Інтерва́лом в музиці називається відношення висот двох тонів, що визначається відношенням частот їх коливань.

Найменш розрізнимий інтервал між двома сусідніми за частотою музичними звуками (кожний музичний звук має строго визначену частоту) називається півтоном, а інтервал частот з відошенням 2:1 — октавою (музична октава складаєтсья з 12 напівтонів); інтервал з відношенням 10:1 називають декадою.

Інтервали, що утворюються в межах октави називаються простими, таких інтервалів вісім:

Interval numbers.gif

1 — Прима, 2 — Секунда, 3 — Терція, 4 — Кварта, 5 — Квінта, 6 — Секста, 7 — Септима, 8 — Октава.

Далі йдуть складні інтервали — нона (9, або секунда через октаву), децима (10, терція через октаву), ундецима (11), дуодецима(12), терцдецима (13), квартдецима (14) та квінтдецима (подвійна октава).

Також інтервали бувають збільшеними (зб) та зменшеними (зм), великими (в) й малими (м) (2, 3, 6, 7), чистими (ч) (1, 4, 5, 8).

Теоретично в «правильних» інтервалах частоти мають співвідноситись як невеликі цілі числа; проте на практиці це можливо лише при можливості плавної зміни висоти тону (вокал, скрипка, ...). В сучасній музичній практиці (перш за все при настроюванні клавішних інструментів) застосовують т.зв. рівнотемперований стрій, при якому відношення частот двох інтервалів обчислюється за формулою , де x - кількість півтонів. Напр. інтервал темперованої чистої квінти (7 півтонів) відповідатиме співвідношенню частот .

В акустичному відношенні розрізняють консонуючі інтервали та дисонуючі. До консонуючих відносяться: прима, октава, кварта та квінта, терція та секста. До дисонуючих - секунда, септима та тритон. Переміщення звуків інтервалу, при якому нижній звук стає верхнім, а верхній - нижнім, називається оберненням інтервалу. При цьому чисті інтервалу обертаються в чисті, малі - в великі, збільшені - в зменшені.

 напівтонів  співвідношення
частот
варіанти
0 1:1 ч 1 (чиста прима)
1 16:15 зб 1, м 2
2 9:8 в 2, зм 3
3 6:5 зб 2, м 3
4 5:4 в 3, зм 4
5 4:3 зб 3, ч 4
6 7:5 зб 4, зм 5 («тритон»)
7 3:2 ч 5, зб 6
8 8:5 зб 5, м 6
9 5:3 в 6, зм 7
10 16:9 м 7, зб 6
11 15:8 в 7, зм 8
12 2:1 зб 7, ч 8, зм 9

Див. також

Джерело: Справочник по радиоэлектронике. — М., «Энергия», 1968