Перегляд вихідного коду сторінки Мутуалізм

[[Файл:Impala mutualim with birds wide.jpg|міні|300пкс|Червонодзьобий шпак їсть [[кліщ]]ів на хутрі [[Імпала|імпали]].]]

'''Мутуалізм'''&nbsp;— тип співіснування різних [[вид (біологія)|видів]], від якого вони отримують взаємну користь. Мутуалізм розглядають як один з різновидів [[симбіоз]]у.

== Приклади ==
Класичним прикладом є молюск [[рак-самітник|раків-самітників]] з [[актинія]]ми. Рак перебуває під захистом жалких клітин актинії, тоді як його активність допомагає актинії добувати їжу. У цих взаємовідносинах можна виділити декілька етапів посилення зв'язку між партнерами. Деякі раки-самітники шукають черепашки, на яких вже поселились актинії; інші займаються активним пошуком і в разі виявлення актинії захоплюють її і переносять на свою черепашку, знайдену раніше або відібрану раніше у законного власника. Одноклітинні [[джгутикові]] мешкають у кишковиках [[таргани|тарганів]], [[терміти|термітів]], допомагаючи перетравлювати їм клітковину. Яскравий приклад мутуалізму - стосунки [[інжир]]у та його запилювача бластофаги ''[[Blastophaga psenes]]''.

Найтісніша форма мутуалізму&nbsp;— коли один [[організм]] живе всередині іншого. Вражаючим прикладом цього служить система органів травлення [[Корови|корів]] та інших жуйних тварин. Корови, як і люди, не здатні перетравити [[Целюлоза|целюлозу]]&nbsp;— речовину, яка у великій кількості міститься в рослинах. Але у жуйних тварин є особливий орган&nbsp;— [[Рубець (орган)|рубець]]. Він являє собою порожнину, в якій живе безліч [[мікроб]]ів. Рослинна їжа, після того як тварина її прожувала, потрапляє в рубець, й там ці мікроби руйнують целюлозу. Тварина може відригнути і знову прожувати частково розщеплену їжу&nbsp;— саме цим і займаються корови, коли пережовують свою жуйку. Рубець корови&nbsp;— це замкнута [[мікроекосистема]], утворена безліччю різних мікроорганізмів, завдання яких полягає у перетравленні целюлози для свого господаря. Аналогічно коренева система вищих рослин утворена переплетенням кореневої тканини і [[Грибниця|грибних ниток]], так що [[гриби]] постачають рослинам [[мінеральні речовини]].<ref>[http://elementy.ru/trefil/21174 Мутуализм&nbsp;— Элементы.ру]</ref>

В екосистемах поширені такі варіанти мутуалізму:
* Рослини і мікоризні гриби. Ці взаємини з грибами властиві більшості видів судинних рослин (квіткових, голонасінних, папоротей, хвощів, плаунів). Мікоризні гриби можуть обплітати корінь рослини і проникати в тканини кореня, не завдаючи йому при цьому істотної шкоди. Гриби не здатні до фотосинтезу і отримують з коріння рослин органічні речовини. За це вони «розплачуються» з рослинами тим, що виконують роль насосів, які всмоктують воду і розчинені в ній поживні елементи. За рахунок розгалужених грибних ниток в сотні разів збільшується усмоктувальна поверхня коренів рослин. Через микоризу від однієї рослини до іншої (одного або різних видів) можуть передаватися органічні речовини.
* Рослини і мікроорганізми-азотфіксатори. Атмосфера планети складається в основному з азоту. Тим не менш, ні рослини, ні тварини не здатні засвоювати з неї цей інертний газ. Забезпечення організмів азотом відбувається в основному за рахунок азотфіксуючих бактерій, які пов'язані з рослинами відносинами мутуалізму. Рослини отримують азот, а бактерії&nbsp;— органічні речовини. Можливі дві форми такого мутуалізму&nbsp;— обов'язковий мутуалізмом і [[протокооперація]]. При обов'язковому мутуалізм азотфіксуючі мікроорганізми живуть в коренях рослин (бобових, вільхи та деяких інших), утворюючи бульби. При протокооперації азотфіксуюючі мікроорганізми населяють дотичну до коріння частину ґрунту (ризосферу) і засвоюють органічні речовини, які постійно виділяються в ризосферу країнами. Рослинам взаємини з азотфіксаторами обходяться дорого&nbsp;— на них вони витрачають від 30 до 50&nbsp;% продуктів фотосинтезу. Великими витратами органічної речовини на азотфіксацию пояснюються більш низькі врожаї зернобобових культур (соя, горох, квасоля тощо) порівняно зі злаками&nbsp;— кукурудзою, пшеницею, житом тощо.
* Рослини і комахи-запилювачі. Комахи-запилювачі, харчуючись за рахунок рослин, переносять пилок з однієї квітки на іншій, причому часто на великі відстані. Для залучення комах рослини обзаводяться «рекламними засобами» (яскраві віночки квіток, запах) і для оплати роботи запилювачів виробляють нектар. Крім того, запилювачі з'їдають приблизно половину пилку. Відносини рослин і комах-запилювачів можуть бути мутуалізмом (запилення конкретних видів рослин вузьким колом комах, наприклад у орхідних, губоцвітих, бобових) або протокооперацією (один вид рослин запилюється великим числом видів комах). Протокооперація характерна для складноцвітих і їх запилювачів.
* Рослини і тварини, які розповсюджують їх насіння. Поширення плодів (і насіння) рослин за допомогою тварин широко представлено в природі і називається зоохорія. агентами-розповсюджувачами можуть бути птахи, що поїдають соковиті плоди, ведмеді, копитні. Під час проходження через травну систему тварин насіння не тільки не перетравлюються, але навіть підвищується їх схожість.
* Водорості та гриби в лишайнику. Водорість забезпечує гриб органічними речовинами, гриб постачає їй воду і мінеральні елементи. Цей варіант обов'язкового мутуалізму представлений досить широко (існують сотні видів лишайників). Лишайники першими заселяють поверхню скель і широко поширені на Півночі в умовах надзвичай жалюгідних ресурсів тепла, вологи та елементів мінерального живлення.
* Ссавці і мікроорганізми, що населяють їх травну систему. Більшість тварин, включно з людиною, але особливо травоїдні, самі не в змозі перетравлювати їжу, і цю роль грають мікроорганізми&nbsp;— бактерії і деякі найпростіші, які живуть у шлунково-кишковому тракті.
* Людина і сільськогосподарські тварини і рослини. Цей варіант мутуалізму є протокооперацією, проте, ані людина за сучасної щільності населення на планеті не може обійтися без сільськогосподарських тварин і рослин, ані корова, пшениця або рис не можуть вижити без людини.

Без вивчення мутуалізму неможливо зрозуміти складність взаємовідносин організмів в екосистемах. Мутуалізм врівноважує антагонізм конкуренції, хижацтва і паразитизму.

== Посилання ==
* {{СДЕколог|частина= Взаємодопомога у рослин|сторінки= 33-34}}
* {{СДЕколог|частина= Мутуалізм|сторінки= 125-126}}
* Сытник К. М., Брайон А. В., Гордецкий А. В., Брайон А.&nbsp;П.&nbsp;Словарь-справочник по экологии.&nbsp;— К.: Наукова думка, 1994.&nbsp;— 665 с.

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Типи відносин між організмами}}
{{Моделювання екосистем}}

[[Категорія:Симбіоз]]
[[Категорія:Типи взаємовідносин між організмами]]

[[ar:تنافع]]
[[be:Мутуалізм]]
[[bg:Мутуализъм]]
[[ca:Mutualisme (biologia)]]
[[cs:Mutualismus]]
[[da:Mutualisme (økologi)]]
[[de:Mutualismus (Biologie)]]
[[en:Mutualism (biology)]]
[[eo:Mutualismo]]
[[es:Mutualismo (biología)]]
[[et:Mutualism]]
[[fi:Mutualismi (biologia)]]
[[fr:Mutualisme (biologie)]]
[[gl:Mutualismo]]
[[he:מוטואליזם]]
[[hr:Mutualizam]]
[[ht:Mityalis]]
[[it:Mutualismo]]
[[ja:相利共生]]
[[kk:Мутуализм]]
[[ko:상리 공생]]
[[la:Mutualismus]]
[[lt:Mutualizmas]]
[[ms:Kesalingan (biologi)]]
[[nl:Mutualisme]]
[[nn:Mutualisme]]
[[no:Mutualisme (biologi)]]
[[pl:Mutualizm]]
[[pt:Mutualismo (biologia)]]
[[ru:Мутуализм]]
[[sh:Mutualizam]]
[[simple:Mutualism]]
[[sl:Mutualizem]]
[[sr:Мутуализам]]
[[sv:Mutualism (biologi)]]
[[tr:Mutualizm (biyoloji)]]
[[zh:互利共生]]