Перегляд вихідного коду сторінки Мукачівська єпархія УПЦ (МП)

{{значення|Мукачівська єпархія (значення)}}
{{Православна єпархія
| назва = Мукачівська єпархія
| зображення = Mukachevo_Kirche.jpg
| зображення_розмір =
| зображення_підпис = Кафедральний собор Почаївської ікони Божої Матері
| карта = UOC MP - Mukacheve Diocese.svg
| карта_розмір =
| карта_підпис =
| Церква = [[Українська православна церква (Московський патріархат)]]
| Заснована = [[940]], [[1945]]
| Територія = Захід [[Закарпатська область|Закарпатської області]]
| Центр = [[Мукачеве]]
| Кафедральний собор = Кафедральний собор Почаївської ікони Божої Матері
| Другий кафедральний собор = 
| Благочинь = 
| Парафій = 
| Монастирів = 
| Священиків = 
| Ченців і черниць = 
| Сайт = http://m-church.org.ua/
| Титул правлячого архієрея = Мукачівський і Ужгородський
| Правлячий архієрей = митрополит [[Феодор (Мамасуєв)]]
| Тимчасовий керівник = 
| Вікарій1 = 
| Титул вікарія1 = 
}}
'''Мукачівська єпархія''' (Мукачевсько-Ужгородська) — єпархія [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Української православної церкви (Московського патріархату)]], що об'єднує парафії і монастирі на території західної частини Закарпатської області.

== Історія ==
{{main|Мукачівська єпархія|Мукачівська греко-католицька єпархія}}

[[1663]] рік — визначено умови, на яких Мукачівська єпархія може бути включена до Київської митрополії. Однак через спротив вдови [[Ференц II Ракоці|Ференца Ракоція ІІ]], [[Мукачівська греко-католицька єпархія|Мукачівська єпархія]] підпорядковується угорському Ягерському єпископу.

[[1690]] року папа [[Олександр VIII]] та австрійський імператор призначають єпископом [[Мукачівська греко-католицька єпархія|Мукачівської єпархії]] [[Йоан-Йосип де Камеліс|Йосифа де Камеліса]]. Останній поширює унію на значні маси населення Мукачева і [[Березький комітат|Березького комітату]].

З другої половини XVI століття на Закарпатті діяли школи не лише в містах, але й у великих селах (Велика Копаня, Великі Лучки, Вишкове). Збереглися пам'ятки писемності тих часів, серед яких «Королевське Євангеліє», переписане Станіславом Граматиком. За технікою виконання цей рукопис може зрівнятися зі славнозвісним «Пересопницьким Євангелієм» (1556-1561 рр.). Цим же часом датуються «Мукачівський Псалтир» та «Ужгородський Устав». Цінними пам'ятками XV-XVI століть є «Ужгородська празнична Мінея», «Тереблянський Пролог», «Торунський збірник», а також Євангелія, тріоді, октоїхи, літургікони та інші рукописні богослужбові книги.

В наприкінці XVII–XVIII століття, зловживаючи фактом підпорядкованості Мукачівської єпархії, Ягерський римо-католицький єпископ вдався до систематичних спроб латинізації її обряду та насильного переведення на [[григоріанський календар]].

30–40 рр. XVIII століття Мукачівська єпархія остаточно втратила свою церковну незалежність і потрапила під владу римо-католицького єпископа в Ягрі.

[[1780]] Єпископ [[Бачинський Андрій Федорович|А. Бачинський]] переносить свою резиденцію з Мукачева в Ужгород. Туди ж переміщається богословська школа, реорганізована у духовну семінарію.

[[1888]] рік Папа Лев ХІІІ оприлюднив план об’єднання Мукачівської та Пряшівської єпархій із Галицькою митрополією. Угорський [[примас]], [[кардинал]] Янош Сімор оголосив, що реалізація такого плану була б великою образою національних почувань [[Угорці|угорців]].

Починаючи з кінця XIX ст., через латинізацію, застина греко-католицьких громад переходять на православ'я. Православні громади Закарпаття в той час знаходились під юристикцією Сербської православної церкви.

Після утворення [[Чехословаччина|Чехословаччини]], Сербський патріархат розпочинає формування єпархіальної структури на теренах Закарпаття. 

Ще напередодні Першої світової війни канонічність сербської юрисдикції в [[Чехія|Чехії]], [[Словаччина|Словаччині]] та на [[Підкарпатська Русь|Підкарпатській Рус]]<nowiki/>і була поставлена під сумнів Константинопольським та московським [[Патріарх|патріархами]]. Ряд [[Священник|священиків]] та [[Чернець|монахів]] були висвячені в монастирях Росії або [[Константинополь|Константинополя]]. Крім того, Константинопольський патріарх Іоаким ІІІ призначив екзархом у Галичині й Угорській Русі [[Архієпископ|архієпископа]] Антонія (Храповицького). Сучасники пояснювали діяльність патріарха тим, що СПЦ не могла виконувати своїх функцій у зв’язку з жорстким контролем австро-угорської влади, і, таким чином, залишила напризволяще православний рух в імперії.

У серпні 1920 р. делегація православних громад зустрілася в [[Прага|Празі]] з президентом ЧСР Т. [[Томаш Гарріг Масарик|Масариком]], який дозволив організувати православну церкву на Підкарпатській Русі. 1 грудня 1920 р. Синод СПЦ прийняв рішення про призначення тимчасовим єпископом для православних Підкарпатської Русі Досифея (Васич). У березні 1921 р. Міністерство іноземних справ дозволило йому проживати на території ЧСР. 

19 серпня 1921 р. в [[Іза|с. Іза]] [[Хустський район|Хустського району]] відбувся перший собор представників православних громад, який прийняв рішення про обрання єпископом Досифея та затвердив статут православної церкви. Статут був затверджений Синодом СПЦ, але не був підписаний урядом ЧСР. 

На початку 1928 р. Собор СПЦ відправив на Підкарпатську Русь нового єпископа, ним став єпископ Рашко-Призренський Серафим (Іванович). За його правління уряд ЧСР 6 червня 1929 р. затвердив статут „Карпаторуської Православної єпархії”. За розпорядженням єпископа Серафима від 28 листопада 1929 р. в [[Хуст|Хусті]] створювалася Єпархіальна Рада, яка складалася з чотирьох секцій: 1) Духовного суду; 2) Єпархіального управління; 3) Шкільної секції; 4) Управління монастирями. Обраний церковний орган діяв до 1942 р. За правління єпископа Серафима Міністерство шкіл і народної освіти дозволило православному духовенству викладати Закон Божий у державних школах.
[[Файл:Мукачево Кафедральний собор Почаївської ікони Божої Матері.jpg|міні|401x401пкс|Мукачево_Кафедральний собор Почаївської ікони Божої Матері]]
2 листопада 1938 р. єпископом Мукачівсько-Пряшівським був обраний Володимир (Раїч). Єпископ Володимир відмовився прийняти угорське громадянство і був заарештований поліцією у квітні 1941 р. За його розпорядженням духовна влада на Закарпатті перейшла до ігумена Феофана (Сабова), якого згодом змінив М. Попов.

Ефективному формуванню структури православної церкви на Підкарпатській Русі у 1920-1930-х рр. перешкоджав ряд факторів. Першою причиною було те, що до 1931 р. православні вірники не мали постійного архієрея, який би проживав в межах єпархії та керував нею. По-друге серед православних існувало дві юрисдикції: сербська та константинопольська на чолі з архієпископом Савватієм (Врабец), між якими велася боротьба за вірників та храми. По-третє, уряд ЧСР, який офіційно визнав сербську юрисдикцію, хотів контролювати діяльність церкви на своїй території і відстрочував затвердження статутів. Після [[Конкордат|конкордату]] з Римом православні вірники були змушені повернути церкви та маєтки греко-католикам, навіть і в тому випадку, якщо в декотрих селах останніх зовсім не було.

Офіційно, до 1940-х років Мукачево-Ужгородська єпархія називалася Мукачево-Пряшівською і була під юрисдикцією Сербського Патріархату. Після приєднання Карпатської Русі до України в 1949 році Мукачівська єпархія увійшла під юрисдикцію Російської Православної Церкви.

Після розпаду СРСР знаходиться в складі [[УПЦ (МП)]]. Рішенням Священного Синоду УПЦ від 29 липня 1994 року шляхом розподілу Мукачівської єпархії було утворено на дві самостійні: Хустська та Мукачевська.

== Джерела ==
* [http://www.m-eparchy.org.ua/ Мукачівська Православна єпархія. Офіційна сторінка]
* [http://www.mgce.uz.ua/ Мукачівська греко-католицька єпархія. Офіційний сайт]
* [https://web.archive.org/web/20110604135303/http://orthodox.org.ua/uk/istoriya_eparhiy/2007/08/24/1646.html ХУСТСЬКА єпархія]
* [https://web.archive.org/web/20110604133800/http://orthodox.org.ua/uk/istoriya_eparhiy/2007/08/24/1675.html МУКАЧІВСЬКА єпархія]
* [http://h.ua/story/154800/ Православна церква на Закарпатті в 1920-1938 рр.]
* [https://web.archive.org/web/20110524193031/http://all.zakarpattya.net/ZHist2.html Все про Закарпаття]
* [https://web.archive.org/web/20090413185240/http://www.city.mukachevo.net/Files/Hronika.htm Історична хроніка Мукачева]
* [https://risu.org.ua/ua/index/all_news/orthodox/uoc/73615/ МИТРОПОЛИТА МУКАЧІВСЬКОГО УПЦ (МП) ГОСПІТАЛІЗУВАЛИ З ПІДОЗРОЮ НА ІНСУЛЬТ]

{{Єпархії УПЦ (МП)}}
{{Єпархії РПЦ|Самоврядні церкви}}

[[Категорія:Єпархії Української православної церкви Московського патріархату]]
[[Категорія:Православ'я в Закарпатській області]]
{{Orthodoxy-stub}}