Перегляд вихідного коду сторінки Міжнародний аеропорт «Київ»

{{Аеропорт
| name         = Міжнародний аеропорт «Київ» імені Ігоря Сікорського
| nativename   = 
| image        =Kyiv International Airport Logo.gif
| image-width  = 200
| image2       = Kiev - Zhulyany (IEV - UKKK) AN2250734.jpg
| image2-width = 250
| IATA         = IEV<ref>Код [[IATA]] «'''IEV'''» від радянської транслітерації K'''iev'''. '''KIE''' використовується для {{нп|Kieta Airport||en|Kieta Airport}}</ref>
| ICAO         = UKKK
| type         = цивільний
| owner        =
| operator     =
| city-served  = {{UKR}}, [[Київ]]
| location     = [[Київ|місто Київ]]
| elevation-f  = 517
| elevation-m  = 179
| website      = http://www.iev.aero
| metric-rwy   =
| r1-number    = 8л/26п
| r1-length-m  = 2310х45
| r1-length-f  =
| r1-surface   = асфальт, 44/R/C/W/T
| r2-number    = 8п/26л{{джерело}}
| r2-length-m  = 1400
| r2-length-f  =
| r2-surface   = земля
| stat-year    = 2018
| stat1-header = Пасажирообіг
| stat1-data   = {{increase}} 2 812 300<ref>{{cite web|url=https://www.avianews.com/ukraine/2019/01/03/zhulyany_2018_results/|title=Аэропорт Жуляны подобрался к отметке в 3 млн пассажиров}}</ref>
| stat2-header = Авіатрафік
| stat2-data   ={{increase}} 30 248
| footnotes    =
| кр = Україна~#Київ
}}
{{Otheruses|Київ (аеропорт)}}
'''Міжнародний аеропорт «Ки́їв» імені [[Сікорський Ігор Іванович|Ігоря Сікорського]]''', '''Аеропорт «Київ-Жуля́ни»''' {{коди аеропортів|IEV|UKKK}}&nbsp;— другий найбільший пасажирський міжнародний [[аеропорт]] [[Україна|України]] та [[Київ|Києва]], розташований у межах столичного мікрорайону [[Жуляни]] за 8&nbsp;км на південний захід від центру міста.

== Історія ==
[[Файл:Zhuliany.jpg|thumb|Зал очікування в аеропорту «Київ»]]
До [[1924]] року [[Укрповітрошлях]] підготував усе необхідне для початку регулярних пасажирських перевезень у небі України. Центральним пунктом стала тодішня столиця [[Харків]], де було споруджено великий залізобетонний [[ангар]] і приміщення майстерень. Звідти пролягли повітряні маршрути Харків&nbsp;— [[Полтава]]&nbsp;— Київ та Харків&nbsp;— Полтава&nbsp;— [[Кременчук]]&nbsp;— [[Одеса]]. Відповідно у кількох містах треба було обладнати пасажирські [[аеродром]]и. У Києві для цієї мети пристосували військове льотне поле біля Жулян. [[25 травня]] 1924 сюди прибув пробним рейсом із Харкова літак Укрповітрошляху «Червоний хімік» (системи «<nowiki/>[[Dornier Komet|Дорньє Комета]]<nowiki/>»). Переліт зайняв 3 години 20 хвилин. З початку червня розпочалися систематичні польоти з Харкова до Києва і назад за розкладом, у кожен бік по одному рейсу двічі на тиждень. Втім, тоді в Жулянах було лише льотне поле, а аеропорту на цьому місті як такого ще не існувало.

Пізніше, у 1933—1935 роках у [[Бровари|Броварах]] був споруджений [[Броварський аеропорт «Київ»|головний аеропорт міста і республіки «Київ»]], який був знищений [[1941]] року. Після Другої світової війни «Жуляни» знову стали головним аеропортом Києва.

Комплекс нового Київського аеропорту збудували у [[1949]] році за проектом [[архітектор]]а [[Єлізаров Віктор Дмитрович|Віктора Єлізарова]]&nbsp;— одного з авторів оновленого [[Хрещатик]]а.

У назві «повітряних воріт» Києва слово «Жуляни» спочатку було відсутнє. У [[1920-ті]] роки говорили «аеродром у Посту-Волинському», у [[1940-ві|1940]]—[[1950-ті]]&nbsp;— «аеропорт на [[Чоколівка|Чоколівці]]» або просто «Київський аеропорт», оскільки був у столиці України єдиним для клієнтів [[Аерофлот]]у. Він приймав літаки з пасажирами і вантажами з різних кінців Радянського Союзу. Через нього проходили міжнародні лінії з Москви у столиці країн соціалістичного табору.

Вживати назву аеропорт «Жуляни» почали вже в [[1960-ті]] роки після будівництва [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»|нового аеропорту в Борисполі]].

[[2005]] року були спроби підпорядкувати об'єкт [[Міністерство транспорту та зв'язку України|Міністерству транспорту та зв'язку]] для створення [[Міжнародний аеропорт|Міжнародного аеропорту]] малої і комерційної авіації. З 11 травня 2009 року аеропорт перейшов у цілодобовий режим роботи. Авіакомпанія-лоукостер [[Wizz Air|«Авіалінії Візз Ейр Україна»]] з 27 березня 2011&nbsp;р. перейшла з [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»|аеропорту «Бориспіль»]] до аеропорту «Київ». Зокрема, вже 26 березня із аеропорту «Київ» було здійснено перші внутрішньоукраїнські рейси&nbsp;— до Сімферополя, а також міжнародні рейси до Німеччини, Норвегії.<ref>http://economics.unian.net/ukr/detail/82835</ref>

22 березня 2018 року [[Київська міська рада]] присвоїла аеропорту «Київ» ім'я авіаконструктора [[Сікорський Ігор Іванович|Ігоря Сікорського]].<ref>{{cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2018/03/22/7175492/ |title=Аеропорт "Київ" отримав нове ім'я |author= |date=22 березня 2018|website=https://www.pravda.com.ua/ |publisher=[[Українська правда]] |accessdate=22 березня 2018}}</ref>

Василь Хмельницький заявив, що вклав в аеропорт $ 70&nbsp;млн на будівництво терміналів, додатково взяв $ 50&nbsp;млн у кредит і має намір досягти ефективності аеропорту.

23 травня 2019 року було завершено розширення основного терміналу «A» на 9,5 тис. м², унаслідок чого загальна площа збільшилася до 23,7 тис. м²<ref>{{cite web |url=https://espreso.tv/news/2019/05/23/aeroport_quotkyyivquot_vidkryv_rozshyrenyy_terminal_a_dlya_mizhnarodnykh_reysiv |title=Київський аеропорт відкрив розширений термінал «A» для міжнародних рейсів |author= |date=23 травня 2019|website=https://espreso.tv/ |publisher=[[Еспресо TV]] |accessdate=23 травня 2019}}</ref>.

== Основні параметри ==
Другий український аеропорт за пасажиропотоком після [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»|аеропорту «Бориспіль»]] (без урахування тимчасово окупованих територій). Займає територію площею 265 га.

Єдина злітно-посадкова смуга завдовжки 2310&nbsp;м і завширшки 45 м. У першій половині 2009 року була закінчена реконструкція злітно-посадкової смуги. Завдяки подовженню ЗПС на 510 м з'явилася можливість приймати більш важкі літаки, зокрема [[Boeing 737]] і [[Airbus A320 серії|Airbus A320]]. З 11 травня 2009 року аеропорт почав роботу в цілодобовому режимі<ref>[http://www.imk.com.ua/ua/news/info/49893 Тепер аеропорт «Київ» може приймати «боїнги» і «аеробуси»]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>). За двома злітними курсами [[Злітно-посадкова смуга|ЗПС]] діє [[ILS]] І категорії<ref>avia.gov.ua</ref>, що створює обмеження для посадки [[Повітряне судно|ПС]] за умов недостатньої видимості. Злітно-посадкові смуги аеропорту активно використовує [[Завод 410 цивільної авіації]], який межує з територією аеродрому.

Міжнародний аеропорт «Жуляни» зазнав значної розбудови в рамках підготовки до чемпіонату [[Чемпіонат Європи з футболу 2012|Євро-2012]]. 17 травня 2012 відкрито новий міжнародний термінал «A» для обслуговування міжнародних рейсів, що став найбільшим терміналом аеропорту&nbsp;— на момент відкриття його пропускна здатність становила 320 пасажирів на годину. 2013 року були введені в експлуатацію термінал внутрішніх рейсів «D» і бізнес-термінал «B». Усі термінали перебувають у приватному управлінні.

Юридично аеропорт перебуває в комунальній власності столиці України (Київ), проте в 2005 році були спроби перепідпорядкування об'єкта Міністерству транспорту та зв'язку для створення Міжнародного аеропорту малої і комерційної авіації. У зв'язку з високою вартістю землі в Києві озвучувалися<ref>{{Cite news|url=http://www.wing.com.ua/content/view/782|title=Крылья - Все об украинской авиации - Новая фаза войны за Жуляны|last=|first=|date=|language=російською|work=|accessdate=30.09.06}}</ref> також плани знесення аеродрому і перенесення рейсів з Жулян в приміські аеропорти «Антонов» або Авіабаза Васильків.

Усередині терміналу «A» працюють 4 ресторани (Molto Bene, Kilometre Zero, Пироги та друзі, Porto Bello), 5 барів, 2 магазини Duty Free ([[Duty Free NTY]], [[Duty Free Heinemann]]), 2 дитячі кімнати, звичайна і бізнес- зали.<ref>{{Cite web|url=https://iev.aero/services/shopping|title=Магазини аеропорт «Київ»|website=iev.aero|accessdate=2018-12-08}}</ref>

У вересні 2017 року пасажири аеропорту отримали можливість попередньо вибрати і замовити товари в магазинах безмитної торгівлі онлайн за допомогою сервісу [[MyDutyFree]], що істотно економить їхній час.<ref>{{Cite web|url=https://poputno.info/news/tovaryi-iz-duty-free-v-zhulyanah-teper-mozhno-predvaritelno-zakazat-v-internete/|title=MyDutyFree теперь работает и в аэропорту Жуляны|date=2017-09-15|website=Попутно|language=ru-RU|accessdate=2018-12-08}}</ref> Сервіс для онлайн-шопінгу в магазинах безмитної торгівлі Duty Free в [[Бориспіль|Борисполі]], [[Жуляни|Жулянах]] і аеропорт [[Одеса|Одеси]], який відкриває нові можливості користування послугами. Знижка 15&nbsp;% на попередні замовлення з преміальними картками [[MasterCard|Mastercard]].<ref>{{Cite web|url=https://privatbank.ua/platezhnie-karty/vip-karty/paket-platinum|title=Картка «Platinum» ПриватБанк|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>

На території аеропорту розташований найбільший в Україні та один з найбільших у світі{{джерело}} [[Державний музей авіації України]], де на майданчику просто неба представлено багато зразків цивільної та військової авіатехніки.

== Термінали ==
У міжнародному аеропорту «Київ» діють три пасажирські термінали:

* Термінал «A». Обслуговування міжнародних рейсів. Стійки [[Реєстрація (аеропорт)|реєстрації]] 1-18.
* Термінал «B». Бізнес-термінал.
* Термінал «D». Обслуговування внутрішніх рейсів. Стійки [[Реєстрація (аеропорт)|реєстрації]] 1-12.

== Навчальний центр аеропорту ==
До складу аеропорту входить [[навчальний центр «МАСТЕР-АВІА»]], який є сертифікованим навчальним закладом цивільної авіації. Данний заклад має право здійснювати професійну підготовку та підвищення кваліфікації персоналу з наземного та пасажирського обслуговування, а також здійснення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації персоналу з авіаційної безпеки та здатний забезпечувати навчальний процес.<ref>{{Cite web|url=https://iev.aero/corporate/education|title=Учбовий центр аеропорт «Київ»|website=iev.aero|accessdate=2018-12-08}}</ref>

=== Напрями підготовки персоналу з авіаційної безпеки ===
* «Базова підготовка персоналу служби авіаційної безпеки»
* «Первинна підготовка з авіаційної безпеки»
* «Забезпечення контролю доступу до контрольованих зон та охорони повітряних суден»

=== Напрями підготовки персоналу з наземного та пасажирського обслуговування ===
* «Перевезення небезпечних вантажів повітряним транспортом»
* «Наземне адміністрування та контроль»
* «Обслуговування пасажирів»
* «Обробка багажу в сортувальній зоні та в зоні видачі багажу»
* «Обслуговування на пероні»
* «Обслуговування повітряного судна»

== Керівництво ==
На 2018 рік Головою Ради директорів аеропорту є [[Костржевський Денис Борисович]].

== Пасажирообіг ==
{| cellpadding="4" cellspacing="0" style="margin: 0 0 1em 1em; border:3px solid #cccccc;"
|- bgcolor="#cccccc"
! Рік || Пасажиропотік<br/> «Києва» || % || Загальний<br/>пасажиропотік<br/> по країні || % || Частка<br/> «Києва»
|-
| 2009 || 12,080 ||  || 8,894,900 || {{зменшення}} 17.6&nbsp;% || 0.14&nbsp;%
|-
| 2010 || 29,000 || {{збільшення}}140&nbsp;% || 10,242,500 || {{збільшення}} 15.2&nbsp;% || 0.28&nbsp;%
|- bgcolor="ffffff"
| 2011 || 469,800<ref>[http://ua.sdelanounas.in.ua/blogs/13475/ ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140117103830/http://ua.sdelanounas.in.ua/blogs/13475/ |date=17 січень 2014 }}{{ref-ru}}</ref> || {{збільшення}}1520&nbsp;% || 12,464,800|| {{збільшення}} 21.7&nbsp;% || 3.8&nbsp;%
|- bgcolor="ffffff"
| 2012 || 861,900 || {{збільшення}}83.5&nbsp;% || 14,107,000 || {{збільшення}} 13.2&nbsp;% || 6,1&nbsp;%
|- bgcolor="ffffff"
| 2013 || 1,838,266. || {{збільшення}}113&nbsp;% ||15,134,600 || {{збільшення}} 7.3&nbsp;% || 12.1&nbsp;%
|- bgcolor="ffffff"
| 2014 || 1,090,025 || {{зменшення}}40.7&nbsp;% || 10,896,500 || {{зменшення}} 28&nbsp;% || 10&nbsp;%
|-
| 2015 || 944,305 || {{зменшення}}13.4&nbsp;% || 10,695,200 || {{зменшення}} 1.8&nbsp;% || 8.8&nbsp;%
|- bgcolor="ffffff"
| 2016 || 1,127,500 || {{збільшення}}19.4&nbsp;% || 12,928,800 || {{збільшення}} 20.8&nbsp;% || 8.7&nbsp;%
|-
| 2017<ref>{{Cite web|url=http://iev.aero/about/news/594/|title=Статистика Міжнародного аеропорту «Київ», грудень 2017. Підсумки року.|website=iev.aero|accessdate=2018-01-09|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180313200223/http://iev.aero/about/news/594/|archivedate=2018-03-13|deadurl=yes}}</ref> || 1,851,700 || {{збільшення}}64.2&nbsp;% || 16,499,500 || {{збільшення}} 27.6&nbsp;% || 11.2&nbsp;%
|-
| 2018 || 2,812,300 || {{збільшення}}51&nbsp;% || 20,545,500 || {{збільшення}} 25&nbsp;% || 13.69&nbsp;%
|}

За жовтень 2018 року Міжнародний аеропорт «Київ» ім. Ігоря Сікорського обслужив 259,1 тис. пасажирів, що на 48,6&nbsp;% більше, ніж у жовтні 2017&nbsp;р. Кількість пасажирів, обслужених на міжнародних рейсах&nbsp;— 251,6 тис., на внутрішніх рейсах&nbsp;— 7,5 тис. пасажирів.<ref>{{Cite web|url=https://iev.aero/press-centre/news/111|title=Статистика Міжнародного аеропорту «Київ», жовтень 2018|website=iev.aero|accessdate=2018-12-08}}</ref>

== Авіалінії та напрямки ==

=== Пасажирські ===
Аеропорт «Київ» є [[хаб]]ом для авіакомпанії [[Wizz Air]]. 27 березня 2011 року авіакомпанія [[Wizz Air Ukraine]] змінила свій хаб з [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»|аеропорту «Бориспіль»]] на аеропорт «Жуляни»<ref>{{cite news|title=«Візз Ейр» із 27 березня змінить Бориспіль на Жуляни|url=https://dt.ua/ECONOMICS/vizz_eyr_iz_27_bereznya_zminit_borispil_na_zhulyani_.html|accessdate=1 червня 2019|work=[[Дзеркало тижня. Україна]]|date=14 січня 2011|deadurl=no|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150807005314/https://dt.ua/ECONOMICS/vizz_eyr_iz_27_bereznya_zminit_borispil_na_zhulyani_.html|archivedate=7 серпень 2015}}</ref>, яка 2015 року припинила свою діяльність через нерентабельність. Втім, її повітряний флот перейняла материнська авіакомпанія ''Wizz Air Hungary'', яка продовжила оперувати в аеропорту «Київ».

{{Airport-dest-list
<!-- --> 	
| [[Air Alanna]] | '''Сезонний чартер:''' [[Тирана (аеропорт)|Тирана]], [[Тиват (аеропорт)|Тиват]]
<!-- -->
| [[Alitalia]] | [[Рим-Ф'юмічіно]]
<!-- -->
| [[Belavia]] | [[Мінськ (аеропорт)|Мінськ]] 
<!-- -->
| [[Buta Airways]] | [[Баку (аеропорт)|Баку]] 
<!-- -->	
| [[Ernest Airlines]] | [[Барі (аеропорт)|Барі]] (з березня 2020), [[Бергамо (аеропорт)|Бергамо]], [[Болонья (аеропорт)|Болонья]], [[Венеція-Тессера|Венеція]] (з березня 2020), [[Генуя (аеропорт)|Генуя]], [[Мілан-Мальпенса]], [[Неаполь (аеропорт)|Неаполь]], [[Рим-Ф'юмічіно]], [[Трієст (аеропорт)|Трієст]] (з березня 2020)
<!-- -->
| [[FlyErbil]] |[[Ербіль (аеропорт)|Ербіль]], [[Сулейманія (аеропорт)|Сулейманія]] 
<!-- -->
| [[Jordan Aviation]] | [[Амман (аеропорт)|Амман]]
<!-- -->
| [[LOT Polish Airlines]] | [[Варшава-Шопен]]
<!-- -->
| [[Motor Sich Airlines]] | [[Львів (аеропорт)|Львів]], [[Одеса (аеропорт)|Одеса]], [[Ужгород (аеропорт)|Ужгород]], [[Запоріжжя (аеропорт)|Запоріжжя]]
<!-- -->
| [[Vueling]]|'''Сезонний:''' [[Барселона (аеропорт)|Барселона]]
<!-- -->
| [[Wizz Air]]| [[Афіни (аеропорт)|Афіни]], [[Берлін-Шенефельд]], [[Біллунн (аеропорт)|Біллунн]], [[Братислава (аеропорт)|Братислава]], [[Бремен (аеропорт)|Бремен]], [[Міжнародний аеропорт імені Ференца Ліста|Будапешт]], [[Кельн/Бонн (аеропорт)|Кельн/Бонн]], [[Копенгаген (аеропорт)|Копенгаген]], [[Дортмунд (аеропорт)|Дортмунд]], [[Франкфурт (аеропорт)|Франкфурт]], [[Гданськ (аеропорт)|Гданськ]], [[Гамбург (аеропорт)|Гамбург]], [[Ганновер (аеропорт)|Ганновер]], [[Катовіце (аеропорт)|Катовіце]], [[Краків (аеропорт)|Краків]], [[Ларнака (аеропорт)|Ларнака]], [[Лейпциг (аеропорт)|Лейпциг]], [[Лісабон (аеропорт)|Лісабон]], [[Лондон-Лутон]], [[Люблін (аеропорт)|Люблін]], [[Меммінген (аеропорт)|Меммінген]], [[Нюрнберг (аеропорт)|Нюрнберг]], [[Познань (аеропорт)|Познань]], [[Рига (аеропорт)|Рига]], [[Таллінн (аеропорт)|Таллінн]], [[Салоніки (аеропорт)|Салоніки]], [[Відень (аеропорт)|Відень]], [[Вільнюс (аеропорт)|Вільнюс]], [[Варшава-Шопен]], [[Вроцлав (аеропорт)|Вроцлав]]
<!-- -->
}}

=== Вантажні ===
{{Airport-dest-list
<!-- -->
|[[SprintAir]] | [[Варшава-Шопен]]
<!-- -->
}}

== Транспортне сполучення ==
Зупинка громадського транспорту «Міжнародний термінал „A“» розташована біля в'їзду на парковку терміналу «A». Громадський транспорт курсує з 6:30 до 22:30 (крім 92Н), квитки можна придбати у водія або в кіосках.

* [[Київський автобус|Автобус]] №&nbsp;78, Райдержаміністрація&nbsp;— станція метро {{М|Васильківська}}.
* [[Київський тролейбус|Тролейбус]] №&nbsp;9, Аеропорт&nbsp;— станція метро {{М|Палац спорту}}, ч/з Південний вокзал залізничної станції [[Київ-Пасажирський]] і станцію метро {{М|Університет|Київ}}.
* Тролейбус №&nbsp;22, Аеропорт&nbsp;— вулиця Ольжича, ч/з станції метро {{М|Шулявська}}, {{М|Дорогожичі}}.
* Нічний тролейбус №&nbsp;92Н, Міжнародний аеропорт «Київ»&nbsp;— проспект Свободи. Курсує з 22:45 до 05:47.

;Маршрутне таксі
* №&nbsp;169 курсує від зупинки Вишневе до вулиці Старовокзальна.
* №&nbsp;368 курсує від Боярки до вулиці Старовокзальна.
* №&nbsp;302 прямує до станції метро «{{М|Контрактова площа}}».
* №&nbsp;482 курсує від проспекту Глушкова до станції метро «{{М|Дорогожичі}}».
* №&nbsp;496 курсує від лікарні «Феофанія» до станції метро «{{М|Лук'янівська}}».
* №&nbsp;499 курсує від станції метро «{{М|Васильківська}}» до Обласної лікарні.

== Катастрофи ==
{{розширити розділ|дата=червень 2019}}
* 17 грудня 1976 року внаслідок передчасного зниження під час заходу на посадку [[Катастрофа Ан-24 у Києві|Ан-24 компанії «Аерофлот»]] зіткнувся із бетонною огорожею, після чого в'їхав у залізничний насип і спалахнув. Загинули чотири члени екіпажу і 44 пасажири. Вижили стюардеса та шість пасажирів.
* 9 грудня 2007 [[Катастрофа Beechcraft B9L у Жулянах|чартерний рейс Beechcraft B9L]] відхилився від курсу при заході на посадку та зіткнувся із землею. Загинули всі, хто перебували на борту&nbsp;— чотири пасажири та командир судна, а також одна людина на землі.

== Галерея ==
<gallery>
Файл:IEV Wizzair.JPG|A320 авіакомпанії [[Wizz Air|«Авіалінії Візз Ейр Україна»]] 
Файл:Swissport IEV.JPG|На пероні аеропорту
Файл:Kyiv Zhuliany International Airport.jpg|Злітно-посадкова смуга аеропорту
Файл:111108999 Kiev Flughafen.jpg|Старий термінал
</gallery>

== Див. також ==
* [[Аеропорти України]]
* [[Пасажиропотік аеропортів України]]
* [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»]]

== Примітки ==
{{примітки|3}}

== Джерела ==
* [https://iev.aero/ Офіційний сайт аеропорту «Київ»]
* {{cite web |url=https://uprom.info/news/other/infrastruktura/predstavleno-maket-pam-iatnyka-ihoriu-sikorskomu-iakyj-vstanovliat-bilia-aeroportu-kyiv/ |title=Представлено макет пам’ятника Ігорю Сікорському який встановлять біля аеропорту «Київ» |author= |date=2019-06-06 |website=https://uprom.info/ |publisher=[[Національний промисловий портал]] |accessdate=7 червня 2019}}

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20130701165957/http://www.oldkyiv.org.ua/data/airport_zh.php?lang=ua Історія аеропорту «Київ», розказана Михайлом Кальницьким]
* [http://zaxid.net/news/showNews.do?aeroport_u_zhulyanah_nazvali_imenem_aviakonstruktora_igora_sikorskogo&objectId=1394333 Аеропорт у Жулянах назвали іменем авіаконструктора Ігоря Сікорського]
* [https://web.archive.org/web/20170211082641/http://www.avia.gov.ua/uploads/documents/11320.pdf Параметри Аеродромів України (20.01.2017)]

{{Бібліоінформація}}

{{Аеропорти України}}
{{Транспорт Києва}}
{{Київ}}

{{ВП-портали|Київ|Авіація}}

[[Категорія:Міжнародний аеропорт «Київ»| ]]
[[Категорія:Солом'янський район]]
[[Категорія:Підприємства, засновані 1923]]
[[Категорія:Засновані 1923 в Україні]]
[[Категорія:Споруди Києва]]