Відкрити головне меню

Мордовські мови — входять до складу фіно-волзької групи фіно-угорської гілки уральської мовної сім'ї. Мордовська група складається з двох мов — мокшанської та ерзянської. Мордовські мови поширені в Росії на території Мордовії, Чувашії, Татарстану та Башкортостану, а також у Нижегородській, Оренбурзькій, Пензенській, Рязанській, Самарській, Саратовській, Тамбовській та Ульяновській областях. Мокшанська та ерзянська є офіційними мовами Республіки Мордовія, нарівні з російською. Судячи з повідомлення князя Курбського про те, що у мещери «мордовська» мова, і з топонімів, мещерська мова також відносилася до мордовських мов.

Мордовські мови
Поширені: Південно-західна та південно-східна Росія
Класифікація: Уральські
 Мордовські мови
Групи:
Кількість носіїв: 431 692 (2010 рік)

Зміст

ПисемністьРедагувати

Писемність у мокшанської та ерзянської мов виникла в другій половині XVIII століття на основі кирилиці. Сучасні алфавіти цих мов повністю збігаються з російським алфавітом.

Кількість носіївРедагувати

Народи, що розмовляють на мордовських мовах — ерзя, мокша, шокша, терюхани та каратаї, часто об'єднуються під однією загальною назвою — мордва. Звідси походить помилкова думка, що мордва говорить на єдиній мордовській мові. Через це буває складно оцінити кількість людей, що володіють ерзянською та мокшанською мовами, так як при опитуваннях обидві мови враховуються просто як мордовська.

Згідно результатів перепису населення 2002 року в Росії 614 260 осіб вказали, що володіють «мордовською, мокша-мордовською, ерзя-мордовською» мовами.[1] 843 350 осіб вказали національну приналежність — мордва, в тому числі 49 624 людини вказали національність мокша, 84 407 — ерзя.[2]

Згідно результатів перепису населення 2010 року в Росії 392 941 осіб вказали, що володіють «мордовською» мовою, 36 726 осіб вказали, що володіють «ерзя-мордовською» мовою, 2025 осіб вказали, що володіють «мокша-мордовською» мовою.[3] 744 237 осіб вказали національну приналежність — мордва, в тому числі 4767 осіб вказали національність мокша, 57 008 — ерзя.[4]

За даними Ethnologue, число носіїв мокшанської мови — 296 904 особи,[5] ерзянської — 517 575 осіб в світі, в тому числі 440 000 в Росії.[6] За даними Joshuaproject, число носіїв мокшанської мови в світі — 294 000 чоловік,[7] ерзянської — 416 000 в Росії (в світі ерзян — 469 000).[8]

ЛітератураРедагувати

  • Орнатов П. Мордовская грамматика, составленная на наречии мордвы-мокши. — М., 1838;
  • Шахматов А. А. Мордовский этнографический сборник. — СПб., 1910;
  • Евсевьев М. Е. Основы мордовской грамматики. — М., 1928; Очерки мордовских диалектов: в 5 т. — Саранск, 1961—1968;
  • Русско-эрзянский словарь [ок. 25000 слов] / Сост.: М. Н. Коляденков, Ф. В. Сульпин, Л. П. Тарасов, Н. Ф. Цыганов; Под общ. ред. М. Н. Коляденкова и Н. Ф. Цыганова. — М.: Гос. изд-во иностр. и нац. словарей, 1948. — 418 с. — 5000 экз.
  • Эрзянско-русский словарь [ок. 15000 слов с прил. краткого грамматич. очерка] / Сост.: М. Н. Коляденков и Н. Ф. Цыганов; Под ред. Д. В. Бубриха. — М.: Гос. изд-во иностр. и нац. словарей, 1949.
  • Цыганов Н. Ф. Вопросы лексики и лексикографии мордовских языков : Автореф. дис. … канд. филол. наук. — М., 1952. — 24 с.
  • Грамматика мордовских (мокшанского и эрзянского) языков. Фонетика и морфология. — Саранск, 1962. — Ч. 1;
  • Вопросы мордов. филологии: [Сб. статей / Отв. ред. Н. Ф. Цыганов]. — Саранск : Морд. кн. изд-во, 1968. — 198 с. — (Кафедра мордовского языка и литературы Мордовского гос. ун-та. Ученые записки ; № 64).
  • Феоктистов А. П. Очерки по истории формирования мордовских письменно-литературных языков (ранний период). — М., 1976;
  • Грамматика мордовских языков: Фонетика, графика, орфография, морфология. — Саранск, 1980;
  • Лексикология современных мордовских языков. — Саранск, 1983;
  • Современные мордовские языки. Фонетика. — Саранск, 1993;
  • Мокшень кяль. Морфология. — Саранск, 2000;
  • Эрзянь кель. Морфология. — Саранск, 2000;
  • Budenz J. Moksa- és erza-mordvin nyelvtan // Nyelvtudományi közlemények. — Budapest, 1876. — Bd. 13;
  • Paasonen H. Mordwinische Lautlehre. — Helsingfors, 1903;
  • Keresztes L. Geschichte des mordwinischen Konsonantismus. — Szeged, 1986—1987. — Bd. 1—2.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

Вікіпедія має розділ
мокшанською мовою
Пря лопа

Вікіпедія має розділ
ерзянською мовою
Прякслопа