Відкрити головне меню

Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М. Ф. Сидоренка

Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М. Ф. Сидоренко ІС НААН (укр. Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М. Ф. Сидоренка ІС НААН; колишні назви: Мелітопольський опорний пункт Мліївської дослідної станції садівництва, Інститут зрошуваного садівництва імені М. Ф . Сидоренко НААН) — наукова установа в складі Інституту садівництва НААН, яке спеціалізується на селекції та технологіях вирощування плодових культур в умовах Південного Степу ​​України.

Зміст

ІсторіяРедагувати

 
Парк зрощувального садівництва

Організація садівництва на Мелітопольщині пов'язане з ім'ям підприємця-садівника А. Л. Філібера, який в 1836 році посадив у своєму маєтку в селі Атманай (нині Якимівський район) кілька сотень дерев найбільш відомих американських сортів, а також з іменем земського лікаря А. В. Корвацького, який пізніше, наприкінці XIX — початку XX століття, займався акліматизацією в Мелітополі сортів яблуні, груші, абрикоса, персика, сливи, черешні та вишні іноземного походження[1].

У 1928 році був створений Мелітопольський опорний пункт Мліївської дослідної станції садівництва. У 1930 році опорний пункт перетворений до Мелітопольської зональну науково-дослідну станцію плодоягідного виробництва (пізніше — дослідна станція садівництва). З 1933 року селекціонером М. Т. Оратівський розпочата робота по виведенню сортів черешні. За період до 1965 року створено 12 сортів, у тому числі Скороспілка, Валерій Чкалов, Присадибна, Мелітопольська рання, Рубінова рання, Дніпровка. З тих пір селекція черешні є одним з основних напрямків наукової діяльності дослідної станції, а Мелітополь називає себе «Черешневою столицею України»[2][3]. Після війни робота М. Т. Оратівського по селекції черешні продовжена доктором сільськогосподарських наук М. І. Туровцевим[4].

М. Ф. Сидоренко, який очолював дослідну станцію протягом 42 років, спеціалізувався на селекції персика[5]. Він є автором і співавтором 30 нових сортів, в тому числі Золотистий, Мелітопольський ясний, Мрія. З 1947 року на базі садстанціі почала функціонувати однорічна школа садівників, яку закінчили понад 5000 учнів. Директором школи майже 30 років також був М. Ф. Сидоренко[6].

У 1972 році Мелітопольська дослідна станція садівництва перетворена в Український науково-дослідний інститут зрошуваного садівництва[4]. У радянські роки сорти селекції інституту неодноразово представлялися на міжнародних виставках в Ерфурті (Німеччина)[7]. Золотими медалями нагороджені сорти черешні Присадибна і Червнева рання (1961), сорти персика Серпневий (1974) і Новина Степу (1977).

ІнфраструктураРедагувати

 
Один з корпусів станції

Дослідна станція розташована на розі проспекту Богдана Хмельницького і вулиці Вакуленчука. Головний корпус — триповерховий, поруч знаходиться кілька одноповерхових корпусів. Навколо станції розбито великий сквер. На захід від станції знаходяться сади. Територія по вулиці Вакуленчука, раніше також належала станції, в даний час забудована приватними будинками. На території станції працює музей, окремий зал якого присвячений М. Ф. Сидоренко[5].

Основною базою для проведення науково-дослідних робіт, апробації отриманих результатів та подальшого їх експериментального освоєння є дослідне господарство «Мелітопольське»[8], де щорічно проводиться 3,5-4 тис. тонн плодів (у тому числі близько 1,0 тис. тонн черешні) і вирощується 180—200 тис. саджанців зерняткових і кісточкових культур, у тому числі нових сортів селекції дослідної станції.

Пам'ятники на території станціїРедагувати

  • Пам'ятник І. В. Мічуріна встановлений у дворі станції в 1949 році. Пам'ятник являє собою 3-метрову скульптуру роботи Н. Соболя[9] (Із Запорізьких художньо-виробничих майстернях), виготовлену із залізобетону і окуту міддю[10].
  • Пам'ятник співробітникам інституту, загиблим в роки Другої світової війни.
  • Меморіальна дошка на честь М. Ф. Сидоренко, встановлена ​​в 1993 році[11].
  • Меморіальна дошка на честь І. І. Мамаєва, встановлена ​​в 2003 році.

Наукова та господарська діяльністьРедагувати

Основними напрямками діяльності дослідної станції є селекція, інтродукція і сортовивчення; вдосконалення технологій вирощування високоякісного посадкового матеріалу плодових культур і технологій виробництва плодів, адаптованих до ґрунтово-кліматичних умов регіону; агрохімічні дослідження в садових агроценозах; Розробка та впровадження екологічно безпечних систем удобрення та захисту садів від шкідників і хвороб; вдосконалення технологій поливу; обґрунтування економічних процесів, визначення перспективних напрямів конкурентоспроможного розвитку галузі на інноваційній основі. За період існування станції було виведено більше 250 і районировано 93 сорти плодових культур.

Крім наукової діяльності, дослідна станція займається розповсюдженням власних наукових розробок, в тому числі нових сортів плодових культур, на основі укладання ліцензійних та інших договорів, надає консалтингові послуги з питань освоєння сортів і передових технологій садівництва і розсадництва, а також здійснює виробництво плодів і вирощування посадкового і живцевого матеріалу плодових культур[12].

ПриміткиРедагувати

  1. Рульєв В. А . (ред.). Відродження запорізького садівництва = Відродження запорізького садівництва. — Запоріжжі : Дике поле, 2001. — P. 7-10.
  2. Аромат черешні // Мелітопольські відомості. — 14 червня 2012.
  3. Торгова марка «Мелітопольська черешня» до Дня міста оголошує конкурс на найкращий проект скульптурної композиції «Пам'ятник черешні». ТРК «МТВ-плюс». 2012-03-28. Процитовано 2013-08-04. 
  4. а б Михайлов, Б. Д. Мелітополь - медове місто. Путівник-довідник. — Дніпропетровськ : Промінь, 1990. — С. 75-80. — 5000 прим.
  5. а б -sadov Батько садів. ТРК «МТВ-плюс». 2012-07-11. Процитовано 2013-08-04. 
  6. Сидоренко Михайло Федорович. Хто є хто на Мелітопольщині. Процитовано 2013-08-04. 
  7. Михайлов, Б. Д. Мелітополь: природа, археологія, історія.
  8. Государственное підприємство «Дослідне господарство Мелітопольське». Сайт Мелітопольської дослідної станції садівництва імені М. Ф. Сидоренка. Процитовано 2013-07-26. 
  9. Мелітополь. Набір открыток. ВМелитополе. 1987. Процитовано 2013-07-31. 
  10. Зайченко Л. А. Довідка про пам'ятники історії та культури в м Мелітополі. — 1998. — С. 7. (Матеріали [ [Бібліотеки Мелітополя # Центральна міська бібліотека ім. М. Ю. Лермонтова|Мелітопольської центральної міської бібліотеки ім. М. Ю. Лермонтова]].)
  11. Сидоренко М. М. Сад душі не відпускає = Сад душі НЕ відпускає. — Запоріжжі : ЗДУ, 2002. — С. 34.
  12. Селекция. Сайт Мелітопольської дослідної станції садівництва імені М. Ф. Сидоренка. Процитовано 2013-07-26.