Перегляд вихідного коду сторінки Національна музична академія України імені Петра Чайковського

{{Картка:Університет
|назва          = Національна музична академія України імені Петра Чайковського
|абревіатура    = НМАУ
|емблема        = 
|зображення     = Kyiv Conservatory.JPG
|оригінал       = 
|девіз          = 
|рік заснування = [[1913]]
|президент      = 
|ректор         = [[Тимошенко Максим Олегович|Максим Тимошенко]] (з 2018-11-13)
|студенти       = 
|доктори        = 
|професори      = 
|положення      = 
|сайт           = http://knmau.com.ua
|адреса         = [[Київ]], вул. Архітектора Городецького, 1/3
}}
'''Національна музична академія України ім. П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського''' (до [[1995]]&nbsp;— ''Київська консерваторія'')&nbsp;— вищий державний музичний навчальний заклад IV рівня акредитації<ref>[http://knmau.com.ua Офіційний сайт НМАУ]</ref>, займає провідне місце серед музичних вузів України та світу. За методикою визначення рейтингів [http://www.muz-ua.info/?p=1256 ЮНЕСКО «Топ&nbsp;— 200 Україна»] у 2019 році Національна музична академія України ім. П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського посіла Перше місце серед вищих мистецьких навчальних закладів України.

== Історія ==
Київська консерваторія була заснована 3 листопада [[1913]] року на базі музичного училища Київського відділення [[Російське музичне товариство|Імператорського російського музичного товариства]] (ІРМТ). До 2020 року саме ця дата вважалася датою заснування НМАУ, проте у 2020 вченою радою НМАУ було прийнято рішення вважати датою заснування закладу день заснування Київського відділення ІРМТ (27 жовтня 1863 року)<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=http://knmau.com.ua/zasidannya-vchenoyi-radi-nmau-im-p-i-chajkovskogo-2/
|назва=Засідання Вченої ради НМАУ ім. П. І. Чайковського
|формат=
|видавець=НМАУ ім. П.І. Чайковського
|веб-сайт=knmau.com.ua
|дата-доступу=30 травня 2020
|url-архіву=http://web.archive.org/save/http://knmau.com.ua/zasidannya-vchenoyi-radi-nmau-im-p-i-chajkovskogo-2/
|мертвий-url=no
|дата-архіву=30 травня 2020
|мовою=
}}</ref>. 

=== До 1913 ===
З 1868 по 1913 роки заклад існував у статусі музичного училища. Перша задокументована спроба підвищення статусу музучилища до консерваторії була здійснена тодішнім керівником училища [[Альбрехт Людвіг Карлович|Л. Альбрехтом]] у 1876 році, проте зазнала невдачі, а сам ініціатор згодом був знятий з посади директора, і його змінив [[Пухальський Володимир В'ячеславович|Володимир Пухальський]]<ref name="Зільберман">{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://issuu.com/irynapolstiankina/docs/kniga_uchilishe_ukr
|назва=Київське музичне училище. Нарис діяльності 1868-1924 роки by Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра - issuu
|формат=
|видавець=
|веб-сайт=issuu.com
|дата-доступу=30 травня 2020
|url-архіву=http://web.archive.org/save/https://issuu.com/irynapolstiankina/docs/kniga_uchilishe_ukr
|мертвий-url=no
|дата-архіву=30 травня 2020
|мовою=
}}</ref>. Друга історично задокументована спроба підвищення статусу була здійснена [[Антон Рубінштейн|А. Рубінштейном]] у 27 березня 1891 році<ref>Задокументовано у протоколі засідання</ref>, втім і ця спроба за свідченнями [[Миклашевський Йосип Михайлович|Й. Міклашевського]] не була успішною з економічних причин<ref>Очерк деятельности Киевского отделения Русского музыкального общества (1863—1913).&nbsp;— Киев, 1913.&nbsp;— c.66-68</ref><ref name="Зільберман"/>. Третя задокуменована спроба була здійснена у 1908 році [[Глазунов Олександр Костянтинович|О. Глазуновим]] у листі-клопотанні до голови ІРМТ принцеси [[Олена Мекленбург-Стреліцька|Олени Саксен-Альтенбурзької]], а фінансове обгрунтування цієї пропозиції включало підвищення плати за навчання та продаж частини землі, що належала Київському відділенню ІРМТ<ref name="Зільберман"/>. У відповіді ІРМТ питання заснування консерваторії було, натомість, вирішено відкласти<ref>Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища.&nbsp;— К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916&nbsp;р.&nbsp;— с.7</ref>. У 1910 році клопотання щодо надання статусу консерваторії підтримав [[Сергій Рахманінов|С. Рахманінов]], написавши у листі Головній дирекції ІРМТ від [[19 квітня]] [[1910]]:{{text|«Оскільки моя поїздка до Києва була пов'язана з клопотанням Київського училища про перейменування в консерваторію, то одразу ж додам, що я вважаю це клопотання цілком виправданим і сам охоче до нього приєднуюся... Постановка справи в училищі таку реформу виправдовує»<ref>Лист цитується у виданні: Сатина С., Записка о Рахманинове. В сб.: "Воспоминания о Рахманинове" (изд. 5-е), т. I, 1988, с. 42.</ref>}}

Повідомлення принцеси О.&nbsp;Г.&nbsp;Саксен-Альтенбурзької про позитивне рішення щодо відкриття консерваторії датується 16 травня 1913 року<ref name="Зільберман"/><ref>Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища.&nbsp;— К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916&nbsp;р.&nbsp;— с.7</ref>, а урочиста церемонія відкриття консерваторії за участю принцеси Альтенбурзбкої та інших офіційних осіб відбулася 3 листопада 1913 і була приурочена до 50-річного ювілею Київського відділення ІРМТ<ref name="Зільберман"/><ref>Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища.&nbsp;— К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916&nbsp;р.&nbsp;— с.3</ref>. Впродовж понад 105 років цей день відзначався, як день заснування Київської консерваторії.

=== 1913-1991 ===
[[1925]] року молодші класи консерваторії було виділено в окремий заклад&nbsp;— музичний технікум, старші класи ввійшли до складу [[Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка|Музично-драматичного інституту імені М.&nbsp;В.&nbsp;Лисенка]]. У [[1934]]–[[1935]] навчальному році при консерваторії відкрили одну з перших у Радянському Союзі [[Київська середня спеціалізована музична школа-інтернат імені М.В. Лисенка|середню спеціальну музичну школу-десятирічку]].

[[1938]] року була нагороджена [[Орден Леніна|орденом Леніна]] (у зв'язку з 25-річним ювілеєм)<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=http://maps.interesniy.kiev.ua/ua/streets/gorodetskogo-arhitektora/nagrazhdenie-konservatorii-ordenom-lenina
|назва=Награждение Консерватории орденом Ленина 
|формат=
|видавець=Захоплюючий Київ
|веб-сайт=maps.interesniy.kiev.ua
|дата-доступу=30 травня 2020
|url-архіву=http://web.archive.org/save/http://maps.interesniy.kiev.ua/ua/streets/gorodetskogo-arhitektora/nagrazhdenie-konservatorii-ordenom-lenina
|мертвий-url=no
|дата-архіву=30 травня 2020
|мовою=
}}</ref>. [[1940]]-го консерваторії присвоєно ім'я Петра Чайковського з нагоди 100-річного ювілею композитора. 

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Київська консерваторія була частково евакуйована до [[Єкатеринбург|Свердловськ]]у, а частково (з жовтня 1941) продовжувала діяти в окупованому Києві під назвою Музично-драматична консерваторія на умовах самооплатності у приміщенні школи №57  на вул. Прорізній, одним із її очільників був Остап Лисенко<ref>[[Копиця Маріанна Давидівна|Копиця М.Д.]] З історії Київської консерваторії - НМАУ ім. П.І. Чайковського // До 100-річчя Київ. консерваторії - НМАУ ім. П. І. Чайковського - с.41-50 </ref>. 

=== Після 1991 ===
[[1995]] року Указом Президента України консерваторія набула статусу Національної музичної академії України ім. П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського. В часи акцій протесту [[Помаранчева революція|2004]] та [[Євромайдан|2013–2014]]<ref>[http://knmau.com.ua/images/rector/rector_3.2014.png подяка депутата Романа Чернеги]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> років, Київська консерваторія надавала приміщення протестувальникам для ночівлі і відпочинку.

У 2004 році студенти консерваторії брали участь в подіях [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]]<ref>{{cite web|title=Студенти Національної музичної академії оголосили страйк|url=http://www.umoloda.kiev.ua/number/322/164/11660/|publisher="Україна молода"}}</ref>, попри спротив керівництва консерваторії, студентам вдалося добитися офіційного дозволу на розміщення 50 протестувальників в приміщенні консерваторії<ref>{{cite web|title=Ректор Національної музичної академії - „перефарбований лис”?|url=http://maidanua.org/static/news/1115885315.html}}</ref>.

Під час [[Євромайдан]]у академія надавала приміщення для розміщення активістів від партії [[УДАР (партія)|УДАР]] і від «[[Батьківщина (партія)|Батьківщини]]»<ref>{{cite web|title=Музакадемія готує вечір-реквієм пам'яті загиблих на Майдані - ректор Володимир Рожок|url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/muzakademiya_gotue__vechir_rekvie_m_pamyati_zagiblih_na_maydani___rektor_volodimir_rogok_1913141|accessdate=21 травень 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140528023007/http://www.ukrinform.ua/ukr/news/muzakademiya_gotue__vechir_rekvie_m_pamyati_zagiblih_na_maydani___rektor_volodimir_rogok_1913141|archivedate=28 травень 2014|deadurl=yes}}</ref><ref>{{cite web|title=Подяка ректору НМАУ|url=http://www.knmau.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=370:2014-03-04-18-38-08}}</ref>. В ході бою [[Протистояння в Україні 18-20 лютого 2014|18-20 лютого]] у приміщення консерваторії увійшли самооборонці [[Парасюк Володимир Зіновійович|сотника Парасюка]], які тримали оборону консерваторії від атак «Беркуту»<ref>{{cite web|title=Сотник, який переломив хід історії: Треба було дотискати|url=http://www.pravda.com.ua/articles/2014/02/24/7016048/|publisher=Українська правда}}</ref><ref>{{cite web|title=Сотник Парасюк розповів, як "Беркут" атакував консерваторію "коктейлями Молотова"|url=http://tsn.ua/politika/sotnik-parasyuk-rozpoviv-yak-berkut-atakuvav-konservatoriyu-kokteylyami-molotova-336351.html}}</ref>, того ж дня у фоє Великого залу консерваторії було влаштовано лазарет для поранених протестувальників<ref>{{cite web|title=Музакадемія готує вечір-реквієм пам'яті загиблих на Майдані - ректор Володимир Рожок|url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/muzakademiya_gotue__vechir_rekvie_m_pamyati_zagiblih_na_maydani___rektor_volodimir_rogok_1913141|accessdate=21 травень 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140528023007/http://www.ukrinform.ua/ukr/news/muzakademiya_gotue__vechir_rekvie_m_pamyati_zagiblih_na_maydani___rektor_volodimir_rogok_1913141|archivedate=28 травень 2014|deadurl=yes}}</ref>.

2019 року НМАУ розпочала співробітництво з Університетом міста [[Хеншуй]] в Китаї, в рамках якої передбачене відкриття консерваторії у Хеншуї за участі НМАУ, співробітництво у підготовці музичних кадрів та матеріальна допомога<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=http://invideotour.com/society/kitajskaja-kompanija-podarila-akademii-im-chajkovskogo-300-klarnetov/
|назва=Китайская компания подарила академии им.Чайковского 300 кларнетов - INVIDEOTOUR
|формат=
|видавець=
|веб-сайт=invideotour.com
|дата-доступу=5 грудня 2019
|url-архіву=http://web.archive.org/save/http://invideotour.com/society/kitajskaja-kompanija-podarila-akademii-im-chajkovskogo-300-klarnetov/
|мертвий-url=no
|дата-архіву=5 грудня 2019
|мовою=
}}</ref>

=== Будівля ===
[[Файл:Оперна студія.JPG|міні|200пкс|Новорічна [[ілюмінація]] будівлі оперної студії Національної музичної академії.]]
Сучасний будинок НМАУ зведено в 90-х рр. XIX&nbsp;ст. (колишній готель «Континенталь», архітектори [[Брадтман Едуард-Фердинанд Петрович|Едуард Брадтман]] та [[Шлейфер Георгій Павлович|Георгій Шлейфер]]), під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] зруйнований; [[1955]]–[[1958]] будинок перебудовано й добудовано концертний зал (архітектори [[Каток Лев Бенціонович|Лев Каток]] та Я. Красний). Розташовується на вулиці архітектора Городецького 1/3, поруч із [[Майдан Незалежності (Київ)|Майданом Незалежності]].

== Оперна студія ==
При НМАУ працює оперна студія, яка є «єдиною з усіх українських студій, маючи чудову матеріальну базу, функціонує як самостійний оперний театр»<ref>Кучер Л.&nbsp;І.&nbsp;Українські оперні студії: історія і сучасність. Харків: Торсінг, 2002. С. 75.</ref>. Оперна студія була відкрита 1938 року, вистави проходять у Великій залі НМАУ, яка з 28 квітня 2017 року носить ім'я героя України [[Василь Сліпак|Василя Сліпака]]<ref>[http://mus.art.co.ua/u-kyjevi-projde-ih-mizhnarodna-pashalna-asambleya/ Голинська О. У Києві пройде ІХ Міжнародна Пасхальна асамблея // Ольга Голинська. Музика. Інтернет-журнал.&nbsp;— 2017.&nbsp;— 14 квітня.]</ref>

В оперній студії при НМАУ працювали народні артисти УРСР, диригенти&nbsp;— [[Пірадов Володимир Йосипович|В. Пірадов]], [[Тольба Веніамін Савелійович|В. Тольба]], режисер&nbsp;— [[Дмитро Гнатюк|Д. Гнатюк]]<ref name="Походжей">Походжей П.&nbsp;І.&nbsp;Підготовка фахівців в Оперній студії Національної музичної академії України імені П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського.&nbsp;— C. 79-86.</ref>. З 2011 року керівник оперної студії&nbsp;— [[Голубничий Сергій Володимирович|С. Голубничий]]<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://www.musictheatre.kiev.ua/ua/dossier/321
|назва=ГОЛУБНИЧИЙ Сергій Володимирович
|формат=
|видавець=
|веб-сайт=musictheatre.kiev.ua
|дата-доступу=18 грудня 2019
|url-архіву=http://web.archive.org/save/https://www.musictheatre.kiev.ua/ua/dossier/321
|мертвий-url=no
|дата-архіву=18 грудня 2019
|мовою=
}}</ref>

В різні роки ставились опери українських авторів&nbsp;— «[[Запорожець за Дунаєм]]» [[Гулак-Артемовський Семен Степанович|С. Гулака-Артемовського]], «[[Наталка Полтавка (опера)|Наталка Полтавка]]» та «Ноктюрн» [[Лисенко Микола Віталійович|М. Лисенка]], «Катерина» [[Аркас Микола Миколайович (старший)|М. Аркаса]], «Марина» [[Жуковський Герман Леонтійович|Г. Жуковського]], «[[Ельза Штраус]]» («Ельдорадо») [[Сандлер Оскар Аронович|О. Сандлера]], «[[Лісова пісня]]» [[Віталій Кирейко|Віталія Кирейка]]. Серед опер зарубіжних авторів до 2019 року деякі ставились в українських перекладах (зокрема «[[Севільський цирульник]]» Дж. Россіні, «[[Фауст (опера)|Фауст]]» Ш. Гуно, «[[Травіата|Травіату]]» Дж. Верді&nbsp;— в постановці Д. Гнатюка<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2011559-gnatuk-kazav-bez-ukraini-a-ne-zmozu-spivati-i-ce-bulo-jogo-zitteve-kredo.html
|назва= Україна прощається з видатним співаком
|формат=
|видавець=
|веб-сайт=ukrinform.ua
|дата-доступу=18 грудня 2019
|url-архіву=http://web.archive.org/save/https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2011559-gnatuk-kazav-bez-ukraini-a-ne-zmozu-spivati-i-ce-bulo-jogo-zitteve-kredo.html
|мертвий-url=no
|дата-архіву=18 грудня 2019
|мовою=
}}</ref>, «[[Джанні Скіккі]]» Дж. Пуччіні (режисер&nbsp;— [[Віталій Пальчиков]])<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=http://kreschatic.kiev.ua/ua/3254/art/1204231565.html
|назва=Макулатурна опера. У київській консерваторії склали іспит за музикою Пуччіні
|формат=
|видавець=
|веб-сайт=kreschatic.kiev.ua
|дата-доступу=18 грудня 2019
|url-архіву=http://web.archive.org/save/http://kreschatic.kiev.ua/ua/3254/art/1204231565.html
|мертвий-url=no
|дата-архіву=18 грудня 2019
|мовою=
}}</ref>, деякі&nbsp;— в російських (напр. Весілля Фігаро<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=763695943735949&id=159116090860607&__tn__=-R
|назва=(3) Opera Studio of National P.I.Tchaikovsky Musical - Дописи
|формат=
|видавець=
|веб-сайт=facebook.com
|дата-доступу=18 грудня 2019
|url-архіву=http://web.archive.org/save/https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=763695943735949&id=159116090860607&__tn__=-R
|мертвий-url=no
|дата-архіву=18 грудня 2019
|мовою=
}}</ref> В.&nbsp;А.&nbsp;Моцарта).

Серед прем'єрних постановок 2010-х років в українському перекладі&nbsp;— «[[Чарівна флейта]]» В.&nbsp;А.&nbsp;Моцарта, «[[Дон Паскуале]]» Г. Доніцетті<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://www.facebook.com/events/2242700999098964/?active_tab=discussion
|назва=Г. Доніцетті «Дон Паскуале»
|формат=
|видавець=
|веб-сайт=facebook.com
|дата-доступу=26 грудня 2019
|url-архіву=http://web.archive.org/save/https://www.facebook.com/events/2242700999098964/?active_tab=discussion
|мертвий-url=no
|дата-архіву=26 грудня 2019
|мовою=
}}</ref>. (режисер&nbsp;— О. Шевельова), «[[Мартінова брехня]]» [[Джанкарло Менотті|Дж. Менотті]] (режисер&nbsp;— Ю. Журавкова)<ref>{{cite web|Народні блоги|автор=|автор-посилання=|дата=|url=http://narodna.pravda.com.ua/nation/5c79857e217ba/|назва=Ректор Максим Тимошенко: НМАУ сприймає лише світовий рівень!|формат=|видавець=|веб-сайт=narodna.pravda.com.ua|дата-доступу=5 грудня 2019|url-архіву=http://web.archive.org/save/http://narodna.pravda.com.ua/nation/5c79857e217ba/|мертвий-url=no|дата-архіву=5 грудня 2019|мовою=}}</ref>, Іспанська година" М.Равеля (режисер і переклад&nbsp;— Т. Воронова)<ref>{{cite web|автор=|автор-посилання=|дата=|url=http://music-ukr.blogspot.com/2018/06/blog-post.html|назва=Музична скриня: «Іспанську годину» інсценували українською.|формат=|видавець=|веб-сайт=music-ukr.blogspot.com|дата-доступу=7 червня 2018|url-архіву=https://web.archive.org/web/20180608212557/http://music-ukr.blogspot.com/2018/06/blog-post.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=8 червень 2018|мовою=}}</ref> та «[[Медіум (опера)|Медіум]]» [[Джанкарло Менотті|Дж. Менотті]] (режисер і переклад&nbsp;— О. Співаковський)<ref>{{cite web||автор=|автор-посилання=|дата=|url=https://musicinukrainian.wordpress.com/2019/02/26/menotti-medium/|назва=«Медіум» Джанкарло Менотті прозвучав в оновленій версії|формат=|видавець=|веб-сайт=Світова музична класика – українською!|дата-доступу=5 грудня 2019|url-архіву=http://web.archive.org/save/https://musicinukrainian.wordpress.com/2019/02/26/menotti-medium/|мертвий-url=no|дата-архіву=5 грудня 2019|мовою=|last=|first=}}</ref>.

Проте вже у жовтні 2019 використання українських перекладів в роботі оперної студії було заборонене<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=http://knmau.com.ua/vidpovid-vchenoyi-radi-na-zvernennya-studentiv-akademiyi/
|назва=ВІДПОВІДЬ ВЧЕНОЇ РАДИ НА ЗВЕРНЕННЯ СТУДЕНТІВ АКАДЕМІЇ  
|формат=
|видавець=НМАУ
|веб-сайт=knmau.com.ua
|дата-доступу=25 грудня 2019
|url-архіву=http://web.archive.org/save/http://knmau.com.ua/vidpovid-vchenoyi-radi-na-zvernennya-studentiv-akademiyi/
|мертвий-url=no
|дата-архіву=25 грудня 2019
|мовою=
}}</ref>, що спонукало до публічних звернень до М. Тимошенка М. Стріхи<ref>{{cite web|автор=|автор-посилання=|дата=|url=http://slovoprosvity.org/2019/10/17/vidkrytyy-lyst-rektoru-natsional-noi/|назва=Відкритий лист ректору Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, професору М. О. Тимошенку – Слово Просвіти|формат=|видавець=|веб-сайт=slovoprosvity.org|дата-доступу=5 грудня 2019|url-архіву=http://web.archive.org/save/http://slovoprosvity.org/2019/10/17/vidkrytyy-lyst-rektoru-natsional-noi/|мертвий-url=no|дата-архіву=5 грудня 2019|мовою=}}</ref> та О. Пономаріва<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=http://slovoprosvity.org/2019/11/22/shche-odyn-vidkrytyy-lyst-rektorovi-natsional-noi-muzychnoi-akademii-ukrainy-im-petra-chaykovs-koho-profesorovi-m-o-tymoshenku/
|назва=Ще один відкритий лист ректорові Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського, професорові М. О. Тимошенку – Слово Просвіти
|формат=
|видавець=
|веб-сайт=slovoprosvity.org
|дата-доступу=11 грудня 2019
|url-архіву=http://web.archive.org/save/http://slovoprosvity.org/2019/11/22/shche-odyn-vidkrytyy-lyst-rektorovi-natsional-noi-muzychnoi-akademii-ukrainy-im-petra-chaykovs-koho-profesorovi-m-o-tymoshenku/
|мертвий-url=no
|дата-архіву=11 грудня 2019
|мовою=
}}</ref>, також питання мови в опері було порушене групою науковців і перед міністром культури, молоді та спорту В.Бородянським<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://day.kyiv.ua/uk/news/281119-ukrayinci-zvernulysya-do-borodyanskogo-z-pryvodu-movy-opery
|назва=Українці звернулися до Бородянського з приводу мови опери
|формат=
|видавець=
|веб-сайт=day.kyiv.ua
|дата-доступу=11 грудня 2019
|url-архіву=http://web.archive.org/save/https://day.kyiv.ua/uk/news/281119-ukrayinci-zvernulysya-do-borodyanskogo-z-pryvodu-movy-opery
|мертвий-url=no
|дата-архіву=11 грудня 2019
|мовою=
}}</ref><ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://uain.press/blogs/chy-zaboronyat-ukrayinski-pereklady-oper-motsarta-1127746
|назва=Чи заборонять українські переклади опер Моцарта? 
|формат=
|видавець= Український інтерес
|веб-сайт=uain.press
|дата-доступу=11 грудня 2019
|url-архіву=http://web.archive.org/save/https://uain.press/blogs/chy-zaboronyat-ukrayinski-pereklady-oper-motsarta-1127746
|мертвий-url=no
|дата-архіву=11 грудня 2019
|мовою=
}}</ref>


[[Файл:Фауст_Оперна студія НМАУ.JPG|міні|200пкс|[[Опера]] [[Фауст (опера)|Фауст]] на сцені оперної студії Національної музичної академії.]]

== Ректори ==

* [[Володимир Пухальський]] (1913—1914)
* [[Рейнгольд Глієр]] (1914—1920)
* [[Фелікс Блуменфельд]] (1920—1922)
* [[Костянтин Михайлов]] (1922—1926)
* [[Луфер Абрам Михайлович|Абрам Луфер]] (1934—1948)
* [[Климов Олександр Гнатович|Олександр Климов]] (1948—1954)
* [[Андрій Штогаренко]] (1954—1968)
* [[Іван Ляшенко]] (1968—1974)
* [[Кондратюк Микола Кіндратович|Микола Кондратюк]] (1974—1983)
* [[Олег Тимошенко]] (1983—2004)
* [[Рожок Володимир Іванович|Володимир Рожок]] (2004—2018)
* [[Тимошенко Максим Олегович|Максим Тимошенко]] в.о. ректора з 11 квітня 2018 до 1 серпня 2018, ректор з 13 листопада 2018<ref>{{cite web | url = http://knmau.com.ua/2018/11/14/predstavlennya-novoobranoho-rektora/ | title = Представлення новообраного ректора НМАУ ім. П.І. Чайковського | publisher = Національна музична академія України імені П.І. Чайковського | author =  | date =  | accessdate = 2018-12-07 | language =  | archiveurl = https://web.archive.org/web/20181209123822/http://knmau.com.ua/2018/11/14/predstavlennya-novoobranoho-rektora/ | archivedate = 2018-12-09 | deadurl = yes }}</ref>.


== Видатні викладачі ==
* [[Александров Олександр Олександрович (музикант)|Олександр Александров]]
* [[Антонов Володимир Сергійович|Володимир Антонов]]
* [[Борисов Вадим Валерійович|Вадим Борисов]]
* [[Симон Барер]]
* [[Вілінський Микола Миколайович|Микола Вілінський]]
* [[Вілінська Ірина Миколаївна|Ірина Вілінська]]
* [[Виноградова Елеонора Олексіївна|Елеонора Виноградова]]
* [[Воробйов Всеволод Михайлович|Всеволод Воробйов]]
* [[Глушков Петро Тарасович]]
* [[Гнидь Богдан Пилипович|Богдан Гнидь]]
* [[Дущенко Євген Васильович|Євген Дущенко]]
* [[Йовенко Зоя Миколаївна|Зоя Йовенко]]
* [[Кабачок Володимир Андрійович|Володимир Кабачок]]
* [[Курковський Григорій Васильович|Григорій Курковський]]
* [[Лятошинський Борис Миколайович|Борис Лятошинський]]
* [[Козіна Наталія Петрівна|Наталія Козіна]]
* [[Микиша Михайло Венедиктович|Михайло Микиша]]
* [[Молотай Анатолій Михайлович|Анатолій Молотай]]
* [[Ревуцький Лев Миколайович|Левко Ревуцький]]
* [[Рощина Тетяна Олександрівна|Тетяна Рощина]]
* [[Рябов Ігор Михайлович|Ігор Рябов]]
* [[Гриднєва Наталія Віталіївна|Наталія Гриднєва]]
* [[Тольба Веніамін Савелійович|Веніамін Тольба]]
* [[Топілін Всеволод Володимирович|Всеволод Топілін]]
* [[Палшков Борис Борисович|Борис Палшков]]
* [[Проценко Андрій Федорович|Андрій Проценко]]
* [[Цвірко Людмила Євгенівна|Людмила Цвірко]]
* [[Царевич Ія Сергіївна|Ія Царевич]]
* [[Черказова Євгенія Іванівна|Євгенія Черказова]]
* [[Христич Зоя Петрівна|Зоя Христич]]
* [[Янкевич-Янкелевич Арнольд Анатолійович|Арнольд Янкелевич]]
* [[Різоль Микола Іванович|Микола Різоль]]
* [[Шотт Сергій Львович|Сергій Шотт]]
* [[Щуцький Броніслав Стефанович|Броніслав Щуцький]]
* [[Паторжинська Галина Іванівна]]
* [[Паторжинський Іван Сергійович]]
* [[Кульбаба Алла Анатоліївна|Алла Кульбаба]]

== Видатні випускники ==
{{see also|:Категорія:Випускники Київської консерваторії}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела та література ==
{{commonscat|Kiev Conservatory}}
* Академія музичної еліти: Історія та сучасність&nbsp;— до 90-річчя Національної музичної України ім. П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського / В.&nbsp;І.&nbsp;Рожок (голова ред. кол.), А.&nbsp;П.&nbsp;Лащенко (авт.-упоряд.).&nbsp;— Київ: Музична Україна, 2004.&nbsp;— 512 с.
* ''Бондарчук П. М''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Natsionalna_muzychna Національна музична академія України імені П. Чайковського] // {{ЕІУ|7|268}}
* Історія кафедри духових і ударних інструментів Національної музичної академії України імені П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського у фотографіях / В.&nbsp;Т.&nbsp;Посвалюк, К.&nbsp;В.&nbsp;Посвалюк.&nbsp;— К. : НМАУ ім. П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського, 2010.&nbsp;— 221 с. : іл., портр. ; 24&nbsp;см.&nbsp;— Частина тексту парал. рос., англ.&nbsp;— Бібліогр.: с. 220—221 (29 назв) та в підрядк. прим.&nbsp;— 300 пр.&nbsp;— ISBN 978-966-7357-55-9
* Національній музичній академії України ім. П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського 100 років / авт.-упоряд. В. Рожок.&nbsp;— К.: Муз. Україна, 2013.&nbsp;— 512с
* ''Хурсина Ж. И.'' Выдающиеся педагоги-пианисты Киевской консерватории (1917—1938).&nbsp;— К.: Муз. Україна, 1990.&nbsp;— 133 с.: ил.&nbsp;— Библиогр.: с. 124—132 (216 назв.).

=== Література ===
* Історія вокального мистецтва / О.&nbsp;Д.&nbsp;Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ.&nbsp;— Івано-Франківськ, «Плай» 2012.&nbsp;— С.194
== Посилання ==
* {{УМузЕ-4|частина=Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського|сторінки =56-66}}
{{Вищі навчальні заклади Києва}}
{{Визначні місця Києва}}
{{Українські консерваторії}}
{{Ректори Київської консерваторії}}
{{ВП-портали|Київ}}
{{Бібліоінформація}}

{{Music-stub}}
[[Категорія:Національна музична академія України імені Петра Чайковського| ]]
[[Категорія:Вищі навчальні заклади Києва]]
[[Категорія:Консерваторії України]]
[[Категорія:Національні університети України]]
[[Категорія:1913 у Києві]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1913]]