Перегляд вихідного коду сторінки Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

{{Картка:Університет
|назва              = Національний технічний університет «Харківський політехнічний університет»
|назва латиною      = NTU "KhPI"
|абревіатура        = НТУ ХПІ
|емблема        = Kharkiv Polytechnic Institute.jpg
|зображення     = Chief HAK oh the Kharkov institute.JPG
|підпис             = 
|оригінал           = Харківський технологічний інститут
|девіз              = 
|рік заснування     = [[1885]]
|дата заснування    =
|день університету  =
|рівень акредитації = IV
|ректор             = [[Сокол Євген Іванович]]
|розташування       = 
|бюджет             = Державна форма власності
|студенти           = приблизно 12 тис. ([[2019]] рік)
|співробітники      = близько 1700 ([[2011]] рік)
|доктори            = 190 ([[2011]] рік)
|кандидати наук     = 800
|аспіранти          = 430
|кольори            = 
|сайт               = http://www.kpi.kharkov.ua/
|нагороди           = {{Орден Леніна|тип=організація}}
|адреса             = 61002, Харків, вул. [[вулиця Кирпичова|Кирпичова]], 21
}}

'''Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»''', до [[1929]] '''Харківський технологічний інститут''', з [[1975]] Харківський [[Орден Леніна|ордена Леніна]] політехнічний інститут імені В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна&nbsp;— заснований в [[1885]] році в [[Харків|Харкові]]. Другий технологічний інститут в [[Російська імперія|Російській імперії]] після [[Санкт-Петербург|санкт-петербурзького]]. Також другий за часом відкриття технологічний інститут в [[Україна|Україні]] після [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівської технічної академії]] (1844).
В даний час&nbsp;— найбільший навчальний центр східної [[Україна|України]] і найбільший [[ВНЗ]] міста Харкова. В [[університет]]і навчаються приблизно 26 тисяч [[студент]]ів.

В університеті здійснюється підготовка фахівців за трьома [[Кваліфікація з вищої освіти|кваліфікаційними рівнями]]. Перший рівень&nbsp;— навчання 4 роки з наданням кваліфікації [[бакалавр]], другий і третій&nbsp;— навчання 5,5 років з наданням кваліфікації інженер або [[магістр]]&nbsp;— 6 років.

== Історія ==
ХТІ&nbsp;— перший технічний [[виш]] в [[Українські губернії в Російській Імперії|українських губерніях&nbsp;Російської імперії]] та другий технологічний інститут [[Російська імперія|імперії]]. Рішення про відкриття прийнято в [[1870-ті|1870]]-х роках.

Інститут урочисто відкрито 14 (27) вересня [[1885]] як практичний технологічний інститут з двома відділеннями&nbsp;— механічним та хімічним, на які приймалося всього 125 чоловік. Організатором і першим директором інституту був відомий вчений у галузі [[механіка|механіки]] та [[опір матеріалів|опору матеріалів]], заслужений [[професор]] [[Кирпичов Віктор Львович|В.&nbsp;Л.&nbsp;Кирпичов]].
На момент відкриття в інституті було 17 [[викладач]]ів, 10 професорів і 7 ад'юнкт-професорів.
В [[1898]] році ХПТІ у зв'язку з поглибленням теоретичної освіти перейменований в технологічний інститут імператора Олександра ііі.
В [[1921]] році при інституті було відкрито перший в Україні робочий [[факультет]].
В [[1923]] році йому дали ім'я [[Ленін|В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна]].
В [[1929]] році технологічний інститут ім. В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна перетворюється в політехнічний інститут імені Леніна.

[[Файл:Вид на Харківський політехнічний інститут, кінець XIX століття.jpg|thumb|left|250px|Харківський технологічний інститут.]]

У 1930 році на базі окремих факультетів інституту було створено п'ять самостійних вишів: механічно-машинобудівний (незабаром об'єднаний з інститутом), електротехнічний (також об'єднаний), хімічно-технологічний (також об'єднаний), інженерно-будівельний (ХІБІ {{lang-ru|ХИСИ}}), авіаційний (ХАІ).

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] понад три тисячі викладачів, студентів і співробітників інститутів пішли до лав [[Червона армія|Радянської Армії]]. В [[евакуація|евакуації]] (м. [[Красноуфимськ]] і м. [[Чирчик (місто)|Чирчик]]) інститут не тільки продовжував підготовку інженерних кадрів, але й вирішував важливі наукові проблеми, пов'язані зі зміцненням обороноздатності країни. Так, [[професор]] [[Носков Борис Олексійович|Носков Б. О.]] в роки війни працював головним [[металургія|металургом]] заводу. За розробку [[сталь|сталі]] для танку [[Т-34]] він отримав [[Державна премія СРСР|Державну премію СРСР]], яку вніс до фонду оборони.

В [[1949]] році чотири вищі: механічно-машинобудівний, хімічно-технологічний, електротехнічний і інститут цементної промисловості були об'єднані і на їх основі відновлений політехнічний інститут ім. В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна. [[Ректор]]ом був призначений [[Семко Михайло Федорович|Семко М. Ф.]], [[доктор технічних наук]], професор, [[Герой соціалістичної праці]], який пропрацював на цій посаді наступні 30 років.

[[Файл:Плакат ХПИ. Набор на роботехнику. март 1983.jpg|right|thumb|120px|Оголошення: '''''Перший набір на спеціальність [[робот]]отехніка''''' [[1983]]&nbsp;г.]]
За роки [[СРСР|радянської влади]] інститут підготував понад 120 тисяч фахівців (до [[Жовтнева революція|революції]]&nbsp;— 2400). Багато випускників інституту стали [[Герой Радянського Союзу|Героями Радянського Союзу]] та Соціалістичної Праці, видатними вченими та державними діячами.

В квітні [[1994]] року [[Кабінет Міністрів України]] надав Харківському політехнічному інституту статус Державного політехнічного університету.

В [[2000]] році за наказом [[Президент України|Президента Україні]] ХДПУ отримав статус Національного (та став НТУ «ХПІ»)

НТУ «ХПІ» має найвищій, IV рівень акредитації, та здійснює підготовку фахівців з 96 [[Спеціальність|спеціальностями]] на денній та заочній формах навчання.

Сьогодні НТУ «ХПІ» має найвищі в східній та південній Україні обсяги ліцензованого прийому і держзамовлення.

В [[2007]] році [[університет]] отримав премію [[в'єтнам]]ського [[президент]]а Нгуєн Чи Тхань.

Президент [[Таджикистан|Республіки Таджикистан]] [[Емомалі Рахмон]] [[5 грудня]] [[2008]]&nbsp;р., перебуваючи в Харкові, зазначив, що [[2009]] року в столиці [[Душанбе]] планується відкрити філіал НТУ «ХПІ»<ref>[http://www.kharkivoda.gov.ua/news.php?news=9033&subscriber=1 У Душанбе планують відкрити філіал НТУ «ХПІ»]</ref>.

З [[2010]] до [[2014]]&nbsp;р. мав статус самоврядного (автономного) дослідницького національного університету.

У квітні [[2019]] року на території студентського містечка було встановлене «сонячне дерево» за проектом кафедри промислової та біомедичної електроніки університету, яке має сонячні панелі, від яких студенти можуть підзаряджати свої гаджети, а вночі виступає як світильник. Воно стало першим експонатом парку науки і техніки «STEAMPARK», який реалізується спільно з [[Харківська державна академія дизайну та мистецтв|Харківською державною академією дизайну та мистецтв]]. Планується встановити ще 3 таких об'єкти.<ref>{{cite web |url=https://newsroom.kh.ua/news/v-harkovskom-vuze-sozdali-unikalnoe-solnechnoe-derevo |назва=В харьковском вузе создали уникальное "солнечное дерево" |автор=Павел Федосенко |дата=28 квітня 2019 |веб-сайт=NewsRoom |видавець= |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=30 квітня 2019}} {{ref-ru}}</ref>

== Структура університету ==
Університет складається з багатьох підрозділів, які займаються усіма аспектами навчальної діяльності, дозвілля та життя студентів та викладачів. Це кафедри та факультети, адміністративні підрозділи, відділі з роботи з іноземними студентами, спорткомплекс та бази відпочинку, та інше.
{|
|-
|
'''Університет має як окремі підрозділи:'''
* навчально-методичне управління
* докторантуру і аспірантуру
* науково-дослідну частину
* науково-технічну бібліотеку
* науково-технічний і навчальний та навчально-виробничий центри.
* Військовий обліковий стіл
* Центр підготовки іноземних громадян
* Факультет дистанційного та доуніверситетського навчання
* Центр нових інформаційних технологій
 ||
'''Університету підпорядковані деякі навчальні заклади:'''
* Харківський верстатоінструментальний технікум
* [[Полтавський політехнічний коледж]]
* [[Харківський інститут танкових військ|Інститут танкових військ ім. Верховної Ради України]]
* [[Військовий коледж сержантського складу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»|Військовий коледж сержантського складу]]
|-
|
'''Спорт та культура:'''
* Спортивний комплекс
* Спортивно-оздоровчий табір в м. [[Алушта]]
* Спортивно-оздоровчий табір в м. [[Чугуїв]]
* Корпус в санаторії «[[Бермінводи]]»
* Музей
|
'''Науково-дослідницькі інститути:'''
* Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут «Молнія»
* [[Інститут іоносфери НАН та МОН України|Науково-дослідний інститут іоносфери]]
* Міжгалузевий інститут післядипломної освіти
|}

Університет також утримує гуртожитки і житлові будинки, а на його території розташований дитячий садок.

== Факультети та кафедри ==
{{main|Факультети НТУ «ХПІ»}}

В університеті працюють 24 основних факультети, на яких базуються 93 кафедри. Вони здійснюють підготовку за 96 спеціальностями.
{|
|-
! !!
|-
|
* Автоматики та приладобудування (АП)
* Бізнесу та фінансів (БФ)
* Військової підготовки
* Економічний (ЕК)
* Економічної інформатики та менеджменту (ЕіМ)
* Електроенергетичний (Е)
* Електромашинобудівний (ЕМБ)
* Енергомашинобудівний (ЕМ)
* Інженерно-фізичний (і)
* Інтегральної підготовки фахівців
* Інтегровані технології та хімічна техніка (іТ)
* Комп'ютерних наук і програмної інженерії (КН)

||
* Комп'ютерні та інформаційні технології (КіТ)
* Машинобудівний (МШ)
* Механіко-технологічний (МТ)
* Міжнародної освіти (МО)
* Німецький технічний (НТФ)
* Соціально-гуманітарних технологій (СГТ)
* Технології неорганічних речовин (ТНР)
* Технології органічних речовин (ТОР)
* Транспортного машинобудування (ТМ)
* Фізико-технічний (ФТ)
* Фізичного виховання та спорту
|}

== Керівництво університету ==

Ректор&nbsp;— [[Сокол Євген Іванович]], лауреат премії НАН України, [[доктор технічних наук]].

Проректори з науково-педагогічної роботи:
* [[Товажнянський Леонід Леонідович]], [[доктор технічних наук]], [[професор]].
* Кравець Валерій Олексійович, [[кандидат наук|к.т.&nbsp;н.]], [[професор]].
* Романовський Олександр Георгійович, [[кандидат наук|к.т.&nbsp;н.]], [[доктор наук|доктор педагогічних наук]].
* Гринь Григорій Іванович, [[кандидат наук|к.т.&nbsp;н.]], [[професор]].
* Сакара Юрій Дмитрович, [[кандидат наук|к.т. н.]], [[професор]].

Проректор з наукової роботи&nbsp;— Марченко Андрій Петрович, академік [[Академія наук вищої школи України|АН ВШ України]], [[доктор технічних наук]], [[професор]].

Проректор з адміністративно-господарчої робот&nbsp;— Чеботарьов Микола Корнійович.

В 1915—1918 роках ректором був заслужений професор [[Осипов Іван Павлович]].

== Корпуси ==

Університет складається з приблизно 20 різних корпусів. Більша частина корпусів зосереджені компактно&nbsp;— по лінії станцій [[Харківський метрополітен|метро]] [[Пушкінська (станція метро, Харків)|Пушкінська]] і [[Архітектора Бекетова (станція метро)|Архітектора Бекетова]]. Корпуси різко відрізняються за часом побудови&nbsp;— старі корпуси будувалися, як правило, в [[XIX]] столітті, і функціонували з самого моменту заснування інституту. Ці корпуси побудовані з [[цегла|цегли]], і мають велику архітектурну і навіть історичну цінність. Нові корпуси будувалися в радянську епоху, і за габаритами відповідають бетонним будинкам, побудованим в той час. Час їх побудови&nbsp;— 60-80-ті роки XX століття.

=== У-1 ===
[[Файл:Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Корпус У-1.jpg|thumb||right|200px|Корпус У-1 НТУ «ХПІ»]]
У-1&nbsp;— найвищій корпус університету і один з найбільших. Корпус має прямокутну форму в основі. Він має значну площу скління. Корпус є не тільки найвищим в університеті, але й є одним з найвищих будівель міста, до того ж він розташований на височині. З цього корпусу видно значну частину міста&nbsp;— весь Нагірний район і прилеглі сусідні, [[Холодна гора (місцевість)|Холодна гора]], [[Салтівка]], Нові Дома. Корпус був зданий в експлуатацію в [[1974]] р. У корпусі функціюють шість ліфтів, з них два&nbsp;— швидкісні, які починають працювати за 10 хвилин до початку лекції і вимикаються з початком. Також в корпусі є двоє сходів. У корпусі розташовано безліч кафедр, деканатів та аудиторій.
* '''Висота: 60 м'''
* '''Кількість поверхів: 14'''
* '''Закінчення будівництва: [[1974]] рік'''

=== У-2 ===
[[Файл:Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Корпус У-2.jpg||thumb|200px|right|Корпус У-2]]
У-2&nbsp;— другий за висотою (після У-1) і найбільший за розмірами корпус університету. Як і У-1, є будівлею, спорудженою в період масового будівництва за типовими проектами. Форма у корпусу прямокутна. Корпус пов'язаний підземним переходом з фізичним корпусом. Архітектурне рішення оригінальніше, ніж в У-1, наприклад, сходи вимощені [[мармур]]ом. Як і в У-1, в корпусі є 4 ліфта. Корпус має цокольний поверх, на якому проводяться повноцінні заняття, і з урахуванням цього поверху корпус має вісім поверхів. В У-1 теж є підвал, але на відміну від У-2, в ньому організований склад і там заняття не проводяться. У корпусі знаходиться кафедра загальної та експериментальної [[фізика|фізики]] і безліч інших, приймальна комісія університету, редакції університетських газет, буфет. Технічний стан корпуса порівняно високий. У корпусі розташовано одне з відділень місцевої інтернет-мережі. На першому поверсі розташований Орган студентського самоврядування «Студентський Альянс» НТУ «ХПІ»
* '''Висота: 32—34 м'''
* '''Кількість поверхів: 7 (8 з нульовим поверхом)'''
* '''Закінчення будівництва: [[1982]] рік'''

=== ГАК ===
[[Файл:Chief_HAK_oh_the_Kharkov_institute.JPG|thumb|right|200px|Центральна частина головного аудиторного корпусу]]
[[Файл:НТУ ХПІ-1.jpg|thumb|right|200px|Зала засідань у головному аудиторному корпусі]]

ГАК (Головний Аудиторний Корпус)&nbsp;— найбільший зі старих корпусів інституту. Корпус викладений з цегли, а час його будівництва&nbsp;— друга половина XIX століття. У корпусі розташовано низка кафедр, деканатів і різних приміщень. Форма корпусу&nbsp;— прямокутна, корпус має два внутрішніх дворика. Також в корпусі знаходиться бібліотека інституту, читальну залу, а також великий підвал. Архітектурної особливістю корпусу є архітектурне оформлення сходів. Поверховість корпусу мала, однак висота поверхів велика (4,5 метрів).

Тривалий час ГАК був (до будівництва висотних У-1 і У-2) головним корпусом університету. За період довгого існування корпусу (понад 100 років) в корпусі працювало багато відомих людей, нині на їх честь біля входу в корпус розташовані меморіальні дошки. Також навпроти корпусу розташований пам'ятник на честь загиблих у роки Великої Вітчизняної війни. Сам корпус вирізняється наявністю в ньому різних картин про життя інституту в різні епохи, а також стенд пам'яті героїв Великої Вітчизняної війни на другому поверсі. Зовні корпус багато прикрашений архітектурними формами.
* '''Висота: 17 м'''
* '''Кількість поверхів: 3'''
* '''Закінчення будівництва: [[1885]] рік'''

=== Спортивний комплекс ===
[[Файл:Palace_Sports_Institute.JPG|thumb||right|200px|Палац [[спорт]]у НТУ «ХПІ» в Молодіжному парку]]
Палац Спорту ХПІ&nbsp;— споруда, розташована поза основної групи корпусів, а саме в Молодіжному парку (недалеко від метро Пушкінська, але в іншому напрямку від інших корпусів). Побудований з бетонних блоків, і є новим корпусом, побудованим в 80-ті роки XX століття. Спортивний комплекс має безліч приміщень, залів і спортивних об'єктів. В ньому проводяться різні змагання між вишами Україні, між факультетами університету. Також в ньому проходять заняття з фізкультури. Спорткомплекс обладнаний сучасними роздягальнями, і є однією з найкращих будівель університету, а також він є другим за розміром корпусом інституту після У-2. Форма корпусу досить різноманітна, конкретну форму будівлі визначити складно. При вході в корпус знаходяться дві полиці з нагородами, які завоював інститут в різні роки.

* '''Висота: 16 м'''
* '''Кількість поверхів: 3'''
* '''Закінчення будівництва: '''кінець 80-х років [[XX століття]].'''

=== Радіокорпус ===
[[Файл:Radiokorpus.JPG|thumb|200px|right|Радіокорпус (сучасна назва&nbsp;— Центр Інтегрованих технологій НТУ «ХПІ»)]]
Радіокорпус (розмовна назва), справжня назва&nbsp;— Центр Інтегрованих технологій НТУ «ХПІ»&nbsp;— чотириповерхова бетонна будівля, один з «нових корпусів» університету. В цьому відносно невеликому будинку знаходяться різні лабораторії і обладнання, комп'ютерні класи. Вікна нижнього поверху корпусу захищені решітками. В корпусі є підвальний поверх, з його урахуванням корпус п'ятиповерховий. Корпус має вантажний ліфт, а переміщення між поверхами здійснюються на великих панорамних сходах. Серед корпусів, побудованих в радянські роки епохи 60-70х має найменшу кількість поверхів. У корпусі 3 та 4 поверхи займає науково-дослідний інститут&nbsp;— [[Інститут іоносфери НАН та МОН України|Інститут іоносфери НАН України]].
* '''Висота: 16 м'''
* '''Кількість поверхів: 4 (5 з підвалом)
* '''Закінчення будівництва: '''60-70-ті роки [[XX століття]].'''

=== Хімкорпус ===
[[Файл:Chemical_Corps_NTU_"HPI".JPG|thumb|200px|right|Хімічний корпус&nbsp;— один з найстаріших в університеті]]
Хімкорпус&nbsp;— другий за розмірами та значимістю старий корпус університету. Подібно до ГАКу, він побудований в середині XIX століття і є одним з найстаріших корпусів інституту. У корпусі знаходиться більшість хімічних лабораторій і розташований деканат факультету технологій [[органічна хімія|органічних речовин]]. Корпус має подібно до ГАКу квадратну форму і має в центрі внутрішній двір, але все ж корпус трохи менше, ніж ГАК. У корпусі (на 3-му поверсі) знаходиться Велика Хімічна Аудиторія, яка є однією з найбільших аудиторій інституту. Також корпус має два входи&nbsp;— зовнішній і внутрішній. Добудова двох поверхів до корпусу неабияк попсувала його зовнішній вигляд.
* '''Висота: 18 м'''
* '''Кількість поверхів: 4 (деколи 3)'''
* '''Закінчення будівництва''': Друга половина-кінець [[XIX століття]].

=== Електрокорпус ===
[[Файл:Electrical_Packaging.JPG|thumb|right|200px|Електрокорпус ХПІ&nbsp;— один з найбагатолюдніших корпусів університету]]

Електрокорпус&nbsp;— деякий час був окремим Електротехнічним інститутом, виділеним з ХТІ. Побудований за проектом Бекетова в 1930-ті та є прикладом архітектури конструктивізму. У корпусі розташовані технічні кафедри і деканати. Корпус є одним з найдовших в інституті, має кілька входів і виходів (окрім головного). Головний вхід в корпус архітектурно оформлений у вигляді колонади при відновленні після війни в стилі [[Сталінський ампір|сталінського ампіру]]. Корпус відіграє важливу роль в житті інституту, поблизу нього (або перед пам'ятником) проводяться різні заходи, перед картою електрифікації прощаються з професорами, крім цього, в корпусі знаходиться дослідний завод «Молнія»

=== Палац студентів ХПІ ===
{{main|Палац студентів ХПІ}}
Палац студентів ХПІ&nbsp;— підрозділ НТУ «ХПІ», розташований в одному з корпусів студентського містечка «Гігант», який виконує функцію головного культурного центру вишу. На базі Палацу студентів займаються 24 творчих колективи, а також проводиться майже 200 культурно-масових щорічних заходів. Має зал для глядачів на 1200 місць. Виступи в Палаці багатьом учасникам відкрили дорогу в професійне мистецтво, наприклад, [[Інін Аркадій Якович|Аркадію Ініну]], {{нп|Гарій Черняхівський|Гарію Черняхівському|ru|Черняховский, Гарий Маркович}}, [[Фокін Володимир Петрович|Володимиру Фокіну]], [[Борисова Ірина Анатоліївна|Ірині Борисової]] та іншим.

=== Інноваційний кампус ===
В 2018 розпочинається будівництво нового корпусу за адресою Пушкінська 79/2, навчання в якому будуть проходити найспушніші студенти з використанням дуальної освіти.
<br/>

== Відомі випускники та вчені ХПІ ==
[[Файл:Landau.jpg|thumb|right|200px||[[Лев Ландау]]]]
[[Файл:Krasin.jpg|thumb|right|200px||[[Леонід Красін]]]]
[[Файл:Stamp-politeh.jpg|thumb|right|200px||Поштовий блок, присвячений видатним вченим НТУ «ХПІ»]]

=== Випускники ===
* [[Аваков Арсен Борисович]]&nbsp;— губернатор Харківської області з лютого [[2005]] по лютий [[2010]], міністр внутрішніх справ України з лютого [[2014]].
* [[Айзенберг Яків Ейнович]]&nbsp;— генеральний конструктор систем керування космічними ракетами.
* [[Артеменко Григорій Петрович]] (* 1952)&nbsp;— майстер спорту по альпінізму, інструктор-методист першої категорії.
* [[Бабаєв Рустам Усманович]] (* 1982)&nbsp;— український рукоборець, заслужений майстер спорту України.
* [[Віногоров Владислав]] (справжнє ім'я Владислав Олександрович Рябенко, народився в 1970)&nbsp;— письменник, автор романів в жанрі наукової фантастики
* [[Гуревич Михайло Йосипович]]&nbsp;— радянський авіаконструктор, лауреат Ленінської премії
* [[Камчатний Валерій Григорович]]&nbsp;— народний депутат України 5-го, 6-го скликань.
* [[Кашкадамов Борис Павлович]]&nbsp;- конструктор автобусів ЛАЗ, директор Львівського автобусного заводу
* [[Коваленко Алла Арестівна]]&nbsp;— [[Герой України]]
* [[Крамаренко Олександр Павлович]]&nbsp;— журналіст, головний редактор тижневика Деньги.ua
* [[Красін Леонід Борисович]]&nbsp;— російський винахідник, революціонер, нарком фінансів РСФСР
* [[Ліфшиць Євген Михайлович|Ліфшиць Євген]] і [[Ліфшиць Ілля Михайлович|Ліфшиць Ілля]]&nbsp;— фізики-теоретики, лауреати Ленінської премії
* [[Мацієвич Левко Макарович|Левко Мацієвич]]&nbsp;— засновник російських підводних човнів.
* [[Рижкова Олександра Юріївна]] (* 1980)&nbsp;— українська спортсменка-спринтерка.
* [[Семко Михайло Федорович]]&nbsp;— професор, інженер-механік.
* [[Черноусенко Олег Іванович]]&nbsp;— український політичний діяч, Народний депутат України 2-го скликання, генерал-майор СБУ.
* [[Якір Йона Еммануїлович]]&nbsp;— командарм [[РСЧА]].
* [[Абрамчук Федір Іванович]]&nbsp;— механік, Доктор технічних наук (1993).
* [[Аврамов Віталій Прокопович]]&nbsp;— фахівець у галузі гусеничних машин. [[Доктор технічних наук]] (1971), [[професор]] (1972).

=== Вчені ===
* [[Бекетов Олексій Миколайович]]&nbsp;— видатний архітектор
* [[Кирпичов Віктор Львович]]&nbsp;— засновник університету.
* [[Ландау Лев Давидович]]&nbsp;— лауреат [[Нобелівська премія з фізики|Нобелівської премії]], завідував кафедрою теоретичної фізики Харківського механічно-машинобудівного інституту з [[1933]] по [[1937]].
* [[Морозов Олександр Олександрович (конструктор)|Морозов Олександр Олександрович]] ([[1906]]–[[1979]])&nbsp;— конструктор [[танк]]ів, лауреат [[Ленінська премія|Ленінської премії]]. Заснував кафедру.
* [[Палатник Лев Самійлович]]&nbsp;— доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.
* [[Проскура Георгій Федорович]];— видатний вчений у галузі аерогідродинаміки і гідромашинобудування.
* [[Комнік Юрій Федорович]] — доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Державної премії УРСР .]]
* [[Суходуб Леонід Федорович]]&nbsp;— член-кореспондент Національної академії наук України, доктор фізико-математичних наук
* [[Термен Лев Сергійович]]&nbsp;— винахідник [[терменвокс]]у.
* [[Шеховцов Анатолій Федорович]]&nbsp;— доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри двигунів внутрішнього згоряння з [[1970]] по [[2001]].
* [[Кулик Михайло Миколайович]]&nbsp;— академік Національної академії наук України
* [[Шнее Яків Ісидорович]] (1902—1977)&nbsp;— науковець радянських часів царини турбінобудування, доктор технічних наук, професор.
* [[Дабагян Арег Вагаршакович]] (1920—2005)&nbsp;— радянський і український вчений, доктор технічних наук, професор, [[заслужений працівник народної освіти України]], [[Honoris causa|почесний доктор]] НТУ «[[Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»|Харківський політехнічний інститут]]», завідувач кафедри динаміки машин і управління (1947—1977), кафедри АСК (1977—1990).
* [[Белькінд Лев Давидович]]&nbsp;— професор, доктор технічних наук, інженер та історик, один з основоположників вітчизняної світлотехніки.

== Почесні доктори ==
* академік [[Патон Борис Євгенович|Патон Б. Е.]]
* академік [[Шидловський Анатолій Корнійович|Шидловський А. К.]]
* академік Кафаров В. В. (Росія)
* академік [[Згуровський Михайло Захарович|Згуровський М. З.]]
* академік Рвачов В. Л.
* академік Ференц Ковач (Угорщина)
* академік [[Семиноженко Володимир Петрович|Семіноженко В. П.]]
* академік Саркісов П. Д. (Росія)
* академік Ягодин Г. А. (Росія)
* академік [[Стогній Борис Сергійович|Стогній Б. С.]]
* проф. Ніколає Іліаш (Румунія)
* проф. Мішель Фютен (Франція)
* проф. Вольфганг Керстен (Німеччина)
* проф. Дитер Шнайдер (Австрія)
* проф. Тільман Ройтер (Австрія)
* проф. [[Дабагян Арег Вагаршакович]]

== Нагороди та репутація ==
У відомих рейтингах вишів України 2012 року Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» увійшов у першу десятку лідерів.

Так, за рейтингом технічних вишів України 2012 року журналу «Деньги» ХПІ посів третє місце, в зведеному рейтингу ВНЗ «Компас»&nbsp;— 6 місце, в рейтингу вишів України за напрямом «інженерно-технічні спеціальності»&nbsp;— третє місце, у рейтингу ВНЗ України «Компас 2012»&nbsp;— IT спеціальності&nbsp;— 3 місце, у рейтингу ВНЗ України «Компас 2012»&nbsp;— Східний регіон&nbsp;— перше місце, у рейтингу ВНЗ України ЮНЕСКО «Топ 200»&nbsp;— 6 місце, Webometrics Ranking of World Universities: світовому&nbsp;— 2092, європейський&nbsp;— 798.

== Примітки ==
{{У соціальних мережах
|title=НТУ ХПІ
|facebook=ntu.xpi
|twitter=ntu_xpi
|youtube-user=khpionline
|linkedin=edu/school?id=192052}}
{{reflist}}

== Джерела ==
* [http://www.kpi.kharkov.ua/ Офіційний сайт НТУ «ХПІ»]
* Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут». Історія розвитку. 1885—2010 / уклад.: В.&nbsp;І.&nbsp;Ніколаєнко, В.&nbsp;В.&nbsp;Кабачек, С.&nbsp;І.&nbsp;Мєшковая [та інш.]; за ред. В.&nbsp;І.&nbsp;Ніколаєнка.&nbsp;— Харків: НТУ «ХПІ». 2010.&nbsp;— 408 с.
* ''Мусієнко І. В., Ткаченко С.&nbsp;С''.&nbsp;[http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/20928 Передумови виникнення вищої технічної освіти в Україні] // Дослідження з історії техніки: Зб. наук. пр.&nbsp;— Київ: ІВЦ "Видавництво «Політехніка», 2005.&nbsp;— Вип. 6.&nbsp;— С. 103—115.
* Харьковский политехнический: Выпускники&nbsp;— гордость и слава / Сост.: Л.&nbsp;Л.&nbsp;Товажнянский, В.&nbsp;И.&nbsp;Николаенко, В.&nbsp;В.&nbsp;Морозов и др.; М-во образования и науки Украины, Харьковский гос. Политехнический ун-т.&nbsp;— Х.: Прапор, 2000.&nbsp;— 83 с.: ил.
* Харьковский политехнический. 1895—1985: История развития / Ред. К.&nbsp;К.&nbsp;Гулый; Зав. ред. В.&nbsp;Н.&nbsp;Гвоздей.&nbsp;— Х.: Изд-во при Харьк. ун-те изд. объединения «Вища шк.», 1985.&nbsp;— 224 с.: ил.&nbsp;— Библиогр.: с. 211—218.
* Харьковский политехнический: ученые и педагоги / Ю.&nbsp;Т.&nbsp;Костенко, В.&nbsp;В.&nbsp;Морозов, В.&nbsp;И.&nbsp;Николаенко и др.; Харьковский гос. политех. ун-т.&nbsp;— Х.: Прапор, 1999.&nbsp;— 351 с.

{{Самоврядні (автономні) дослідницькі національні вищі навчальні заклади України}}
{{Виші Харківської області}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Вищі навчальні заклади Харкова]]
[[Категорія:Навчальні заклади, засновані 1885]]
[[Категорія:Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»| ]]
[[Категорія:Організації, нагороджені орденом Жовтневої Революції]]
[[Категорія:Політехніки України]]
[[Категорія:1885 в Харкові]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1885]]
[[Категорія:Національні університети України]]
[[Категорія:Нагірний (Харків)]]
[[Категорія:Технічні університети]]