Місце творення приголосного — точка, де між активним і пасивним артикулятором створюється перепона на шляху видихуваного повітря. Разом зі способом творення й фонацією надає приголосному його особливе звучання. Місце творення визначається за активним і пасивним артикулятором.

Місця творення приголосних (пасивні і активні):
1. Зовнішньогубні, 2. Внутрішньогубні, 3. Зубні, 4. Ясенні, 5. Заясенні, 6. Передньопіднебінні, 7. Середньопіднебінні, 8. Задньопіднебінні, 9. Язичкові, 10. Глоткові, 11. Гортанні, 12. Надгортанні, 13. Радикальні (коренем язика), 14. Задньоязикові, 15. Середньоязикові, 16. Ламінальні (передньою спинкою язика), 17. Апікальні (кінчиком язика), 18. Субапікальні

Виділяють п’ять основних активних артикуляторів: губи (губні приголосні), рухлива передня частина язика (передньоязикові приголосні), тіло язика (дорсальні приголосні), корінь язика разом з надгортанником (радикальні приголосні) і гортань (гортанні приголосні). Ці артикулятори можуть діяти одночасно незалежно одне від одного, що називається коартикуляцією.

Перелік місць, де може бути перепона