Мінеральні домішки викопного палива (рос. минеральные примеси ископаемого топлива, англ. mineral impurities of fossil fuel; нім. Mineralzusätze m pl des fossilen (mineralischen) Brennstoffes) – негорючі компоненти у вигляді включень, вкраплень, прошарків, зростків та механічних домішок, які являють собою частку бокових порід (вмісних порід) і потребують видалення при збагаченні палива для підвищення його теплотворної здатності.

У вугіллі викопному мінеральні домішки (порода) представлені переважно силікатами (кремнезем, глинозем), сульфідами (пірит, марказит), карбонатами (кальцит, сидерит), сульфатами (ґіпс), значно менше – оксидами металів, хлоридами, фосфатами, а також в незначних кількостях сполуками рідкісних та розсіяних елементів. У нафті з мінеральних домішок виділяють сірку.

Найбільше мінеральних домішок містять горючі сланці.

За походженням М.д.в.п. поділяють на внутрішні, які утворилися з мінеральної речовини вихідних рослин, та зовнішні, які складаються з мінеральних частинок, занесених у торф і вугілля. Крім того, М.д.в.п. підрозділяють на теригенні мінеральні включення (уламковий матеріал – зерна кварцу, кальциту, включення апатиту тощо) і мінеральні новоутворення (з’являються в результаті хімічних взаємодій у середовищі вуглеутворення – сингенетичні, або утворюються вже у вугільному пласті по поверхнях тріщин – епігенетичні.

Склад мінеральних домішок вугілля вивчають фізичними методами – мікроскопічним, рентгеноскопічним і радіоізотопним аналізом та методом низькотемпературного озолення вугілля у кисневій плазмі при т-рі 100-150 °С.

Див. також

Література