Відкрити головне меню


Марія Матіос
Марія Матіос
Matios.JPG
Марія Матіос, 2010 рік
Ім'я при народженні Матіос Марія Василівна
Народилася 19 грудня 1959(1959-12-19) (59 років)
Розтоки, Путильський район Чернівецька область, Українська РСР, СРСР СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність прозаїк, поет
Alma mater Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Мова творів Українська, польська
Жанр роман, вірш
Magnum opus Солодка Даруся
Партія КПРС і Європейська Солідарність[1]
Премії Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2005 Коронація слова (2007), переможець конкурсу «Книжка року» (2004, 2007, 2008)
Сайт: mariamatios.com.ua

Марія Матіос у Вікісховищі?
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
Україна Народний депутат України
7-го скликання
УДАР 12 грудня 2012 27 листопада 2014
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 2 грудня 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Марія Василівна Матіо́с (нар. 19 грудня 1959(19591219), Розтоки, Путильський район, Чернівецька область) — українська письменниця та політичний діяч. Переможець різноманітних літературних премій, зокрема лауреат Шевченківської премії з літератури (2005), Коронації слова (2007), та Книги року BBC (2008). Народний депутат України VII (партія УДАР), VIII скликання (БПП).

Станом на 2011 рік видала 14 книг прози та 6 поетичних збірок. Серед найвизначніших праць Матіос, збірка оповідань «Нація» (2001), роман у новелах «Майже ніколи не навпаки» (2007) та роман «Солодка Даруся».

ЖиттєписРедагувати

Марія Матіос народилася 19 грудня 1959 року в селі Розтоки, Чернівецька область в родині гуцулів.

У 1982 р. закінчила філологія факультет Чернівецького державного університету, відділення української мови та літератури (тепер Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича).

Працювала бібліотекарем університетської бібліотеки. 8 років — на Чернівецькому машинобудівному заводі.

Була заступником голови Чернівецької обласної організації Спілки письменників України, відповідальним секретарем «Буковинського журналу». З 1997 року мешкає в Києві. Працювала помічником секретаря РНБО України. З 2003 року — заступник голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка

Перші вірші надрукувала у 15 років.

Прозою дебютувала 1992 року в журналі «Київ», опублікувавши новелу «Юр'яна і Довгопол». Передмову до публікації написав Володимир Дрозд.

2011 — член журі літературного конкурсу «Юне слово».

2012 — № 2 у виборчому списку Політичної партії «УДАР», на виборах до Верховної Ради України.

2014 — № 7 у виборчому списку Блоку Петра Порошенка до Верховної Ради України.

Була серед тих, хто домігся присвоєння Чернівецькому університету імені Юрія Федьковича.

Почесний громадянин міста Чернівців  — рішення міськвиконкому від 23.09.2008 р. № 755/20[2].

Є головою редакційної ради міжнародного соціального проекту, збірки розповідей про добро «Книга добра»[3].

РодинаРедагувати

Незаміжня (згідно інформації з декларації про доходи).

Син — Назарій (24.11.1983 — 10.10.2019)[4][5].

Брат — Матіос Анатолій Васильович.

Парламентська діяльністьРедагувати

17 червня 2015 року працює головою підкомітету ВРУ з питань книговидання та книгорозповсюдження.

ТворчістьРедагувати

Цікаві фактиРедагувати

Має неофіційний титул «найпліднішої письменниці України»[6].

Критика її називає як не «чортиком, що вискочив із табакерки», то «грант-дамою української літератури»[джерело?].

З часу виходу роману «Солодка Даруся» (2004) книжка витримала 6 видань загальним накладом понад 200 тисяч.

Книга «Солодка Даруся» визнана найкращою книгою першого 15-річчя Незалежності, яка найбільше вплинула на українців[джерело?].

За результатами соціологічних досліджень Марія Матіос незмінно входить до п'ятірки сучасних письменників, яких читають і знають в Україні[джерело?].

Входить до сотні найбільш впливових жінок України[7]

2007 року в російському видавництві «Братонеж» вийшли об'єднані під однією обкладинкою переклади «Нації» та «Солодкої Дарусі». Ця книжка має назву «Нация», перекладена О. Мариничевою та С. Соложенкіною.

Книга письменниці «Майже ніколи не навпаки» завершує історично-психологічну трилогію, яку розпочала «Солодка Даруся», а далі і «Нація». За словами авторки, її нова книга про те, що може людське серце, вражене любов'ю і ненавистю, радістю і заздрістю. «Я би виокремила головну думку цієї книги, де „честь понад усе“. Кожен персонаж в ній доводить своє людське алібі», — зазначила авторка. Її література не відокремлює окремого жанру та спрямованості на конкретний тип читача.

ПерекладиРедагувати

Роман «Солодка Даруся» вийшов окремими виданнями польською[8], російською[9], хорватською, німецькою[10], литовською, французькою[11], італійською мовами[12], англійською[13].

Роман «Черевички Божої матері» перекладено російською[14] та німецькою[15] мовами.

Роман «Майже ніколи не навпаки» вийшла окремим виданням англійською мовою, англ. Hardly ever otherwise в Австралії (Bayda Books, 2010)[16], згодом цей переклад передруковано у Сполученому Королівстві (Glagoslav Publications, 2012)[17]

Повісті «Москалиця» та «Мама Маріца» вийшли англійською мовою, англ. The Russky Woman; Mother Marica, the Wife of Chrystofor Columbus, в Австралії (Bayda books, 2011)[18],

Апокаліпсис, англ. Apocalypse (Bayda books, 2011)[19].

Збірка «Нація» перекладена польською[20], російською мовами[21].

Новела «Апокаліпсис» перекладено івритом, німецькою, французькою, російською, азербайджанською, вірменською мовами. Новела вийшла окремим виданням англійською мовою в Австралії (Bayda books, 2011).

Уривки з окремих творів перекладено румунською, французькою, німецькою, чеською мовами.

Нагороди та відзнакиРедагувати

Театральні постановкиРедагувати

Вистави «Солодка Даруся»[24], «Нація»[25], «Майже ніколи не навпаки»[26] у постановці Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру імені Івана Франка (режисер Держипільський Ростислав Любомирович).

Вистава «Не плачте за мною ніколи»[27], яка є спільним проектом Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка і Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша (режисер Сергій Павлюк).

Вистава «Москалиця»[28] Київського національного академічного театру оперети (режисер Влада Бєлозоренко).

Вистава «Słodka» Зеленогурського культурного центру (Польща)[29][30] зібрала кілька гран-прі на фестивалях[31] (режисер Малгожата Пашкєр-Войцешонек[32]).

ЕкранізаціїРедагувати

Фільм «Солодка Даруся»Редагувати

16 березня 2015 року у Києві у кінотеатрі «Київ» відбулася офіційна презентація кінопроекту «Солодка Даруся». Екранізація роману стала результатом спільної роботи Марії Матіос та кінорежисера Олександра Денисенка. Робота над кінопроектом відбувається під патронатом Президента України Петра Порошенка, та за підтримки польського режисера Анджей Вайди, мера Києва Віталія Кличка тощо.

Висловлювання про творчість Марії МатіосРедагувати

  • Письменниця Марія Матіос романом «Солодка Даруся» сміливо і рішуче відкинула правила політичної обережності й суспільних табу — і на свій страх і ризик здійснила жорстоку мандрівку в наше криваве, й не менш жорстоке історичне пекло, в безодню, куди лячно зазирати.(Павло Загребельний)
  • Ця річ уже сьогодні належить до видатних непроминальних творів. (про «Солодку Дарусю») (Дмитро Павличко)
  • Це книга Метафора для всеукраїнської новітньої історії (про «Солодку Дарусю») («Львівська Газета»)
  • Спроба батога для нації — ось чим є книги Марії Матіос. Її книги … — це удар і виклик. («Голос України»)

ПриміткиРедагувати

  1. http://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/15665
  2. Список Почесних громадян міста Чернівці « Офіційний портал Чернівецької міської ради. chernivtsy.eu. Процитовано 2019-02-27. 
  3. «Книга Добра» — міжнародний соціальний проект. Еліта. 2019-04-09. 
  4. У Марії Матіос помер син Назарій (uk). Еспресо TV. 2019-10-13. Процитовано 2019-10-25. 
  5. В екс-депутата Марії Матіос загинув єдиний син (uk). УНІАН. 2019-10-13. Процитовано 2019-10-25. 
  6. https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/iz-bud-yakogo-rozdilu
  7. Найвпливовіші жінки України. Топ-100. Українська правда _Життя. Процитовано 2019-02-27. 
  8. https://www.amazon.co.uk/Slodka-Darusia-Maria-Matios/dp/8393044707
  9. Книга «Солодка Даруся / Даруся сладкая». ISBN 9789664411759. 
  10. Matios, Maria (2012-12-20). Darina, die Süße: Roman (German) (вид. 1 edition). Haymon Verlag. 
  11. Daroussia la douce: Maria Matios: 9782070140824: Amazon.com: Kindle Store. www.amazon.com. Процитовано 2019-02-26. 
  12. https://www.amazon.com/Darusja-dolce-Marija-Matios/dp/8889767804
  13. Amazon.com: Sweet Darusya: A Tale Of Two Villages (9781947980938): Maria Matios, Michael Naydan, Olha Tytarenko: Kindle Store. www.amazon.com. Процитовано 2019-02-26. 
  14. Черевички Божьей Матери (uk). ISBN 9789660370814. 
  15. Matios, Maria (2015-02-10). Mitternachtsblüte: Roman (German) (вид. 1 edition). Haymon Verlag. 
  16. Matios, Marii︠a︡; Tkacz, Yuri (2010). –Hardly ever otherwise (English). Melbourne : Bayda Books. ISBN 9780908480364. 
  17. Hardly Ever Otherwise: Maria Matios: 9789491425127: Amazon.com: Kindle Store. www.amazon.com. Процитовано 2019-02-26. 
  18. The Russky Woman; Mother Marica, the Wife of Chrystofor Columbus (англ.) - Марія Матіос - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 2019-02-26. 
  19. Matios, Marii︠a︡; Tkach, Yuri; Ivanov, Serhiy (2011). Apocalypse. East Brunswick, Vic: Bayda Books. ISBN 9780908480388. 
  20. Nacja. Lubimyczytać.pl (pl). Процитовано 2019-02-26. 
  21. Нация как выбор. www.ng.ru (en). Процитовано 2019-02-26. 
  22. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №452/2005. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2019-02-27. 
  23. Указ Президента України від 22 січня 2015 року № 27/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
  24. Солодка Даруся - Івано-Франківський театр ім. І. Франка. dramteatr.if.ua. Процитовано 2019-02-26. 
  25. Нація - Івано-Франківський театр ім. І. Франка. dramteatr.if.ua. Процитовано 2019-02-26. 
  26. ...майже ніколи не навпаки - Івано-Франківський театр ім. І. Франка. dramteatr.if.ua. Процитовано 2019-02-26. 
  27. НЕ ПЛАЧТЕ ЗА МНОЮ НІКОЛИ. ft.org.ua. Процитовано 2019-02-26. 
  28. Прем'єра! Марія Матіос "Москалиця". Київські театри - Театр оперети в києві, Київський національний академічний театр оперети (ru-RU). 2018-02-22. Процитовано 2019-02-26. 
  29. Monodram „Słodka” i spotkanie z autorką książki „Słodka Darusia” (pl-PL). Процитовано 2019-02-26. 
  30. ZOK – Zielonogórski Ośrodek Kultury (pl-PL). Процитовано 2019-02-26. 
  31. www.e-teatr.pl http://www.e-teatr.pl/pl/artykuly/261826,druk.html Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 2019-02-26. 
  32. Małgorzata Paszkier-Wojcieszonek. gazetalubuska.pl (pl). Процитовано 2019-02-26. 

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Матіос М.: [поетеса, прозаїк] // Письменники України: довідник. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 184.
  • Матіос Марія Василівна // Буковина: імена славних сучасників. — Київ, 2004. — С. 171.
  • Матіос Марія Василівна // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник / Микола Богайчук. — Чернівці: Букрек, 2005. — С 173.
  • Матіос М. «Я не Стефаник у спідниці, я — Марія Матіос у спідниці»: (Інтерв"ю) // Книжник ревю. — 2003. — № 6. — С. 1, 3–5.
  • Матіос М. «Понад усе люблю психологічні розвідки»: (Інтерв"ю) // Книжковий клуб плюс. — 2004. — № 3. — С. 40–41.
  • Матіос М. Трояка ружа: (Драматична повість) // Сучасність. — 2002. — С. 11; Сучасність. — 2003. — № 5,10.
  • Браеску А. Книга буття краян: [про творчість М. Матіос, зокрема про її роман-драму «Солодка Даруся»] / Аркадій Браеску // Німчич. — 2009. — № 2. — С. 152—154.
  • Боднарюк Ю. Марія Матіос перемогла у «Коронації слова» / Юлія Боднарюк // Молодий буковинець. — 2007. — 11–12 черв.
  • Голобородько Я. Буковинська орнаментика Марії Матіос / Ярослав Голобородько // Вісник Національної Академії Наук України. — 2008. — № 3. — С. 63–73.
  • Гусар Ю. Путильчанка — шевченківська лауреатка [про Марію Матіос] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2014. — 27 листоп. — С. 3.
  • Іванюк М. Матіос Марія // Іванюк М. Літературно-мистецька Вижниччина: біобіліографічний довідник / Михайло Іванюк. — Вижниця, 2001. — С. 119.
  • Романенко О. Марія Матіос: [біографія] // Письменники Буковини другої половини ХХ століття: Хрестоматія. Ч. 2 / за редакцією Б. І. Мельничука, М. І. Юрійчука. — Чернівці, 1998. — С. 310—312.
  • Сущенко Михайло. Про феномен прози Марії Матіос // Літературна Україна. — 2002. — № 4. — С. 3.
  • Жила С. Художньо-творча діяльність у процесі вивчання повісті-новели М. Матіос «Просили тато-мама…» // Українська література в загальноосвітній школі. — 2003. — № 2. — С. 48–52.
  • Соболь В. «Життя коротке, нація — вічна, а я щаслива — отут і вже…» // Сучасність. — 2003. — № 11. — С. 147—150.
  • Червак Б. Гіркий полин солодкої Дарусі // Книжковий огляд. — 2004. — № 3. — С. 30–32.
  • Волосевич І. Мати бджіл і мати ос // Книжковий огляд. — 2004. — № 7–8. — С. 102—111.
  • Семків Р. Чому я не читатиму «Солодку Дарусю…»: (Рецензії див.також № 5–6, 8, 2004) // Книжник-Review, 2005. — № 8/9. — С. 20–21.
  • Родик К. Польові дослідження щоденника страченої: рецензія // Книжник-Review. — 2005. — № 16/17. — С. 3–5.
  • Тебешевська Т. Художні особливості «Щоденника Страченої» Марії Матіос // Слово і час. — 2006. — № 2. — С. 54–62.
  • Логвиненко О. Дама у сідлі або жіночий феномен в українській прозі на зламі століть // Київ. — 2006. — № 2. — С. 178—182.
  • Матіяш Б. Міти й мітології HERstories: (Поваляєва С., Карпа І., Матіос М., та ін.) // Критика. — 2006. — № 5. — С. 24–25.
  • Дзюба Т. Гріх і його спокута: рецензія // Березіль. — 2006. — № 9. — С. 174—179.
  • Ведмідь І. Три життєві уроки «Солодкої Дарусі» // Дивослово. — 2007. — № 6. — С. 12–14.
  • Голобородько Я. Художні клейноди Марії Матіос // Літературна Україна. — 2007. — № 41. — С. 6.
  • Рижкова Г. Лінгвокультурні концепти сучасної " жіночої прози " // Українська література в загальноосвітній школі. — 2008. — № 2. — С. 38–40.
  • Матіос М. Продовження «Солодкої Дарусі»: Іван Цвичок. Справжній. І вигаданий // Україна молода. — 2008. — № 187. — С. 13.
  • Голобородько Я. Соціумний інтер'єр чи психологічний дизайн? (художні дилеми Марії Матіос) // Слово і час. — 2008. — № 12. — С. 81–85.
  • Жила Світлана. «… Кожна любов — інша…» // Українська література в загальноосвітній школі. — 2009. — № 2. — С. 25–29.
  • Родик, Костянтин. Армагедон пам'яті: психоаналіз від Марії Матіос // Україна молода. — 2012. — № 84. — С. 11.
  • Павлишин Г. Я. Багатство словесного вираження внутрішнього світу персонажів у художньому дискурсі прози Марії Матіос // Вісник Житомирського державного університету. Випуск 58. Філологічні науки. — С. 178–18.