Мехмед III (Мегмед ІІІ; осман. محمد ثالث - Mehmed-i slis‎; тур. nc Mehmet; 26 травня 1566 — 22 грудня 1603)  — 13-й османський султан, син Мурада III і Сафіє Султан Під час правління Мехмеда III починається занепад Османської імперії.

Мехмед III
осман. محمد ثالث
тур. Üçüncü Mehmet
III Mehmed.jpg
Народився 26 травня 1566
Маніса, Туреччина
Помер 22 грудня 1603(1603-12-22)[1][2] (37 років)
Константинополь, Османська імперія
Поховання Стамбул
Країна Османська імперія
Діяльність правитель
Знання мов османська[3]
Посада султан[d]
Конфесія іслам
Рід Османи
Батько Мурад III
Мати Сафіє Султан
Брати, сестри  • Айше Султан[d], Айше султан, Фахріє Султан і Фатьма султан
У шлюбі з Хандан Султан і Халіме-султан
Діти Ахмед I, Мустафа I, Яхія Олександр, Шехзаде Махмуд і Ділруба Султан
Автограф Tughra of Mehmed III.svg
Coat of arms of the Ottoman Empire (1882–1922).svg

Біографія

Мехмед III народився в травні 1566 в Стамбулі в сім'ї майбутнього османського султана Мурада III і його наложниці Сафіє-султан.

Вступив на престол у 1595 і відразу ж стратив 19 своїх братів за законом Фатіха, побоюючись змови з їхнього боку. Той же страх став причиною введення Мехмедом згубного звичаю не давати царевичам брати участь в управлінні державою за життя батька (як це робилося до тих пір), а тримати їх під замком у Топкапи, в павільйоні «Кафес» («клітка»).

На початку правління Мехмеда III в Константинополі був затриманий, а потім і безслідно пропав, російський посол Данило Ісленьев. Саме правління султана Мехмеда відзначено повстанням Джелалі в Анатолії, причиною якого стало в основному тяжке становище населення через політику Високої Порти.

У 1593 році починається Тринадцятирічна війна в Угорщині, приводом до якої послужив розгром австрійським військом турецького загону під фортецею Сисак. Успіхи австрійців на Дунаї, а заодно і вдалий виступ проти Османської імперії волоського князя Міхая Хороброго, викликали в Константинополі повстання народу і яничарів. За наполяганням великого візира Дамат Ібрагіма-паші і шейх-уль-ісламу Мехмед III у 1596 році рушив з військом до Угорщини, здобув перемогу в Керестецкой битві, але не зумів нею скористатися і повернувся в Константинополь до свого зніженого життя. У 1600 році після довгих і невдалих переговорів турки прорвали оборонну лінію Габсбургів, взявши стратегічно важливу фортецю Надьканіжа. Над Віднем знову нависла загроза облоги, і 1601 року Габсбурги спробували повернути Надьканижа, але безуспішно, проте австрійській армії вдалося взяти Секешфехервар, який турки повернули в 1602 році.

В азіатських областях, захоплених у персів, відбувалися національно-визвольні повстання, туди ж вторгалися і перси. Внутрішнє управління було засмучене, також як і управління військами. У роки правління Мехмеда III прискорюється занепад Османської імперії, і це виразилося в тому, що фактична влада в Османській державі опинилася в руках валіде-султан.

Помер 22 грудня 1603.

Сім'я

Діти

Сини:

Дочки:

  • дочка (пом. 1628)
  • дочка — була одружена з Тириакі Хасаном-пашою (пом. 1611).
  • дочка — з листопада 1604 року було одружена з Мірахуром Мустафою-пашею (пом. 1610)
  • дочка — з 10 лютого 1612 року було одружена з Махмудом-пашею (пом. 1643), сином Джігалазаде Юсуфа Синана-паші і його другої дружини — дочки Айше Хюмашах-султан.
  • дочка — Повнорідна сестра султана Мустафи I. З 1604 роки була одружена за Кара Давут-пашею (пом. 8 січня 1623), який прославився вбивством онука Мехмеда III — султана Османа II. У шлюбі народився син, якого, за деякими даними, планували зробити султаном, змістивши душевнохворого Мустафу I.
  • дочка — була одружена з Алі-пашею (пом. 1617).

Характер

Мехмед III був розпусний і кровожерливий (особливо жорстоко переслідував християн) проте любив літературу і поезію, якими займався і сам.

Література

Попередник:  
Султан Османської імперії
15951603
Наступник:
Мурад III Ахмед I
  1. https://pantheon.world/profile/person/Mehmed_III
  2. Gran Enciclopèdia CatalanaGrup Enciclopèdia Catalana, 1968.
  3. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.