Перегляд вихідного коду сторінки Москаль

[[Файл:Майки3.jpg|thumb|250px|right|Футболки, які продавали туристам у [[Львів|Львові]] ([[2008]])]]
{{Otheruses}}
'''Моска́ль'''&nbsp;— [[етнофолізм]] на означення [[росіяни|росіян]], уживаний серед [[українці]]в, [[білоруси|білорусів]] та [[поляки|поляків]]. Також цей термін застосовують до військовиків або [[москва|москвичів]]. Іноді вживається як образлива та [[іронія|іронічна]] назва [[громадянство|громадян]] [[Росія|Росії]] незалежно від їхнього [[етнос|етнічного]] походження чи місця проживання.

== Значення ==
* [[Росіяни]]н<ref name="krymsky">[http://r2u.org.ua/s?w=москаль&scope=all&dicts=all&highlight=on#info Російсько-український академічний словник 1924-33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)]</ref><ref>[[Павловський Олексій Павлович]]:{{text|
{{цитата|«Москаль, вообще Великороссїянинъ; а собственно солдатъ, и тотъ, кто одѣтъ, или говоритъ по Руски»}}}}[http://litopys.org.ua/rizne/slovpavl0.htm#otryv Отрывокъ изъ исторіи нѣкотораго Малороссіянина / Павловський О. П. Грамматика малороссийского наречия. - СПб. - 1818. - С. 92.]</ref>
* Службовець<ref>[http://r2u.org.ua/s?w=москаль&scope=all&dicts=all&highlight=on#info Російсько-український словник 1930&nbsp;р. (О. Ізюмов)]</ref>
* Солдат<ref>{{СУМ-20|Москаль}}</ref><ref>[http://r2u.org.ua/s?w=москаль&scope=all&dicts=all&highlight=on#info  Російсько-український словник правничої мови 1926&nbsp;р. (В.&nbsp;І.&nbsp;Войткевич-Павлович, Г.&nbsp;Д.&nbsp;Вовкушівський та інші)]</ref>
* [[Червоноклоп червоний|Pyrrhocoris apterus]] (комаха)<ref name="krymsky"></ref>.
* Народна назва сорту [[Москаль (сорт часнику)|часнику]]<ref name="esum3"/> у деяких регіонах України.
* Пруссак (мешканець Пруссії)<ref name="krymsky"/>
* Льон глухий (Довгунець, L. usit. var. vulgare Bönn.)<ref name="krymsky"/>
* Чорноморсько-азовський анчоус, хамса<ref name="esum3">{{ЕСУМ
 |том = 3
 |том назва = Кора&nbsp;—&nbsp;М
 |том відповідальний = [[Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України|Ін-т мовознавства ім.&nbsp;О.&nbsp;О.&nbsp;Потебні АН УРСР]]&nbsp;; укл.: Р.&nbsp;В.&nbsp;Болдирєв та ін
 |рік = 1989
 |сторінок = 552
 |сторінки = 519
 |isbn = 5-12-001263-9
 |ref = ЕСУМ
}}</ref>.
* Від діалектної назви мошки (комахи)
* Від назви річки Москва (болото)

== Етимологія ==

=== Традиційна гіпотеза ===
Термін «москаль» походить від назви середньовічної російської держави [[Велике князівство Московське|Великого князівства Московського]], відомої в ранньому новому часі як [[Московське царство]], [[Московія]] або [[Московщина]]. Початково термін позначав жителя цієї держави, а згодом і росіян. До 19 століття самоназвою росіян було «[[Православна_церква|православні]]», рідше «русскіє». Зокрема, [[Аксаков Іван Сергійович|Іван Аксаков]] у [[лист]]і до письменника [[Достоєвський Федір Михайлович|Ф. Достоєвського]] писав:

{{цитата|''«Мудра річ написати заклик до русского народу, як його пишуть в інших країнах: «французи» або «британці»&nbsp;— «Русскіє!» не годиться, сама мова не терпить. А на всіх сходинах щоденно по всіх просторах Росії виголошуються промови із закликом: «Православні». Ось як русскій народ визначає свою національність.»''}}{{oq|ru|«Мудрено написать воззвание о русских наряду с тем, как пишут в других странах. «Francais!" или «Британцы! – «русские» – не годится, самый язык не терпит. А на всех сходках ежедневно по всему пространству России держатся речи с воззванием: «православные». Вот как русский народ определяет свою национальность»<ref>''Аксаков И. С.'' [http://feb-web.ru/feb/izvest/1972/04/724-353.htm Письмо Достоевскому Ф. М., 20 августа 1880 г.] // Известия Академии наук СССР. Отделение литературы и языка. — [[Москва|М.]]: [[Видавництво АН СРСР|Изд-во АН СССР]], 1972. — Т. XXXI. Вып. 4. — С. 353—355. {{ref-ru}}</ref>}}

Ні у [[поляки|поляків]], ні у [[білоруси|білорусів]], ні в [[українці]]в для позначення росіян не прижилася назва «руські», на відміну від західноєвропейських народів (хоча прикметник ''руський'' у значенні «російський», «росіянин» вживався в XIX&nbsp;ст. у східних і центральних українських землях)<ref>{{Грінченко|Руський|52989-ruskyj.html#show_point}}</ref>. У російській мові існує «московит»<ref>[https://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/187755/Московиты Московиты / Т.&nbsp;Ф.&nbsp;Ефремова. Современный толковый словарь русского языка Ефремовой. 2000.] {{ref-ru}}</ref>, що має західноєвропейське походження.
Пізніше у письмовій формі було введено термін «[[росіяни]]н», що походить від [[грецька мова|грецької]] назви «[[Росія]]» (Ρωσία)<ref>[[Галушко Кирило Юрійович|Галушко К. Ю.]] [http://www.history.org.ua/?termin=Rosiiany_Ukraini Росіяни в Україні] // [[Енциклопедія історії України]]. 2012. Т. 9. С. 334—337.</ref>.

Першими його стали вживати [[поляки]]: перша згадка терміну «москаль» датується [[1389]]&nbsp;р. і зафіксована у [[Краків|Кракові]], в латиномовних судових книгах<ref>''([[Білоруська мова|біл.]])'' [https://www.academia.edu/9442150/Першая_згадка_пра_москаля_ў_Метрыцы_Вяліка Першая згадка пра «москаля» ў Метрыцы Вялікага Княства Літоўскага] // Працоўныя матэрыялы Трэцяга міжнароднага кангрэса даследчыкаў Беларусі 2013 г.</ref>.
 
Наслідуючи поляків, в окремих випадках, головним чином через [[цензура|цензурні]] міркування, стали вживати [[полонізм]] «росіянин» українські та білоруські автори.{{fact}}

У [[XVII століття|XVII]]—[[XVIII століття|XVIII]]&nbsp;ст., своїх північно-східних сусідів українці називають «москалями», а їх країну «Москвою», «Московщиною», «Московією»<ref>[http://exlibris.org.ua/nakonechny/index.html Євген Наконечний. «Украдене ім'я»]</ref>.

Слід зазначити, що значення слова ''москаль'' змінювалося з часом: спершу це був типовий [[етнонім]], пізніше, внаслідок остаточного включення України до складу Російської імперії, так почали називати солдатів регулярної армії<ref>[http://slovardalja.net/word.php?wordid=16021 Москаль] / Толковый словарь Даля. [[Даль Володимир Іванович|В.&nbsp;И.&nbsp;Даль]]. 1863—1866.{{ref-ru}}</ref>, оскільки на той час це була найбільша група росіян в Україні. Таким чином, слово ''москаль'' з етноніма перетворилося на назву певної соціальної групи, незалежно від походження. Пізніше, коли внаслідок розширення категорій населення, що підлягали призову до війська, росіяни перестали становити абсолютну більшість солдатів, слово поступово почало втрачати значення «солдат, військовий» і знову стало етнонімом. Саме в такому значенні воно використовується зараз.

Наскільки семантично розбудований етнонімічний термін «москаль» в українській мові, можна оцінити на підставі того, що [[Словарь української мови|словник Грінченка]] подає п'ятдесят шість його значень, форм та відтінків:
 
''Москаленко, Москаленка; москаленя, москаленяти; москалик, москаличка; москалів, москалева, москалеве; москалівна, москалівни; москаль, москаля; москальня, москальні; москальство, москальства; москальча, москальчати; москальчик, москальчика; москальчук, москальчука; москалюга, москалюги; москва, москви'' (тут в етнічному розумінні: ''«Москаль, що якесь старе залізо продавав і не чув, що жвавий міщанин у чемерці штовхав його: „Москва, москва, чи продаєш залізо?“»''); ''москвофіл, москвофіла; москвофільство, москвофільства; москвофільський, москвофільська, москвофільське; Москівщина, Московщина, Московщини; московець, московці; московка, московки; московський, московська, московське; московщеня, московщеняти; московство''.
 
У словнику додано ще три фразеологічні звороти: «підпускати, підвозити москаля» («брехати, обманювати»), «пеня московська» («безпричинна причіпка», «той, що безпричинно чіпляється») і «московський місяць» («довгий час, термін»).

=== Татарська гіпотеза ===
У тюркських мовах мешканці Московії та сучасні москвичі називаються схожими словами:

* Мәскәүле [маскаулє]&nbsp;— татарською «москвич»;
* мәскеулік [читається приблизино як «маскеулик»]&nbsp;— казахською;
* moskovali&nbsp;— турецькою;
* москвалы&nbsp;— карачаево-балкарською.
У часи пізнього середньовіччя цей термін в тюркських мовах також означав жителя Московської держави за аналогією з терміном «московіт» у західноєвропейських, або «москва» чи «москвичин» у польських та литовських джерелах. Ймовірно, він був перейнятий українцями та білорусами від татар (можливо, від місцевих [[Татари-липки|Татар-липок]]) у другій половині XV&nbsp;— першій чверті XVI&nbsp;ст., коли Московське князівство здобуло незалежність внаслідок розпаду [[Золота Орда|Золотої Орди]]. Саме починаючи з середини XVI&nbsp;ст. литовські документи на території Подніпров'я починають фіксувати прізвище «Москаль» та його похідні («Москаленко», «Москальчук», тощо). У польській мові в цей час ''moskal'' було зневажливою назвою мешканців Московського князівства, при тому існував етнонім ''moskwicin''. В українській мові ж слово «москаль» вживалося і без емоційного забарвлення.

Показовою є також подібність як форм ''маскаулє/москаль'', так і ''маскеулик/москалик'' (зменшувальна форма від «москаль»). Обидві ці форми, а також і форма «москаули» та інші подібні варіанти могли співіснувати в різних постзолотоординських діалектах тюркських народів, що з ними контактували українці.

Вперше цю гіпотезу запропонував російський історик азербайджанського походження А. Казем-Бек в середині XIX&nbsp;ст.<ref>В.Луценко. Тюркский фактор в истории и этногенезе украинцев и их предков https://archive.is/20120716001028/vlalut.narod.ru/11.html</ref>

== В українській літературі ==
У п'єсі «[[Москаль-чарівник]]», яка була написана видатним українським письменником [[Котляревський Іван Петрович|Іваном Петровичем Котляревським]] у [[1819]] році, персонажі ведуть бесіду:
: Солдат. Да спой-ка ты, хохлач, хотя одну русскую песню. Ну, спой!.. Э, брат, стал!
: Михайло. Вашу? А яку? Може, соколика або кукушечку?.. Може, лапушку або кумушку? Може, рукавичку або підпоясочку? Убирайся з своїми піснями!.. Правду сказать, єсть що і переймати… Жінко! Заспівай же ти по-своєму ту пісню, що москаль співав. (К солдату.) Сядь та послухай, як вона співає.
: Після виконання Тетяною пісні «Ой, був та нема, да поїхав до млина…» розмова продовжується.
: Михайло. А що? Яково?
: Солдат. Ну, что и говорить! Вить вы&nbsp;— природны певцы. У нас пословица єсть: хохлы никуда не годятся, да голос у них хорош.
: Михайло. Нікуда не годяться? Ні, служивий, така ваша пословиця нікуда тепер не годиться. <…> Ось заглянь в столицю, в одну і в другу, та заглянь в сенат, та кинься по міністрах, та тоді і говори&nbsp;— чи годяться наші куди, чи ні? <…> Пословиця?.. Коли на те пішло, так і у нас єсть їх против москалів не трохи. Така, напримір: '''''з москалем знайся, а камінь за пазухою держи'''''; од чого ж вона вийшла, сам, розумний чоловік, догадаєшся.<ref>Котляревський І.&nbsp;П.&nbsp;Повне зібрання творів.&nbsp;— К.: Наукова думка, 1969.&nbsp;— 512 с., с. 306—307.</ref>

[[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченко]] ніколи не вживав терміну «росіянин».
Класична українська література [[XIX століття|XIX&nbsp;ст.]] була зорієнтована на живу, розмовну [[українська мова|українську мову]].

{{col-begin}}
{{col-break}}
{{text2|<poem>«Кохайтеся чорнобриві, 
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люди,
Роблять лихо з вами.
Москаль любить жартуючи,
Жартуючи кине;
Піде в свою Московщину,
А дівчина гине…»<ref>Тарас Шевченко. Кобзар. Повна збірка поезій.— Київ: Державне Літературне Видавництво, 1939.— С. 16.</ref>   
[[Тарас Шевченко|Т.Шевченко]]</poem>}}
{{col-break}}
{{text2|<poem>"Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає, 
І могили мої милі
Москаль розриває...
Нехай риє, розкопує,
Не своє шукає,
А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати" <ref>"Розрита могила" http://litopys.org.ua/shevchenko/shev124.htm</ref>
[[Тарас Шевченко|Т.Шевченко]]</poem>}}
{{col-end}}

[[Франко Іван Якович|Іван Франко]] в поезії «[[Не пора (вірш)|Не пора]]» закликав:

:: ''Не пора, не пора, не пора''
:: ''Москалеві й ляхові служить;''
:: ''Довершилась України кривда стара''
:: ''— Нам пора для України жить!''

[[Гребінка Євген Павлович|Євген Гребінка]], автор романсу «Очи черные», перекладаючи поему [[Пушкін Олександр Сергійович|Пушкіна]] «Полтава», замість слова «русский» вживає слово «москаль», де в Пушкіна Росія, у Гребінки Московщина. Слова Пушкіна:

:: ''Без милой вольности и славы''
:: ''Склоняли долго мы главы''
:: ''Под покровительством Варшавы''
:: ''Под самовластием Москвы.''
:: ''Но независимой державой''
:: ''Украйне быть уже пора.''

Євген Гребінка переклав так:

:: ''Давно без батьківської слави''
:: ''Ми, як воли, в ярмі жили,''
:: ''У підданстві або Варшави,''
:: ''Або великої Москви.''
:: ''Возиться годі з москалями''
:: ''Украйні царством буть пора.''

Вислів Пушкіна «Когда Россия молодая» Гребінка перекладає «Московщина». Строфа «Казак на север держит путь»&nbsp;— [[Козаки|«Козак]] в Московщину летить».

Приклади творчості майстрів українського слова, як [[Котляревський Іван Петрович|І. Котляревський]], [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченко]], [[Франко Іван Якович|І. Франко]], [[Гулак-Артемовський Петро Петрович|П. Гулак-Артемовський]], Є. Гребінка, [[Леся Українка]], [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|І. Нечуй-Левицький]], [[Грінченко Борис Дмитрович|Б. Грінченко]], [[Кропивницький Марко Лукич|М. Кропивницький]], [[Свидницький Анатолій Патрикійович|А. Свидницький]], [[Грабовський Павло Арсенович|Павло Грабовський]] достатньо переконливо свідчать, що колись нормою української мови були терміни «москаль», «Московщина» та похідні. Ця норма виводилася із живої розмовної мови українського народу і широко відображена у [[фольклор]]і. Ось як пише [[Руданський Степан Васильович|Степан Руданський]] у [[гумореска|гуморесці]] «Вареники-вареники!» про солдата російської армії, яких в ті часи розміщали у селянських хатах:

{{col-begin}}
{{col-break}}
{{text2|<poem>Сидить москаль на прилавку,
Прищурює очі…
Так і знати: москалина
[[Вареники|Вареників]] хоче.
Хоче бідний вареників,
То й ніщо питати!
Та тільки їх по-нашому
Не вміє назвати.
«Хазяюшка, галубушка! —
Став він говорити. —
Свари-ка мне вот энтаво!..»
«Та чого зварити?..»
«Да энтаво… как, бишь, ево
У вас называют?..
Вот, что, знаешь… берут тесто,
Сыром накладают…»</poem>}}
{{col-break}}
{{text2|<poem>«Та бог його святий знає,
Що вам, служба, гоже!..
Тісто сиром накладають…
То [[галушки]], може?..»
«Не галушки, не галушки,
Я галушки знаю…
Свари-ка мне, галубушка…
Все, бишь, забываю…
Уж с глаз долой, так с памяти!..
Вот энтакой бес-то!..
Да знаешь ли, энтак сыр-то,
А на сыре тесто!..»
«Та бог його святий знає
І добрії люди!..
[[Сир]] у тісті?.. Хіба, може,
Чи не [[пиріг]] буде?»</poem>}}
{{col-break}}
{{text2|<poem>«Да не пирог, голубушка…
Экая досада!..
Да знаешь ли, туда масла
Да [[сметана|сметаны]] надо!..»
А вона-то добре знає,
Чого москаль хоче…
Та чекає барабана,
Заким затуркоче.
Як почула барабана…
Слава тобі, боже!
Та й говорить москалеві:
«Вареників, може?..»
Аж підскочив москалина…
Та ніколи ждати.
«Вареники-вареники!»
Та й пішов із хати.</poem>}}
{{col-end}}

[[Полонська-Василенко Наталія Дмитрівна|Наталія Полонська-Василенко]], у фундаментальній праці «Історія України», згадує [[Східні католицькі церкви|уніятського]] [[митрополит]]а [[Йосиф (Велямин Рутський)|Йосифа Веляміна Рутського]], ''москаля''<ref>Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. Т. 1. До середини XVII століття.— К.: Либідь, 1992.— С. 474.</ref>, і в «Покажчику народів і племен» серед інших&nbsp;— ''москалів''.

== В іноземній літературі ==
1797 року в «Пісні польських легіонерів в Італії», що потім стала основою для [[Гімн Польщі|польського гімну]], автор [[Юзеф Вибіцький]] використав слово ''«москаль»'' у значенні ''«житель Росії»''<ref>[http://www.a-pesni.org/polsk/mazurdabr.htm Mazurek Dąbrowskiego&nbsp;— національний гімн Польщі (a-pesni.org)] {{ref-pl}}.</ref>:

{|
|-
|{{text2|<poem>Niemiec, Moskal nie osiędzie
Gdy jąwszy pałasza,
Hasłem wszystkich zgoda będzie
I ojczyzna nasza.</poem>}}
|{{text2|<poem>Німець, мо́скаль не осяде,
Як візьмем [[палаш]]а́,
Буде гаслом всім  співпраця
І вітчизна наша.</poem>}}
|}

У сучасній офіційній версії гімну цей стовпчик не входить до тексту, оскільки в сучасній [[Польська мова|польській мові]] слово «москаль» має відтінок негативу і зверхності<ref>[https://sjp.pl/Moskal Словник польської мови] {{ref-pl}}.</ref>.

[[Адам Міцкевич]] цілком нейтрально використовує це слово у вірші «Do przyjaciół Moskali» («До друзів москалів»), в якому вшановує пам'ять [[Рилєєв Кіндрат Федорович|Рилєєва]] та співчуває ув'язненому в Сибіру [[Бестужев Олександр Олександрович|Ол.&nbsp;Бестужеву (Марлінському)]]. Цей вірш входить до третьої частини його драматичної поеми «Дзяди»; його було опубліковано 1831 року.

[[1864]] року, під час [[Січневе повстання (1863)|Січневого повстання]], литовський письменник Мікалоюс Акялайтіс видавав литовською мовою газету «Вістка про війну поляків з москалями» ({{lang-lt|«Žinia apie lenkų vainą su maskoliais»}})<ref>Литва. Краткая энциклопедия. Вильнюс: Главная редакция энциклопедий, 1989, с.&nbsp;63.</ref>.

У російській літературі це слово використовував [[Маяковський Володимир Володимирович|В. Маяковський]] у вірші «Долг Украине» (Знаете ли вы украинскую ночь?)<ref name="Маяковский"> В.&nbsp;В.&nbsp;Маяковский, сочинения в двух томах. Т. 1. Москва, издательство «Правда», 1987. с. 409-412.
 </ref>:

<blockquote>
: Говорю себе:
: товарищ '''москаль''',
: на Украину: шуток не скаль.
: Разучите: эту мову: на знамёнах&nbsp;— : лексиконах алых,&nbsp;— : эта мова: величава и проста:
: «Чуешь, сурмы загралы,
: час расплаты настав…»: Разве может быть: затрёпанней: да тише: слова: поистасканного: «Слышишь»?!
</blockquote>

== Похідні значення ==
[[Файл:Етнічні межі українців у 1919.jpg|thumb|310 px|Поштова листівка «Мапа України» часів [[УНР]], на півночі живуть москалі (за М. Грушевським<ref>Грушевський Михайло. Як жив український народ. Коротка історія України / Видання 2-е: Написав Михайло Грушевський, професор української історії в університеті у Львові.&nbsp;— Царгород: З друкарні «Союза визволення України», 1915.&nbsp;— 108 с.</ref>)]]
[[Файл:Moskals destroying Kyiv.png|thumb|праворуч|310px|Москалі руйнують Київ. Ілюстрація з підручника «Історія України для дітей» (Львів. 1934).]]
Зараз слово «москаль» в Україні використовується як дуже поширене неофіційне, побутове означення росіян. Слово має нейтральне чи злегка зневажливе забарвлення. Слід, однак зазначити, що в сучасній українській мові «москаль» не є лайкою чи підкреслено презирливою назвою, на відміну від слова «[[кацап]]».

Слово «москаль» в Україні з часом втратило первісне значення і не завжди пов'язується з [[Москва|Москвою]]. Наприклад, у підручнику з [[Історія України|Історії України]] [[1934]] року зображена сцена руйнування [[Київ|Києва]] суздальським князем [[Андрій Боголюбський|Андрієм Боголюбським]] в [[1169]] році з підписом «Москалі руйнують Київ». Вважаючи на те, що перша згадка про Москву в літописах була лише двадцяти двома роками раніше, і вона була в той час невеликим селом, то цей термін вжитий як загальна назва людей, що жили на території сучасної Росії.

У Росії москалями називають жителів Москви (москвичів). Слово має як нейтральне так і помітно негативне значення, яке, утім більше залежить від контексту вживання, аніж від самого слова. У деяких регіонах (Краснодарський край, Кубань) це слово вживають традиційно, запозичивши його від українців, які складають значний відсоток населення цих земель.<!-- , однак широке розповсюдження цього слова по Росії можна вважати результатом відносно недавнього запозичення та переосмислення значення українського означення росіян взагалі в назву москвичів ЩОСЬ НЕЗРОЗУМІЛЕ-->

«[[Москаль (сорт часнику)|Москаль]]»&nbsp;— вживана в українській мові назва сорту особливо пекучого [[часник]]у<ref>[http://tyzhden.ua/Publication/3762 Український Тиждень 2009, 34-35 (43-44) «Овочева столиця України»]</ref><ref>Грінченко Б. Д. ''Словарь української мови'', т. 1-4. Київ, 1958—1959 (перевиданий)</ref>.

Москалями або москаликами в Україні називають клопів ''[[Pyrrhocoris apterus]]'', червоних комах з чорними цятками та плескатою спиною, що повзають по землі строєм. У Росії вони мають назву ''клоп-солдатик'' або ''красноклоп обыкновенный''.<ref>''Верхратський Іван.'' Початки до уложення номенклатури і термінології природописної, народної.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— Львів, 1864.&nbsp;— С. 7.</ref><ref> Словар української мови / Упорядкував з додатком власного матеріалу ''Борис Грінченко''.&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— К., 1908.&nbsp;— С. 447.</ref>

Також москалями в Україні інколи називають звичайних домашніх [[Таргани|тарганів]]. Така традиція характерна для багатьох народів, у яких тарган, попри те, що він живе у будинку господаря, сприймається як загарбник (у росіян&nbsp;— ''прусак'', у чехів&nbsp;— ''šváb'', у поляків -''francuz'', у німців&nbsp;— ''russen''<ref>Handwörterbuch des deutschen Aberglaubens. <словник німецьких забобонів> Berlin-Leipzig: Verlag W. de Gruyter, Репринтне перевидання 2000,&nbsp;— Bd.7, S.859, 963—965.</ref>)<ref>[http://www.ruthenia.ru/folklore/folklorelaboratory/krivosjapova.htm Мовний та культурний портрет реалій. Таргани]</ref>


<center>
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Pyrrhocoris apterus (aka).jpg|border|100px|]]
|[[Файл:American cockroach 8-15-2009.jpg|border|130px|]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>[[Pyrrhocoris apterus|Клоп-москаль]]</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Тарган-москаль</small></div>
|}
</center>

На сході України північно-східний вітер називають москаль.<ref>[http://poetyka.uazone.net/mosendz/comments.html Примітки до поеми Л. Мосендза «Волинський рік»]</ref>

Назву москалики (''moskaliki'') має популярний на пострадянських просторах польський різновид консервованих оселедців. Таку назву консерви отримали тому, що оселедці в них дуже тісно запаковані&nbsp;— «як москалі у казармі».

Про [[Цибуля|цибулю]] в період цвітіння можуть сказати що вона «пішла в москалі»&nbsp;— її довгі пагони нагадують списи.

== Прислів'я, приказки ==
Етнограф [[Матвій Номис|М. Номис]] опублікував перший в українській етнографічній науці ряд приказок і прислів'їв, що були широко розповсюджені у українців, серед них такі:

* «Тату, тату, лізе [[чорт]] у хату»&nbsp;— «Дарма, аби не москаль»<ref>{{text|{{цитата|«Тату! лизе чортъ у хату! - Дарма! абы не москаль.»}}}}[https://archive.org/details/malposlov/page/n35 Смирницкий В.Н. Малороссийские пословицы и поговорки. Собранные В.Н.С. — Харьков: в Университетской типографии, 1834 года. — С. 26.]</ref>.
* Ти москаля в двері, а він у вікно лізе.
* Коли [[чорт]] та москаль що вкрали, то поминай як звали.
* Не той москаль, що в Росії живе&nbsp;— а той, що Москві служить.
* На вовка промовка, а москаль кобилу вкрав.
* З москалем дружи, а камінь за пазухою держи.
* Хоч убий москаля, та він зуби вискаля.
* Москаль на сльози не вдаря.
* Варив чорт з москалем пиво, та й солод у чорта пропав.
* Казав москаль право, та й збрехав браво.
* У москаля на грош амуніції, на десять амбіції.
* Москаль як ворона, та хитріший за чорта.
* Чорзнащо в лаптях, та й то москаль.
* Москаль ликом чваниться й кожному під ніс з ним пхається.
* Москва на злиднях збудована, та й злиднями годована.
* Хоч добрий чоловік, та москаль.
* Москаль зна дорогу, та питається.
* «Щоб ти зозулі не чув» (каже баба).&nbsp;— «Мне и удод закуетъ» (одріка москаль)
* Мутить як у селі Москаль<ref>[http://izbornyk.org.ua/rizne/slovpavl0.htm#poslo Павловский А.&nbsp;П.&nbsp;Грамматика малороссийского наречия.&nbsp;— СПб., 1818.]</ref>
* Не впадає москаля дядьком звати, а все ''дядюшка''.
* Московський час, як [[Жид|жидівський]] зараз.
* Пошкрябай москаля&nbsp;— і знайдеш там татарина<ref>[http://www.info-library.com.ua/books-text-2462.html info-library.com.ua] [[Лозко Галина]] Етнологія України: Філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект. Навчальний посібник / Київ: АртЕК, 2001.- 304 c</ref>.
* Де ти бачив доброго москаля?!
* Москаль скрізь вдома, скрізь порядкує. І не гадає, що негоже тесати кілок на чужій голові.

== Анекдоти ==
{{main|Анекдоти про москалів}}
«Москаль»&nbsp;— одна з найпопулярніших тем українських анекдотів. Ця популярність пояснюється тривалим історичним досвідом спільного проживання і конфронтації [[українці]]в і [[росіяни|росіян]], взаємовпливів і боротьби культур і мов цих народів<ref name="korneva">[http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fil_Nauk_2009_1_11 Корнєва Л. Про деякі типологічні риси українського анекдоту // Філологічні науки. 2009:1&nbsp;— Полтава: Полтавський державний педагогічний університет імені В.&nbsp;Г.&nbsp;Короленка, 2009.&nbsp;— c.55&nbsp;— 60]</ref>. «Москалів» часто зображають п'яницями, байдужими, непрактичними і нетямущими<ref name="korneva"></ref>. Багато анекдотів на цю тему належать до [[чорний гумор|чорного гумору]]. Вони є свідоцтвом існування між обома народами неприязні<ref name="korneva"/>. Наприклад:

{{text2|<poem>
[[1933]] рік. Українське село. До криниці підійшов чоловік і схилився, щоб випити води. Підбіг дід і застерігає:
— Чоловіче, не пий! Москалі воду отруїли!
— Что ви гаварітє?
— Я гаварю: пєй мєдленна, вада халодная, горла прастудіш.
</poem>}}

{{text2|<poem>Криївка [[УПА]]. Старшина, перекладач і полонений «стрибок».
— Спитай москаля, де розташована їхня частина.
— Руководитель спрашивает вас, где расположена ваша часть.
— Я не скажу!
— Москаль відповів, що не скаже.
— То скажи, що зараз ми його катуватимемо.
— Руководитель говорит, что сейчас вас будут пытать.
— Я все равно не скажу!
— Москаль каже, що все одно мовчатиме.
— То клич хлопців із жаровенькою й цвяшками.
[…]
— А что это они внесли?
— Это жаровня. Сечас в ней раскалят гвозди и загонят их вам под ногти.
— Нет, нет! Скажите вашему начальнику, что я все расскажу!
— Що там москаль белькоче?
— Каже, що москалі тортур не бояться.</poem>}}

Утім анекдоти війни не викликають. Їхні «шпилькові уколи» є засобом зняття національної напруги<ref name="korneva"/>. Одна з ознак анекдотів&nbsp;— [[Гіпербола (література)|гіперболізація]], тому почуття і риси національного характеру як українців, так й інших народів, подаються в анекдотах у гротескному вигляді<ref name="korneva"/>. Наприклад:

{{text2|<poem>
Гуцул іде полониною і веде за руку хлопчика-[[негр]]а. Другий гуцул:
— Іване, а хто то?
— Онук.
— Марійчин хлопець?
— Марійчин!
— А Марійка де?
— Вчиться в місті.
— А чого воно таке чорне?
— Зате гарантія, що не москаль!</poem>}}

{{text2|<poem>
1961 рік.
— Куме! Куме! Москалі у космос полетіли!
— Усі?</poem>}}

Українцям притаманна [[толерантність]], але чуже вони сприймають через призму визначальних особливостей власного етносу, що приймаються за норму. Відповідно, риси, властиві іншим народам, трактуються як відхилення від норми. Тому в українських анекдотах про інші національності маємо справу з етностереотипами, своєрідними масками, кліше<ref name="korneva"/>.

== Прізвища ==
Москаль це також українське прізвище, за етимологією ймовірно близьке до застарілої назви росіян.
{{main|Москаль (прізвище)}}

Крім того, є ряд прізвищ, що походять від цього слова, наприклад [[Москаленко (значення)|Москаленко]], [[Москович]] тощо.

== Форми слова та похідні слова ==
Форми слова:<ref>Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики. / Укладач і головний редактор В. Т. Бусел. — Київ: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. - 887 с.</ref>
* [[Москаленко|Москале́нко]]&nbsp;— українське прізвище, що означає «син москаля» (росіянина або солдата строкової служби);
* Москови́т&nbsp;— мешканець [[Московія|Московії]];
* Москаленя́&nbsp;— дитина москаля (росіянина або солдата строкової служби);
* Моска́лик&nbsp;— пестлива форма звертання до москаля;
* Москали́ха&nbsp;— дружина москаля (росіянина або солдата строкової служби).

Похідні слова:
* Моска́льський
* Москаля́ндія
* Моска́льство
* Москальчу́к
* Моска́лити (Москалюва́ти)
* Обмоска́лити (сь)

== Див. також ==
{{Вікіцитати1|Українські народні прислів'я та приказки: москалі}}
* [[Кацап]]

== Примітки ==
{{reflist}}
== Посилання ==
* {{УМЕ8|частина=Москалі|сторінки=1041-1043}}
*{{УМЕ9|частина=Недоломок|сторінки=1114}}

== Джерела ==
* [[Юрій Липа]] [[iarchive:DividedStatesOfRussia|"Розподіл Росії". (аудіокнига)]] "Howerla" Bookstore, New York, 1941. {{ref-uk}}
* ''Кривдик О.'' [https://web.archive.org/web/20071226233815/http://www.pravda.com.ua/news/2007/3/5/55361.htm Москалі] // [[Українська правда]].&nbsp;— 2007.&nbsp;— 5 березня.
* [https://web.archive.org/web/20051109164224/http://www.samvydav.net/index.php?lang=u&material_id=170&page=material Лабіринт українського самвидаву. В українців єдина мова&nbsp;— українська]
* [http://www.ruthenia.ru/folklore/folklorelaboratory/krivosjapova.htm Мовний та культурний портрет реалій. Таргани].
* ''[[Наконечний Євген Петрович|Наконечний Є.]]'' [https://web.archive.org/web/20101110081002/http://exlibris.org.ua/nakonechny/ Украдене ім'я, чому русини стали українцями].
* ''[[Матвій Номис|Номис М]].'' Українські приказки, прислів'я і таке інше // Київ.&nbsp;— 1991.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С. 143—144.
* [[Фаріон Ірина Дмитрівна|''Фаріон І.'']] [https://web.archive.org/web/20120306131123/http://www.panianka.info/_movoznavecj_irina_farion_0_0_0_1054_2.html Тлумачення слова Москаль ''Уривок з праці «Слова як свідки правди»'']
* [http://poetry.uazone.net/kobzar/kateryna.html ''Тарас Шевченко''. Катерина.]

{{Етноніми}}

[[Категорія:Українські слова]]
[[Категорія:Національні прізвиська]]
[[Категорія:Росіяни]]