Перегляд вихідного коду сторінки М-20 (ЕОМ)

'''М-20'''&nbsp;— [[СРСР|радянська]] [[електронна лампа|лампова]] [[ЕОМ|електронно-обчислювальна машина]], розроблена [[1958]], випускалась з 1958 по [[1964]]. Головний конструктор: [[Лебедєв Сергій Олексійович]]; заступники головного конструктора&nbsp;— [[Сулим Михайло Кирилович]] та [[Шура-Бура Михайло Романович]]. Всього було випущено 20 машин<ref>[http://moscowfix.livejournal.com/34117.html Советские компьютеры: преданные и забытые]</ref><ref>для порівняння, подібна за можливостями [[США|американська]] ЕОМ [[IBM 704]] була випущена серією 123 704 машини</ref><ref>також існує інформація про випущені 63 машини; враховуючи, що ЕОМ випускалась на двох заводах, загальна кількість може сягати 83</ref>.

Організація-розробник: [[Інститут точної механіки та обчислювальної техніки (Росія)]] (ІТМ і ОТ) і [[СКБ-245|Спеціальне конструкторське бюро 245]] (СКБ-245). Завод-виробник: завод обчислювальних машин ([[Казань]]), Московський завод САМ.

На рік випуску М-20 з 20 тис. операцій за секунду проголошувалася в СРСР найбільш швидкодіючою ЕОМ в світі. Насправді, це не відповідало дійсності: швидкодія американської [[IBM 704]], що випускалася з [[1954]] (тобто за 4 роки до виходу М-20), становила 40 тис. операцій за секунду, а представлена [[30 грудня]] 1958 транзисторна ЕОМ [[IBM 7090]] виконувала понад 220 тис. операцій за секунду.

== Конструкція і технології ==
В ЕОМ було реалізовано низку структурних рішень: суміщення виконання частин операцій, прискорення виконання операцій додавання і множення за рахунок вдосконалення роботи ланцюгів переносу (введенням ланцюга «грубого» переносу), множення одразу на два розряди.

Система представлення чисел&nbsp;— двійкова з плаваючою комою, кількість розрядів&nbsp;— 45.

ЕОМ М-20 мала пам'ять на феритових сердечниках об'ємом 4096 слів, зовнішня пам'ять розташовувалася на магнітних барабанах і стрічках.

Основним конструктивним елементом були з'ємні блоки з двома електронними лампами. В машині використовувався імпульсний принцип (динамічні тригери), що дозволило зменшити кількість електронних ламп в машині до 1600. [[Логічний вентиль|Логічні схеми]] були виконані на [[Напівпровідниковий діод|напівпровідникових діодах]].

Машина була зібрана в семи шафах, займала площу 170—200 м² і споживала від мережі 50 кВт (без системи охолодження).

== Розвиток ==
На заміну M-20 були розроблені напівпровідникові машини серії ''[[Велика електронна лічильна машина|БЕСМ]]'': ''БЕСМ-3М'', ''БЕСМ-4''; та М: [[М-220]], М-220М, М-222 (останні дві&nbsp;— в СКБ Казанського заводу ЕОМ), що були програмно сумісні з М-20 та мали більший обсяг пам'яті. Машини М-220М і М-222 отримали значне поширення у військово-промисловому комплексі, до [[1974]] було випущено більше 800 штук.

== Див. також ==
* [[М-1]]
* [[Ляпас (мова програмування)]]

== Посилання ==
* [http://www.youtube.com/watch?v=XdZZPd6otFU YouTube / Реликвия от ЭВМ М-20]
* [http://www.youtube.com/watch?v=tdhcRmg54js YouTube / Прощай ЭВМ М 20]
* ''Воеводин В. В., Воеводин Вл. В.'' «Параллельные вычисления»&nbsp;— СПб.: БХВ-Петербург, 2002.&nbsp;— 608 с.

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Лампові комп'ютери}}

[[Категорія:Комп'ютери СРСР]]
[[Категорія:Лампові комп'ютери]]
[[Категорія:1958 в СРСР]]