Перегляд вихідного коду сторінки Могильовська операція

{{infobox military conflict
| conflict    = <big>Могильовська операція</big>
| partof      = [[Дніпровсько-Карпатська операція]]
| image       =
| caption     =
| date        = [[23 червня|23]]&nbsp;— [[28 червня]] [[1944]]
| place       =Східна Білорусь
| coordinates =
| territory =
| result = перемога радянських військ
| status =
| combatant1 = {{GERnazi}} [[Група армій «Центр»]]
| combatant2 = {{SU}} [[Західний фронт (СРСР, Друга світова війна)|Західний фронт]]
| combatant3 =
| commander1 ={{GERnazi}}
* [[Вальтер Вайс]]
* [[Ергард Раус]]
| commander2 ={{SU}}
* [[Курочкін Павло Олексійович]]
| commander3 =
| units1 = {{GERnazi}}
| units2 ={{SU}}
* [[Другий Білоруський фронт]]
| strength1 =114&nbsp;000 бійців, 2300 гармат й мінометів, 230 танків й САУ<ref>[http://topwar.ru/53226-pyatyy-stalinskiy-udar-chast-3-mogilevskaya-nastupatelnaya-operaciya.html П'ятий сталінський удар {{ref-ru}}]</ref>
| strength2 =197400 бійців, 4142 гармати, 191 літак, 181 танк
| casualties1 =від 6000 до 10&nbsp;000 убитими та пораненими, до 3400 полоненими<ref>[http://topwar.ru/53226-pyatyy-stalinskiy-udar-chast-3-mogilevskaya-nastupatelnaya-operaciya.html П'ятий сталінський удар {{ref-ru}}]</ref>, 70 танків й САУ, нвд 200 гармат та мінометів, 840 автомобілів, 310 кулеметів; захоплено 85 танків і САУ, 430 гармат і мінометів, понад 600 кулеметів, 2000 автомобілів під Могильовом<ref>[http://encyclopedia.mil.ru/encyclopedia/history/more.htm?id=11960171@cmsArticle Могильовська наступальна операція 22—28 червня 1944 року {{ref-ru}}]</ref> загалом в ході операції 33&nbsp;000 вбитими та пораненими<ref>[http://topwar.ru/53226-pyatyy-stalinskiy-udar-chast-3-mogilevskaya-nastupatelnaya-operaciya.html П'ятий сталінський удар {{ref-ru}}]</ref>
| casualties2 =від 11&nbsp;130, з них 2761 убитими, до 20&nbsp;000, з них 4000 убитими<ref>[http://topwar.ru/53226-pyatyy-stalinskiy-udar-chast-3-mogilevskaya-nastupatelnaya-operaciya.html П'ятий сталінський удар {{ref-ru}}]</ref>
| notes =
}}
{{Операція «Багратіон»}}
'''Могильовська операція''' відбувалася протягом 23—28 червня 1944 року, здійснювалася силами Другого Білоруського фронту на теренах східної Білорусі. Є складовою частиною [[Операція «Багратіон»|операції «Багратіон»]].

== Передуючі обставини та планування радянського керівництва ==
Наступ радянських сил у [[Могильов]]сько-[[Мінськ]]ому напрямку мав допоміжний характер під час операції «Багратіон» з огляду на відсутність великих сил для проведення потужного наступу. 49-та армія Другого Білоруського фронту мала завданням на ділянці фронту завширшки 12&nbsp;км [[Форсування Проні|форсувати річку]] [[Проня (притока Сожу)|Проня]], прорвати оборону німецької 4-ї армії та розсікти її сили. Після цього в зайнятий виступ мали пройти сили під орудою генерал-лейтенанта [[Тюрін Олександр Олександрович|Олександра Тюріна]]&nbsp;— 1 стрілецька дивізія, 2 танкові бригади, винищувально-протитанкова артилерійська бригада, інженерно-саперна бригада, полк САУ, окремий механізований понтонний батальйон<ref>[http://topwar.ru/53226-pyatyy-stalinskiy-udar-chast-3-mogilevskaya-nastupatelnaya-operaciya.html П'ятий сталінський удар {{ref-ru}}]</ref>.

Сусідні 33-тя та 50-та радянські армії мали підтримати наступ 49-ї армії та почати переслідувати німців, що відступали. Кінцевою метою операції було здобуття міст Могильов, [[Бихов]], [[Шклов]] із форсуванням [[Дніпро|Дніпра]] в районі Шклов&nbsp;— Могильов та захоплення великого плацдарму на західному березі річки для продовження в подальшому наступу на [[Мінськ]]. Після зайняття Могильова частинам планувалося продовжити наступ на [[Бєлиничі]]&nbsp;— [[Березино]]<ref>[http://encyclopedia.mil.ru/encyclopedia/history/more.htm?id=11960171@cmsArticle Могильовська наступальна операція 22-28 червня 1944 року {{ref-ru}}]</ref>.

Проведенню операції передував повітряний удар радянської 4-ї армії по німецьких аеродромах і літаках на них, що відбувався за 6—10 діб до наступу.

Німецькі сили з березня 1944-го готували Могильов до оборони, на ділянці наступу мали три лінії оборони, загальною глибиною до 60&nbsp;км, перша&nbsp;— «Вестфалія»&nbsp;— проходила по західному берегу Проні з півночі від [[Чауси|Чаусів]] на південний захід. Лінія складалася з трьох, місцями й до п'яти траншей повного профілю, котрі були обладнані на 2—2,5&nbsp;км, до 60&nbsp;% території перед лінією були мінні поля<ref>[http://mggymn1.mogilev.by/museum/Bagration.htm 50-та армія в операції «Багратіон» {{ref-ru}}]</ref>. Друга («Східна Пруссія»)&nbsp;— по західному березі Рести&nbsp;— одна-дві лінії траншей, часом три. Третя («Ведмідь») будувалася по [[Березина (притока Дніпра)|Березині]]<ref>[http://topwar.ru/53226-pyatyy-stalinskiy-udar-chast-3-mogilevskaya-nastupatelnaya-operaciya.html П'ятий сталінський удар {{ref-ru}}]</ref>. По передній лінії в 2—3 ряди розміщалися загороджувальні споруди з рогаток, [[Спіраль Бруно|спіралей Бруно]], інших перешкод, прикритих мінними полями<ref>[http://encyclopedia.mil.ru/encyclopedia/history/more.htm?id=11960171@cmsArticle Могильовська наступальна операція 22—28 червня 1944 року {{ref-ru}}]</ref>. 4-та німецька армія мала завданням не допустити радянського прориву і чимдовше обороняти місто Могильов. Населені пункти, що розташовувалися близько до автомобільних доріг, були перетворені в суцільні укріплені пункти, найсильніші оборонні споруди були навколо Могильова. Східні підступи до міста прикривалися трьома обводами, перший&nbsp;— за 5—15&nbsp;км, другий&nbsp;— за 3—4&nbsp;км, третій проходив по його околиці<ref>[http://topwar.ru/53226-pyatyy-stalinskiy-udar-chast-3-mogilevskaya-nastupatelnaya-operaciya.html П'ятий сталінський удар {{ref-ru}}]</ref>.

== Склад сил сторін ==

=== з радянського боку були задіяні ===
* Другий Білоруський фронт (генерал-полковник [[Захаров Георгій Федорович|Георгій Захаров]]), від [[Ставка Верховного Головнокомандування|Ставки ВГК]] дії координував [[Жуков Георгій Костянтинович|Георгій Жуков]]
** [[33-тя армія (СРСР)|33-та армія]] (генерал [[Крючонкін Василь Дмитрович|Василь Крючонкін]], начальник штабу [[Пенчевський Артемій Петрович|Артемій Пенчевський]])
** [[49-та армія (СРСР)|49-та армія]] (генерал [[Гришин Іван Трохимович|Іван Гришин]]), начальник штабу [[Кіносян Степан Ілліч|Степан Кіносян]])
** [[50-та армія (СРСР)|50-та армія]] (генерал [[Болдін Іван Васильович|Іван Болдін]])
** [[4-та повітряна армія (СРСР)|4-та повітряна армія]] (генерал авіації [[Вершинін Костянтин Андрійович|Костянтин Вершинін]])
Загалом на початок операції у складі Другого Білоруського фронту перебувало 22 стрілецькі дивізії, 1 [[укріплений район]], 4 окремі [[Танкова бригада|танкові бригади]], 1 танковий та 10 полків САУ&nbsp;— 4822 гармати й міномети, 276 танків й САУ. Загальна чисельність залучених військовиків становила від 198&nbsp;000<ref>[http://encyclopedia.mil.ru/encyclopedia/history/more.htm?id=11960171@cmsArticle Могильовська наступальна операція 22-28 червня 1944 року {{ref-ru}}]</ref> до 319&nbsp;500 чоловік. 4-та повітряна армія на момент початку операції мала 528 справних літаків.

=== З боку Третього Рейху ===
* частина Групи армій «Центр»
** південний фланг [[4-та армія (Третій Рейх)|4-ї армії]] (генерал [[Курт фон Тіппельскірх]])
*** [[39-й танковий корпус (Третій Рейх)|39-й танковий корпус]] (генерал [[Роберт Мартінек]])&nbsp;— у складі [[12-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|12-ї]], [[31-ша піхотна дивізія (Третій Рейх)|31-ї]], [[110-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|110-ї]] й [[337-ма піхотна дивізія (Третій Рейх)|337-ї піхотної дивізій]], бригада штурмових гармат<ref>[http://topwar.ru/53226-pyatyy-stalinskiy-udar-chast-3-mogilevskaya-nastupatelnaya-operaciya.html П'ятий сталінський удар {{ref-ru}}]</ref>
*** [[12-й армійський корпус (Третій Рейх)|12-й армійський корпус]] (генерал [[Вінценц Мюллер]])&nbsp;— у складі [[18-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|18-ї]], [[260-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|260-ї]] та [[267-ма піхотна дивізія (Третій Рейх)|267-ї піхотних дивізій]]
*** у резерві&nbsp;— [[панцергренадерська дивізія «Фельдхернхалле»]] (генерал [[Фрідріх-Карл фон Штайнкеллер]])&nbsp;— загалом до 114&nbsp;000 військових, 2300 гармат й мінометів, 220 танків та САУ<ref>[http://encyclopedia.mil.ru/encyclopedia/history/more.htm?id=11960171@cmsArticle Могильовська наступальна операція 22-28 червня 1944 року {{ref-ru}}]</ref>.

== Перебіг боїв ==
22 червня радянські війська здійснюють розвідку боєм після півгодинної артпідготовки, розвідрота 330-ї стрілецької дивізії змогла зайняти й утримати плацдарм на березі річки Проні.

Уночі проти 23 червня радянські фронтові бомбардувальники та частини [[Авіація далекої дії|авіації далекої дії]] завдали ударів по німецьких вузлах оборони та артилерійських позиціях. З 9-ї ранку розпочалася двогодинна артпідготовка на відтинку радянської 49-ї армії. Окремі роти форсували річку Проня в часі артпідготовки, основні сили 49-ї армії переходять у наступ об 11:00 та долають німецьку оборону на ділянці Старий Прибуж&nbsp;— Старий Перевоз. У другій половині дня для посилення наступальної моці до бою залучаються стрілецькі дивізії [[62-й стрілецький корпус|62-го]] (генерал [[Наумов Олександр Федорович|Олександр Наумов]]), [[69-й стрілецький корпус|69-го]] (генерал [[Мультан Микола Миколайович|Микола Мультан]]) та [[70-й стрілецький корпус|70-го стрілецького корпусів]] (генерал [[Терентьєв Василь Григорович|Василь Терентьєв]]), однак істотно це ситуацію не змінило&nbsp;— танки та САУ відстали від піхоти й не змогли підтримати її в наступі. До кінця дня 23 червня радянські сили на цій ділянці змогли просунутися вглиб оборони противника до 5—8&nbsp;км на ділянці в ширину до 25&nbsp;км<ref>[http://encyclopedia.mil.ru/encyclopedia/history/more.htm?id=11960171@cmsArticle Могильовська наступальна операція 22-28 червня 1944 року {{ref-ru}}]</ref>, бої точилися по лінії Старий Прибуж&nbsp;— [[Великі Бороденки]]&nbsp;— [[Трилесино (Дрибинський район)|Трилесино]]&nbsp;— [[Новосілки (Дрибинський район)|Новосілки]]&nbsp;— [[Мокредь]]&nbsp;— Ольховка&nbsp;— [[Суслівка (Могильовська область)|Суслівка]]&nbsp;— Попова Слобода&nbsp;— [[Радучі (селище)|Радучі]]&nbsp;— Бубил&nbsp;— [[Радомля (Могильовська область)|Радомля]]&nbsp;— Старий Перевоз. Однак 49-та армія не змогла виконати поставленого завдання&nbsp;— вийти до річки Басі. Підрозділи 33-ї й 50-ї армій істотно просунутися цього дня не змогли; фронтова авіація за добу здійснила 627 літаковильотів, щодо німецьких&nbsp;— наводиться число 16<ref>[http://topwar.ru/53226-pyatyy-stalinskiy-udar-chast-3-mogilevskaya-nastupatelnaya-operaciya.html П'ятий сталінський удар {{ref-ru}}]</ref>. Німецьке керівництво кинуло східніше Могильова резерв 4-ї армії. До кінця дня в передових німецьких ротах зі складом 80—100 вояків лишалося 15—20<ref>[http://topwar.ru/53226-pyatyy-stalinskiy-udar-chast-3-mogilevskaya-nastupatelnaya-operaciya.html П'ятий сталінський удар {{ref-ru}}]</ref>.

[[24 червня]] зранку активний наступ здійснювали підрозділи 49-ї (за сприяння 154-го укріпленого району 33-ї армії) та правофлангові частини 50-ї армії&nbsp;— [[139-та стрілецька дивізія (СРСР)|139-та стрілецька дивізія]] (полковник [[Кирилов Йосип Костянтинович|Йосип Кирилов]]), [[330-та стрілецька дивізія (СРСР)|330-та стрілецька дивізія]] (полковник [[Гусєв Володимир Олександрович|Володимир Гусєв]]) [[121-й стрілецький корпус (СРСР)|121-го стрілецького корпусу]] (генерал [[Смирнов Дмитро Іванович|Дмитро Смирнов]])<ref>[http://encyclopedia.mil.ru/encyclopedia/history/more.htm?id=11960171@cmsArticle Могильовська наступальна операція 22-28 червня 1944 року {{ref-ru}}]</ref>. До кінця дня радянські війська просунулися на 8—16&nbsp;км та сягли рубежу [[Черневка (Могильовська область)|Черневка]]&nbsp;— [[Алюти]]&nbsp;— [[Ждановичі (Могильовська область)|Ждановичі]]&nbsp;— [[Хоньковичі]]&nbsp;— [[Попівці (Чауський район)|Попівці]]&nbsp;— [[Старосели (Сластьонівська сільрада)|Старосели]]&nbsp;— Разінка&nbsp;— [[Чернавци]]&nbsp;— [[Гіравци]]&nbsp;— [[Чижі (Могильовська область)|Чижі]]&nbsp;— [[Селець (присілок, Чауський район)|Селець]] та захопили 4 плацдарми на правому березі річки [[Бася]] по лінії сіл Хоньковичі&nbsp;— Брадзіли. На інших відтинках фронту радянські війська не змогли просунутися. Згідно з радянськими даними, фронтова авіація цього дня здійснила 873 літаковильоти<ref>[http://topwar.ru/53226-pyatyy-stalinskiy-udar-chast-3-mogilevskaya-nastupatelnaya-operaciya.html П'ятий сталінський удар {{ref-ru}}]</ref>.

[[25 червня]] радянські війська з захоплених плацдармів на березі річки Басі продовжували наступ лівофланговими частинами 33-ї та 49-ї армій, правим крилом і центром 50-ї&nbsp;— у напрямку міста Могильов та подолали річку [[Раста|Расту]]<ref>[http://encyclopedia.mil.ru/encyclopedia/history/more.htm?id=11960171@cmsArticle Могильовська наступальна операція 22-28 червня 1944 року {{ref-ru}}]</ref>. За день просування радянських військ становило вглиб 4—15&nbsp;км, було зайнято місто Чауси, до кінця доби зайнято рубіж Новий Прибуж&nbsp;— [[Застінки (Могильовський район)|Застінки]]&nbsp;— Біла&nbsp;— Рудиці&nbsp;— [[Домани]]&nbsp;— Яськовичі&nbsp;— [[Зарестьє]]&nbsp;— [[Раста (річка)|Раста]]&nbsp;— [[Драчково (Могильовська область)|Драчково]]&nbsp;— [[Мошок (Чауський район)|Мошок]]&nbsp;— [[Благовичі]]&nbsp;— [[Вілейка (Могильовська область)|Вілейка]]&nbsp;— [[Любавино]]&nbsp;— [[Копані (Могильовська область)|Копані]]&nbsp;— Прудище&nbsp;— [[Грязивець (Чауський район)|Грязивець]], зайнято [[Бординичі]], [[Темровичі]]<ref>[http://mggymn1.mogilev.by/museum/Bagration.htm 50-та армія в операції «Багратіон» {{ref-ru}}]</ref>. Цього дня підрозділи німецької 4-ї армії чинили шалений опір і намагалися контратакувати, щоб зупинити наступ радянських військ. Ці спроби були відбиті, втрати невідомі. Згідно з радянськими даними, авіація СРСР здійснила 850—900 літаковильотів, у противника&nbsp;— 5<ref>[http://topwar.ru/53226-pyatyy-stalinskiy-udar-chast-3-mogilevskaya-nastupatelnaya-operaciya.html П'ятий сталінський удар {{ref-ru}}]</ref>. У боях за Чауси лівофланговий полк 330-ї стрілецької та 2 батальйони 385-ї стрілецької дивізії ліквідували 20 автомобілів противника, 20 гармат, 35 кулеметів, убито до 350 солдатів й офіцерів противника<ref>[http://mggymn1.mogilev.by/museum/Bagration.htm 50-та армія в операції «Багратіон» {{ref-ru}}]</ref>.

Вночі проти [[26 червня]] Курт фон Тіппельскірх, що прийняв командування від [[Готтард Гейнріці|Готтарда Гейнріці]], хоч і запізніло, однак прийняв рішення відвести 4-ту армію до рубежу по Дніпру.

26 червня радянська армія продовжувала наступати, передові загони 42-ї, 153-ї та 199-ї дивізій форсували Дніпро й захопили плацдарми на західному березі. В напрямку Шклова до кінця дня просунулася вглиб на 30—35&nbsp;км й вийшла на рубіж Сидорівка&nbsp;— Чамодани, зайнявши місто [[Горки (Білорусь)|Горки]]. Правий фланг та центр 49-ї армії до кінця дня вийшли до східного берега Дніпра на ділянці Яново&nbsp;— Шклов&nbsp;— Хвойна; лівофлангові частини&nbsp;— [[62-й стрілецький корпус (СРСР)|62-й стрілецький корпус]]&nbsp;— продовжували вести бої з німецькими передовими частинами по лінії Шапотіци&nbsp;— Камєнка&nbsp;— Новий Любуж (сучасне [[Кадіно (Могильовський район)|Кадіно]])&nbsp;— Красная Горка. [[42-га стрілецька дивізія (СРСР)|42-га]] та [[153-тя стрілецька дивізія (СРСР)|153-тя стрілецькі дивізії]] форсували Дніпро та утримували плацдарм на правому його березі по лінії населених пунктів Защита&nbsp;— [[Добрейка (Могильовська область)|Добрейка]], перетнувши сполучення по шосе Шклов&nbsp;— Могильов.

Правофлангові та центральні частини 50-ї армії продовжувати здійснювати наступ у західному напрямку та до кінця 26 червня сягла лінії [[Романовичі (Могильовська область)|Романовичі]]&nbsp;— [[Подбельє (Могильовський район)|Подбельє]]&nbsp;— Амхавая&nbsp;— Смолка&nbsp;— Кутня&nbsp;— Лисичник&nbsp;— Дворовий. Згідно з радянськими зведеннями, фронтова авіація здійснила 1049 літаковильотів<ref>[http://topwar.ru/53226-pyatyy-stalinskiy-udar-chast-3-mogilevskaya-nastupatelnaya-operaciya.html П'ятий сталінський удар {{ref-ru}}]</ref>.

[[27 червня]] підрозділи 33-ї армії форсували Дніпро та зайняли [[Копись]] і Шклов й, долаючи опір німецьких військ, вели бої за розширення плацдарму на західному березі Дніпра. До кінця доби армійські частини вели бої по лінії [[Маньково (Могильовська область)|Маньково]]&nbsp;— [[Корзуни (Могильовська область)|Корзуни]]&nbsp;— [[Тросенка (Могильовська область)|Тросенка]]&nbsp;— [[Зємци (Шкловський район)|Зємци]]&nbsp;— [[Шнаровка]]&nbsp;— [[Литовськ (Шкловський район)|Литовськ]] та просунулись вглиб німецької оборони на 18-26&nbsp;км. Сили всіх дивізій першого ешелону 49-ї армії форсували Дніпро та переслідували німецькі частини, що відступали, в центрі й на правому фланзі. Частина [[23-тя танкова бригада (СРСР)|23-ї гвардійської танкової бригади]] з наказу генерала І. Гришина переправилася через Дніпро, обійшла Могильов з південного заходу й заходу, відрізавши шляхи відступу німецьким силам у напрямку Мінська й [[Бобруйськ]]а; рівночасно з'єднання чотирьох стрілецьких корпусів після переправлення на протилежний берег розпочинають наступ у західному напрямку задля блокування німецького могильовського гарнізону<ref>[http://encyclopedia.mil.ru/encyclopedia/history/more.htm?id=11960171@cmsArticle Могильовська наступальна операція 22-28 червня 1944 року {{ref-ru}}]</ref>.

Ближче до вечора 27 червня бої велися по лінії Світла Поляна&nbsp;— Закревшина&nbsp;— Софіївка&nbsp;— [[Поликовичі (Могильовський район)|Поликовичі]]&nbsp;— Краснопольє&nbsp;— [[Сеньково (Поликовицька сільська рада)|Сеньково]], захоплена залізниця Могильов&nbsp;— [[Орша]]<ref>[http://topwar.ru/53226-pyatyy-stalinskiy-udar-chast-3-mogilevskaya-nastupatelnaya-operaciya.html П'ятий сталінський удар {{ref-ru}}]</ref>. Підрозділи [[64-та стрілецька дивізія (СРСР)|64-ї]] та [[369-та стрілецька дивізія (СРСР)|369-ї стрілецької дивізій]] вели бої в середмісті Могильова, два стрілецькі полки форсували Дніпро біля [[Буйничі]]в, обходячи Могильов з південного заходу. Підрозділи [[238-ма стрілецька дивізія (СРСР)|238-ма стрілецька дивізія]] зайняли передмістя Могильова [[Луполово (Могильов)|Луполово]]<ref>[http://mggymn1.mogilev.by/museum/Bagration.htm 50-та армія в операції «Багратіон» {{ref-ru}}]</ref>. Один стрілецький полк 362-ї дивізії (генерал [[Єншин Михайло Олександрович|Михайло Єншин]]) вийшов до південної околиці міста Бихова, де зав'язалися вуличні бої. Решта частин 50-ї армії провадили зачистку від німецьких сил захопленої правобережної придніпровської смуги, ладнували переправу та готувалися до подальшого форсування. Один полк [[380-та стрілецька дивізія (СРСР)|380-ї стрілецької дивізії]] (генерал [[Кустов Олексій Федорович|Олексій Кустов]]) форсував Дніпро та зайняв село [[Стайки (Могильовський район)|Стайки]]. Згідно з радянськими повідомленнями, фронтова авіація того дня здійснювала бомбардувальні та штурмові дії, здійснивши 931 літаковиліт, у супротивника нарахували 7 вильотів.

Ближче до півночі радянське військове керівництво висловило гарнізону Могильова ультиматум, яке могильовський комендант відкинув як неприйнятне<ref>[http://encyclopedia.mil.ru/encyclopedia/history/more.htm?id=11960171@cmsArticle Могильовська наступальна операція 22-28 червня 1944 року {{ref-ru}}]</ref>.

28 червня підрозділи 33-ї армії відбивають німецькі контратаки&nbsp;— в напрямку від Мінська&nbsp;— 6, у тригодинному бою підбито 5 танків, 6 САУ, 45 гармат, 250 автомашин, до 400 вбито, 150 полонених. До кінця доби виходять на рубіж Старосельє&nbsp;— Вороновка&nbsp;— Шахово&nbsp;— Орловка. Сили 49-ї армії продовжували переслідувати німецькі підрозділи, що відступали, та до кінця доби вийшли на рубіж [[Головчин]]&nbsp;— [[Мостище (Бєлиницький район)|Мостище]]&nbsp;— Рубцовщина. Частини 50-ї армії переслідували супротивника у південно-західному напрямку, до кінця доби вийшли на рубіж Ташновка&nbsp;— Забродьє&nbsp;— Школьний&nbsp;— Городець&nbsp;— В'юн; того дня радянськими частинами зайнято повністю міста Бихов, Шклов та Могильов. Радянські інформслужби повідомили про здійснений авіацією Другого Білоруського фронту 581 літаковиліт, у супротивника нарахували 3. В боях на території Могильова&nbsp;— по радянських донесеннях&nbsp;— було полонено щонайменш 500 німецьких військовиків<ref>[http://encyclopedia.mil.ru/encyclopedia/history/more.htm?id=11960171@cmsArticle Могильовська наступальна операція 22-28 червня 1944 року {{ref-ru}}]</ref>. У боях за Могильов німецькі сили втратили убитими понад 6000 та 3400 полоненими.

== Наслідки ==
Протягом шести діб проведення Могильовської операції частини Другого Білоруського фронту змогли подолати оборону уздовж усієї планованої лінії, форсували в багатьох місцях Дніпро, річку Проню. Бойові підрозділи змогли істотно просунутися в західному й південно-західному напрямках, німецькі війська вибиті із міст Бихов, Могильов, Шклов, значної частини Могильовської області. В німецькій обороні було зроблено істотну пробоїну, особливо південного флангу групи армій «Центр», створилася можливість оточення сил противника під Мінськом. Була розбита німецька 12-та піхотна дивізія, полонений її командир генерал-лейтенант [[Рудольф Бамлер]] зі штабом дивізії, комендант Могильова [[Готфрід фон Ердмансдорф]], був убитий командир 39-го танкового корпусу генерал [[Роберт Мартінек]].

== Вшанування ==
Звання Героя Радянського Союзу були вдостоєні:
* майор [[Андрющенко Володимир Кузьмич]], командир 44-го стрілецького полку,
* старший лейтенант [[Волков Михайло Єромлайович]], 385-та стрілецька дивізія,
* майор [[Докучаєв Михайло Павлович]], командир стрілецького батальйону,
* молодший лейтенант [[Замулаєв Михайло Афанасійович]] (посмертно), 830-й стрілецький полк,
* майор [[Канарчик Олександр Іванович]], командир 92-го батальйону,
* старший лейтенант [[Лисицин Костянтин Сергійович|Костянтин Лисицин]], командир розвідувальної роти [[199-та стрілецька дивізія (СРСР)|199-ї стрілецької дивізії]],
* Мультан Микола Миколайович, командир 69-го стрілецького корпусу,
* [[Сліц Антон Іванович]], командир 42-ї стрілецької дивізії<ref>[http://encyclopedia.mil.ru/encyclopedia/history/more.htm?id=11960171@cmsArticle Могильовська наступальна операція 22—28 червня 1944 року, {{ref-ru}}]</ref>
* [[Усачов Михайло Іванович]], на тоді рядовий, кулеметник 1266-го стрілецького полку,
* [[Шаді Шаімов]], рядовий, автоматник 1266-го стрілецького полку,
* [[Шаров Маркел Потапович]], старший сержант 1266-го стрілецького полку,
* сержант [[Юрченко Пантелей Григорович]], помічник командира взводу,
* старший лейтенант [[Яшин Микола Іванович]], командир взводу кінної розвідки.
1964 року в Могильові на [[Арка Слави (Могильов)|Арці Слави]] встановлено меморіальні дошки, де перераховані частини та з'єднання Радянської армії, що брали участь у Могильовській операції та були нагороджені державними нагородами і вдостоєні почесних звань Могильовських.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* [http://encyclopedia.mil.ru/encyclopedia/history/more.htm?id=11960171@cmsArticle Могильовська наступальна операція 22-28 червня 1944 року {{ref-ru}}]

* [http://militera.lib.ru/memo/russian/polynin/index.html Бойові маршрути {{ref-ru}}]
* [http://war1960.ru/sww/polesie44.shtml Поліська операція Другого Білоруського фронту {{ref-ru}}]

{{Друга світова війна}}

[[Категорія:Битви в СРСР]]
[[Категорія:Битви в Білорусі]]
[[Категорія:Битви Німеччини]]
[[Категорія:Конфлікти в 1944]]
[[Категорія:Історія Могильовської області]]
[[Категорія:Червень 1944]]
[[Категорія:1941 в СРСР]]