Редагування Національна академія мистецтв України

: ''Не слід плутати з вищим навчальним закладом&nbsp;— [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури|Національною академією образотворчого мистецтва і архітектури]]''

{{Картка:Університет
|назва              = Національна академія мистецтв України
|абревіатура        = НАМУ
|емблема            = Logo AMU.jpg
|зображення         = Ukrainian Academy of Arts. fassade.jpg
|підпис             = 
|оригінал           = 
|назва латиною      = 
|девіз              = 
|рік заснування     = 1996
|дата заснування    = 14 грудня
|день університету  =
|рівень акредитації =
|президент          = 
|ректор             = 
|розташування       = 
|тип                = 
|студенти           = 
|співробітники      = 
|аспіранти          = 
|доктори            = 
|професори          = 
|місцезнаходження   = [[Київ]]
|кольори            = 
|приналежність      =
|сайт               = [http://academia.gov.ua/index.html www.academia.gov.ua]
|адреса             = Україна, Київ-54, вул. Бульварно-Кудрявська, 20
|примітки           =
|mapframe_маркер    = art-gallery
}}

'''Національна академія мистецтв України''' (НАМ України)&nbsp;— науково-творча установа в галузі художньої культури. Академія мистецтв України (АМУ) заснована відповідно до Указу Президента України в грудні [[1996]] у м. Києві.<ref name="Chebykin">{{Cite web |url=http://www.history.org.ua/EHU/A/Akademiia_mystetstv.htm |title=Чебикін, А. В. 'Академія мистецтв України (АМУ)' |accessdate=9 листопад 2007 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071019235408/http://history.org.ua/EHU/A/Akademiia_mystetstv.htm |archivedate=19 жовтень 2007 |deadurl=yes }}</ref> Указом Президента України від 18 лютого 2010&nbsp;р. Академії мистецтв України було надано статус '''національної'''.<ref name="About">[http://academia.gov.ua/00.htm Про академію.]</ref>

Містить шість структурних відділень: кіномистецтва, музичного, образотворчого, театрального мистецтва, теорії та історії мистецтв (мистецтвознавства), а також синтезу пластичних мистецтв.

Нині у складі академії&nbsp;— 47 [[дійсний член|дійсних членів]] і 61 членів-кореспондентів.<ref>За даними сайту академії станом на 1 січня 2013.</ref> До академії обираються визначні діячі професійного мистецтва —режисери театру і кіно, композитори, художники, диригенти, актори, керівники національних художніх колективів, вищих мистецьких закладів освіти, мистецтвознавці, які своєю багатогранною діяльністю зробили великий внесок у духовну скарбницю Української держави.

Серед членів академії&nbsp;— 88 нар. артистів, нар. художників, заслужених діячів мистецтв України, 34 лауреати [[Шевченківська премія|Шевченківської премії]], 33 мають науковий ступінь доктора наук, 65&nbsp;— вчене звання професора.<ref name="About"/> Перший президент АМУ&nbsp;— академік [[Чебикін Андрій Володимирович|А.&nbsp;В.&nbsp;Чебикін]], народний художник України, ректор [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури|Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури]] (НАОМА) з січня 1997.

== Історія створення ==

Вагомим підґрунтям розвитку українського мистецтва у XVI I&nbsp;— XVIIII&nbsp;ст. була діяльність [[Києво-Могилянська академія|Києво-Могилянської]] і [[Національний університет «Острозька академія»|Острозької академій]]. Серед важливих заходів, що провадилися у згаданих академіях напередодні свят та урочистих подій, практикувалися театралізовані вистави, вертепні драми, п'єси, музичні концерти, підготовлені студентами. Загалом створення академій в [[Україна|Україні]] історично пов'язане зі зростанням рівня культурного розвитку суспільства, зрушеннями в розвиткові мистецької освіти. Адже відомо, що основою академізму є активізація наукової думки, зростання можливостей розвитку талановитої молоді, комплексна, фундаментальна дослідницька діяльність.

Значною подією в художньому житті України стало заснування 18 грудня 1917 року вищого мистецького навчального закладу європейського рівня&nbsp;— Української академії мистецтва (нині [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури]]) та її подальший розвій на тлі української культури. Ця подія справедливо вважається продовженням славетних традицій українського народу в царині мистецтва, реалізацією його культурних потреб і прагнень. У 1922 році Академію було реорганізовано і перейменовано на Інститут пластичних мистецтв, а в 1924&nbsp;— на [[Київський художній інститут]].

Науково-творчий потенціал видатних діячів української культури вимагав свого подальшого розвитку. Відтак у 20‑х роках минулого століття визріла ідея мистецької академії іншого типу&nbsp;— науково-творчої. У 1927–1928&nbsp;рр. за дорученням тогочасного уряду президією Академії наук України було створено спеціальну комісію на чолі з академіком АН України О.&nbsp;П.&nbsp;Новицьким, яка підготувала необхідні матеріали й подала їх на розгляд уряду з метою створення Академії мистецтвознавства України. Пізніше у зв'язку з початком репресій щодо творчої інтелігенції, серед якої було чимало мистецтвознавців, зокрема [[Ернст Федір Людвігович|Ф.&nbsp;Л.&nbsp;Ернст]], [[Біляшівський Микола Федорович|М.&nbsp;Ф.&nbsp;Біляшівський]], М.&nbsp;О.&nbsp;Макаренко, Д.&nbsp;М.&nbsp;Щербаківський та інші, створення академії було відкладене. 1941 року на прохання творчої інтелігенції керівні органи України повернулися до розгляду цього питання знову, але заснуванню нової академії цього разу перешкодила [[Друга світова війна]].

Одразу після війни в Україні було відкрито низку науково-дослідних інститутів архітектурно-будівельного та художнього профілів у складі заснованої 1945 року Академії архітектури (1956 року Академія архітектури [[УРСР]] була реорганізована на Академію будівництва і архітектури УРСР, яку 1964 року ліквідували). Зокрема таких, як Інститут теорії та історії архітектури, Інститут монументального живопису і скульптури, Інститут художньої промисловості та ін. У структурі новостворених установ функціонували науково-дослідні відділення теорії та історії мистецтв, аспірантури, а також творчі майстерні для мистецтвознавців, художників, архітекторів. У цих підрозділах провадили
наукову та викладацьку діяльність видатні діячі мистецтва й архітектури&nbsp;— П.&nbsp;О.&nbsp;Білецький, Г.&nbsp;Н.&nbsp;Логвин, [[Заболотний Володимир Гнатович|В.&nbsp;Г.&nbsp;Заболотний]], П.&nbsp;М.&nbsp;Жолтовський, О.&nbsp;С.&nbsp;Шовкуненко.

Тоді ж було підготовлено й видано значну кількість праць з питань історії мистецтва та архітектури, у тому числі «Історію українського мистецтва» в 6‑ти томах. У 1960‑х роках науково-дослідні установи системи Академії будівництва і архітектури було ліквідовано, а окремі з них зосереджено по різних відомствах. Непродумані реорганізації, знищення української мистецтвознавчої школи в роки репресій звели нанівець масштабні задуми та цікаві починання. У 1970–1980‑х роках діячі мистецтва і культури неодноразово порушували питання про організацію мистецької Академії та відповідних наукових підрозділів.

Зрештою ідея створення державного науково-творчого закладу знайшла підтримку уряду України і була втілена у життя 14 грудня 1996 року.<ref name="Chebykin"/>

За вагомий внесок у розвиток українського мистецтва, відродження національних традицій, проведення фундаментальних досліджень з історії становлення і збагачення духовної культури України Указом Президента України №&nbsp;191/2010 від 18 лютого 2010&nbsp;р. Академії мистецтв України було надано статус національної.<ref name="About"/>

== Керівництво ==
[[Файл:Ukrainian Academy of Arts. staff.jpg|thumb|right|400x500px|Перший склад Академії мистецтв України, 1996p.]]

* Президент&nbsp;— [[академік]], [[народний художник України]], [[ректор]] [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури|Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури]], лауреат [[Шевченківська премія|Національної премії України имені Tараса Шевченко]], [[професор]] '''[[Чебикін Андрій Володимирович|А.&nbsp;В.&nbsp;Чебикін]]'''.
*Перший віце-президент&nbsp;- [[академік]], заслужений працівник освіти України, доктор технічних наук з фаху «естетика», професор '''[[Яковлєв Микола Іванович|М.&nbsp;І.&nbsp;Яковлєв]]'''.
*Віце-президент&nbsp;— [[академік]], доктор філософських наук,  культуролог, заслужений діяч мистецтв України, відмінник освіти України, професор '''[[Яковлєв Микола Іванович|В.&nbsp;А.&nbsp;Бітаєв]]'''.
* Віце-президент&nbsp;— [[академік]], народний художник України, кандидат мистецтвознавства, директор [[Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України|Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України]], [[професор]] [[Сидоренко Віктор Дмитрович|'''В.&nbsp;Д.&nbsp;Сидоренко''']]
* Головний учений секретар — член-корреспондент, заслужений діяч мистецтв Україны, кандидат мистецтвознавства, [[професор]] '''О. В. Скрипник'''.

== Дійсні члени (академіки) ==

Дійсні члени (академіки) та члени-кореспонденти Академії обираються на зборах відділень та загальних зборах Академії. Багато членів Академії мистецтв України відзначені державними нагородами. Нині у складі Академії&nbsp;— 11 [[Герой України|Героїв України]], 33 лауреати [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Національної премії України імені Тараса Шевченка]], 4 лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки; 25 членів Академії мають ступінь доктора наук, 63&nbsp;— вчене звання професора. Серед іноземних дійсних членів Академії&nbsp;— кінорежисер [[Гофман Єжи|Єжи Гофман]] (Польща),  художник Володимир Макаренко (Франція), .
Почесними членами стали будівельник та громадський діяч О.&nbsp;О.&nbsp;Омельченко, науковець В.&nbsp;П.&nbsp;Семиноженко,  художник, дослідник, продюсер А.&nbsp;Л.&nbsp;Жаровський (Німеччина) та ін.

== Іноземні дійсні члени ==
* див. сторінку "Іноземні члени Академії" на офіційному сайту Національної академії мистецтв України (www.academia.gov.ua)

== Склад ==

Академія має у своєму складі ''відділення'':
* образотворчого мистецтва,
* музичного мистецтва,
* театрального мистецтва,
* кіномистецтва,
* синтезу пластичних мистецтв з секцію естетики та культурології у складі відділення ,
* теорії та історії мистецтв (мистецтвознавства).

У грудні 2001 року в складі Академії утворено [[Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України|Інститут проблем сучасного мистецтва]], який займається розробкою і втіленням конкретних програм дослідження історії й теорії сучасного національного та світового мистецтва; проблем художньої культури у світовому контексті; науковою розробкою проблематики експериментальних напрямків сучасного мистецтва&nbsp;— живопису, скульптури, графіки, інсталяції; дослідженням новітніх методик і технологій арт-дизайну, експериментальної архітектури.

У травні 2007 року в складі Академії утворено [[Інститут культурології Академії мистецтв України|Інститут культурології]]. Головним завданням Інституту є здійснення фундаментальних досліджень у галузі теорії та історії культури, етнокультурології та культурної антропології, музикознавства, пам'ятникознавства, прикладної культурології, світової культури і міжнародних культурних зв'язків, практичних і пошукових дій, спрямованих на розвиток національної культури.

== Завдання ==

''Основні завдання'' Академії мистецтв України:

* реалізація державної політики в галузі мистецтва,
* вивчення і висвітлення у засобах масової інформації та наукових виданнях проблем історії і теорії мистецтва,
* активна підтримка творчої діяльності молоді у процесі її професійного становлення,
* визначення пріоритетних напрямів наукових досліджень,
* залучення наукових і творчих працівників України до реалізації державних та міжнародних програм розвитку художньої культури,
* налагодження співпраці з органами державної та виконавчої влади з питань захисту авторських прав,
* зміцнення наукового, культурного співробітництва з ученими і мистцями України та інших держав, українською мистецькою діаспорою,
* сприяння розвиткові творчої діяльності науковців та мистців у створенні високохудожніх творів, підготовці мистецтвознавчих праць тощо.

Академія дедалі активніше втручається у сучасні мистецькі процеси з метою якісного оновлення духовного життя нашого суспільства, наповнення його високими моральними цінностями та естетичним змістом.

== Див. також ==
* [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури]] (носила назву ''Української академії мистецтв'' до 1998 року)
* [[Список дійсних членів Національної академії мистецтв України]]
* [[Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України]]
* [[Інститут культурології Національної академії мистецтв України]]

== Примітки ==
{{Примітки}}

== Література ==
* Академіки: Життя в мистецтві / Безгiн І. Д. ІПСМ АМУ.&nbsp;— К.: Інтертехнологія, 2006.&nbsp;— Ч. 1.&nbsp;— 168 с.: іл
* ''Чебикін А. В.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Akademiia_mystetstv Академія мистецтв України] // {{ЕІУ|1|53}}

== Посилання ==
* [http://academia.gov.ua/index.html Офіційний сайт Національної академії мистецтв України]
* {{КЕС}}
* https://web.archive.org/web/20071019235408/http://history.org.ua/EHU/A/Akademiia_mystetstv.htm

{{Державні академії України}}
{{ВП-портали|Україна|Наука|Мистецтво}}


[[Категорія:Національна академія мистецтв України| ]]
[[Категорія:Державні академії України]]
[[Категорія:Культура Києва]]
[[Категорія:Установи зі званням Національний в Україні]]
[[Категорія:Академічні установи України]]
[[Категорія:1996 у Києві]]