Відкрити головне меню

Мо́то Гран-Прі Арегенти́ни (ісп. Gran Premio de Argentina de Motociclismo) — етап змагань Чемпіонату світу із шосейно-кільцевих мотогонок MotoGP. Змагання проводились 10 разів на автодромі імені Хуана й Оскара Альфредо Гальвесів в період з 1961 по 1999 роки. З сезону 2014 року Гран-Прі Арегентини знову повернулося у календар чемпіонату, відбувається на автомотодромі Термас де Ріо Ондо.[1]

Мото Гран-Прі Аргентини
Termas de Río Hondo.svg
Місце проведення Термас де Ріо Ондо
Розташування Аргентина Термас-де-Ріо-Ондо, Аргентина
27°30′21″ пд. ш. 64°54′52″ зх. д. / 27.505861° пд. ш. 64.914472° зх. д. / -27.505861; -64.914472Координати: 27°30′21″ пд. ш. 64°54′52″ зх. д. / 27.505861° пд. ш. 64.914472° зх. д. / -27.505861; -64.914472
Перші змагання 1960
Перша гонка MotoGP 1961
Остання гонка 2016
Найбільше перемог (гонщик) По 3: Нова Зеландія Х'ю Андерсон
Австралія Мік Дуейн
Австралія Том Філліс
Найбільше перемог (виробник) Honda (16)
Довжина кола 4 805 м
Повороти 14
Рекорд кола 1'39,019 (Валентіно Россі, Yamaha YZR-M1, 2015)

ІсторіяРедагувати

1961
Завершальним Гран-Прі сезону 1961 стала гонка в Буенос-Айресі. На той момент це був перший етап в 13-річній історії чемпіонату світу MotoGP, що відбувся за межами Європи. Не всі з найкращих гонщиків змогли взяти участь у змаганнях, не в останню чергу завдяки цьому у класі 500сс перемогу здобув аргентинський гонщик Хорхе Кісслінг (єдину у своїй кар'єрі). Це Гран-Прі також часто згадують через події у класі 125сс: лідер чемпіонату Ернст Дегнер не взяв участь у гонці (саме в той час він емігрував зі Східної Німеччини у Японію), а перемогу святкував австралієць Том Філліс, що дозволило йому виграти чемпіонат. Цим він здобув першу перемогу для Honda у класі 125сс.

1962
Змагання знову були проігноровані найкращими гонщиками. В класі 500сс перемогу святкував знову місцевий мешканець, цього разу — Бенедікто Калдарелла. В класі 250сс гонку виграв Артур Вілер у віці 46-и років, ставши найстаршим переможцем етапу Гран-Прі. Його перемога стала останньою з 45-и для виробника Moto Guzzi. Новозеландець Х'ю Андерсон виграв гонки в класах 50сс та 125сс на Suzuki. Ернст Дегнер зайняв друге місце в класі 50cc і здобув титул чемпіона світу — перший в історії для Suzuki.

1963
Чемпіон світу Майк Гейлвуд виступав в Аргентині вперше на мотоциклі MV Agusta і виграв гонку в класі 500сс. Х'ю Андерсон на Suzuki знову виграв гонку в класі 50сс, Джим Редман на Honda переміг в категорії 125сс. В класі 250сс тріумфував Тарквіньйо Провіні, здобувши для Moto Morini останню перемогу у серії Гран-Прі.

1981/82
Після 17-річної перерви гонки MotoGP знову повернулися до Аргентини. Гран-Прі 1981-го року включали змагання в категоріях 125сс, 250сс та 350с, на яких тріумфували Анхель Ньєто, Жан-Франсуа Бальде та Джон Екерольд відповідно. У 1982-му році замість гонок у класі 250сс відбулися змагання в класі 500сс, які виграв Кенні Робертс. Анхель Ньєто здобув для Garelli дебютну перемогу в класі 125сс, Карлос Лавадо виграв гонку в категорії 350сс.

1987
Після перерви, що тривала чотири роки, Аргентина знову була включена як фінальна гонка. Цього разу змагання відбувалися лише у класах 250сс та 500сс, де переможця стали відповідно Сіто Понс та Едді Лоусон.

1994—1995 та 1998—1999
Аргентинський етап у 1990-х відбувався чотири рази. У 1994 році Хорхе Мартінес здобув тут свою останню з 37-ми перемог на етапах; це була також остання перемога в класі 125сс для Yamaha. Мабуть, самою помітною подією в цей період стала гонка в класі 250сс у 1998-му році, коли товариші по команді Лоріс Капіроссі та Тетсуя Харада приїхали до Аргентини на фінальну гонку, розділені всього двома очками у загальному заліку. Доля титулу була вирішена, коли два гонщика зіткнулися в останньому повороті: Харада розбився, а Капіроссі завоював титул. У 1999-му році Еміліо Альзамора зайняв друге місце в гонці у класі 125сс і став чемпіоном світу, не вигравши жодної гонки у сезоні.[2]

Переможці Гран-Прі АргентиниРедагувати

У розрізі сезонівРедагувати

З 2014Редагувати

Сезон Трек Moto3 Moto2 MotoGP Звіт
Гонщик Виробник Гонщик Виробник Гонщик Виробник
2016 Ріо Ондо   Хайрул Ідхам Паві Honda   Йоан Зарко Kalex   Марк Маркес Honda Звіт
2015 Ріо Ондо   Данні Кент Honda   Йоан Зарко Kalex   Валентіно Россі Yamaha Звіт
2014 Ріо Ондо   Романо Фенаті KTM   Естів Рабат Kalex   Марк Маркес Honda Звіт

У період 1960-1999Редагувати

Сезон Трек 50 cc 125 cc 250 cc 350 cc 500 cc
Гонщик Виробник Гонщик Виробник Гонщик Виробник Гонщик Виробник Гонщик Виробник
1999 Буенос-Айрес   Марко Меландрі Honda   Олівьє Жаке Yamaha   Кенні Робертс, мол. Suzuki
1998 Буенос-Айрес   Томомі Манако Honda   Валентіно Россі Aprilia   Мік Дуейн Honda
1995 Буенос-Айрес   Еміліо Альзамора Honda   Макс Бьяджі Aprilia   Мік Дуейн Honda
1994 Буенос-Айрес   Хорхе Мартінес Yamaha   Тадаюкі Окада Honda   Мік Дуейн Honda
1987 Буенос-Айрес   Сіто Понс Honda   Едді Лоусон Yamaha
1982 Буенос-Айрес   Анхель Ньєто Garelli   Карлос Лавадо Yamaha   Кенні Робертс Yamaha
1981 Буенос-Айрес   Анхель Ньєто Minarelli   Жан-Франсуа Бальде Kawasaki   Джон Екерольд Bimota-Yamaha
1963 Буенос-Айрес   Х’ю Андерсон Suzuki   Джим Редман Honda   Тарквіньйо Провіні Morini   Майк Хейлвуд MV Agusta
1962 Буенос-Айрес   Х’ю Андерсон Suzuki   Х’ю Андерсон Suzuki   Артур Вілер Moto Guzzi   Бенедікто Калдарелла Matchless
1961 Буенос-Айрес   Том Філліс Honda   Том Філліс Honda   Хорхе Кісслінг Matchless
1960 Буенос-Айрес   Джон Грейс Bultaco   Том Філліс Honda   Хуан Карлос Салатіно Gilera

Примітка: Рожевим кольором виділені сезони, коли змагання не входили до календаря MotoGP.

ПриміткиРедагувати

  1. MotoGP to return to Argentina in 2013. motogp.com (англ.). Dorna Sports. 13.09.2011. Процитовано 26.12.2013. 
  2. A history of Grand Prix racing in Argentina. motogp.com (англ.). Dorna Sports. 23.04.2014. Процитовано 25.04.2014.