Носій мови

Версія від 06:20, 9 вересня 2014, створена Oleksandr Tahayev (обговорення | внесок) (Перекладено з російської вікіпедії станом на 9.09.2014)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Носій мови (англ. native speaker[1]) — представник мовної спільності, що володіє нормами мови, активно використовуючи цю мову (зазвичай являється для нього рідною) у різних побутових, соціокультурних, професійних сферах спілкування. Роботі з носіями мови, а не з текстами, присвячена польова лінгвистика.

Критерії визначення носія мови

У науці виділяється декілька критеріїв ідентифікації людини як носителя певної мови[2]. Згідно шести найбільш поширеним, носій мови - це індивід, який
  • засвоїв мову в ранньому дитинстві (під час критичного періоду) від своїх батьків -- носіїв мови
  • має інтуїтивне, природне знання мови (наприклад, здатний легко і неконтрольовано розуміти не звернену до нього мову)
  • здатний до спонтанної мови без затримок
  • комунікативно компетентний (розпізнає різні типи релевантних мовних ситуацій і може поводитися відповідно до прийнятих комунікативних норм)
  • сприймає себе як члена мовного співтовариства
  • розмовляє без акценту.

Якщо індивід має не усі, але більшу частину цих ознак, то його можна визначити як "такого, що наближається по рівню до носія" (англ. near-native speaker).

Див. також

Література

  • Э. Г. Азимов, А. Н. Щукин. Словарь методических терминов.

Примітки

  1. У професійному жаргоні лінгвістів часто використовуються англійські еквіваленти спікер (англ. speaker) або нейтів-спікер (англ. native speaker).
  2. Lee, Joseph. The Native Speaker: An Achievable Model?. Asian EFL Journal 7 (2). 

Посилання