Відмінності між версіями «Міжнародний жіночий день»

[перевірена версія][перевірена версія]
 
(Не показана 41 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Свято}}
 
{{Свято}}
[[Файл:Frauentag 1914 Heraus mit dem Frauenwahlrecht.jpg|thumb|300px|Німецький плакат «Жіночий день», присвячений 8 березня ([[1914]]). Переклад: «Дайте нам, жінкам, [[виборче право]]. Жіночий день, 8 березня 1914. До цього часу [[забобон]]и та реакційні погляди не мають повного цивільного права для жінок, які, як робітники, матері та громадяни повністю виконують свій обов'язок, за яким повинні платити податки державі, а також муніципалітету. Боротьба за це природне право людини повинна бути непохитним наміром кожної жінки, кожної жінки-працівника. У цьому, ніякої паузи для відпочинку, ніякого перепочинку не допускається. Приходьте всі, жінки і дівчатка, 9-е громадське жіноче зібрання у неділю, 8 березня 1914, о 3 годині дня»<ref>[http://germanhistorydocs.ghi-dc.org/sub_image.cfm?image_id=1651 «Дайте нам, жінкам, виборче право (березень 1914)» . Історія Німеччини в документах та зображеннях]</ref>.]]
 
   
  +
[[Файл:Frauentag 1914 Heraus mit dem Frauenwahlrecht.jpg|thumb|300px|Німецький плакат «Жіночий день», присвячений 8 березня ([[1914]]). Переклад: «Дайте нам, жінкам, [[виборче право]]. Жіночий день, 8 березня 1914. До цього часу [[забобон]]и та реакційні погляди не мають повного цивільного права для жінок, які, як робітники, матері та громадяни повністю виконують свій обов'язок, за яким повинні платити податки державі, а також муніципалітету. Боротьба за це природне право людини повинна бути непохитним наміром кожної жінки, кожної жінки-працівника. У цьому, ніякої паузи для відпочинку, ніякого перепочинку не допускається. Приходьте всі, жінки і дівчатка, 9-е громадське жіноче зібрання у неділю, 8 березня 1914, о 3 годині дня»<ref>[http://germanhistorydocs.ghi-dc.org/sub_image.cfm?image_id=1651 «Дайте нам, жінкам, виборче право (березень 1914)» . Історія Німеччини в документах та зображеннях]</ref>.]]
'''Міжнаро́дний жіно́чий де́нь''' ({{lang-en|International Women's Day}})&nbsp;— щорічне свято, що відзначається [[8 березня]].
 
  +
'''Міжнаро́дний жіно́чий де́нь''' ({{lang-en|International Women's Day}}), повна назва '''Міжнаро́дний де́нь боротьби́ за [[Права жінок|права́ жіно́к]] і міжнаро́дний мир'''&nbsp;(рішенням [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] від 1977 року)&nbsp;— щорічне [[фемінізм|феміністське]] свято, символ боротьби жінок за права людини та анти[[сексизм]]у, відзначається [[8 березня]].
   
Започатковане як [[пролетаріат|пролетарське]] [[фемінізм|феміністське]] свято '''Міжнаро́дний де́нь жіно́к-робітни́ць'''. Починалось як соціалістичне політичне свято. Є спільним для культур переважно країн колишнього «радянського блоку»<ref>Rochelle Goldberg Ruthchild, «From West to East: International Women's Day, the First Decade», ''Aspasia: The International Yearbook of Central, Eastern, and Southeastern European Women's and Gender History'', vol. 6 (2012): 1-24. </ref>.
+
Започаткований як [[пролетаріат|пролетарське]] [[Соціалізм|соціалістичне]] свято '''Міжнаро́дний де́нь жіно́к-робітни́ць''' і є спільним для культур переважно країн колишнього «радянського блоку»<ref>Rochelle Goldberg Ruthchild, «From West to East: International Women's Day, the First Decade», ''Aspasia: The International Yearbook of Central, Eastern, and Southeastern European Women's and Gender History'', vol. 6 (2012): 1-24.</ref>.
   
Вперше святкувалося [[1909]] року в [[Сполучені Штати Америки|США]] з ініціативи [[Соціалістична партія Америки|Соціалістичної партії Америки]]. Протягом [[XX століття]] відзначалося в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] та країнах [[Варшавський Пакт|соцтабору]] як [[Національне свято|державне свято]].
+
Вперше святкувався [[1909]] року в [[Сполучені Штати Америки|США]] з ініціативи [[Соціалістична партія Америки|Соціалістичної партії Америки]]. Протягом [[XX століття]] відзначався в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] та країнах [[Варшавський Пакт|соцтабору]] як [[Національне свято|державне свято]]. [[1977]] року, за радянської ініціативи, отримав статус міжнародного.
   
  +
У деяких країнах, у яких відзначається день, жінкам дарують квіти та подарунки. Цей жест феміністки знаходять недоречним, оскільки вважають, що день повинен привернути увагу до [[Гендерна нерівність|гендерної нерівності]].
[[1977]] року, за радянської ініціативи, отримав статус міжнародного дня&nbsp;— рішенням [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]] день називається (повна назва): '''Міжнаро́дний де́нь боротьби́ за [[Права жінок|права́ жіно́к]] і міжнаро́дний мир'''.
 
   
  +
У деяких країнах відзначається подібно до західноєвропейських свят&nbsp;— [[День матері|Дня матері]] й [[День святого Валентина|Дня Валентина]].
День став символом [[фемінізм]]у й анти[[сексизм]]у. У деяких країнах, у яких відзначається день, жінки отримують подарунки та квіти. Цей жест багато феміністок, однак, знаходять недоречним, оскільки вони вважають, що день повинен привернути увагу до [[Статева рівність|статевої рівності]].
 
   
У деяких країнах відзначається подібно до західноєвропейських свят&nbsp;— [[День матері|Дня матері]] й [[День святого Валентина|Дня Валентина]]. Окремі діячі [[православна церква|православної церкви]] і деяких інших релігійних спільнот світу не визнають свято 8 березня з огляду на його політичне походження.
+
Окремі діячі [[православна церква|православної церкви]] і деяких інших релігійних спільнот світу не визнають Міжнародний жіночий день з огляду на його «політичне походження».
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
Ідея Міжнародного жіночого дня була прийнята [[Клара Цеткін|Кларою Цеткін]] (Соціал-демократична партія Німеччини) на великій жіночій зустрічі, організованій [[Соціалістичний інтернаціонал|Соціалістичним Інтернаціоналом]] у [[Копенгаген]]і 26 і 27 серпня 1910 року. Понад 100 учасниць із 17 країн вирішили щороку в березні відзначати Міжнародний жіночий день&nbsp;— день [[Солідарність (значення)|солідарності]] жінок у боротьбі за повні політичні, економічні і соціальні права<ref>[http://gender.at.ua/index/0-22 Сайт Gender Museum]</ref>.
 
   
  +
=== Передумови та датування ===
У [[Резолюція|резолюції]], запропонованій Кларою Цеткін, зокрема, зазначалось:
 
  +
Імовірно, дата 8 березня приурочена до однієї або декількох подій:
   
  +
* Страйк американських текстильниць у 1857–58 роках за [[Гендерний розрив в оплаті праці|рівну оплату праці]]. [[8 березня]] [[1857]] року в [[Нью-Йорк]]у робітниці-текстильниці виступили з вимогами рівної з чоловіками зарплати, поліпшення умов праці, 10-годинного робочого дня («марш порожніх каструль»). Також існує версія, що страйкували не текстильниці, а повії, вимагаючи зарплати морякам, які купували їх, але не мали грошей заплатити.<ref name=":0">{{Cite web|title=ЄДНІСТЬ : Клара Цеткін, євреї та повії: три версії походження свята 8 Березня {{!}} Є!|url=http://www.ednist.info/article/37684|website=Єдність.інфо|accessdate=2019-03-08}}</ref> Дослідники(-ці) часто вказують на той факт, що у 1857 році 8 березня припало на вихідний, неділю, коли текстильниці не працювали.
{{цитата|У повній відповідності з класово-свідомими політичними профспілковими організаціями [[пролетаріат]]у в кожній країні соціалістки всіх країн щорічно проводять Жіночий день, який в першу чергу слугує агітації за надання жінкам виборчого права. Ця вимога має бути висунена як складова частина всього жіночого питання в цілому і в повній відповідності з соціалістичними поглядами. Жіночому дню слід повсюдно надавати міжнародний характер, і він усюди має бути старанно підготовлений}}
 
  +
* Демонстрація повій 8 березня 1894 року в Парижі з вимогою визнання їх прав нарівні з жінками, які шиють одяг або печуть хліб, та заснувати спеціальні профспілки. Це повторилося в 1895 році в Чикаго, а у 1896 в Нью-Йорку.<ref name=":0" />
  +
* Демонстрація «соціалістичних жінок» 8 березня 1908 року в Нью-Йорку, пов'язана з текстильними страйками у 1857–58 роках. Тисячі жінок вимагали виборчого права, виступили проти важких умов праці та проти [[дитяча праця|праці дітей]]. У [[1909]]–[[1910]]&nbsp;рр. у [[Сполучені Штати Америки|США]] в останні тижні лютого відбулися марші та [[страйк]]и жінок, очолені [[Соціалістична партія Америки|Соціалістичною партією Америки]]<ref>[http://tsn.ua/article/print/ukrayina/mizhnarodnomu-zhinochomu-dnyu-vipovnilosya-100-rokiv.html Міжнародному жіночому дню виповнилося 100 років.]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} [[ТСН]], 8.03.2011</ref><ref>[http://www.radiosvoboda.org/articleprintview/2330849.html Хто і як відзначає Жіночий день], Марія Щур, [[Радіо Свобода]], 7.03.2011</ref>.
  +
* [[Файл:Nőnap - Petrográd, 1917.03.08.jpg|ліворуч|міні|Жіноча демонстрація за хліб і мир, 8 березня 1917, Петроград]]Жіноча демонстрація «за хліб і мир» 8 березня 1917&nbsp;р. в [[Російська імперія|Російській імперії]] (на думку декого{{Кого}}, як прелюдія до російської революції). Після загибелі двох мільйонів солдат на війні жінки в останню неділю лютого вийшли з гаслом «хліб і мир». Ця історична неділя припадає на 23 лютого за [[Юліанський календар|юліанським календарем]], або 8 березня за [[григоріанський календар|григоріанським]]. Через чотири дні імператор зрікся престолу, і [[Тимчасовий уряд Росії]] надав жінкам право голосу. Таким чином, уперше в Росії, і лише в єдиному місті&nbsp;— [[Санкт-Петербург|Петрограді]]&nbsp;— вперше був відзначений жіночий день у 1913 році<ref name="агроек" />.
   
  +
=== Надання офіційного статусу ===
Точну дату Міжнародного жіночого дня на тій конференції так і не було визначено.
 
  +
[[Файл:Zetkin luxemburg1910.jpg|міні|[[Клара Цеткін]] (зліва) та [[Роза Люксембург]] на шляху до конгресу [[Соціал-демократична партія Німеччини|соціал-демократичної партії Німеччини]]. Магдебург, січень 1910.]]
  +
Ідея Міжнародного жіночого дня запропонована [[Клара Цеткін|Кларою Цеткін]] (Соціал-демократична партія Німеччини) на великій жіночій зустрічі, організованій [[Соціалістичний інтернаціонал|Соціалістичним Інтернаціоналом]] у [[Копенгаген]]і 26 і 27 серпня 1910 року. Понад 100 учасниць із 17 країн вирішили щороку в березні відзначати Міжнародний жіночий день&nbsp;— день [[Солідарність|солідарності]] жінок у [[Фемінізм|боротьбі]] за повні політичні, економічні і соціальні права<ref>[http://gender.at.ua/index/0-22 Сайт Gender Museum]</ref>. Точну дату дня на конференції визначено не було.
   
  +
У [[Резолюція|резолюції]], запропонованій Кларою Цеткін, зокрема, зазначалось:
Перший Міжнародний жіночий день було проведено [[19 березня]] наступного, [[1911]] року,&nbsp;— жінки претендували на право голосувати, право на працю і вимагали покласти край дискримінації на роботі. Цей день відзначався в [[Німецька імперія|Німеччині]], [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщині]], [[Швейцарія|Швейцарії]] та [[Данія|Данії]] в різні дні. Більше мільйона людей взяли участь у мітингах. Жінки Німеччини обрали дату 19 березня, бо саме [[19 березня]] [[1848]] року король Прусії перед загрозою збройного повстання пообіцяв (але згодом не виконав обіцянки) провести [[реформа|реформи]]&nbsp;— включно з введенням виборчого права для жінок. Жінки вимагали надати їм право голосувати і займати державні посади. У 1912 році свято відзначалося тими ж чотирма країнами, що й попереднього року, і знову в різні дні<ref name="агроек">[http://www.znau.edu.ua/vih_rob/nash_dim_134.pdf Святкування Міжнародного жіночого дня]. Газета Житомирського національного агроекологічного університету. Березень, 2014. №&nbsp;3 (134)</ref>.
 
   
  +
{{цитата|У повній відповідності з класово-свідомими політичними профспілковими організаціями [[пролетаріат]]у в кожній країні соціалістки всіх країн щорічно проводять Жіночий день, який в першу чергу слугує агітації за [[Жіноче виборче право|надання жінкам виборчого права]]. Ця вимога має бути висунена як складова частина всього жіночого питання в цілому і в повній відповідності з соціалістичними поглядами. Жіночому дню слід повсюдно надавати міжнародний характер, і він усюди має бути старанно підготовлений|3=|4=}}
[[1912]] року МЖД відзначили [[12 травня]].
 
   
  +
В тому ж 1910 році Клара Цеткін з [[Роза Люксембург|Розою Люксембург]] вивела на вулиці німецьких міст [[Повія|повій]] із вимогою припинити безчинства поліції (в радянській версії повій замінили на «трудящих жінок»).<ref name=":0" />
За дослідженням диякона російської православної церкви [[Кураєв Андрій В'ячеславович|Андрія Кураєва]], що було підтверджено рецензією рабина на його книгу «Як роблять антисемітів». перше свято 8 березня 1909 року збіглося з єврейським святом [[Пурім]]. Це відповідає геройському вчинку єврейської жінки цариці [[Есфір|Естер]], яка своєю мужністю здолала антисемітську змову [[Аман (Біблія)|Гамана]], історія якого описана у біблійній [[Книга Естери|книзі Естери]]. [https://youtu.be/PM_2RPrNqKU?t=2h6m50s]
 
   
  +
Перший Міжнародний жіночий день був проведений [[19 березня]] [[1911]] року з вимогами жінок [[Право голосу|права голосу]] та займати державі посади, [[Право на працю|права на працю]] і припинення [[Сексизм|дискримінації]] на роботі. Вдзначався в [[Німецька імперія|Німецькій імперії]], [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщині]], [[Швейцарія|Швейцарії]] та [[Данія|Данії]] в різні дні. Більше мільйона людей взяли участь у мітингах. Німкені обрали 19 березня, бо саме [[19 березня]] [[1848]] року король [[Королівство Пруссія|Пруссії]] перед загрозою збройного повстання пообіцяв (але згодом не виконав обіцянки) провести [[реформа|реформи]]&nbsp;— включно з узаконенням виборчого права для жінок.
=== Датування. 8 березня ===
 
Імовірно, термін приурочений до однієї або декількох подій:
 
   
  +
У 1912 році свято відзначалося тими ж чотирма країнами, що й попереднього року, і знову в різні дні<ref name="агроек">[http://www.znau.edu.ua/vih_rob/nash_dim_134.pdf Святкування Міжнародного жіночого дня] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150402134952/http://www.znau.edu.ua/vih_rob/nash_dim_134.pdf |date=2 квітень 2015 }}. Газета Житомирського національного агроекологічного університету. Березень, 2014. №&nbsp;3 (134)</ref>.
* Страйк американських текстильних робітників у 1857–58 роках. Жінки, які брали участь у демонстрації, боролися за рівну оплату. [[8 березня]] [[1857]] року в [[Нью-Йорк]]у робітниці-текстильниці виступили з вимогами рівної з чоловіками зарплати, поліпшення умов праці, 10-годинного робочого дня (марш порожніх каструль).
 
   
  +
[[1912]] року день відзначили [[12 травня]].
* Демонстрація «соціалістичних жінок», що відбулася в Нью-Йорку 8 березня 1908 року, пов'язана з текстильними страйками у 1857–58 роках. Демонстрація відбулася частково для прав жінок на виробництві, а почасти як реакція руху [[суфражизм]]у. В останню неділю лютого [[1908]] року тисячі жінок знову вийшли на вулиці [[Нью-Йорк]]а. Жінки вимагали [[виборче право|виборчого права]], виступили проти важких умов праці та проти [[дитяча праця|праці дітей]]. У [[1909]]–[[1910]]&nbsp;рр. у [[Сполучені Штати Америки|США]] в останні тижні лютого відбулися марші та [[страйк]]и жінок, очолені [[Соціалістична партія Америки|Соціалістичною партією Америки]]<ref>[http://tsn.ua/article/print/ukrayina/mizhnarodnomu-zhinochomu-dnyu-vipovnilosya-100-rokiv.html Міжнародному жіночому дню виповнилося 100 років.] [[ТСН]], 8.03.2011</ref><ref>[http://www.radiosvoboda.org/articleprintview/2330849.html Хто і як відзначає Жіночий день], Марія Щур, [[Радіо Свобода]], 7.03.2011</ref>.
 
   
  +
У 1913 та 1914 роках, у рамках руху за мир напередодні [[Перша світова війна|Першої світової]], у Європі жінки організувують в кінці лютого або на початку березня антивоєнні мітинги.
* Російська жіноча [[демонстрація]] 8 березня 1917&nbsp;р. (на думку декого, як прелюдія до російської революції). У 1917 році в [[Російська імперія|Росії]], у той час як два мільйони солдатів загинули під час війни, жінки вибирають останню неділю лютого вийти з претензіями «хліб і мир». Ця історична неділя припадає на 23 лютого за [[Юліанський календар|юліанським календарем]], або 8 березня за [[григоріанський календар|григоріанським]]&nbsp;— на початку російської революції. Чотири дні потому цар зрікся престолу, і тимчасовий уряд надав право голосу для жінок. Таким чином, уперше в Росії, і лише в єдиному місті&nbsp;— [[Санкт-Петербург|Петрограді]] (тепер ''Санкт-Петербург'')&nbsp;— вперше був відзначений жіночий день у 1913 році<ref name="агроек"></ref>.
 
   
  +
Лише 1914 року день відзначався 8 березня одночасно в шести країнах: [[Австро-Угорська імперія|Австро-Угорській імперії]], Данії, [[Німецька імперія|Німецькій імперії]], [[Нідерланди|Нідерландах]], Російській імперії та Швейцарії<ref name="агроек" />.{{Фемінізм|expanded=Історія}}
У 1913 й 1914 роках, у рамках руху за мир напередодні [[Перша світова війна|Першої світової війни]], у Європі жінки організували в кінці лютого або на початку березня мітинги проти війни.
 
   
  +
=== З 1920 року ===
Лише 1914 року жіночий день відзначався 8 березня одночасно в шести країнах: Австрії, Данії, Німеччині, [[Нідерланди|Нідерландах]], [[Російська імперія|Росії]] та Швейцарії<ref name="агроек"></ref>.
 
  +
Дата 8 березня визначена на ІІІ [[Комуністичний інтернаціонал|комуністичній Інтернаціональній]] зустрічі в 1921 році.
   
  +
Протягом 1920-х і 1930-х років день був найбільш помітним як соціалістичний жіночий день.
=== Починаючи з 1920 року ===
 
Дата 8 березня була започаткована на ІІІ [[Комуністичний інтернаціонал|комуністичній Інтернаціональній]] зустрічі в 1921 році.
 
   
  +
==== Комунізація свята і жіноча робоча сила ====
Протягом 1920-х і 1930-х років цей день був найбільш помітним як соціалістичний жіночий день.
 
  +
Ще до створення [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] відбувалися рухи за захист прав жінок. Так, ще 1914 року, за ініціативою [[Ленін Володимир Ілліч|В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна]], для «захисту інтересів жіночого робочого руху» і пропаганди «робочого руху» був створений журнал «[[Работніца (журнал)|Работніца]]», перший номер якого вийшов [[23 лютого]] (8 березня за новим стилем)<ref>[http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/125507/Работница Велика радянська енциклопедія]</ref>. Уже після [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневого перевороту]], у 1918 і 1919 роках, робітниці висували бойові гасла «Все&nbsp;— для [[Червона армія|Червоної Армії]]!», «Все&nbsp;— для фронту!»<ref name="тульцева" />. У 1921 році перед робітницями ставились завдання: боротись з холодом і розрухою, налагоджувати «[[народне господарство]]»<ref name="тульцева" />. Ленін писав стосовно виборів до Московської Ради в лютому 1920 року так:
  +
{{Цитата|Нам потрібно, щоб жінка-робітниця добилася не лише за законом, але і в житті рівності з чоловіком-робітником.|25|Ленин В.И. Полн. собр. соч., т.40, с.157<ref name="тульцева" />}}
   
  +
У Союзі, перед тим як свято укріпилось у громадському, а після цього і в сімейному побуті «[[робітник]]ів», активісти&nbsp;— [[комунізм|комуністи]] і [[комсомол]]ьц<nowiki/>і&nbsp;— провели значну пропагандистську роботу<ref name="тульцева">Международный женский день 8 марта / Тульцева Л.&nbsp;А.&nbsp;Современные праздники и обряды народов СССР. Ответственный редактор Ю.&nbsp;В.&nbsp;Бромлей.&nbsp;— Москва: Издательство «Наука», 1985.&nbsp;— Академия наук СССР. Серия «Страны и народы» (с.: 32-39)</ref>.
==== У СРСР ====
 
Ще до створення [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] відбувалися рухи за «захист прав жінок». Так, ще 1914 року, за ініціативою [[Ленін Володимир Ілліч|В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна]], для «захисту інтересів жіночого робочого руху» і пропаганди «робочого руху» був створений журнал «[[Работніца (журнал)|Работніца]]», перший номер якого вийшов [[23 лютого]] ('''8 березня''' за новим стилем)<ref>[http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/125507/%D0%A0%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B0 Велика радянська енциклопедія]</ref>. Уже після [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневої революції]], у 1918 і 1919 роках жінки-робітниці висували бойові гасла «Все&nbsp;— для [[Червона армія|Червоної Армії]]!», «Все&nbsp;— для фронту!»<ref name="тульцева"></ref>. У 1921 році, у день 8 березня перед жінками-робітницями ставились завдання: боротись з холодом і розрухою, налагоджувати «[[народне господарство]]»<ref name="тульцева"></ref>. Ленін писав стосовно виборів до Московської Ради в лютому 1920 року так:
 
{{Цитата|Нам потрібно, щоб жінка-робітниця добилася не лише за законом, але і в житті рівності з чоловіком-робітником.|25|Ленин В.И. Полн. собр. соч., т.40, с.157<ref name="тульцева"></ref>}}
 
   
  +
Радянські науковці у цій сфері своїми історіографічними працями підкорялись офіційній ідеології держави і, опираючись на положення офіційних державних документів, підкреслювали рівноправне становище жінок у СРСР та широкий спектр можливостей особистісного розвитку жінки<ref name="кірсанова" />, акцентували увагу на таких її ролях у суспільстві: робітниця, мати, активна громадська діячка<ref>Березіна З. Жінки Радянської України&nbsp;— активні будівники комунізму.&nbsp;— К., 1954.&nbsp;— 112 с.</ref>. Таким чином, попри те, що було ухвалено закони, які давали значні права, свободи та можливості жінкам у політичній, освітній, економічній, культурній та інших сферах, жінка все ж не позбавлялась [[Гендерна роль|ролей]] «хранительки домашнього вогнища» та «матері-господині», але на додаток до них поступово навантажувалась традиційно чоловічими обов'язками<ref>Кісь О. Повертаючи власне минуле: жіноча історія як джерело сили для сучасного жіночого руху в Україні // Міжнародний жіночий день&nbsp;— і100рія у фотографіях.&nbsp;— К., 2010.&nbsp;— С. 15</ref>. Офіційна декларація [[Гендерна рівність|статевої рівності]] полегшила справу експлуатації жінок: на них відтепер покладалась подвійна функція&nbsp;— робота і материнство<ref>Марія Музичка. [http://www.istpravda.com.ua/research/4d3340f6bad25/ Образ ідеальної домогосподарки в СРСР] 16.01.2011. [[Історична правда]]</ref>.
У Радянському Союзі, перед тим як свято укріпилось у громадському, а після цього і в сімейному побуті «[[робітник]]ів», активістам&nbsp;— [[комунізм|комуністам]] і [[Комсомол|комсомольцям]]&nbsp;— довелося провести значну роз'яснювальну роботу<ref name="тульцева">Международный женский день 8 марта / Тульцева Л.&nbsp;А.&nbsp;Современные праздники и обряды народов СССР. Ответственный редактор Ю.&nbsp;В.&nbsp;Бромлей.&nbsp;— Москва: Издательство «Наука», 1985.&nbsp;— Академия наук СССР. Серия «Страны и народы» (с.: 32-39)</ref>.
 
Радянські науковці у цій сфері своїми історіографічними працями були підкорені офіційній ідеології держави і, опираючись на положення офіційних державних документів, підкреслювали рівноправне становище жінок у СРСР та широкий спектр можливостей особистісного розвитку жінки<ref name="кірсанова"></ref>, акцентували увагу на таких її ролях у суспільстві: робітниця, мати, активна громадська діячка<ref>Березіна З. Жінки Радянської України&nbsp;— активні будівники комунізму.&nbsp;— К., 1954.&nbsp;— 112 с.</ref>. Таким чином, попри те що було ухвалено закони, які давали значні права, свободи та можливості жінкам у політичній, освітній, економічній, культурній та інших сферах, жінка все ж не позбавлялась ролі хранительки домашнього вогнища та матері-господині, а ще й поступово перебирала на себе традиційно чоловічі обов'язки<ref>Кісь О. Повертаючи власне минуле: жіноча історія як джерело сили для сучасного жіночого руху в Україні // Міжнародний жіночий день&nbsp;— і100рія у фотографіях.&nbsp;— К., 2010.&nbsp;— С. 15</ref>. Офіційна декларація [[Стать|статевої рівності]] полегшила справу експлуатації жінок: на них відтепер покладалась подвійна функція&nbsp;— робота і материнство<ref>Марія Музичка. [http://www.istpravda.com.ua/research/4d3340f6bad25/ Образ ідеальної домогосподарки в СРСР] 16.01.2011. [[Історична правда]]</ref>.
 
   
 
Підкреслюючи роль жінок у колгоспній праці, [[Сталін Йосип Віссаріонович|Й.&nbsp;Сталін]] зазначав, що жінка відтепер працює вже не на батька і не на чоловіка, а насамперед на себе, і саме колгоспний лад робить жінку-робітницю рівною чоловіку-робітнику<ref name="кірсанова">Кірсанова К. Повна рівність жінок в СРСР.&nbsp;— К., 1937.&nbsp;— С.9.</ref>.
 
Підкреслюючи роль жінок у колгоспній праці, [[Сталін Йосип Віссаріонович|Й.&nbsp;Сталін]] зазначав, що жінка відтепер працює вже не на батька і не на чоловіка, а насамперед на себе, і саме колгоспний лад робить жінку-робітницю рівною чоловіку-робітнику<ref name="кірсанова">Кірсанова К. Повна рівність жінок в СРСР.&nbsp;— К., 1937.&nbsp;— С.9.</ref>.
   
Актуальні жіночі образи офіційна державна ідеологія творила також через літературу, зокрема періодику, як-от [[Радянська жінка (журнал)|«Радянська жінка»]], «Колгоспниця», «Селянка».
+
Актуальні жіночі образи офіційна державна ідеологія транслювала також через літературу, зокрема періодику, як-от [[Радянська жінка (журнал)|«Радянська жінка»]], «Колгоспниця», «Селянка».
   
У Радянському Союзі результатом «боротьби за права жінок» було те, що жінки опанували багато промислових і будівельних професій, успішно почали працювати на [[колгосп]]них полях і у [[тваринництво|тваринництві]]<ref name="тульцева"></ref>. І вже згодом жінки стануть нібито ініціаторами так званого «[[Стаханівський рух|стаханівського руху]]» ([[Герой Соціалістичної Праці|Герої Соціалістичної праці]] Марія і Євдокія Виноградови), а Зінаїда Троїцька&nbsp;— перша жінка-машиніст&nbsp;— організує першу в історії залізничного транспорту жіночу паровозну бригаду<ref name="тульцева"></ref>. З 20—30-х років ХХ&nbsp;ст. жінка стає деталлю механізму радянської держави&nbsp;— безликою та повністю підкореною загальній інерції суспільства.
+
У Радянському Союзі результатом «<nowiki/>[[Фемінізм|боротьби за права жінок]]<nowiki/>» було те, що жінки опанували багато промислових і будівельних професій, успішно почали працювати на [[колгосп]]них полях і у [[тваринництво|тваринництві]]<ref name="тульцева" />. І вже згодом жінки стануть нібито ініціаторками так званого «[[Стаханівський рух|стаханівського руху]]» ([[Герой Соціалістичної Праці|Герої Соціалістичної праці]] [[Марія Виноградова|Марія]] і [[Євдокія Виноградова|Євдокія Виноградови]]), а [[Зінаїда Троїцька]]&nbsp;— перша жінка-машиністка&nbsp;— організовує першу в історії залізничного транспорту жіночу паровозну бригаду<ref name="тульцева" />. З 20—30-х років ХХ&nbsp;ст. жінка стає деталлю механізму радянської держави&nbsp;— безликою та повністю підкореною загальній інерції суспільства.
   
8 березня 1922 року проходило як загальнопролетарське свято з основними лозунгами&nbsp;— об'єднання робочого класу навколо РКП(б) і профспілок, боротьба з голодом і жіночою безробітністю<ref name="тульцева"></ref>.
+
8 березня 1922 року проходило як загальнопролетарське свято з основними лозунгами&nbsp;— об'єднання робочого класу навколо РКП(б) і профспілок, боротьба з голодом і жіночим безробіттям<ref name="тульцева" />.
   
8 березня 1923 року проходило під закликами підвищення громадсько-політичного і культурного рівня і виробничої кваліфікації жінок-робітниць<ref name="тульцева"></ref>.
+
8 березня 1923 року проходило під закликами підвищення громадсько-політичного і культурного рівня і виробничої кваліфікації робітниць<ref name="тульцева" />.
   
 
8 березня 1924 року проходило під лозунгом Леніна (покійного на той момент): «Розпочата Радянською владою справа може бути посунена вперед лише тоді, коли замість сотень жінок по всій Росії в ній візьмуть участь мільйони і мільйони жінок»<ref>Ленин В.&nbsp;И.&nbsp;Полн. собр. соч., т.39, с.204-205</ref>. В ці дні лави РКП(б) поповнились більш ніж на 4 тисячі робітниць<ref>8-е Марта. Материалы для проведения Международного женского коммунистического дня в 1928 г. М., 1928, с.21</ref>.
 
8 березня 1924 року проходило під лозунгом Леніна (покійного на той момент): «Розпочата Радянською владою справа може бути посунена вперед лише тоді, коли замість сотень жінок по всій Росії в ній візьмуть участь мільйони і мільйони жінок»<ref>Ленин В.&nbsp;И.&nbsp;Полн. собр. соч., т.39, с.204-205</ref>. В ці дні лави РКП(б) поповнились більш ніж на 4 тисячі робітниць<ref>8-е Марта. Материалы для проведения Международного женского коммунистического дня в 1928 г. М., 1928, с.21</ref>.
   
Уже в другій половині 20-х років починають простежуватися деякі зміни в поданні жіночності на сторінках радянських жіночих журналів; з актуалізацією завдання збільшення народжуваності образ жінки практично не розділяється з материнством, на неї покладається повна відповідальність за дітей і сімейне вогнище. У пресі друкуються статті та поради для жінок щодо ведення господарства (прибирання дому, приготування їжі, пошиття одягу, [[прання]]) та догляду за дітьми, що свідчить про часткове повернення до старих [[Патріархат (соціальні відносини)|патріархатних]] цінностей і означує збільшене навантаження на жінку&nbsp;— робітницю, матір та господиню<ref>Лабур О. «Нова жінка»: унормовані образи жінки-суспільниці і жінки-трудівниці в радянській літературі України 1920–1930-х років // Краєзнавство.&nbsp;— 2010.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С. 205—213.</ref>.
+
Уже в другій половині 20-х років починають простежуватися деякі зміни в поданні [[Жіночність|жіночності]] на сторінках радянських жіночих журналів; з актуалізацією завдання збільшення народжуваності образ жінки практично не розділяється з [[Материнство|материнством]], на неї покладається повна відповідальність за [[Неоплачувана робота|дітей і сімейне вогнище]]. У пресі друкуються статті та поради для жінок щодо ведення господарства (прибирання дому, приготування їжі, пошиття одягу, [[прання]]) та догляду за дітьми, що свідчить про часткове повернення до старих [[Патріархат (соціальні відносини)|патріархатних]] цінностей і означує збільшене навантаження на жінку&nbsp;— робітницю, матір та господиню<ref>Лабур О. «Нова жінка»: унормовані образи жінки-суспільниці і жінки-трудівниці в радянській літературі України 1920–1930-х років // Краєзнавство.&nbsp;— 2010.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С. 205—213.</ref>.
   
  +
==== «Свято весни і краси» ====
У 1927 році жінки-робітниці зустрічали цей день як своє свято, виконували прибирання в будинку, готували святкові обіди, одягались у найкраще вбрання<ref name="тульцева"></ref>. Сімейні риси у святкуванні 8 Березня продовжували розвиватись і в наступні роки<ref name="тульцева"></ref>. Крім зборів, мітингів, демонстрацій, на підприємствах влаштовувались сімейні вечори з іграми, піснями, танцями, частуванням.
 
  +
У 1927 році робітниці зустрічали цей день як своє свято, виконували прибирання в будинку, готували святкові обіди, одягались у найкраще вбрання<ref name="тульцева" />. Сімейні риси у святкуванні 8 Березня продовжували розвиватись і в наступні роки<ref name="тульцева" />. Крім зборів, мітингів, демонстрацій, на підприємствах влаштовувались сімейні вечори з іграми, піснями, танцями, частуванням.
  +
[[Файл:Stamp of USSR 1368.jpg|ліворуч|міні|Поштова марка СРСР 1949&nbsp;р.]]
  +
Так нова традиція, яка не мала аналогів раніше, ввійшла в [[побут]] робочих мас<ref name="тульцева" />.
   
  +
Станом на 1937 рік у Радянському Союзі на підприємствах і в організаціях уже працювали більш ніж 9 мільйонів жінок, що становило 35&nbsp;% загальної кількості робітничого і службового складу<ref>Морев Н. Старое и новое: (Очерк из быта чухарей).&nbsp;— В кн.: Старый и новый быт, с.54</ref>.
Таким чином, нова традиція, яка не мала аналогів раніше, ввійшла в [[побут]] робочих мас<ref name="тульцева"></ref>.
 
   
Особливо важкою була робота з [[Мусульмани|мусульманським]] Сходом. У 20-х роках для мусульманського світу стояло питання про зняття жінками покривала, яке закривало обличчя і яке [[шаріат]] (мусульманське право) підняв до закону, до принципу життя. (покривало мало різні форми, способи закривання обличчя жінками в різних народів Сходу теж відрізнялись, тому покривала називались по-різному: [[чадра]], яшмак, [[паранджа]], чадур, рубана, ферідже та ін.). Тобто, боротьба проти чадри і паранджі була нерозривно пов'язана з боротьбою за соціальну рівність і права людини<ref name="тульцева"></ref>. При боротьбі з патріархально-байськими звичаями в 1924 році Туркестанським ЦИКом був затверджений до 8 Березня [[декрет]] про відміну [[калим]]у; крім того, було встановлено шлюбний вік для дівчат&nbsp;— 16 років (за шаріатом шлюбний вік&nbsp;— 9 років)<ref>Каспарова В. Раскрепощение женщины Востока, с.15</ref><ref name="тульцева"></ref>.
+
Особливо важкою була робота з [[Мусульмани|мусульманським]] Сходом. У 20-х роках для мусульманського світу стояло питання про зняття жінками покривала, яке закривало обличчя і яке [[шаріат]] (мусульманське право) підняв до закону, до принципу життя. Покривало мало різні форми, способи закривання обличчя жінками в різних народів Сходу теж відрізнялись, тому називалось по-різному: [[чадра]], яшмак, [[паранджа]], чадур, рубана, ферідже та ін.). Тобто боротьба проти чадри і паранджі була нерозривно пов'язана з боротьбою за соціальну рівність і [[права людини]]<ref name="тульцева" />. При боротьбі з патріархально-байськими звичаями в 1924 році Туркестанським ЦИКом був затверджений до 8 Березня [[декрет]] про відміну [[калим]]у; крім того, було встановлено [[шлюбний вік]] для дівчат&nbsp;— 16 років (за шаріатом шлюбний вік&nbsp;— 9 років)<ref name="тульцева" /><ref>Каспарова В. Раскрепощение женщины Востока, с.15</ref>.
 
Станом на 1937 рік у Радянському Союзі на підприємствах і в організаціях уже працювали більш ніж 9 мільйонів жінок, що становило 35&nbsp;% загальної кількості робітників і службовців<ref>Морев Н. Старое и новое: (Очерк из быта чухарей).&nbsp;— В кн.: Старый и новый быт, с.54</ref>.
 
   
 
=== Після Другої світової війни ===
 
=== Після Другої світової війни ===
  +
[[Файл:7 Demands (1974).jpg|ліворуч|міні|500x500пкс|Британський постер «7 ВИМОГ» до Дня 1974 року: «Ми вимагаємо:
Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] послідовники поводились тихо, оскільки день не відзначався, і лише в 1974 році відновлюється рух жінок і традиція жіночого руху. [[1975]] року день був визнаний [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] як Міжнародний жіночий день з нагоди Міжнародного року жінки. На Заході Міжнародний жіночий день був уперше відзначений у популярному заході після 1977 року, коли [[Генеральна Асамблея ООН]] запропонувала державам-членам оголосити 8 березня як День Організації Об'єднаних Націй для прав жінок і миру в усьому світі<ref>[http://www.un.org/womenwatch/feature/iwd/ «WomenWatch: Міжнародний жіночий день»]</ref>.
 
   
  +
* Звільнення від цілодобової опіки над дітьми;
З [[1966]] року, відповідно до [[Указ]]у [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[8 травня]] [[1965]] року, Міжнародний жіночий день став неробочим днем.
 
  +
* [[Гендерний розрив в оплаті праці|Рівної оплати праці]] зараз;
  +
* Анулювання законодавчого визначення жінкик як залежної від чоловіка;
  +
* Рівних [[Сексизм в освіті|освітніх]] та робочих можливостей;
  +
* Покласти край [[Лесбофобія|дискримінації лесбійок]];
  +
* Вільних абортів і контрацепції;
  +
* Свободи для всіх жінок від залякування прогрозами чи застосуванням насильства та [[Сексуальне домагання|сексуального примусу]], незалежно від шлюбного статусу; руйнування всіх правил, тверджень та інституцій, що підтримують [[Патріархат (соціальні відносини)|чоловіче домінування]] та [[Насильство проти жінок|агресію щодо жінок]]»
  +
]]
  +
[[Файл:NSW Builders Labourers march on IWD 1975.jpg|ліворуч|міні|Австралійки на марші в Жіночий день, 1975.]]
  +
[[Файл:Women’s Day March (1975).jpg|ліворуч|міні|Постер маршу на день жінок, 1975, Лондон]]
  +
Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] послідовники{{Чого}} поводились тихо, оскільки день не відзначався, і лише в 1974 році відновлюється рух жінок і традиція жіночого руху. [[1975]] року (в Міжнародний рік жінки) день був визнаний [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] як Міжнародний жіночий день.
   
  +
1977 року [[Генеральна Асамблея ООН]] запропонувала державам-учасницям оголосити 8 березня Днем Організації Об'єднаних Націй для прав жінок і миру в усьому світі<ref>[http://www.un.org/womenwatch/feature/iwd/ «WomenWatch: Міжнародний жіночий день»]</ref>.
У [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] свято втратило своє політичне забарвлення і перетворилося на одне з небагатьох неполітичних свят{{коли}}<ref>''[[Оксана Кісь]].'' [http://gazeta.dt.ua/socium/ukradene-svyato-istorichni-transformaciyi-smislu-8-bereznya-_.html Украдене свято: історичні трансформації смислу 8 березня] </ref>.
 
   
== Інтернаціоналізація свята ==
+
=== Інтернаціоналізація ===
  +
[[16 грудня]] [[1977]] року [[Генеральна Асамблея ООН]] у резолюції 32/142 закликала всі держави проголосити відповідно до їхніх історичних і національних традицій будь-який день року Міжнародним днем прав жінок і миру, створювати сприятливі умови для викорінення [[Сексизм|дискримінації жінок]] і для їхнього повного й рівноправного залучення до соціального розвитку. Це рішення ухвалили після закінчення [[Міжнародний рік жінки|Міжнародного року жінки]] ([[1975]]) і [[Десятиріччя жінок ООН]] ([[1976]]–[[1985]]), які раніше були проголошені Генеральною Асамблеєю.
[[Файл:International Women's Day celebration.png|thumb|450px|червоний&nbsp;— вихідний день, помаранчевий&nbsp;— вихідний для жінок, жовтий&nbsp;— неофіційне свято]]
 
   
  +
=== Тематичні дні Міжнародного комітету Червоного Хреста ===
[[16 грудня]] [[1977]] року [[Генеральна Асамблея ООН]] у своїй резолюції 32/142 закликала всі держави проголосити відповідно до їхніх історичних і національних традицій будь-який день року Міжнародним днем прав жінок і миру, створювати сприятливі умови для викорінення дискримінації жінок і для їхнього повного й рівноправного залучення до соціального розвитку. Це рішення ухвалили після закінчення Міжнародного року жінки ([[1975]]) і Десятиріччя жінок ООН ([[1976]]–[[1985]]), які раніше були проголошені Генеральною Асамблеєю.
 
  +
З нагоди Міжнародного дня жінок [[Міжнародний комітет Червоного Хреста]] починаючи з 2010 року проводить заходи з привернення уваги до однієї з проблем, від котрих потерпають жінки в контексті збройних конфліктів.
   
  +
'''2010''': Фокус на труднощах, що випали на долю жінок, переміщених внаслідок збройних конфліктів. Переміщені жінки часто живуть наодинці, з дітьми, часто стають жертвами [[Сексуальне насилля|сексуального насилля]], [[Сексизм|дискримінації]] і залякування, страждають від [[Фемінізація бідності|бідності]] та соціальної ізоляції. Ось чому [[міжнародне гуманітарне право]] містить окремі положення на захист жінок, наприклад, вагітних або з дітьми молодшого віку.
=== Тематичні дні ===
 
'''День 2010 року'''<br/>
 
З нагоди Міжнародного жіночого дня 2010 року, [[Міжнародний комітет Червоного Хреста]] фокусується на труднощах, що випали на долю переміщених осіб. Переміщення населення є одними з найбільш серйозних наслідків збройних конфліктів. Вони впливають на жінок по-різному. Жінки, переміщені в результаті збройного конфлікту, часто живуть самі зі своїми дітьми, часто стають жертвами сексуального насилля, дискримінації і залякування. Багато з них також страждають від бідності та соціальної ізоляції. Ось чому [[міжнародне гуманітарне право]] містить положення, які спеціально захищають жінок, наприклад, коли вони вагітні або мають дітей молодшого віку.<br/>
 
   
  +
'''2011''': Комітет закликав держави та інших суб'єктів щорічно не послабляти зусиль із запобігання [[Зґвалтування|зґвалтуванням]] та іншим формам сексуального насильства, що впливають на життя і [[гідність]] незліченної кількості жінок у конфліктних зонах всього світу (Див. [[Воєнне сексуальне насилля|Воєнне сексуальне насильство]]).
'''День 2011 року'''<br/>
 
З нагоди Міжнародного жіночого дня 2011 року, Міжнародний комітет Червоного Хреста закликав держави та інших суб'єктів не послабити своїх зусиль щодо запобігання зґвалтування та інших форм сексуального насильства щороку, що впливають на життя і гідність незліченної кількості жінок у конфліктних зонах по всьому світу.<br/>
 
   
  +
'''2012''': Заклик до акції допомоги жінкам, чиї родичі зникли безвісти у контексті збройного конфлікту (переважо це чоловіки), аби дати їм можливість відновити гідність і надію. Жінки та дівчата в подібних ситуаціях, крім страждань утрати та невідомості, часто стикаються з переважаючими силами практичних труднощів. Комітет нагадав, що сторони збройного конфлікту несуть відповідальність за пошук зниклих безвісти осіб та інформування сімей.
'''День 2012 року'''<br/>
 
З нагоди Міжнародного жіночого дня 2012 року, Міжнародний комітет Червоного Хреста закликає до нової акції, щоб допомогти жінкам, чиї родичі пропали безвісти (люди, які зникають у контексті збройного конфлікту, в переважній більшості є чоловіками), щоб дати їм можливість відновити гідність і надію. Ці матері, дружини та інші жінки чи родичі, які живуть, страждають, бо не знають, що сталося з їхніми чоловіками, синами чи іншими членами сім'ї. Жінки і дівчата в цій ситуації часто стикаються з переважаючими силами практичних труднощів. МКЧХ нагадує, що сторони збройного конфлікту несуть відповідальність за пошук зниклих безвісти осіб та інформування сімей.<br/>
 
 
'''День 2013 року'''<br/>
 
На 2013 рік ООН вибрала тему для Міжнародного жіночого дня, який відзначається 8 березня кожного року: «Обіцянка є обіцянка, це час, аби вжити заходів, щоб покласти край насильству щодо жінок».<br/>
 
   
  +
'''2013:''' ООН вибрала тему: «Обіцянка є обіцянка, це час, аби вжити заходів, щоб покласти край [[Насильство проти жінок|насильству проти жінок]]<nowiki/>».
'''День 2014 року'''<br/>
 
Темою Міжнародного жіночого дня 2014 було: «Рівність жінок&nbsp;— прогрес для всіх людей».<br/>
 
   
  +
'''2014''': «Рівність жінок&nbsp;— прогрес для всіх людей».
'''День 2015 року'''<br/>
 
У 2015 році темою Міжнародного жіночого дня є заклик ООН жінкам: «Розширення прав і можливостей жінок&nbsp;— розширення прав і можливостей людства: уявіть!». Уряди, активісти по всьому світу відзначатимуть 20-ту річницю Пекінської декларації та Платформи дій, історичної дорожньої карти, яка встановлює порядок денний для реалізації прав жінок.
 
   
  +
'''2015''': «Розширення прав і можливостей жінок&nbsp;— розширення прав і можливостей людства: уявіть!». Уряди, активісти по всьому світу відзначали 20-ту річницю [[Пекінська декларація|Пекінської декларації]] та Платформи дій, історичної дорожньої карти, яка встановлює порядок денний для реалізації прав жінок.
'''День 2017 року'''<br/>
 
У 2017 році темою Міжнародного жіночого дня ООН вибрало: «Жінки в мінливому світі праці: планета 50-50 до 2030 року» ({{lang-en|Women in the Changing World of Work: Planet 50-50 by 2030}}).<ref>[http://www.un.org/en/events/womensday/index.shtml International Women's Day 8 March]</ref>
 
   
  +
'''2017''': «Жінки в мінливому світі праці: планета 50-50 до 2030 року» ({{lang-en|Women in the Changing World of Work: Planet 50-50 by 2030}}).<ref>[http://www.un.org/en/events/womensday/index.shtml International Women's Day 8 March]</ref>
== Урочистості по всьому світу. Державне свято ==
 
  +
{{Оновити|дата=травень 2019}}
Хоча свято сприймається радше як комуністичний пережиток{{ким?}}, ніж справжній вираз феміністського руху, проте в ряді країн 8 березня є державним святом{{джерело?}}.
 
   
  +
== Статус в країнах світу ==
На початку XXI століття цей день залишається державним святом у низці пострадянських та соціалістичних країн: [[Азербайджан]]і, [[Ангола|Анголі]], [[Білорусь|Білорусі]], [[Буркіна-Фасо]], [[В'єтнам]]і, [[Грузія|Грузії]], [[Корейська Народно-Демократична Республіка|Північній Кореї]], [[Казахстан]]і, [[Камбоджа|Камбоджі]], [[Киргизстан]]і, [[Китайська Народна Республіка|Китаї]], [[Республіка Конго|Республіці Конго]], [[Лаос]]і, [[Молдова|Молдові]], [[Монголія|Монголії]], [[Непал]]і, [[Таджикистан]]і, [[Туркменістан]]і, [[Росія|Росії]], [[Уганда|Уганді]], [[Україна|Україні]].
 
  +
[[Файл:International Women's Day celebration.png|thumb|450px|Статус міжнародного дня жінок у трудовому законодавстві: червоний&nbsp;— вихідний день, помаранчевий&nbsp;— вихідний для жінок, жовтий&nbsp;— неофіційне свято.]]З [[1966]] року, відповідно до Указу [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від 8 травня 1965 року, Міжнародний жіночий день став неробочим.
   
  +
Хоча свято сприймається радше як комуністичний пережиток{{ким?}}, ніж справжній вираз [[Фемінізм|феміністського руху]], проте в низці пострадянських та соціалістичних країн 8 березня є державним святом{{джерело?}}: [[Азербайджан]]і, [[Ангола|Анголі]], [[Білорусь|Білорусі]], [[Буркіна-Фасо]], [[В'єтнам]]і, [[Грузія|Грузії]], [[Ізраїль]], [[Казахстан]]і, [[Камбоджа|Камбоджі]], [[Киргизстан]]і, [[Китайська Народна Республіка|Китаї]], [[Республіка Конго|Республіці Конго]], [[Корейська Народно-Демократична Республіка]], [[Лаос]]і, [[Молдова|Молдові]], [[Монголія|Монголії]], [[Непал]]і, [[Таджикистан]]і, [[Туркменістан]]і, [[Росія|Росії]], [[Уганда|Уганді]], [[Україна|Україні]].
<gallery>
 
  +
Файл:SovietIWDPostcard02.jpg|[[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянська]] [[поштова листівка|листівка]] з конваліями&nbsp;— привітання зі святом 8 березня
 
Файл:International Women's Day-2008-02.jpg|Святкування 8 березня в [[Буркіна-Фасо]]
+
== Святкування ==
  +
<gallery widths="200">
Файл:Pro choice feminists in Sao Paulo.jpg|Демонстрація бразильських феміністок на 8 березня з вимогою легалізувати [[аборт]]и.
 
  +
Файл:GedWomenDay.JPG|Святкування у [[Камерун|Камеруні]], 2015
Файл:International Women's Day graffiti.jpg|Тематичне графіті
 
  +
Файл:International Women's Day-2008-02.jpg|Відзначення у [[Буркіна-Фасо]], 2018
  +
Файл:2018ko martxoak 8, greba feminista Iruñean - Goizeko irudiak 13.jpg|Феміністське святкування в Іспанії, 2018
  +
Файл:Concentración del Sindicato de Estudiantes por la Huelga Feminista 8M 2019.jpg|Феміністське святкування в [[Іспанія|Іспанії]], 2019
 
</gallery>
 
</gallery>
   
  +
== Дудли Google ==
== Громадська думка в Україні ==
 
  +
Google щороку присвячує [[дудл]] Міжнародному жіночому дню. Зображення різних років демонструють, як змінювалось сприйняття Дня жінок з поступом феміністської боротьби та світовим зростанням [[Гендерна рівність|гендерної рівності]] і [[розмаїття]].
Згідно з результатами дослідження, проведеного [[Рейтинг (соціологічна група)|Соціологічною групою «Рейтинг»]] у період 1–17 лютого 2012&nbsp;р., абсолютна більшість опитаних громадян (91&nbsp;%) не підтримують ідею скасувати свято 8 березня. Підтримують&nbsp;— лише 5&nbsp;%. Ще 4&nbsp;% не змогли визначитися з цього питання. 86&nbsp;% опитаних відповіли, що будуть цього року святкувати 8 березня, не будуть&nbsp;— 14&nbsp;%<ref>[http://ratinggroup.com.ua/products/politic/data/entry/13991/ Окремі аспекти 8 березня: жінки VS чоловіки]</ref>.
 
  +
{{Без ілюстрацій}}
   
  +
== В Україні ==
5 березня 2013 року в місті [[Коломия]] (Івано-Франківська область) рішенням міської ради скасували це свято<ref>[http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?u_kolomiyi_ofitsiyno_vidminili_8_bereznya&objectId=313956 У Коломиї офіційно відмінили 8 березня]. 5 березня, 2013</ref>. Причину сформулювали так: «''Це свято, як і День захисника Вітчизни і День перемоги, не сприяє духовному збагаченню українців''».
 
  +
Наприкінці існування [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] Міжнародний день жінок втратив своє політичне забарвлення і перетворився на одне з неполітичних свят<ref>''[[Оксана Кісь]].'' [http://gazeta.dt.ua/socium/ukradene-svyato-istorichni-transformaciyi-smislu-8-bereznya-_.html Украдене свято: історичні трансформації смислу 8 березня]</ref>.
  +
  +
Згідно з результатами дослідження [[Рейтинг (соціологічна група)|Соціологічної групи «Рейтинг»]] 1–17 лютого 2012&nbsp;р., абсолютна більшість опитаних (91&nbsp;%) не підтримували ідею скасувати свято (підтримали&nbsp;5&nbsp;%, 4&nbsp;% не визначилися). 86&nbsp;% опитаних відповіли, що будуть цього року відзначати, не будуть&nbsp;— 14&nbsp;%<ref>[http://ratinggroup.com.ua/products/politic/data/entry/13991/ Окремі аспекти 8 березня: жінки VS чоловіки]</ref>.
  +
  +
5 березня 2013 року в місті [[Коломия]] (Івано-Франківська область) рішенням міської ради скасували свято<ref>[http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?u_kolomiyi_ofitsiyno_vidminili_8_bereznya&objectId=313956 У Коломиї офіційно відмінили 8 березня]. 5 березня, 2013</ref> з формулюванням: «''Це свято, як і День захисника Вітчизни і День перемоги, не сприяє духовному збагаченню українців''».
   
 
У лютому 2017 [[Український інститут національної пам'яті]] (УІНП) розробив пропозиції щодо декомунізації календаря державних свят. Замість вихідного дня 8 березня (Міжнародний жіночий день) було запропоновано встановити вихідний Шевченківський день (9 березня). У переліку від УІНП є свято, яке заплановано як альтернатива 8 березня. Йдеться про [[День матері]] (друга неділя травня). Однак це державне свято заплановано як робочий день. Також командою В'ятровича запропоновано зробити ще одне свято, яке може виступати як заміна 8 березня. У середині вересня може з'явитися [[День сім'ї]], який заплановано зробити державним вихідним днем.<ref>[http://espreso.tv/article/2017/03/06/8_bereznya Битва за 8 березня. Чи потрібен українкам Міжнародний жіночий день]</ref>
 
У лютому 2017 [[Український інститут національної пам'яті]] (УІНП) розробив пропозиції щодо декомунізації календаря державних свят. Замість вихідного дня 8 березня (Міжнародний жіночий день) було запропоновано встановити вихідний Шевченківський день (9 березня). У переліку від УІНП є свято, яке заплановано як альтернатива 8 березня. Йдеться про [[День матері]] (друга неділя травня). Однак це державне свято заплановано як робочий день. Також командою В'ятровича запропоновано зробити ще одне свято, яке може виступати як заміна 8 березня. У середині вересня може з'явитися [[День сім'ї]], який заплановано зробити державним вихідним днем.<ref>[http://espreso.tv/article/2017/03/06/8_bereznya Битва за 8 березня. Чи потрібен українкам Міжнародний жіночий день]</ref>
   
== Примітки ==
+
=== Критика ===
  +
«Я вважаю, що нам, людям медійнім, потрібно перестати популяризувати совкові рудименти».&nbsp;— [[Притула Сергій Дмитрович|Сергій Притула]].<ref name=":1">{{Cite web|title=“Не святкую 8 Березня!”: Сергій Притула та інші зірки розповіли чому не відзначають Міжнародний жіночий день|url=https://amazing-ukraine.com/ne-sviatkuiu-8-bereznia-serhii-prytula-ta-inshi-zirky-rozpovily-chomu-ne-vidznachaiut-mizhnarodnyi-zhinochyi-den/|website=Україна Неймовірна|date=2019-03-06|accessdate=2019-03-09|language=uk|last=Дарина}}</ref>
{{reflist}}
 
   
  +
'''[[Гоцій Наталія|Наталя Гоцій]]:''' «По-перше, я 10 років жила в Нью-Йорку, де не існує свята „8 Березня“. А, по-друге, я абсолютно сучасна жінка, без будь-яких [[Гендерні стереотипи|гендерних забобонів]]. Вважаю, що у нас кожен день повинен бути святом. І не потрібно малювати на календарі червону вісімку, щоб з'явився привід купити собі квіти. Я мовчу про те, щоб чекати їх від когось. Якщо копнути глибше, то „8 Березня“&nbsp;— це не просто жіночий день, це день жіночої солідарності, який був створений, щоб нагадати чоловікам про рівні права. А не для того щоб примусити їх купити тюльпани і торт. Я [[Емансипація|емансипована]] жінка, яка не дотримується радянських традицій. І двох своїх синів до них, до речі, теж не привчаю.»<ref name=":1" />
== Посилання ==
 
  +
{{Commonscat|International Women's Day}}
 
  +
'''[[Лебідь Олена|Олена-Христина Лебідь]]:''' "Зізнаюся, у мене до свят специфічне ставлення. Я люблю тільки Новий рік&nbsp;— це для мене однозначно свято-свято. Ще день народження. Так склалося, що у мене з молодою людиною свято постійно. Іноді веселе, іноді химерне, іноді божевільне. Тому я не фокусуюсь: «Так-с, сьогодні „8 Березня“, ноги поголила, волосся уклала, манікюр зробила, сиджу, не рухаюсь, чекаю». Привітає з «8 Березня»&nbsp;— значить, привітає. Чи не привітає&nbsp;— то й добре. Я знаю, що ми все одно обіймемося, поцілуємося, наговоримо один одному приємностей, і більше нічого не треба! Я з тих людей, які більше люблять дарувати подарунки, ніж приймати. Для мене це окремий фетиш&nbsp;— вибирати, упаковувати, уявляти, як цей подарунок сприйметься. Щоб все ідеально-ідеально."<ref name=":1" />
* [http://www.internationalwomensday.com/theme Офіційна сторінка ініціативи IWD (International Women's Day] {{ref-en}}
 
  +
* [http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2012/03/8/30105/ Кітчеві радянські листівки до 8 березня] [[Історична правда]]
 
  +
=== Феміністичні протести ===
  +
З кінця 2000-х років в Україні майже щороку 8 березня проходять феміністичні марші. Перший відбувся 2008 року в Києві з ініціативи [[Анархо-фемінізм|анархо-феміністського]] колективу «Свободна». З міркувань безпеки учасниць і учасників маршу, про нього не публічно не повідомляли напередодні. 2009 року різні за формою акції відбулися в Харкові, Львові та Чернівцях. 2011 року в Києві відбувся перший відкритий феміністичний марш, з ініціативи «[[Феміністична офензива|Феміністичної Офензиви]]», [[Інсайт (громадська організація)|ГО «Інсайт»]], [[Центр візуальної культури|Центру візуальної культури]] та інших організацій. З 2012 року марші, приурочені до 8 Березня, зазнають ризиків нападу з боку [[ультраправі|праворадикалів]]<ref>''Ганна Гриценко.'' [https://genderindetail.org.ua/library/ukraina/marshi-8-bereznya-vinaydennya-feministichnoi-traditsii-134428.html Марші 8 Березня: винайдення феміністичної традиції] // Гендер в деталях.&nbsp;— 16 березня 2018</ref><ref>''Оксана Кісь.'' [https://genderindetail.org.ua/season-topic/gender-after-euromaidan/feminizm-v-ukraini-kroki-nazustrich-sobi-ch-3-zhinochiy-aktivizm-1341057.html Фемінізм в Україні: кроки назустріч собі. Ч. 3. Жіночий активізм] // Гендер в деталях.&nbsp;— 14 травня 2019</ref>.
  +
  +
== Галерея ==
  +
<gallery mode="packed" heights="200">
  +
Файл:SovietIWDPostcard02.jpg|[[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянська]] [[Поштова листівка|листівка]]-привітання
  +
</gallery>
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
* [[Фемінізм]]
+
* [[Фемінізм]] та [[Суфражизм]]
* [[День праці]]
 
 
* [[Жіноче виборче право]]
 
* [[Жіноче виборче право]]
  +
* [[Гендерний розрив в оплаті праці]]
  +
* [[Неоплачувана робота]]
 
* [[Права жінок]]
 
* [[Права жінок]]
 
* [[Міжнародні дні ООН]]
 
* [[Міжнародні дні ООН]]
  +
* [[День матері]]
  +
* [[День праці]]
  +
  +
== Примітки ==
  +
{{reflist|2}}
  +
  +
== Посилання ==
  +
{{Commonscat|International Women's Day}}
  +
* [http://www.internationalwomensday.com/theme Офіційна сторінка ініціативи IWD (International Women's Day] {{ref-en}}
  +
* [http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2012/03/8/30105/ Кітчеві радянські листівки до 8 березня] [[Історична правда]]
   
 
{{Неробочі дні в Україні}}
 
{{Неробочі дні в Україні}}
   
[[Категорія:Свята]]
 
 
[[Категорія:Свята України]]
 
[[Категорія:Свята України]]
[[Категорія:Міжнародні дні]]
 
 
[[Категорія:Міжнародні дні ООН]]
 
[[Категорія:Міжнародні дні ООН]]
[[Категорія:Жінки]]
 
 
[[Категорія:Свята березня]]
 
[[Категорія:Свята березня]]
  +
[[Категорія:Жіночі свята]]
  +
[[Категорія:Дати фемінізму]]

Поточна версія на 16:54, 18 лютого 2020

Міжнаро́дний жіно́чий де́нь (англ. International Women's Day), повна назва Міжнаро́дний де́нь боротьби́ за права́ жіно́к і міжнаро́дний мир (рішенням ООН від 1977 року) — щорічне феміністське свято, символ боротьби жінок за права людини та антисексизму, відзначається 8 березня.

Міжнародний жіночий день
Frauentag 1914 Heraus mit dem Frauenwahlrecht.jpg
Німецький плакат «Жіночий день», присвячений 8 березня (1914). Переклад: «Дайте нам, жінкам, виборче право. Жіночий день, 8 березня 1914. До цього часу забобони та реакційні погляди не мають повного цивільного права для жінок, які, як робітники, матері та громадяни повністю виконують свій обов'язок, за яким повинні платити податки державі, а також муніципалітету. Боротьба за це природне право людини повинна бути непохитним наміром кожної жінки, кожної жінки-працівника. У цьому, ніякої паузи для відпочинку, ніякого перепочинку не допускається. Приходьте всі, жінки і дівчатка, 9-е громадське жіноче зібрання у неділю, 8 березня 1914, о 3 годині дня»[1].

Започаткований як пролетарське соціалістичне свято Міжнаро́дний де́нь жіно́к-робітни́ць і є спільним для культур переважно країн колишнього «радянського блоку»[2].

Вперше святкувався 1909 року в США з ініціативи Соціалістичної партії Америки. Протягом XX століття відзначався в СРСР та країнах соцтабору як державне свято. 1977 року, за радянської ініціативи, отримав статус міжнародного.

У деяких країнах, у яких відзначається день, жінкам дарують квіти та подарунки. Цей жест феміністки знаходять недоречним, оскільки вважають, що день повинен привернути увагу до гендерної нерівності.

У деяких країнах відзначається подібно до західноєвропейських свят — Дня матері й Дня Валентина.

Окремі діячі православної церкви і деяких інших релігійних спільнот світу не визнають Міжнародний жіночий день з огляду на його «політичне походження».

ІсторіяРедагувати

Передумови та датуванняРедагувати

Імовірно, дата 8 березня приурочена до однієї або декількох подій:

  • Страйк американських текстильниць у 1857–58 роках за рівну оплату праці. 8 березня 1857 року в Нью-Йорку робітниці-текстильниці виступили з вимогами рівної з чоловіками зарплати, поліпшення умов праці, 10-годинного робочого дня («марш порожніх каструль»). Також існує версія, що страйкували не текстильниці, а повії, вимагаючи зарплати морякам, які купували їх, але не мали грошей заплатити.[3] Дослідники(-ці) часто вказують на той факт, що у 1857 році 8 березня припало на вихідний, неділю, коли текстильниці не працювали.
  • Демонстрація повій 8 березня 1894 року в Парижі з вимогою визнання їх прав нарівні з жінками, які шиють одяг або печуть хліб, та заснувати спеціальні профспілки. Це повторилося в 1895 році в Чикаго, а у 1896 в Нью-Йорку.[3]
  • Демонстрація «соціалістичних жінок» 8 березня 1908 року в Нью-Йорку, пов'язана з текстильними страйками у 1857–58 роках. Тисячі жінок вимагали виборчого права, виступили проти важких умов праці та проти праці дітей. У 19091910 рр. у США в останні тижні лютого відбулися марші та страйки жінок, очолені Соціалістичною партією Америки[4][5].
  •  
    Жіноча демонстрація за хліб і мир, 8 березня 1917, Петроград
    Жіноча демонстрація «за хліб і мир» 8 березня 1917 р. в Російській імперії (на думку декого[кого?], як прелюдія до російської революції). Після загибелі двох мільйонів солдат на війні жінки в останню неділю лютого вийшли з гаслом «хліб і мир». Ця історична неділя припадає на 23 лютого за юліанським календарем, або 8 березня за григоріанським. Через чотири дні імператор зрікся престолу, і Тимчасовий уряд Росії надав жінкам право голосу. Таким чином, уперше в Росії, і лише в єдиному місті — Петрограді — вперше був відзначений жіночий день у 1913 році[6].

Надання офіційного статусуРедагувати

 
Клара Цеткін (зліва) та Роза Люксембург на шляху до конгресу соціал-демократичної партії Німеччини. Магдебург, січень 1910.

Ідея Міжнародного жіночого дня запропонована Кларою Цеткін (Соціал-демократична партія Німеччини) на великій жіночій зустрічі, організованій Соціалістичним Інтернаціоналом у Копенгагені 26 і 27 серпня 1910 року. Понад 100 учасниць із 17 країн вирішили щороку в березні відзначати Міжнародний жіночий день — день солідарності жінок у боротьбі за повні політичні, економічні і соціальні права[7]. Точну дату дня на конференції визначено не було.

У резолюції, запропонованій Кларою Цеткін, зокрема, зазначалось:

« У повній відповідності з класово-свідомими політичними профспілковими організаціями пролетаріату в кожній країні соціалістки всіх країн щорічно проводять Жіночий день, який в першу чергу слугує агітації за надання жінкам виборчого права. Ця вимога має бути висунена як складова частина всього жіночого питання в цілому і в повній відповідності з соціалістичними поглядами. Жіночому дню слід повсюдно надавати міжнародний характер, і він усюди має бути старанно підготовлений »

В тому ж 1910 році Клара Цеткін з Розою Люксембург вивела на вулиці німецьких міст повій із вимогою припинити безчинства поліції (в радянській версії повій замінили на «трудящих жінок»).[3]

Перший Міжнародний жіночий день був проведений 19 березня 1911 року з вимогами жінок права голосу та займати державі посади, права на працю і припинення дискримінації на роботі. Вдзначався в Німецькій імперії, Австро-Угорщині, Швейцарії та Данії в різні дні. Більше мільйона людей взяли участь у мітингах. Німкені обрали 19 березня, бо саме 19 березня 1848 року король Пруссії перед загрозою збройного повстання пообіцяв (але згодом не виконав обіцянки) провести реформи — включно з узаконенням виборчого права для жінок.

У 1912 році свято відзначалося тими ж чотирма країнами, що й попереднього року, і знову в різні дні[6].

1912 року день відзначили 12 травня.

У 1913 та 1914 роках, у рамках руху за мир напередодні Першої світової, у Європі жінки організувують в кінці лютого або на початку березня антивоєнні мітинги.

Лише 1914 року день відзначався 8 березня одночасно в шести країнах: Австро-Угорській імперії, Данії, Німецькій імперії, Нідерландах, Російській імперії та Швейцарії[6].

З 1920 рокуРедагувати

Дата 8 березня визначена на ІІІ комуністичній Інтернаціональній зустрічі в 1921 році.

Протягом 1920-х і 1930-х років день був найбільш помітним як соціалістичний жіночий день.

Комунізація свята і жіноча робоча силаРедагувати

Ще до створення СРСР відбувалися рухи за захист прав жінок. Так, ще 1914 року, за ініціативою В. І. Леніна, для «захисту інтересів жіночого робочого руху» і пропаганди «робочого руху» був створений журнал «Работніца», перший номер якого вийшов 23 лютого (8 березня за новим стилем)[8]. Уже після Жовтневого перевороту, у 1918 і 1919 роках, робітниці висували бойові гасла «Все — для Червоної Армії!», «Все — для фронту!»[9]. У 1921 році перед робітницями ставились завдання: боротись з холодом і розрухою, налагоджувати «народне господарство»[9]. Ленін писав стосовно виборів до Московської Ради в лютому 1920 року так:

« Нам потрібно, щоб жінка-робітниця добилася не лише за законом, але і в житті рівності з чоловіком-робітником. »

— Ленин В.И. Полн. собр. соч., т.40, с.157[9]

У Союзі, перед тим як свято укріпилось у громадському, а після цього і в сімейному побуті «робітників», активісти — комуністи і комсомольці — провели значну пропагандистську роботу[9].

Радянські науковці у цій сфері своїми історіографічними працями підкорялись офіційній ідеології держави і, опираючись на положення офіційних державних документів, підкреслювали рівноправне становище жінок у СРСР та широкий спектр можливостей особистісного розвитку жінки[10], акцентували увагу на таких її ролях у суспільстві: робітниця, мати, активна громадська діячка[11]. Таким чином, попри те, що було ухвалено закони, які давали значні права, свободи та можливості жінкам у політичній, освітній, економічній, культурній та інших сферах, жінка все ж не позбавлялась ролей «хранительки домашнього вогнища» та «матері-господині», але на додаток до них поступово навантажувалась традиційно чоловічими обов'язками[12]. Офіційна декларація статевої рівності полегшила справу експлуатації жінок: на них відтепер покладалась подвійна функція — робота і материнство[13].

Підкреслюючи роль жінок у колгоспній праці, Й. Сталін зазначав, що жінка відтепер працює вже не на батька і не на чоловіка, а насамперед на себе, і саме колгоспний лад робить жінку-робітницю рівною чоловіку-робітнику[10].

Актуальні жіночі образи офіційна державна ідеологія транслювала також через літературу, зокрема періодику, як-от «Радянська жінка», «Колгоспниця», «Селянка».

У Радянському Союзі результатом «боротьби за права жінок» було те, що жінки опанували багато промислових і будівельних професій, успішно почали працювати на колгоспних полях і у тваринництві[9]. І вже згодом жінки стануть нібито ініціаторками так званого «стаханівського руху» (Герої Соціалістичної праці Марія і Євдокія Виноградови), а Зінаїда Троїцька — перша жінка-машиністка — організовує першу в історії залізничного транспорту жіночу паровозну бригаду[9]. З 20—30-х років ХХ ст. жінка стає деталлю механізму радянської держави — безликою та повністю підкореною загальній інерції суспільства.

8 березня 1922 року проходило як загальнопролетарське свято з основними лозунгами — об'єднання робочого класу навколо РКП(б) і профспілок, боротьба з голодом і жіночим безробіттям[9].

8 березня 1923 року проходило під закликами підвищення громадсько-політичного і культурного рівня і виробничої кваліфікації робітниць[9].

8 березня 1924 року проходило під лозунгом Леніна (покійного на той момент): «Розпочата Радянською владою справа може бути посунена вперед лише тоді, коли замість сотень жінок по всій Росії в ній візьмуть участь мільйони і мільйони жінок»[14]. В ці дні лави РКП(б) поповнились більш ніж на 4 тисячі робітниць[15].

Уже в другій половині 20-х років починають простежуватися деякі зміни в поданні жіночності на сторінках радянських жіночих журналів; з актуалізацією завдання збільшення народжуваності образ жінки практично не розділяється з материнством, на неї покладається повна відповідальність за дітей і сімейне вогнище. У пресі друкуються статті та поради для жінок щодо ведення господарства (прибирання дому, приготування їжі, пошиття одягу, прання) та догляду за дітьми, що свідчить про часткове повернення до старих патріархатних цінностей і означує збільшене навантаження на жінку — робітницю, матір та господиню[16].

«Свято весни і краси»Редагувати

У 1927 році робітниці зустрічали цей день як своє свято, виконували прибирання в будинку, готували святкові обіди, одягались у найкраще вбрання[9]. Сімейні риси у святкуванні 8 Березня продовжували розвиватись і в наступні роки[9]. Крім зборів, мітингів, демонстрацій, на підприємствах влаштовувались сімейні вечори з іграми, піснями, танцями, частуванням.

 
Поштова марка СРСР 1949 р.

Так нова традиція, яка не мала аналогів раніше, ввійшла в побут робочих мас[9].

Станом на 1937 рік у Радянському Союзі на підприємствах і в організаціях уже працювали більш ніж 9 мільйонів жінок, що становило 35 % загальної кількості робітничого і службового складу[17].

Особливо важкою була робота з мусульманським Сходом. У 20-х роках для мусульманського світу стояло питання про зняття жінками покривала, яке закривало обличчя і яке шаріат (мусульманське право) підняв до закону, до принципу життя. Покривало мало різні форми, способи закривання обличчя жінками в різних народів Сходу теж відрізнялись, тому називалось по-різному: чадра, яшмак, паранджа, чадур, рубана, ферідже та ін.). Тобто боротьба проти чадри і паранджі була нерозривно пов'язана з боротьбою за соціальну рівність і права людини[9]. При боротьбі з патріархально-байськими звичаями в 1924 році Туркестанським ЦИКом був затверджений до 8 Березня декрет про відміну калиму; крім того, було встановлено шлюбний вік для дівчат — 16 років (за шаріатом шлюбний вік — 9 років)[9][18].

Після Другої світової війниРедагувати

 
Британський постер «7 ВИМОГ» до Дня 1974 року: «Ми вимагаємо: * Звільнення від цілодобової опіки над дітьми; * Рівної оплати праці зараз; * Анулювання законодавчого визначення жінкик як залежної від чоловіка; * Рівних освітніх та робочих можливостей; * Покласти край дискримінації лесбійок; * Вільних абортів і контрацепції; * Свободи для всіх жінок від залякування прогрозами чи застосуванням насильства та сексуального примусу, незалежно від шлюбного статусу; руйнування всіх правил, тверджень та інституцій, що підтримують чоловіче домінування та агресію щодо жінок»
 
Австралійки на марші в Жіночий день, 1975.
 
Постер маршу на день жінок, 1975, Лондон

Після Другої світової війни послідовники[чого?] поводились тихо, оскільки день не відзначався, і лише в 1974 році відновлюється рух жінок і традиція жіночого руху. 1975 року (в Міжнародний рік жінки) день був визнаний ООН як Міжнародний жіночий день.

1977 року Генеральна Асамблея ООН запропонувала державам-учасницям оголосити 8 березня Днем Організації Об'єднаних Націй для прав жінок і миру в усьому світі[19].

ІнтернаціоналізаціяРедагувати

16 грудня 1977 року Генеральна Асамблея ООН у резолюції 32/142 закликала всі держави проголосити відповідно до їхніх історичних і національних традицій будь-який день року Міжнародним днем прав жінок і миру, створювати сприятливі умови для викорінення дискримінації жінок і для їхнього повного й рівноправного залучення до соціального розвитку. Це рішення ухвалили після закінчення Міжнародного року жінки (1975) і Десятиріччя жінок ООН (19761985), які раніше були проголошені Генеральною Асамблеєю.

Тематичні дні Міжнародного комітету Червоного ХрестаРедагувати

З нагоди Міжнародного дня жінок Міжнародний комітет Червоного Хреста починаючи з 2010 року проводить заходи з привернення уваги до однієї з проблем, від котрих потерпають жінки в контексті збройних конфліктів.

2010: Фокус на труднощах, що випали на долю жінок, переміщених внаслідок збройних конфліктів. Переміщені жінки часто живуть наодинці, з дітьми, часто стають жертвами сексуального насилля, дискримінації і залякування, страждають від бідності та соціальної ізоляції. Ось чому міжнародне гуманітарне право містить окремі положення на захист жінок, наприклад, вагітних або з дітьми молодшого віку.

2011: Комітет закликав держави та інших суб'єктів щорічно не послабляти зусиль із запобігання зґвалтуванням та іншим формам сексуального насильства, що впливають на життя і гідність незліченної кількості жінок у конфліктних зонах всього світу (Див. Воєнне сексуальне насильство).

2012: Заклик до акції допомоги жінкам, чиї родичі зникли безвісти у контексті збройного конфлікту (переважо це чоловіки), аби дати їм можливість відновити гідність і надію. Жінки та дівчата в подібних ситуаціях, крім страждань утрати та невідомості, часто стикаються з переважаючими силами практичних труднощів. Комітет нагадав, що сторони збройного конфлікту несуть відповідальність за пошук зниклих безвісти осіб та інформування сімей.

2013: ООН вибрала тему: «Обіцянка є обіцянка, це час, аби вжити заходів, щоб покласти край насильству проти жінок».

2014: «Рівність жінок — прогрес для всіх людей».

2015: «Розширення прав і можливостей жінок — розширення прав і можливостей людства: уявіть!». Уряди, активісти по всьому світу відзначали 20-ту річницю Пекінської декларації та Платформи дій, історичної дорожньої карти, яка встановлює порядок денний для реалізації прав жінок.

2017: «Жінки в мінливому світі праці: планета 50-50 до 2030 року» (англ. Women in the Changing World of Work: Planet 50-50 by 2030).[20]

Статус в країнах світуРедагувати

 
Статус міжнародного дня жінок у трудовому законодавстві: червоний — вихідний день, помаранчевий — вихідний для жінок, жовтий — неофіційне свято.

З 1966 року, відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року, Міжнародний жіночий день став неробочим.

Хоча свято сприймається радше як комуністичний пережиток[ким?], ніж справжній вираз феміністського руху, проте в низці пострадянських та соціалістичних країн 8 березня є державним святом[джерело?]: Азербайджані, Анголі, Білорусі, Буркіна-Фасо, В'єтнамі, Грузії, Ізраїль, Казахстані, Камбоджі, Киргизстані, Китаї, Республіці Конго, Корейська Народно-Демократична Республіка, Лаосі, Молдові, Монголії, Непалі, Таджикистані, Туркменістані, Росії, Уганді, Україні.

СвяткуванняРедагувати

Дудли GoogleРедагувати

Google щороку присвячує дудл Міжнародному жіночому дню. Зображення різних років демонструють, як змінювалось сприйняття Дня жінок з поступом феміністської боротьби та світовим зростанням гендерної рівності і розмаїття.

В УкраїніРедагувати

Наприкінці існування СРСР Міжнародний день жінок втратив своє політичне забарвлення і перетворився на одне з неполітичних свят[21].

Згідно з результатами дослідження Соціологічної групи «Рейтинг» 1–17 лютого 2012 р., абсолютна більшість опитаних (91 %) не підтримували ідею скасувати свято (підтримали 5 %, 4 % не визначилися). 86 % опитаних відповіли, що будуть цього року відзначати, не будуть — 14 %[22].

5 березня 2013 року в місті Коломия (Івано-Франківська область) рішенням міської ради скасували свято[23] з формулюванням: «Це свято, як і День захисника Вітчизни і День перемоги, не сприяє духовному збагаченню українців».

У лютому 2017 Український інститут національної пам'яті (УІНП) розробив пропозиції щодо декомунізації календаря державних свят. Замість вихідного дня 8 березня (Міжнародний жіночий день) було запропоновано встановити вихідний Шевченківський день (9 березня). У переліку від УІНП є свято, яке заплановано як альтернатива 8 березня. Йдеться про День матері (друга неділя травня). Однак це державне свято заплановано як робочий день. Також командою В'ятровича запропоновано зробити ще одне свято, яке може виступати як заміна 8 березня. У середині вересня може з'явитися День сім'ї, який заплановано зробити державним вихідним днем.[24]

КритикаРедагувати

«Я вважаю, що нам, людям медійнім, потрібно перестати популяризувати совкові рудименти». — Сергій Притула.[25]

Наталя Гоцій: «По-перше, я 10 років жила в Нью-Йорку, де не існує свята „8 Березня“. А, по-друге, я абсолютно сучасна жінка, без будь-яких гендерних забобонів. Вважаю, що у нас кожен день повинен бути святом. І не потрібно малювати на календарі червону вісімку, щоб з'явився привід купити собі квіти. Я мовчу про те, щоб чекати їх від когось. Якщо копнути глибше, то „8 Березня“ — це не просто жіночий день, це день жіночої солідарності, який був створений, щоб нагадати чоловікам про рівні права. А не для того щоб примусити їх купити тюльпани і торт. Я емансипована жінка, яка не дотримується радянських традицій. І двох своїх синів до них, до речі, теж не привчаю.»[25]

Олена-Христина Лебідь: "Зізнаюся, у мене до свят специфічне ставлення. Я люблю тільки Новий рік — це для мене однозначно свято-свято. Ще день народження. Так склалося, що у мене з молодою людиною свято постійно. Іноді веселе, іноді химерне, іноді божевільне. Тому я не фокусуюсь: «Так-с, сьогодні „8 Березня“, ноги поголила, волосся уклала, манікюр зробила, сиджу, не рухаюсь, чекаю». Привітає з «8 Березня» — значить, привітає. Чи не привітає — то й добре. Я знаю, що ми все одно обіймемося, поцілуємося, наговоримо один одному приємностей, і більше нічого не треба! Я з тих людей, які більше люблять дарувати подарунки, ніж приймати. Для мене це окремий фетиш — вибирати, упаковувати, уявляти, як цей подарунок сприйметься. Щоб все ідеально-ідеально."[25]

Феміністичні протестиРедагувати

З кінця 2000-х років в Україні майже щороку 8 березня проходять феміністичні марші. Перший відбувся 2008 року в Києві з ініціативи анархо-феміністського колективу «Свободна». З міркувань безпеки учасниць і учасників маршу, про нього не публічно не повідомляли напередодні. 2009 року різні за формою акції відбулися в Харкові, Львові та Чернівцях. 2011 року в Києві відбувся перший відкритий феміністичний марш, з ініціативи «Феміністичної Офензиви», ГО «Інсайт», Центру візуальної культури та інших організацій. З 2012 року марші, приурочені до 8 Березня, зазнають ризиків нападу з боку праворадикалів[26][27].

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. «Дайте нам, жінкам, виборче право (березень 1914)» . Історія Німеччини в документах та зображеннях
  2. Rochelle Goldberg Ruthchild, «From West to East: International Women's Day, the First Decade», Aspasia: The International Yearbook of Central, Eastern, and Southeastern European Women's and Gender History, vol. 6 (2012): 1-24.
  3. а б в ЄДНІСТЬ : Клара Цеткін, євреї та повії: три версії походження свята 8 Березня | Є!. Єдність.інфо. Процитовано 2019-03-08. 
  4. Міжнародному жіночому дню виповнилося 100 років.[недоступне посилання з липень 2019] ТСН, 8.03.2011
  5. Хто і як відзначає Жіночий день, Марія Щур, Радіо Свобода, 7.03.2011
  6. а б в Святкування Міжнародного жіночого дня Архівовано 2 квітень 2015 у Wayback Machine.. Газета Житомирського національного агроекологічного університету. Березень, 2014. № 3 (134)
  7. Сайт Gender Museum
  8. Велика радянська енциклопедія
  9. а б в г д е ж и к л м н п Международный женский день 8 марта / Тульцева Л. А. Современные праздники и обряды народов СССР. Ответственный редактор Ю. В. Бромлей. — Москва: Издательство «Наука», 1985. — Академия наук СССР. Серия «Страны и народы» (с.: 32-39)
  10. а б Кірсанова К. Повна рівність жінок в СРСР. — К., 1937. — С.9.
  11. Березіна З. Жінки Радянської України — активні будівники комунізму. — К., 1954. — 112 с.
  12. Кісь О. Повертаючи власне минуле: жіноча історія як джерело сили для сучасного жіночого руху в Україні // Міжнародний жіночий день — і100рія у фотографіях. — К., 2010. — С. 15
  13. Марія Музичка. Образ ідеальної домогосподарки в СРСР 16.01.2011. Історична правда
  14. Ленин В. И. Полн. собр. соч., т.39, с.204-205
  15. 8-е Марта. Материалы для проведения Международного женского коммунистического дня в 1928 г. М., 1928, с.21
  16. Лабур О. «Нова жінка»: унормовані образи жінки-суспільниці і жінки-трудівниці в радянській літературі України 1920–1930-х років // Краєзнавство. — 2010. — № 3. — С. 205—213.
  17. Морев Н. Старое и новое: (Очерк из быта чухарей). — В кн.: Старый и новый быт, с.54
  18. Каспарова В. Раскрепощение женщины Востока, с.15
  19. «WomenWatch: Міжнародний жіночий день»
  20. International Women's Day 8 March
  21. Оксана Кісь. Украдене свято: історичні трансформації смислу 8 березня
  22. Окремі аспекти 8 березня: жінки VS чоловіки
  23. У Коломиї офіційно відмінили 8 березня. 5 березня, 2013
  24. Битва за 8 березня. Чи потрібен українкам Міжнародний жіночий день
  25. а б в Дарина (2019-03-06). “Не святкую 8 Березня!”: Сергій Притула та інші зірки розповіли чому не відзначають Міжнародний жіночий день. Україна Неймовірна (uk). Процитовано 2019-03-09. 
  26. Ганна Гриценко. Марші 8 Березня: винайдення феміністичної традиції // Гендер в деталях. — 16 березня 2018
  27. Оксана Кісь. Фемінізм в Україні: кроки назустріч собі. Ч. 3. Жіночий активізм // Гендер в деталях. — 14 травня 2019

ПосиланняРедагувати