner See'') ||[[Мекленбург-Передня Померанія]] ||&nbsp;&nbsp;61,54 км²|| style="text-align: right" |52,4 м
|-
|5.||[[Штарнбергер-Зеє]] (''Starnberger See'') ||[[Баварія]] ||&nbsp;&nbsp;56,00 км²|| style="text-align: right" |127,7 м
|-
|6.||[[Аммерзеє]] (''Ammersee'') ||[[Баварія]] ||&nbsp;&nbsp;46,60 км²|| style="text-align: right" |81,1 м
|-
|7.||[[Плауер-Зеє]] (''Plauer See'') ||[[Мекленбург-Передня Померанія]] ||&nbsp;&nbsp;38,40 км²|| style="text-align: right" |25,5 м
|-
|8.||[[Куммеровер-Зеє]] (''Kummerower See'') ||[[Мекленбург-Передня Померанія]] ||&nbsp;&nbsp;32,50 км²|| style="text-align: right" |23,3 м
|-
|9.||[[Штайнгудер-Меєр]] (''Steinhuder Meer'') || [[Нижня Саксонія]] ||&nbsp;&nbsp;32,00 км²|| style="text-align: right" |2,9 м
|-
|10.||[[Гросер-Пленер-Зеє]] (''Großer Plöner See'') || [[Шлезвіг-Гольштейн]] ||&nbsp;&nbsp;30,00 км²|| style="text-align: right" |60,5 м
|}

=== Моря країни й острови ===

[[Файл:Kreidefelsen Ruegen.jpg|міні|200пкс|Острів [[Рюген]] у [[Балтійське море|Балтійському морі]]&nbsp;— найбільший острів Німеччини]]

З північної сторони Німеччину омивають [[Північне море]] та [[Балтійське море]].

У Північному морі домінує скупчення [[Північно-Фризькі острови|Північно-Фризьких островів]] і острівний ланцюг [[Фризькі острови|Фризьких островів]], з них&nbsp;— [[Гельґоланд]] і [[Нейверк]] заселені. Північно-Фризькі острови є залишками суші, які були відрізані від континентальної землі підняттям рівня океану та процесами, що відбувалися в льодовикові періоди. Східно-Фризький острівний бар'єр, виник внаслідок динаміки піщаних мілин, тобто намивні ділянки суші ставали, за деякий час, островами.

Найбільші [[Список островів Німеччини|німецькі острови]] у Балтійському морі (''із заходу на схід'') [[Фемарн]], [[Пель]], [[Гіддензеє]], [[Рюген|Рюґен]] і [[Узедом (острів)|Узедом]], найбільший півострів&nbsp;— [[Фішланд-Дарс-Цинґст]]. За винятком Фемарн, вони є частиною узбережжя Бодден. Найбільші і найвідоміші острова у внутрішніх водоймах, озерах&nbsp;— острови [[Райхенау (острів)|Райхенау]], [[Майнау]] і [[Ліндау (острів)|Ліндау]] на [[Боденське озеро|Боденському озері]] і [[Херренкімзеє]] на [[Кімзеє]].

=== Клімат ===
Більшість території Німеччини піддається впливу сезонного [[Помірний кліматичний пояс|помірного клімату]], в якому переважають вологі західні вітри. Клімат помірний пов'язаний з океанічною, Північноатлантичною течією, яка є північним продовження [[Гольфстрім]]у. Ці теплі води впливають на райони, що межують з Північним морем у тому числі на території вздовж річки [[Рейн]], яка впадає в [[Північне море]]. Отже, на північному заході і півночі країни, клімат океанічний, з випаданням опадів цілий рік з максимумом в літній період.

Тому [[зима]] в країні м'яка, а влітку, як правило, прохолодно, хоча температура може перевищувати і 30&nbsp;°C доволі тривалий період часу. На сході країни клімат більш континентальний; зима можливо холодніша, а [[літо]] доволі спекотне і сухе, триваліший час. Центральна і південна Німеччина належать до перехідних регіонів, тут варіюються, як помірно [[Морський клімат|океанічний клімат]] так і [[континентальний клімат]].

Середньорічна кількість опадів (на основі статистичних даних в період 1961—1990 років) становить 700 міліметрів на рік. Середня щомісячна кількість опадів коливається від 40&nbsp;мм до 77&nbsp;мм у лютому та червні, відповідно.

== Історія ==
{{main|Історія Німеччини}}

[[Файл:Nebra Scheibe.jpg|міні|172x172px|[[Небесний диск із Небри|Диск із Небри]], близько 1600 років до н.&nbsp;е., знайдений на території сучасної землі [[Саксонія-Ангальт]]]]

Територія сучасної Німеччини була заселена щонайменше 600 000 років тому. З присутністю давніх людей вчені пов'язують знахідки [[Гейдельберзька людина|гейдельберзької людини]] в [[Мауер (Баден)|Мауері]] й [[Неандерталець|неандертальців]] в [[Неандертальський музей|Неандерталі]]. До епохи [[Ашельська культура|Ашель]] відносять окремі знахідки каменів, які, можливо, мають сліди обробки. На півдні Німеччини у верхньому палеоліті була поширена культура [[Мадленська культура|Мадлен]], на півночі&nbsp;— [[Гамбурзька культура|гамбурзька]] та [[Аренсбурзька культура|аренсбурзька культури]]. Протягом тисячоліть племена первісних мисливців і рибалок кочували в районах долин повноводних річок і освоювали північні окраїни, прилеглі до морського узбережжя Балтійського моря.<ref name=":0">{{Cite web|url=https://bigenc.ru/geography/text/2354371|title=ГЕРМАНИЯ • Большая российская энциклопедия - электронная версия|website=bigenc.ru|accessdate=2018-02-02|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180202190502/https://bigenc.ru/geography/text/2354371|archivedate=2018-02-02|deadurl=no}}</ref>

В мезоліті на півдні та центрі Німеччини виявлена [[Тарденуазька культура|тарденуазька]] і [[Азільська культура|азільська культури]], в той час як на півночі&nbsp;— культури [[Культура Лінгбі|Лінгбі]] й [[Маглемозе]]. У неоліті на території Німеччини поширилася [[культура лінійно-стрічкової кераміки]], з носіями якої пов'язують розвиток ручного землеробства і перехід до скотарства. На зміну їм прийшли коло культур накольчато-стрічкової кераміки, представлені рядом локальних варіантів. Енеоліт і бронзовий вік характерний [[Культура лійчастого посуду|культурою лійчастого посуду]], [[Культура шнурової кераміки|шнурової кераміки]], [[Культура дзвоноподібних келихів|культурою дзвоноподібних келихів]], аллербергською культурою на Середньому [[Рейн]]і.<ref name=":0" /><ref name=":1">{{Cite book|url=https://books.google.com.ua/books?id=qr9uqkGr2nYC&printsec=frontcover&dq=історія+німеччини&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwj33I70jYXZAhVGDiwKHbn5BLAQ6AEILzAB#v=onepage&q=історія%20німеччини&f=false|title=Історія Німеччини|last=Шульце|first=Гаген|date=2010|publisher=Видавництво "Наука"|language=uk|isbn=9789669697264|accessdate=2 February 2018|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180203005829/https://books.google.com.ua/books?id=qr9uqkGr2nYC&printsec=frontcover&dq=історія+німеччини&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwj33I70jYXZAhVGDiwKHbn5BLAQ6AEILzAB#v=onepage&q=історія%20німеччини&f=false|archivedate=3 February 2018|deadurl=no}}</ref>

У ранній [[Залізна доба|залізній вік]] більшу частину території Німеччини займала [[ясторфська культура]], західні області&nbsp;— культури групи Харпштедт-Нінбург, південні&nbsp;— [[Латенська культура|латенської культури]] і пов'язані з ними групи. В цей період відбулось знайомство прадавніх племен з металургією, чому сприяла наявність болотної залізної руди. Із знахідками ясторфської культури вчені пов'язують племена стародавніх германців. Вийшовши з півдня [[Скандинавія|Скандинавії]] та узбережжя [[Балтійське море|Балтійського]] та [[Північне море|Північного морів]], германці зайняли басейни [[Везер]]а і [[Одра|Одри]], проникаючи на південь до [[Дунай|Дунаю]]. У результаті цього вони стали межувати з [[Кельти|кельтами]] на заході, іранськими, балтійськими та слов'янськими племенами на сході та півдні. Перші свідчення про германців у писемних джерелах належать давньогрецькому мандрівнику та вченому [[Піфей|Піфею з Массалії]].<ref name=":0" /><ref name=":1" /><ref>{{Cite web|url=https://texts.news/stran-evropyi-istoriya/drevneyshee-naselenie-germanii-69056.html|title=ДРЕВНЕЙШЕЕ НАСЕЛЕНИЕ ГЕРМАНИИ: В южной и центральной областях современной Германии человек поселился|website=texts.news|language=en|accessdate=2018-02-02|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180202190403/https://texts.news/stran-evropyi-istoriya/drevneyshee-naselenie-germanii-69056.html|archivedate=2018-02-02|deadurl=no}}</ref>

=== Германські племена (100—500&nbsp;рр.) ===
[[Файл:Invasions_of_the_Roman_Empire_1.png|ліворуч|міні|253x253пкс|Міграції в Європі (100—500&nbsp;рр.)]]
В середині [[I століття]] землі, розташовані на захід від Рейну, а пізніше й частина територій на південь від Дунаю завдяки військовим походам [[Гай Юлій Цезар|Юлія Цезаря]] увійшли до складу Римської держави. Римляни, керовані своєю експансіоністською політикою, спробували поширити свій вплив і на інші території. Однак, спроба виявилась невдалою: у [[9 до н. е.|9 році до н.&nbsp;е.]] римське військо [[Битва в Тевтобурзькому лісі|зазнало нищівної поразки]] від об'єднаних германських племен, очолюваних вождем племені [[Херуски|херусків]] [[Арміній|Армінієм]]. На момент написання [[Марк Клавдій Тацит|Тацитом]] своєї праці «[[Германія (Тацит)|Германія»]], німецькі племена мешкали уздовж Рейну і Дунаю, займаючи більшу частину сучасної Німеччини. Певні регіони все-таки потрапили під владу Риму, на них було утворено провінції [[Белгіка]], [[Римська Галлія|Галлія]], [[Верхня Германія|Верхня]] й [[Нижня Германія (римська провінція)|Нижня Германія]], [[Реція]] та [[Норік]]. Засновані римлянами міста, зокрема [[Аугсбург]], [[Кельн]], [[Майнц]], [[Трір]], в подальшій історії стали важливими політичними та економічними центрами.<ref name=":1" /><ref>{{cite journal|last=Modi|first=J. J.|title=The Ancient Germans: Their History, Constitution, Religion, Manners and Customs|url=https://archive.org/stream/TheJournalOfTheAnthropologicalSocietyOfBombay/The-Journal-of-the-Anthropological-society-of-Bombay#page/n651/mode/2up|journal=The Journal of the Anthropological Society of Bombay|date=1916|volume=10|issue=7|p=647|quote=Raetia (modern Bavaria and the adjoining country)}}</ref><ref>{{cite book|title=The Cambridge Ancient History: X, The Augustan Empire, 43 B.C. - A.D. 69|last=Rüger|first=C.|year=2004|editor2-last=Champlin|editor2-first=Edward|editor3-last=Lintott|editor3-first=Andrew|publisher=Cambridge University Press|edition=2nd|volume=Volume 10|chapter=Germany|isbn=0-521-26430-8|ref={{sfnref|Rüger|2004}}|editor1-last=Bowman|editor1-first=Alan K.|chapter-url=https://books.google.com/books?id=JZLW4-wba7UC&pg=PA528|origyear=1996|pp=527–28}}</ref>

У [[III століття|III столітті]] на території Німеччини виникла низка великих західногерманських племен: [[франки]], [[сакси]], [[англи]], [[Лангобарди|лонгбарди]], [[алемани]], [[бургунди]] та інші. Будучи сильними воїнами, германці залучались римлянами у військових цілях, а невдовзі отримали дозвіл оселятися у прикордонній зоні імперії та отримувати римське громадянство. Такий захист швидко перетворився на загрозу, коли сам Рим став залежним від варварів. Германські воєначальник та військові частини все частіше вирішували долю імператорів, доки врешті-решт 476 року полководець [[Одоакр]] не скинув [[Ромул Август|останнього римського правителя]]. Одночасно відбувалось [[Велике переселення народів]], в [[V століття|V столітті]] племена готів, вандалів, франків, саксонців та інших створили на території розваленої [[Західна Римська імперія|Західної Римської імперії]] власні королівства.<ref>{{cite book|title=The crisis of empire, A.D. 193–337|last=Bowman|first=Alan K.|last2=Garnsey|first2=Peter|last3=Cameron|first3=Averil|year=2005|series=The Cambridge Ancient History|publisher=Cambridge University Press|volume=12|page=442|isbn=0-521-30199-8}}</ref> До VI століття землі на схід від Ельби були залишені германцями, а дану територію заселили західнослов'янські племена [[Полабські слов'яни|полабів]], [[лютичі]]в та [[Ободрицький союз|ободритів]]. Слід зазначити, що [[полабські слов'яни]] заснували велику кількість замків і поселень, які згодом стали німецькими містами: Любеч ([[Любек]]), Зверін ([[Шверін]]), Будишин ([[Бауцен]]), Бранібор ([[Бранденбург]]).<ref>{{Cite web |url=http://historic.ru/books/item/f00/s00/z0000017/st025.shtml |title=Племена Середньої та Північно-Східної Європи (VI—I ст. до н. е..) |accessdate=5 March 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100430161338/http://historic.ru/books/item/f00/s00/z0000017/st025.shtml |archivedate=30 April 2010 |deadurl=no }}</ref>

=== Франкська держава та Священна Римська Імперія (962—1806) ===
[[Файл:HRR_10Jh.jpg|праворуч|246x246пкс|міні|Мапа Священної Римської Імперії 10 століття]]

Після розпаду [[Римська імперія|Римської імперії]] у [[Західна Європа|Західній Європі]] утворилося [[Франкська держава]], яка через три століття, при [[Карл Великий|Карлі Великому]], досягла піку могутності й перетворилася на імперію ([[800]]). Вона охоплювала території кількох сучасних держав, зокрема Німеччини. У країні відбувався процес утвердження католицизму, становлення системи великого феодального землеволодіння, а маси сільського населення ставали залежними від сеньйора.<ref>{{cite book|title=The Roman Empire and its Germanic Peoples|author=Wolfram, Herwig|year=1997|publisher=California University Press|pages=11–13}}</ref> Єдина держава проіснувала недовго&nbsp;— у 843 році онуки правителя [[Верденський договір|поділили її між собою]] на 3 королівства.

Історія Німеччини переплетена із історією її [[Східне Франкське королівство|східної частини]], яка дісталась [[Людовик II Німецький|Людовіку Німецькому]] із династії [[Каролінги|Каролінгів]]. Обраний правителем [[Генріх I Птахолов|Генріх Птахолов]] став засновником вже [[Саксонська династія|Саксонської династії]]. Після компромісів та погроз застосування сили його королівську владу визнала [[Баварія]] та [[Швабія]], [[Лотарингія (герцогство)|лотаринги]] та племена [[Полабські слов'яни|полабських слов'ян]]. Важливим чинником, що сприяв зміцненню позицій центральної влади, стала необхідність відсічі нападам угорців і вікінгів. [[Оттон I Великий|Оттону Великому]] вдалось перемогти угорців у [[Битва на річці Лех|битві на Лехському полі]], поклавши край їхній експансії на німецькі землі. Невдовзі, [[2 лютого]] [[962]] року, Папа римський коронував його імператорською короною. Ця подія вважається традиційною датою заснування [[Священна Римська імперія|Священної Римської Імперії]].<ref>{{cite book|title=Lives of the Popes: The Pontiffs from St. Peter to Benedict XVI|author=McBrien, Richard|year=2000|publisher=HarperCollins|page=138}}</ref>

Новоутворена імперія простягнулася від Рейну на заході до Ельби на сході і від Північного моря до Альп, будучи станом на початок XI століття наймогутнішою державою Західної Європи. В роки правління імператорів із [[Салічна династія|Салічної династії]] до її складу приєднали [[Бургундія|Бургундію]] та північну Італію, васальну залежність визнала [[Чеське князівство|Чехія]]. Посилилась роль великих феодалів, які набуваючи все більшу судову та адміністративну владу, починають відігравати самостійну політичну роль. Це стало причиною децентралізації держави. Хоча імператори намагалися боротися з даними тенденціями, опираючись на лицарство та мешканців міст, але разом з тим йшли на поступки знаті, аби заручитися її підтримкою в боротьбі з [[Папа Римський|папством]].<ref>{{Cite web|url=https://bigenc.ru/geography/text/2354371|title=ГЕРМАНИЯ • Большая российская энциклопедия - электронная версия|website=bigenc.ru|accessdate=2018-02-05|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180202190502/https://bigenc.ru/geography/text/2354371|archivedate=2018-02-02|deadurl=no}}</ref>

[[Файл:Annaberger-Bergaltar middle section.jpg|праворуч|246x246пкс|міні|Мініатюра з хроніки 15 століття «Видобуток руди»]]
Під час правління [[Гогенштауфени|Гогенштауфенів]] (1138—1254), німецькі князі поширили свій вплив далі на схід і на південь, тобто на землі, що належали слов'янам; німецькі правителі заохочували утворення поселення колоністів та проводили політику [[Германізація|германізації]]. Незважаючи на посилення феодальної роздробленості, мав місце значний економічний підйом. В цей час північнонімецькі міста, які входили до [[Ганзейський союз|Ганзейського союзу]], багатіли завдяки прибутковій торгівлі. Велика равенсбурзька торгова асоціація, що існувала на півдні Німеччини, мала аналогічну мету. Зростання товарно-грошових відносин викликало зміни в аграрному ладі. Феодали, прагнучи збільшити свої доходи, переводили селян на натуральні і грошові оброки. Замість колишньої системи панщини вводилися нові форми організації господарства та експлуатації селян, що передбачали послаблення і ліквідацію особистої залежності.

В першій половині [[XIV століття]] відбулось різке скорочення чисельності населення, причиною чого став [[Великий голод|Великий Голод]] 1315 року, за ним послідувала пандемія чуми, відома як [[Чорна смерть|Чорна Смерть]] (1348—1350). Але навіть вони не змогли перешкодити розквіту середньовічних німецьких міст, бурхливому росту ремесел і торгівлі, розвитку цехового ладу. Розвинувся інститут рейхстагу, який набув статусу інституту законодавчої влади і з 1489 року став став поділятися на три курії. Зміни відбувались в державному управлінні. Затверджена у [[1356]] році імператором [[Карл IV Люксембург|Карлом IV Люксембурзьким]] [[Золота булла (1356)|Золота булла]] ввела новий порядок обрання німецького короля колегією семи імперських [[курфюрст]]ів.<ref>Fulbrook 1991, p. 27.</ref> Наприкінці XV століття в гірничій справі, текстильній промисловості, книгодрукуванні Німеччини зародилися ранні форми мануфактури, почало складатися товарне виробництво. Німецькі художники, інженери і вчені розробили широкий спектр методів, аналогічних тим, які використовувалися італійськими майстрами та інженерами [[Венеція|Венеції]], [[Флоренція|Флоренції]], [[Генуя|Генуї]]. Мистецькі та культурні центри Німеччини дали плеяду талановитих художників, зокрема [[Ганс Гольбейн старший|Ганса Гольбейна]] і його [[Ганс Гольбейн молодший|сина]], а також [[Альбрехт Дюрер|Альбрехта Дюрера]]. Відкриття [[Йоганн Гутенберг|Йоганном Гутенбергом]] книгодрукування заклало основу для перетворення освіти на масову.<ref>Eisenstein, Elizabeth. (1980). ''The printing press as an agent of change.'' Cambridge University Press, pp. 3–43.</ref>

=== Німецький союз та імперія ===
Таке становище зберігалося до [[1806]] року, коли німецький кайзер [[Франц II]], який якраз перед цим, у [[1804]]-у, став також [[кайзер]]ом [[Австрія|австрійської]] багатонаціональної держави, покинув престол під тиском французького імператора [[Наполеон I Бонапарт|Наполеона]]. При Наполеоні Бонапарті кількість німецьких князівств і вільних міст значно скоротилася. [[Віденський конгрес]] сприяв подальшому об'єднанню Німеччини, внаслідок чого з 38 німецьких держав утворився вільний [[Німецький союз]] під верховенством Австрії. Після революції [[1848]] року став назрівати конфлікт між [[Королівство Пруссія|Пруссією]] і Австрією. Це призвело до [[Австро-прусська війна|війни 1866 року]], в якій Пруссія здобула перемогу і приєднала кілька німецьких князівств. Німецький союз розпався.

У [[1868]] році був створений [[Північнонімецький союз]] на чолі з президентом&nbsp;— королем Пруссії. [[1871]] року [[Рейхстаг]] проголосив президента Північнонімецького Союзу, прусського короля [[Вільгельм I (імператор Німеччини)|Вільгельма I Гогенцоллерна]], імператором [[Німецька імперія|Німеччини]], [[канцлер]]ом якої був призначений [[Отто Бісмарк]].

=== Новітній період ===

[[1914]] року Німеччина вступила в [[Перша світова війна|Першу світову війну]], програш у якій привів до краху імперії і створення так званої [[Веймарська республіка|Веймарської республіки]].

[[1933]] року канцлером Німеччини призначений вождь [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|Німецької націонал-соціалістичної робітничої партії]] [[Адольф Гітлер]], при якому Німеччина проводила агресивну експансіоністську і [[реваншизм|реваншистську]] політику, яка в [[1939]] році призвела до [[Друга світова війна|Другої світової війни]].

Після того, як Німеччина зазнала поразки у [[Друга світова війна|Другій світовій війні]], її державність була призупинена, від території Німеччини відокремлені великі території, а решта була розділена на 4 [[Окупація союзниками Німеччини|зони окупації]]: [[Радянська зона окупації Німеччини|радянську]], [[Американська зона окупації Німеччини|американську]], [[Британська зона окупації Німеччини|британську]] та [[Французька зона окупації Німеччини|французьку]]. 1949 року на територіях американської, британської та французької зон окупації створена [[Федеративна Республіка Німеччина (до 1990)|Федеративна Республіка Німеччина]] (ФРН), на території радянської зони окупації&nbsp;— [[Німецька Демократична республіка]] (НДР).

==== Берлінський мур ====
[[Файл:Berlinermauer.jpg|міні|200px|[[Берлінський мур]], фото [[1986]] року]]

{{main|Берлінський мур}}

[[1959]] року у [[НДР]] почалася [[колективізація]] сільського господарства та [[Роздержавлення власності|роздержавлення]] численних дрібних підприємств. До 1960 року приватне володіння землею довели від 52 % у 1958 до 8 %. На підтримку Східної Німеччини [[Микита Хрущов]] вимагав від західних держав фактичного її визнання, погрожуючи закрити доступ до [[Західний Берлін|Західного Берліна]]. Однак до 1970-х років «захід» відмовлявся визнати НДР, наполягаючи на об'єднанні Німеччини відповідно до повоєнних домовленостей. Водночас все більше мешканців Східної Німеччини (НДР) іммігрувало у Західну (ФРН), [[1961]] року&nbsp;— близько 207 тисяч громадян. У серпні того самого року уряд НДР, аби блокувати потік [[біженці]]в, наказав спорудити бетонний мур і загородження з колючого дроту між [[Східний Берлін|Східним]] і [[Західний Берлін|Західним Берліном]].

==== Об'єднання Німеччини ====

[[1985]] року близько 400 тисяч громадян НДР подали заяву про видачу постійної виїзної [[віза|візи]]. Представники інтелігенції та церковні діячі вже відкрито критикували режим за відсутність політичних і культурних свобод. Невдоволення більшості східнонімецьких громадян урядом досягло кульмінації [[1989]] року. У той час, коли сусідні держави намагались лібералізувати свої режими, [[Соціалістична єдина партія Німеччини]] вітала жорстоке придушення демонстрації китайських студентів у червні 1989 на [[Тяньаньмень (площа)|площі Тяньаньмень]]. Наприкінці того самого року громадянське невдоволення вилилося в колосальні [[Демонстрація|демонстрації]] протесту в самій НДР.

У березні [[1990]] року громадяни НДР взяли участь у перших виборах за останні 58 років. Перемогу здобув блок партій, близький до [[Федеративна Республіка Німеччина (до 1990)|західнонімецького]] [[Християнсько-демократичний союз (Німеччина)|Християнсько-демократичного союзу]], який виступав за об'єднання Німеччини. Першим обраним прем'єр-міністром НДР став [[Лотар де Мезьєр]], під його керівництвом здійснені важливі зміни, зокрема відновлені 5 федеральних земель (ліквідовані 1952 року), а [[3 жовтня]] [[1990]] року НДР припинила самостійне існування і була включена до складу [[ФРН]].

==== Сучасність ====
[[Файл:Euro banknotes.png|міні|200пкс|Нова валюта [[євро]] (див. т. [[німецькі монети євро]]) увійшла в обіг у Німеччині від 1 січня [[2002]] року<ref name="euroc">{{Cite news | title = Germans Say Goodbye to the Mark, a Symbol of Strength and Unity | newspaper = The New York Times | accessdate = 26 April 2010 | url = http://www.nytimes.com/2002/01/01/world/germans-say-goodbye-to-the-mark-a-symbol-of-strength-and-unity.html?pagewanted=1 | first = Edmund L. | last = Andrews | date = 1 January 2002 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20110514083554/http://www.nytimes.com/2002/01/01/world/germans-say-goodbye-to-the-mark-a-symbol-of-strength-and-unity.html?pagewanted=1 | archivedate = 14 May 2011 | deadurl = no }}</ref>]]

На підставі Бонн-Берлінського акту, прийнятого парламентом [[10 березня]] [[1994]] року, [[Берлін]] знову став [[столиця|столицею]] об'єднаної Німеччини, в той час як [[Бонн]] отримав унікальний статус ''Bundesstadt''&nbsp;— місто федерального значення зі збереженням низки федеральних міністерств<ref>{{de icon}} [http://www.wdr.de/themen/politik/nrw03/bonn_berlin/060914.jhtml?rubrikenstyle=politik Landtag einstimmig gegen Komplettumzug] WDR; 14 September 2006.</ref><ref>{{de icon}} [http://www.wdr.de/themen/politik/deutschland/bonn_berlin/060619.jhtml?rubrikenstyle=politik Deutschlands heimliche Hauptstadt Landtag einstimmig gegen Komplettumzug] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071010054827/http://www.wdr.de/themen/politik/deutschland/bonn_berlin/060619.jhtml?rubrikenstyle=politik |date=10 October 2007 }} WDR; 20 June 2006.</ref>. Перенесення уряду завершилося [[1999]] року.

Після возз'єднання Німеччина почала відігравати активнішу роль у діяльності [[ЄС|Європейського Союзу]] і [[НАТО]]. Країна скерувала свої війська для забезпечення стабільності на [[Балкани|Балканах]] і надіслала свій миротворчий контингент в [[Афганістан]]<ref name="ARM">Dempsey, Judy. [https://web.archive.org/web/20081007082348/http://www.iht.com/articles/2006/10/31/news/germany.php Germany is planning a Bosnia withdrawal] International Herald Tribune. 31 October 2006. Retrieved 30 November 2006.</ref>. Ці дії були сприйняті неоднозначно, оскільки відповідно до післявоєнних домовленостей, Німеччина мала право на розгортання військ тільки для оборонних цілей. Розгортання ж військ на чужих територіях не підпадало під оборонні положення, однак парламентське голосування з цього питання легалізувало участь Німеччини саме у [[Миротворчі сили ООН|миротворчому контексті]].

2005 року [[Ангела Меркель]] обрана першою жінкою-[[Список канцлерів Німеччини|канцлером Німеччини]]. В період з 2005 по 2009 рік вона стояла на чолі, так званої, {{нп|Велика коаліція (Німеччина)|«Великої коаліції»|en|Grand coalition (Germany)}}, яку підтримувала її власна парламентська група (у складі [[Християнсько-демократичний союз (Німеччина)|ХДС]] і [[Християнсько-соціальний союз|ХСС]]) та [[Соціал-демократична партія Німеччини|соціал-демократична партія (СДПН)]]. Після загальних виборів [[27 вересня]] [[2009]] року Меркель сформувала нинішній коаліційний уряд, у якому Соціал-демократичну партію замінила [[Вільна демократична партія|Вільна демократична партія (ВДП)]].

== Адміністративний устрій ==
{{main|Адміністративний поділ Німеччини|Землі Німеччини}}
Німеччина поділена на 16 політико-адміністративних територій&nbsp;— [[федеральна земля|федеральні землі]]. Останні в свою чергу діляться на 439 [[Район (Німеччина)|районів]] ({{lang-de|Kreise}}) і міських округів ({{lang-de|kreisfreie Städte}}).

<div style='float: right;'>
{{Федеральні землі Німеччини}}
</div>
{| style="background:none;" cellspacing="2px"
|
{| class="sortable wikitable" style="text-align:left; font-size:90%;"
|- style="font-size:100%; text-align:right;"
! style="width:140px;"| [[Землі Німеччини|Земля]] !! style="width:85px;"| Столиця !! style="width:85px;"| Площа (км²)!! style="width:85px;"| Населення
|-
| [[Баден-Вюртемберґ]] || [[Штутгарт]] || style="text-align: right"|35752|| style="text-align: right"|10717000
|-
| [[Баварія]] || [[Мюнхен]] || style="text-align: right"|70549|| style="text-align: right"|12444000
|-
| '''[[Берлін]]''' || '''[[Берлін]]''' ||style="text-align: right"|892|| style="text-align: right"|3400000
|-
| [[Бранденбурґ]] || [[Потсдам]] || style="text-align: right"|29477|| style="text-align: right"|2568000
|-
| [[Бремен (земля)|Бремен]] || [[Бремен]] || style="text-align: right"|404|| style="text-align: right"|663000
|-
| [[Гамбурґ]] || [[Гамбурґ]] ||style="text-align: right"|755|| style="text-align: right"|1735000
|-
| [[Гессен]] || [[Вісбаден]] || style="text-align: right"|21115|| style="text-align: right"|6098000
|-
| [[Мекленбурґ — Передня Померанія]] || [[Шверін]] || style="text-align: right"|23174|| style="text-align: right"|1720000
|-
| [[Нижня Саксонія]] || [[Ганновер]] || style="text-align: right"|47618|| style="text-align: right"|8001000
|-
| [[Північний Рейн — Вестфалія|Північний Райн&nbsp;— Вестфалія]] || [[Дюссельдорф]] || style="text-align: right"|34043|| style="text-align: right"|18075000
|-
| [[Райнланд-Пфальц]] || [[Майнц]] || style="text-align: right"|19847|| style="text-align: right"|4061000
|-
| [[Заарланд]] || [[Заарбрюкен]] || style="text-align: right"|2569|| style="text-align: right"|1056000
|-
| [[Вільна держава Саксонія|Саксонія]] || [[Дрезден]] || style="text-align: right"|18416|| style="text-align: right"|4296000
|-
| [[Саксонія-Ангальт]] || [[Магдебурґ]] || style="text-align: right"|20445|| style="text-align: right"|2494000
|-
| [[Шлезвіґ-Гольштайн]] || [[Кіль (місто)|Кіль]] || style="text-align: right"|15763|| style="text-align: right"|2829000
|-
| [[Тюрингія]] || [[Ерфурт]] || style="text-align: right"|16172|| style="text-align: right"|2355000
|}
|}

== Державний устрій ==
{{main|Політична система Німеччини}}
{| class="wikitable" style="text-align:left; float:right; margin-right:9px; margin-left:2px;"
|-
| style="text-align:left;"| [[Файл:Frank-Walter Steinmeier Feb 2014 (cropped).jpg|125px]] || style="text-align:left;" | [[Файл:Angela Merkel June 2017.jpg|125px]]
|-
| style="text-align: center;"|[[Франк-Вальтер Штайнмайєр|Франк-Вальтер<br/> Штайнмайєр]]<br/><small>[[Президент Німеччини|Президент]] з 2017</small>
| style="text-align: center;"|[[Ангела Меркель]]<br/><small>[[Канцлер Німеччини|Канцлер]] з 2005</small>
|}

Німеччина є [[Федерація|федеративною]], [[Демократія|демократичною]], [[Парламентська республіка|парламентською]] республікою. Її політична система ґрунтується на принципах, закладених у конституційному документі, відомому як [[Основний закон ФРН|Grundgesetz]] (Основний закон). Для внесення поправок до нього потрібно згоду двох третин депутатського складу [[Бундестаг]]у та [[Бундесрат (Німеччина)|Бундесрату]], що робить його жорсткою конституцією. Фундаментальні принципи Основного закону гарантують основоположні [[права людини]], зокрема повагу до [[Гідність|людської гідності]], самостійність [[Розподіл державної влади|гілок влади]], федеральну структуру і [[верховенство права]]. Такі форми [[Безпосередня демократія|безпосередньої демократії]], як референдум або народна ініціатива, Основний закон передбачає лише у винятковому випадку, коли мова йде про поділ території ФРН.<ref>{{cite web|url=https://www.btg-bestellservice.de/pdf/80201000.pdf|title=Basic Law for the Federal Republic of Germany|date=October 2010|work=Deutscher Bundestag|publisher=Btg-bestellservice|accessdate=14 April 2011|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170619180331/https://www.btg-bestellservice.de/pdf/80201000.pdf|archivedate=19 June 2017|deadurl=no}}</ref>

[[Президент Німеччини]], яким з [[19 березня]] [[2017]] року є [[Франк-Вальтер Штайнмаєр|Франк-Вальтер Штайнмайєр]], формально є [[Глава держави|главою держави]] та уособлює єдність політичного устрою. Він обирається Федеральними зборами, спеціальною установою, що складається з членів Бундестагу і рівної кількості державних делегатів, обраних [[ландтаг]]ами. На посаду президента може обратись будь-який громадянин ФРН, що досяг 40 років. Строк його повноважень складає 5 років, але дозволяються одноразові перевибори. В обов'язки федерального президента входять [[промульгація]] законів, призначення посадових осіб, виконання представницьких функцій, також він може помилувати злочинців. Прийняті ним акти, як правило, вимагають [[Контрасигнатура|контрасигнації]] канцлера або відповідного міністра. Другою найвищою посадою в німецькому порядку старшинства є Президент Бундестагу (''Bundestagspräsident''), який обирається парламентом і головує на її засіданнях. Нині даний пост займає [[Вольфганг Шойбле]].<ref>{{Cite book|title= Grundrechtsbindung des Gesetzgebers: eine rechtsvergleichende Studie zu Deutschland, Frankreich und den USA|language=German|pages=123ff|first= Friederike Valerie|last= Lange|date=2010|isbn= 978-316-150420-4|publisher= Mohr Siebeck}}</ref>

Законодавча влада належить федеральному парламенту&nbsp;— [[Бундестаг]]у, який обирається громадянами на 4 роки. Відповідно до Основного закону він вважається однопалатним, однак фактично має дві палати&nbsp;— Бундестаг та [[Бундесрат (Німеччина)|Бундесрат]] (Федеральна рада). Власне парламентом є тільки&nbsp;[[Бундестаґ|Бундестаг]]. Нижня палата складається з 496 депутатів, що володіють&nbsp;вільним представницьким мандатом&nbsp;від німецького народу; її члени обираються загальними, прямими, рівними і таємними виборами за змішаною [[Змішана виборча система|пропорційно-мажоритарною системою]] строком на 4 роки. Найважливішими функціями Бундестагу є прийняття федеральних законів, контроль за роботою уряду та вибори федерального президента, дана палата має право утворювати галузеві комітети.

Бундесрат відповідно до статті 50 Основного закону вважається органом через який федеральні землі беруть участь у законодавчому та адміністративному управлінні та в справах [[Європейський Союз|Європейського Союзу]]. Депутати&nbsp;[[Бундесрат]]у&nbsp;мають так&nbsp;званий [[імперативний мандат]] від урядів [[Федеральна земля|федеральних земель]], його склад змінюється у міру проведення виборів в [[ландтаг]]и. Залежно від кількості мешканців землі мають від 3 до 6 голосів. В Бундесрат надходять всі законопроєкти. Ті з них, які зачіпають компетенцію федеральних земель, повинні отримати його схвалення (з бюджету і податків, питань території і меж земель, структури і організації земельних влади, освіти та культури). Щодо інших законопроєктів Бундесрат може заявити протест, у такому випадку закон повторно розглядається в Бундестазі і в разі відхилення протесту Бундесрату набуває чинності.<ref name="U.S. Library of Congress">{{cite web|url=http://countrystudies.us/germany/159.htm|title=Christian Democratic Union/Christian Social Union|publisher=U.S. Library of Congress|accessdate=26 March 2011|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110430010247/http://countrystudies.us/germany/159.htm|archivedate=30 April 2011|deadurl=no}}</ref>[[Файл:Politisches System in Deutschland ua.PNG|міні|267x267px|ліворуч|Політична система Німеччини]]

Виконавча влада здійснюється федеральним урядом, який складається з канцлера та міністрів. [[Федеральний канцлер Німеччини|Федеральний канцлер]], безсумнівно, є ключовою фігурою в державному управлінні, він призначається президентом після обрання в Бундестазі, власноруч обирає міністрів та встановлює галузі їхньої діяльності. Урядові повноваження дуже широкі: він здійснює всі функції з управління, має сильні позиції в законодавчій сфері; з даної причини форму правління Німеччини нерідко називають «канцлерською демократією». Досі з [[22 листопада]] [[2005]] року посаду канцлера займає [[Ангела Меркель]].

Роль політичних партій в Німеччині є значною і закріплена статтею 21 Конституції. Вони висувають кандидатів на політичні посади, впливають на визначення особового складу керівних органів державної адміністрації, судів та прокуратури. У ФРН традиційно існує багатопартійна система. Найбільш впливовими партіями є [[Християнсько-демократичний союз (Німеччина)|Християнсько-демократичний союз]] (ХДС), [[Християнсько-соціальний союз]] (ХСС) та [[Соціал-демократична партія Німеччини|Соціал-демократична партія]]. Помітну роль в політичному житті країни відіграють також ліберальна [[Вільна демократична партія]] і [[Союз 90/Зелені]].<ref name="U.S. Library of Congress"/> За результатами [[Вибори до Бундестагу 2017|парламентських виборів 2017 року]] до Бундестагу пройшла право-популістська партія [[Альтернатива для Німеччини]].<ref>{{cite web |url=http://www.reuters.com/article/idUSFit94584220160108 |title=Reuters: Fitch Affirms Germany at 'AAA'; Outlook Stable |publisher=Reuters |date=8 January 2016 |accessdate=26 January 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160202054602/http://www.reuters.com/article/idUSFit94584220160108 |archivedate=2 February 2016 |deadurl=no }}</ref>

== Економіка ==
[[Файл:Euro accession.svg|міні|200пкс|Німеччина&nbsp;— член [[єврозона|єврозони]] і [[Внутрішній ринок Європейського Союзу|Європейського єдиного ринку]]]]

{{main|Економіка Німеччини}}

=== Економічна історія ===

У другій половині 20 століття Німеччина була розколота на дві країни, що розвивалися у різних напрямах. У [[ФРН]] економічна модель отримала назву «соціального ринкового господарства», яке забезпечувало високу ефективність [[ринкова економіка|ринкової економіки]] і гарантувала максимум соціальної справедливості. Після возз'єднання 1990 року економічна політика Німеччини була скерована на вирівняння відмінностей між західною та східною частинами країни.

Сучасна економіка Німеччини [[Соціально-орієнтована ринкова економіка|соціально-орієнтована]] із високорозвиненою [[інфраструктура|інфраструктурою]], високим рівнем [[Ринкова капіталізація|ринкової капіталізації]], низьким рівнем [[корупція|корупції]]<ref>{{Cite web|url=http://www.transparency.org/policy_research/surveys_indices/cpi/2009/cpi_2009_table|title=CPI 2009 table|publisher=Transparency International|accessdate=2009-11-18|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GYqj0uje?url=http://www.transparency.org/research/cpi/overview|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}</ref> і високим рівнем [[інновації|інноваційності]]<ref>{{Cite web|url=http://www.nam.org/innovationreport.pdf|title=The Innovation Imperative in Manufacturing: How the United States Can Restore Its Edge|format=PDF|date=|accessdate=2010-09-26|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GYqjZ69i?url=http://www.nam.org/~/media/58F813B0D1E643DC91E564FE4C3B3C2F.ashx?utm_source=nam|archivedate=2013-05-12|deadurl=yes}}</ref>.

=== Державний і приватний сектори ===

Нині державний сектор економіки представлений в основному об'єктами [[інфраструктура|інфраструктури]], при цьому системи [[водопостачання]], [[електропостачання]] тощо належать місцевим органам влади. Існують державні [[монополія|монополії]] ([[Німецька федеральна пошта]], [[Німецька федеральна дорога]] тощо). Частка держави в акціонерному капіталі становить близько 9 %.

Великі компанії (включаючи державний та іноземний капітал з числом зайнятих понад 1 тис. осіб) виробляють 51 % національного [[ВВП]]. Найбільші компанії Німеччини за рівнем [[Ринкова капіталізація|ринкової капіталізації]]&nbsp;— «[[Daimler AG|Даймлер-Крайслер»]], [[Siemens AG]], «[[Deutsche Bank]]», однак переважна більшість працюючих зайнята в малому та середньому бізнесі.

=== Промисловість ===
[[Файл:Mercedes CLK front 20071029.jpg|міні|200пкс|[[Mercedes-Benz]] [[Mercedes-Benz CLC-Клас|W209]]. В період 2003—2008 років Німеччина була лідером з експорту автомобілів<ref>{{Cite news | url=http://www.nytimes.com/2010/02/20/business/economy/20charts.html | work=The New York Times | title=A Shift in the Export Powerhouses | first=Floyd | last=Norris | date=20 February 2010 | accessdate=31 March 2010 | archiveurl=https://web.archive.org/web/20100225103912/http://www.nytimes.com/2010/02/20/business/economy/20charts.html | archivedate=25 February 2010 | deadurl=no }}</ref>.]]

Німеччина&nbsp;— одна з високорозвинених країн світу. Вона посідає перше місце в [[Європа|Європі]] за кількістю виробленої промислової продукції. Провідне місце в економіці займають електронно-технічна, машинобудівна (в тому числі [[автомобілебудування]], представлене компаніями [[Volkswagen Group]], [[BMW]], [[Mercedes-Benz]], [[Daimler]], [[Opel]], [[Porsche]]), [[Гірнича промисловість Німеччини|гірнича]] (видобуваються [[вугілля]], [[нафта]] та [[природний газ]], руди цинку та [[олово|олова]], [[кам'яна сіль]]), металургійна, хімічна, харчова, суднобудівна, текстильна, нафтопереробна галузі промисловості.

Німеччина [[імпорт]]ує продукцію машинобудівної, харчової, легкої та важкої промисловості. Головними партнерами Німеччини з імпорту є країни [[ЄС]] 52 % (головним чином [[Франція]] 10 %, [[Нідерланди]] 9 %, [[Італія]] 7 %, [[Велика Британія]] 7 %, [[Бельгія]] та [[Люксембург]] 5 %), [[США]] 9 %, [[Японія]] 5 %.

Водночас Німеччина [[експорт]]ує машинобудівну продукцію, автомобілі, хімічну продукцію, метали та вироби з металу, продукти харчування, текстиль. Головними експортними партнерами Німеччини є країни [[ЄС|Європейського Союзу]] 56 % ([[Франція]] 11 %, [[Велика Британія]] 8 %, [[Італія]] 8 %, [[Нідерланди]] 6 %, [[Бельгія]] та [[Люксембург]] 5 %), а також [[США]] 10 % та [[Японія]] 2 %.

{{див|Корисні копалини Німеччини|Історія освоєння природних ресурсів Німеччини|Гірнича промисловість Німеччини}}

=== Сільське господарство ===

Понад третина території Німеччини зайнята [[Сільське господарство|сільським господарством]]. Переважно вирощуються [[зернові]], [[картопля]], [[цукрові буряки]], рослини, з яких виробляється олія. Німеччина&nbsp;— лідер-виробник [[Хміль|хмелю]], з якого виробляється понад 5,5 тис. ґатунків [[пиво|пива]]. На півдні країни (особливо в долинах річок [[Рейн]] та [[Везер]]) вирощується [[виноград]].

== Населення ==
{{див|Населення Німеччини}}
[[Файл:Berlinale2007.jpg|міні|200px|[[Берлін]]&nbsp;— окрема [[федеральна земля]] та найбільше місто за кількістю населення.]]
[[Файл:Hamburg Rathaus.jpg|міні|200пкс|[[Гамбурґ]]&nbsp;— друге за кількістю населення місто Німеччини.]]

Населення Німеччини&nbsp;— 81,8 мільйона мешканців, із них 73,8 мільйона з німецьким, а 8 мільйонів з іноземним громадянством. У 2010&nbsp;р. у країні проживало 65&nbsp;млн німців та 15,5&nbsp;млн іноземців. Найбільші групи&nbsp;— [[турки]] й [[курди]] (3,2 млн), [[поляки]] (1,6 млн), вихідці з країн СНД (українці, [[росіяни]], [[євреї]], російські [[німці]] (1,4 млн), вихідці з країн Західної Європи та Балкан (2,9 млн), вихідці з країн Азії (1,6 млн).

Демографічний розподіл по найбільших містах Німеччини:
{| class="wikitable sortable zebra" style="text-align:right; font-size:90%;"
|- class="hintergrundfarbe5" style="text-align:center;"
! Конурбація !! Населення<br/>міста !!Населення<br/>агломерації !! Населення<br/>області
|-
| style="text-align:left;"| [[Берлін]] || 3.450.000 || 4.300.000 || 5.950.000
|-
| style="text-align:left;"| [[Гамбурґ]] || 1.780.000 || 2.600.000 || 4.270.000
|-
| style="text-align:left;"| [[Мюнхен]] || 1.330.000 || 2.000.000 || 5.200.000
|-
| style="text-align:left;"| [[Кельн]] || 1.000.000 || 1.900.000 || 11.690.000
|-
| style="text-align:left;"| [[Франкфурт на Майні]] || 670.000 || 1.930.000 || 5.520.000
|-
| style="text-align:left;"| [[Штутгарт]] || 600.000 || 1.800.000 || 5.290.000
|-
| style="text-align:left;"| [[Рурський регіон]]/[[Рейнсько-Рурський регіон|Рейн-Рур]] || || 4.700.000 || 11.470.000
|}

[[Файл:Cologne Germany Exterior-view-of-Cologne-Cathedral-07.jpg|міні|200пкс|[[Кельнський собор]]]]

=== Мова ===
Офіційна [[мова]]&nbsp;— [[німецька мова|німецька]]. [[Данська мова|Данська]], [[Нижньонімецька мова|нижньонімецька]], [[Нижньорейнська мова|нижньорейнська]], [[Лужицька мова|лужицька]], [[Ромська мова|ромська]], [[Північнофризька мова|північнофризька]], [[Східнофризька мова|східнофризька]], є офіційно визнаними мовами етнічних меншин. Як іноземну мову в школах вивчають [[Англійська мова|англійську]], [[Французька мова|французьку]], а також [[Латинська мова|латинську]], [[Італійська мова|італійську]] та [[Російська мова|російську мови]].

Німецька мова поділяється на 3 групи діалектів: нижньонімецькі, середньонімецькі та верхньонімецькі.
Нижньонімецькі&nbsp;— нижньофранкський, нижньоалеманський та фризький; середньонімецькі&nbsp;— саксонський, тюринзький та франкський; верхньонімецькі&nbsp;— верхньофранкський, алеманський та баварський.

=== Релігія ===

[[Конституція Німеччини]] як основний закон гарантує свободу віри та релігій в країні. Німеччина, [[Християнство|християнізована]] з [[Франкське королівство|франкських]] часів, рідний край [[Реформація|Реформації]]. Перед [[Друга світова війна|Другою світовою війною]] 2/3 німців були [[протестанти|протестантами]], 1/3 [[римо-католики|римо-католиками]]. З [[1948]] року існує об'єднання лютеранських та реформатських земельних Церков Німеччини&nbsp;— [[Євангелічна церква Німеччини]]. З [[1969]] по [[1991]] існувала окрема Євангелічна церква НДР.

Нині 29,7 % німців [[лютеранство|лютерани]] та [[протестантизм|протестанти]], 31,2 % [[католицизм|католики]], 3,9 % [[мусульмани]] та 0,1 % [[юдеї]]. У Німеччині живе приблизно 3 мільйони [[Іслам|мусульман]], близько 100&nbsp;000 православних, 380&nbsp;000 новоапостолів та 100&nbsp;000 юдеїв. Приблизно 25 відсотків населення Німеччини не належать до жодної релігійної групи.

Релігійність у країні з року в рік послаблюється: [[2010]] року [[Католицизм|католицьку церкву]] залишили понад 180 тис. прихожан, також перестали вважати себе [[протестантизм|протестантами]] понад 150 тис. німців. Попереднього року зростання кількості атеїстів теж було вражаючим&nbsp;— понад 260 тис. з обох християнських церков. Католицькі [[теолог]]и закликають до кардинальних реформ церкви<ref>[http://world.comments.ua/2011/04/07/245287/za-god-katolicheskoy-tserkovi.html За год из католической церкови ушли 180 тысяч немцев, КОММЕНТАРИИ: pro.UA]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

=== Свята Німеччини ===

У Німеччині є державні та церковні свята, загальнодержавні й такі, що святкуються тільки в певних федеральних землях, регіонах і навіть тільки в окремому місті ({{lang-de|Augsburger Friedensfest}}).

{| class="wikitable zebra" bgcolor="#DDDDFF" cellspacing="2" style="font-size:90%;"
|----- align="center" valign="top"
! Назва українською
! Назва німецькою
! Дата
! [[Баден-Вюртемберг|BW]]
! [[Баварія|BY]]
! [[Берлін|BE]]
! [[Бранденбург|BB]]
! [[Бремен (земля)|HB]]
! [[Гамбурґ|HH]]
! [[Гессен|HE]]
! [[Мекленбург — Передня Померанія|MV]]
! [[Нижня Саксонія|NI]]
! [[північний Рейн — Вестфалія|NW]]
! [[Райнланд-Пфальц|RP]]
! [[Заарланд|SL]]
! [[Вільна держава Саксонія|SN]]
! [[Саксонія-Ангальт|ST]]
! [[Шлезвіг-Гольштейн|SH]]
! [[Тюрингія|TH]]
|----- align="center" bgcolor="#F8F8FF"
| [[Новий Рік]] || Neujahr || [[1 січня]]
| X || X || X || X || X || X || X || X || X || X || X || X
| X || X || X || X
|----- align="center" bgcolor="#F8F8FF"
|[[Хрещення Господнє]] (Свято трьох волхвів)|| Heilige Drei Könige
| [[6 січня]] || X || X || ||
| || ||
| || || ||
| || || X || ||
|----- align="center" bgcolor="#F8F8FF"
|[[Страсна п'ятниця]] || Karfreitag || змінюється
| X || X || X || X || X || X || X || X || X || X || X || X
| X || X || X || X
|----- align="center" bgcolor="#F8F8FF"
| [[Великдень]] || Ostern || змінюється
| X || X || X || X || X || X || X || X || X || X || X || X
| X || X || X || X
|----- align="center" bgcolor="#F8F8FF"
| [[День міжнародної солідарності трудящих|Перше травня]] || Tag der Arbeit || [[1 травня]] || X || X || X
| X || X || X || X || X || X || X || X || X
| X || X || X || X
|----- align="center" bgcolor="#F8F8FF"
| [[Вознесіння Господнє]] || Christi Himmelfahrt || змінюється
| X || X || X || X || X || X || X || X || X || X || X || X
| X || X || X || X
|----- align="center" bgcolor="#F8F8FF"
| [[Трійця]]&nbsp;— [[Свято Святого Духа]] || Pfingstmontag || змінюється
| X || X || X || X || X || X || X || X || X || X || X || X
| X || X || X || X
|----- align="center" bgcolor="#F8F8FF"
| [[Свято Тіла і Крові Христових|Свято Тіла Христового]]||Fronleichnam || змінюється
| X || X || || || || || X
| || || X || X || X || X || || || X
|----- align="center" bgcolor="#F8F8FF"
| || Augsburger Friedensfest
| [[8 серпня]] || || X || ||
| || ||
| || || ||
| || || || ||
|----- align="center" bgcolor="#F8F8FF"
| [[Успіння Богородиці]] ||Mariä Himmelfahrt || [[15 серпня]]
| || X || || || || ||
| || || || || X
| || || ||
|----- align="center" bgcolor="#F8F8FF"
| [[День Німецької єдності|День національної єдності]] ||Tag der Deutschen Einheit || [[3 жовтня]]
| X || X || X || X || X || X || X || X || X || X || X || X
| X || X || X || X
|----- align="center" bgcolor="#F8F8FF"
| [[День Реформації]] ||Reformationstag || [[31 жовтня]]
| || || || X || || ||
| X || || || ||
| X || X || || X
|----- align="center" bgcolor="#F8F8FF"
| [[День усіх святих|День всіх святих]] ||Allerheiligen || [[1 листопада]]
| X || X || || || || ||
| || || X || X || X
| || || ||
|----- align="center" bgcolor="#F8F8FF"
| День розкаяння і молитви||Buß- und Bettag ||змінюється || || ||
| || ||
| || || ||
| || || X || || ||
|----- align="center" bgcolor="#F8F8FF"
| [[Різдво]] 1-й день|| 1. Weihnachtstag || [[25 грудня]]
| X || X || X || X || X || X || X || X || X || X || X || X
| X || X || X || X
|----- align="center" bgcolor="#F8F8FF"
| [[Різдво]] 2-й день|| 2. Weihnachtstag || [[26 грудня]]
| X || X || X || X || X || X || X || X || X || X || X || X
| X || X || X || X
|}

== Освіта ==
{{main|Освіта в Німеччині}}

[[Файл:Universitätsbibliothek Heidelberg-Fassade.jpg|міні|ліворуч|Історична будівля бібліотеки [[Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла|Гейдельберзького університету]]]]
[[Файл:Berlin-HumboldtUniversitaet-2007.jpg|міні|[[Гумбольдтський університет Берліна]] та пам'ятник [[Александер фон Гумбольдт|Александру фон Гумбольдту]]]]

Система [[освіта|освіти]] в Німеччині лише у найважливіших питаннях регулюється державою на федеральному рівні. Найбільші повноваження у розвитку і регулюванні освіти має не держава в цілому, а окремі [[федеральна земля|федеральні землі]]. Це призводить до певних розбіжностей систем освіти в 16 землях. Однак загалом система освіти в Німеччині передбачає чотири рівні: початкова освіта, двоступенева [[середня освіта]] та [[вища освіта]].

Дев'ятирічна шкільна освіта обов'язкова, загальна та безкоштовна. У початковій школі починається навчання дітей у віці від 6 років. Оцінок за успішність не ставлять, її оцінюють на словах або іншими знаками заохочення. Триває воно 4 роки (в Берліні&nbsp;— 6 років). Є три види середніх шкіл. [[Hauptschule]]&nbsp;— школа з практичним підходом і меншою кількістю складних предметів; вона має готувати до ремісничих професій. [[Realschule]] має ширший спектр предметів, ґрунтовнішу підготовку, після її закінчення учень отримує атестат про закінчену середню загальну освіту (''Mittlere Reife''). [[Гімназія|Gymnasium]]&nbsp;— найпрестижніший вид середньої освіти, оскільки тільки завершена освіта в гімназії дає право пройти випускні іспити на атестат зрілості [[Abitur]] і вступити у виш. Цікаво, що в [[Баварія|Баварії]] та [[Баден-Вюртемберг|Баден-Вюртемберзі]] вчителі, а не батьки, вирішують, куди піде дитина після початкової школи (до Hauptschule, Realschule чи Gymnasium).

Навчання в державних університетах загалом безкоштовне, однак від [[2007]] року у деяких землях введено ''Semestergebühren'' (плата за [[семестр]]), що становить близько 500 [[євро]]. Також у зв'язку з участю Німеччини у [[Болонський процес|Болонському Процесі]] ступінь [[магістр]]а скасовано [[2010]] року, натомість запроваджено двоступеневу систему «[[бакалавр]]&nbsp;— майстер» (''Bachelor&nbsp;— Master of Arts''). Найбільш давні і престижні університети Німеччини: [[Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла|Гейдельберзький університет]], [[Лейпцизький університет]], [[Гумбольдтський університет Берліна|Гумбольдтський університет]], [[Університет Фрайбурга]], [[Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана|Мюнхенський університет]], [[Тюбінгенський університет]], [[Університет Галле-Віттенберг]], [[Марбурзький університет]]. Офіційне об'єднання дев'яти найбільших технічних університетів країни має назву [[TU 9]].

Відрізняється від української [[шкала]] оцінювання роботи учнів та студентів: що менша оцінка, тим вона краща, вища. В Німеччині є оцінки від «1» (відмінно/''sehr gut, ausgezeichnet'') до «6» (погано, незадовільно/''mangelhaft''), причому можливі проміжні оцінки типу 1,1; 2,5; 4,3 і так далі.

== Наука ==
{{main|Наука в Німеччині}}

Серед [[нобелівська премія|нобелівських лауреатів]] 103 науковці Німеччини<ref>[http://nobelprize.org/ Nobel Prize] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/5EsureXKk?url=http://nobelprize.org/ |date=4 April 2006 }}, Nobelprize.org. Retrieved 19 November 2009.</ref>. Впродовж 20-го століття німецькі лауреати здобули більше нагород, ніж будь-яка інша нація, особливо в галузі природничих наук (наприклад, [[фізика]], [[хімія]], [[фізіологія]] або [[медицина]])<ref>[http://www.sciencenews.org/view/generic/id/63944/title/Swedish_academy_awards Swedish academy awards] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101005061148/http://www.sciencenews.org/view/generic/id/63944/title/Swedish_academy_awards |date=5 October 2010 }} ScienceNews web edition, 1 October 2010.</ref><ref>National Science Nobel Prize shares 1901—2009 [http://www.idsia.ch/~juergen/sci.html by citizenship at the time of the award] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110303235659/http://www.idsia.ch/~juergen/sci.html |date=3 March 2011 }} and [http://www.idsia.ch/~juergen/scinat.html by country of birth] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110306111343/http://www.idsia.ch/~juergen/scinat.html |date=6 March 2011 }}. From Jürgen Schmidhuber (2010), [http://www.idsia.ch/~juergen/nobelshare.html Evolution of National Nobel Prize Shares in the 20th Century] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140327012415/http://www.idsia.ch/~juergen/nobelshare.html |date=27 March 2014 }} at [http://arxiv.org/abs/1009.2634 arXiv:1009.2634v1] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160415163358/http://arxiv.org/abs/1009.2634 |date=15 April 2016 }}</ref>. Роботи [[Альберт Ейнштейн|Альберта Ейнштейна]] та [[Макс Планк|Макса Планка]] мали вирішальне значення для подальшого розвитку сучасної фізики, їх ідеї розвинули [[Вернер Карл Гейзенберг]] і [[Макс Борн]]<ref>Roberts, J. M. ''The New Penguin History of the World'', Penguin History, 2002. Pg. 1014. ISBN 0-14-100723-0.</ref>. Водночас їхнім відкриттям передували роботи [[Герман фон Гельмгольц|Германа фон Гельмгольца]], [[Йозеф Фраунгофер|Йозефа Фраунгофера]], [[Даніель Габріель Фаренгейт|Даніеля Габріеля Фаренгейта]]. [[Вільгельм Конрад Рентген]] відкрив [[рентгенівські промені|X-промені]], відомі в більшості мов світу як рентгенівські промені. Німеччина&nbsp;— також батьківщина численних математиків, серед них [[Карл Фрідріх Гаус]], [[Давид Гільберт]], [[Бернгард Ріман]], [[Ґотфрід Вільгельм Лейбніц]], [[Карл Веєрштрас]] і [[Герман Вейль]].

[[Файл:MPG administration building munich may 2006.jpg|міні|200пкс|Адміністративний корпус [[Товариство ім. Макса Планка|Товариства ім. Макса Планка]] в [[Мюнхен]]і]]

На сучасному етапі наукові дослідження в Німеччині здійснюються в університетах, науково-дослідних організаціях та в дослідницьких відділеннях великих корпорацій, таких як [[Siemens]] та [[Infineon]]. Важливий суб'єкт інституційного сприяння&nbsp;— [[Німецьке науково-дослідницьке співтовариство]] (DfG), основне завдання якого полягає в підтримці дослідництва у вищих школах і державних дослідницьких установах. Поруч із DfG існують й інші організації сприяння та фундації, які активно працюють у сфері сприяння дослідницькій діяльності. Важливе сприяння з боку [[ЄС|Європейського Союзу]], наприклад, в рамках адміністрованої [[Європейська Комісія|Європейською Комісією]] Рамкової дослідницької програми. В лютому [[2007]] року почала працювати [[Європейська дослідницька рада]]&nbsp;— установа фінансування фундаментально орієнтованих досліджень, створену як складова частина 7-ї Рамкової дослідницької програми ЄС (2007&nbsp;— 2013&nbsp;роки).

У сфері позауніверситетського дослідництва утворилось чотири дослідницькі організації з різними профілями і пріоритетами, які доповнюють університетські наукові програми. Науково-дослідні інститути [[Товариство ім. Макса Планка|Товариства ім. Макса Планка]] (MPG) характеризуються фундаментальними дослідженнями у нових галузях. Тематичні дослідницькі пріоритети лежать у біологічно-медичній, фізико-хіміко-технічній, соціальній та гуманітарній сферах. [[Товариство імені Фраунгофера]] (FhG) зосереджується на прикладних дослідженнях. У його інститутах проводяться, наприклад, договірні дослідження для промисловості, сервісних підприємств, державних установ. [[Товариство Гельмгольца]] (HGF) об'єднує 15 крупних науково-дослідних центрів, які надають прилади і відповідну інфраструктуру в розпорядження національних та міжнародних дослідницьких груп. У шести надцентрових дослідницьких сферах проводяться передові дослідження стратегічно-програмного спрямування. Пріоритетом інститутів [[Наукове товариство імені Лейбніца|Наукового товариства ім. Лейбніца]] (WGL) є міждисциплінарні та орієнтовані на запити дослідження. Існують численні коопераційні зв'язки з промисловістю, сферою державного управління і політики; частково здійснюється дуже тісна співпраця з університетами. Крім того діючі [[Баварська державна бібліотека]]&nbsp;— одна з найбільш значущих європейських універсальних бібліотек, а [[Державна бібліотека в Берліні]]&nbsp;— найбільша універсальна [[наукова бібліотека]] Німеччини.

== Спорт ==
[[Спорт]] в Німеччині має високу соціальну значимість. У 2006 році близько 27,5&nbsp;млн німців були членами 91 000 німецьких оздоровчих і [[спортивний клуб|спортивних клубів]]<ref>{{Cite web |url=http://www.dosb.de/de/organisation/organisation/ |title=Der Deutsche Olympische Sportbund: Organisation |accessdate=29 January 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100221080621/http://www.dosb.de/de/organisation/organisation/ |archivedate=21 February 2010 |deadurl=no }}</ref>. Німеччина займає третє місце в загально-світовому табелі рангів серед учасників [[Олімпійські ігри|Олімпійських ігор]] за всі часи їх існування. Більшість клубів прийняті до нової німецької федерації олімпійського спортивного союзу (''DOSB''). Великі успіхи були в німецьких спортсменів в інших видах спорту, таких як [[фехтування]], [[кінний спорт]], [[Боротьба (спорт)|боротьба]], [[академічне веслування]], [[веслування на байдарках і каное]], [[легка атлетика]] та [[плавання]].

=== Футбол ===
[[Файл:Vor dem Gruppenspiel Deutschland - Tschechien1.jpg|міні|200пкс|[[Збірна Німеччини з футболу]], 2004 рік]]

Найпопулярніший вид спорту в Німеччині [[футбол]]. Близько 6,68 мільйона футболістів-любителів і близько 180 000 професіоналів (''Deutscher Fußball-Bund&nbsp;— станом на 2009''<ref>[http://www.dfb.de/index.php?id=11015 ''Der DFB: Mitglieder-Statistik''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100328030938/http://www.dfb.de/index.php?id=11015 |date=28 March 2010 }} (Stand: Januar 2009)</ref>), організовані в [[Футбольна асоціація Німеччини|Німецькій футбольній асоціації]], [[Збірна Німеччини з футболу|Національна команда країни]] чотири рази здобувала [[Кубок світу з футболу]] в [[1954]], [[1974]], [[1990]] та [[2014]] роках, двічі приймала цей масштабний світовий футбольний форум&nbsp;— в [[1974]] і [[2006]] роках, останній став одним з найбільших і найуспішніших у світі спортивних дійств. Досі Німеччина&nbsp;— єдина країна Європи, яка володіє званням чемпіона світу з футболу як для чоловіків, так і для жінок. [[Бундесліга (Німеччина)|Бундесліга]] посідає друге місце у світі за середньою відвідуваністю глядачами її матчів, на те є причини, оскільки в ній грають відомі світові футбольні дружини та не менш відомі світові гравці. З німецьких футболістів найвідоміші&nbsp;— [[Франц Беккенбауер]], [[Герд Мюллер]], [[Юрґен Клінсманн]], [[Лотар Маттеус]], [[Олівер Кан]] тощо.

=== Автоспорт ===

[[Файл:Michael Schumacher 2010 Malaysia.jpg|міні|140пкс|[[Міхаель Шумахер]]&nbsp;— 7-кратний чемпіон світу [[Формула-1|Формули-1]]]]

Німеччина є однією з провідних країн у світі [[автоспорт]]у: популярні авто-перегони, успішні автомобільні «стайні», сучасні автомобілі, команди-клуби та пілоти, прийшли саме з Німеччини. Найуспішніший пілот в історії [[Формула-1|Формули-1]], за всю її історію, [[Міхаель Шумахер]], добився найзначніших досягнень в автоспорті за свою кар'єру і виграв найбільше чемпіонатів і заїздів, ніж будь-який інший пілот від часів заснування [[Формула-1|Формули-1]] в [[1946]] році, ставши одним із найбільш високооплачуваних спортсменів в історії. Серед провідних команд в автоспорті команди «[[BMW]]» і «[[Mercedes]]», що неодноразово перемагали в [[Кубок конструкторів|Кубку конструкторів]]. Команда «Порше» 16 разів вигравала гонку-ралі «[[24 години Ле-Мана]]» (''престижна щорічна гонка у Франції''). Популярні в Німеччині перегони в класі ДТМ.

=== Гандбол ===

[[Гандбольна Ліга Німеччини]] вважається найкращою лігою у світі, чоловіча збірна країни у [[2007]] році стала чемпіоном світу уже втретє. Майже 850&nbsp;000 [[гандболіст]]ів змагаються в 4600 клубах<ref>[http://www.dhb.de/indexd61c.html?id=5 ''Das Unternehmen Handball stellt sich vor]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}, auf: www.dhb.de, Abruf: 19. Januar 2010</ref> під патронатом [[Федерація гандболу Німеччини|Федерації гандболу Німеччини]]. Стає дедалі популярнішим і [[баскетбол]], особливо, завдяки успіхам [[Дірк Новіцкі|Дірка Новіцкі]], що здобув у 2007 році ''MVP'', звання найціннішого гравця [[Національна баскетбольна асоціація|Національної баскетбольної асоціації]], який став одним із найкращих гравців у світі<ref>[http://www.spiegel.de/sport/ussports/0,1518,482302,00.html ''Ehrung: Nowitzki zum MVP gewählt''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110117113842/http://www.spiegel.de/sport/ussports/0,1518,482302,00.html |date=17 January 2011 }}. Meldung vom 11. Mai 2007.</ref>. Ще раніше&nbsp;— в 1990-х роках, [[Детліф Шремпф]] (''Detlief Schrempf'')&nbsp;— як найкращий німецький баскетболіст&nbsp;— добився значних успіхів в [[НБА]].

=== Інші види спорту ===
'''Теніс'''

[[Файл:Steffi Graf (Wimbledon 2009) 4.jpg|міні|ліворуч|180пкс|<center>[[Штеффі Граф]]&nbsp;— семикратна переможниця [[Вімблдонський турнір|Вімблдону]]</center>]]

У [[теніс]]і в 1980-х і 1990-х роках в усіх на вустах були успіхи німецьких професійних [[теніс]]истів&nbsp;— [[Міхаель Штіх|Міхаеля Штіха]], [[Борис Беккер|Бориса Беккера]] і [[Штеффі Граф]], це були часи тенісного буму в країні, але відтоді цей вид спорту дещо зменшив свою популярність. [[Тімо Болл]] є одним із найкращих гравців у світі з [[настільний теніс|настільного тенісу]].

'''Велоспорт'''

[[Велосипедний спорт|Велоспорт]] також найпопулярніший індивідуальний спортивний вид в країні, а популярність його багато в чому залежить від поточних успіхів німецьких велогонщиків&nbsp;— а [[Руді Альциґ]] (в 1960 роках) і [[Ян Ульріх]] (кінець 1990-х і початку 2000-х років) є одними з найуспішніших [[Велосипедний спорт|велосипедистів]] у світі. Школа [[бокс]]у в Німеччині не втратила своєї моці, попри те, що успіхи [[Макс Шмелінг|Макса Шмелінга]] і [[Генрі Маске]] вже доволі давні. Тепер цей вид спорту розвивається в професійних клубах й патронується великими шоу-промоутерськими компаніями, серед яких найвідоміша Гамбурзька.

=== Зимові види спорту ===
[[Файл:Uschi disl 2006.jpg|міні|200пкс|[[Уші Дізль]]&nbsp;— німецька [[біатлон]]істка, дворазова [[олімпійська чемпіонка]]]]

Німецькі спортсмени у зимових видах спорту, взагалі, вважаються найуспішнішими. [[Бобслей]], [[санний спорт]], [[біатлон]], [[лижні перегони]] та [[гірськолижний спорт]]&nbsp;— це види спорту, в яких домінують німецькі атлети, виграючи численні медалі на світових чемпіонатах і [[олімпійські ігри|Олімпійських іграх]] та інших спортивних змаганнях. Черговим підтвердженням тому, стало перше загальнокомандне місце команди Німеччини в зимових [[Зимові Олімпійські ігри 2006|Олімпійських іграх 2006]] року. Німеччина приймає численні змагання з зимових видів спорту, так повелося з далекого [[1936]] року, коли в баварських містах-побратимах [[Гарміш]]і та [[Партенкірхен]]і, об'єднаних задля нагоди в [[Гарміш-Партенкірхен]] були проведені [[зимові Олімпійські ігри]], а з часом для німців зимовий спорт став найулюбленішим відпочинком.

==== Хокей ====

Ще помітніших успіхів добивалася Німеччина в [[хокей на траві|хокеї на траві]]&nbsp;— чоловіча збірна ставала чемпіоном світу в [[2002]] і [[2006]] роках, а в [[1972]], [[1992]] і [[2008]] олімпійськими чемпіонами, жіноча національна дружина в [[2004]] році також заволоділа олімпійським «золотом». Натомість, [[хокей з шайбою]] тільки почав розвиватися, але завдяки успішним виступам в Європі німецьких клубів (куди запрошуються відомі гравці зі всіх європейських країн) вдалося «підтягнути» до професійного рівня гру національної команди, котра вже «прописалася» в чільну 10 світових хокейних команд на льоду. Один з найстаріших спортивних видів в Німеччині&nbsp;— [[спортивна стрільба]]. Німецька федерація стрільби нараховує близько 1,5&nbsp;млн членів, всього в країні налічується близько шести мільйонів стрільців&nbsp;— любителів й професіоналів<ref>[http://www.dsb.de/dsb/ ''Deutscher Schützenbund''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100109175403/http://www.dsb.de/dsb/ |date=9 January 2010 }} (abgerufen am 13. Mai 2009)</ref>.

== Німецько-українські відносини ==
{{Міжнародні відносини
|Назва = Україно-німецькі відносини
|Зображення = Germany Ukraine Locator.png
|Країна1 = Німеччина
|Країна2 = Україна
|Колір1 = green
|Колір2 = orange
}}{{main|Німецько-українські відносини|Українці в Німеччині}}

Німеччина та [[Україна]] уже багато років поспіль пов'язані між собою двосторонніми стосунками. Німецькі політичні фонди здійснюють проєктну роботу в Україні з українськими партнерами. Зокрема, через [[Німецький Фонд міжнародного правового співробітництва]] Німеччина сприяє численним проєктам у сфері правового консультування. Діє [[Спілка студентів-українців у Німеччині]]. В місті Дюссельдорфі [[Німецько-український інформаційно-культурний центр]] .{{Джерело}}

Надзвичайний і Повноважний [[Посольство|Посол]] [[Україна|України]] у Федеративній Республіці Німеччина&nbsp;— [[Клімкін Павло Анатолійович]]<ref>{{Cite web |url=http://www.president.gov.ua/documents/14862.html |title=Указ Президента України № 411/2012 |accessdate=6 May 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131014173708/http://www.president.gov.ua/documents/14862.html |archivedate=14 October 2013 |deadurl=no }}</ref> (до 19 червня 2014 року)<ref>{{УПУ|542/2014|19 червня 2014|Про звільнення П.Клімкіна з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України у Федеративній Республіці Німеччина}}</ref>. Радник-посланник, заступник керівника місії&nbsp;— [[Химинець Василь Васильович]]<ref>{{Cite web |url=http://germany.mfa.gov.ua/ua/embassy/diplomats |title=Співробітники Посольства України в Німеччині // Сайт Посольства України у ФРН |accessdate=16 November 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141101141028/http://germany.mfa.gov.ua/ua/embassy/diplomats |archivedate=1 November 2014 |deadurl=no }}</ref>.

Компетенція Консульського відділу Посольства [[Україна|України]] у ФРН поширюється на федеральні землі: [[Берлін]], [[Бранденбург]], [[Саксонія-Ангальт]], [[Вільна держава Саксонія|Саксонія]], [[Тюрингія]], [[Мекленбург — Передня Померанія]]. Діють відділи посольства у [[Бонн]]і, генеральні консульства України у [[Франкфурт-на-Майні|Франкфурті-на-Майні]], [[Гамбурґ|Гамбурзі]], [[Мюнхен]]і.

== Див. також ==
* [[Список міст Німеччини]]
* [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Німеччині]]
* [[Німеччина (алегорія)]]
* [[Список ссавців Німеччини]]
* [[Німецький економічний клуб]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
* Факти про Німеччину / ред. Жанет Шаян, Сабіне Гіле; пер. Володимир Шелест.&nbsp;— Франкфурт-на-Майні: Зоцієтетс-Ферлаґ, 2010.&nbsp;— ISBN 978-3-7973-1211-2
* Німецькомовні країни. Німеччина. Австрія. Швейцарія. Люксембург. Ліхштенштейн: Навчальний посібник для студентів / Кіровоградський держ. педагогічний ун-т ім. Володимира Винниченка.&nbsp;— Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2005.&nbsp;— 208 с.
* Зміна епох. Україна&nbsp;— Німеччина: Вчора. Сьогодні. Завтра &nbsp; / Коновалова І., Власішен Ю., Скрутень І., Сидор О., Карпенко Т.&nbsp;— К., 2002.&nbsp;— 96 с.
* Короткий статистичний збірник «Україна та Німеччина» / Державний комітет статистики України; Федеральне статистичне управління Німеччини.&nbsp;— К., 2000.&nbsp;— 40 с.&nbsp;— (Tacis).&nbsp;— Укр. та нім. мовами.&nbsp;— ISBN 966-95683-9-0.
* Соціально-ринкова економіка Німеччини в економічній системі ЄС: монографія / Р.&nbsp;В.&nbsp;Міхель; ред. І.&nbsp;М.&nbsp;Грабинський; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка.&nbsp;— Львів: Укр. технології, 2015.&nbsp;— 199 c.&nbsp;— Бібліогр.: с. 172—191.
* Kampers, Franz, and Martin Spahn. [http://www.newadvent.org/cathen/06484b.htm Germany] // ''[[The Catholic Encyclopedia]]''. Vol. 6. New York: Robert Appleton Company, 1909.

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Німеччина
|Вікісловник        = Німеччина
|Вікіцитати         = Німеччина
|Вікісховище        = Category:Germany
}}
* ''Н.&nbsp;В.&nbsp;Кривець, А.&nbsp;Ю.&nbsp;Мартинов''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Nimechchyna Німеччина] // {{ЕІУ|7|404}}
* Німеччина // {{Юридична енциклопедія|4}}
* [https://www.tatsachen-ueber-deutschland.de/uk Факти про Німеччину&nbsp;— портал з актуальними даними, фактами й інформацією про Німеччину]
* [http://www.deutschland.de/en www.deutschland.de]&nbsp;— Мультимовний портал про сучасну Німеччину {{ref-de}}
* [http://www.bundeskanzlerin.de/ Офіційний сайт Канцлера Німеччини] {{ref-de}}
* [http://www.dw-world.de/ Deutsche Welle&nbsp;— [[Німецька хвиля]]] {{ref-de}}
* [http://www.openstreetmap.org/browse/relation/51477 Німеччина] на [[OpenStreetMap]] {{ref-de}}
* [https://web.archive.org/web/20070612234253/https://www.cia.gov/library/publications/world-leaders-1/world-leaders-g/germany.html Глава держави та члени кабінету] {{ref-en}}
* [http://www.ukrlink.de/uk/ Українці в Німеччині]
* [[The World Factbook]]: [https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/gm.html Німеччина] {{ref-en}}
* {{dmoz|Regional/Europe/Germany}} {{ref-en}}
* [https://www.tatsachen-ueber-deutschland.de/uk/pdf-downloads-e-paper Факти про Німеччину]
{{Розташування2|nw=[[Північне море]]|n={{DEN}}|ne=[[Балтійське море]]|w={{NED}}<br/>{{BEL}}<br/>{{LUX}}|e={{POL}}|sw={{FRA}}<br/>{{CHE}}|s={{AUT}}|se={{CZE}}<br/>{{AUT}}}}

{{Німеччина в темах}}{{Navboxes
| list  =
{{Європа}}
{{G7}}
{{Рада Європи}}
{{ЄС}}
{{НАТО}}
{{Шенгенська зона}}
{{WEU}}
{{ОЧЕС}}}}
{{Authority control}}
{{ВП-портали|Німеччина}}

[[Категорія:Німеччина| ]]
[[Категорія:Країни ЄС]]
[[Категорія:Республіки]]
[[Категорія:Країни НАТО]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Велика сімка]]
[[Категорія:Велика вісімка]]
[[Категорія:Федеративні держави]]
[[Категорія:Германомовні країни і території]]
[[Категорія:Держави-члени ООН]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1871]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1949]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1990]]