Металургійний завод

Версія від 14:51, 11 травня 2011, створена Blast furnace chip worker (обговорення | внесок) (Створена сторінка: '''Металургійний завод''' – підприємство чорної металургії, що випуска...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Металургійний завод – підприємство чорної металургії, що випускає чавун, сталь, прокат і інколи ще й вироби з прокату. Металургійний завод може бути з повним металургійним циклом (виробляє три основні види продукції: чавун, сталь, прокат) і з неповним циклом (виробляє один або два види цієї продукції).

До основних цехів металургійного заводу з повним металургійним циклом належать доменний, сталеплавильний, кілька проктних, до допміжних цехів належать ремонтні й енергетичні, а також цех залізничного транспорту і автотранспортний цех або управління. На металургійному заводі може налічуватись до кількох десятків різноманітних цехів і служб. На деяких заводах є ще й агломераційна фабрика (наприклад, на Маріупольському металургійному заводі, була вона і на колишньому Макіївському металургійному заводі), цехи, де виготовляють вогнетриви, металеві вироби тощо. Транспортування продукції з металургійного заводу до споживачів здійснюється переважно залізничним транспортом, рідше – автотранспортом. Близько 90 % міжцехових перевезень на металургійному заводі здійснюється засобами залізничного транспорту.

Початковим виробничим процесом на заводі з повним металургійним циклом є доменний – виплавлення чавуну. В доменному цеху металургійного заводу розміщують кілька доменних печей. На доменних печах з металургійної сировини виплавляють переробний, ливарний та спеціальні чавуни, або феросплави. У виробництві переважають переробні чавуни. Отриманний у доменному цеху переробний чавун зливається у чавуновозні ковши і у рідкому стані транспортується або до розливних машин, де його зливають у спеціальні форми – мульди - з нього отримують невеличкі зливки, або транспортується у сталеплавільні цехи.

Побічним продуктом доменного процесу є шлак, який зливається у шлаковозні ковши і транспортується до шлакових відвалів, де проходить незначну обробку, наприклад, грануляцію і потім може використовуватись, наприклад, для виготовлення будівельних матеріалів.

У сталеплавільних цехах у мартенівських печах або у конверторах чавун переробляють на сталь, яку розливають у сталеві зливки, що потім використовуються у прокатних цехах. На мартенівських печах окрім чавуну використовується також металобрухт.

Отримують зливки і отливки. Зливки транспортують у обтискний цех, де нагріті зливки на обтискних (блюмінги або слябінги) і заготовочних станах прокатують у заготовки. Заготовки транспортують у прокатні цехи, де на сортових, листових, дротових і трубопрокатних станах з них роблять готові вироби – сортопрокат, листопрокат, трубопрокат тощо.


Кінцевим виробничим прцесом на металургійному заводі є прокатування сталевих зливків – пластична деформація їх між обертовими валками прокатних станів у прокатних цехах.

Собівартість продукції металургійного заводу складається в основному з витрат на сировину, основні і допоміжні матеріали, паливо, енергію й амортизацію.

Див. також

Посилання