Перегляд вихідного коду сторінки Наукове товариство імені Шевченка

{{Картка:Громадська організація
|назва          = Наукове товариство імені Шевченка
|абревіатура    = НТШ
|емблема        = НТШ.jpeg
|розмір емблеми = 150px
|підпис         = 
|зображення     = 
|розмір зображення =
|підпис зображення =
|оригінал       = 
|девіз          = 
|рік заснування = [[1873]]
|тип            = академічна організація
|голова         = [[Кушнір Роман Михайлович|Роман Кушнір]]
|члени          = 
|положення      = 
|сайт           = {{url|ntsh.org}}
|адреса         = 79013, Львів, [[Вулиця Генерала Чупринки (Львів)|вул. Генерала Чупринки]], 21
}}

'''Науко́ве товари́ство імені Шевче́нка''' (''акронім:'' '''НТШ''')&nbsp;— всесвітня українська академічна [[Громадське об'єднання|організація]], багатопрофільна академія наук українського народу. Рушійна сила формування та розвитку української науки кінця ХІХ&nbsp;— першої половини XX&nbsp;ст.

Утворене 23 грудня [[1873]] року у [[Львів|Львові]], за фінансування меценатів з [[Наддніпрянська Україна|Наддніпрянщини]]<ref>Якимович Б.&nbsp;З.&nbsp;Книга, просвіта, нація: Видавнича діяльність Івана Франка 70-80 роках ХІХ ст. / Богдан Якимович.&nbsp;— Львів: Інститут українознавства, 1996.&nbsp;— 306 с. (29 с.) ISBN 5-7702-0998-4</ref>, як Літературне товариство імені Т. Шевченка, у 1892 назву змінено на Наукове товариство ім. Т. Шевченка (своєрідна академія наук). Особливого розквіту досягло в період головування Михайла Грушевського (1897—1916). У 1920-30-х роках зазнавало переслідувань від польської влади, [[1939]] зліквідоване радянською владою; відновлене [[1947]] року в [[Європа|Західній Європі]] та [[США|Сполучених Штатах Америки]], де стало відоме як ''Shevchenko Scientific Society''. З [[1989]] року організація знову діє на території України.

В українській історії перша суспільна установа, яка, сповідуючи [[Тарас Шевченко|Шевченкові]] ідеї служіння Україні, присвоїла собі його ім'я (початкова назва інституції&nbsp;— «Товариство ім. Шевченка»). Після першого етапу розвитку, пов'язаного з розбудовою видавничої літературної діяльності, Товариство за оновленим [[статут]]ом, прийнятим у [[1892]], перетворюється в багатопрофільну академію наук&nbsp;— з пріоритетом до проблем [[українознавство|українознавства]].

Станом на грудень 2021 року НТШ-Україна нараховує 37 фахових Комісій, які у Львові мають 2300 членів. Крім того, в Україні працюють 17 осередків та [[Донецьке відділення НТШ]]&nbsp;— усього 900 осіб. НТШ має 183 дійсних члени та 12&nbsp;— почесних.

== Створення та розквіт Товариства (1873—1940) ==
[[Файл:Кониський О.jpg|міні|праворуч|Олександр Кониський&nbsp;— ініціатор створення НТШ]]
Наукове товариство ім. Шевченка (НТШ)&nbsp;— перша українська національна [[академія наук]], створена в [[1873]] у [[Львів|Львові]] за ідеєю подвижників відродження Сходу і Заходу України, на той час розшматованої двома чужинецькими імперіями: [[Росія|Росією]] та [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщиною]].

=== Виникнення та літературний етап діяльності (1873—1892) ===
Об'єктивні передумови для виникнення Товариства в столиці [[Галичина|Галичини]] створював стимульований Шевченковою духовною спадщиною поступ українського національного відродження за обставин заборон українського розвитку на теренах царської Росії (зокрема після [[Валуєвський циркуляр|Валуєвського циркуляру]] [[1863]]) та ліберальнішого ставлення до українства в [[Австро-Угорщина|Австро-Угорській імперії]].

Первісно НТШ виникло як Товариство імени Шевченка в [[1873]] році у Львові з ініціативи [[Олександр Кониський|Олександра Кониського]], відомого українського наддніпрянського письменника, [[Дмитро Пильчиков|Дмитра Пильчикова]] за фінансового сприяння [[Єлизавета Скоропадська|Єлизавети Милорадович-Скоропадської]]. Однак статутно членами засновниками могли стати лише галичани, громадяни Австро-Угорщини. Статутними членами-засновниками стали:
* [[Юліян Романчук]],
* [[Омелян Огоновський]],
* [[Олександр Огоновський]],
* [[Корнило Сушкевич]],
* о. [[Степан Качала]],
* [[Лонгин Лукашевич]],
* [[Теофіл Барановський]].

Першим головою Товариства обрали [[Корнило Сушкевич|Корнила Сушкевича]]. Перші роки діяльности Товариства пройшли в умовах жорсткої конкуренції з галицькими [[Москвофіли|москвофілами]], оскільки його представники відстоювали ідею єдности галицьких і наддніпрянських українців та їхньої окремішности від поляків та росіян. Першим реалізованим завданням для Товариства було заснування власної друкарні, яка видавала книжки справжньою народною українською мовою на противагу до друкарні [[Ставропігійський інститут|Ставропігійського інституту]], що друкувала т.&nbsp;зв. «[[язичіє]]м». За період від створення товариства до реорганізації його в наукове ([[1873]]–[[1892]]) видали лише більше 20-ти книг, видавали регулярні часописи «[[Правда (журнал)|Правда]]» та «[[Зоря (часопис)|Зоря]]».

=== Реорганізація у Наукове товариство (1892) ===
В умовах значного поширення українського просвітницького та культурного руху виникла потреба реорганізувати Товариство у наукову інституцію, що в майбутньому виконувала б функції Академії наук. Головним ініціатором такого перетворення виступив у [[1890]] році [[Олександр Барвінський]] за підтримки [[Олександр Кониський|Олександра Кониського]] та [[Володимир Антонович|Володимира Антоновича]]. На загальних зборах [[13 березня]] [[1892]] року було прийнято новий статут, згідно з яким створено Наукове Товариство імени Шевченка (НТШ).

Було створено три секції НТШ, що визначали упродовж більшої частини його історії його структуру:
* Історично-філософська
* Філологічна
* Математично-природописно-лікарська.

Першим головою реорганізованого НТШ став [[Юліан Целевич|Юліян Целевич]] ([[1892]]), однак його майже зразу замінив [[Олександр Барвінський]] ([[1893]]–[[1897]]). Налагоджено видавництво «[[Записки НТШ|Записок НТШ]]».

[[Файл:Hrushevskyi Mykhailo XX.jpg|міні|ліворуч|Михайло Грушевський]]

=== Епоха Грушевського (1897—1913) ===
Особливий науковий та організаційний поступ здійснено під головуванням [[Михайло Грушевський|Михайла Грушевського]]. Найвидатніший у майбутньому український історик прибув до Львова у [[1894]] році за рекомендаціями [[Володимир Антонович|Володимира Антоновича]] та зайняв посаду завідувача кафедри історії у [[Львівський університет|Львівському університеті]], стає членом НТШ. У 1895 році Грушевський стає редактором «[[Записки НТШ|Записок НТШ]]», створює Археографічну комісію. У 1897 році Грушевського обрано головою Наукового Товариства імені Шевченка, а також головою Історично-філософської секції НТШ.

Академічний статус Товариства закріплено запровадженням елітарного корпусу провідних вчених&nbsp;— [[Дійсний член НТШ|дійсних членів НТШ]], до якого крім видатних подвижників української науки приєднано велику когорту славетних вчених Європи. У цей період з'явилось ряд фундаментальних [[збірка|збірок]] та [[монографія|монографій]], пов'язаних зі студіями української [[історія|історії]], [[філологія|словесності]] та [[етнографія|етнографії]] (зокрема багатотомна «[[Історія України-Руси]]» Михайла Грушевського). Великого розмаху набрав випуск численних серійних і монографічних видань.

Інтелектуально-організаційне осердя НТШ в період тогочасного дуже плідного етапу діяльності Товариства, створювала «золота трійця» в особі Михайла Грушевського (голова Товариства, [[історик]]), [[Іван Франко|Івана Франка]] (голова Філологічної секції) та [[Володимир Гнатюк|Володимира Гнатюка]] (науковий секретар, наукові зацікавлення&nbsp;— [[фольклор]] і [[етнографія]]).

Значно розширена інфраструктура Товариства під керівництвом Грушевського.
У [[1898]] році Товариство купує будівлю у Львові на теп. [[Вулиця Винниченка (Львів)|вул. Винниченка]], 26, де розбудовує друкарню та палітурню, у яких заходами [[Олександр Барвінський|Олександра Барвінського]] починають видавати підручники не лише для українських ґімназій, але й для початкових шкіл.

У [[1904]]—[[1906]] роках за кошти киянина [[Чикаленко Євген Харламович|Євгена Чикаленка]] та деяких дрібніших пожертв НТШ будує у Львові під [[Цитадель (місцевість)|Цитадельною горою]] на сучасній [[Вулиця Коцюбинського (Львів)#Забудова|вулиці Коцюбинського]] Український академічний дім у стилі [[Гуцульська сецесія|гуцульської сецесії]] (архітектори [[Обмінський Тадеуш|Т.&nbsp;Обмінський]] та [[Філемон Левицький|Ф.&nbsp;Левицький]]). Будівля, відома також під назвою «Дім українських студентів», виконувала функцію гуртожитку для українських професорів, вчених та студентів, що приїжджали до міста на роботу чи навчання.

У [[1912]] році на кошти [[Симиренко Василь Федорович|Василя Симиренка]] та австрійського уряду НТШ купує ще одну будівлю на сучасній вулиці Винниченка у Львові, сусідню до попередньої, де відкриває бібліотеку та музей.

=== Іван Франко і НТШ ===
{{докладніше|Іван Франко та Наукове товариство імені Шевченка}}

'''НТШ між двома війнами (1914—1939)'''

[[Перша світова війна]] радикально змінила долю НТШ. В часи нетривалої російської окупації Львова ([[1914]]-[[1915|15]]) Товариство було закрите, знищені його колекції та друкарня, сильно пограбовано музей. Арештовано [[Михайло Грушевський|Михайла Грушевського]], який до Львова та до діяльности в НТШ більше не повернувся. Також під час війни померли видатні діячі Товариства: [[Іван Франко]], [[Володимир Шухевич]], [[Володимир Охримович]], ін. Фактично діяльність Товариства в роки війни призупинилася.

У 1918 році у Києві заходами гетьманського уряду Павла Скоропадського було створено Українську Академію Наук, кадровою основою для якої частково стали дійсні члени НТШ.

Також наступне післявоєнне відродження НТШ проходило в умовах польських репресій та економічної дискримінації. Проте Товариство продовжувало свою діяльність, виходили «[[Записки НТШ]]» та інші збірки. Набули значної ваги наукові напрямки, пов'язані зі стислими науками, формувалися нові музеї та природні заповідники. Вийшла друком перша [[Українська загальна енциклопедія|Українська Загальна Енциклопедія]]. Набула особливого світового значення ''Бібліотека україніки НТШ''.

У 1919 році Наукове Товариство ім. Шевченка відкриває [[Таємний український університет|Таємний український Університет]] та Таємну Політехніку, причиною чого стало закриття польською владою українських кафедр у [[Львівський університет|Львівському університеті]] та заборона вступати до університету абітурієнтам української національності. Ректором Таємного університету став тодішній голова НТШ [[Василь Щурат]]. Рівень викладання в університеті був досить високим, про що свідчить той факт, що дипломи, видані Таємним університетом, визнавались деякими іншими європейськими університетами. Обидві установи проіснували до 1925 року, коли їх розігнала польська поліція.

1924 рік&nbsp;— німецький фізик- теоретик [[Макс Планк]] стає дійсним членом НТШ .1929&nbsp;р. Володимир Кучер їде у вiдрядження в очолюваний Планком Iнститут Товариства Кайзера Вiлґельма в Берлiнi (у 1948 роцi це товариство було перейменоване на Товариство Макса Планка&nbsp;— Max-Planck-Gesellschaft zur F¨orderung der Wissenschaften). У вiдповiдь на повiдомлення про обрання дiйсним членом Макс Планк пише листа, у якому, зокрема, засвiдчує свою обiзнанiсть не лише з дiяльнiстю НТШ, але й з полiтичним становищем України у свiтi: "Я розцiнюю це обрання як особливу вiдзнаку i... з гордiстю буду почувати себе надалi членом цiєї поважної органiзацiї. . . . Хочу принагiдно висловити мої щирi побажання подальшого розвитку i процвiтання Вашого товариства з нагоди 50-лiття утворення. Ви ж знаєте, що у нас в Нiмеччинi саме українська культура викликає пожвавлене зацiкавлення, а Вашi полiтичнi змагання користуються постiйною симпатiєю..."<ref>{{Cite web|url=https://physics.lnu.edu.ua/jps/2018/4/pdf/4003-31.pdf|title=ФIЗИКА I ФIЗИКИ В НТШ У ЛЬВОВI∗|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.

Товариство взаємодіяло із закордонними українським установами, зокрема з [[Український вільний університет|Українським вільним університетом]] у [[Прага|Празі]] та [[ВУАН|Всеукраїнською Академією Наук]] у [[Київ|Києві]]. У [[1927]] році у [[Харків|Харкові]] на спільній науковій конференції представники філологічних секцій НТШ та [[ВУАН]] затвердили перший єдиний український правопис (згодом т.&nbsp;зв. «[[харківський правопис]]» або [[скрипниківка]]), затверджений обома установами. У [[1933]] році більшовицька влада заборонила на території [[УРСР]] використання «скрипниківки» як націоналістичного правопису, та увела поспіхом розроблений правопис, що сильно наближав українську граматику до російської. Тим правописом Україна користується й досі, натомість харківський правопис використовується лише в діаспорі.

В [[1940]]&nbsp;р. після приходу у [[Львів]] [[більшовики|більшовиків]] Товариство було розгромлене, його музеї та колекції розчленовані між різними установами, окремі діячі репресовані та навіть фізично знищені ([[Зубик Роман|Р. Зубик]], [[Студинський Кирило|К. Студинський]], [[Франко Петро Іванович|П. Франко]], [[Старосольський Володимир|В. Старосольський]]).

=== Видавнича справа ===
[[Файл:Записки нтш 1894.jpg|міні|Обкладинка одного з перших видань «Записок НТШ» 1894&nbsp;р. під редакцією О. Барвінського]]
[[Файл:Літ-наук вістник.jpg|міні|Обкладинка першого видання Літературно-Наукового Вістника 1898 року]]
[[Файл:Жерела до історії України-Руси.jpg|міні|Обкладинка «Жерел до історії України-Руси» 1901&nbsp;р.]]
Усвідомлюючи особливу відповідальність за поширення українського друкованого слова (яке було заборонене в підросійській Україні) Товариство з самого початку свого існування приступило до видання на власній поліграфічній базі книг українського письменства. Слід вважати особливою роль Товариства у становленні чільних загальнонаціональних часописів: щоденної газети «[[Діло (газета)|Діло]]» (з [[1880]]&nbsp;р.), двотижневика «Зоря» ([[1885]]–[[1897]]) та «[[Літературно-науковий вістник|Літературно-наукового вістника]]» ([[1898]]–[[1913]]).

Головним серійним виданням НТШ за усіх періодів його існування стали «[[Записки НТШ]]» (ЗНТШ) засновані у 1892&nbsp;р., до розбудови яких особливо приклався [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]] (під редакцією М. Грушевського вийшло 107 томів ЗНТШ).

Крім ЗНТШ також розпочато цілий ряд інших серійних видань. У 1895 році започатковано серійну збірку «[[Жерела до історії України-Руси]]» (усього 22 томи), «Пам'ятки українсько-руської мови і літератури» (8 томів), «Етнографічний збірник» (40 томів), «Матеріали до українсько-руської етнології» (22 томи), «Студії з поля суспільних наук та статистики», «[[Часопись Правнича і Економічна]]». Крім того виходили «Збірник Історично-філософської секції», «Збірник Філологічної секції») та інші серійні видання. В 1897&nbsp;р. вперше в історії українського народу з'явилося україномовне серійне видання в галузі природничих та технічних наук&nbsp;— «Збірник Математично-природописно-лікарської секції», а також далі окремо «Лікарський збірник». У цих виданнях провідні діячі НТШ закладали основи української наукової, медичної і технічної термінології.

Під редакцією Володимира Гнатюка, наукового секретаря НТШ, з 1900&nbsp;р. почав виходити інформаційний квартальник про діяльність Товариства «Хроніка НТШ», одночасно українською та німецькою мовами. До популяризації українських письменників до Першої світової війни особливо причинилося книгозбірня НТШ в рамках «Українсько-руської бібліотеки».

Серед перших монографічних праць діячів Товариства слід назвати «Studien aus dem Gebiete Ruthenisher Sprache» Омеляна Огоновського, «[[Тарас Шевченко-Грушівський, хроніка його життя]]», Олександра Кониського, у двох томах. Головною фундаментальною монографічною працею створеною в НТШ слід вважати «Історію України-Руси» Михайла Грушевського&nbsp;— 8 томів, що з'являлись упродовж його діяльності в НТШ. Серед численних монографічних студій діячів Товариства, що були опубліковані вперше в збірках НТШ, слід назвати серію праць Івана Франка, Володимира Гнатюка, п'ятитомник В. Шухевича «Гуцульщина».

Наслідком спільної праці подвижників НТШ стала перша «[[Українська загальна енциклопедія|Українська Загальна Енциклопедія]]» під редакцією І. Раковського «Велика історія України» та «Історія Українського Війська» з видавництва [[Іван Тиктор|І. Тиктора]]. В 1937&nbsp;р. серед численних праць Географічної комісії НТШ вийшов «Атлас України та суміжних країн» під редакцією Володимира Кубійовича. У 30-х роках напередодні нової світової війни зросла функція НТШ, як видавця часописів культурологічного спрямування. Серед них «[[Українська книга]]» (з 1937&nbsp;р.), «Українська музика» (з 1939&nbsp;р.) журнал «[[Сьогочасне і минуле]]» (1939&nbsp;р.).

Загальний видавничий доробок НТШ за станом на вересень 1939 становив майже 1200 томів збірок, монографій, часописів тощо. Про науковий рівень праць НТШ як академічного центру української славістики засвідчував широкий обмін виданнями з науковими установами і бібліотеками на усіх п'яти континентах. Так наприклад у 1909&nbsp;р. такий обмін здійснився з 244 установами в 28 країнах світу (зокрема з 22 центрами в США).

Єдиною у своєму роді світовою скарбницею української культури стала бібліотека НТШ. За станом на 1939&nbsp;р. вона налічувала 350 тис. одиниць (книг, часописів, стародруків, рукописів&nbsp;— в тому числі унікальних збірок української періодики XIX&nbsp;ст.). На цей час в складі НТШ сформовано п'ять паритетних музейних збірок (археологічна, етнографічна, мистецька, природнича, також окремо музей воєнно-історичних пам'яток).

==== Наукові здобутки НТШ як загальнонаціональний фактор ====
Якщо подивитися на здобутки НТШ узагальнено, то насамперед треба ствердити, що Товариство, численні покоління його діячів, у своїх працях розбудували систему українознавчих знань у сфері історії, мови, літературознавства, етнографії, фольклористики, географії, антропології та інших дисциплін, зафіксували й науково опрацювали безцінну багатовікову спадщину українського народу в контексті плюралістичного слов'янознавства як проблеми окремого народу. Ще у 80-х роках XX століття Омелян Огоновський, а далі й Степан Смаль-Стоцький, у мовознавчих працях Товариства науково довели окремішність української мови в середовищі рівноправних слов'янських мов та безпідставність тверджень імперських мовознавців про діалектний рівень нашої мови. Михайло Грушевський, довголітній голова НТШ, у своїх історичних студіях, зокрема, у схемі руської історії, науково арґументував окремішність українського історичного процесу, його пряму спадкоємність від Київської княжої держави. Ці праці були об'єктом шаленої нагінки і спротиву, як зі сторони імперських російських істориків, так і пізніше з боку більшовиків, що з позицій імперського екстремізму, замаскованого під радянську інтернаціональну ідеологію, відмовляли українцям у праві на власний національний і державний розвиток. Унаслідок титанічної праці в НТШ великої когорти етнографів, фольклористів та географів (В. Гнатюк, Ф. Колесса, Ф. Вовк, С. Рудницький, В. Кубійович та інші) була показана етнічна соборність українських земель, яка витримала випробування століть, незважаючи на нашу хронічну бездержавність та вікове розчленування українських земель під різними окупаціями; були встановлені і демографічно описані етнічні обшири українських земель.

НТШ ще з кінця XIX століття послідовно впроваджувало [[українська мова|українську мову]] в наукові праці не тільки з питань українознавства, а й стислих наук, було промотором формування наукової термінології та української наукової мови. Вчені НТШ здійснили особливий внесок у вироблення єдиних [[правопис]]них норм української мови. НТШ співавтор першого загальноукраїнського правопису. Діяльність Товариства з перших років праці мала чітко окреслене націотворче та націозахисне спрямування. Скеровані на Схід друковані видання Товариства створювали ефективну протидію заборонам валуєвського і емського циркулярів, діячі НТШ від імені усієї інтелектуальної України представляли українство на міжнародних конгресах, а також на підросійських археологічних з'їздах, на ювілеї [[Іван Котляревський|І. Котляревського]] тощо. Наукові середовища НТШ, його чільні діячі чинили постійний тиск на польські шовіністичні кола з метою утвердження української присутності в університеті, вони очолювали змагання за український університет в Галичині. Діячі НТШ відіграли провідну роль в діяльності [[Таємний український університет|Таємного українського університету]] та в обороні українського шкільництва.

В час, коли більшовицьке правління над Східною Україною увійшло в стадію сталінської диктатури, НТШ у Львові залишалося єдиною загальноукраїнською академічною науковою установою, що представляло вільну наукову думку на українських землях, а також протидіяла процесам політичного та культурологічного етноциду в УРСР. Зібрані під егідою НТШ фонди стародруків, рукописів, часописів, книг, колекції українських старожитностей та фольклорної спадщини становлять золотий фонд україніки, мають особливий пріоритетний характер, оскільки є в переважній більшості хронологічно першими національними збірками, їх унікальність та загальнонаціональне значення зумовлене ще й тим, що подібні збірки були відсутні на Сході України, або були знищені войовничим російським більшовизмом і внаслідок воєнного лихоліття упродовж 30 і 40-их років XX&nbsp;ст.

=== НТШ 1873—1949. Особистості ===
[[Файл:Учасники з’їзду українських письменників з нагоди 100-річчя виходу в світ «Енеїди».jpeg|400px|міні|Діячі НТШ та інша інтелігенціяу 1898 р: Сидять у першому ряду: [[Михайло Павлик]], [[Євгенія Ярошинська]], [[Наталія Кобринська]], [[Ольга Кобилянська]], [[Марко Мурава|Сильвестр Лепкий]], [[Андрій Чайковський]], [[Кость Паньківський]]. Стоять у другому ряду: [[Іван Копач]], [[Володимир Гнатюк]], [[Осип Маковей]], [[Михайло Грушевський]], [[Іван Франко]], [[Олександр Колесса]], [[Богдан Лепкий]]. Стоять у третьому ряду: [[Петрушевич Іван|Іван Петрушевич]], [[Філарет Колесса]], [[Йосип Кишакевич]], [[Іван Труш]], [[Денис Лукіянович]], [[Микола Івасюк]].]]

==== Голови НТШ ====
* [[Сушкевич Корнило|Корнило Сушкевич]] (1873—1885)
* [[Громницький Сидір|Сидір Громницький]] (1885—1887, 1889—1891)
* [[Гладилович Дем'ян|Дем'ян Гладилович]] (1887—1889, 1891—1892)
* [[Целевич Юліан Андрійович|Юліан Целевич]] (1892—1893)
* [[Барвінський Олександр|Олександр Барвінський]] (1893—1897)
* [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]] (1897—1913)
* [[Томашівський Степан|Степан Томашівський]] (1913—1918)
* [[Щурат Василь|Василь Щурат]] (1919—1923)
* [[Студинський Кирило|Кирило Студинський]] (1923—1932)
* [[Левицький Володимир Йосипович|Володимир Левицький]] (1932—1935)
* [[Раковський Іван|Іван Раковський]] (1935—1940)

<gallery>
Файл:Сушкевич Корнило.jpg|Корнило Сушкевич
Файл:O Barvinskyj1.jpg|Олександр Барвінський
Файл:Hrushevskyi Mykhailo XX.jpg|Михайло Грушевський
Файл:Степан Томашівський.jpg|Степан Томашівський
Файл:Щурат Василь.jpg|Василь Щурат
Файл:Кирило Студинський. Kyrylo Studyns'ky.jpg|Кирило Студинський
Файл:Левицький Володимир Йосипович.jpg|[[Левицький Володимир Йосипович|Володимир Левицький]]
</gallery>

==== Фундатори та меценати ====
Поза всяким сумнівом, Наукове товариство ім. Шевченка виникло і розвивалось як соборне явище Сходу і Заходу України. Ініціативу його створення на підавстрійських теренах в Галичині пов'язують насамперед з іменами історика [[Антонович Володимир Боніфатійович|Володимира Антоновича]] і письменника [[Кониський Олександр Якович|Олександра Кониського]], хоча статутно членами засновниками могли стати лише галичани. Серед останніх чільне місце належить [[Сушкевич Корнило|Корнилу Сушкевичу]] (перший голова Товариства), [[Качала Степан|о. Степанові Качалі]], [[Огоновський Омелян Михайлович|Омеляну Огоновському]], [[Романчук Юліан|Юліянові Романчукові]].

Чільні діячі Товариства на першому етапі його діяльності: [[Сушкевич Корнило|Корнило Сушкевич]], [[Огоновський Омелян|Омелян Огоновський]], [[Громницький Сидір|Сидор Громницький]], [[Олександр Барвінський]]. Останній, разом з [[Целевич Юліан Андрійович|Юліяном Целевичем]], ініціював трансформацію Товариства в наукову академію. На цьому наступному етапі діяльності НТШ виплекало і згуртувало цілу плеяду вчених, що створили фундамент сучасного українознавства.

[[Меценат]]ами Товариства (в першу чергу його друкарні) стали придніпрянці [[Дмитро Пильчиков]], [[Скоропадська Єлизавета Іванівна|Єлизавета Милорадович-Скоропадська]], [[Жученко Михайло|Михайло Жученко]]. Найвизначнішими фундаторами будівель Товариства були [[Симиренко Василь Федорович|Василь Симиренко]], [[Пелехин Павло|Павло Пелехін]], [[Чикаленко Євген Харламович|Євген Чикаленко]], Теофіл Дембіцький.
<gallery>
Файл:Милорадович Є.png|[[Єлизавета Скоропадська|Єлизавета із Скоропадських Милорадович]]
Файл:Чикаленко Євген Харламович.jpg|[[Євген Чикаленко]]
Файл:Симиренко Василь.jpg|[[Василь Симиренко]]
</gallery>

==== Історично-філософська секція ====
Першими дійсними членами в історично-філософській секції були: [[Володимир Антонович|В. Антонович]], [[М. Грушевський]], [[Вовк Федір Кіндратович|Ф. Вовк]], [[Дністрянський Станіслав Северинович|С. Дністрянський]], [[Кость Левицький|К. Левицький]], М. Зобків, [[Охримович Володимир Юліанович|В. Охримович]], [[Стебельський Петро|П. Стебельський]], [[Терлецький Остап Степанович|О. Терлецький]], [[Шульгин Яків Миколайович|Я. Шульгин]]. В рамках секції під проводом Михайла Грушевського виросла значна історична школа. Це насамперед [[Томашівський Степан|Степан Томашівський]], [[Джиджора Іван|Іван Джиджора]], [[Іван Крип'якевич]], [[Мирон Кордуба]].

До когорти вчених-правників та суспільників належали [[Левицький Кость|Кость Левицький]], [[Охримович Володимир Юліанович|Володимир Охримович]], [[Володимир Старосольський]], [[Дністрянський Станіслав Северинович|Станіслав Дністрянський]], [[Лозинський Михайло|Михайло Лозинський]], [[Панейко Василь|Василь Панейко]].

Першим директором секції став [[Анатоль Вахнянин]], якого згодом замінив [[Михайло Грушевський]]. Заступником став [[Кость Левицький]], секретарем&nbsp;— [[Степан Томашівський]].
<gallery>
Файл:Myhaylo Hrushevskiy.jpg|[[Михайло Грушевський]]
Файл:Володимир Антонович. Volodymyr Antonovych.jpg|[[Володимир Антонович]]
Файл:Вахнянин Анатоль.jpg|[[Анатоль Вахнянин]]
Файл:Levytsky Kost-1-.jpg|[[Кость Левицький]]
Файл:Starosolski Volodymyr.jpg|[[Володимир Старосольський]]
Файл:Ivan_Krypiakevych.jpg|[[Іван Крип'якевич]]
</gallery>

==== Філологічна секція ====
Найвидатнішими представниками цієї секції були: [[І. Франко]], [[Кониський Олександр Якович|О. Кониський]], [[Барвінський Олександр Григорович|О. Барвінський]], [[Володимир Шухевич]], [[Свєнціцький Іларіон Семенович|Іларіон Свєнціцький]], [[Гнатюк Володимир Михайлович|В. Гнатюк]], [[Огоновський Омелян Михайлович|О. Огоновський]], [[Колесса Філарет Михайлович|Ф. Колесса]], [[Колесса Олександр Михайлович|О. Колесса]], [[Студинський Кирило Йосипович|К. Студинський]], [[Кокорудз Ілля Федорович|І. Кокорудз]], [[Степан Смаль-Стоцький]], [[Сергій Єфремов]], [[Василь Щурат]], [[Євген Тимченко]], [[Михайло Возняк]], [[Іван Зілинський]] та ін.

Директори: [[Омелян Огоновський]] ([[1892]]–[[1894]]), [[Іван Верхратський]], згодом до смерті [[Іван Франко]].
<gallery>
Файл:Ivan Franko (1898).png|[[Іван Франко]]
Файл:Hnatiuk Volodymyr.jpg|[[Володимир Гнатюк]]
Файл:Verkhratcki.jpg|[[Іван Верхратський]]
Файл:SvencickyIl.jpg|[[Іларіон Свєнціцький]]
Файл:Огоновський_О.jpg|[[Омелян Огоновський]]
Файл:Колеса Ф.jpg|[[Філарет Колесса]]
</gallery>

==== Математично-природописно-лікарська секція ====
Особливо цікавим був розвиток третьої секції, що охоплювала широкий спектр стислих наук, починаючи від математики до медицини і в рамках якої вперше, в нашій історії почато генерування україномовного наукового продукту в сфері стислих наук. Тут яскраво виділяються імена математиків [[Левицький Володимир Йосипович|Володимира Левицького]], [[Мирон Зарицький|Мирона Зарицького]], природодослідників [[Верхратський Іван Григорович|Івана Верхратського]], [[Раковський Іван|Івана Раковського]] та Миколи Мельника, славетного електротехніка [[Пулюй Іван|Івана Пулюя]], світової слави біохіміка і водночас парламентського діяча [[Горбачевський Іван Якович|Івана Горбачевського]], лікарів [[Озаркевич Євген Іванович|Євгена Озаркевича]], [[Бурачинський Тит-Євген|Тита-Євгена Бурачинського]].
<gallery>
Файл:Іван Пулюй.jpg|[[Іван Пулюй]]
Файл:Horbachevsjkyj ivan.jpg|[[Іван Горбачевський]]
Файл:Kubijowicz.jpg|[[Володимир Кубійович]]
Файл:Озаркевич_Євген_Іванович.jpg|[[Озаркевич Євген Іванович|Євген Озаркевич]]
Файл:Левицький Володимир Йосипович.jpg|[[Левицький Володимир Йосипович|Володимир Левицький]]
Файл:Мирон Зарицький.jpg|[[Мирон Зарицький]]
</gallery>

Незважаючи на складні політичні та економічні обставини польської окупації у міжвоєнний період, діяльність НТШ успішно розвивали історики [[Іван Крип'якевич]], [[Кордуба Мирон|Мирон Кордуба]], філологи [[Василь Сімович]], [[Михайло Возняк]], [[Кирило Студинський]], [[Василь Щурат]]. Появилися видатні особистості в нових напрямках стислих наук: [[Фещенко-Чопівський|Іван Фещенко-Чопівський]](металургія), [[Володимир Кучер]], [[Олександр Смакула]], [[Зенон Храпливий]], [[Остап Стасів]] (фізика). На новий рівень вийшла географічні студії під проводом [[Володимир Кубійович|Володимира Кубійовича]]. Засновником модерної енциклопедичної справи слід вважати проф. [[Іван Раковський|Івана Раковського]].

==== Іноземні члени ====
Світовий рівень діяльності НТШ підтверджує участь його делегатів у міжнародних конференціях ([[Прага]], [[Париж]], [[Варна]], [[Софія]], [[Санкт-Петербург]]), а також численні ''іноземні'' дійсні члени НТШ. Серед них [[Альберт Ейнштейн]], [[Брюкнер Александр|Александер Брюкнер]], [[Бодуен де Куртене Іван Олександрович|Ян Бодуен де Куртене]], [[Давид Гільберт]], [[Альфред Єнсен]], [[Раймунд Фрідріх Кайндль|Раймунд Кайндль]], [[Фелікс Кляйн]], [[Андре Мазон]], [[Томаш Масарик]], [[Любор Нідерле]], [[Макс Планк]], [[Олексій Шахматов]], [[Ягич Ватрослав|Ватрослав Ягич]] та інші.
<gallery>
Файл:Einstein1921_by_F_Schmutzer_2.jpg|[[Альберт Ейнштейн]]
Файл:Baudouin1.jpg|[[Ян Бодуен де Куртене]]
Файл:Tomáš_G_Masaryk1918.jpg|[[Томаш Масарик]]
Файл:Aleksander_Brückner_1939.jpg|[[Александр Брюкнер|Алєксандр Брюкнер]]
Файл:Lubor Niederle 1895.png|[[Любор Нідерле]]
Файл:Felix Klein.jpeg|[[Фелікс Кляйн]]
</gallery>

==== Друкарня НТШ ====
Головою друкарні НТШ протягом 1881—1911 років був [[Беднарський Карло]].

== Наукове товариство ім. Шевченка за межами України (1947—1989) ==
Досвід більшовицьких репресій 30-40-их років супроти національної орієнтованої інтелігенції спонукав численне членство НТШ до еміграції в кінці Другої світової війни, внаслідок чого значна переважна кількість дійсних членів НТШ опинилося на Заході в таборах переміщених осіб. Саме тут в Західній Німеччині у м. Берхтесґадені [[30 червня]] [[1947]]&nbsp;р. рішенням загальних зборів членів НТШ в еміграції під головуванням В. Кубійовича та І. Раковського було відновлено діяльність Товариства. Згодом було створено центри НТШ у [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Канада|Канаді]] та [[Австралія|Австралії]].

=== США ===
''Див. докладніше:'' [[Наукове товариство імені Шевченка у США]]

Наймасштабнішою слід визнати діяспорну діяльність Товариства у США з головним центром у [[Нью Йорк|Нью-Йорку]], де у власному будинку розміщені канцелярія, бібліотека, архіви і конференційна база Товариства. НТШ в Америці (НТШ-А) підхопило наукову і видавничу естафету матірного НТШ, і достойно репрезентувало вільну наукову думку і державницькі аспірації українців упродовж 50-літньої повоєнної епохи більшовицької неволі в Україні. НТШ-А в діаспорі зберегло структуру членства за секціями. Воно додало до скарбниці українознавства понад 50 томів Записок НТШ. Значним є доробок у рамках «Бібліотека українознавства», здобули велику популярність десятки томів «Українського Архіву» з краєзнавчо-мемуарними матеріалами про західноукраїнські регіони. Самовіддано працювали в системі Товариства, Микола Чубатий, Роман Смаль-Стоцький, Матвій Стахів, Григор Лужницький, Василь Лев, Осип Андрушків, Роман Осінчук, Ярослав Падох, Василь Ленцик, Леонід Рудницький та інші. Важливим новим дослідно-видавничим проектом НТШ А є «Енциклопедія Української Діяспори», який здійснюється під редакцією проф. Василя Маркуся. Враховуючи територіальну розпорошеність подвижників праці НТШ на теренах США утворені Осередки НТШ в Чикаго, Філядельфії, Вашингтоні, Детройті, Клівленді, Пітсбургу. Одним із чільних конференційних проектів НТШ-А є щорічні Шевченкознавчі конференції, яких проведено вже 23! Під сучасну пору НТШ-А (голова Л. Онишкевич) системно здійснює акції, пов'язані з підтримкою в Україні стратегічних видавничих проектів в сфері об'єктивного українознавства.

==== Голови Наукового товариства ім. Шевченка в США ====
* [[Чубатий Микола|Микола Чубатий]] (1947—1952)
* [[Смаль-Стоцький Роман|Роман Смаль-Стоцький]] (1952—1969)
* [[Стахів Матвій|Матвій Стахів]] (1969—1974)
* [[Андрушків Осип|Осип Андрушків]] (1974—1977)
* [[Падох Ярослав|Ярослав Падох]] (1977—1990)
* [[Рудницький Леонід Іванович|Леонід Рудницький]] (1990—2000)
* [[Лариса Залеська Онишкевич|Лариса Онишкевич-Залеська]] (2000—2006)
* [[Попович Орест|Орест Попович]] (2006—2012)
* [[Грабович Григорій Юлійович|Григорій Грабович]] (з травня 2012)
* [[Галина Гринь]] (з літа 2018&nbsp;р.)<ref>http://shevchenko.org/about-us/board-of-directors/</ref>

=== Канада ===
''Див. докладніше:'' [[Наукове товариство імені Шевченка у Канаді]]

Центром Наукового товариства ім. Шевченка в Канаді (НТШ-К) є [[Торонто]]. З часу свого заснування (1949) НТШ-К веде суттєву конференційну діяльність, під егідою Товариства вийшло десятки томів праць і збірок. В когорті діячів НТШ-К післявоєнного періоду [[Вертипорох Євген|Євген Вертипорох]], [[Ярослав Пастернак]], [[Рудницький Ярослав-Богдан|Ярослав Рудницький]], [[Стебельський Богдан|Богдан Стебельський]], [[Мацків Володимир|Володимир Мацьків]] та десятки вчених молодшої генерації. Товариство має територіальні Осередки НТШ в [[Едмонтон]]і, [[Оттава|Оттаві]], [[Монреаль|Монтреалі]].

==== Голови Наукового товариства ім. Шевченка в Канаді ====
* [[Вертипорох Євген|Євген Вертипорох]] (1949—1973)
* [[Стебельський Богдан|Богдан Стебельський]] (1974—1994)
* [[Мацків Володимир|Володимир Мацьків]] (1994—2000)
* [[Даревич Дарія|Дарія Даревич]] (від 2000)

=== Австралія ===
''Див. докладніше:'' [[Наукове товариство імені Шевченка у Австралії]]

Упродовж чотирьох десятиліть організаційну та суспільну діяльність проводив ще один діаспорний центр НТШ на Австралійському континенті, де діяли осередки в [[Сідней|Сіднеї]], [[Мельбурн|Мельборні]], [[Канберра|Канберрі]], та [[Аделаїда|Аделаїді]]. Враховуючи вичерпання наукових сил з середовищ повоєнної еміграції під сучасну пору тут діяльність НТШ здійснюється спільно з Асоціацією україністів Австралії, і зосереджується навколо університетів [[Мельбурн]]а і [[Сідней|Сіднею]].

З 1955&nbsp;р. діяльність діаспорних центрів НТШ координувалася ''Головною Радою НТШ'', яка після приєднання до її діяльності головної краєвої структури Товариства в Україні перейменована у ''Світову Раду Наукових товариств ім. Шевченка''. Її ''Генеральний секретаріат'' статутно перенесений назавжди в Україну.

=== Російська Федерація ===

''Див. докладніше:'' [[Наукове товариство імені Шевченка у Російській Федерації]]

Наукове товариство імені Шевченка у Російській Федерації до початку Росією війни проти України у 2014&nbsp;р. знаходилося в процесі формування. Перший осередок НТШ в РФ виник у [[2003]]&nbsp;р. на [[Кубанський осередок НТШ|Кубані]]&nbsp;— як філія [[Донецьке відділення Наукового Товариства імені Шевченка|Донецького відділення НТШ]]. Дещо пізніше почалося формування осередку НТШ у [[Воронезький осередок НТШ|Вороніжі]]. Великі перспективи для створення осередків НТШ мають міста-університетські та академічні центри Росії, зокрема, [[Москва]] та [[Санкт-Петербург]]. Ідею створення НТШ-Росія підтримував голова Наукового товариства ім. Шевченка в Україні, Генеральний Секретар Світової Ради НТШ [[Романів Олег Миколайович|Олег Миколайович Романів]]. На жаль, Російсько-Українська війна 2014—2015&nbsp;рр. призупинила цей процес.

=== Європа ===
''Див. докладніше:'' [[Наукове товариство імені Шевченка у Європі]]

Упродовж останніх п'ятдесяти років діаспорні крайові Центри НТШ достойно представляли у світі вільну українську науку, в першу чергу [[українознавство]].

==== Голови Наукового товариства ім. Шевченка в Європі ====
* [[Зенон Кузеля]] (до 1952)
* [[Володимир Кубійович]] (1952—1985)
* [[Аркадій Жуковський]] (1985—1997, від 2000)
* [[Данило Гусар-Струк]] (1997—1999)
* [[Стефан Дуніковський]] (від 2011)

== Новітній етап діяльності ==

=== Відродження НТШ в Україні 1989 ===
В період так зв. перебудови і з наближенням розвалу [[СРСР]] вчені Львова&nbsp;— [[21 жовтня]] [[1989]]&nbsp;р. відновили діяльність НТШ в Україні, як суспільного сектора української науки.

Першим головою відновленого НТШ став [[Романів Олег Миколайович|Олег Миколайович Романів]]&nbsp;— професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, відомий український учений у галузі механіки матеріалів, організатор науки, ініціатор відродження і довголітній Голова Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ) в Україні, Генеральний Секретар Світової Ради НТШ.

Упродовж років нової Української незалежності НТШ перетворилося в загальноукраїнську суспільну академію з центром у Львові. Діяльність Товариства охоплює 6 наукових секцій та 35 комісій, Донецьке відділення НТШ, а також 15 територіальних осередків, переважно в обласних центрах України. У частково відзисканих будинках розташована адміністрація Товариства, бібліотека, сесійні приміщення, [[Дослідно-видавничий центр НТШ]], що включає комп'ютерний осередок, друкарню та «Українську книгарню наукового Товариства ім. Шевченка». Найвагомішим здобутком відродженого Товариства є активна видавнича діяльність, вона включає випуск численних серійних видань, зокрема «Записок НТШ». Деякі територіальні осередки НТШ заснували свої серійні видання (Донецьке відділення, Черкаський осередок та ін.).

=== Діяльність у новій Україні ===
[[Файл:4-Романів.jpg|thumb|250px|Голова НТШ [[Олег Романів]] на конгресі [[Міжнародна асоціація україністів|МАУ]] у Донецьку серед колег з [[Донецьке відділення Наукового Товариства імені Шевченка|Донецького відділення НТШ]], 2006&nbsp;р.]]
[[Файл:Річні збори НТШ України. 2007 р. Львів..JPG|thumb|250px|Річні збори НТШ України. 2007&nbsp;р. Львів.]]

Поза всяким сумнівом, материкова Україна з її великими науковими ресурсами, з традиційним головним центром у Львові спроможна забезпечити найкращі умови для відродження й розвитку Наукового товариства ім. Шевченка. Під сучасну пору НТШ в Україні об'єднує понад 1400 вчених, які зосереджені в 6 секціях та 35 різнопрофільних комісіях, що надає Товариству універсальний академічний статус. Загальнодержавний характер Товариства забезпечує 15 територіальних Осередків НТШ, зокрема в Києві, Харкові, Черкасах, Сімферополі, Донецьку ([[Донецьке відділення Наукового Товариства імені Шевченка|Донецьке відділення НТШ]]), Луцьку, Ужгороді, Чернівцях, Івано-Франківську, Тернополі, Луганську. Науковою серцевиною Товариства є корпус дійсних членів НТШ, до якого на новому етапі діяльності Товариства (від 1989&nbsp;р.) обрано 125 вчених. Основним науковим форумом Товариства є березнева Наукова сесія НТШ, тривалістю до одного місяця, в якій беруть участь до 500 науковців. З 1990 по 2010&nbsp;р. вже відбулося 21 така наукова сесія. Товариство щорічно проводить також загальноукраїнські або міжнародні конференції, серед яких варто відзначити: Конференцію до 125-ліття [[Михайло Грушевський|М. Грушевського]]; Географічну міжнародну конференцію пам'яті [[Володимир Кубійович|В. Кубійовича]]; Конгрес до 125-ліття НТШ; Конференції, присвячені визвольним змаганням українців у Другій світовій війні, українсько-польським взаєминам та НТШ, конференцію присвячену 125-літтю [[Шаповал Микита Юхимович|М.Шаповалу]]. Крім українознавчих конференцій, проведено ряд форумів у різних ділянках стислих наук, зокрема з фізики, комп'ютерних наук, екології, матеріалознавства тощо. Найпродуктивнішою сферою праці НТШ в Україні є видавнича діяльність. Головним серійним виданням НТШ є «Записки НТШ». Під незмінною редакцією свого наукового секретаря Олега Купчинського відроджене Товариство видало 25 томів «Записок НТШ» з різних проблем українознавчої гуманістики. Започатковані 1892&nbsp;р. «Записки НТШ» наближаються неухильно до свого великого видавничого ювілею, яким стане випуск 250 тому, цього найпрестижнішого за всі часи українознавчого серійного збірника, який вивів на шлях наукової вічності його довголітній редактор (1895—1913) Михайло Грушевський. Здобутки вчених у царині стислих наук публікуються в «Працях НТШ». Крім того, створено низку збірників окремих комісій, зокрема «Лікарський збірник» (11 томів), «Фізичний збірник» (5 томів), «Екологічний збірник» (4 томи). Вийшли також численні збірники, пов'язані з проведеними конференціями й конгресами. У серії «Українознавча бібліотека НТШ» друкуються монографії чільних вчених Товариства, а також праці з гостроактуальних проблем української історії та культури. Неперервний характер має також випуск нових праць у серіях «Визначні діячі НТШ» та «Мемуарна бібліотека НТШ». НТШ в Україні завершило перевидання 11-томної «Енциклопедії Українознавства» під редакцією В. Кубійовича. За дорученням Світової Ради НТШ по лінії її генерального секретаріату НТШ в Україні забезпечує випуск інформаційного щорічника «Хроніка НТШ» та журналу «Вісник НТШ». У видавничому доробку відродженого Товариства за роки незалежності більш як 500 власних видань і ще понад 300&nbsp;— у співпраці з іншими установами України та діаспори. Один зі знакових проектів: [[Енциклопедія „Наукове товариство ім. Шевченка“]].

=== Львівський центр НТШ ===
[[Файл:Меморіальна таблиця на вул. Винниченка, 24 у Львові (01).jpg|міні|150пкс|Меморіальна таблиця на будинку НТШ на вулиці Винниченка, 24 у Львові]]
'''Див. докладно:''' [[Львівський центр Наукового товариства імені Шевченка]]

Львівський центр НТШ має істотні здобутки у відбудові своєї матеріальної й виробничої бази.

У межах відзисканої частини приміщень у колишніх будинках НТШ розміщено конференційні зали та нову [[Бібліотека НТШ у Львові|бібліотеку Товариства]] (40 тис. томів).

Створений при Товаристві Дослідно-видавничий центр НТШ (ДВЦ) включає:
* комп'ютерний осередок,
* дільницю оперативної поліграфії
* [[Книгарня НТШ у Львові|Книгарню НТШ]].

Зберігаючи поліграфічну традицію, що сягає ще [[1873]]&nbsp;р., Товариство вводить до ладу власну повномасштабну друкарню та палітурню. На жаль, уся цілеспрямована державотворча наукова діяльність Товариства здійснюється без жодної державної бюджетної підтримки, виключно за рахунок патріотичних спонсорів та діяльності виробничих підрозділів ДВЦ НТШ.

Видання:
* [[Вісник НТШ]]
* [[Записки НТШ]]
* [[Праці НТШ]]<ref>IndexCopernicus за 2015&nbsp;р. = 34.06.</ref>

=== Донецьке відділення НТШ ===
'''Див. докладно:''' [[Донецьке відділення Наукового Товариства імені Шевченка]].

[[Файл:НТШ знак.jpg|150px|left]]

[[Файл:Рада Донецького відділення НТШ.jpg|thumb|250px|Рада Донецького відділення НТШ. 2007 рік.]]

Історія НТШ-Донецьк починає свій відлік з 24 травня 1997, коли відбулися Установчі збори відділення, на яких були присутні науковці донецьких вузів та Донецького відділення НАНУ. Головою Донецького відділення НТШ обрано д.т.&nbsp;н., проф. [[Донецький національний технічний університет|Донецького національного технічного університету]] [[Білецький Володимир Стефанович|Володимира Білецького]], вченим секретарем&nbsp;— к.ф.н., професора, керівника [[Центр гуманітарної освіти НАН України|Донецького відділення Центру гуманітарної освіти НАН України]] [[Пасько Ігор Трохимович|Ігоря Паська]].

За період 1997—2015&nbsp;рр. відділення виросло до 75 чол., увібравши в себе відомих вчених, провідних фахівців регіону з історії, філософії, мовознавства, літературознавства, хімії, медичних наук, гірництва. Дійсні члени НТШ: [[Білецький Володимир Стефанович]] (1998), [[Пасько Ігор Трохимович]] (2008), [[Пірко Василь Олексійович]] (2009), [[Опейда Йосип Олексійович]] (2010), [[Загнітко Анатолій Панасович]] (2011), [[Соболь Валентина Олександрівна]] (2015), [[Просалова Віра Андріївна]] (2015).

Специфікою утворення і роботи Донецького НТШ є те, що воно виникло і функціонує при тісній співпраці з базовою ресурсною дослідницько-видавничою громадською організацією «[[Український культурологічний центр]]» (УКЦентр).

У [[2001]]&nbsp;р. заснований «[[Донецький вісник Наукового товариства імені Шевченка]]». Це основне друковане періодичне видання Донецького відділення НТШ. За період 2001—2017&nbsp;рр. вийшло друком 43 томів Вісника. Рубрики: політика, філософія, психологія, історія, мова, література, гірничі науки, техніка, хімія, медицина. {{ISSN|1728-9572}}.

У [[2001]]&nbsp;р. разом з Донецьким відділенням Центру гуманітарної освіти НАНУ та УКЦентром Донецька заснований збірник "[[Проблеми підручника середньої і вищої школи]] ". Друком вийшло 4 томи. {{ISSN|1810-4126}}.

У [[2004]]&nbsp;р. засновано «[[Хроніка Донецького відділення Наукового товариства Шевченка|Хроніку Донецького НТШ]]». {{ISSN|1814—1617}}.

Суттєвими є результати дослідницько-видавничої роботи Донецького відділення. За період 1997—2014&nbsp;рр. Донецьким відділенням НТШ самостійно і з організаторами-партнерами, в першу чергу [[Український культурологічний центр|Українським культурологічним центром]] підготовлено і видано близько 200 видань&nbsp;— книг і журналів, у тому числі понад 60 монографій, навчальних посібників, біобібліографічних видань. Серед цих видань особливе значення мають: В галузі гуманітарних наук: 1. Монографія І.&nbsp;Т.&nbsp;Паська та Я.&nbsp;І.&nbsp;Паська «Громадянське суспільство та національна ідея»(1999); 2. Посібник «Українська та зарубіжна культура» групи авторів(2001); Монографія В. Пірка «Заселення степової України в XVІ-XVІІІ ст.» (1998). У галузі природничих наук: «[[Гірничий енциклопедичний словник]]», тт. І, ІІ та ІІІ (2001&nbsp;р., 2002&nbsp;р., 2004&nbsp;р.). «Словник…» є основою української національної терміносистеми в гірничій галузі. На його базі з 2004&nbsp;р. починає видаватися «[[Мала гірнича енциклопедія]]» (загальна кількість статей&nbsp;— 18000).

Головна мета організації&nbsp;— розвиток і координація на міжгалузевій основі наукових досліджень, які будуть сприяти збагаченню духовної та матеріальної культури українського народу, розбудові Української Держави.

Сайт НТШ-Донецьк працював у 2001—2008&nbsp;рр. на майданчику порталу Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки. У 2002 році НТШ-Донецьк зареєстровано як регіональний «Аналітичний центр» на всеукраїнському сайті «Аналітичні центри України» http://www.intellect.org.ua.

З [[2008]]&nbsp;р. Донецьке відділення НТШ&nbsp;— партнер [[Всеукраїнська експертна мережа|Всеукраїнської експертної мережі]] (Див. http://experts.in.ua/e_set/partners/index.php)
Адреса (до 2014&nbsp;р.): вул. Артема, 45, Донецьк, Україна, 83086.

'''Видання Донецького відділення НТШ'''

За період від заснування у 1997&nbsp;р. до 2017&nbsp;р. Донецьке відділення НТШ самостійно і з організаціями-патрнерами випустило друком близько 300 друкованих одиниць (монографії, посібники і підручники для шкіл та ВУЗів, довідники, енциклопедичні видання).

'''Серійні і періодичні видання'''

'''''<u>1. Серія: «Біобібліографія вчених Донбасу»</u>'''''

* Вадим Володимирович Оліфіренко: Біобібліографічний покажчик / Укладач і редактор В.&nbsp;С.&nbsp;Білецький.&nbsp;— Донецьк: УКЦентр, НТШ-Донецьк, 1998.&nbsp;— 12 с. Видано спільно з Донецьким обласним Товариством української мови ім. Т.Шевченка
* [[Пустова Феня Дмитрівна|Феня Дмитрівна Пустова]]: Біобібліографічний покажчик / Укладач: В.Оліфіренко. Редактор: В.Просалова.&nbsp;— Донецьк: Донецький державний університет, НТШ-Донецьк&nbsp;— 1998.&nbsp;— 12 с.
* Микола Семенович Федорчук: Біобібліографічний покажчик / Укладач: В.Оліфіренко.&nbsp;— Донецьк: Донецький державний університет, НТШ-Донецьк&nbsp;— 1999.&nbsp;— 12 с.
* [[Володимир Білецький|Володимир Стефанович Білецький]]: Біобібліографічний покажчик / Укладачі і відповідальні редактори: В.Оліфіренко, Ю.Світлий.&nbsp;— Донецьк: НТШ-Донецьк, Донецький державний технічний університет, 2000.&nbsp;— 36 с., 2010.&nbsp;— 132 с.
* Анатолій Михайлович Федь. Біобібліографічний покажчик.&nbsp;— Донецьк: НТШ-Донецьк, 2005.&nbsp;— 12 с.
* [[Світлий Юрій Герасимович|Юрій Герасимович Світлий]]. Біобібліографічний покажчик.&nbsp;— Донецьк: НТШ-Донецьк, 2005.&nbsp;— 20 с.
* [[Соболь Валентина Олександрівна|Валентина Олександрівна Соболь]]. Біобібліографічний покажчик.&nbsp;— Донецьк: НТШ-Донецьк, 2005.&nbsp;— 20 с.
* [[Пірко Василь Олексійович|Василь Олексійович Пірко]]. Біобібліографічний покажчик.&nbsp;— Донецьк: НТШ-Донецьк, 2005, 2010.&nbsp;— 24 с. і 28 с.
* Лілія Іванівна Дмитриченко: біобібліогр. покажч. / Донецьке обласне відділення Наукового товариства імені Шевченка; [уклад.: Л.&nbsp;В.&nbsp;Проданова, А.&nbsp;М.&nbsp;Хімченко].&nbsp;— Донецьк: Східний видавничий дім, 2013.&nbsp;— 100 с.

У [[2004]]&nbsp;р. засновано «[[Хроніка Донецького відділення Наукового товариства Шевченка|Хроніку Донецького НТШ]]».

'''''<u>2. Хроніка Донецького відділення Наукового товариства Шевченка</u>'''''

Див. докладніше: [[Хроніка Донецького відділення Наукового товариства Шевченка]].

«Хроніка…» включає матеріали, які описують діяльність Донецького відділення НТШ&nbsp;— дослідницьку, видавничу, презентаційну, організаційну та ін.

За період [[2001]]–[[2012]]&nbsp;рр. вийшло друком 2 томи «Хроніки Донецького відділення НТШ».

'''''<u>3. Донецький вісник НТШ ({{ISSN|1728-9572}})</u>'''''

Див. докладніше: [[Донецький вісник Наукового товариства імені Шевченка]]

Вісник включає матеріали щорічної Березневої наукової сесії НТШ-Донецьк, а також тематичних конференцій Донецького відділення НТШ. Тематика статей охоплює як гуманітарні, так і точні науки.

Зокрема виходять серії: «Літературознавство», «Мовознавство», «Історія», «Філософія», «Хімія», «Технічні науки. Гірництво.»

За період [[2001]]–[[2017]]&nbsp;рр. вийшло друком 44 томи «Вісника».

'''''<u>4. Проблеми сучасного підручника середньої і вищої школи ({{ISSN|1810-4126}}</u>)'''''

Див. докладніше: [[Проблеми підручника середньої і вищої школи]]

Проблеми сучасного підручника і посібника середньої і вищої школи (збірник наукових праць) готується до друку і випускається спільно з Донецьким відділенням Центру гуманітарної освіти НАНУ, Лабораторією підручників та посібників Українського культурологічного центру. Ред. колегія: [[Оліфіренко Вадим Володимирович|В.Оліфіренко]], [[Білецький Володимир Стефанович|В.Білецький]], [[Пасько Ігор Трохимович|І.Пасько]], [[Саранчук Віктор Іванович|В.Саранчук]].

За період [[2001]]–[[2011]]&nbsp;рр. вийшло друком 4 числа збірника.

'''''<u>5.Аналітично-інформаційний журнал «СХІД» ({{ISSN|1728-9343}})</u>'''''

Див. докладніше: [[Схід (журнал)|Схід]]<ref>[http://www.nowaukraina.org/nu_07_08_2009/nu_07_08_2009.pdf  Wołodymyr Biłećkyj. Czasopismo «Wschód» w przestrzeni informacyjnej Ukrainy // Uniwersytet Jagielloński. Nowa Ukraina. 1-2 (7-8) 2009. S.149-151.]</ref>

Видається з 1995&nbsp;р. Шеф-редактор В.Білецький, редактор Г.Тимофєєва. З листопада 1997&nbsp;р. виходить за підтримки НТШ спільно з [[Український культурологічний центр|Українським культурологічним центром]], [[Центр гуманітарної освіти НАН України|Центром Гуманітарної освіти НАН України]] та [[Інститут економіки промисловості НАН України|Інститутом економіки промисловості НАНУ]], з вересня 2005&nbsp;р.&nbsp;— також спільно з [[Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України|Інститутом філософії НАНУ]], [[Запорізький національний університет|Запорізьким національним університетом]].

Журнал з [[1997]]&nbsp;р. внесений [[Вища атестаційна комісія України|ВАК України]] до [[Перелік наукових фахових видань з філософських наук|Переліку наукових фахових видань з філософських наук]], [[Перелік наукових фахових видань з економічних наук|Переліку фахових видань з економічних наук]], а також внесений до [[Перелік наукових фахових видань з історичних наук|Переліку фахових видань з історичних наук]]<ref>{{Cite web |url=http://www.vak.org.ua/profjournals5.php |title=Перелік фахових видань // Вища атестаційна комісія України |accessdate=8 вересня 2010 |archiveurl=https://www.webcitation.org/66tHyZFMU?url=http://www.vak.org.ua/profjournals5.php |archivedate=13 квітня 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

За період [[1995]]–[[2017]]&nbsp;рр. вийшло друком 152 числа журналу.

З 2014 року, з початком [[Російська збройна агресія проти України (2014—2015)|Російсько-Української війни на Донбасі]], Донецьке відділення НТШ працює у розпорошенні. Майже всі члени ДонНТШ покинули регіон Донбасу. Попри вкрай несприятливі умови ініціативою громади продовжують видаватися: [[Донецький вісник Наукового товариства імені Шевченка]] та науковий журнал [[Схід (журнал)|«Схід»]] .

=== Осередок НТШ у Черкасах ===
Осер́едок НТШ у Черќасах&nbsp;— громадська організація, структурний підрозділ Наукового товариства ім. Шевченка в центральній Україні. Секції Черкаського осередку НТШ охоплюють багато наукових напрямків від історії до математики. Окрім наукової діяльності, черкаське відділення НТШ активно виступає за збереження та розвиток української мови у регіоні. На сьогоднішній день Осередок об'єднує більше ста членів.<ref>Віталій Масненко [http://ntsh.org/visnyk_N39 Десятиріччя осередку НТШ у Черкасах: історія, сьогодення, перспективи. Вісник НТШ, №&nbsp;39]</ref>

=== Осередок НТШ в Криму ===
Див. докладніше: [[Осередок НТШ у Криму]]

=== НТШ в новому тисячолітті ===
Встановлення української державності, не зважаючи на сучасний кризовий стан її інститутів та суспільства, а також успадкована від минулої тоталітарної системи інфраструктура науки (НАН України, університети, інші ВНЗ) суттєво впливають на зміну проблемних завдань та колишніх етаподних цілей Наукового товариства ім. Шевченка. Проте і сьогодні НТШ&nbsp;— це основана на власній методології громадська академія наук з розгалуженою системою освячених більш як віковою традицією наукових видань з проблем гуманітарних та стислих наук та штатною інфраструктурою для забезпечення творчого процесу (бібліотека, архіви, конференцзали, комп'ютерний осередок, друкарня, книгарня, оргтехніка). Відповідно до засад свого статуту, сформованих більш як сто років тому, НТШ спрямовує науковий потенціал вчених на відродження та модерне становлення Української нації та її Державності та вирішення глобальної проблеми знеросійщення України. В ділянці українознавства як пріоритетного наукового напрямку діяльність Товариства спрямована на збереження історичної пам'яті та етнокультурних вартостей українства, проведення досліджень української мови, літератури інших культурних надбань українського народу, розбудову широкого спектра суспільних наук. Не вступаючи в конкуренцію з іншими інституціями науки в Україні (офіційною академією наук, університетами), але констатуючи їх переважну націотворчу інфантильність НТШ бачить себе в ролі каталізатора націо- та державотворчих змін в українській науці та суспільстві. Наукові товариства ім. Шевченка поза Україною, як і в минулому, залишаються духовними об'єднавчими центрами української діаспори. Разом з тим, за сучасних умов становлення Української держави вони стають амбасадорами українознавства в Західному світі, зв'язковими ланками з його університетськими середовищами, зацікавленими проблемами нової європейської держави України, її історією, культурою, економікою, політикою. Організаційний зв'язок НТШ в Україні та діаспорі&nbsp;— запорука спільної успішної дії та впливу на розвиток і процвітання світового українства.

==== Концепції розвитку НТШ в Україні ====
* '''Концепція НТШ-Львів'''
* Відрізняється традиціоналізмом, основні пріоритети&nbsp;— гуманітарні науки, монографічні видання, участь у енциклопедичних виданнях загальнонаціонального рівня (зокрема проект [[ЕСУ]]).
* Носії видань: друк майже виключно паперових видань (книги, журнали, вісники, хроніки тощо).
* Періодичні видання: продовження традиційних для НТШ періодичних і серійних видань.
* [[Навчальні видання]]&nbsp;— майже відсутні.
* У організаційному плані&nbsp;— переважна розбудова НТШ-Львів з осередками по всій Україні, які керуються зі Львова.
* У формуванні керівництва&nbsp;— опора на НТШ-Львів.
* У формуванні інституту Дійсних членів НТШ&nbsp;— опора на НТШ-Львів.
* '''Концепція НТШ-Донецьк'''
* Відрізняється активним залученням сучасних технологій в науці, основні пріоритети&nbsp;— технічні та гуманітарні науки, підручники, посібники, монографії, участь у загальнонаціональному проекті «[[Мала гірнича енциклопедія|Гірнича енциклопедія]]».
* Носії видань: паралельний друк паперових та електронних видань доступних у [[Інтернет]]і (книги, журнали, вісники, хроніки тощо).
* Нові періодичні видання з грифом ВАК України. Започаткування нових серійних видань: «Донецького вісника НТШ», «Хроніки Донецького НТШ» тощо.
* Навчальні видання у гіманітарних та точних науках&nbsp;— переважно з грифом МОН України та у співпраці з вишами.
* У організаційному плані&nbsp;— створення потужних Відділень НТШ у основних центрах: Києві (НТШ-Київ має особливу вагу), Харкові, Львові, Донецьку, Сімферополі, Одесі, Дніпропетровську, які мають свою мережу осередків.
* У формуванні керівництва&nbsp;— опора на відділення НТШ.
* У формуванні інституту Дійсних членів НТШ&nbsp;— опора на відділення НТШ по всій Україні, принцип рівномірності розподілу Дійсних членів по території України, що повинно інтенсифікувати розбудову НТШ в Центрі, на Сході і Півдні.

== Голови Наукового товариства ім. Шевченка ==

=== Голови Наукового товариства ім. Шевченка у Львові ===
* [[Сушкевич Корнило|Корнило Сушкевич]] (1873—1885)
* [[Громницький Сидір|Сидір Громницький]] (1885—1887, 1889—1891)
* [[Гладилович Дем'ян|Дем'ян Гладилович]] (1887—1889, 1891—1892)
* [[Целевич Юліан Андрійович|Юліан Целевич]] (1892—1893)
* [[Барвінський Олександр|Олександр Барвінський]] (1893—1897)
* [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]] (1897—1913)
* [[Томашівський Степан|Степан Томашівський]] (1913—1918)
* [[Щурат Василь|Василь Щурат]] (1919—1923)
* [[Студинський Кирило|Кирило Студинський]] (1923—1932)
* [[Левицький Володимир Йосипович|Володимир Левицький]] (1932—1935)
* [[Раковський Іван|Іван Раковський]] (1935—1940)
* [[Романів Олег Миколайович|Олег Романів]] (1989—2005)
* [[Купчинський Олег Антонович|Олег Купчинський]] (2005—2014)
* [[Кушнір Роман Михайлович|Роман Кушнір]] (від 2014)

=== Голови Наукового товариства ім. Шевченка в США ===
* [[Чубатий Микола|Микола Чубатий]] (1947—1952)
* [[Смаль-Стоцький Роман|Роман Смаль-Стоцький]] (1952—1969)
* [[Стахів Матвій|Матвій Стахів]] (1969—1974)
* [[Андрушків Осип|Осип Андрушків]] (1974—1977)
* [[Падох Ярослав|Ярослав Падох]] (1977—1990)
* [[Рудницький Леонід Іванович|Леонід Рудницький]] (1990—2000)
* [[Лариса Залеська Онишкевич|Лариса Онишкевич-Залеська]] (2000—2006)
* [[Попович Орест|Орест Попович]] (2006—2012)
* [[Грабович Григорій Юлійович|Григорій Грабович]] (з травня 2012)

=== Голови Наукового товариства ім. Шевченка в Канаді ===
* [[Вертипорох Євген|Євген Вертипорох]] (1949—1973)
* [[Стебельський Богдан|Богдан Стебельський]] (1974—1994)
* [[Мацків Володимир|Володимир Мацьків]] (1994—2000)
* [[Даревич Дарія|Дарія Даревич]] (від 2000)

=== Голови Наукового товариства ім. Шевченка в Європі ===
* [[Зенон Кузеля]] (до 1952)
* [[Володимир Кубійович]] (1952—1985)
* [[Аркадій Жуковський]] (1985—1997, від 2000)
* [[Данило Гусар-Струк]] (1997—1999)
* [[Стефан Дуніковський]] (від 2011)

=== [[Наукове товариство імені Шевченка у Австралії|Голови Наукового товариства ім. Шевченка в Австралії]] ===
* [[Пеленський Євген-Юлій|Євген Пеленський]]
* [[Рибчин Іван|Іван Рибчин]]
* Матвій Ващишин
* Теодосій Ляхович
* [[Шулежко Павло|Павло Шулежко]]
* Ігор Гордіїв
* [[Іван (Прашко)|Іван Прашко]]
* Роман Микитович
* [[Павлишин Марко Романович|Марко Павлишин]]

== Члени НТШ ==
: Див. [[:Категорія:Діячі НТШ]]

== Див. також ==
* [[Хроніка Наукового Товариства імені Шевченка]]
* [[Українське Науково-Технічне Товариство]]
* [[Симиренко Василь Федорович]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
* ''О.&nbsp;А.&nbsp;Купчинський''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Naukove_Lvovi Наукове товариство ім. Шевченка у Львові] // {{ЕІУ|7|203}}
* {{ЕУ}}
* Наукове товариство імені Шевченка. Енциклопедія. Т.1 : А&nbsp;— Бібл / ред. тому: О. Купчинський, О. Савула, Н. Федорак] / Наук. т-во ім. Шевченка, Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України ; [ред. рада: М. Андрейчин та ін. ; відп. ред. О. Купчинський].&nbsp;— Київ ; Львів ; Тернопіль: НТШ, 2012.&nbsp;— 600 c. : іл.&nbsp;— ISBN 978-966-8868-30-6
* [[Ясь Олексій Васильович|Ясь О.]] &nbsp; Ідея академії в українській науковій і громадській думці кінця ХІХ&nbsp;— початку ХХ ст.: тексти та контексти '''//''' Український історичний журнал. '''–&nbsp;''' &nbsp;2018.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 4–32. https://www.academia.edu/38305965

== Посилання ==
* {{УМЕ9|частина=Наукове т-во ім. Шевченка у Львові|сторінки=1096-1097}}
* {{ЛЗЕ2|частина =Наукове товариство імені Шевченка|сторінки =107}}
{{Вікіпосилання
|Тема               = Наукове товариство імені Шевченка
|Портал             = 
|Портал-зображення  = 
|Портал1            = 
|Портал1-зображення = 
|Портал2            = 
|Портал2-зображення = 
|Вікісловник        = 
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Вікісховище        = Category:Shevchenko Scientific Society
|Метавікі           = 
|Вікімедіа          = 
|Вікіновини         = 
|Тест Вікіпедія     = 
|Translatewiki      = 
|Проект        = 
|Проект-зображення =
|Проект1            = 
|Проект1-зображення = 
|Проект2            = 
|Проект2-зображення = 
}}

* [http://www.shevchenko.org Сайт НТШ-Америка]
* [http://ntsh.org/history Історія НТШ]
* [http://ntsh.org Сайт НТШ в Україні]
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Kubiovych/Naukove_Tovarystvo_im_Shevchenka_u_19391952_pp ''Кубійович В.'' Наукове Товариство ім. Шевченка у 1939—1952 pp. // Український історик.&nbsp;— 1973, №&nbsp;01-02]
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Gerych_Yu/Statuty_Naukovoho_Tovarystva_im_T_Shevchenka_u_Lvovi ''Ґерич Ю.'' Статути Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові // Український історик.&nbsp;— 1973, №&nbsp;01-02]
* [http://zbruc.eu/node/14216 Наукове товариство з політичним підтекстом. Розмова з головою НТШ Олегом Купчинським // Збруч.&nbsp;— 2013.&nbsp;— 16 жовт.]
* [http://www.archives.gov.ua/Rozsekr_mat/R_F_T1_09.pdf  Реєстр розсекречених архівних фондів України. Наукове товариство ім. Шевченка, м. Львів. Див. §&nbsp;103]
* [http://www.archive.org/search.php?query=Naukove%20tovarystvo%20Shevchenka Naukove tovarystvo imeny Shevchenka]&nbsp;— книги НТШ в [[Інтернет-архів]]і
* [https://web.archive.org/web/20080424073055/http://www.dspace.humanities.org.ua/dspace/handle/123456789/454 Записки НТШ] у відкритому електронному архіві [[Центр гуманітарних досліджень|Центру гуманітарних досліджень]] ЛНУ ім. Івана Франка (проект [[Антропос]]).
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9556 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 114, кн. 2 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Накладом Наук. т-ва ім. Шевченка, 1913.&nbsp;— 240 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9555 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 116, кн. 4 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Накладом Наук. т-ва ім. Шевченка, 1913.&nbsp;— 264 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9338 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 91, кн. 5 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Накладом Наук. т-ва ім. Шевченка, 1909.&nbsp;— 240 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9337 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 104, кн. 4 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Накладом Наук. т-ва ім. Шевченка, 1911.&nbsp;— 240 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9336 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 113, кн. 1 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Накладом Наук. т-ва ім. Шевченка, 1913.&nbsp;— 240 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9323 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 7, кн. 3 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Накладом Наук. т-ва ім. Шевченка, 1895.&nbsp;— 194 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9322 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 57, кн. 1 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Накладом Наук. т-ва ім. Шевченка, 1904.&nbsp;— 204 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9321 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 64, кн. 2 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Накладом Наук. т-ва ім. Шевченка, 1897.&nbsp;— 204 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9320 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 69, кн. 1 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1906.&nbsp;— 254 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9319 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 71, кн. 3 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Накладом Наук. т-ва ім. Шевченка, 1897.&nbsp;— 240 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9318 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 72, кн. 4 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Накладом Наук. т-ва ім. Шевченка, 1906.&nbsp;— 240 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9317 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 73, кн. 5 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Накладом Наук. т-ва ім. Шевченка, 1897.&nbsp;— 238 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9316 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 81, кн. 1 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Накладом Наук. т-ва ім. Шевченка, 1897.&nbsp;— 240 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9315 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 82, кн. 2 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Накладом Наук. т-ва ім. Шевченка, 1897.&nbsp;— 246 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8944 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 33, кн. 5 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1990.&nbsp;— 200 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8943 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 35-36, кн. 3-4 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1990.&nbsp;— 392 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8942 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 26, кн. 6 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1898.&nbsp;— 204 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8941 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 27, кн. 1 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1899.&nbsp;— 194 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8940 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 28, кн. 2 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1899.&nbsp;— 189 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8939 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 31-32, кн. 5 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1896.&nbsp;— 381 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8651 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 18, кн. 4 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Друк. наук. т-ва ім. Шевченка, 1897.&nbsp;— 283 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8650 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 19, кн. 5 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Друк. наук. т-ва ім. Шевченка,&nbsp;— 1897.&nbsp;— 224 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8649 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 20, кн. 6 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Друк. наук. т-ва ім. Шевченка, 1897.&nbsp;— 213 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8648 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 21, кн. 1 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Друк. наук. т-ва ім. Шевченка, 1898.&nbsp;— 194 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8647 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 22, кн. 2 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Друк. наук. т-ва ім. Шевченка, 1898.&nbsp;— 197 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8646 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 25, кн. 5 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Друк. наук. т-ва ім. Шевченка, 1898.&nbsp;— 300 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8563 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 17, кн. 3 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1897.&nbsp;— 192 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8562 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 6, кн. 2 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1895.&nbsp;— 193 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8561 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 9, кн. 1 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1895.&nbsp;— 194 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8560 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 10, кн. 2 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1895.&nbsp;— 178 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8559 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 11, кн. 2 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1896.&nbsp;— 200 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8558 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 12, кн. 4 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1896.&nbsp;— 196 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8557 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 13, кн. 5 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1896.&nbsp;— 202 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8556 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 14, кн. 6 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1896.&nbsp;— 198 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8555 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 15, кн. 1 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1897.&nbsp;— 201 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8554 Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 16, кн. 2 / впорядкував М. Грушевський.&nbsp;— Львів: Друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1897.&nbsp;— 194 с.]
* [https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10548 Катальоґ книгарні наук. т-ва ім. Шевченка у Львові, Ринок ч. 10. Бібліографія, книгознавство, музейництво, мистецтво.&nbsp;— Львів: б. в., 1936.&nbsp;— 16 с.]
* [https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10547 Катальоґ книгарні наук. т-ва ім. Шевченка у Львові, Ринок ч. 10. Історія.&nbsp;— Львів: б. в., 1936.&nbsp;— 80 с.]
* [https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10546 Катальоґ книгарні наук. т-ва ім. Шевченка у Львові, Ринок ч. 10. Бібліографія, книгознавство, музейництво, мистецтво.&nbsp;— Львів: б. в., 1936.&nbsp;— 16 с.]
* [https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10545 Історія Наукового Товариства ім. Шевченка: з нагоди 75-річчя його заснування 1873—1948.&nbsp;— Нью-Йорк ; Мюнхен: Накладом Наук. т-ва ім. Т. Шевченка, 1949.&nbsp;— 51 с.]
{{Український рух в Австрійській імперії}}
{{Бібліоінформація}}

{{DEFAULTSORT:Наукове товариство імені Шевченка}}
[[Категорія:НТШ| ]]
[[Категорія:Громадські організації України]]
[[Категорія:Українські наукові товариства]]
[[Категорія:Творчі організації України]]
[[Категорія:Наукові установи України]]
[[Категорія:Українські організації Канади]]
[[Категорія:Українські організації США]]
[[Категорія:Організації Галичини]]
[[Категорія:Наукові установи у Львові]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1873]]
[[Категорія:Організації, названі на честь Тараса Шевченка]]
[[Категорія:23 грудня]]