Метнер Микола Карлович

Версія від 16:34, 4 лютого 2010, створена A1 (обговорення | внесок) (Створена сторінка: thumb|150px|Микола Метнер '''Микола Карлович Ме́тнер''' (''Никола́й Ка́рл...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Микола Карлович Ме́тнер (Никола́й Ка́рлович Ме́тнер, 24 грудня 187913 листопада 1951) ― російський композитор і піаніст.

Микола Метнер

Біографічні відомості

Народився у Москві. Батьки мали скандинавського походження, однак оселились в Росії задовго до народження сина. Музичну освіту отримав в Московській консерваторії. 1909 року отримав Глінкінську премію за цикл пісень на слова Гете, після чого був прийнятим викладати в Московську консерваторію фортепіано.

Зі встановленням радянської влади, 1921 року Метнер, як і більшість російських митців змушений був емігрувати. У 1921-24 роках жив у Німеччині, 1924-25 в США, пізніше в Парижі. В ці роки Метнеру значно допомогав Рахманінов - організацією концертних турів та фінаносов. Після 1935 Метнер оселився у Великобританії, де вів концертну діяльність, давав приватні уроки. У повоєнні роки підтримку Метнеру організував індійський махараджа Вадіяр Бахадур, який заснував Метнерівське товариство. Протягом кількох років були здійснені записи ряду фортепіанних і камерних творів композитора. Останні роки Метнер провів у Лондоні, де і був кремований.

Творча спадщина

Творча спадщина Метнера складає переважно твори для фортепіано. Повне зібрання творів Метнера було видано у 1959―1963 в Москві в 12-ти томах.

  • 3 концерти для фортепіано з оркестром - № 1 c-moll, op. 33 (1914―1918); № 2 c-moll, op. 50 (1920―1927); № 3 e-moll, op. 60 (1940―1943)
  • 14 сонат для фортепіано
  • Ряд фортепіанних мініатюр - "казки", "новели", та інші.
  • Твори для двох фортепіано - «Руський хоровод» і «Мандрівний лицар» ("Странствующий рыцарь")
  • Фортепіанный квінтет C-dur
  • 3 сонати для скрипки і фортепіано
  • Три ноктюрни для скрипки і фортепіано
  • Дві канцони з танцями для скрипки і фортепіано
  • Вокальні твори, зокрема на тексти Пушкіна, Ніцше, Гете, Гейне, Тютчева, Лермонтова та ін.