Відкрити головне меню

Відмінності між версіями «Монета»

[неперевірена версія][перевірена версія]
м (автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті)
 
(Не показані 40 проміжних версій 27 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Otheruses|Монета (значення)}}
 
{{Otheruses|Монета (значення)}}
  +
'''Моне́та''' ({{lang-la|moneta}}) — [[Гроші|грошовий знак]], виготовлений з [[Метали|металу]] ([[золото|золота]], [[срібло|срібла]], [[мідь|міді]] або [[сплав]]ів) встановлених законом ваги і форми, що використовується як засіб [[Грошовий обіг|грошового обігу]] та платежу.
 
'''Моне́та''' ({{lang-la|moneta}}) — [[грошовий знак]], виготовлений з [[Метали|металу]] ([[золото|золота]], [[срібло|срібла]], [[мідь|міді]] або [[сплав]]ів) встановлених законом ваги і форми, що використовується як засіб [[Грошовий обіг|грошового обігу]] та платежу.
 
   
 
== Етимологія ==
 
== Етимологія ==
  +
[[Давньоримська релігія|Римська богиня]] [[Юнона (міфологія)|Юнона]] мала титул «Монета», що в перекладі з [[Латина|латини]] означає «застережниця» або «радниця». Біля [[Санта-Марія-ін-Арачелі|храму Юнони]] на [[Капітолій (пагорб)|Капітолії]] знаходилися майстерні, де карбували металеві гроші. Саме тому їх називають монетами, а в [[англійська мова|англійській мові]] від цього титулу з'явилося загальна назва грошей {{lang-en|money}}. Початкове значення слова вступає в силу, коли ми підкидаємо її в пошуках ради у вирішенні питань.
 
[[Давньоримська релігія|Римська богиня]] [[Юнона (міфологія)|Юнона]] мала титул «Монета», що в перекладі з [[Латина|латини]] означає «застережниця» або «радниця». Біля [[Храм Юнони|храму Юнони]] на [[Капітолій (пагорб)|Капітолії]] знаходилися майстерні, де карбували металеві гроші. Саме тому їх називають монетами, а в [[англійська мова|англійській мові]] від цього титулу з'явилося загальна назва грошей {{lang-en|money}}. Початкове значення слова вступає в силу, коли ми підкидаємо її в пошуках ради у вирішенні питань.
 
   
 
== Характеристики монети ==
 
== Характеристики монети ==
 
 
Кожна країна має свою монетарну систему і свою [[Монетарна політика|монетарну політику]]. Держава встановлює назву монети/монет, матеріал, з якого її (їх) карбують, вагу й форму монети/монет.
 
Кожна країна має свою монетарну систему і свою [[Монетарна політика|монетарну політику]]. Держава встановлює назву монети/монет, матеріал, з якого її (їх) карбують, вагу й форму монети/монет.
   
=== Вага і матеріал ===
+
=== Вага та матеріал ===
  +
Монети, як правило, мають визначену [[Вага|вагу]], до того ж у кожній країні в різний час використовувались різні монетні системи, які можуть збігатися з [[Торгівля|торговими]] мірами ваги, але й можуть відрізнятися від них.
  +
* Так, наприклад, у [[Домініканська республіка|Домініканській республіці]] гроші досі використовують як гирьки при зважуванні. Щоб уникнути непорозумінь, на монеті номіналом 10 [[сентаво]] поряд з номіналом позначено — «2,5 грами».
  +
* У [[1959]] році [[канадський долар|канадські центи]] карбували таким чином, щоб сто центів важили рівно [[Фунт (одиниця маси)|фунт]], а [[діаметр]] одного цента дорівнював [[дюйм]]у. Пізніше від цієї ідеї довелося відмовитися, тому що монети виявилися дуже громіздкими.
   
  +
У тісному зв'язку з ваговою системою знаходяться системи ''номіналів'' — основних монетних одиниць, їх кратних та їх частин. При дослідженні стародавніх та [[Середньовіччя|середньовічних]] монет, вивченні їх ваги особливо важливо звертати увагу на визначення вагових монетних систем, систем номіналів тієї чи іншої держави, монетні реформи, та іншу інформацію.
Монети, як правило, мають визначену [[Вага|вагу]], до того ж у кожній країні в різний час використовувались різні монетні системи, які можуть збігатися з [[Торгівля|торговими]] мірами ваги, але й можуть відрізнятися від них.
 
   
  +
Спочатку при виробництві монет використовувались такі метали як [[срібло]], електор ([[Стародавня Греція|Греція]], [[Мала Азія]]), [[мідь]] ([[Китай]]). У подальшому використовувались переважно [[срібло]], [[золото]], [[мідь]], а також різноманітні сплави — [[бронза]], [[латунь]], [[мідо-нікель]] тощо.
* Так, наприклад, у [[Домініканська республіка|Домініканській республіці]] гроші досі використовують як гирьки при зважуванні. Щоб уникнути непорозумінь, на монеті номіналом 10 [[сентаво]] поряд з номіналом позначено — «2,5 грами».
 
* У [[1959]] році [[канадський долар|канадські центи]] карбували таким чином, щоб сто центів важили рівно [[фунт]], а [[діаметр]] одного цента дорівнював [[дюйм]]у. Пізніше від цієї ідеї довелося відмовитися, тому що монети виявилися дуже громіздкими.
 
   
  +
У наш час монети є ''[[Білонна монета|білонними]]'' — їх карбують з [[Нікель|нікелю]], [[Алюміній|алюмінію]] та інших [[Метали|металів]], ще доволі рідко використовується [[залізо]], або [[свинець]]. При карбуванні монет з [[Дорогоцінні метали|дорогоцінних металів]] до їх складу додають деяку кількість міді, для підвищення міцності. Таку добавку називають ''[[Лігатура (ювелірна справа)|лігатурою]]'', а склад дорогоцінного металу в монеті — ''пробою''. Вона встановлюється державною владою. У середньовіччі практикувалося псування монети самою владою — випуск монети зниженої проби, заниженої ваги, але з тією самою номінальною вартістю. Це був поширений спосіб отримання додаткових доходів державою.
У тісному зв’язку з ваговою системою знаходяться системи ''номіналів'' — основних монетних одиниць, їх кратних та їх частин. При дослідженні стародавніх та [[Середньовіччя|середньовічних]] монет, вивченні їх ваги особливо важливо звертати увагу на визначення вагових монетних систем, систем номіналів тієї чи іншої держави, монетні реформи, та іншу інформацію.
 
 
Спочатку при виробництві монет використовувались такі метали як [[срібло]], електор ([[Давня Греція|Греція]], [[Мала Азія]]), [[мідь]] ([[Китай]]). У подальшому використовувались переважно [[срібло]], [[золото]], [[мідь]], я також різноманітні сплави — [[бронза]], [[латунь]],[[мідо- нікель]] тощо.
 
 
У наш час монети є ''[[Білонна монета|білонними]]'' — їх карбують з [[Нікель|нікелю]], [[Алюміній|алюмінію]] та інших [[Метали|металів]], ще доволі рідко використовується [[залізо]], або [[свинець]]. При використанні під час виготовлення монети [[Дорогоцінні метали|дорогоцінних металів]] у її склад додають деяку кількість міді, для підвищення її міцності. Таку добавку називають ''[[Лігатура (ювелірна справа)|лігатурою]]'', а склад дорогоцінного металу в монеті — ''пробою''. Вона встановлюється державною владою. У середні віки практикувалося псування монети самою владою — випуск монети зниженої проби, заниженої ваги, але з тією самою номінальною вартістю. Це був поширений спосіб отримання додаткових доходів державою.
 
   
 
=== Зовнішній вигляд монети ===
 
=== Зовнішній вигляд монети ===
 
 
[[Файл:1 grivna kalina 2.jpg|thumb|125px|''[[Реверс]] української монети номіналом 1 гривня'']]
 
[[Файл:1 grivna kalina 2.jpg|thumb|125px|''[[Реверс]] української монети номіналом 1 гривня'']]
 
[[Файл:1 grivna kalina 3.jpg|thumb|125px|''[[Аверс]] української монети номіналом 1 гривня'']]
 
[[Файл:1 grivna kalina 3.jpg|thumb|125px|''[[Аверс]] української монети номіналом 1 гривня'']]
  +
У будь-якої монети розрізняють лицеву сторону — [[аверс]] (avers), та зворотну — [[реверс]] (revers), бокова поверхня - гурт.
   
  +
Вже з VI ст до н. е. ці сторони містили зображення, які в [[Нумізматика|нумізматиці]] позначаються терміном ''тип''. Звичайно лицевою стороною називають ту, на якій уміщені найважливіші зображення, покликані, як правило, звеличувати державну владу або офіційну релігію (наприклад на монетах [[Давня Греція|Давньої Греції]] та [[Давній Рим|Риму]] — це зображення [[бог]]ів, на монетах [[Римська імперія|Римської імперії]] та [[феодалізм|феодальних]] держав [[Західна Європа|Західної Європи]] — [[портрет]] правителя, або його [[герб]], на східних монетах — часто [[релігія|релігійні]] тексти, на сучасних — портрет [[Монархія|монарха]], або герб держави.
У будь-якої монети розрізняють лицеву сторону — [[аверс]] (avers), та зворотну — [[реверс]] (revers).
 
 
Вже з VI ст до н. е. ці сторони містили зображення, які в [[Нумізматика|нумізматиці]] позначаються терміном ''тип''. Звичайно лицевою стороною називають ту, на якій уміщені найважливіші зображення, покликані, як правило, звеличувати державну владу або офіційну релігію (наприклад на монетах [[Давня Греція|Давньої Греції]] та [[Давній Рим|Риму]] — це зображення [[бог]]ів, на монетах [[Римська імперія|Римської імперії]] та [[феодалізм|феодальних]] держав [[Західна Європа|Західної Європи]] — [[портрет]] правителя, або його [[герб]], на східних монетах — часто [[релігія|релігійні]] тексти, на сучасних — портрет [[Монархія|монарха]], або герб держави.
 
   
Написи (або ''монетні легенди'') знаходяться як на аверсі так і на реверсі. Вони містять назву країни або державного органу, що [[Емісія (економіка)|емітує]] монету, ім’я та [[титул]]атуру монарха, назву монетного двору, чи його [[Абревіатура|абревіатуру]], ім’я особи відповідальної за випуск, ціну монети (номінал), дату та іншу інформацію.
+
Написи (або ''монетні легенди'') знаходяться як на аверсі так і на реверсі. Вони містять назву країни або державного органу, що [[Емісія (економіка)|емітує]] монету, ім'я та [[титул]]атуру монарха, назву монетного двору, чи його [[Абревіатура|абревіатуру]], ім'я особи відповідальної за випуск, ціну монети (номінал), дату та іншу інформацію.
   
У зображеннях та написах часто відображені події політичного та військового життя війни, завоювання, внутрішня боротьба у державі, державні, або релігійні реформи. Інколи якійсь події присвячується пам’ятний випуск монет (''монети пам'ятні або коммеморативні'').
+
У зображеннях та написах часто відображені події політичного та військового життя — війни, завоювання, внутрішня боротьба у державі, державні, або релігійні реформи. Інколи якійсь події присвячується пам'ятний випуск монет (''монети пам'ятні або коммеморативні'').
   
 
== Монети як об'єкт вивчення ==
 
== Монети як об'єкт вивчення ==
 
{{main|Нумізматика}}
 
{{main|Нумізматика}}
Монети є своєрідним джерелом дослідження [[історія|історії]], [[ідеологія|ідеології]], [[релігія|релігії]], політичної думки суспільства. Нумізматичний матеріал має важливе значення при аналізі економічної історії суспільства, тому що за ним можна простежити посилення чи послаблення монетної [[Емісія (економіка)|емісії]], зміни вагової системи, введення до обігу нових [[Метали|металів]].
+
Монети є своєрідним джерелом дослідження [[історія|історії]], [[ідеологія|ідеології]], [[релігія|релігії]], політичної думки суспільства. Нумізматичний матеріал має важливе значення при аналізі економічної історії суспільства, тому що за ним можна простежити посилення чи послаблення монетної [[Емісія (економіка)|емісії]], зміни вагової системи, введення до обігу нових [[Метали|металів]].
   
Характер монет, написи і зображення на них дають можливість визначати форму правління, зміну царювань, [[Династія|династичну]] [[Хронологія|хронологію]], взаємовідносини [[васал]]ів та [[сюзерен]]а, державні перевороти, та інші політичні події в країні.
+
Характер монет, написи і зображення на них дають можливість визначати форму правління, зміну царювань, [[Династія|династичну]] [[Хронологія|хронологію]], взаємовідносини [[васал]]ів та [[сюзерен]]а, державні перевороти, та інші політичні події в країні.
   
Будучи виробами художнього [[Мистецтво|мистецтва]], монети також є джерелом з історії техніки та історії мистецтва. У деяких випадках — це шедеври образотворчого мистецтва. Написи на монетах важливі для вивчення [[Палеографія|палеографії]]. В [[Археологія|археології]] монетні знахідки слугують важливим матеріалом при вивченні різних пам’ятників, для їх датування тощо.
+
Будучи виробами художнього [[Мистецтво|мистецтва]], монети також є джерелом з історії техніки та історії мистецтва. У деяких випадках — це шедеври образотворчого мистецтва. Написи на монетах важливі для вивчення [[Палеографія|палеографії]]. В [[Археологія|археології]] монетні знахідки слугують важливим матеріалом при вивченні різних пам'ятників, для їх датування тощо.
   
 
== Виготовлення монет ==
 
== Виготовлення монет ==
 
 
[[Файл:Veroto 03.jpg|thumb|200px|Штамп для [[карбування]] монет.]]
 
[[Файл:Veroto 03.jpg|thumb|200px|Штамп для [[карбування]] монет.]]
 
 
Сучасний процес виготовлення монет складається з декількох етапів.<ref>{{cite book|title=Словарь нумизмата|author=Гладкий В. Д.|date=2009|місце=Москва|publisher=ЗАО «Центрполиграф»|pages=377|isbn=978-5-9524-4018-0}}</ref>
 
Сучасний процес виготовлення монет складається з декількох етапів.<ref>{{cite book|title=Словарь нумизмата|author=Гладкий В. Д.|date=2009|місце=Москва|publisher=ЗАО «Центрполиграф»|pages=377|isbn=978-5-9524-4018-0}}</ref>
   
Рядок 57: Рядок 48:
 
Робочі штампи піддають гартуванню, додатково обробляють та вкривають хромом для подовження терміну служби. В залежності від матеріалу монет, робочі штампи можуть витримати випуск від 250&nbsp;000 до 1&nbsp;000&nbsp;000 монет.
 
Робочі штампи піддають гартуванню, додатково обробляють та вкривають хромом для подовження терміну служби. В залежності від матеріалу монет, робочі штампи можуть витримати випуск від 250&nbsp;000 до 1&nbsp;000&nbsp;000 монет.
   
Заготовки для монет нарізають з металевої стрічки та зазвичай мають круглу форму. Потім обробляють гурт заготовки на спеціальній машині, а за потреби - наносять напис або засічки. Під час обробки гурту структура металу зазнає змін, тому заготовку нагрівають до 850&nbsp;°C а потім охолоджують. Після цього заготовки сушать гарячим повітрям та завантажують в монетний прес.
+
Заготовки для монет нарізають з металевої стрічки та зазвичай мають круглу форму. Потім обробляють гурт заготовки на спеціальній машині, а за потреби&nbsp;— наносять напис або засічки. Під час обробки гурту структура металу зазнає змін, тому заготовку нагрівають до 850&nbsp;°C а потім охолоджують. Після цього заготовки сушать гарячим повітрям та завантажують в монетний прес.
   
 
Процес штампування повністю автоматизований. Обидві сторони монети відтворюють водночас. Дефектні монети відбраковують, а придатні для використання підраховують та упаковують.
 
Процес штампування повністю автоматизований. Обидві сторони монети відтворюють водночас. Дефектні монети відбраковують, а придатні для використання підраховують та упаковують.
   
  +
Матеріали для карбування монет<ref>{{Cite web|url=http://groshyki.com/yak-vygotovlyayut-monety/|title=Грошики {{!}} Як виготовляють монети|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref> обирають найрізноманітніші&nbsp;— проте, якщо буквально століття назад в готівковому обігу були монети переважно з дорогоцінних металів, таких як, золото або і платина, то зараз для повсякденних фінансових операцій використовують скромніші матеріали. В основному, це сплави&nbsp;— вони більш зносостійкі та захищені від корозії, ніж метали у чистому вигляді. Найпопулярнішими на даний час вважаються мідно-нікелеві та сплави алюмінію і бронзи. Також не менш затребуваною є процедура покривання одного металу іншим задля збереження корисних властивостей. Так, для прикладу,&nbsp;залізо часто покривають нікелем, сталь та мідь&nbsp;— цинком, мідь&nbsp;— алюмінієм тощо. Крім того, в сучасних лабораторіях було виведено чимало спеціальних сплавів, які підходять тільки для карбування монет: нейзільбер, електр, томпак, спекулум, п'ютер та інші.
[[Файл:5_Fen_1944_Dema.GIF|thumb|250px| Монета з фібри 5 финів 1944 р. (Маньчжурія, Китай)]]
 
  +
=== Класифікація монет за матеріалом виготовлення ===
 
  +
=== Класифікація монет за матеріалом ===
 
* Біметалеві монети з дорогоцінних металів
 
* Біметалеві монети з дорогоцінних металів
 
* Біметалеві монети з недорогоцінних металів
 
* Біметалеві монети з недорогоцінних металів
 
* Дорогоцінні метали
 
* Дорогоцінні метали
* Недорогоцінні метали
+
* Недорогоцінні
   
 
== Галерея ==
 
== Галерея ==
 
 
'''Зразки монет різних часів і країн'''
 
'''Зразки монет різних часів і країн'''
 
<gallery>
 
<gallery>
Зображення:Hancoin1large.jpg|[[Бронза|Бронзова]] монета [[Китай|китайської]] династії ''Хань''&nbsp;— бл. І ст. до н.е.; деякі сучасні, скажімо [[Японія|японські]] і [[Норвегія|норвезькі]] монети також мають отвори по середині
+
Файл:Hancoin1large.jpg|[[Бронза|Бронзова]] монета [[Китай|китайської]] династії ''Хань''&nbsp;— бл. І ст. до н.е.; деякі сучасні, скажімо [[Японія|японські]] і [[Норвегія|норвезькі]] монети також мають отвори по середині
  +
Файл:Tonga 1 Pa'anga 1980 back.jpg|[[Реверс]] монети в 1 паангу, [[Тонга|Королівства Тонга]], випуск [[1980]] року
Зображення:ClaudiusII(CNG).jpg|[[Давня Греція|Давньогрецька]] монета, карбована за [[Давній Рим|Римського]] правління, бл. [[268]]
 
  +
Файл:Kingtutcoinobv without background.png |[[Реверс]] сучасної монети номіналом [[Єгипетський фунт|1 фунт]] ([[Єгипет]]) з зображенням фараона [[Тутанхамон]]а
 
Зображення:Tonga 1 Pa'anga 1980 back.jpg|[[Реверс]] монети в 1 паангу, [[Тонга|Королівства Тонга]], випуск [[1980]] року
 
 
</gallery>
 
</gallery>
   
 
== Цікаві факти ==
 
== Цікаві факти ==
  +
* У [[Ленін]]а і його дружини [[Крупська Надія Костянтинівна|Крупської]] були обручки, викарбувані з мідних п'ятаків. Обручки, спеціально до [[Вінчання]] в с. [[Шушенське|Шушенському]], відкарбував один з засланих робітників.
   
  +
* У [[Бельгія|Бельгії]] в [[1987]] році були викарбувані монети із справжніми [[реклама|рекламними текстами]].
У [[Ленін]]а і його дружини [[Крупська Надія Костянтинівна|Крупської]] були обручки, викарбувані з мідних п'ятаків. Обручки, спеціально до вінчання в [[Шушенське|Шушенському]], відкарбував один з засланих робітників.
 
   
  +
* Звичайні монети регулюють хід найвідомішого у світі годинника&nbsp;— [[Біг Бен]] у [[Лондон]]і. Якщо годинник відстає або поспішає, то головний хранитель кладе або знімає з [[маятник]]а монету в один [[пенні]] (випущений до реформи британської грошової системи [[1971]] року) і той прискорюється або пригальмовує на 2,5 [[секунда|секунди]] на добу.
У [[Бельгія|Бельгії]] в [[1987]] році були викарбувані монети із справжніми [[реклама|рекламними текстами]].
 
   
  +
* Монетку дотепер використовують [[футбол]]ьні судді як жереб при виборі воріт перед грою.
Звичайні монети регулюють хід найвідомішого у світі годинника — [[Біг Бен]] у [[Лондон]]і. Якщо годинник відстає або поспішає, то головний хранитель кладе або знімає з [[маятник]]а монету в один [[пенні]] (випущений до реформи британської грошової системи [[1971]] року) і той прискорюється або пригальмовує на 2,5 [[секунда|секунди]] на добу.
 
   
  +
* Німці використовували монетку вартістю в один [[пфеніг]] для перевірки якості [[пиво|пива]]. Монету клали на пивну піну і якщо монета не тонула, значить пиво було «правильне».
Монетку дотепер використовують [[футбол]]ьні судді як жереб при виборі воріт перед грою.
 
   
  +
* На пам'ятник [[віце-адмірал]]ові [[Макаров Степан Осипович|Макарову]] офіцери флоту зібрали свої п'ятаки, які й були переплавлені.
Німці використовували монетку вартістю в один [[пфеніг]] для перевірки якості [[пиво|пива]]. Монету клали на пивну піну і якщо монета не тонула, значить пиво було «правильне».
 
   
На пам'ятник легендарному [[віце-адмірал]]ові [[Макаров Степан Осипович|Макаров]]у офіцери флоту зібрали свої п'ятаки, які й були переплавлені. В [[Японія|Японії]] з монет, які зібрали діти, були відлиті [[дзвони миру]]. Один з них встановлений у [[Нью-Йорк]]у.
+
* В [[Японія|Японії]] з монет, які зібрали діти, були відлиті [[дзвони миру]]. Один з них встановлений у [[Нью-Йорк]]у.
   
Золоті монети видавалися кожному з [[ВПС Великобританії|англійських летунів]], які [[Війна НАТО проти Югославії 1999|бомбили]] [[Косово]]. Ці монети супроводжувалися запискою, в якій сербською мовою викладалося прохання не вбивати пілота, якщо його літак зіб'ють, а взяти натомість ці золоті монети.
+
* Золоті монети видавалися кожному з [[Повітряні сили Великої Британії|британських пілотів]], які [[Війна НАТО проти Югославії 1999|бомбили]] [[Косово]]. Ці монети супроводжувалися запискою, в якій сербською мовою викладалося прохання не вбивати пілота, якщо його літак зіб'ють, а взяти натомість ці золоті монети.
   
Солдати [[Суворов Олександр Васильович|Суворова]] використовували монети як медалі. Відомо, що [[генералісимус]] Олександр Васильович нерідко міняв свою зарплату на срібні рублі і після битви нагороджував солдатів, які відзначилися. Вони вважали за честь зробити в монеті дірочку і причепити її собі на груди.
+
* Солдати [[Суворов Олександр Васильович|Суворова]] використовували монети як медалі. Відомо, що [[генералісимус]] Олександр Васильович нерідко міняв свою зарплату на срібні рублі і після битви нагороджував солдатів, які відзначилися. Вони вважали за честь зробити в монеті дірочку і причепити її собі на груди.
   
  +
* [[Нумітраксика]] - мистецтво створення зображень за допомогою монет.
== Див. також ==
 
   
  +
== Див. також ==
  +
* [[Грошова одиниця]]
 
* [[Золота монета]]
 
* [[Золота монета]]
 
* [[Мідні монети]]
 
* [[Мідні монети]]
 
* [[Стан монети]]
 
* [[Стан монети]]
 
* [[Банкнота]]
 
* [[Банкнота]]
  +
* [[Монета претендента]]
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
 
{{reflist}}
 
{{reflist}}
  +
  +
== Джерела та література ==
  +
* ''М.&nbsp;Ф.&nbsp;Котляр''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Moneta Монета] // {{ЕІУ|7|64}}
  +
* ''В.&nbsp;П.&nbsp;Нагребельний''. [http://leksika.com.ua/12881017/legal/moneta МОНЕТА] //{{Юридична енциклопедія}}
  +
* Давні календарі, міри, монети та письмо: Навч. посіб. / А.&nbsp;Ф.&nbsp;Гуцал.&nbsp;— Кам'янець-Поділ. : Оіюм, 2006.&nbsp;— 207 c.
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
  +
* [http://leksika.com.ua/12881017/legal/moneta Монета] // {{Юридична енциклопедія|3}}
 
{{commonscat|Coins}}
 
{{commonscat|Coins}}
  +
* [https://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=112997 Монета] // [[Банківська енциклопедія]]
 
 
* {{УРЕ}}, Том 7, К., 1982, стор. 107
 
* {{УРЕ}}, Том 7, К., 1982, стор. 107
  +
* [http://dema.com.ua/ Колекція монет світу: монети більш як 280 країн і територій; XVII—XXI&nbsp;ст.]
  +
* [https://web.archive.org/web/20160509113740/http://ndi-fp.asta.edu.ua/files/doc/slovnyk-finpravo.pdf Монета] //Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д. ю.н., проф. [[Воронова Лідія Костянтинівна|Л.&nbsp;К.&nbsp;Воронової]].&nbsp;— 2-е вид., переробл. і доповн.&nbsp;— К.: Алерта, 2011—558 с.
  +
* [http://www.museum.com.ua/ukr/nauch_isled/vestn.htm Вісник Одеського музею нумізматики.]
  +
* {{ref-ru}} [http://numizmat.net/gallery/ Numizmat.net]&nbsp;— колекція монет світу.
  +
* {{ref-ru}} [http://unusualcoins.ru/news.php UnusualCoins.ru]&nbsp;— незвичайні монети.
  +
* {{ref-ru}} [https://web.archive.org/web/20150801061736/http://coins.ru/ Coins.RU]&nbsp;— перша нумізматична колекція рунету.
   
[[Категорія:Нумізматика]]
+
[[Категорія:Монети]]
 
[[an:Moneda]]
 
[[ang:Mynet]]
 
[[ar:عملة معدنية]]
 
[[ast:Moneda]]
 
[[az:Sikkə]]
 
[[be:Манета]]
 
[[be-x-old:Манэта]]
 
[[bg:Монета]]
 
[[bn:পয়সা]]
 
[[ca:Moneda (peça de metall)]]
 
[[cs:Mince]]
 
[[cu:Цѧта]]
 
[[da:Mønt]]
 
[[de:Münze]]
 
[[en:Coin]]
 
[[eo:Monero]]
 
[[es:Moneda]]
 
[[et:Münt]]
 
[[eu:Txanpon]]
 
[[fa:سکه]]
 
[[fi:Kolikko]]
 
[[fr:Pièce de monnaie]]
 
[[fur:Monede]]
 
[[gan:零毫子]]
 
[[gl:Moeda (peza metálica)]]
 
[[gv:Cooiney]]
 
[[he:מטבע]]
 
[[hi:सिक्का]]
 
[[hr:Kovanica]]
 
[[hu:Érme]]
 
[[id:Uang logam]]
 
[[io:Moneto]]
 
[[is:Mynt]]
 
[[it:Moneta]]
 
[[ja:硬貨]]
 
[[ka:მონეტა]]
 
[[kk:Мәнет]]
 
[[ko:동전]]
 
[[la:Nummus]]
 
[[lad:Moneda]]
 
[[lb:Mënz]]
 
[[lt:Moneta]]
 
[[lv:Monēta]]
 
[[mk:Монета]]
 
[[mwl:Moneda (peça)]]
 
[[nah:Tomīn]]
 
[[nl:Munt (betaalmiddel)]]
 
[[no:Mynt]]
 
[[nso:Coin]]
 
[[pl:Moneta]]
 
[[pt:Moeda (peça)]]
 
[[qu:Q'illay kañina]]
 
[[ro:Monedă]]
 
[[ru:Монета]]
 
[[sh:Kovanica]]
 
[[simple:Coin]]
 
[[sk:Minca]]
 
[[sl:Kovanec]]
 
[[sq:Monedha]]
 
[[su:Duit Logam]]
 
[[sv:Mynt]]
 
[[sw:Sarafu]]
 
[[ta:உலோக நாணயம்]]
 
[[th:เหรียญ]]
 
[[tl:Barya]]
 
[[tr:Madenî para]]
 
[[ur:سکّہ]]
 
[[vec:Scheo (moneda)]]
 
[[vi:Đồng xu]]
 
[[wa:Pîce di manoye]]
 
[[war:Sinsilyo]]
 
[[zh:硬幣]]
 
[[zh-min-nan:Gîn-kak-á]]
 
[[zh-yue:銀仔]]
 

Поточна версія на 00:36, 4 грудня 2019

ЕтимологіяРедагувати

Римська богиня Юнона мала титул «Монета», що в перекладі з латини означає «застережниця» або «радниця». Біля храму Юнони на Капітолії знаходилися майстерні, де карбували металеві гроші. Саме тому їх називають монетами, а в англійській мові від цього титулу з'явилося загальна назва грошей англ. money. Початкове значення слова вступає в силу, коли ми підкидаємо її в пошуках ради у вирішенні питань.

Характеристики монетиРедагувати

Кожна країна має свою монетарну систему і свою монетарну політику. Держава встановлює назву монети/монет, матеріал, з якого її (їх) карбують, вагу й форму монети/монет.

Вага та матеріалРедагувати

Монети, як правило, мають визначену вагу, до того ж у кожній країні в різний час використовувались різні монетні системи, які можуть збігатися з торговими мірами ваги, але й можуть відрізнятися від них.

  • Так, наприклад, у Домініканській республіці гроші досі використовують як гирьки при зважуванні. Щоб уникнути непорозумінь, на монеті номіналом 10 сентаво поряд з номіналом позначено — «2,5 грами».
  • У 1959 році канадські центи карбували таким чином, щоб сто центів важили рівно фунт, а діаметр одного цента дорівнював дюйму. Пізніше від цієї ідеї довелося відмовитися, тому що монети виявилися дуже громіздкими.

У тісному зв'язку з ваговою системою знаходяться системи номіналів — основних монетних одиниць, їх кратних та їх частин. При дослідженні стародавніх та середньовічних монет, вивченні їх ваги особливо важливо звертати увагу на визначення вагових монетних систем, систем номіналів тієї чи іншої держави, монетні реформи, та іншу інформацію.

Спочатку при виробництві монет використовувались такі метали як срібло, електор (Греція, Мала Азія), мідь (Китай). У подальшому використовувались переважно срібло, золото, мідь, а також різноманітні сплави — бронза, латунь, мідо-нікель тощо.

У наш час монети є білонними — їх карбують з нікелю, алюмінію та інших металів, ще доволі рідко використовується залізо, або свинець. При карбуванні монет з дорогоцінних металів до їх складу додають деяку кількість міді, для підвищення міцності. Таку добавку називають лігатурою, а склад дорогоцінного металу в монеті — пробою. Вона встановлюється державною владою. У середньовіччі практикувалося псування монети самою владою — випуск монети зниженої проби, заниженої ваги, але з тією самою номінальною вартістю. Це був поширений спосіб отримання додаткових доходів державою.

Зовнішній вигляд монетиРедагувати

 
Реверс української монети номіналом 1 гривня
 
Аверс української монети номіналом 1 гривня

У будь-якої монети розрізняють лицеву сторону — аверс (avers), та зворотну — реверс (revers), бокова поверхня - гурт.

Вже з VI ст до н. е. ці сторони містили зображення, які в нумізматиці позначаються терміном тип. Звичайно лицевою стороною називають ту, на якій уміщені найважливіші зображення, покликані, як правило, звеличувати державну владу або офіційну релігію (наприклад на монетах Давньої Греції та Риму — це зображення богів, на монетах Римської імперії та феодальних держав Західної Європи — портрет правителя, або його герб, на східних монетах — часто релігійні тексти, на сучасних — портрет монарха, або герб держави.

Написи (або монетні легенди) знаходяться як на аверсі так і на реверсі. Вони містять назву країни або державного органу, що емітує монету, ім'я та титулатуру монарха, назву монетного двору, чи його абревіатуру, ім'я особи відповідальної за випуск, ціну монети (номінал), дату та іншу інформацію.

У зображеннях та написах часто відображені події політичного та військового життя — війни, завоювання, внутрішня боротьба у державі, державні, або релігійні реформи. Інколи якійсь події присвячується пам'ятний випуск монет (монети пам'ятні або коммеморативні).

Монети як об'єкт вивченняРедагувати

Докладніше: Нумізматика

Монети є своєрідним джерелом дослідження історії, ідеології, релігії, політичної думки суспільства. Нумізматичний матеріал має важливе значення при аналізі економічної історії суспільства, тому що за ним можна простежити посилення чи послаблення монетної емісії, зміни вагової системи, введення до обігу нових металів.

Характер монет, написи і зображення на них дають можливість визначати форму правління, зміну царювань, династичну хронологію, взаємовідносини васалів та сюзерена, державні перевороти, та інші політичні події в країні.

Будучи виробами художнього мистецтва, монети також є джерелом з історії техніки та історії мистецтва. У деяких випадках — це шедеври образотворчого мистецтва. Написи на монетах важливі для вивчення палеографії. В археології монетні знахідки слугують важливим матеріалом при вивченні різних пам'ятників, для їх датування тощо.

Виготовлення монетРедагувати

 
Штамп для карбування монет.

Сучасний процес виготовлення монет складається з декількох етапів.[1]

Спочатку розробляють тривимірну дизайнерську модель з гіпсу або іншого матеріалу розміром більшим за реальну монету. Модель вкривають шаром силіконової гуми, знявши який отримують «негатив». Заповнивши негатив епоксидною смолою отримують «позитивне» зображення моделі.

З допомогою спеціальної «редукуючої» машини зображення з позитиву переносять на сталевий майстер-штамп, розміри якого відповідають розмірам монети. Майстер-штамп піддають термічній обробці для гартування металу. Цим майстер-штампом відтискають інші майстер-штампи («негативи»), а ними вже створюють робочі штампи («позитиви»).

Робочі штампи піддають гартуванню, додатково обробляють та вкривають хромом для подовження терміну служби. В залежності від матеріалу монет, робочі штампи можуть витримати випуск від 250 000 до 1 000 000 монет.

Заготовки для монет нарізають з металевої стрічки та зазвичай мають круглу форму. Потім обробляють гурт заготовки на спеціальній машині, а за потреби — наносять напис або засічки. Під час обробки гурту структура металу зазнає змін, тому заготовку нагрівають до 850 °C а потім охолоджують. Після цього заготовки сушать гарячим повітрям та завантажують в монетний прес.

Процес штампування повністю автоматизований. Обидві сторони монети відтворюють водночас. Дефектні монети відбраковують, а придатні для використання підраховують та упаковують.

Матеріали для карбування монет[2] обирають найрізноманітніші — проте, якщо буквально століття назад в готівковому обігу були монети переважно з дорогоцінних металів, таких як, золото або і платина, то зараз для повсякденних фінансових операцій використовують скромніші матеріали. В основному, це сплави — вони більш зносостійкі та захищені від корозії, ніж метали у чистому вигляді. Найпопулярнішими на даний час вважаються мідно-нікелеві та сплави алюмінію і бронзи. Також не менш затребуваною є процедура покривання одного металу іншим задля збереження корисних властивостей. Так, для прикладу, залізо часто покривають нікелем, сталь та мідь — цинком, мідь — алюмінієм тощо. Крім того, в сучасних лабораторіях було виведено чимало спеціальних сплавів, які підходять тільки для карбування монет: нейзільбер, електр, томпак, спекулум, п'ютер та інші.

Класифікація монет за матеріаломРедагувати

  • Біметалеві монети з дорогоцінних металів
  • Біметалеві монети з недорогоцінних металів
  • Дорогоцінні метали
  • Недорогоцінні

ГалереяРедагувати

Зразки монет різних часів і країн

Цікаві фактиРедагувати

  • Звичайні монети регулюють хід найвідомішого у світі годинника — Біг Бен у Лондоні. Якщо годинник відстає або поспішає, то головний хранитель кладе або знімає з маятника монету в один пенні (випущений до реформи британської грошової системи 1971 року) і той прискорюється або пригальмовує на 2,5 секунди на добу.
  • Монетку дотепер використовують футбольні судді як жереб при виборі воріт перед грою.
  • Німці використовували монетку вартістю в один пфеніг для перевірки якості пива. Монету клали на пивну піну і якщо монета не тонула, значить пиво було «правильне».
  • Золоті монети видавалися кожному з британських пілотів, які бомбили Косово. Ці монети супроводжувалися запискою, в якій сербською мовою викладалося прохання не вбивати пілота, якщо його літак зіб'ють, а взяти натомість ці золоті монети.
  • Солдати Суворова використовували монети як медалі. Відомо, що генералісимус Олександр Васильович нерідко міняв свою зарплату на срібні рублі і після битви нагороджував солдатів, які відзначилися. Вони вважали за честь зробити в монеті дірочку і причепити її собі на груди.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Гладкий В. Д. (2009). Словарь нумизмата. Москва: ЗАО «Центрполиграф». с. 377. ISBN 978-5-9524-4018-0. 
  2. Грошики | Як виготовляють монети. 

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати