Перегляд вихідного коду сторінки Німецька мова

{{Картка:Мова
| Колір = індоєвропейська
| Назва = Німецька мова
| Самоназва = Deutsch
| Поширена_в=[[Австрія]], [[Бельгія]], [[Італія]] ([[Південний Тіроль]]), [[Ліхтенштейн]], [[Люксембург]], [[Німеччина]], [[Швейцарія]], [[Франція]] ([[Ельзас]] і [[Лотарингія]]), [[Данія]] (Північний Шлезвіґ), [[Намібія]], [[ПАР]], [[Чилі]].
| Регіон=Центральна та Західна [[Європа]]
| Кількість_мовців= (перша мова) 120 млн.<br />(друга мова) 22 млн.
| Місце=9
| Класифікація=[[Індоєвропейські мови|Індо-Європейська]]<br />&nbsp;[[Германські мови|Германська]]<br />&nbsp;&nbsp;[[Західно-германські мови|Західно-германська]]<br />&nbsp;&nbsp;&nbsp;[[Верхньонімецька мова]]
| Державна={{AUT}}, {{BEL}},<br />{{LIE}}, {{LUX}},<br />{{GER}}, {{SUI}},<br /> {{EU}}
| Офіційна=(на регіональному рівні):<br />{{DEN}}, {{ITA}}, {{POL}}.
| Регулює=-
| ISO_639=de
| ISO_639-2=ger (B) / deu (T)
| ISO_639-3=deu
| Зображення = Map German World.png
| Ширина_зображення = 275px
| Підпис = Розповсюдження німецької мови:<br />
<div style='text-align: left; direction: ltr; margin-left: 1em;'>
{{legend|#ff9900|Офіційна мова}}
{{legend|#ffcc00|Широко вживана та зрозуміла і/або друга офіційна}}
{{legend|#ff6633|Вживана на регіональному рівні}}
</div>
| SIL=GER
|}}

'''Німе́цька мо́ва''' ({{lang-de|Deutsch}} або ''deutsche Sprache''; [[Германські мови|австро-баварська]] ''Deitsch'', [[Германські мови#Західна підгрупа|алеманська]] ''Dütsch'' і ''Deitsch'', [[Нижньонімецька мова|нижньнонімецька]] ''Düütsch'', [[Нижньонімецька мова|нижньосаксонська]] ''Duuts'', [[Германські мови|ріпуарська]] ''Dütsch'', [[Фризька мова|фризька]] ''Dútsk'', [[Фризька мова|західнофризька]] ''Düütsk'', [[Люксембурзька мова|люксембурзька]] ''Däitsch'', [[Германські мови|лімбурзька]] ''Duits'', {{lang-yi|''דײַטש''}}) належить до [[германські мови|германської]] групи мов, [[індоєвропейські мови|індоєвропейської]] сім'ї мов, державна мова в [[Німеччина|Федеративній Республіці Німеччині]], [[Австрія|Австрії]], [[Швейцарія|Швейцарії]], [[Ліхтенштейн]]і, [[Люксембург|Люксембурзі]] та [[Бельгія|Бельгії]].

Спорідненими мовами є [[нідерландська мова|нідерландська]], [[данська мова|данська]], [[шведська мова|шведська]], [[норвезька мова|норвезька]], [[англійська мова|англійська]].

Німецька мова, поряд з [[англійська мова|англійською]], [[іспанська мова|іспанською]], [[італійська мова|італійською]] та [[французька мова|французькою]], є однією з найвідоміших та найпопулярніших європейських мов у наш час, якою написана друга за величиною після англійської кількість наукових праць, художніх творів та публіцистичних текстів. У другій половині ХІХ ст.&nbsp;— на початку ХХ ст. німецька мова була чи не найпопулярнішою мовою вчених.

== Поширення і статус ==
{{main|Німецька мова в Європі}}

=== Як офіційна головна мова ===
* [[Німеччина]] (близько 80&nbsp;млн носіїв)
* [[Австрія]] (7,5&nbsp;млн носіїв)
* [[Ліхтенштейн]]

=== Як одна з офіційних мов ===
* [[Бельгія]] (поряд з [[французька мова|французькою]] та [[нідерландська мова|нідерландською]])
* [[Італія]] (на рівні регіону [[Трентіно-Альто-Адідже|Південний Тіроль]], поряд з [[італійська мова|італійською]]; близько 300 тис. носіїв)
* [[Люксембург (держава)|Люксембург]] (близько 300 тис. носіїв; використовується поряд з [[люксембурзька мова|люксембурзькою]] та [[французька мова|французькою]])
* [[Швейцарія]] (75 % німецька, 4-6&nbsp;млн носіїв, використовується поряд з [[французька мова|французькою]], [[італійська мова|італійською]] та [[ретороманська мова|ретороманською]])

=== Як мова національних меншин ===
[[Файл:Knowledge German EU map.png | right | thumb | 290px | Рівень знання німецької мови в [[ЄС]], Швейцарії, Хорватії та Туреччині]]

* [[Бразилія]]&nbsp;— 1 900 000
* [[США]]&nbsp;— 1 483 100
* [[Франція]]&nbsp;— 1 200 000
* [[Росія]]: Європейська частина&nbsp;— 75 000, [[Сибір]]&nbsp;— 767 300
* [[Казахстан]]&nbsp;— 358 000
* [[Аргентина]]&nbsp;— 300 000
* [[Парагвай]]&nbsp;— 200 000
* [[Польща]]&nbsp;— 173 000
* [[Австралія]]&nbsp;— 150 000
* [[Чилі]]&nbsp;— 150 000
* [[Угорщина]]&nbsp;— 145 000
* [[Канада]]&nbsp;— 128 350
* [[Румунія]]&nbsp;— 70 000
* [[Чехія]]&nbsp;— 50 000
* [[Нідерланди]]&nbsp;— 47 775
* [[Україна]]&nbsp;— 38 000
* [[Намібія]]&nbsp;— 30 000
* [[Данія]]&nbsp;— 20 000
* [[Словаччина]]&nbsp;— 12 000
* [[Хорватія]]&nbsp;— 11 000
* [[Молдова]]&nbsp;— 7300
* [[Латвія]]&nbsp;— 3780
* [[Естонія]]&nbsp;— 3460
* [[Литва]]&nbsp;— 2060

== Варіанти мови ==

=== Діалекти ===

{{Main|Діалекти німецької мови}}
[[Файл:Brockhaus 1894 Deutsche Mundarten.jpg | 400px | right | thumb | Карта німецьких діалектів (Karte der deutschen Mundarten von 1894)]]
[[Файл:Niederdeutsche Dialekte seit 1945 BRD.PNG | 300px | right | thumb | Нижньонімецькі діалекти]]
[[Файл:Mitteldeutsche Mundarten.png | 250px | right | thumb | Средньонімецькі діалекти]]
[[Файл:Oberdeutsche Mundarten.png | 200px | right | thumb | Південнонімецькі діалекти]]

Усі німецькі діалекти належать до [[Західногерманські мови|західногерманського]] [[діалектний континуум|діалектного континууму]], до якого входить також [[нідерландська мова]]. На території сучасних [[Німеччина|Німеччини]], [[Австрія|Австрії]], [[Швейцарія|Швейцарії]], [[Люксембург]]а, [[Ліхтенштейн]]а, [[Італія|Італії]] і [[Нідерланди|Нідерландів]] вирізняють три великі групи діалектів: [[нижньонімецькі діалекти|нижньонімецькі]] ([[:de:Niederdeutsch|Niederdeutsch]]), [[средньонімецькі діалекти|средньонімецькі]] ([[:de:Mitteldeutsch|Mitteldeutsch ]]) і [[Південнонімецькі діалекти|південнонімецькі]] ([[:de:Oberdeutsch|Oberdeutsch]]), причому останні дві групи прийнято розглядати у складі [[верхньонімецька мова|верхньонімецьких діалектів]], мовним кордоном яких на півночі є [[Лінія Бенрат]]<ref> {{книга|автор = Eckhard Eggers. | заголовок = Moderne Dialekte - neue Dialektologie. Akten des 1. Kongresses der Internationalen Gesellschaft für Dialektologie des Deutschen (IGDD) am Forschungsinstitut für Deutsche Sprache "Deutscher Sprachatlas" der Philipps-Universität Marburg vom 5. bis 8. März 2003. | Місце = Steiner, Stuttgart |видавництво = | рік = 2005 | сторінок = | isbn = 3-515-08762-1}} </ref>. Окремі діалекти та мовні варіанти, що входять в кожну з цих груп, мають окрім географічних також мовні відмінності, що виникли під впливом багатьох чинників: [[Культура|культурних]], [[Географія|географічних]] та [[Історія|історичних]]. Свої особливості у фонетиці і лексиці мають [[Австрійський варіант німецької мови|австрійський]] та [[Швейцарський варіант німецької мови|швейцарський]]<ref> {{cite web|url = http://www.dialekt.ch/ | title = Website zu den Deutschschweizer Dialekten | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang = de}} </ref> варіанти, для яких характерні інша [[Артикуляція (фонетика)|артикуляція]] початкових '' p-, t-, k-'', вживання в мові іноземних слів, австріцизмів і гельвецізмів та інші особливості, не характерні для німецької мови Німеччини.

==== Нижньонімецькі діалекти ====
[[Нижньонімецький діалекти|Нижньонімецька група діалектів]] (''Niederdeutsch'',''Plattdeutsch'') поширена на півночі [[Німеччина|Німеччини]] і в східній частині [[Нідерланди|Нідерландів]]. Ніжньофранкські діалекти зазвичай виділяють (як [[діалекти нідерландської мови]]) в окрему групу<ref> {{книга | автор = Arend Mihm. | Заголовок = Sprache und Geschichte am unteren Niederrhein. Jahrbuch des Vereins für niederdeutsche Sprachforschung. | Місце = Köln | видавництво = | рік = 1992 | сторінок =}} </ref>. У списку наведено всі великі діалекти цієї групи без розрізнення області їхнього поширення. Нижньосаксонські, які також називають західно-нижньонімецькими, і східно-нижньонімецькими діалектами, об'єднуються поняттям [[нижньонімецька мова]]. Західні діалекти цієї мови відрізняються від східних насамперед у історичному контексті, оскільки мови сходу певний час зазнавали потужного впливу [[Слов'янські мови|слов'янських мов]]<ref> {{книга | автор = William Foerste. | Заголовок = Geschichte der niederdeutschen Mundarten . Deutsche Philologie im Aufriss. | Місце = Berlin | видавництво = Erich Schmidt Verlag | рік = 1957 | сторінок =}} </ref>. Деякі діалекти східно-нижньонімецького простору перетинаються з [[Східно-средньонімецькі діалекти|східно-средньонімецькими діалектами]].

* '''[[Ніжньофранкські діалекти|Ніжньофранкський]] (''[[:de:Niederfränkisch|Niederfränkisch]]'')'''
: * [[Голландський діалект|Голландський]] (''[[:de:Holländischer Dialekt|Holländisch]]'')
: * [[Брабантський діалект|Брабантський]] (''[[:de: Brabantisch|Brabantisch]]'')
: * [[Нідерландська мова в Бельгії|Фламандський]] (''[[:de:Flämische Dialekte|Flämisch]]'')
: * [[Лімбургійська мова|Лімбургійська]] (''[[:de:Limburgisch|Limburgisch]]'')
: * [[Зеландські діалекти|зеландські]] ([[:de:Seeländisch|Seeländisch]])
: * [[Нижньорейнські діалекти|Нижньорейнський]] (''[[:de:Niederrheinisch|Niederrheinisch]]'')

* '''[[Нижньосаксонські діалекти|нижньосаксонський]] (''[[:de:Niedersächsisch|Niedersächsisch]]'')'''
: * [[Вестфальський діалект|Вестфальський]] (''[[:de:Westfälische Dialekte|Westfälisch]]'')
: * [[Остфальський діалект|Остфальський]] (''[[:de:Ostfälisch|Ostfälisch]]'')
: * [[Північно-нижньосаксонський діалект|Північно-нижньосаксонський]] (''[[:de:Nordniedersächsisch|Nordniedersächsisch]]'')

* '''[[Східно-нижньонімецькі діалекти|Східно-нижньонімецький]] (''[[:de:Ostniederdeutsch|Ostniederdeutsch]]'')'''
: * [[Марксько-бранденбурзькі діалекти|Марксько-бранденбурзький]] (''[[:de:Mark-Brandenburgische Dialekte|Märkisch-Brandenburgisch]]'')
: * [[Мекленбурзько-померанські діалекти|Мекленбурзько-померанський]] (''[[:de:Mecklenburgisch-Vorpommersch|Mecklenburgisch-Vorpommersch]]'')
: * [[Задньопомеранський діалект|Задньопомеранський]] (''[[:de:Hinterpommersch|Hinterpommersch]]'')
: * [[Ніжньопрусський діалект|Ніжньопрусський]] (''[[:de:Niederpreußisch|Niederpreußisch]]'')

==== Средньонімецькі діалекти ====
[[Средньонемецкие діалекти|Середньонімецька група діалектів]] поширена в середній частині Німеччини, причому область її розповсюдження являє собою вузьку смугу, що відокремлює нижньонімецький діалекти від південнонімецьке. Средньонемецкие діалекти, як і північна група, діляться на дві частини — західну і східну. Західна здебільшого включає [[франкські діалекти]], що тривають до південнонімецьке простору. У східній частині переважають [[Тюрингський діалекти|тюрінгському-верхнесаксонські діалекти]], що займають великі території на захід від лужицької діалектної групи.

* '''[[Західно-средньонімецькі діалекти|Західно-средньонімецькі]] (''[[:de:Westmitteldeutsche Sprachen|Westmitteldeutsch]]'')'''
: * [[Средньофранкські діалекти|Средньофранкський]] ([[:de:Mittelfränkisch|Mittelfränkisch]])
: * [[Рейнсько-франкські діалекти|Рейнсько-франкський]] (''[[:de:Rheinfränkisch|Rheinfränkisch]]'')
: * [[Гессенські діалекти|Гессенський]] ([[:de:Hessisch|Hessisch]])

* '''[[Східно-средньонімецькі діалекти|Східно-средньонімецькі]] (''[[:de:Ostmitteldeutsche Dialekte|Ostmitteldeutsch]]'')'''
: * [[Берлінсько-бранденбурзькі діалекти|Берлінсько-бранденбурзький]] (''[[:de:Berlin-Brandenburgische Dialekte|Berlin-Brandenburgisch]]'')
: * [[Лужицькі діалекти|Лужицький]] (''[[:de:Lausitzisch|Lausitzisch]]'')
: * [[Тюрінгсько-верхньосаксонські діалекти|Тюрінгсько-верхніосаксонський]] (''[[:de:Thüringisch-Obersächsische Dialektgruppe|Thüringisch-Obersächsisch]]'')
: ** [[Саксонський мова|Саксонський (верхньосаксонський)]] (''[[:de:Obersächsisch|Obersächsisch]]'', вкл.: ‘‘[[:de:Meißenisch|Meißenisch]]'', частково ‘‘[[:de:Osterländisch|Osterländisch]]'')
: * [[Сілезькі діалекти німецької мови|Сілезький]] (''[[:de:Schlesisch (deutscher Dialekt)|Schlesisch]]'')
: * [[Верхньопрусський діалект|Верхньопрусський]] (''[[:de:Hochpreußisch|Hochpreußisch]]'')

==== Південнонімецькі діалекти ====
[[Південнонімецькі діалекти|Південнонімецька група діалектів]] поширена в південній частині Німеччини, в [[Швейцарія|Швейцарії]] та [[Австрія|Австрії]]. Північна частина південнонімецького простору охоплена східно- і південно-франкськими діалектами, що належать до великої групи франкських діалектів<ref> {{cite web|url = http://www.mlwerke.de/me/me19/me19_474.htm # Kap_III|title = Fränkische Zeit. Anmerkung: Der fränkische Dialekt|author = Friedrich Engels.|Date =|work =|publisher =|accessdate = 2011-11-12|lang = de}} </ref>, продовжуються на північно-заході до [[Нідерланди|Нідерландів]] та [[Бельгія|Бельгії]]. Відповідно, західну і східну частину займають дві найбільші групи — алеманські<ref>{{cite web|url=http://www.gottenheim.de/Dialekt/alemanne.htm|title=Alemannisch|author=|date=|work=|publisher=|accessdate=2011-11-12|lang=de}}</ref> і баварські діалекти<ref>{{cite web|url=http://sprachatlas.bayerische-landesbibliothek-online.de/|title=Bayerische Landesbibliothek Online. Sprechender Sprachatlas von Bayern|author=|date=|work=|publisher=|accessdate=2011-11-12|lang=de}}</ref>

* '''[[Франкські діалекти|Франкський]] (''[[:de:Fränkische Sprachen|Fränkisch]]'')'''
: * [[Східно-франкські діалекти|Східно-франкський]] (''[[:de:Ostfränkische Dialektgruppe|Ostfränkisch]]'')
: * [[Південно-франкські діалекти|Південно-франкський]] (''[[:de:Süd-Rheinfränkische Dialektgruppe|Südfränkisch]]'')

* '''[[Алеманський діалект|Алеманський]] / [[Швейцарський діалект|Швейцарський]] (''[[:de:Alemannische Dialekte|Alemannisch]]'' / ''[[:de:Schweizerdeutsch|Schweizerdeutsch]] '')'''
: * [[Швабський діалект|Швабський]] (''[[:de:Schwäbische Dialekte|Schwäbisch]]'')
: * [[Нижньоалеманські діалекти|Ніжньоалеманський]] (''[[:de:Niederalemannisch|Niederalemannisch]]'')
: * [[Верхньоалеманський діалект|Верхньоалеманський]] (''[[:de:Hochalemannisch|Hochalemannisch]]'')
: * [[Гірськоалеманський діалект|Гірськоалеманський]] (''[[:de:Höchstalemannisch|Höchstalemannisch]]'')

* '''[[Баварський діалект|Баварський]] (''[[:de:Bairische Dialekte|Bairisch]]'')'''
: * [[Північно-баварський діалект|Північно-баварський]] (''[[:de:Nordbairisch|Nordbairisch]]'')
: * [[Средньобаварський діалект|Средньобаварський]] (''[[:de:Mittelbairisch|Mittelbairisch]]'')
: * [[Південно-баварський діалект|Південно-баварський]] (''[[:de:Südbairisch|Südbairisch]]'')

== Історія ==

=== Розвиток ===
[[Файл:Map German World.png | thumb | 300px | Карта поширення. У німецькому мовному ареалі впродовж усього середньовіччя існували територіально роздроблені політичні структури. Це призвело до утворення і паралельного розвитку великого числа різних діалектів німецької]]

Слово '''{{langi | de | Deutsch }}''' утворено від давньогерманського {{langi | gem | thioda, thiodisk }} і означає «говорить мовою народу», «народний», на відміну від говорить [[латинська мова|латиною]]. Латинське {{langi | gem | theodisce }} , утворене на його основі і що вперше з'явилося в доповіді [[Апостольський нунцій|нунція]] Грегора синоду в 786 році н.&nbsp;е., описувало народи, що не говорять на латинській, зокрема німецькі (у тому числі і [[Голландська мова|голландською мовою]]).

Сучасна літературна німецька мова ({{langi | de |Hochdeutsche Sprache}}, або {{langi | de | [[Hochdeutsch]]}}) розвинулась на основі верхньо-(південно-) і середньонімецьких [[діалект]]ів (докладніше див [[Німецькі діалекти]]), які зазнали у VI—VIII століттях н.&nbsp;е.. так зване [[друге пересування приголосних]], поступово вона також чинила вплив на діалекти, які не піддалися цьому процесу. Варто зауважити, що вживання прикметників '' hoch '' (нім. '' високий '', '' верхній '') і '' niedrig (nieder-)'' (нім. '' низький '', '' нижній '') в даному випадку описує регіональної мови, а не його якісну оцінку.

[[Середньовіччя]] послужило початком розвитку нової письмової та усної літературної німецької мови.

У [[1521]] [[Лютер Мартін|Мартіном Лютером]] було перекладено на тоді ще не усталену новонімецьку письмову мову ({{langi | de | Neuhochdeutsch }}) [[Новий Заповіт|Новий]], а в [[1534]]&nbsp;— [[Старий Заповіт]], що, на (спірну) думку вчених, вплинуло на розвиток мови цілих поколінь, тому що вже в XIV столітті було помітно поступовий розвиток загальнорегіональної письмової німецької мови, яку також називають ''ранньою новою німецькою мовою '' ({{langi | de | Frühneuhochdeutsch }}). Створення літературної письмової німецької мови було в основному завершено в XVII столітті .

На відміну від більшості європейських країн, літературна мова яких ґрунтується на діалекті столиці, німецька літературна мова є чимось «середнім» між середньо- і верхньонімецькими діалектами і вважається місцевою тільки в [[Ганновер]]і. У ''' північній частині ''' [[Німеччина|Німеччині]] ця мова поширилася у сферах державного управління і шкільної освіти під час [[Реформація|Реформації]]. В епоху розквіту [[Ганза|Ганзи]] по всій північній Німеччині панували нижньонімецькі діалекти і [[нідерландська мова]]. З часом літературна німецька в північних регіонах Німеччини практично витіснила місцеві діалекти, які лише частково збереглися до сьогоднішнього часу. У ''' центрі і на півдні ''' Німеччини, де мова спочатку була більше схожа на літературну, населення зберегло свої діалекти.

=== Періоди історії німецької мови ===
* [[750]]—[[1050]]: [[давньоверхньонімецька мова]] {{langi | de | Althochdeutsch }}
* [[1050]]—[[1350]]: [[Середньоверхньонімецька мова]] {{langi | de | Mittelhochdeutsch }}
* [[1350]]—[[1650]]: [[Ранньоверхньонімецька мова]] {{langi | de | Frühneuhochdeutsch }}
* З [[1650]]: [[Нововерхньонімецька мова]], сучасна німецька мова {{langi | de | Neuhochdeutsch }}

=== Перші словники ===
{{main | Словники німецької мови }}
* [[Аделунг, Йоганн Крістоф|Йоганн Крістоф Аделунг]] випустив в [[1781]] перший великий [[словник]].
* [[Брати Грімм]] в [[1852]] почали створення великого Словника німецької мови ({{langi | de | Deutsches Wörterbuch }}), Який був завершений лише в [[1961]].

== Фонетика і фонологія ==

Німецька [[фонетика]] та [[фонологія]] — це насамперед фонетична і фонологічна системи літературної німецької мови, оскільки сама німецька мова неоднорідна, має декілька стандартних варіантів у залежності від країни поширення і багато [[Діалекти німецької мови|діалектів]], кожен з яких має свої власні фонетичні особливості<ref> {{книга|автор = König, Werner. | заголовок = Phonologische Regionalismen in der deutschen web | url = http://faql.de/lokalkolorit.html # ig | title = richtich oder richtick - was ist richtig? | Author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang = de}} </ref>.

Наприкінці [[XVIII століття]] еталонною німецькою вимовою вважалася саксонська, що пояснюється сильним впливом саксонських діячів мистецтва і науки на [[Культура Німеччини|німецьку культуру]]. Уже в XIX столітті вимова, характерна для мови жителів північної Німеччини, істотно зміцнила свої позиції, що, з одного боку, було пов'язане з посиленням [[Пруссія|Пруссії]] і створенням під її егідою об'єднаної [[Німецька імперія|Німецької імперії]], з другого — стандартами північнонімецької вимови, що вже зміцнилися в усному мовленні.

Це вимова вперше було кодифікована в «Сценічній вимові» (''Deutschen Bühnenaussprache'') [[Теодор Зібс|Теодора Зібса]] в [[1898]] році. Сучасні [[Орфоепічний словник|орфоепічні словники]] загалом лише з невеликими відхиленнями відповідають нормам, встановленим Зібсом. Так, наприклад, сучасна вимова звуку [[Альвеолярний тремтячий приголосний|[r]]] вже не відповідає фонемі /r/. Сьогодні визнаними нормами вимови вважаються норми [[Конрад Дуден|Конрада Дудена]], які були наведені в його «Орфоепічному словнику» (''Duden-Aussprachewörterbuch'')<ref> {{книга | автор = | заголовок = Seminar für Sprachmethodik: Phonologie. Ein sprachwissenschaftliches Lehrbuch. | Місце = Bonn | видавництво = Verlag für Kultur und Wissenschaft | рік = 2000 | сторінок =}} </ref>, що розкриває всі основні правила фонетики і фонології, але водночас, не завжди відображає сучасний стан німецької вимови. Причиною цих невідповідностей є зміна в мові німців, пов'язана з низкою факторів, серед яких чільне місце займає вплив сучасної [[Культура США|західної культури]]. Проте норми літературної німецької мови та її фонетики та фонології продовжують викладатися в німецьких школах та вищих навчальних закладах<ref> {{книга | автор = Hirschfeld U. | заголовок = Welche Aussprache lehren wir? In: Jahrbuch Deutsch als Fremdsprache. | Місце = | видавництво = | рік = 1997 | сторінки = 175-188}} </ref>.

=== Система голосних і приголосних звуків ===

[[Фонетика]] німецької мови нараховує 44 [[Звук|звуки]], серед яких розрізняють 16 [[Голосні|голосних]], 3 [[Дифтонг|дифтонги]], 22 [[приголосні]] і 3 [[африкат]]и (звукосполучення [kv] та [ks] часто розглядають як африкати, проте в [[МФА]] вони не враховуються)<ref> {{книга|автор = Носков С. А. | заголовок = Німецька мова для вступників до вузів. | Місце = Мн. | Видавництво = | рік = 2002 | сторінок = 415 | isbn = 985-06-0819-6}} </ref>. Крім стандартного набору звуків в німецькій можуть бути використані також звуки [[Неогубленний голосний заднього ряду середньо-нижнього підйому|[ʌ]]] ('' D'' 'u''' blin''), [[ненаголошений голосний переднього ряду нижнього підйому|[æ]]] ('' C'' 'a''' nberra''), [[Шва|[ə:]]] (''New J'''er''' sey''), [[Огубленний голосний заднього ряду середньо-нижнього підйому|[ɔ:]]] (''H'''a'''ll''), [[Огубленний голосний переднього ряду нижнього підйому|[ɶ:]]] (''Chef d''''ɶu'''vre''), [[Дзвінкий лабіовелярний апроксимант|[w]]] ('''''W'''aterproof''), [[Глухий зубний щілинний приголосний|[θ]]] (''Commonweal'''th'''''), [[Дзвінкий зубної щілинний приголосний|[ð]]] (''Ciuda'''d'''Trujillo''), [[Дзвінкий постальвеолярний африкат|[ʤ]]] ('''''G'''in''), які використовуються переважно в словах іноземного походження.

У залежності від положення язика німецькі голосні поділяються на [[Голосні переднього ряду|голосні переднього]] (''i, e, ä, ö, ü'') і [[Голосні заднього ряду|заднього ряду]] (''a, o, u''). Вони бувають довгими і короткими, причому 8 голосних літер дають 16 голосних звуків. Тривалість голосних пов'язується з якістю складу, який вони утворюють. Тож розрізняють відкриті (що закінчуються на голосний або складаються з одного голосного) і закриті [[склад]]и (що закінчуються на одну або кілька приголосних). [[Дифтонг]]ом називається злита вимова в одному складі двох голосних. Залежно від участі голосу німецькі приголосні поділяються на [[Глухий приголосний|глухі]], [[Дзвінкий приголосний|дзвінкі]] ([[Проривні приголосні|проривні]] та [[Щілинні приголосні|щілинні]]) і [[Сонорні приголосні|сонорні]] (звучні). [[Африкат]]ом називають злиту вимову двох приголосних.

=== Наголос ===

Словесний наголос в німецькій мові носить фіксований характер і майже не змінює свого положення в слові. У кореневих словах наголос падає, як правило, на перший склад, в словах з [[префікс]]ами наголос падає або на перфікс, або на [[Корінь (лінгвістика)|корінь]]. Тож виділяють наголошені (''un-, ur-, ab-, auf-, aus-, bei-, ein-, mit-, nach-, vor-, zu-'') і ненаголошені префікси (''be -, ge-, ent-, emp-, er-, miss-, ver-, zer-''), які ще називають напівпрефіксами і префіксами (наголошеність є однією з причин протиставлення цих [[афікс]]ів). Більшість німецьких [[Суфікс|суфіксів]] ненаголошені, проте існує ціла група наголошених суфіксів (''-ist,-ent,-ant,-ee,-eur,-ion,-tät,-ur,-at,-it, -ot,-et''). У [[Складне слово|складних словах]] наголос буває головним (зазвичай падає на перший компонент слова) і другорядним. Другорядний наголос зазвичай падає на другий компонент (наприклад, як у слові ''Zeít-verschiébung''), проте існують і винятки (наприклад, як у слові ''Jáhr-húndert''), а в [[Абревіатура|абревіатурах]] наголос часто падає на останню літеру (''die BRD [be: 'ɛr'de:]'').

Наголос в [[речення|реченні]] падає на смислові слова, тобто службові слова є ненаголошеними. Наголос, [[Тон (лінгвістика)|рух тону]], [[Темп мовлення|темп]] і паузи в сукупності утворюють [[Інтонація (лінгвістика)|інтонацію]]. Головний наголос у всій фразі називається [[Фразовий наголос|фразовим наголосом]], для якого характерні зниження або підвищення тону: ''Was "machen Sie?''. [[Логічний наголос]] вказує на слово, яке мовець хоче логічно виділити: ''"Er kommt heute — Er "kommt heute.''

== Граматика ==

=== Морфологія ===
{{Main|Граматика німецької мови}}

За своєю морфологічною структурою німецька мова є флективна-аналітичною. [[Флективність]] та [[аналітизм]] переважають у мові і утворюють домінанту його [[Морфологія (лінгвістика)|морфологічного ладу]]<ref> {{cite web | url = http:// wwwg.uni-klu.ac.at/eeo/Deutsch.pdf | title = Germanische Sprachen: Deutsch | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang = de}} </ref>.

* '''Флективність'''
[[Дієслово]] в німецькій мові відмінюється синтетично в [[Теперішній час|теперішньому]] ([[Präsens]]) і [[Минулий час|минулому часі]] ([[Präteritum]]); синтетично відмінюється і [[прикметник]], виступаючи в атрибутивній функції; [[субстантивації|субстантивовані]] прикметники також мають [[закінчення]] і відмінюються за [[Німецькі відмінки|відмінками]]. Практично всі займенники відмінюються синтетично, проте зустрічаються і [[супплетивмзм|суплетівні]] форми (особливо у [[Особові займенники|особових займенників]]): '' ich — meiner — mir; er — ihm; wir — uns''. Стосовно відмінювання іменників спостерігається досить своєрідна ситуація: іменники, залежно від приналежності до тої чи тої відміни (в німецькій їх чотири), відмінюються або флективно-аналітично, тобто за відмінками відмінюється не тільки іменник, але й [[артикль]] (сильне, слабке і змішане відмінювання), або тільки аналітично, коли змінюється тільки артикль, тоді як іменник залишається у всіх відмінках незмінним (жіноче відмінювання). Тільки [[порядкові числівники]] змінюються за відмінками і мають ті самі закінчення, що й прикметники.

* '''Аналітизм'''
Аналітично утворюються в німецькій мові:
* Чотири з шести дієслівних часових форм як в [[Дійсний спосіб|дійсного]], так і [[Умовний спосіб|умовного способу]] ([[Perfekt]], [[Plusquamperfekt]], [[Futur I|Futurum I]] , [[Futur II|Futurum II]]);
* Всі часові форми [[Пасивний стан|пасивного стану]];
* Умовний спосіб (Konditionalis I і Konditionalis II);
* Артикль + іменник є також аналітичним явищем, оскільки носієм [[Семантика (лінгвістика)|семантики]] є іменник, а виразником його граматичних категорій ([[рід]], [[Число (лінгвістика)|число]], [[відмінок]]) — артикль.

* '''Інкорпорація'''
[[Інкорпорація (мовознавство)|Інкорпорація]] хоча й не є домінуючим морфологічним типом німецької мови, але зустрічається в ньому доволі часто. Прикладом інкорпорації в німецькій мові є:
* Всі [[Складне слово|складні слова]]: '' Damenschuhabsatz'' — каблук жіночих черевиків.
* Злиття прийменників з артиклями: '' im'' ('' in + dem''), '' ins'' ('' in + das''), '' zum'' ('' zu + dem'') , '' zur'' ('' zu + der''), '' vom'' ('' von + dem''), '' am'' ('' an + dem''), '' ums ''('' um + das'') тощо.
* Інтерпозиція частки '' zu'' між префіксом і коренем дієслова: '' Wir haben keine Zeit, unsere Freunde an'''zu'''rufen''.

* '''Аглютинація'''
[[Аглютинація (лінгвістика)|Аглютинація]] зустрічається в німецькій мові досить рідко. Приклад аглютинації: '' der Bär — die Bär'''in''' — die Bär'''inn'''en''. [[Суфікс]] ''-in'' (''-inn'') передає лише [[жіночий рід]], а суфіксом ''-en'' виражається тільки [[множина]].

==== Артикль ====
{{Main|Артикль в німецькій мові}}

[[Артикль в німецькій мові]] — це службове слово, яке вказує на рід, число і відмінок іменника (тому його ще називають родовим словом)<ref> {{cite web | url = http://lernendeutsch.ru/?page_id = 351 | title = Німецька мова для всіх: Der Artikel. Артикль | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang =}} </ref>. Розрізняють [[Означений артикль|означені]] (''der, die, das, die'') і [[Неозначений артикль|неозначені артиклі]] ('' ein, eine, ein'', множини у неозначеного артикля немає) . Вони можуть [[Відмінювання|відмінюватися]] як [[Вказівний займенник|вказівні]] ('' dieser, jener''), [[Присвійний займенник|присвійні]] (''mein, dein, sein''), питальні (''welcher?, was für ein …?'') і неозначені (''jeder, mancher'') [[Займенник|займенники]], заперечний займенник '' kein'', а також займенники, що вживаються тільки у множині ('' alle, viele, einige, mehrere'')<ref>{{книга|автор=Heinz V.|заглавие=Das System der Artikelformen im gegenwärtigen Deutsch.|место=Tübingen|издательство=|год=1979|страниц=|isbn=3-484-10359-0}}</ref>.

{| class="standard"
|+Відмінювання артиклів
|-
! Відмінок !! Чоловічий рід !! Жіночий рід !! Средній рід !! Множина
|-
| Nominativ || ''der (ein)'' || ''die (eine)'' || ''das (ein)'' || ''die''
|-
| Genitiv || ''des (eines)'' || ''der (einer)'' || ''des (eines)'' || ''der''
|-
| Dativ || ''dem (einem)'' || ''der (einer)'' || ''dem (einem)'' || ''den''
|-
| Akkusativ || ''den (einen)'' || ''die (eine)'' || ''das (ein)'' || ''die''
|}

Неозначений артикль найчастіше виступає перед іменниками, які згадуються вперше або мало відомі. Означений артикль вживається, якщо предмет вже був згаданий, а також при наявності узгодження (іменник у формі [[Родовий відмінок|родового відмінка]], [[порядковий числівник]], прикметник в [[Ступені порівняння|Superlativ]]). Артикль може опускатися у випадках, якщо перед іменником стоїть займенник або [[кількісний числівник]], якщо іменник — назва [[Країна|країни]] (винятки: die Ukraine — Україна, die USA — США) або [[Місто|міста]] (середній рід), абстрактне поняття чи воно позначає речовину в невідомій кількості.

==== Іменник ====
{{main|Іменник у німецькій мові}}

[[Іменник у німецькій мові|Німецькі іменники]] в однині мають чотири типи відмінювання: сильне для чоловічого і середнього роду, слабке — для чоловічого роду, жіноче — для жіночого роду і змішане — для деяких іменників чоловічого та середнього роду. [[Власна назва|Власні назви]] мають закінчення ''-s'' тільки в родовому відмінку<ref> {{cite web | url = http://www.studygerman.ru/online/manual/substantiv3.html | title = Study German. Граматика німецької мови (довідник): Ім'я іменник (Substantiv) | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang =}} </ref>.

{| class="standard"
|+Відмінювання іменників в однині
|-
! Відмінок !! Сильна відміна !! Слабка відміна !! Жіноча відміна !! Змішана відміна
|-
| Nominativ || ''der Berg'' || ''der Mensch'' || ''die Frau'' || ''der Name''
|-
| Genitiv || ''des Berg(e)s'' || ''des Menschen'' || ''der Frau'' || ''des Namens''
|-
| Dativ || ''dem Berg'' || ''dem Menschen'' || ''der Frau'' || ''dem Namen''
|-
| Akkusativ || ''den Berg'' || ''den Menschen'' || ''die Frau'' || ''den Namen''
|}

Множина іменників утворюється за п'ятьма типами (1 тип — суфікс ''-e''; 2 тип — суфікс ''- (e) n'' (завжди без умлаута); 3 тип — суфікс ''-er'' (по можливості з умлаутом); 4 тип — без суфікса (з умлаутом і без); 5 тип — суфікс ''-s'' (для скорочених і складноскорочених слів, а також [[Запозичення|запозичень]]; без умлаута)<ref> {{книга | автор = Смирнова Т. Н. | заголовок = Deutsch Intensiv. Початковий етап. | місце = М. | видавництво = | рік = 2005 | сторінок = 352 | isbn = 5-329-01422-0}} </ref>.

{| class="standard"
|+Множина іменників
|-
! Тип !! Число !! Чоловічий рід !! Жіночий рід !! Средній рід
|-
| '''I''' || Однина — множина || ''der Platz — die Plätze'' || ''die Stadt — die Städte'' || ''das Jahr — die Jahre''
|-
| '''II''' || Однина — множина || ''der Junge — die Jungen'' || ''die Uhr — die Uhren'' || ''das Bett — die Betten''
|-
| '''III''' || Однина — множина || ''der Mann — die Männer'' || <center>—<center/> || ''das Bild — die Bilder''
|-
| '''IV''' || Однина — множина || ''der Vogel — die Vögel'' || ''die Tochter — die Töchter'' || ''das Gebäude — die Gebäude''
|-
| '''V''' || Однина — множина || ''der Park — die Parks'' || ''die Mutti — die Muttis'' || ''das Hotel — die Hotels''
|}

У множині все іменники відмінюються однаково. У давальному відмінку до форми множини додається ''-n'', якщо ця форма ще не має такого закінчення (або закінчення ''-s'') в називному відмінку.


{| class="standard"
|+Відмінювання іменників у множині
|-
! Відмінок !! Чоловічий рід !! Жіночий рід !! Средній рід
|-
| Nominativ ||'' die Männer'' || ''die Frauen'' || ''die Kinos''
|-
| Genitiv || ''der Männer'' || ''der Frauen'' || ''der Kinos''
|-
| Dativ || ''den Männern'' || ''den Frauen'' || ''den Kinos''
|-
| Akkusativ || ''die Männer'' || ''die Frauen'' || ''die Kinos''
|}

==== Прикметник ====
{{Main|Прикметник у німецькій мові}}

[[Прикметник у німецькій мові|Німецькі прикметники]] змінюються лише тоді, коли виступають як [[означення]] до іменників. Вони мають три типи відмінювання<ref> {{cite web | url = http://lernendeutsch.ru/?page_id=312 | title = Прикметник (Das Adjektiv). Схиляння прикметників. | Author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang =}} </ref>:

* '''Слабкий тип''' — прикметник стоїть після означеного артикля або займенників '' dieser, jener, jeder, welcher''; він має закінчення ''-en'' у всіх відмінках однини, крім називного; знахідний відмінок для жіночого і середнього роду має закінчення ''-e'', а в множині всіх відмінків має ''-en'';
* '''Сильний тип''' — перед прикметником немає означальника, означеного артикля, за винятком родового відмінка чоловічого та середнього роду в однині, де використовується слабке закінчення ''-en'';
* '' 'Змішаний тип''' — прикметник стоїть після неозначеного артикля, присвійного займенника або заперечного займенника '' kein''; сильні закінчення для називного і знахідного відмінка, слабкі — для родового і давального.

Німецькі прикметники і [[Прислівник|прислівники]] можуть змінюватися за [[Ступені порівняння|ступенями порівняння]]. Як і в українській, існує три ступені порівняння<ref> {{cite web | url = http://deutsch-lernen-mit.narod.ru/adjektiv_sr.html | title = Ступені порівняння прикметників і прислівників (Die Komparationsstufen der Adjektive) | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang =}} </ref>:

* '''Позитивний''' (Positiv) — звичайний прикметник або прислівник;
* '''Порівняльний''' (Komparativ) — до прикметника або прислівника додається суфікс ''-er'', і коренева голосна '' a, o'' або '' u'' приймає [[умлаут]];
* '''Найвищий''' (Superlativ) — додається суфікс ''-est'', і коренева голосна приймає умлаут; прикметники й прислівники в найвищому ступені завжди супроводжуються означеним артиклем або артикульованим прийменником ''am''.

==== Займенник ====
{{main|Займенник у німецькій мові}}

[[Займенник у німецькій мові|Німецькі займенники]] можуть замінювати іменники там, де це необхідно. До них відносяться [[Особовий займенник|особові]] (''ich, du, er, sie, es, wir, ihr, sie, Sie''), питальні (''wer?, Was?''), неозначені (''man, etwas, jemand, alle, alles, viele, einige'') і заперечні займенники (''nichts, niemand''), а також безособовий займенник '' es'' і займенникові прислівники<ref> {{cite web | url = http://www.studygerman.ru/online/manual/pronomen2.html|title=Study German. Граматика німецької мови (довідник): Займенник (Pronomen) | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang =}} </ref>. Всі інші займенники супроводжують іменники. Питальні та особові займенники відмінюються за трьома відмінками<ref> {{cite web | url = http://deutsch-lernen-mit.narod.ru/pronom_1.html|title=Особові займенники в німецькій мові - Personalpronomen | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang =}} </ref>, оскільки форми родового відмінка перейшли в розряд присвійних.

Деякі прикметники й прислівники не утворюють ступені порівняння за загальними правилами: ''hoch — höher — höchste'', ''gut — besser — beste''.

Присвійні займенники відповідають на питання '' wessen?'' (Чий?, Чия?, Чиє?, Чиї?). Вони відповідають особовим займенникам у родовому відмінку: '' mein, dein, sein, ihr, sein, unser, ihr, sie, Sie''. Кожний присвійний займенник узгоджується в роді, числі й відмінку з іменником, з яким він пов'язаний. В однині він відмінюється як неозначений артикль, а в множині як означений<ref> {{cite web | url = http://www.lingvotech.com/pritmestoim | title = Лінгвотек. Присвійні займенники (Possesivpronomen) | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang =}} </ref>.

Неозначено-особовий займенник '' man'' вживається, коли особа лише мається на увазі, він не перекладається українською мовою. Вся конструкція перекладається як [[безособове речення]]. Дуже часто цей займенник вживається з модальними дієсловами (''man kann, man darf'' і т. д.)<ref name=autogenerated4>{{книга|автор=Михаленко А. О.|заглавие=Deutsche Sprache // Морфология.|место=Железногорск|издательство=|год=2010|страниц=|isbn=978-5-699-20204-1}}</ref>. Безособовий займенник ''es'' вживається як підмет у поєднанні з безособовим дієсловом (''Es regnet. Es ist Sonntag. Wie geht es Ihnen? Es ist etwas passiert?''). Займенникові прислівники<ref>{{cite web|url=http://www.langues.ru/mesnade.htm |title=ЦДО: Местоименные наречия в немецком языке |author= |date= |work= |publisher= |accessdate=2011-11-06 |lang=}}</ref> служать для позначення неживих предметів. Вони бувають вказівними (утворюються з вказівного прислівника ''da'' і відповідного прийменника: '' dabei, dafür, damit, darüber, dazu'' тощо) і питальними (питальний прислівник '' wo'' і прийменник: '' wobei, wofür, womit, worüber, wozu''). Питання про іменники-назви істот утворюють інакше. Для них використовується поєднання прийменника і питального займенника '' wer'' у відповідному відмінку (''Um wen geht es?'').

==== Числівник ====
{{Main|Числівник у німецькій мові}}

[[Числівник у німецькій мові|Німецькі числівники]] поділяються на [[Кількісні числівники|кількісні]] (''eins, zwei, drei, vier, fünf, sechs'' і т. д.) та [[Порядкові числівники|порядкові]] (''erste, zweite, dritte, vierte, fünfte, sechste''). Субстантивовані числівники, що виконують часто функцію [[підмет]]а, не завжди вважаються числівниками.

Перші відповідають на питання ''«скільки?»'' і можуть бути простими (1-12, 100, 1000), складними (13-19; утворюються від одиниць і числа '' zehn'') і похідними. Кількісні числівники від 20 до 99 утворюються поєднанням в одне слово назви числівника першого порядку, прийменника '' und'' і числівника другого порядку (наприклад, 35 — '' fünfunddreißig'')<ref> {{cite web | url = http:/ / www.trilinguis.ru / linguistic / chisl / nemec-chislitelnie.aspx | title = Trilinguis: Мовний портал. Німецькі числівники | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang =}} </ref><ref> {{cite web | url = http://ru.funnygerman.com / 2009/03/zahlwort.html | title = FunnyGerman.com. Числівник (Zahlwort) | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang =}} </ref>. Утворення числівників сотень і тисяч відбувається через поєднання в одне слово кількості тисяч, потім сотні, потім вказівки складової частини числівника, відповідного числівника другого або першого порядку. Числівники, починаючи з мільйона і більше, пишуться окремо із зазначенням їхньої кількості на початку складеного числівника (наприклад, 1364819 — '' eine Million dreihundertvierundsechzigtausendachthundertneunzehn'')<ref> {{cite web | url = http://deutsch.passivhaus -info.org/index.php? go = Pages & in = view & id = 9 | title = Числівники в німецькій мові | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang =}} </ref>.

Порядкові числівники відповідають на питання ''«який?»'' і поділяються на дві групи: до 19 (до відповідного кількісного числівника додаються [[суфікс]] ''-t-'' і [[Флексія|закінчення]], наприклад, ''fünfte'' — п'ята) і від 20 і далі (до відповідного кількісного числівника додають суфікс ''-st-'' і закінчення; '' einundzwanzigste'' — двадцять перша)<ref> {{cite web | url = http :/ / www.langinfo.ru/index.php?sect_id=1989 | title = LangInfo: Числівник (Zahlwort) | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang =}} </ref>.

Для утворення числівника, що виражає дріб, до кількісного числівника потрібно додати суфікс ''-tel'' (1/4 — '' Viertel'', 3/5 — '' drei Fünftel''). [[Десятковий дріб]] читається з [[Кома|комою]] (0,348 — ''Null Komma dreihundertachtundvierzig'')<ref> {{cite web | url = http://subscribe.ru/archive/job.lang. deutlang/200907/19000947.html | title = Німецька мова - це просто. Числівник (Zahlwort) | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang =}} </ref>.

==== Прийменник ====

Німецькі [[Прийменник|прийменники]] вживаються перед іменниками і [[Особовий займенник|особовими займенниками]], таким чином визначаючи їхній [[Німецькі відмінки|відмінок]]. Виділяють три групи прийменників, які керуються відповідно [[Давальний відмінок|давальним]] (''mit, aus, nach, zu, bei, von, außer, seit, gegenüber''), [[Знахідний відмінок|знахідним]] ('' für, gegen, durch, ohne, um, bis, entlang'') або [[Родовий відмінок|родовим відмінками]] (''während, trotz, wegen, (an) statt, unweit'')<ref > {{cite web | url = http://www.studygerman.ru/online/manual/preposition.html | title = Study German. Граматика німецької мови (довідник): Прийменник (Preposition) | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang =}} </ref>.

Подвійному керуванню підпорядковані прийменники '' in, an, auf, vor, hinter, über, unter, neben, zwischen'', які можуть вживатися з знахідному і давальному відмінках. При цьому враховується, яке значення в реченні має [[присудок]]. Наприклад: '' Sie hängt ein Bild über die Couch'' (Akk.) — '' Das Bild hängt über der Couch'' (Dat.). В даному випадку важливо, яке питання слід ставити до прийменника — ''wohin?'' або '' wo?''.

==== Дієслово ====
{{Main|Дієслово в німецькій мові}}

[[Файл:Zeitformen (Schritten).jpg|450px|right|Часові ступені німецької мови]]
[[Дієслово в німецькій мові|Німецька дієслово]] мають п'ять основних категорій<ref>{{книга|автор=Мышковая И. Б.|заглавие=Времена немецкого глагола.|место=СПб.|издательство=|год=2007|страниц=96|isbn=978-5-91281-007-7}}</ref> [[Особа (лінгвістика)|особа]] (1-е, 2-е, 3-е), [[Число (лінгвістика)|число]] ([[Однина]] та [[Множина]]), [[Час (лінгвістика)|час]] ([[Минулий час|минулий]], [[Теперішній час (лінгвістика)|теперішній]] та [[Майбутній час|майбутній]]), [[Стан (лінгвістика)|стан]] ([[Активний станактивний]] та [[Пасив (лінгвістика)|пасивний]]) і [[Спосіб (лінгвістика)|спосіб]] ([[Дійсний спосіб|дійсного]], [[наказовий спосіб|наказовий]] та [[Умовний спосіб|умовний]]). Крім особово-часових форм у дієслова є також неособові форми: [[Infinitiv I]], [[Infinitiv II]], [[Partizip I]] та [[Partizip II]]<ref>{{cite web| url=http://www.edwardo.info/glagol_11.php | title = Німецькі прислівники (Partizip)| author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang =}}</ref>. Залежно від особливостей формоутворення розрізняють слабкі, сильні й неправильні дієслова<ref>{{cite web|url = http://grammade.ru/grammar/verb3grf.shtml | title = Audio-class.ru. Німецькі дієслова сильного дієвідміни | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang =}}</ref>. У залежності від керування розрізняють [[Перехідне дієслово|перехідні]], що вживаються лише з додатком у [[Знахідний відмінок|Akkusativ]], і неперехідні дієслова, які додатків не мають. Дієслова можуть бути зворотніми (позначають дію, спрямовану на дійову особу), а також модальними (дієслова '' dürfen, können, mögen, müssen, sollen, wollen'' і дієслово ''lassen'', яке часто до модальних не відносять)<ref>{{cite web|url=http://www.studygerman.ru/online/manual/verb7.html |title=Study German. Грамматика немецкого языка: Модальные глаголы |author= |date= |work= |publisher= |accessdate=2011-11-06 |lang=}}</ref>.

У німецькій мові шість часів:

* '''Präsens''' — простий теперішній час, який утворюється від інфінітивного кореня дієслова з допомогою особового закінчення. Наприклад: ''Ich '''schreibe''' einen Brief''<ref> {{cite web|url = http://deutsch.lingo4u.de/grammatik/zeiten/praesens | title = Deutsch.lingo4u.de. Präsens (Gegenwart) | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang = de}} </ref>.
* '''Präteritum''' — простий минулий час, що складається з одного смислового дієслова. Утворюється від основи другої (претерітної) форми дієслова за допомогою особового закінчення. Наприклад: '' Ich '''machte''' schon die Tür '''auf'''''. Особові закінчення у дієслів у цьому часі близькі до Präsens, за винятком першої та третьої особи однини<ref> {{cite web | url = http://deutsch.lingo4u.de/grammatik/zeiten/imperfekt | title = Deutsch.lingo4u . de. Imperfekt (Präteritum, Vergangenheit) | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang = de}} </ref>.
* '''Perfekt''' — складний минулий час. Складається зі смислового дієслова в Partizip II і [[Допоміжний дієслово|допоміжного дієслова]] ''haben'' або ''sein'' в Präsens. Наприклад: '' Ich '''habe''' die Geschichte '''erzählt'''; Ich '''bin''' zu schnell '''gefahren'''''. Допоміжні дієслова відмінюються, а їхній вибір залежить від [[Лексичне значення|лексичного значення]] смислового дієслова<ref> {{cite web|url = http://deutsch.lingo4u.de/grammatik/zeiten/perfekt|title=Deutsch. lingo4u.de. Perfekt (vollendete Gegenwart) | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang = de}} </ref>.
* '''Plusquamperfekt''' — складний минулий час, що складається зі смислового дієслова в Partizip II і допоміжного дієслова ''haben'' або ''sein'' у формі Präteritum. Наприклад: '' Er '''hatte''' den Regenschirm nicht '''genommen'''''<ref> {{cite web|url = http://deutsch.lingo4u.de/grammatik/zeiten/plusquamperfekt | title = Deutsch.lingo4u.de. Plusquamperfekt (Vorvergangenheit) | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang = de}} </ref>.
* '''Futur I''' — складний майбутній час, що складається зі смислового дієслова в Infinitiv I і допоміжного дієслова ''werden''. Наприклад: ''Ich '''werde''' um jeden Preis '''kommen'''''<ref> {{cite web | url = http://deutsch.lingo4u.de/grammatik/zeiten/futur- 1 | title = Deutsch.lingo4u.de. Futur I (Zukunft) | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang = de}} </ref>.
* '''Futur II''' — складний майбутній час, що складається зі смислового дієслова в Infinitiv II і допоміжного дієслова ''werden''. Наприклад: ''Morgen um neun Uhr abend '''werde''' ich '''gekommen sein'''''<ref>{{cite web|url= http://deutsch.lingo4u.de/grammatik/zeiten / futur-2 | title = Deutsch.lingo4u.de. Futur II (vollendete Zukunft) | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang = de}} </ref>.

{| class="standard"
|+Відмінювання дієслів в активному стані дійсного способу
|-
! Präsens Aktiv !! Präteritum Aktiv !! Perfekt Aktiv !! Plusquamperfekt Aktiv !! Futur I Aktiv
|-
| ''ich mache'' || ''ich machte'' || ''ich habe gemacht'' || ''ich hatte gemacht'' || ''ich werde machen''
|-
| ''du machst'' || ''du machtest'' || ''du hast gemacht'' || ''du hattest gemacht'' || ''du wirst machen''
|-
| ''er (sie, es) macht'' || ''er (sie, es) machte'' || ''er (sie, es) hat gemacht'' || ''er (sie, es) hatte gemacht'' || ''er (sie, es) wird machen''
|-
| ''wir machen'' || ''wir machten'' || ''wir haben gemacht'' || ''wir hatten gemacht'' || ''wir werden machen''
|-
| ''ihr macht'' || ''ihr machtet'' || ''ihr habt gemacht'' || ''ihr hattet gemacht'' || ''ihr werdet machen''
|-
| ''sie (Sie) machen'' || ''sie (Sie) machten'' || ''sie (Sie) haben gemacht'' || ''sie (Sie) hatten gemacht'' || ''sie (Sie) werden machen''
|}

Стан дієслова залежить від характеру [[підмет]]а. Він може бути активним (Aktiv — дія виходить від підмета) і пасивним (Passiv — дія спрямована на себе). У пасивному стані є всі ті самі часові форми, що й у активному. Вони утворюються за однією схемою. Präsens Passiv утворюється за допомогою допоміжного дієслова ''werden'' в Präsens і смислового дієслова в Partizip II. Präteritum Passiv — '' werden'' в Präteritum і Partizip II. Perfekt і Plusquamperfekt Passiv — ''werden'' у відповідній формі (особлива форма'' worden'') і Partizip II. Futur Passiv — ''werden'' в Futur і Partizip II.

{| class="standard"
|+Відмінювання дієслів в пасивному стані дійсного способу
|-
! Präsens Passiv !! Präteritum Passiv !! Perfekt Passiv !! Plusquamperfekt Passiv !! Futur I Passiv
|-
| ''ich werde gefragt'' || ''ich wurde gefragt'' || ''ich bin gefragt worden'' || ''ich war gefragt worden'' || ''ich werde gefragt werden''
|-
| ''du wirst gefragt'' || ''du wurdest gefragt'' || ''du bist gefragt worden'' || ''du warst gefragt worden'' || ''du wirst gefragt werden''
|-
| ''er (sie, es) wird gefragt'' || ''er (sie, es) wurde gefragt'' || ''er (sie, es) ist gefragt worden'' || ''er (sie, es) war gefragt worden'' || ''er (sie, es) wird gefragt werden''
|-
| ''wir werden gefragt'' || ''wir wurden gefragt'' || ''wir sind gefragt worden'' || ''wir waren gefragt worden'' || ''wir werden gefragt werden''
|-
| ''ihr werdet gefragt'' || ''ihr wurdet gefragt'' || ''ihr seid gefragt worden'' || ''ihr wart gefragt worden'' || ''ihr werdet gefragt werden''
|-
| ''sie (Sie) werden gefragt'' || ''sie (Sie) wurden gefragt'' || ''sie (Sie) sind gefragt worden'' || ''sie (Sie) waren gefragt worden'' || ''sie (Sie) werden gefragt werden''
|}

Статив (пасив стану, або короткий пасив) передає вже не процес дії, а його результат. Він утворюється за допомогою допоміжного дієслова ''sein'' у відповідній формі та Partizip II перехідного смислового дієслова.

[[Умовний спосіб]] (Konjunktiv — висловлює бажання або можливість) має ті самі часові форми, що й [[Дійсний спосіб|дійсний]] (Indikativ)<ref> {{cite web | url = http://deutsch.lingo4u .de / grammatik / verben / konjunktiv | title = Deutsch.lingo4u.de. Konjunktiv | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang = de}} </ref>. Präsens Konjunktiv утворюється за допомогою інфінітивної основи, суфікса ''-e'' та особового закінчення, але коренева голосна при цьому залишається незмінною. В 1-ій та 3-ій особі однини суфікс і особове закінчення зливаються, що не допускає подвоєння приголосних. Форми Präteritum Konjunktiv слабких дієслів збігаються з формами претерита дійсного способу. Форми претерита кон'юнктива сильних дієслів утворюються з основи дієслова в Претериті дійсного способу за допомогою суфікса ''-e'' і особових закінчень претерита. Кореневі голосні ''a, o, u'' отримують [[умлаут]]. Існує також цілий ряд дієслів, Präteritum Konjunktiv яких не підпорядковується загальним правилам: це неправильні дієслова ''sein (wäre), tun (täte), gehen (ginge), stehen (stände)''; неправильні дієслова '' haben (hätte), werden (würde), bringen (brächte)''; претерито-презентні дієслова (крім ''sollen'' і ''wollen''): ''dürfte, könnte, möchte, müsste, wüsste''). Perfekt Konjunktiv утворюється за допомогою допоміжних дієслів '' haben'' або '' sein'', які стоять в Präsens Konjunktiv, і смислового дієслова в Partizip II. Plusquamperfekt Konjunktiv утворюється за допомогою тих самих допоміжних дієслів в Präsens Konjunktiv та смислового дієслова в Partizip II. Futurum I і Futurum II Konjunktiv утворюються за допомогою допоміжного дієслова ''werden'' в Präsens Konjunktiv та смислового дієслова відповідно в Infinitiv I та Infinitiv II. Крім цих форм є ще дві, що не мають аналогів [[українська мова|українською мовою]]. Це Konditionalis I і Konditionalis II. Вони утворюються за допомогою допоміжного дієслова ''werden'' в Präteritum Konjunktiv і смислового дієслова в Infinitiv I і Infinitiv II.

[[Наказовий спосіб]] (Imperativ) має чотири форми<ref> {{cite web | url = http://www.langinfo.ru/index.php?sect_id=2010|title=Повелительное наклонение (Imperativ) | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang =}} </ref>: 2-а особа однини (''arbeite, nimm''), 1-а особа множини (''arbeiten wir / wollen wir arbeiten, nehmen wir / wollen wir nehmen''), 2-а особа множини (''arbeitet, nehmt'') та ввічлива форма (''arbeiten Sie, nehmen Sie''). Також наказовий спосіб можна утворити за допомогою інфінітива (''Nicht aus dem Fenster lehnen!'') або Partizip II (''Hiergeblieben!''). Наказовість в німецькій можуть висловлювати деякі граматичні конструкції (наприклад, haben/sein + zu + Infinitiv, модальне дієслово + Infinitiv).

Інфінітив (Infinitiv) і прислівник (Partizip) беруть участь у творенні різних граматичних конструкцій і часових форм.

Інфінітив утворює інфінітивні групи й конструкції з прийменником ''zu'' (інфінітивні групи типу ''um zu, ohne zu, (an) statt zu''; конструкція ''haben/sein + zu + Infinitiv'')<ref>{{cite web|url = http://eustudy.ru/infinitiv_mit_zu.php|title=Конструкція «zu + інфінітив» | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang =}} </ref> і без нього (з модальними дієсловами, дієсловами руху та іншими дієсловами-винятками). Інфінітив відіграє різні синтаксичні ролі: [[підмет]] (''Es ist eine Vergnügen, zu reiten''), [[присудок]] (''Vielleicht haben Sie die Absicht, auch unsere Vororte mit ihren schönen Palästen und Parks zu besuchen''), [[додаток (лінгвістика)|додаток]] (''Marion war von Herzen froh (darüber), in diesem schrecklichen halbzerstörten Haus nicht allein zu sein'') і [[Обставина (лінгвістика)|обставина]] (''Er fährt nach Moskau, um seine Eltern zu besuchen'').

Німецький [[дієприкметник]] буває двох видів: Partizip I (основа дієслова в Präsens і суфікс '' — (e) nd'') і Partizip II (основа дієслова, перфікс '' ge-'' і суфікс '' — (e) t'' (для слабких дієслів) або ''-en'' (для сильних дієслів))<ref>{{cite web|url=http://www.modernlib.ru/books/mishkovaya_irina/vremena_nemeckogo_glagola/read_5/|title=Мышкова И. Б. Времена немецкого глагола. Глава 8. Немецкое причастие|author=|date=|work=|publisher=|accessdate=2011-11-06|lang=}}</ref>. Перший дієприкметник часто виступає в ролі означення до іменника (''Das zu lesende Buch'') і обставини (''Aus dem Kino zurückgehend, besprachen die Leute den Film''). Другий дієприкметник вживається при утворенні складних часових форм Perfekt і Plusquamperfekt (''Mein Freund hat das Institut absolviert'')<ref>{{cite web|url=http://www.de-online.ru/index/prichastija_nastojashhego_i_proshedshego_vremeni_partizip_1_partizip_2/0-84|title=Deutsch-Online. Причастия настоящего и прошедшего времени (Partizip 1, Partizip 2)|author=|date=|work=|publisher=|accessdate=2011-11-06|lang=}}</ref>, у всіх часових формах пасивного стану (''Der Text wird / wurde nacherzählt, nachdem er zweimal vorgelesen worden ist / worden war'') і як означення до іменника в причетних групах (''Die von mir gekaufte Zeitung liegt auf dem Tisch'')<ref>{{cite web|url=http://www.langinfo.ru/index.php?sect_id=2002|title=LangInfo.ru. Причастные обороты|author=|date=|work=|publisher=|accessdate=2011-11-06|lang=}}</ref>.

=== Синтаксис ===
{{Main|Синтаксис німецької мови}}

[[Речення|Німецькі речення]] бувають [[Просте речення|простими]] та [[Складне речення|складними]]. Просте речення зазвичай складається з двох слів — [[Підмет]]а і [[Присудок|присудка]] (непоширене речення), проте може включати і другорядні члени речення (поширене речення). Складні речення складаються з двох або кількох простих речень. Відповідно, вони бувають [[Складносурядне речення|складносурядними]] (безсполучникові та сполучникові), які складаються з двох незалежних речень, і [[Складнопідрядне речення|складнопідрядними]], які складаються з головного і одного або декількох [[Підрядне речення|підрядних]])<ref> {{книга | автор = P. Eisenberg. | Заголовок = Das Wort (Bd. 1), Der Satz (Bd. 2) - Grundriß der deutschen Grammatik. | Місце = Stuttgart | видавництво = | рік = 2004 | сторінок =}} </ref>.

Зв'язок в складносурядному реченні здійснюється за допомогою сурядних сполучників ''und, aber, oder, denn, deshalb, darum, doch, dann, so, also'', а також за допомогою парних сполучників '' bald … bald, nicht nur … sondern auch, sowohl … als auch, entweder … oder''. Підрядне речення в складі складнопідрядного вводиться за допомогою підрядних сполучників ('' dass, wenn, als, weil''), відносних займенників ('' der, die, das, die''), питальних займенників ('' wer, was, welcher ''), прислівників ('' wo, wann''), питальних займенникових прислівників ('' woran, wovon, worüber'') тощо.<ref> {{книга | автор = O. Behaghel. | Заголовок = Deutsche Syntax. | Місце = Winter, Heidelberg | видавництво = | рік = 1928 | сторінок =}} </ref>. Їхній вибір залежить від виду підрядного речення. Ці речення бувають: додатковими, означальними, обставинними (місця, часу, способу дії, порівняння, ступеня, наслідку, причини, цілі, умови та поступки) і приєднувальними<ref> {{книга | автор = Снєгірьова Н. С. | заголовок = Синтаксис німецької мови. | місце = | видавництво = ОмГУ | рік = 2004 | сторінок = 149}} </ref>.

Порядок слів у німецькому реченні безпосередньо залежить від його характеру. У простому [[розповідне речення|розповідному]] реченні розрізняють прямий і зворотний порядок слів. В першому випадку мається на увазі, що всі члени речення займають лише свої чітко встановлені позиції: спершу підмет, потім присудок і другорядні члени речення<ref> {{cite web | url = http://www.partner-inform.de/news.php ? ids = 1752_all_285_ | title = О системних відмінностях в граматичному ладі німецької мови | author = Локштанова Л. | date = | work = | publisher = Partner | accessdate = 2012-01-28 | lang =}} </ref>. Наприклад, '' Der Lehrer kommt bald''. При зворотному порядку слів відбувається інверсія: '' Bald kommt der Lehrer''. При складеному або складному присудку змінна частина стає на своє місце, а незмінна переходить в кінець речення:'' Ich stimme zu''.

У питальних речень без питального слова присудок стає на перше місце в реченні: '' Hat er das gemacht?''. У питальних речень з питальним словом ('' wer?, Was?, Wann?, Wo?, Wohin?, Woher?, Wie?, Warum?, Wozu?'' Та ін) на першому місці стоїть саме питальне слово, а присудок йде за ним: '' Was hat er gemacht?''<ref> {{книга | автор = Носков С. А. | заголовок = Німецька мова для вступників до вузів. § 3. Порядок слів у питальних речень. | Місце = Мн. | Видавництво = | рік = 2002 | сторінки = 268-269 | isbn = 985-06-0819-6}} </ref>.

У заперечних реченнях найчастіше зустрічається заперечна частка ''nicht'', яка зазвичай використовується перед заперечуваним словом: '' Nicht alle verstehen das''. Однак якщо заперечується присудок, то частка опиняється в кінці речення перед незмінною частиною: '' Das weiß ich nicht''. Якщо заперечується іменник, то перед ним ставиться заперечний займенник '' kein'', який заміщає невизначений артикль і узгоджується з іменником в роді, числі і відмінку: '' Ich habe keine Zeit''. Подвійного заперечення в німецькій мові немає, тобто конструкції '' «нічого / ніколи не …»'' передається тільки одним запереченням (у цьому випадку словами '' nichts'' (ніщо) або '' niemand'' (ніхто))<ref> {{книга | автор = Носков С. А. | заголовок = Німецька мова для вступників до вузів. § 5. Порядок слів у реченнях із запереченням. | Місце = Мн. | Видавництво = | рік = 2002 | сторінки = 270-273 | isbn = 985-06-0819-6}} </ref>.

== Лексика ==

До питомих слів німецької мови відносяться [[Лексема|лексеми]], які зустрічалися ще в [[прагерманська мова|прагерманській мові]], з різних діалектів якої виникли сучасні [[германські мови]], в тому числі й німецька. Велика кількість цих слів була успадкована прагерманською мовою з [[праіндоєвропейська мова|праіндоєвропейської мови]]. До питомих німецьких слів відносяться, наприклад, такі, як '' zwei'', '' Zaun'', '' hundert'', '' Liebe'', '' Zahn'' або '' Vieh'' — найчастотніші лексеми, що зазнали невеликих змін.

[[Запозичення|Запозичені]] та іноземні слова проникли в [[Лексика|лексичну систему]] німецької мови з інших [[Індоєвропейські мови|індоєвропейських мов]], що пояснюється історичними зв'язками, а також територіальними змінами держав, де німецька мова використовувалася офіційно. Серед інших причин можна виділити схожість деяких [[Мовна система|структур]] цих мов, що дозволяло запозиченням простіше проникати в німецьку мову.

Іноземні слова можуть зберігати свої первісні вимову і [[Орфографія|орфографію]]. Прикладами запозичень з [[Латинська мова|латинської мови]] є: ''Finale'' ({{lang-la|fīnis}}), ''Wein'' ({{lang-la|vīnum}}), '' Straße'' ({{lang-la | sternere}}), '' Prozess'' ({{lang-la | cēdere}}), '' Schrift'' ({{lang-la | scrībere}})<ref> {{книга|  автор = Harald Wiese. | заголовок = Eine Zeitreise zu den Ursprüngen unserer web | url = http://www.latein.ch/sprache/etymologien/|title=Latein im Deutschen | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-08 | lang = de}} </ref>. З [[Давньогрецька мова|давньогрецької]] були запозичені: '' Meter'' ({{lang-grc | μετρώ}}), '' Thron'' ({{lang-grc | θρόνος}}),' ' Biologie ' '({{lang-grc | βίος}}), '' Theologie'' ({{lang-grc | θεός}}), '' Mathematik'' ({{lang-grc | μαθηματικός}}), '' Historie '' ({{lang-grc | ἱστορία}}), '' Chronometer'' ({{lang-grc | χρόνος}}), '' Demokratie'' ({{lang-grc | δῆμος}}), '' Arithmetik'' ({{lang-grc | ἀριθμός}})<ref> {{книга|автор = Friedrich Wolff. | заголовок = Latein und Griechisch im deutschen Wortschatz.|місце=Wiesbaden|видавництво=VMA-Verlag|рік=1999|ст=|isbn=3-928127-63-2}}</ref>. Деякі запозичення потрапили в німецьку мову з [[Іврит|івриту]], наприклад: '' Duft'' (від {{lang-he| טוֹב}} — добре) або'' Pleite'' (від {{lang-he| פלטה}} — втеча).

З [[Італійська мова|італійської мови]] прийшли слова '' Bank'', '' Bilanz'', '' Melone''; з [[Французька мова|французької]] походять '' Garderobe'', '' Toilette '', '' Pissoir''<ref> {{cite web | url = http://www.examen-europaeum.com/EEE/EEE2003/08FremdundLehnwoerter.htm | title = Fremdwörter und Lehnwörter | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-08 | lang = de}} </ref>. У свій час великий вплиив мала [[арабська мова]], з якої прийшли такі слова, як '' Matratze'' ({{lang-ar | مطرح}}), '' Elixir'' ({{lang-ar | الإكسير}}), '' Arsenal'' ({{lang-ar | دار الصناعة}}), '' Ziffer'' ({{lang-ar | صفر}}) та інші.<ref> {{книга | автор = Nabil Osman. | заголовок = Kleines Lexikon deutscher Wörter arabischer Unger. | Заголовок = Von Algebra bis Zucker. Arabische Wörter im Deutschen. | Місце = Stuttgart | видавництво = Reclam | рік = 2007 | сторінок = | isbn = 978-3-15-010609-9}} </ref>.

== Словотвір ==
{{Main|Словотвір німецької мови}}

[[Словотвір]] німецької мови розвивався дуже динаміяно. Велика кількість елементів слів, як власне німецьких, так і [[Запозичення|запозичених]], дозволяє «конструювати» найрізноманітніші слова. В [[1999]] році парламент німецької [[Землі Німеччини|землі]] [[Мекленбург-Передня Померанія|Мекленбург — Передня Померанія]] розглянув проект закону під назвою ''«Rinderkennzeichnungs-und Rindfleischetikettierungsüberwachungsaufgabenübertragungsgesetz» '' («Закон про передачу обов'язків контролю маркування яловичини»). Це слово офіційно є [[Найдовше слово німецької мови|найдовшим у німецькій мові]] (63 літери, 7 частин). У [[Німецька вікіпедія|Німецькій вікіпедії]] наводяться посилання на слово з 79 літер, створене за правилами німецького словотвору — ''[[:de:Donaudampfschiffahrtselektrizitätenhauptbetriebswerkbauunterbeamtengesellschaft|«Donaudampfschiffahrtselektrizitätenhauptbetriebswerkbauunterbeamtengesellschaft»]]'' («Товариство службовців молодшої ланки органу з нагляду за будівництвом при головному управлінні електричного обслуговування дунайського пароплавства»)<ref>{{cite web|url=http://www.gutefrage.net/frage/wie-ist-das-laengste-deutsche-wort-ohne-gedankenstriche|title=Wie ist das längste deutsche Wort (ohne Gedankenstriche)?|author=|date=|work=|publisher=|accessdate=2011-11-06|lang=de}}</ref>. В останньому слові за новими правилами правопису слід додати ще одну літеру (''… schi'''fff'''ahrt …''). Подібних складних слів в німецькій мові дуже багато<ref> {{cite web | url = http://pub.ids-mannheim.de/laufend/sprachreport/pdf/sr10-2a.pdf | title = Das längste deutsche Wort? Ein fiktives Gespräch mit wahrem Hintergrund | author = Rainer Perkuhn. | Date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang = de}} </ref>.

Місце німецького словотворення в системі мови досі до кінця не визначене. Зазвичай воно розглядається в рамках [[Лексикологія|лексикології]]<ref> {{книга | автор = Schmidt W. | заголовок = Deutsche Sprachkunde. 7. Aufl. | Місце = Berlin | видавництво = | рік = 1972 | сторінок =}} </ref> або [[Граматика|граматики]], однак, будучи пов'язаним і з граматикою, і з лексикою, словотвір має власні, тільки йому притаманні риси<ref>{{книга|автор = Jung W. |заголовок = Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. | місце = Leipzig | видавництво = | рік = 1996 | сторінок =}} </ref>. Словотвір може розглядатися як з [[Діахронія і синхронія|діахронного]], так і з [[Діахронія і синхронія|синхронного]] погляду.

Німецький словотвір виділяє прості, [[Похідне слово|похідні]] та [[Складне слово|складні слова]]. [[Словотворчі моделі німецької мови|Словотворчі моделі]] є класифікацію цих слів і включають вісім рівнів: модель кореневих слів, модель безафіксного словотвору, префіксальна, суфіксальна, префіксально-суфіксальна, модель основ з напівпрефіксами і напівсуфіксамі та означальний словотвір<ref> {{книга|автор = Зуєва А. Н., Молчанова І. Д. та ін | заголовок = Словник словотворчих елементів німецької мови. | місце = М. | видавництво = | рік = 1979 | сторінок = 536 | isbn = }} </ref>.

== Німецька абетка ==
{{Main|Німецька абетка}}
[[Файл: Vereinfachte Ausgangsschrift.png|right|thumb|200px|[[Прописні літери]] німецького алфавіту з окремими буквосполученнями]]
У [[Німецька абетка|німецькому алфавіті]] використовуються 26 пар [[Латинська абетка|латинських літер]] ([[Рядкові літери|рядкові]] та [[Великі літери|прописні]])<ref> {{cite web | url = http://www.studygerman.ru/online/alphabet/|title=Німецький алфавіт: Study German | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang =}} </ref>; літери, які позначають [[умлаут]]овані [[звук]]и (''ä'', ''ö'', ''ü'') та [[лігатура (типографія)|лігатуру]] ''ß'' ([[есцет]]) до складу алфавіту не входять. При алфавітному сортуванні ''ä'', ''ö'', ''ü'' як правило не розрізняються з відповідно ''a'', ''o'', ''u'', за винятком слів, що відрізняються тільки умлаутом, — в цьому випадку слово з умлаутом йде пізніше; ''ß'' прирівнюється до поєднання ''ss''. Часом умлаутовані літери ''ä'', ''ö'', ''ü'' прирівнюються до ''ae'', ''oe'', ''ue''. При перерахуванні німецьких літер літери '' ä'','' ö'','' ü'' стоять не поруч з відповідними літерами ''a'', ''o'' і ''u'', а в кінці списку.<ref> {{cite web | url = http://www.sprachprofi.org/german-alphabet_72670817.html|title=Das deutsche Alphabet | author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2012-01 -17 | lang = de}} </ref>. Зазвичай у словниках німецькі слова розташовуються без урахування умлаута.

{| class="standart" style="text-align:center; font-family: Arial Unicode MS, Lucida Sans Unicode, sans-serif;"
|-----
! <span style="font-size:smaller;">літера</span> !! <span style="font-size:smaller;">назва</span>
| width="1" rowspan="16" | &nbsp;
! <span style="font-size:smaller;">літера</span> !! <span style="font-size:smaller;">назва</span>
| width="1" rowspan="16" | &nbsp;
! <span style="font-size:smaller;">літера</span> !! <span style="font-size:smaller;">назва</span>
| width="1" rowspan="16" | &nbsp;
! <span style="font-size:smaller;">літера</span> !! <span style="font-size:smaller;">назва</span>
| width="1" rowspan="16" | &nbsp;
! <span style="font-size:smaller;">літера</span> !! <span style="font-size:smaller;">назва</span>
|-----
| [[A (латиниця)|A a]] || а || [[F (латиниця)|F f]] || еф || [[L (латиниця)|L l]] || ель || [[Q (латиниця)|Q q]] || ку || ([[Ü (латиниця)|Ü ü]]) || у-умлаут
|-----
| ([[Ä (латиниця)|Ä ä]]) || а-умлаут || [[G (латиниця)|G g]] || ґе || [[M (латиниця)|M m]] || ем || [[R (латиниця)|R r]] || ер || [[V (латиниця)|V v]] || фау
|-----
| [[B (латиниця)|B b]] || бе || [[H (латиниця)|H h]] || ха || [[N (латиниця)|N n]] || ен || [[S (латиниця)|S s]] || ес || [[W (латиниця)|W w]] || ве
|-----
| [[C (латиниця)|C c]] || це || [[I (латиниця)|I i]] || і || [[O (латиниця)|O o]] || о || ([[ß (латиниця)|ß]]) || есцет (ss) || [[X (латиниця)|X x]] || ікс
|-----
| [[D (латиниця)|D d]] || де || [[J (латиниця)|J j]] || йот || ([[Ö (латиниця)|Ö ö]]) || о-умлаут || [[T (латиниця)|T t]] || те || [[Y (латиниця)|Y y]] || іпсилон
|-----
| [[E (латиниця)|E e]] || е || [[K (латиниця)|K k]] || ка || [[P (латиниця)|P p]] || пе || [[U (латиниця)|U u]] || у || [[Z (латиниця)|Z z]] || цет
|-----
|}

До використання латиниці в німецькій мові для письма застосовувалися [[руни]], які після християнізації німецьких земель повністю вийшли з ужитку. До початку [[XX століття]] офіційно використовувався [[готичний шрифт]] (зокрема і в словниках, що видавалися в інших країнах)<ref> {{cite web | url = http://inyazservice.narod.ru / german_general.html | title = Види немецького письма| author = | date = | work = | publisher = | accessdate = 2011-11-06 | lang =}} </ref>. Існував також особливий [[готичний рукописний шрифт]] та [[фрактура]], які викладалися в школах до [[1941]] року. [[Антиква]] використовується спершу неофіційно з [[XIX століття]], а після [[Листопадова революція|листопадової революції 1918]] року запроваджується офіційно. За часів [[Нацисти|нацистського режиму]] готичний шрифт було повернуто і він вживався офіційно, але згодом [[нацистська пропаганда]] почала переслідувати використання готичних шрифтів, мотивуючи це гіпотетичною подібністю до [[Єврейське квадратне письмо|єврейського квадратного письма]]<ref name=Burke1998> {{Citation
 | author = Burke, Christopher
 | year = 1998
 | title = Paul Renner: the Art of Typography
 | pages = 165-167
 | url =
 | isbn = 9781568981581
 | publisher = Princeton Architectural Press
 | location = New York
}} </ref>. Зараз готичні шрифти використовуються лише з декоративною метою (назви газет, вивіски).

== Правопис ==
Німецький [[орфографія|правопис]] формувався протягом [[XIX століття]]. Значний прорив у створенні спільного правопису досягнутий завдяки [[Дуден, Конрад|Конраду Дудену]], який випустив «Орфографічний словник німецької мови» в [[1880]]. У процесі реформи німецького правопису в [[1901]] цей словник був у дещо зміненій формі визнано основою німецького офіційного правопису.

=== Сучасна реформа правопису ===
У Німеччині набув чинності остаточний варіант закону про реформу німецького правопису, що повинно спростити мову. Рішення про реформу письмової німецької мови було прийнято [[1 липня]] [[1996]] у [[Відень|Відні]] під час зустрічі міністрів культури німецькомовних країн. На розробку оновлених правил експерти витратили більше десяти років. Нові правила пунктуації та орфографії обов'язкові для всіх без винятку державних установ і системи освіти. Реформа скасовує 87 з 212 правил орфографії. Окремі слова, які писалися із прописної букви, тепер повинні писатися з рядкової й навпаки. Замість 52 правил пунктуації залишилося лише 12. Коми тепер можна ставити, керуючись більше особистим чуттям, ніж правилами, а запозичені слова дозволяється писати як у німецькій, так і в іншомовній транскрипції.

Наприкінці [[XX століття]] (після об'єднання Німеччини) керівники німецькомовних країн&nbsp;— [[ФРН]], [[Австрія|Австрії]], [[Швейцарія|Швейцарії]] та [[Ліхтенштейн]]у, а також представники держав, де компактно проживають німецькі меншини ([[Італія]], [[Румунія]] та [[Угорщина]]), прийняли рішення про проведення реформи німецької орфографії, яку планувалося завершити в серпні [[2005]].

Однак за рік до цього терміну відразу декілька провідних газет і журналів ФРН (в першу чергу ті, які входять до найбільшого видавничого концерну [[Axel Springer AG]]) заявили про повернення до традиційних правил.

Одна з найбільш консервативних і шанованих газет ФРН, " {{lang | de | Frankfurter Allgemeine Zeitung }} ", у [[1999]], як і вся країна, перейшла на нову орфографію, але вже через рік повернулася до звичного правопису. Також від нової орфографії відмовився найважливіший суспільно-політичний журнал країни " {{lang | de | Der Spiegel }} ".

На думку журналістів, нові правила правопису тільки погіршили ситуацію з німецькою мовою і призвели до масової плутанини, оскільки, згідно з опитуваннями, лише 38 % населення ФРН знайомі з новими правилами. Самі чиновники також порушують нові правила, навіть в офіційних документах.

Як стверджують, більшість письменників з самого початку відмовилися прийняти нові орфографічні правила. З усіх починань колишнього федерального канцлера ФРН [[Герхард Шредер|Шредера]] цю реформу називають «найбільш сумнівним» досягненням. У більшості держав людям надане право самим вирішувати, які правила правопису їм застосовувати. У Німеччині ж це питання стало предметом внутрішньопартійної боротьби і способом одержання дивідендів у виборців.

Населення землі [[Шлезвіг-Гольштейн]] ще в [[1998]] провело референдум і проголосувало за відмову від проведення реформи. Проте, федеральний уряд, з огляду на кошти, вже витрачені на навчання школярів за новими правилами, не бажає задкувати в проведенні реформи правопису.
В даний час реформа правопису частково переробляється, тобто проводять «реформу реформи».

З [[1 серпня]] [[2007]] набув чинності остаточний варіант закону про реформу німецького правопису, який спростив письмову мову. Нові правила пунктуації й орфографії обов'язкові для всіх без винятку державних установ і закладів системи освіти.

== Вплив німецької на українську мову ==
{{main|Германізм}}
Серед лексичних запозичень із західноєвропейських мов німецькі слова в українській мові посідають чільне місце. Перший період контактів староукраїнської та германських мов припадав на період Київської Русі (X—XI ст.), коли між нею і німецькими землями існували династичні, політичні, та економічні зв'язки. У діалектах цього часу, а пізніше і в писемних пам'ятках фіксуються [[давньоверхньонімецька мова|давньоверхньонімецькі]] та [[готська мова|готські]] запозичення '''бук''', '''князь''', '''котел''' та ін<ref>Див.: Енциклопедія «Українська мова», Київ, 2000 — стаття «Українсько-німецькі мовні зв'язки».</ref>. Нова хвиля запозичень з німецької спостерігалася за часів [[Галицьке князівство|Галицького]] (Х-ХІІ ст.), а згодом і [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського]] (XIII&nbsp;— XIV ст.) князівств (напр. '''ерцог''' ('''герцюг'''), '''біскуп''' ('''пискуп'''))<ref>Приклади за Енциклопедією «Українська мова», цитована стаття.</ref>. У ХІІІ-ХІV століттях через польську мову, а також завдяки торговельним зв'язкам із прибалтійськими німцями були запозичені такі слова як '''бpoваp, парта, верстат, клямка''' тощо<ref>Кочерган M. П. Німецькі лексичні запозичення в лівденно-західних говорах української мови // Мовознавство.&nbsp;— 1997</ref>. З початком німецької колонізації Галичини й Буковини (друга пол. XIV ст.), поширенням на теренах України Магдебурзького права, розвитком західної торгівлі та утворенням переважно вихідцями з Німеччини численних цехових організацій значно посилився приплив в українську мову слів німецького походження. У XX столітті проникнення в українську мову германізмів сприяла [[військова повинність]], яку відбувала чоловіча частина населення Галичини в польській, а згодом у австрійській арміях (пор. мову творів [[Федькович Осип-Юрій Адальбертович|Юрія-Осипа Федьковича]]). Німецька окупація [[1941]]—[[1944]] років також спричинилася до проникнення в лексику західноукраїнських говірок німецьких слів. У XX столітті лексика і фразеологія української мови збагатилася німецькими словами і виразами в галузі філософії, літературознавства, мистецтва, науки і техніки: '''аскетизм, емпіріокритицизм, трансцендентальний, колективізм, культуртрегер, публіцистика, макулатура, авторитет, конфлікт''' та ін., частина з яких була утворена в німецькій мові на основі латинських і грецьких коренів<ref>Приклади за Енциклопедією «Українська мова», цитована стаття.</ref>. За даними українських словників сучасна українська мова має близько 1000 німецькомовних лексем, повністю засваєних українською мовою. Окрім того, великий шар лексики німецького походження представлений в українській спеціальній та науковій термінології<ref>Енциклопедія «Українська мова», Київ, 2000, цитована стаття</ref>.

== Приклад ==
«Заповіт» [[Тарас Шевченко|Т.Шевченка]] німецькою мовою (переклала Ґедда Ціннер)

<table class = "wikitable" width="300">
<tr>
<td>
: '''VERMÄCHTNIS'''<br />
: Wenn ich sterbe, sollt zum Grab ihr<br />
: Den Kurgan mir bereiten<br />
: In der lieben Ukraine,<br />
: Auf der Steppe, der breiten,<br />
: Wo man weite Felder sieht,
: Den Dnepr und seine Hänge, 
: Wo man hören kann sein Tosen,<br />
: Seine wilden Sänge.<br />
: Wenn aus unsrer Ukraine<br />
: Zum Meer dann, zum blauen,<br />
: Treibt der Feinde Blut, verlaß ich<br />
: Die Berge und Auen,<br />
: Alles laß ich dann und fliege<br />
: Empor selbst zum Herrgott,<br />
: Und ich bete… Doch bis dahin<br />
: Kenn’ ich keinen Herrgott!<br />
: So begrabt mich und erhebt euch!<br />
: Die Ketten zerfetzet!<br />
: Mit dem Blut der bösen Feinde<br />
: Die Freiheit benetzet!<br />
: Meiner sollt in der Familie,<br />
: In der großen, ihr gedenken,<br />
: Und sollt in der freien, neuen<br />
: Still ein gutes Wort mir schenken.<br />
</td>
</div></td></tr></table>

''('''Джерело''': Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)''

== Примітки ==
{{примітки|2}}

== Див. також ==
* [[Німецька література]]
* [[Найдовше слово німецької мови]]
* [[Ґете-Iнститут|Інститут імені Гете]]
* [[Таблиця МФА для німецької мови]]
* [[Легенда про німецьку офіційну мову в США]]
* [[Німецька мова в США]]
* [[Афіксація в німецькій мові]]
* [[Лінгвістичний атлас Німеччини]]

== Література ==

=== Довідники, підручники ===
* Cathrine Fabricius-Hansen, Peter Gallmann, Peter Eisenberg: Der Duden in 12 Bänden — Das Standardwerk zur deutschen Sprache: Band 4. '''Grammatik der deutschen Gegenwartssprache'''. — Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus; Auflage: 7., völlig neu erarbeitete Auflage. — 1344 S. ISBN 3-411-04047-5 — одна з найповніших граматик сучасної німецької мови, що вийшла друком як 4-ий том у класичній 12-томній серії видавництва Дуден, присвяченій всім аспектам німецької мови.
* Погадала, В.&nbsp;А.&nbsp;Німецька мова. Короткий довідник. М., «Слово», 2003, 318 с. ISBN 5-8123-0155-7
* Погадала, В.&nbsp;А.&nbsp;Німецька мова. Екзаменаційний збірник. Більше 100 тем. М., «Слово», 2003, 192 с. ISBN 5-8123-0164-6

=== Словники ===
* [[:de:Liste bedeutender Wörterbücher|Список найважливіших німецьких словників]]
* ''Малоруско-нїмецкий словар'': У 2 т. / Уложили: Євгений Желеховский та Софрон Недїльский.&nbsp;— Львів, 1886.&nbsp;— VIII + 1118 + 10 с.
* ''Ruthenisch-Deutsches Wörterbuch'' / verfasst von Eugen Żelechowski und Sophron Niedzielski. Lemberg, 1886. Band I—II. [http://litopys.org.ua/djvu/zheleh_slovnyk.htm Словник у форматі DjVu]
* ''[https://docs.google.com/uc?export=download&confirm=no_antivirus&id=0B66WsjksySpuNmQzYThmMzMtYWZjNS00NWM4LWJiOGMtMWRmNTVmODJkYTVk Українсько-німецький словник]'' : 100,000 слів / Уклад. Я. Рудницький, З. Кузеля.&nbsp;— Ляйпціґ, 1943.&nbsp;— 1494 с.
* ''Німецько-український словник'': Близько 50000 слів / Уклад. В.&nbsp;М.&nbsp;Лещинська, О.&nbsp;Г.&nbsp;Мазний, К.&nbsp;М.&nbsp;Сільвестрова.&nbsp;— Київ: Рад. школа, 1959.&nbsp;— 1053 с.
* ''Новий німецько-український, українсько-німецький словник'': 45000 слів / Уклад. О.&nbsp;П.&nbsp;Пророченко.&nbsp;— Київ: Вид. «Аконіт», 1997.&nbsp;— 683 с.
* ''Великий німецько-український словник'': Близько 170000 слів / Уклад. В. Мюллер.&nbsp;— Київ: Вид. Дім «Чумацький шлях», 2005.&nbsp;— 788 с.
* ''Великий сучасний німецько-український українсько-німецький словник'' / Уклад. О.&nbsp;В.&nbsp;Чоботар, В.&nbsp;Д.&nbsp;Каліущенко, В.&nbsp;В.&nbsp;Оліфіренко.&nbsp;— Донецьк: БАО, 2009.&nbsp;— 944 с.

== Посилання ==
{{Interwiki|de|Hauptseite|німецькою|}}

=== Словники ===
* Німецько-німецькі:
: * [http://wortschatz.uni-leipzig.de/html/suche_1.html wortschatz.Uni-Leipzig.de]
: * [[:de:wikt:|Німецька Вікіпедія]]
: * [http://www.dwds.de/ dwds.de]
: * [http://woerterbuchNetz.de/ woerterbuchNetz.de]
: * [[:de:Duden|Duden]] (зараз [http://www.duden.de Видавництво словникової літератури Duden]).
* Німецько-українські:
: * [http://pereklad.online.ua/ німецько-український перекладач]
: * [http://translate.google.com.ua/ Перекладач від Гугла]
: * [http://translate.google.com.ua/toolkit/list?hl=uk#translations/active Перекладацькі інструменти від Гугла]
: * [http://translate.meta.ua/ua/direction/ukrayinsko-nimetskyi/ українсько-німецький перекладач]
* Німецько-російські:
: * [http://dict.yandex.ru/ dict.yandex.ru]
: * [http://ozali.org/deutsch-russisch ozali.org — німецько-російський російсько-німецький словник — 145'500 переказів]
: * [http://rus-ger-slovar.ru Російсько-німецький словник] (Он-лайн версія)
* Німецько-англійські:
: * [http://translator.tochka.net/ німецько-англійський перекладач]

=== Інші корисні ресурси ===
{{Wiktionary|Категорія:Німецька мова}}
* [http://www.internetpolyglot.com/ukrainian/lessons-de-uk Німецькі словникові уроки на Інтернет Поліглоті]
* [http://www.goethe.de/kiew/ Німецький культурний центр ім. Гете у Києві]
* [http://www.steinke-institut.org Steinke Institut (Інститут німецької мови)]
* [http://www.incks.com/de/german.html клавіатура німецька онлайн]
* [http://www.uni-augsburg.de/alltagssprache/ Atlas zur deutschen Alltagssprache -атлас щоденної німецької мови]
* [http://www.uni-klu.ac.at/eeo/Deutsch.pdf Eintrag zur deutschen Sprache in der Enzyklopädie des Europäischen Ostens — стаття про німецьку мову в Енциклопедії Європейського Сходу] (PDF-Datei; 146 kB)
* [http://www.dwb.uni-trier.de/ Jacob und Wilhelm Grimm: Deutsches Wörterbuch — Словник братів Грімм онлайн]
* [http://www.DSdigital.de/ Deutsche Sprache. Zeitschrift für Theorie, Praxis und Dokumentation — фаховий журнал про німецьку мову]

{{Германські мови}}
{{Мови ЄС}}

[[Категорія:Мови Європи]]
[[Категорія:Західногерманські мови]]
[[Категорія:Німеччина]]
[[Категорія:Австрія]]
[[Категорія:Швейцарія]]
[[Категорія:Мови Німеччини]]
[[Категорія:Німецька мова|*]]
[[Категорія:Статті, що повинні бути у всіх Вікіпедіях]]
[[Категорія:Мови України]]
[[Категорія:Мови Австрії]]
[[Категорія:Мови Швейцарії]]
[[Категорія:Мови Франції]]
[[Категорія:Мови Казахстану]]

{{Link FA|an}}
{{Link FA|he}}
{{Link FA|la}}
{{Link GA|ru}}

[[ab:Алман бызшәа]]
[[af:Duits]]
[[als:Deutsche Sprache]]
[[am:ጀርመንኛ]]
[[an:Idioma alemán]]
[[ang:Þēodsc sprǣc]]
[[ar:لغة ألمانية]]
[[arc:ܠܫܢܐ ܓܪܡܢܝܐ]]
[[arz:لغه المانى]]
[[ast:Idioma Alemán]]
[[ay:Aliman aru]]
[[az:Alman dili]]
[[ba:Немец теле]]
[[bar:Deitsche Sproch]]
[[bat-smg:Vuokītiu kalba]]
[[bcl:Aleman]]
[[be:Нямецкая мова]]
[[be-x-old:Нямецкая мова]]
[[bg:Немски език]]
[[bn:জার্মান ভাষা]]
[[bo:འཇར་མན་སྐད།]]
[[bpy:জার্মান ঠার]]
[[br:Alamaneg]]
[[bs:Njemački jezik]]
[[ca:Alemany]]
[[cdo:Dáik-ngṳ̄]]
[[ce:Germanhoyn mott]]
[[ceb:Inaleman]]
[[chr:ᎠᏂᏙᎢᏥ ᎧᏬᏂᎯᏍᏗ]]
[[ckb:زمانی ئەڵمانی]]
[[co:Lingua tedesca]]
[[crh:Alman tili]]
[[cs:Němčina]]
[[csb:Miemiecczi jãzëk]]
[[cu:Нѣмьчьскъ ѩꙁꙑкъ]]
[[cv:Нимĕç чĕлхи]]
[[cy:Almaeneg]]
[[da:Tysk (sprog)]]
[[de:Deutsche Sprache]]
[[diq:Almanki]]
[[dsb:Nimšćina]]
[[dv:އަލްމާނީ]]
[[el:Γερμανική γλώσσα]]
[[eml:Tedèsch]]
[[en:German language]]
[[eo:Germana lingvo]]
[[es:Idioma alemán]]
[[et:Saksa keel]]
[[eu:Aleman]]
[[ext:Luenga alemana]]
[[fa:زبان آلمانی]]
[[fi:Saksan kieli]]
[[fiu-vro:S'aksa kiil]]
[[fo:Týskt mál]]
[[fr:Allemand]]
[[frp:Alemand]]
[[frr:Tjüsch]]
[[fur:Lenghe todescje]]
[[fy:Dútsk]]
[[ga:An Ghearmáinis]]
[[gan:德語]]
[[gd:Gearmailtis]]
[[gl:Lingua alemá]]
[[gn:Alemañañe'ẽ]]
[[gu:જર્મન ભાષા]]
[[gv:Germaanish]]
[[hak:Tet-ngî]]
[[he:גרמנית]]
[[hi:जर्मन भाषा]]
[[hif:German bhasa]]
[[hr:Njemački jezik]]
[[hsb:Němčina]]
[[ht:Alman]]
[[hu:Német nyelv]]
[[hy:Գերմաներեն]]
[[ia:Lingua german]]
[[id:Bahasa Jerman]]
[[ie:German]]
[[ilo:Pagsasao nga Aleman]]
[[io:Germaniana linguo]]
[[is:Þýska]]
[[it:Lingua tedesca]]
[[ja:ドイツ語]]
[[jbo:dotybau]]
[[jv:Basa Jerman]]
[[ka:გერმანული ენა]]
[[kbd:Джэрмэныбзэ]]
[[kg:Kidoitce]]
[[kk:Неміс тілі]]
[[kl:Tyskisut]]
[[km:ភាសាអាល្លឺម៉ង់]]
[[kn:ಜರ್ಮನ್ ಭಾಷೆ]]
[[ko:독일어]]
[[koi:Немеч кыв]]
[[krc:Немец тил]]
[[ksh:Dütsche Sprooch]]
[[ku:Zimanê almanî]]
[[kv:Немеч кыв]]
[[kw:Almaynek]]
[[ky:Немис тили]]
[[la:Lingua Theodisca]]
[[lad:Lingua alemana]]
[[lb:Däitsch]]
[[lez:Немец чIал]]
[[li:Duits]]
[[lij:Lengua tedesca]]
[[lmo:Lengua Tudesca]]
[[ln:Lialémani]]
[[lt:Vokiečių kalba]]
[[ltg:Vuocīšu volūda]]
[[lv:Vācu valoda]]
[[map-bms:Basa Jerman]]
[[mdf:Германонь кяль]]
[[mg:Fiteny alemana]]
[[mhr:Немыч йылме]]
[[mi:Reo Tiamana]]
[[mk:Германски јазик]]
[[ml:ജർമ്മൻ ഭാഷ]]
[[mn:Герман хэл]]
[[mr:जर्मन भाषा]]
[[ms:Bahasa Jerman]]
[[mwl:Lhéngua almana]]
[[mzn:آلمانی زبون]]
[[nah:Teutontlahtōlli]]
[[nap:Lengua germanese]]
[[nds:Düütsche Spraak]]
[[nds-nl:Duuts]]
[[new:जर्मन भाषा]]
[[nl:Duits]]
[[nn:Tysk]]
[[no:Tysk]]
[[nov:Germanum]]
[[nrm:Allemaund]]
[[nv:Bééshbichʼahii bizaad]]
[[oc:Alemand]]
[[os:Немыцаг æвзаг]]
[[pa:ਜਰਮਨ ਬੋਲੀ]]
[[pap:Alemán]]
[[pcd:Alemant]]
[[pdc:Modern Hochdeitsch]]
[[pfl:Daitschi Sprooch]]
[[pih:Jirman]]
[[pl:Język niemiecki]]
[[pms:Lenga tedësca]]
[[pnb:جرمن]]
[[ps:آلماني ژبه]]
[[pt:Língua alemã]]
[[qu:Aliman simi]]
[[rm:Lingua tudestga]]
[[rmy:Jermanikani chib]]
[[ro:Limba germană]]
[[roa-tara:Lènga tedesche]]
[[ru:Немецкий язык]]
[[rue:Нїмецькый язык]]
[[rw:Ikidage]]
[[sa:जर्मन् भाषा]]
[[sah:Ниэмэс тыла]]
[[sc:Limba tedesca]]
[[scn:Lingua tidesca]]
[[sco:German leid]]
[[se:Duiskkagiella]]
[[sh:Nemački jezik]]
[[simple:German language]]
[[sk:Nemčina]]
[[sl:Nemščina]]
[[sm:Fa'asiamani]]
[[sq:Gjuha gjermane]]
[[sr:Немачки језик]]
[[ss:SíJalimáne]]
[[st:Se-jeremane]]
[[stq:Düütsk]]
[[sv:Tyska]]
[[sw:Kijerumani]]
[[szl:Mjymjecko godka]]
[[ta:இடாய்ச்சு மொழி]]
[[te:జర్మన్ భాష]]
[[tet:Lia-alemaun]]
[[tg:Забони олмонӣ]]
[[th:ภาษาเยอรมัน]]
[[tk:Nemes dili]]
[[tl:Wikang Aleman]]
[[tpi:Tok Jeman]]
[[tr:Almanca]]
[[tt:Alman tele]]
[[ty:Reo Heremani]]
[[udm:Немец кыл]]
[[ug:نېمىس تىلى]]
[[ur:جرمن زبان]]
[[uz:Nemis tili]]
[[vec:Łéngua todésca]]
[[vep:Saksan kel']]
[[vi:Tiếng Đức]]
[[vls:Duuts (toale)]]
[[vo:Deutänapük]]
[[wa:Almand (lingaedje)]]
[[war:Inaleman]]
[[wuu:德语]]
[[xal:Немшин келн]]
[[xh:IsiJamani]]
[[xmf:გერმანული ნინა]]
[[yi:דייטשיש]]
[[yo:Èdè Jẹ́mánì]]
[[za:Vah Dwzgoz]]
[[zea:Duuts]]
[[zh:德语]]
[[zh-classical:德語]]
[[zh-min-nan:Tek-gí]]
[[zh-yue:德文]]
[[zu:IsiJalimani]]