Перегляд вихідного коду сторінки Національна музична академія України імені Петра Чайковського

{{Картка:Університет
| назва   = Національна музична академія України імені Петра Чайковського
| абревіатура = НМАУ
| емблема = НМАУ лого.jpg
| зображення = P1170500-001.JPG
| оригінал = 
| девіз   = 
| засновано = Веде історію з 1863 р.
| президент = 
| ректор  = [[Тимошенко Максим Олегович|Максим Тимошенко]]<br />(з 2018-11-13)
| студенти = 
| доктори = 
| професори = 
| положення = 
| сайт    = http://knmau.com.ua
| адреса  = [[Київ]], вул. Архітектора Городецького, 1/3
| нагороди = {{Орден Леніна|тип=організація}}
| рік заснування = [[1913]]
}}
'''Національна музична академія України ім. П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського'''&nbsp;— вищий державний музичний навчальний заклад IV рівня акредитації<ref>[http://knmau.com.ua Офіційний сайт НМАУ]</ref>, веде свою історію з 1863 року, займає провідне місце серед музичних вузів України та одне з провідних у світі. За методикою визначення рейтингів [http://www.muz-ua.info/?p=1256 ЮНЕСКО «Топ&nbsp;— 200 Україна»] у 2019 році академія посіла перше місце серед вищих мистецьких навчальних закладів України.

== Історичний нарис ==

=== 1863—1913 ===
27 жовтня 1863 року відкрите Київське відділення [[Російське музичне товариство|Російського музичного товариства]] (З 1868&nbsp;— Імператорське російське музичне товариство). У січні 1868 на його основі відкрилося Київське музичне училище.

Перша задокументована спроба підвищення статусу музучилища до консерваторії була здійснена тодішнім керівником училища [[Альбрехт Людвіг Карлович|Людвігом Альбрехтом]] у 1876 році, проте зазнала невдачі, а сам ініціатор згодом був знятий з посади директора, і його змінив [[Пухальський Володимир В'ячеславович|Володимир Пухальський]].<ref name="Зільберман">{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://issuu.com/irynapolstiankina/docs/kniga_uchilishe_ukr
|назва=Київське музичне училище. Нарис діяльності 1868-1924 роки by Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра - issuu
|формат=
|видавець=
|вебсайт=issuu.com
|дата-доступу=30 травня 2020
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20211109110255/https://issuu.com/irynapolstiankina/docs/kniga_uchilishe_ukr
|мертвий-url=no
|дата-архіву=9 листопада 2021
|мовою=
}}</ref>

Друга задокументована спроба підвищення статусу була здійснена [[Антон Рубінштейн|Антоном Рубінштейном]] 27 березня 1891 року<ref>Задокументовано у протоколі засідання</ref>, втім і ця спроба за свідченнями [[Миклашевський Йосип Михайлович|Йосипа Міклашевського]] не була успішною з економічних причин.<ref name="Зільберман"/><ref>Очерк деятельности Киевского отделения Русского музыкального общества (1863—1913).&nbsp;— Киев, 1913.&nbsp;— c.66-68</ref>

Утретє така спроба була здійснена у 1908 році [[Глазунов Олександр Костянтинович|Олександром Глазуновим]] у листі-клопотанні до голови ІРМТ принцеси [[Олена Мекленбург-Стреліцька|Олени Саксен-Альтенбурзької]], а фінансове обгрунтування цієї пропозиції включало підвищення плати за навчання та продаж частини землі, що належала Київському відділенню ІРМТ<ref name="Зільберман"/>. У відповіді ІРМТ питання заснування консерваторії було, натомість, вирішено відкласти.<ref name=":0">Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища.&nbsp;— К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916&nbsp;р.&nbsp;— с.7</ref>

У 1910 році клопотання щодо надання статусу консерваторії підтримав [[Сергій Рахманінов]], написавши у листі Головній дирекції ІРМТ від [[19 квітня]] [[1910]]:{{text|«Оскільки моя поїздка до Києва була пов'язана з клопотанням Київського училища про перейменування в консерваторію, то одразу ж додам, що я вважаю це клопотання цілком виправданим і сам охоче до нього приєднуюся... Постановка справи в училищі таку реформу виправдовує»<ref>Лист цитується у виданні: Сатина С., Записка о Рахманинове. В сб.: "Воспоминания о Рахманинове" (изд. 5-е), т. I, 1988, с. 42.</ref>}}

Повідомлення принцеси О.&nbsp;Г.&nbsp;Саксен-Альтенбурзької про позитивне рішення щодо відкриття консерваторії датується 16 травня 1913 року<ref name="Зільберман"/><ref name=":0"/>, а урочиста церемонія відкриття консерваторії за участю принцеси Альтенбурзбкої та інших офіційних осіб відбулася 3 листопада 1913 і була приурочена до 50-річного ювілею Київського відділення ІРМТ.<ref name="Зільберман"/><ref>Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища.&nbsp;— К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916&nbsp;р.&nbsp;— с.3</ref> Впродовж понад 105 років цей день відзначався, як день заснування Київської консерваторії.

=== 1913—1991 ===
Упродовж 1924—1928 навчальний заклад функціонував у статусі музичного технікуму з правом надання вищої музичної освіти за виконавськими спеціальностями. З 1928 по 1934&nbsp;рр. технікум діяв у складі Музично-драматичного інституту імені М.&nbsp;В.&nbsp;Лисенка, а у 1934 році був відокремлений і реорганізований у Київську державну консерваторію.

У 1934—1935 навчальному році при консерваторії відкрили одну з перших у Радянському Союзі [[Київська середня спеціалізована музична школа-інтернат імені М.В. Лисенка|середню спеціальну музичну школу-десятирічку]].

1938 року консерваторія була нагороджена [[Орден Леніна|орденом Леніна]] (у зв'язку з 25-річним ювілеєм).<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=http://maps.interesniy.kiev.ua/ua/streets/gorodetskogo-arhitektora/nagrazhdenie-konservatorii-ordenom-lenina
|назва=Награждение Консерватории орденом Ленина 
|формат=
|видавець=Захоплюючий Київ
|вебсайт=maps.interesniy.kiev.ua
|дата-доступу=30 травня 2020
|url-архіву=http://web.archive.org/save/http://maps.interesniy.kiev.ua/ua/streets/gorodetskogo-arhitektora/nagrazhdenie-konservatorii-ordenom-lenina
|мертвий-url=no
|дата-архіву=30 травня 2020
|мовою=
}}</ref> 1940-го консерваторії присвоєно ім'я Петра Чайковського з нагоди 100-річного ювілею композитора.

У роки [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] Київська консерваторія була частково евакуйована до [[Єкатеринбург|Свердловська]], а частково (з жовтня 1941) продовжувала діяти в окупованому Києві під назвою Музично-драматична консерваторія на умовах самооплатності у приміщенні школи №&nbsp;57 на вул. Прорізній, одним із її очільників був [[Лисенко Остап Миколайович|Остап Лисенко]].<ref>[[Копиця Маріанна Давидівна|Копиця М. Д.]] З історії Київської консерваторії&nbsp;— НМАУ ім. П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського // До 100-річчя Київ. консерваторії&nbsp;— НМАУ ім. П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського&nbsp;— с.41-50</ref>

=== Після 1991 ===
[[1995]] року Указом Президента України консерваторія набула статусу Національної музичної академії України ім. П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського. В часи акцій протесту [[Помаранчева революція|2004]] та [[Євромайдан|2013–2014]]<ref>[http://knmau.com.ua/images/rector/rector_3.2014.png подяка депутата Романа Чернеги]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> років, Київська консерваторія надавала приміщення протестувальникам для ночівлі і відпочинку.

У 2004 році студенти академії брали участь в подіях [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]]<ref>{{cite web|title=Студенти Національної музичної академії оголосили страйк|url=http://www.umoloda.kiev.ua/number/322/164/11660/|publisher="Україна молода"}}</ref>, попри спротив керівництва академії, студентам вдалося добитися офіційного дозволу на розміщення 50 протестувальників в її приміщенні.<ref>{{cite web|title=Ректор Національної музичної академії - „перефарбований лис”?|url=http://maidanua.org/static/news/1115885315.html}}</ref>

Під час [[Євромайдан]]у академія надавала приміщення для розміщення активістів від партії [[УДАР (партія)|УДАР]] і від «[[Батьківщина (партія)|Батьківщини]]».<ref name=":1">{{cite web|title=Музакадемія готує вечір-реквієм пам'яті загиблих на Майдані - ректор Володимир Рожок|url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/muzakademiya_gotue__vechir_rekvie_m_pamyati_zagiblih_na_maydani___rektor_volodimir_rogok_1913141|accessdate=21 травня 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140528023007/http://www.ukrinform.ua/ukr/news/muzakademiya_gotue__vechir_rekvie_m_pamyati_zagiblih_na_maydani___rektor_volodimir_rogok_1913141|archivedate=28 травня 2014|deadurl=yes}}</ref><ref>{{cite web|title=Подяка ректору НМАУ|url=http://www.knmau.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=370:2014-03-04-18-38-08}}</ref> В ході бою [[Протистояння в Україні 18-20 лютого 2014|18-20 лютого]] у приміщення консерваторії увійшли самооборонці [[Парасюк Володимир Зіновійович|сотника Парасюка]], які тримали оборону Майдану від атак «Беркуту»<ref>{{cite web|title=Сотник, який переломив хід історії: Треба було дотискати|url=http://www.pravda.com.ua/articles/2014/02/24/7016048/|publisher=Українська правда}}</ref><ref>{{cite web|title=Сотник Парасюк розповів, як "Беркут" атакував консерваторію "коктейлями Молотова"|url=http://tsn.ua/politika/sotnik-parasyuk-rozpoviv-yak-berkut-atakuvav-konservatoriyu-kokteylyami-molotova-336351.html}}</ref>, того ж дня у фоє Великого залу консерваторії було влаштовано лазарет для поранених протестувальників.<ref name=":1"/>

2019 року НМАУ розпочала співробітництво з Університетом міста [[Хеншуй]] в Китаї, в рамках якої передбачене відкриття консерваторії у Хеншуї за участі НМАУ, співробітництво у підготовці музичних кадрів та матеріальна допомога.<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=http://invideotour.com/society/kitajskaja-kompanija-podarila-akademii-im-chajkovskogo-300-klarnetov/
|назва=Китайская компания подарила академии им.Чайковского 300 кларнетов - INVIDEOTOUR
|формат=
|видавець=
|вебсайт=invideotour.com
|дата-доступу=5 грудня 2019
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210117194007/http://invideotour.com/society/kitajskaja-kompanija-podarila-akademii-im-chajkovskogo-300-klarnetov/
|мертвий-url=no
|дата-архіву=17 січня 2021
|мовою=
}}</ref>

У червні 2019 року за підтримки Штаб-квартири [[Інститут Конфуція|Інституту Конфуція]] НМАУ та Центральною [[Консерваторія|консерваторією]] музики (ЦКМ) був заснований [[Музичний центр Конфуція при НМАУ імені П.І. Чайковського]].<ref>https://knmau.com.ua/muzichnij-tsentr-konfutsiya/</ref> Завдання Центру&nbsp;— створення та виконання оперного репертуару, освітня діяльність, тури та експозиції; він стане осередком досліджень [[Музика Китаю|китайської музики]] і культурного обміну серед країн «<nowiki/>[[Один пояс, один шлях|Один Пояс, Один Шлях]]<nowiki/>» для Центрально-Східної Європи та всього світу.

У 2020 році Вченою радою НМАУ було прийнято рішення вважати днем заснування закладу день заснування Київського відділення [[Російське музичне товариство|Імператорського російського музичного товариства]] (27 жовтня 1863 року)<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=http://knmau.com.ua/zasidannya-vchenoyi-radi-nmau-im-p-i-chajkovskogo-2/
|назва=Засідання Вченої ради НМАУ ім. П. І. Чайковського
|формат=
|видавець=НМАУ ім. П.І. Чайковського
|вебсайт=knmau.com.ua
|дата-доступу=30 травня 2020
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20200530214815/http://knmau.com.ua/zasidannya-vchenoyi-radi-nmau-im-p-i-chajkovskogo-2/
|мертвий-url=no
|дата-архіву=30 травня 2020
|мовою=
}}</ref>, відповідні зміни було внесено до статуту НМАУ<ref>[https://knmau.com.ua/wp-content/uploads/statut-nmau.pdf Статут Національної музичної академії України імені П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського], погоджений Конференцією трудового колективу протокол №&nbsp;2 від 14 квітня 2020&nbsp;р. і затверджений Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 18 травня 2020&nbsp;р. №&nbsp;1779, сторінка 2, п. 1.2, абзац 5. </ref>.

У 2022 році на тлі [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] було піднято питання щодо відмови від імені П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського. Зокрема, відповідний відкритий лист опублікувала професор НМАУ О. Корчова<ref>{{Cite web|title=Відкритий лист до колективу Національної музичної академії України|url=https://theclaquers.com/posts/8783|website=The Claquers|date=2022-04-07|accessdate=2022-06-20}}</ref>, пропозицію підтримало Студентське наукове товариство НМАУ<ref>{{Cite web|title=Студенти та викладачі консерваторії підтримують перейменування закладу|url=https://www.istpravda.com.ua/short/2022/06/21/161465/|website=Історична правда|accessdate=2022-06-21}}</ref>, створено відповідну петицію до КМУ<ref>{{Cite web|title=Про перейменування Національної музичної академії України імені російського композитора П.І.Чайковського|url=http://petition.kmu.gov.ua/kmu/Petition/View/4372|website=Електронні петиції до Кабінету Міністрів України|accessdate=2022-06-22}}</ref>. Відмова Вченої ради НМАУ від перейменування та пропозиція, натомість, «підтримати всі заходи для повернення Україні» П. Чайковського<ref>{{cite web|1=|автор=|автор-посилання=|дата=|url=https://knmau.com.ua/roboche-zasidannya-vchenoyi-radi-nmau-im-p-i-chajkovskogo/?fbclid=IwAR2-f96kyIZ9hCWc4UFtytCg2jtvSM9w8_R62yvjjzilj5lXP4i4FMcYuE8|назва=Робоче засідання Вченої ради НМАУ ім. П. І. Чайковського|формат=|видавець=|веб-сайт=knmau.com.ua|дата-доступу=20 червня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220618161628/https://knmau.com.ua/roboche-zasidannya-vchenoyi-radi-nmau-im-p-i-chajkovskogo/|мертвий-url=no|дата-архіву=18 червня 2022|мовою=}}</ref> викликала з одного боку позитивну реакцію в ряді російських ЗМІ, з іншого&nbsp;— негативну реакцію української музичної спільноти<ref>{{Cite web|title=Чайковський українець? Реакція музикантів на сумнівне рішення керівництва консерваторії|url=https://theclaquers.com/en/posts/9436|website=The Claquers|date=2022-06-18|accessdate=2022-06-20}}</ref><ref>{{Cite web|title=Що нам робити з Чайковським? Чи можна вважати українським композитора, який є представником “русского міра”|url=https://novynarnia.com/2022/06/22/shho-robyty-z-chajkovskym/|website=novynarnia.com|date=2022-06-22|accessdate=2022-06-23}}</ref><ref>[https://www.youtube.com/watch?v=EeIfym28IH0 Чайковський був росіянином, НА ЧОРТА він комусь треба! Інтерв'ю з ІГОРЕМ КОНДРАТЮКОМ] // Факти ICTV.&nbsp;— 2022.&nbsp;— 22 червня.</ref>.

== Будівля ==
[[Файл:Оперна студія.JPG|міні|200пкс|Новорічна [[ілюмінація]] будівлі оперної студії Національної музичної академії.]]
Сучасний будинок НМАУ зведено в 1890-х (колишній готель «Континенталь», архітектори [[Брадтман Едуард-Фердинанд Петрович|Едуард Брадтман]] та [[Шлейфер Георгій Павлович|Георгій Шлейфер]]), під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] зруйнований через вибухи й пожежі, влаштовані НКВС; [[1955]]–[[1958]] будинок перебудовано й добудовано концертний зал (архітектори [[Каток Лев Бенціонович|Лев Каток]] та Я. Красний). Розташовується на вулиці архітектора Городецького 1/3, поруч із [[Майдан Незалежності (Київ)|Майданом Незалежності]].

== Оперна студія ==
При НМАУ працює оперна студія, яка є «єдиною з усіх українських студій, маючи чудову матеріальну базу, функціонує як самостійний оперний театр»<ref>Кучер Л.&nbsp;І.&nbsp;Українські оперні студії: історія і сучасність. Харків: Торсінг, 2002. С. 75.</ref>. Оперна студія була відкрита 1938 року, вистави проходять у Великій залі НМАУ, яка з 28 квітня 2017 року носить ім'я героя України [[Василь Сліпак|Василя Сліпака]]<ref>[http://mus.art.co.ua/u-kyjevi-projde-ih-mizhnarodna-pashalna-asambleya/ Голинська О. У Києві пройде ІХ Міжнародна Пасхальна асамблея // Ольга Голинська. Музика. Інтернет-журнал.&nbsp;— 2017.&nbsp;— 14 квітня.]</ref>

В оперній студії при НМАУ працювали народні артисти УРСР, диригенти&nbsp;— [[Пірадов Володимир Йосипович|В. Пірадов]], [[Тольба Веніамін Савелійович|В. Тольба]], режисер&nbsp;— [[Дмитро Гнатюк|Д. Гнатюк]]<ref name="Походжей">Походжей П.&nbsp;І.&nbsp;Підготовка фахівців в Оперній студії Національної музичної академії України імені П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського.&nbsp;— C. 79-86.</ref>. З 2011 року керівник оперної студії&nbsp;— [[Голубничий Сергій Володимирович|С. Голубничий]]<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://www.musictheatre.kiev.ua/ua/dossier/321
|назва=ГОЛУБНИЧИЙ Сергій Володимирович
|формат=
|видавець=
|вебсайт=musictheatre.kiev.ua
|дата-доступу=18 грудня 2019
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20191218113835/https://www.musictheatre.kiev.ua/ua/dossier/321
|мертвий-url=no
|дата-архіву=18 грудня 2019
|мовою=
}}</ref>

У різні роки ставились опери українських авторів&nbsp;— «[[Запорожець за Дунаєм]]» [[Гулак-Артемовський Семен Степанович|С. Гулака-Артемовського]], «[[Наталка Полтавка (опера)|Наталка Полтавка]]» та «Ноктюрн» [[Лисенко Микола Віталійович|М. Лисенка]], «Катерина» [[Аркас Микола Миколайович (старший)|М. Аркаса]], «Марина» [[Жуковський Герман Леонтійович|Г. Жуковського]], «[[Ельза Штраус]]» («Ельдорадо») [[Сандлер Оскар Аронович|О. Сандлера]], «[[Лісова пісня]]» [[Віталій Кирейко|Віталія Кирейка]]. Серед опер зарубіжних авторів до 2019 року деякі ставились в українських перекладах (зокрема «[[Севільський цирульник]]» Дж. Россіні, «[[Фауст (опера)|Фауст]]» Ш. Гуно, «[[Травіата|Травіату]]» Дж. Верді&nbsp;— в постановці Д. Гнатюка<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2011559-gnatuk-kazav-bez-ukraini-a-ne-zmozu-spivati-i-ce-bulo-jogo-zitteve-kredo.html
|назва=Україна прощається з видатним співаком
|формат=
|видавець=
|вебсайт=ukrinform.ua
|дата-доступу=18 грудня 2019
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20191218114710/https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2011559-gnatuk-kazav-bez-ukraini-a-ne-zmozu-spivati-i-ce-bulo-jogo-zitteve-kredo.html
|мертвий-url=no
|дата-архіву=18 грудня 2019
|мовою=
}}</ref>, «[[Джанні Скіккі]]» Дж. Пуччіні у постановці [[Віталій Пальчиков|В. Пальчикова]])<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=http://kreschatic.kiev.ua/ua/3254/art/1204231565.html
|назва=Макулатурна опера. У київській консерваторії склали іспит за музикою Пуччіні
|формат=
|видавець=
|вебсайт=kreschatic.kiev.ua
|дата-доступу=18 грудня 2019
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20191218113839/http://kreschatic.kiev.ua/ua/3254/art/1204231565.html
|мертвий-url=no
|дата-архіву=18 грудня 2019
|мовою=
}}</ref>, деякі&nbsp;— в російських (напр. Весілля Фігаро<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=763695943735949&id=159116090860607&__tn__=-R
|назва=(3) Opera Studio of National P.I.Tchaikovsky Musical - Дописи
|формат=
|видавець=
|вебсайт=facebook.com
|дата-доступу=18 грудня 2019
|url-архіву=http://web.archive.org/save/https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=763695943735949&id=159116090860607&__tn__=-R
|мертвий-url=no
|дата-архіву=18 грудня 2019
|мовою=
}}</ref> В.&nbsp;А.&nbsp;Моцарта).

Серед прем'єрних постановок 2010-х років в українському перекладі&nbsp;— «[[Чарівна флейта]]» В.&nbsp;А.&nbsp;Моцарта, «[[Дон Паскуале]]» Г. Доніцетті<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://www.facebook.com/events/2242700999098964/?active_tab=discussion
|назва=Г. Доніцетті «Дон Паскуале»
|формат=
|видавець=
|вебсайт=facebook.com
|дата-доступу=26 грудня 2019
|url-архіву=http://web.archive.org/save/https://www.facebook.com/events/2242700999098964/?active_tab=discussion
|мертвий-url=no
|дата-архіву=26 грудня 2019
|мовою=
}}</ref>. (режисер&nbsp;— О. Шевельова), «[[Мартінова брехня]]» [[Джанкарло Менотті|Дж. Менотті]] (режисер&nbsp;— Ю. Журавкова)<ref>{{cite web|автор=|автор-посилання=|дата=|url=http://narodna.pravda.com.ua/nation/5c79857e217ba/|назва=Ректор Максим Тимошенко: НМАУ сприймає лише світовий рівень!|формат=|видавець=|вебсайт=narodna.pravda.com.ua|дата-доступу=5 грудня 2019|url-архіву=https://web.archive.org/web/20191218114652/http://narodna.pravda.com.ua/nation/5c79857e217ba/|мертвий-url=no|дата-архіву=18 грудня 2019|мовою=}}</ref>, Іспанська година" М.Равеля (режисер і переклад&nbsp;— Т. Воронова)<ref>{{cite web|автор=|автор-посилання=|дата=|url=http://music-ukr.blogspot.com/2018/06/blog-post.html|назва=Музична скриня: «Іспанську годину» інсценували українською.|формат=|видавець=|вебсайт=music-ukr.blogspot.com|дата-доступу=7 червня 2018|url-архіву=https://web.archive.org/web/20180608212557/http://music-ukr.blogspot.com/2018/06/blog-post.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=8 червня 2018|мовою=}}</ref> та «[[Медіум (опера)|Медіум]]» [[Джанкарло Менотті|Дж. Менотті]] (режисер і переклад&nbsp;— О. Співаковський)<ref>{{cite web|1=|автор=|автор-посилання=|дата=|url=https://musicinukrainian.wordpress.com/2019/02/26/menotti-medium/|назва=«Медіум» Джанкарло Менотті прозвучав в оновленій версії|формат=|видавець=|вебсайт=Світова музична класика – українською!|дата-доступу=5 грудня 2019|url-архіву=https://web.archive.org/web/20190328225727/https://musicinukrainian.wordpress.com/2019/02/26/menotti-medium/|мертвий-url=no|дата-архіву=28 березня 2019|мовою=|last=|first=}}</ref>.[[Файл:Фауст_Оперна студія НМАУ.JPG|міні|200пкс|[[Опера]] [[Фауст (опера)|Фауст]] на сцені оперної студії Національної музичної академії.]]

У жовтні 2019 Вченою радою було прийнято рішення про відмову від використання українських перекладів в роботі оперної студії<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=http://knmau.com.ua/vidpovid-vchenoyi-radi-na-zvernennya-studentiv-akademiyi/
|назва=ВІДПОВІДЬ ВЧЕНОЇ РАДИ НА ЗВЕРНЕННЯ СТУДЕНТІВ АКАДЕМІЇ
|формат=
|видавець=НМАУ
|вебсайт=knmau.com.ua
|дата-доступу=25 грудня 2019
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20191225082907/http://knmau.com.ua/vidpovid-vchenoyi-radi-na-zvernennya-studentiv-akademiyi/
|мертвий-url=no
|дата-архіву=25 грудня 2019
|мовою=
}}</ref>, що спонукало до публічних звернень до М. Тимошенка М. Стріхи<ref>{{cite web|автор=|автор-посилання=|дата=|url=http://slovoprosvity.org/2019/10/17/vidkrytyy-lyst-rektoru-natsional-noi/|назва=Відкритий лист ректору Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, професору М. О. Тимошенку – Слово Просвіти|формат=|видавець=|вебсайт=slovoprosvity.org|дата-доступу=5 грудня 2019|url-архіву=https://web.archive.org/web/20191215222512/http://slovoprosvity.org/2019/10/17/vidkrytyy-lyst-rektoru-natsional-noi/|мертвий-url=no|дата-архіву=15 грудня 2019|мовою=}}</ref> та О. Пономаріва<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=http://slovoprosvity.org/2019/11/22/shche-odyn-vidkrytyy-lyst-rektorovi-natsional-noi-muzychnoi-akademii-ukrainy-im-petra-chaykovs-koho-profesorovi-m-o-tymoshenku/
|назва=Ще один відкритий лист ректорові Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського, професорові М. О. Тимошенку – Слово Просвіти
|формат=
|видавець=
|вебсайт=slovoprosvity.org
|дата-доступу=11 грудня 2019
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20191128220736/http://slovoprosvity.org/2019/11/22/shche-odyn-vidkrytyy-lyst-rektorovi-natsional-noi-muzychnoi-akademii-ukrainy-im-petra-chaykovs-koho-profesorovi-m-o-tymoshenku/
|мертвий-url=no
|дата-архіву=28 листопада 2019
|мовою=
}}</ref>, також питання мови в опері було порушене групою науковців і перед міністром культури, молоді та спорту В.Бородянським<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://day.kyiv.ua/uk/news/281119-ukrayinci-zvernulysya-do-borodyanskogo-z-pryvodu-movy-opery
|назва=Українці звернулися до Бородянського з приводу мови опери
|формат=
|видавець=
|вебсайт=day.kyiv.ua
|дата-доступу=11 грудня 2019
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20191219164131/https://day.kyiv.ua/uk/news/281119-ukrayinci-zvernulysya-do-borodyanskogo-z-pryvodu-movy-opery
|мертвий-url=no
|дата-архіву=19 грудня 2019
|мовою=
}}</ref><ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://uain.press/blogs/chy-zaboronyat-ukrayinski-pereklady-oper-motsarta-1127746
|назва=Чи заборонять українські переклади опер Моцарта?
|формат=
|видавець=Український інтерес
|вебсайт=uain.press
|дата-доступу=11 грудня 2019
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20191218114648/https://uain.press/blogs/chy-zaboronyat-ukrayinski-pereklady-oper-motsarta-1127746
|мертвий-url=no
|дата-архіву=18 грудня 2019
|мовою=
}}</ref>.

== Ректори ==

* [[Володимир Пухальський]] (1913—1914)
* [[Рейнгольд Глієр]] (1914—1920)
* [[Фелікс Блуменфельд]] (1920—1922)
* [[Костянтин Михайлов]] (1922—1926)
* [[Луфер Абрам Михайлович|Абрам Луфер]] (1934—1948)
* [[Климов Олександр Гнатович|Олександр Климов]] (1948—1954)
* [[Андрій Штогаренко]] (1954—1968)
* [[Іван Ляшенко]] (1968—1974)
* [[Кондратюк Микола Кіндратович|Микола Кондратюк]] (1974—1983)
* [[Олег Тимошенко]] (1983—2004)
* [[Рожок Володимир Іванович|Володимир Рожок]] (2004—2018)
* [[Тимошенко Максим Олегович|Максим Тимошенко]] з 2018<ref>{{cite web|url = http://knmau.com.ua/2018/11/14/predstavlennya-novoobranoho-rektora/|title = Представлення новообраного ректора НМАУ ім. П.І. Чайковського|publisher = Національна музична академія України імені П.І. Чайковського|author = |date = |accessdate = 2018-12-07|language = |archiveurl = https://web.archive.org/web/20181209123822/http://knmau.com.ua/2018/11/14/predstavlennya-novoobranoho-rektora/|archivedate = 2018-12-09|deadurl = yes }}</ref>.

== Видатні викладачі та випускники ==
{{see also|:Категорія:Викладачі Київської консерваторії}}
{{see also|:Категорія:Випускники Київської консерваторії}}
За роки існування консерваторії в ній працювали: Г. Бекмішев, В. Буймістер, З. Гайдай, О. Гродзинський, К. Данькевич, Д. Євтушенко, М. Леонтович, М. Литвиненко-Вольгемут, Б. Лятошинський, О. Климов, С. Козолупов, [[Колодуб Лев Миколайович|Л. Колодуб]], В. Косенко, К. Михайлов, А. Пазовський, І. Паторжинський, Л. Ревуцький, Я. Степовий, К. Стеценко, Г. Таринов, В. Тольба, Є. Чавдар, А. Штогаренко, Ф. Цвєтков, Б. Яворський. 

Серед випускників консерваторії&nbsp;— В.  Буймістер, М. Вериківський, Д. Гнатюк, І. Карабиць, П. Кармалюк, П. Козицький, Б. Лятошинський, Г. Майборода, П. Майборода, Є. Мірошниченко, Д. Петриненко, М. Рахлін, Л. Ревуцький, Л. Руденко, В. Сильвестров, Є. Станкович, Є. Червонюк та ін.
<!--
* [[Александров Олександр Олександрович (музикант)|Олександр Александров]]
* [[Антонов Володимир Сергійович|Володимир Антонов]]
* [[Борисов Вадим Валерійович|Вадим Борисов]]
* [[Симон Барер]]
* [[Вілінський Микола Миколайович|Микола Вілінський]]
* [[Вілінська Ірина Миколаївна|Ірина Вілінська]]
* [[Виноградова Елеонора Олексіївна|Елеонора Виноградова]]
* [[Воробйов Всеволод Михайлович|Всеволод Воробйов]]
* [[Глушков Петро Тарасович]]
* [[Гнидь Богдан Пилипович|Богдан Гнидь]]
* [[Дущенко Євген Васильович|Євген Дущенко]]
* [[Йовенко Зоя Миколаївна|Зоя Йовенко]]
* [[Кабачок Володимир Андрійович|Володимир Кабачок]]
* [[Курковський Григорій Васильович|Григорій Курковський]]
* [[Лятошинський Борис Миколайович|Борис Лятошинський]]
* [[Козіна Наталія Петрівна|Наталія Козіна]]
* [[Микиша Михайло Венедиктович|Михайло Микиша]]
* [[Молотай Анатолій Михайлович|Анатолій Молотай]]
* [[Ревуцький Лев Миколайович|Левко Ревуцький]]
* [[Рощина Тетяна Олександрівна|Тетяна Рощина]]
* [[Рябов Ігор Михайлович|Ігор Рябов]]
* [[Гриднєва Наталія Віталіївна|Наталія Гриднєва]]
* [[Тольба Веніамін Савелійович|Веніамін Тольба]]
* [[Топілін Всеволод Володимирович|Всеволод Топілін]]
* [[Палшков Борис Борисович|Борис Палшков]]
* [[Проценко Андрій Федорович|Андрій Проценко]]
* [[Цвірко Людмила Євгенівна|Людмила Цвірко]]
* [[Царевич Ія Сергіївна|Ія Царевич]]
* [[Черказова Євгенія Іванівна|Євгенія Черказова]]
* [[Христич Зоя Петрівна|Зоя Христич]]
* [[Янкевич-Янкелевич Арнольд Анатолійович|Арнольд Янкелевич]]
* [[Різоль Микола Іванович|Микола Різоль]]
* [[Шотт Сергій Львович|Сергій Шотт]]
* [[Щуцький Броніслав Стефанович|Броніслав Щуцький]]
* [[Паторжинська Галина Іванівна]]
* [[Паторжинський Іван Сергійович]]
* [[Кульбаба Алла Анатоліївна|Алла Кульбаба]]
-->

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела та література ==
{{commonscat|Kiev Conservatory}}
* Академія музичної еліти: Історія та сучасність&nbsp;— до 90-річчя Національної музичної України ім. П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського / В.&nbsp;І.&nbsp;Рожок (голова ред. кол.), А.&nbsp;П.&nbsp;Лащенко (авт.-упоряд.).&nbsp;— Київ: Музична Україна, 2004.&nbsp;— 512 с.
* ''Бондарчук П. М''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Natsionalna_muzychna Національна музична академія України імені П. Чайковського] // {{ЕІУ|7|268}}
* Історія кафедри духових і ударних інструментів Національної музичної академії України імені П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського у фотографіях / В.&nbsp;Т.&nbsp;Посвалюк, К.&nbsp;В.&nbsp;Посвалюк.&nbsp;— К. : НМАУ ім. П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського, 2010.&nbsp;— 221 с. : іл., портр. ; 24&nbsp;см.&nbsp;— Частина тексту парал. рос., англ.&nbsp;— Бібліогр.: с. 220—221 (29 назв) та в підрядк. прим.&nbsp;— 300 пр.&nbsp;— ISBN 978-966-7357-55-9
* Національній музичній академії України ім. П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського 100 років / авт.-упоряд. В. Рожок.&nbsp;— К.: Муз. Україна, 2013.&nbsp;— 512с
* ''Хурсина Ж. И.'' Выдающиеся педагоги-пианисты Киевской консерватории (1917—1938).&nbsp;— К.: Муз. Україна, 1990.&nbsp;— 133 с.: ил.&nbsp;— Библиогр.: с. 124—132 (216 назв.).

=== Література ===
# {{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://issuu.com/irynapolstiankina/docs/kniga_uchilishe_ukr
|назва=Київське музичне училище. Нарис діяльності 1868-1924 роки by Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра - issuu
|формат=
|видавець=
|вебсайт=issuu.com
|дата-доступу=30 травня 2020
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20211109110255/https://issuu.com/irynapolstiankina/docs/kniga_uchilishe_ukr
|мертвий-url=no
|дата-архіву=9 листопада 2021
|мовою=
}}
# Історія вокального мистецтва / О.&nbsp;Д.&nbsp;Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ.&nbsp;— Івано-Франківськ, «Плай» 2012.&nbsp;— С.194

== Посилання ==
* {{УМузЕ-4|частина=Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського|сторінки =56-66}}
{{Вищі навчальні заклади Києва}}
{{Визначні місця Києва}}
{{Українські консерваторії}}
{{Ректори Київської консерваторії}}
{{ВП-портали|Київ}}
{{Бібліоінформація}}


{{Music-stub}}

[[Категорія:Національна музична академія України імені Петра Чайковського| ]]
[[Категорія:Вищі навчальні заклади Києва]]
[[Категорія:Консерваторії України]]
[[Категорія:Національні університети України]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1863]]