Відмінності між версіями «Наполеон III Бонапарт»

[неперевірена версія][перевірена версія]
(→‎Французько-прусська війна: виправив посилання)
 
(Не показані 28 проміжних версій 18 користувачів)
Рядок 18: Рядок 18:
 
|партія =
 
|партія =
 
|дата народження = 20.4.1808
 
|дата народження = 20.4.1808
|місце народження = {{FRA-}} [[Париж]] [[Перша Французька імперія|Французька імперія]]
+
|місце народження = {{FRA-}} [[Париж]], [[Перша Французька імперія|Французька імперія]]
 
|дата смерті = 9.1.1873
 
|дата смерті = 9.1.1873
 
|місце смерті = {{GBR-}} [[Кент]], [[Англія]], [[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії|Велика Британія]]
 
|місце смерті = {{GBR-}} [[Кент]], [[Англія]], [[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії|Велика Британія]]
 
|в шлюбі = [[Євгенія де Монтіхо (імператриця Франції)|Євгенія]]
 
|в шлюбі = [[Євгенія де Монтіхо (імператриця Франції)|Євгенія]]
|діти =
+
|діти = [[Наполеон Ежен Бонапарт]]
 
|династія = [[Бонапарти]]
 
|династія = [[Бонапарти]]
|батько = Луї Бонапарт, король Голландський (до [[1810]] р.)
+
|батько = [[Людовик I Бонапарт|Луї Бонапарт]], король Голландський (до [[1810]] р.)
 
|мати = [[Гортензія Богарне]]
 
|мати = [[Гортензія Богарне]]
 
}}
 
}}
'''Наполео́н ІІІ Бонапа́рт''' ({{lang-fr|Napoléon III Bonaparte}}) ''повн. ім'я'' '''''Шарль Луї Наполеон''''' ({{lang-fr|Charles Louis Napoléon Bonaparte}}) (* [[20 квітня]] [[1808]] — [[9 січня]] [[1873]])  — останній [[Друга французька імперія|французький]] [[імператор]] з [[1 грудня]] [[1852]] по [[4 вересня]] [[1870]] (з 2 вересня 1870 року знаходився в полоні), Президент [[Друга французька республіка|Французької республіки]] з [[20 грудня]] [[1848]] по [[1 грудня]] [[1852]].
+
'''Наполео́н ІІІ Бонапа́рт''' ({{lang-fr|Napoléon III Bonaparte}}) ''повн. ім'я'' '''''Шарль Луї Наполеон''''' ({{lang-fr|Charles Louis Napoléon Bonaparte}}; [[20 квітня]] [[1808]] — [[9 січня]] [[1873]])  — останній [[Друга французька імперія|французький]] [[імператор]] з [[1 грудня]] [[1852]] по [[4 вересня]] [[1870]] (з 2 вересня 1870 року знаходився в полоні), Президент [[Друга французька республіка|Французької республіки]] з [[20 грудня]] [[1848]] по [[1 грудня]] [[1852]].
   
Племінник [[Наполеон I Бонапарт|Наполеона I]], після низки заколотів з метою захопити владу прийшов до неї мирним шляхом, як [[президент]] республіки (1848). Зробивши переворот 1851 і усунувши законодавчу владу, шляхом «прямої демократії» ([[плебісцит]]) встановив [[Авторитаризм|авторитарний]] поліцейський режим і ще через рік проголосив себе [[імператор]]ом [[Друга французька імперія|Другої імперії]]. Становлення Другої імперії зробило його владу [[Абсолютизм|абсолютною]].
+
Племінник [[Наполеон|Наполеона I]], після низки заколотів з метою захопити владу прийшов до неї мирним шляхом, як [[президент]] республіки (1848). Зробивши переворот у 1851 році й усунувши законодавчу владу, шляхом «прямої демократії» ([[плебісцит]]) встановив [[Авторитаризм|авторитарний]] поліцейський режим. За рік проголосив себе [[імператор]]ом [[Друга французька імперія|Другої імперії]]. Становлення Другої імперії зробило його владу [[Абсолютна монархія|абсолютною]].
   
== [[Кримська війна]] ==
+
== Кримська війна ==
Французька імперія разом із [[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії|Великою Британією]] виступили проти захоплення Російською імперією Молдови і Валахії, і після цього Франція оголосила війну Росії. Була також друга причина: Микола I не визнав влади Наполеона ІІІ, публічно принизивши. Однак, коли [[Сардинське королівство]] приєдналось до англо-французько-турецької коаліції, в Російській Імперії почалась паніка. У 1854 році Російська імперія програла. [[Файл:Balaklava sick 2.jpg|міні|праворуч|250пкс|Кольорова гравюра з зображенням посадки хворих в порту Балаклави під час Кримської війни]]
+
Французька імперія разом із [[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії|Великою Британією]] виступили проти захоплення Російською імперією Молдови і Валахії, і після цього Франція оголосила [[Кримська війна|війну Росії]]. Була також друга причина: російський імператор [[Микола I (російський імператор)|Микола I]] не визнав влади Наполеона ІІІ, публічно принизивши його. Однак, коли [[Сардинське королівство]] приєдналось до англо-французько-османської коаліції, в Російській Імперії почалась паніка. У 1854 році Російська імперія програла війну.
   
  +
Після перемоги у Кримській війні та з нагоди [[Всесвітня виставка (1855)|Всесвітньої виставки в Парижі]] в 1855 р., Наполеон ІІІ виготовив [[Корона Наполеона III|для себе]] та для імператриці Євгенії спеціальні імператорські корони.
== [[Французько-прусська війна|Франко-прусська війна]] ==
 
  +
[[Файл:Alfred Dedreux - Portrait équestre de Napoléon III.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Кінний портрет Наполеона III. Альфред Де Дре, 1858.]]
Франція намагалась втрутитись у європейські відносини Королівства Пруссія й Іспанії, але кожний мав своє невдоволення. [[Королівство Пруссія]] вважало, що їхнього короля образили. Французи вважали, що їхнього посла було ображено. У липні 1870 року розпочалась військова мобілізація. 4 серпня [[Сухопутні війська Франції|французькі війська]] зазнали розгрому біля м. Мец. 1 вересня розпочалась битва при Седані, в якій Французька армія зазнала значних втрат, незважаючи на сильний опір. Наполеон 2 вересня здався. Після цієї війни Німеччина об'єдналась, утворивши Німецьку імперію. За Франкфуртським договором Німеччині дістаталась майже вся Лотарингія і велика частина Ельзаса.
 
  +
  +
== Франко-мексиканська війна ==
  +
Продовжуючи агресивну експансіоністську політику та прагнучи визнання Франції як провідного гравця в міжнародній політиці, та натхнений вдалим прикладом Кримської кампанії, Наполеон ІІІ прийняв [[Французька інтервенція в Мексику|рішення про втручання у внутрішні справи Мексики]]. Спочатку Франція, як і під час Кримської війни, діяла в складі міжнародної коаліції (разом з іспанцями та англійцями), а, надалі, самостійно, підтримуючи одну із сторін у громадянській війні в Мексиці. Кампанія тривала з 1862 по 1867 рік з перемінними успіхами, та зрештою закінчилася поразкою і виведенням французьких військ з території Мексики.
  +
 
== Французько-прусська війна ==
 
Франція намагалась втрутитись у європейські відносини Королівства Пруссія й Іспанії, але кожний мав своє невдоволення. [[Королівство Пруссія]] вважало, що їхнього короля образили. Французи вважали, що їхнього посла було ображено. У липні 1870 року розпочалась військова мобілізація, почалася [[французько-прусська війна]]. 4 серпня [[Сухопутні війська Франції|французькі війська]] зазнали розгрому біля м. [[Мец]]. 1 вересня розпочалась битва при [[Седан]]і, в якій французька армія зазнала значних втрат, попри сильний опір. Наполеон III 2 вересня здався. Після взяття в [[полон]] [[Наполеон III|Наполеона III]] в [[Битва під Седаном|битві під Седаном]] [[Друга французька імперія]] розпалась. Після цієї війни Німеччина об'єдналась, утворивши Німецьку імперію. За Франкфуртським договором Німеччині дісталась майже вся [[Лотарингія]] і велика частина [[Ельзас]]у.
   
 
== Література ==
 
== Література ==
* ''Р. А. Кривонос''. Наполеон III // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
+
* ''Р. А. Кривонос''. Наполеон III // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812 с. ISBN 966-316-045-4
 
* Грегуар, «История Франции в XIX в.» (т. III, М., 1896)
 
* Грегуар, «История Франции в XIX в.» (т. III, М., 1896)
 
* Э. Тено, «Париж и провинция 3 декабря 1851 г.» (СПб., 1869)
 
* Э. Тено, «Париж и провинция 3 декабря 1851 г.» (СПб., 1869)
Рядок 63: Рядок 69:
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
  +
* [http://leksika.com.ua/18540516/legal/napoleon_iii Наполеон III] // {{Юридична енциклопедія|4}}
{{royal-stub}}
 
  +
* {{УМЕ9|частина=Наполеон III|сторінки=1079}}
  +
 
{{Королі та імператори Франції}}
 
{{Королі та імператори Франції}}
 
{{Президенти Франції}}
 
{{Президенти Франції}}
  +
{{Нормативний контроль}}
 
 
[[Категорія:Уродженці Парижа]]
 
[[Категорія:Уродженці Парижа]]
 
[[Категорія:Імператори]]
 
[[Категорія:Імператори]]
 
[[Категорія:Президенти Франції|Бонапарт]]
 
[[Категорія:Президенти Франції|Бонапарт]]
[[Категорія:Персоналії:Франція]]
 
 
[[Категорія:Скинуті монархи]]
 
[[Категорія:Скинуті монархи]]
 
[[Категорія:Бонапарти]]
 
[[Категорія:Бонапарти]]
 
[[Категорія:Учасники французько-прусської війни]]
 
[[Категорія:Учасники французько-прусської війни]]
  +
[[Категорія:Люди на марках]]
  +
[[Категорія:Кавалери Золотого ланцюга ордена Пія IX]]
  +
[[Категорія:Кавалери Великого хреста ордена Святого Йосипа]]
 
{{royal-stub}}

Поточна версія на 20:37, 6 серпня 2020

Наполео́н ІІІ Бонапа́рт (фр. Napoléon III Bonaparte) повн. ім'я Шарль Луї Наполеон (фр. Charles Louis Napoléon Bonaparte; 20 квітня 1808 — 9 січня 1873)  — останній французький імператор з 1 грудня 1852 по 4 вересня 1870 (з 2 вересня 1870 року знаходився в полоні), Президент Французької республіки з 20 грудня 1848 по 1 грудня 1852.

Наполеон III Бонапарт
Louis Napoléon Bonaparte
Napoléon III
Наполеон III Бонапарт
Імператор Франції
Початок правління: 2 грудня 1852
Кінець правління: 4 вересня 1870
Попередник: Наполеон II
Наступник:Нема (Кінець династії Бонапартів)
Дата народження: 20 квітня 1808(1808-04-20)
Місце народження:Франція Париж, Французька імперія
Країна:Flag of France.svg Франція
Дата смерті:9 січня 1873(1873-01-09) (64 роки)
Місце смерті:Велика Британія Кент, Англія, Велика Британія
Дружина:Євгенія
Діти:Наполеон Ежен Бонапарт
Династія:Бонапарти
Батько:Луї Бонапарт, король Голландський (до 1810 р.)
Мати:Гортензія Богарне
Нагороди:

Племінник Наполеона I, після низки заколотів з метою захопити владу прийшов до неї мирним шляхом, як президент республіки (1848). Зробивши переворот у 1851 році й усунувши законодавчу владу, шляхом «прямої демократії» (плебісцит) встановив авторитарний поліцейський режим. За рік проголосив себе імператором Другої імперії. Становлення Другої імперії зробило його владу абсолютною.

Кримська війнаРедагувати

Французька імперія разом із Великою Британією виступили проти захоплення Російською імперією Молдови і Валахії, і після цього Франція оголосила війну Росії. Була також друга причина: російський імператор Микола I не визнав влади Наполеона ІІІ, публічно принизивши його. Однак, коли Сардинське королівство приєдналось до англо-французько-османської коаліції, в Російській Імперії почалась паніка. У 1854 році Російська імперія програла війну.

Після перемоги у Кримській війні та з нагоди Всесвітньої виставки в Парижі в 1855 р., Наполеон ІІІ виготовив для себе та для імператриці Євгенії спеціальні імператорські корони.

 
Кінний портрет Наполеона III. Альфред Де Дре, 1858.

Франко-мексиканська війнаРедагувати

Продовжуючи агресивну експансіоністську політику та прагнучи визнання Франції як провідного гравця в міжнародній політиці, та натхнений вдалим прикладом Кримської кампанії, Наполеон ІІІ прийняв рішення про втручання у внутрішні справи Мексики. Спочатку Франція, як і під час Кримської війни, діяла в складі міжнародної коаліції (разом з іспанцями та англійцями), а, надалі, самостійно, підтримуючи одну із сторін у громадянській війні в Мексиці. Кампанія тривала з 1862 по 1867 рік з перемінними успіхами, та зрештою закінчилася поразкою і виведенням французьких військ з території Мексики.

Французько-прусська війнаРедагувати

Франція намагалась втрутитись у європейські відносини Королівства Пруссія й Іспанії, але кожний мав своє невдоволення. Королівство Пруссія вважало, що їхнього короля образили. Французи вважали, що їхнього посла було ображено. У липні 1870 року розпочалась військова мобілізація, почалася французько-прусська війна. 4 серпня французькі війська зазнали розгрому біля м. Мец. 1 вересня розпочалась битва при Седані, в якій французька армія зазнала значних втрат, попри сильний опір. Наполеон III 2 вересня здався. Після взяття в полон Наполеона III в битві під Седаном Друга французька імперія розпалась. Після цієї війни Німеччина об'єдналась, утворивши Німецьку імперію. За Франкфуртським договором Німеччині дісталась майже вся Лотарингія і велика частина Ельзасу.

ЛітератураРедагувати

  • Р. А. Кривонос. Наполеон III // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812 с. ISBN 966-316-045-4
  • Грегуар, «История Франции в XIX в.» (т. III, М., 1896)
  • Э. Тено, «Париж и провинция 3 декабря 1851 г.» (СПб., 1869)
  • Виктор Гюго, «История одного преступления» («Отечественные Записки», 1878, 1—8)
  • де Бомон-Васси, «Тайны царствования Н. III» (СПб., 1875)
  • Sybel, «N. III» (Бонн, 1873)
  • Gottschall, «N. III» (в «Der Neue Plutarch», т. 10, Лейпциг, 1884)
  • T. Delord, «Hist. du second empire»
  • Jerrold, «Life of N. III» (Лондон, 1874—1882)
  • Pulet-Malassis, «Papiers secrets et correspondance du second empire» (П., 1877)
  • «Hist. anecdotique du second empire, par un fonctionnaire» (П., 1888)
  • Hamel, «Hist. illustrée du second empire» (П., 1873)
  • Bulle, «Gesch. des zweiten Kaiserreichs» (Берлин, 1890)
  • Ebeling, «N. III und sein Hof» (Кельн, 1891—93)
  • De Lano, «La cour de N. III» (П., 1892)
  • Hachet-Souplet, «Louis N., prisonnier au fort de Ham» (П., 1894)
  • Simson, «Die Beziehungen N's III zu Preussen u. Deutschland» (Фрейбург, 1882)
  • Vieil Castel, «Mémoires sur le règne de N. III» (Париж, 1881—1884)
  • du Casse, «Les dessous du coup d'Etat» (Париж, 1891)
  • Thirria, «N. III avant l'Empire» (Париж, 1895—1896)
  • Duval, «N. III; enfance, jeunesse» (П., 1895)
  • Giraudeau, «N. III intime» (5 изд., П., 1895)
  • Fraser, «N. III; my recollections» (Л., 1895)

ПосиланняРедагувати