Перегляд вихідного коду сторінки Новомосковськ

{{Значення|тип=НП|Новомосковськ (значення)}}
{{Місто України
 | назва           = Новомосковськ
 | прапор          = Flag of Novomoskovsk.svg
 | опис прапора    = Прапор Новомосковська
 | герб            = Coat of Arms of Novomoskovsk.svg
 | опис герба      = Герб Новомосковська
 | зображення      = Свято - Троїцький собор 04.jpg
 | зображення_розмір =
 | зображення_підпис =[[Троїцький собор у Новомосковську|Свято-Троїцький собор]]
 | розташування    = Novomoskovsk-Dnp-Raion.png
 | розташування2   = Map of Ukraine political Oblast Dnipropetrowsk.png
 | mapx2= 208
 | mapy2           = 93
 | регіон          = [[Дніпропетровська область]]
 | район           = [[Новомосковська міська рада]]
 | код КОАТУУ      = 1211900000
 | засноване       = [[1672]]
 | статус          = [[1784]]
 | населення       = {{зменшення}} {{Formatnum:71434}} (01.09.2015)<ref>[http://www.dneprstat.gov.ua/statinfo%202015/ds/2015/ds1_m08.pdf Головне управління статистики у Дніпропетровській області]</ref>
 | площа           = 36
 | густота         = 1984
 | поштові індекси = 51200-51214
 | код             = 5693
 | координати      = {{coord|48|38|16|N|35|13|43|E|scale:100000|display=inline,title}}
 | висота          = 62
 | водойма         = р. [[Самара (притока Дніпра)|Самара]]
 | станція         = [[Новомосковськ-Дніпровський]]
 | відстань        = 
 | залізниця о     = 35
 | ref-залізниця о = 
 | автошлях о      = 29
 | ref-автошлях о  = 
 | фізична о       = 25
 | ref-фізична о   = 
 | залізниця с     =   
 | фізична с       = 393
 | автошлях с      = 476
 | міста побратими = 
 | день міста      =
 | адреса          = м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 14, 38-00-22
 | веб-сторінка    = [https://novomoskovsk-rada.dp.gov.ua/ Новомосковська міськрада]
 | мер             = [[Рєзнік Сергій Олександрович]]
}}
'''Новомоскóвськ''' (давні назви до [[1794]] року&nbsp;— ''Самарчик'', ''Новоселиця'')&nbsp;— місто обласного підпорядкування в [[Україна|Україні]], у [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській області]], адміністративний центр [[Новомосковський район|Новомосковського району]]. Новомосковськ лежить на правому березі [[Самара (притока Дніпра)|Самари]], лівої притоки [[Дніпро|Дніпра]], за 25&nbsp;км на північний схід від міста [[Дніпро (місто)|Дніпра]].

== Топонім ==
Перша назва міста була Самарчик, або Новоселиця. Сучасну назву Новомосковськ місто отримало у [[1786]] році за наполяганням тодішнього намісника краю графа [[Потьомкін Григорій Олександрович|Григорія Потьомкіна]].

== Історія ==
[[Файл:Coat of Arms of Novomoskovsk 1811.svg|міні|ліворуч|Герб російського періоду затверджений [[29 липня]] [[1811]]&nbsp;р.|219x219пкс]]

=== Археологія ===
Перші поселення на території сучасного Новомосковська належать до ІІІ тисячоліття до н.&nbsp;е. При розкопках курганів [[ямна культура|ямної культури]] [[бронзова доба|бронзової доби]] археологи виявили поховання, у яких знайшли зброю, крем'яні знаряддя праці, глиняні ліпні горщики. У [[1932]] році під час будівництва жерстекатального заводу розкопано і досліджено кілька курганів [[катакомбна культура|катакомбної]] та [[зрубна культура|зрубної культур]] (ІІ—І тисячоліття до н.&nbsp;е.).

=== Новий час ===

==== Козацька доба ====
У 17 столітті на околицях та поблизу сучасного Новомосковська [[запорізькі козаки]] заснували кілька хуторів-[[зимівник]]ів. Вже [[1672]] року в Орловському Куті існував [[Самарський Миколаївський Монастир|Самарський Пустинно-Миколаївський монастир]]<ref name="iso">Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии, вып. 1{{ref-ru}}</ref>.

[[1688]] року на березі Самари, згідно з доповненнями до [[Переяславські статті|Переяславських статей]], для захисту кордонів [[Московське царство|Московської держави]] від татарських набігів збудовано фортецю [[Богородицька фортеця|Ново-Богородськ]]. При фортеці було засноване поселення під назвою ''[[Самар (місто)|Стара Самара]]''. Фортеця проіснувала до [[1711]] року, коли за умовами [[Прутський мир|Прутського миру]] кордони були відсунуті на північ. [[1736]] року відновлена під назвою Самарського ретраншемента.
[[Файл:Новомосковск памятный знак.jpg|ліворуч|міні|Пам'ятний знак на честь заснування Новомосковьска]]
Згодом на землі між Старою Самарою і монастирем почали повертатися запорожці. Вони заснували тут [[слобода|слободу]] ''Самарчик'', або ''Новоселицю''. Значну частину населення становили також переселенці зі Старої Самари. [[1744]] року за сенатським указом відновлена влада Коша Запорозької Січі і Новоселиця стала центром [[Самарська паланка|Самарської паланки]]<ref>Памятная книжка Екатеринославской губернии на 1864 год. {{ref-ru}}</ref>. У першій половині 18 століття тут було побудоване сторожове укріплення для захисту слободи від татарських нападів.

На початку другої половини 18 століття у Новоселиці проживало 9 227 жителів<ref name="iso"/>. Розвинуте було [[землеробство]], а з часом дістала значне поширення і торгівля.

У серпні [[1774]] року у Старій Самарі під керівництвом [[Василь Журба|Василя Журби]] були спроби до повстання на підтримку селянського повстання [[Пугачов Омелян Іванович|Омеляна Пугачова]]. Від 1776-го року Новоселиця стає [[Пункт постійної дислокації|пунктом дислокації]] [[Полтавський пікінерний полк|Полтавського пікінерного полку]].

==== Російська доба ====
Після [[Ліквідація Запорозької Січі (1775)|ліквідації Запорозької Січі]] Новоселиця увійшла спочатку до складу [[Азовська губернія|Азовської губернії]]. [[1784]] року утворене [[Катеринославське намісництво]].

[[Файл:Планы городов из Полного собрания законов Российской империи 107.jpg|міні|ліворуч|225x225пкс|Генплан Новомосковська, затверджений царем 14 липня 1803 року. Передбачав повну перебудову міста]]

Місто [[Катеринослав I|Катеринослав І]] заснували в низині, яку часто затоплювало під час повені (на сучасному [[Самарський острів|Самарському острові]] та частково на ділянці затопленою [[Дніпровське водосховище|Дніпровським водосховищем]]), тому його перенесли на високий правий берег Дніпра у [[Половиця|Половицю]], а його перетворили повітове місто за перейменуванням на ''Новомосковськ'', центр [[Новомосковський повіт|Новомосковського повіту]] Катеринославського намісництва. Але з тієї ж причини частих затоплень, його перенесли вниз по Самарі до Богородицького ретраншемента. ''Повний звід законів Російської імперії'' зафіксував роздільне існування в 1787—1788 роках міста Новомосковська (82 душі казенних поселян) і містечка Новоселиці (3663 душі), яка до 1775 року була центром [[Самарська паланка|Самарської паланки]]<ref>В.&nbsp;А.&nbsp;Векленко, [[Шалобудов Володимир Миколайович|В.&nbsp;Н.&nbsp;Шалобудов]]. [https://web.archive.org/web/20081205040025/http://www.panterra.com.ua/review/40/nb_fort.htm Новобогородицкая&nbsp;— первая российская крепость на территории Низового козачества]</ref>.

Першим Новоселицьким повітовим [[маршалок шляхти|маршалком росiйськоï шляхти]] у [[1793]] році вибраний колишній полковий старшина Василь Стефанов (Чернявський).

З 26 вересня [[1794]] року за царським указом місто Новоселиця перейменовано в ''Новомосковськ''.

На початку 19 століття Новомосковськ був повітовим містом, у якому проживало 7 919 жителів. Місто мало 1 095 дерев'яних будинків. Тричі на рік тут відбувалися ярмарки.

Напередодні [[селянська реформа 1861|реформи]] 1861 року у Новомосковську проживало 9 786 жителів. Основну частину економіки становило сільськогосподарське виробництво. Було декілька дрібних підприємств легкої промисловості (салотопні, воскобойні, шкіряні).
[[Файл:Навчальний корпус Новомосковського кооперативного технікуму, Новомосковськ, вул. Радянська, 29.jpg|міні|ліворуч|Навчальний корпус [[Новомосковський кооперативний технікум|Новомосковського кооперативного технікуму]].|227x227пкс]] Першими школами міста були в сер. 1790-х рокiв єврейські [[хедер]]и, якi забезпечували загальну початкову освіту серед євреїв. У [[1824]] року відкрита перша російська школа. [[1861]] року діяли повітове, парафіяльне, казенне і єврейське училища. [[1885]] року відкрите чотирирічне [[земство|земське]] ремісниче училище. У ньому викладали ковальську, слюсарну, теслярську справи. До училища приймали хлопчиків 14 років, які закінчили народну школу.

У 1890 році місто відвідав відомий американський мандрівник [[Томас Стівенс]], про що написав у книзі «Через Росію на мустанзі» ({{lang-en|Through Russia on a Mustang}}).<ref>{{Cite web|url=https://archive.org/stream/throughrussiaonm00stevrich#page/n0/mode/2up|title=Through Russia on a mustang|website=archive.org|accessdate=2017-08-24}}</ref>

За переписом [[1897]] року чисельність населення Новомосковська становила 12 900 осіб.

=== Новітній час ===
У жовтні [[1905]] році в місті відбувалися масові заворушення і [[страйк]]и, у сутичках поліції і трудящих загинуло 2 людей. Для їх придушення було оголошено воєнний стан та введено сотню козаків і роту солдат. Напередодні [[Перша світова війна|Першої світової війни]] економічне життя міста дещо пожвавилось. Цьому сприяло будівництво двох залізничної колії сполученням [[Харків-Пасажирський|Харків]]—[[Херсон (станція)|Херсон]] та гілки на [[Павлоград]].

[[Файл:Житловий будинок,Новомосковськ, вул. Радянська, 31.jpg|міні|ліворуч|Радянська забудова міста|224x224пкс]]

В ході революційних та [[Українська революція|воєнних подій 1918—1920]] років у Новомосковську неодноразово змінювалась влада. В грудні [[1919]] року у Новомосковську остаточно було встановлено радянську владу. Згодом місто увійшло до складу [[УРСР]]. [[1923]] року до складу міста увійшли передмістя: [[Подол (Новомосковськ)|Подол]], [[Перевал (Новомосковськ)|Перевал]], [[Кущівка (Новомосковськ)|Кущівка]], [[Красний Кут (Новомосковськ)|Красний Кут]]. [[1927]] року відкрилося регулярне автобусне сполучення з [[Дніпро (місто)|Дніпром]].

Під час організованого радянською владою [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору 1932—1933 років]] померло щонайменше 1208 жителів міста<ref name="Голодомор УІНП"/>.

[[1932]] року розпочато будівництво найбільшого на той час у Радянському Союзі [[Новомосковський трубний завод|жерстекатального заводу]]. [[28 березня]] [[1935]] року було введено в експлуатацію листопрокатний стан. Завод виробляв тонколистовий метал, декоративну й оцинковану покрівлю, білу жерсть і забезпечував цією продукцією оборонні заводі. На ньому працювало до 6 тисяч робітників. [[1937]] року до складу міста включені передмістя [[Воронів Кут]] і [[Животилів Кут]]. Того ж року відкрито шпалопросочувальний завод.


У 1939–40 рр. місто обласного підпорядкування.<ref>Відомості Верховної Ради СРСР.&nbsp;— 1940.&nbsp;— №&nbsp;10 (73).&nbsp;— 29 березня.&nbsp;— С. 4.</ref><br/>
На початку [[1941]] року у місті проживало 38 800 мешканців. В ході нацистсько-радянської війни сили Червоної армії зайняли місто 22 вересня 1943 року.

[[1958]] року село [[Кулебівка]] ввійшло до складу міста. Того ж року жерстекатальний завод перейменований на ''Металургійний''. [[1963]] року комуністи повторно закрили [[Троїцький собор у Новомосковську|Свято-Троїцький собор]] і відкрили там Історико-краєзнавчий музей. [[1972]] року відкрито завод залізобетонних і електротехнічних виробів. [[1973]] відкрита нова швейна фабрика. [[1977]] року відкрита нова меблева фабрика. [[1981]] року побудовано новий автовокзал.

[[1988]] року відновив діяльність Свято-Троїцький собор. 6 грудня [[2014]] року міста дістався [[Ленінопад]]<ref>[http://espreso.tv/news/2014/12/06/na_dnipropetrovschyni_quotupavquot_cherhovyy_lenin На Дніпропетровщині «упав» черговий Ленін]</ref>.

{{Historical populations
| percentages = pagr
|1897| 23400
|1907| 20100
|1926| 15000
|1939| 37000
|1959| 44000
|1970| 61000
|1979| 69245
|1989| 75608
|2001| 72439
|2006| 70196
|2007| 69655
|2008| 69485
|2009| 69882
|2010| 70096
|2011| 70354
}}

== Економіка ==
У місті працюють 124 промислових підприємства.
Найбільші:
* ВАТ «[[Новомосковський трубний завод]]» (основний вид продукції&nbsp;— труби),
* ПНВП «Полімер-Акація» є одним з найбільших виробників пінопласту в Україні.
* Завод ПКФ «КУРС» з виробництва промислових ультразвукових лічильників газу.
* ТОВ НВП «Дніпро-Контакт» (лакофарбовий завод)
* колективне підприємство «Швейна фабрика ПАН» (швейні вироби),
* ЗАТ «Новомосковська меблева фабрика»,
* ЗАТ «Новомосковський завод залізобетонних та електротехнічних виробів».
* ТОВ «Новомосковський посуд»
* Новомосковський завод мінводи

За 2009&nbsp;р. промисловими підприємствами міста реалізовано продукції на суму 1 452&nbsp;млн грн.

== Транспорт ==
Через ''Новомосковськ'' проходить автомобільна дорога {{Автошлях М|18}}, яка є частиною європейського маршруту {{Автошлях E|105}}, а також проходить автомобільна дорога {{Автошлях М|04}}, що є частиною європейського маршруту {{Автошлях E|50}}.
Проходить траса Москва-Сімферополь (на території Росії вона позначається, як автомобільна дорога {{Автошлях М|02}}, а на території України магістраль триває як автомобільна дорога {{Автошлях М|20}} до Харкова та автомобільна дорога {{Автошлях М|18}}: Харків&nbsp;— Запоріжжя&nbsp;— Сімферополь&nbsp;— Ялта).

Місто також є великим залізничним вузлом, основна станція [[Новомосковськ-Дніпровський]].

== Культура ==
'''[[Троїцький собор у Новомосковську|Троїцький храм]]''' споруджено у 1772—81 народним майстром [[Погребняк Яким|Якимом Погребняком]] із дерева без жодного залізного цвяха. Конструктивне вирішення споруди не має аналогів у світовій архітектурі. Це дев'ятизрубна дев'ятибанна церква, висота якої до ремонту сягала 44 метрів. Фахівці відносять цей храм до слобожансько-полтавського архітектурного стилю епохи «[[Українське бароко|українського бароко»]]. Утім, ця споруда вважається унікальною перлиною [[Дерев'яні храми України|української дерев'яної архітектури]].<ref>Власенко А., протоієрей. На кораблі спасіння. Книга мандрів.&nbsp;— К.: КЖД «Софія», 2010. ISBN 978-966-2374-17-9</ref> Сучасного вигляду Троїцький собор набув [[1888]] року в результаті перебудови за планом архітектора Харманського. Попри декларування, що перебудова здійснювалася «за старим зразком», Харманський вніс в архітектуру собору достатньо багато змін, не порахувавшись з задумами будівничих XVIII&nbsp;ст., які створювали певні оптичні ілюзії для кращого візуального сприйняття споруди<ref>[http://derev.org.ua/inshi/novomoskovsk.htm Троїцький собор в Новомосковську на сайті «Дерев'яні храми України»]</ref>.
[[Файл:Новомосковськ Миколаївський собор.jpg|міні|Миколаївський собор]]
Краса Троїцького собору надихнула багатьох митців, у тому числі і відомого українського письменника [[Гончар Олесь Терентійович|Олеся Гончара]], який зробив його головним образом свого відомого твору «[[Собор (роман)|Собор»]].

Існує [[Католики|католицька]] громада та збудована [[Каплиця святого Войтеха (Новомосковськ)|каплиця святого Войтеха]].

Також діє [[Протестантизм|протестантська]] [[Новомосковська церква євангельських християн-баптистів]].

У місті діє палац культури «Металургів». У вересні 2013 Новомосковська міська рада дала дозвіл ПАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» приватизувати цей об'єкт культури<ref>''Вадим Красноштан''. [http://gorozhanin.dp.ua/novosti/6276-pat-interpajp-ntz-poluchil-dobro-na-vykup-dk-metallurgov.html ПАТ «Интерпайп НТЗ» получил добро на выкуп ДК «Металлургов» (ВИДЕО, ФОТО).] ''Горожанин''. 06.09.2013.</ref>.
[[Файл:Novomoskovsk Cathedral.JPG|alt=будівля новомосковської (самарьської) синагоги&nbsp;— Synagogue building in Novomoskovsk|міні|будівля новомосковської (самарської) синагоги]]

'''Серед інших пам'яток можна виділити:'''
* Колишня [[синагога]].
* [[Братська могила радянських воїнів (Новомосковськ, завод)|Братська могила радянських воїнів]]
* Оригінальний дерев'яний міст через річку [[Самара (притока Дніпра)|Самару]].
* [[Свято-Миколаївський пустельний Самарський чоловічий монастир УПЦ|Самарський чоловічий монастир]].
* [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Новомосковськ)|Пам'ятник Кобзарю]]
* Літак «[[МіГ-21]]» знаходиться на постаменті в центрі міста на головній площі. Встановлений у 1985 році на честь льотчиків 295-й авіаційно-винищувальної дивізії, які брали участь у визволенні Новомосковська від німецько-фашистських військ у роки Другої світової війни.

'''Бібліотеки'''
* [[Новомосковська міська централізована бібліотечна система]]:
** [[Файл:Новомосковск краеведческий музей.jpg|міні|Музей історії та краєзнавства імені Петра Калнишевського]][[Бібліотека-філія № 1 Новомосковської МЦБС|Бібліотека-філія №&nbsp;1]]
** [[Бібліотека-філія № 2 Новомосковської МЦБС|Бібліотека-філія №&nbsp;2]]
** [[Бібліотека-філія № 3 Новомосковської МЦБС|Бібліотека-філія №&nbsp;3]]
** [[Бібліотека-філія № 4 Новомосковської МЦБС|Бібліотека-філія №&nbsp;4]]
** [[Центральна дитяча бібліотека Новомосковської МЦБС|Центральна дитяча бібліотека]]

== Відомі уродженці ==
* [[Білий Максим Іванович]]&nbsp;— український футболіст.
* [[Глущенко Микола Петрович]]&nbsp;— український художник та радянський розвідник.
* [[Горошко Ірина]]&nbsp;— українська танцюристка.
* [[Гребенюк Максим Олегович]] (1996—2015)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Дорошенко Кирило Олександрович]]&nbsp;— український футболіст, півзахисник луганської «Зорі».
* [[Дубовик Руслан Вікторович]] (1980—2014)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Іллєнко Вадим Герасимович]]&nbsp;— кінооператор, кінорежисер, народний артист України (2000).
* [[Коба Тамара Павлівна]] (* 1957)&nbsp;— українська радянська спортсменка-бігунка, майстер спорту СРСР міжнародного класу з легкої атлетики.
* [[Коваль Степан Миколайович]]&nbsp;— український режисер, художник-мультиплікатор.
* [[Колесников Семен Гаврилович]]&nbsp;— [[Герой Радянського Союзу]].
* [[Костріченко Олег Володимирович]]&nbsp;— сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Кушіль Олександр Дмитрович]]&nbsp;— старший сержант Збройних сил України.
* [[Лапшин Ярополк Леонідович|Лапшин Ярополк Леонідович —]] радянський і російський кінорежисер, сценарист.
* [[Мітягін Олександр Петрович]]&nbsp;— молодший сержант ЗСУ, загинув у боях за Новоазовськ.
* [[Ніколенко Валерій Васильович]] (* 1951)&nbsp;— український прозаїк, есеїст.
* [[Таран-Жовнір Юрій Миколайович]]&nbsp;— академік НАН України, ректор.
* [[Попова Наталя Сергіївна]]&nbsp;— радянський математик, автор ряду підручників і навчальних посібників (народилася в Новомосковську).
* [[Селіхов Роман Павлович]] (1976—2018)&nbsp;— старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Скляренко Оксана Сергіївна]]&nbsp;— українська [[Легка атлетика|легкоатлетка]], учасниця [[Літні Олімпійські ігри 2008|Літніх олімпійських ігор 2008]] року у [[Пекін]]і.
* [[Скрипник Віктор Анатолійович|Віктор Скрипник]]&nbsp;— український футболіст, головний тренер [[Вердер (футбольний клуб)|Бременського Вердеру]]
* [[Челяда Олександр Олександрович]] (1981—2014)&nbsp;— солдат Збройних сил України, загинув у боях за Донецький аеропорт.
* [[Ясногор Сергій Володимирович]]&nbsp;— сержант Збройних сил України, загинув у боях за Іловайськ.

== Проживали ==
* [[Потуданський Дарвін Каренович]] (1989—2020)&nbsp;— старший лейтенант поліції України.

== Див. також ==
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Дніпропетровська область)]]

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=

<ref name="Голодомор УІНП">{{cite web |title=Новомосковськ |website=Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні» |url=http://194.44.11.173:8099/pt?pt=284 |publisher=[[Український інститут національної пам'яті]] |accessdate=18 червня 2020}}</ref>

}}

== Джерела та література ==
* ''Бажан О. Г''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Novomoskovsk Новомосковськ] // {{ЕІУ|7|477}}
* [[Історія міст і сіл Української РСР]]. Том 4. Дніпропетровська область.&nbsp;— К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971.&nbsp;— С. 480—498.
* ''Краснобай С''. Процес нобілітації запорозької старшини в Російській імперії: Василь Пшимич та Василь Чернявський.
* [http://imsu-dnipropetrovsk.com/mista-i-sela/novomoskovskyj-rajon/novomoskovsk.html Новомосковськ&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область.&nbsp;— К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969.&nbsp;— 959 с.)

== Література ==
* ''Карпенко М.Ф., Шелест Д.С.'' Новомоско́вськ // [[Історія міст і сіл Української РСР]] : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.480-498

== Посилання ==
{{commonscat|Novomoskovsk, Ukraine}}
* [https://web.archive.org/web/20121101082707/http://adm.dp.ua/OBLADM/Obldp.nsf/CardAreaV/32?opendocument Сайт Дніпропетровської ОДА]
* [http://nmsk.dp.ua Информационный портал Новомосковска (рос.)]
{{Navboxes
|title = Статті та теми пов'язані з містом
|titlestyle = background:#CCCCFF;
|list  =
{{Населені пункти Дніпропетровської області}}
{{Дніпропетровська область}}
{{Самарська паланка}}
{{Новомосковський повіт}}
{{Історичні місця Дніпропетровської області}}}}
{{Нормативний контроль}}
{{ВП-портали|Дніпропетровська область|Україна|Географія}}


[[Категорія:Новомосковськ| ]]
[[Категорія:Міста Дніпропетровської області]]
[[Категорія:Районні центри Дніпропетровської області]]
[[Категорія:Міста над Самарою]]
[[Категорія:Міста обласного значення]]
[[Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою]]
[[Категорія:Виборчий округ 38]]