Перегляд вихідного коду сторінки Нові Кодаки

{{Місцевість
 | герб            = 
 | назва           = Нові Кодаки
 | населений пункт = [[Дніпро (місто)|Дніпро]]
 | район           = [[Новокодацький район]]
 | на карті        =
 |головні вулиці   = [[Проспект Свободи (Дніпро)|Проспект Свободи]]
 |підприємства               = [[Дніпропетровський металургійний завод]], [[Дніпропетровський трубний завод]], [[Дніпропетровський електровозобудівний завод]]
 |заклади освіти та культури = 
 |релігія          = [[Кафедральний собор святих Петра і Павла (Дніпро)|Кафедральний собор святих Петра і Павла]]
 |парк                       = 
 | засноване       =
 | перша згадка    =
 | населення       =
 | площа           =
 | поштовий індекс = 
 | телефонний код  = 562
 | висота          =
 | ref-висота      =
 | водойма         = 
 |координати       = {{coord|48|29|22.4|N|34|57|12.01|E|type:city_scale:10000_region:UA|display=title}}
 | метро           = «{{м|Проспект Свободи}}», «{{м|Заводська}}»
 | залізниця       = 
}}
'''Новий Кодак''', '''Нові Кодаки''', '''Нові Кайдаки'''&nbsp;— історична місцевість [[Дніпро (місто)|Дніпра]], колишнє місто, центр [[Кодацька паланка|Кодацької паланки]] Запорозької Січі.

Розташована на правому березі Дніпра у прирічковій долині на 10&nbsp;км вище по Дніпру за центр [[Дніпро (місто)|міста Дніпра]], в західній частині міста, на півночі [[Новокодацький район|Новокодацького адміністративного району]] міста.

Історично був важливим місцем перетину Дніпра торговим шляхом з Полтавщини на [[Січ]] перед Дніпровськими порогами.

== Історія ==

=== Козацька доба ===
Уже наприкінці XVI&nbsp;— на початку XVII століття поблизу Нового Кодака концентруються запорізькі козаки з родинами, так звані «гниздюки», які займалися конярством, скотарством і хліборобством. Новий Кодак, можливо був заснований переселенцями з [[Кодацька фортеця|Кодака]]. Та скоріш за все село вже існувало і згодом на родючих землях Нового Кодаку мешкали будівничі польської фортеці Кодак, а згодом тут були сховища, резерви і городи міста Кодак. Рік заснування містечка можна назвати приблизно 1600–1635 роки. Історик Катеринославської єпархії єпископ Феодосій (Макаревський) уважав, що Новий Кодак з парафіяльною церквою існував уже в 1650&nbsp;р.
* 1656 року у листі [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] Новий Кодак згадується як центр, звідки посилали [[універсал]]и. Відомий історик [[Скальковський Аполлон Олександрович|Аполлон Скальковський]] стверджував у середині XIX сторіччя, що до 1656 року Запорожжя вже ділилося на 5 паланок, серед яких була й [[Кодацька паланка|Кодацька]], але точної дати появи укріпленого міста Нового Кодака він не називає.
[[Файл:Миколаївська церква в Кодаках.jpg|міні|Свято-Миколаївський храм (1810)]]

Значення Нового Кодака, як міста [[Переправа|перевозу]] через Дніпро&nbsp;— останнього перед [[Дніпрові пороги|Дніпровими порогами]] було надзвичайне велике. Майже всі торговці солі, що йшли з Січі, [[Прогноя|Прогной]] і Криму до Руського князівства ([[Гетьманщина]]) і Московщину. а також подорожні до Дону йшли через Кам'янський перевіз. З іншого берегу містечка було козацьке селище [[Кам'янка (Дніпро)|Кам'янка]].

З 1734 року, після остаточного переходу запорожців під російський протекторат, значення Нового Кодака в кордонах Запорізьких вільностей поступово збільшується. По відомостях, знов-таки Феодосія (Макаревського), близько 1750 року Новий Кодак іменувався «містом паланочним», тут перебували паланочний полковник, осавул і військова канцелярія [[Кодацька паланка|Кодацької паланки]], соборна церква святителя Миколи із двома священиками. Значення Нового Кодака як центра паланки визначалося його зручним місцем розташування на «битому козацькому шляху», що, природно, залучало промисловців і торговців. Після зруйнування Кодацької фортеці значення старого Кодаку занепало. Містом Кодак називалися Нові Кодаки, який був центром Кодацької паланки.

=== Російська доба (1775-1917 роки) ===
З початком будівництва Першого Катеринослава на річці [[Кільчень (річка)|Кільчень]] 1777 року у Новий Кодак переводиться Слов'янське духовне правління (Слов'янськом називали місто [[Нікополь]] у яке було перенесено центр зі зруйнованої столиці&nbsp;— Нової Січі).

* У 1776–1783 роках у місті Кодак були повітові установи [[Саксаганський повіт|Саксаганського повіту]], що обіймай північну частину Кодацької паланки. У 1783 році Новий Кодак став центром [[Новокодацький повіт|Новокодацького повіту]].

* На 1779 рік Новий Кайдак мав велику фортецю з трьома дерев'яними [[Вежа|вежами]], [[Вал (споруда)|валами]], обгородженими плетеними турами, [[Касарня|касарні]], пороховий [[льох]] та інші військові споруди, дві церкви, православне та єврейське [[Кладовище|кладовища]] (отже й [[Синагога|синагогу]]), [[Військова канцелярія|військову канцелярію]], церковне правління, [[Школа|школу]], [[шпиталь]]. У ньому проводилися три [[Ярмарок|ярмарки]] на рік, тобто були: ярмарковий майдан, [[Крамниця|крамниці]], [[Шинок|шинки]], заїжджі двори, різні майстерні, потрібні для обслуговування ярмарку. Звичайно, були майстерні, які працювали і на ринок. Так, за спогадами [[Корж Микита Леонтійович|Микити Коржа]], [[Лазар Глоба]] мав у Кодаці [[майстерня|майстерню]], у якій працювало п'ятнадцять [[кравці]]в. Були [[млин]]и, [[Винокурня|винокурні]] й інші виробництва із переробки сільськогосподарської продукції. Була значна [[переправа]] через [[Дніпро (річка)|Дніпро]], себто існували [[Пристань (споруда)|пристані]], місця для зберігання суден взимку та інше.

Населення на 1779 рік становило десь до 4 тисяч осіб. У то же час у [[Половиця|Половиці]] мешкало десь понад 1,5 тис. осіб. У [[Лоцманська Кам'янка|Лоцкам'янці]]&nbsp;— близько 500 осіб; а в [[Старі Кодаки|Старих Кайдаках]]&nbsp;— десь 1200 осіб.

* 7 і 8 травня 1787 року в місті ще знайшли де розмістити великий почет [[Катерина ІІ|Катерини&nbsp;II]], а будинок священика Кіндрата виявився придатним, навіть, для розташування австрійського імператора [[Йосип ІІ|Йосипа&nbsp;II]]. Щодо церковного будівництва, то згідно з наявними свідченнями, усі церкви були дерев'яні. Переважно вони були трикамерні, одно- або триверхі. Є свідчення про добудову церкви Святого Миколая у Новому Кодаці з новим боковим вівтарем.

На 1859 рік Нові Кодаки були державним селом. Тут було 226 подвір'їв, 1 православна церква й мешкало 1724 особи.<ref name="">{{снмрі}}</ref>

Станом на [[1886]] рік у колишньому власницькому селі [[Діївська волость|Діївської волості]] [[Катеринославський повіт|Катеринославського повіту]] [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]] мешкало {{formatnum:1800}} {{МНОЖИНА:1800|особа|особи|осіб}}, налічувалось 251 дворове господарство, існували православна церква й 2 лавки<ref>{{ВВСЕР-8-1886|20}}</ref>.

{{Перепис-1897|+|1061|1079|всі}}<ref>{{НМРИ-500-1905|1-63}}</ref>.

=== Радянська доба ===
До німецько-радянської війни на заході Кодак було зведено [[Дніпровський електровозобудівний завод|ДЕВЗ]] (засновано 1934 року), продовжилася забудова приватними хатами; на підприємствах на сході й півдні Кодак (металургійний завод Петровського трубопрокатний завод Леніна, коксохімічний завод Калініна та інших) тривала індустралізація з розширенням виробництвах на найпотужньому обладнанню.
[[Файл:US ov.jpg|міні|Будинок комуністичних підпільників часів німецько-радянської війни - вулиця Успенських, 8.]]
У 1927 році проведено трамвайну лінію з маршрутом №3 [[Проспект Свободи (Дніпро)|проспектом Свободи]], що ходив через заводи, площу Островського (сучасна [[Старомостова площа]]), проспект Карла Маркса (сучасний [[Проспект Дмитра Яворницького|проспект Яворницького]]), вулицю Ширшова (сучасна вулиця Липинського) до [[Свято-Успенський собор (Дніпро)|Успенського собору]].

=== Німецько-радянська війна ===
У роки [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] у Нових Кодаках діяло радянське комуністичне підпілля. Так у західній частині Нових Кодак на вулиці Успенських Братів, 8 мешкали підпільники Йосип Христофорович та Анна Терентіївна Успенські (розстріляні у 1943 році), діяла явочна квартира підпільного Дніпропетровського обкому КП(б)У й мешкав командир партизанського загону Новомосковського району С.Д. Масалигін (1909-1963) (1940-1942 роки, 1940-1963 роки). На будинку присутня меморіальна дошка.

=== Українська незалежна доба (з 1991 року) ===
1995 введена у дію станція метро "Проспект Свободи" у західній частині Нових Кодак. 

У 1996 році знесено понад 100 хат для будівництва Кодацького шляху - частини міського обвідного кільця. Того ж року сюди Кодацьким шляхом проведено трамвайну колії з лівої сторони міста на проспект Свободи.

У будівлю середньої школи на [[Курінна вулиця (Дніпро)|Курінній вулиця]], 57 було переведено Ленінське РВВС.

== Сучасність ==
Сучасне населення&nbsp;— десь до 15 тисяч осіб. Головна вулиця містечка&nbsp;— проспект Свободи, є частиною стародавнього шляху з Києва на острів Хортицю. Він проходив через придніпровську частину [[Таромське|Таромського]], далі йшов по сучасній [[Доблесна вулиця|Доблесній вулиці]] й [[Сухачівка|Сухачівці]], по сучасній [[Велика Діївська вулиця|Великій Діївській вулиці]] у [[Діївка|Діївці]].

=== Промисловість ===

На околиці Нових Кодак розташовані металургійний [[Дніпропетровський металургійний завод|завод]], [[Дніпропетровський трубний завод]], [[Дніпропетровський електровозобудівний завод]], [[Дніпропетровський завод металоконструкцій]], [[Дніпропетровський вантажний Новокодацький порт]].

=== Транспорт ===

В містечку дві станції метро: {{м|Проспект Свободи}} і {{м|Заводська}}. Чотири маршрути трамвая&nbsp;— 5, 14, 18, 19 єднають Нові Кодаки зі [[Старомостова площа|Старомостовою площею]] (до введення в експлуатацію метрополітену існував трамвай третього маршруту, який колись ходив до Дитячого Світу), районом заводів, залізничним вокзалом, автовокзалом, лівим берегом та [[Нагірний (Дніпро)|Нагірним районом]] міста.

=== Освітні заклади ===
шкільні заклади:

* Вечірня (змінна) середня загальноосвітня школа №&nbsp;11&nbsp;— [[Проспект Свободи (Дніпро)|проспект Свободи]], 147
* Навчально-виховний комплекс №&nbsp;72 «школа І-ІІІ ступенів&nbsp;— дошкільний навчальний заклад (дитячий садок)»&nbsp;— [[Фортечна вулиця]], 42-а
* Середня загальноосвітня школа №&nbsp;88&nbsp;— проспект Свободи, 218

дошкільні заклади:

* Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №&nbsp;6 «Славний»&nbsp;— вулиця проспект Свободи 82-а
* Дошкільний навчальний заклад (ясла&nbsp;— садок) №&nbsp;240 комбінованого типу&nbsp;— проспект Свободи 218
* дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) НВК №&nbsp;72&nbsp;— Фортечна вулиця, 42-а

== Архітектура ==
<!-- У парку імені Леніна&nbsp;— залишки Новокодацької фортеці. -->
Старовинна Свято-Миколаївська церква біля Дніпра. Будинок культури заводу Петровського, [[Кафедральний собор святих Петра і Павла (Дніпро)|Кафедральний собор святих Петра і Павла]] [[Дніпропетровська єпархія Української православної церкви — Київського патріархату|Дніпропетровської єпархії]] [[УПЦ КП|УПЦ Київського патріархату]] на проспекті Свободи і [[Кодацький міст]]. Станція метро «Проспект Свободи».

== Відомі особи ==
* [[Лазар Глоба]]
* [[Микита Корж]]&nbsp;— народився у місті, козацький оповідач
* [[Халін Володимир Олександрович]]&nbsp;— старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

== Посилання ==
* [http://gorod.dp.ua/photo/catalog.php?main_search=%CD%EE%E2%FB%E5+%CA%E0%E9%E4%E0%EA%E8&made_at=0&search_month=0&search_year=&photo_type=0&district=0&view_on_page=12&Submit=%C8%F1%EA%E0%F2%FC Декілька фотографій]
* [http://www.libr.dp.ua/Region/Book/133_288/133_148.doc Містечко Новий Кайдак]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://tyzhden.ua/Publication/7423 ''Олег Репан''. «Місто-привид» // Український тиждень, 22.10.2010]

== Примітки ==
{{reflist}}

{{commons|Category:Novi Kodaky|Нові Кодаки }}
{{Кодацька паланка}}
{{Катеринославський повіт}}
{{Місцевості Дніпра}}
{{Dnipro-stub}}

[[Категорія:Нові Кодаки]]
[[Категорія:Місцевості Дніпра]]
[[Категорія:Історія Дніпра]]
[[Категорія:Січ]]
[[Категорія:Населені пункти України, що втратили статус міста]]
[[Категорія:Колишні міста Дніпропетровської області]]
[[Категорія:1656 в Україні]]