Відкрити головне меню

Національний парк Ітатіая (порт. Parque Nacional do Itatiaia) — національний парк в Бразилії, розташований на межі штатів Ріо-де-Жанейро і Мінас-Жерайс на південному сході країни. Це найстаріший національний парк країни, його було утворено 14 червня 1937 року за декретом 1713, підписаним президентом Жетулью Варгасом.

Національний парк Ітатіая
Parque Nacional do Itatiaia
 
Категорія МСОПII (Національний парк)
Росилнність у парку
Росилнність у парку
22°21′15″ пд. ш. 44°39′11″ зх. д. / 22.354247222249779° пд. ш. 44.65329444447177565° зх. д. / -22.354247222249779; -44.65329444447177565Координати: 22°21′15″ пд. ш. 44°39′11″ зх. д. / 22.354247222249779° пд. ш. 44.65329444447177565° зх. д. / -22.354247222249779; -44.65329444447177565
Розташування: Штати Ріо-де-Жанейро і Мінас-Жерайс, Бразилія
Найближче місто: Ітатіая, Ріо-де-Жанейро
Площа: 300 км²
Заснований: 14 червня 1937
Веб-сторінка: Parque Nacional do Itatiaia
Країна Flag of Brazil.svg Бразилія
Національний парк Ітатіая Parque Nacional do Itatiaia
Місцеположення парку на карті
Місцеположення парку на карті
Національний парк Ітатіая Parque Nacional do Itatiaia. Карта розташування: Земля
Національний парк Ітатіая Parque Nacional do Itatiaia
Національний парк Ітатіая
Parque Nacional do Itatiaia
Дата створення: 14 червня 1937
Дата анулювання: 14 червня 1937

Національний парк Ітатіая у Вікісховищі?

В даний час площа парку становить близько 300 км². Він розташований в межах гірської системи Серра-да-Мантикейра, на його території знаходяться одні з найвищих гірських вершин Бразилії, зокрема гора Агульяс-Неграс (інша назва — Ітатіая) висотою 2878 м. Сама назва «Ітатіая» походить з мови тупі та означає «скелі з численними піками». Через значні перепади висот, парк характеризується різноманіттям клімату та має багату і різноманітну флору і фауну.

Парк відкритий для туристів і роздільний на дві території, верхню і нижню. В'їзд на нижню територію знаходиться безпосередньо біля міста Ітатіая, поруч знаходиться інформаційний центр з музеєм. Верхня територія не зв'язана з нижньою дорогами і доступна через інший в'їзд. З верхньої частини починається стежка для підйому на Агульяс-Неграс.