Відкрити головне меню

Маршал Франції

найвище військове звання Франції
Сучасній Маршальський жезл
Імперський герб маршала Першої Французької імперії принца Юзефа Понятовського з інсігніями орденів Légion d'honneur, Білого Орла та Virtuti Militari
Сучасний знак розрізнення Маршала Франції

Маршал Франції (фр. Maréchal de France від нім. mareschale) — найвищий військовий чин у сучасній Франції, а також найвище військове звання в Середньовічній, Дореволюційній, Імперській та Республіканській Франції з кінця XII століття до середини XX століття. Найстаріший з маршальських чинів в Європі.

Чин та звання Маршала Франції присвоювалося найбільш заслуженим генералам за виключні досягнення. Маршал входив до складу Вищих чинів Корони Франції за часів Дореволюційної Франції та повернення Бурбонів на престол, а також одним з Вищих чинів Французької імперії за часів правління Наполеона (за тих часів титул мав назву Маршал Імперії, а не Маршал Франції).

Титул Маршала Франції передбачає знак розрізнення з 7-ма зірками. Маршал Франції також нагороджується Маршальським жезлом, довгастим циліндром оздобленим оксамитом блакитного кольору зображеннями 7 зірок. У минулому жезл прикрашали орнаментом з геральдичних лілій (фльор-де-лі, герб Валуа) за часів монархії Бурбонів та імперськими орлами за правління Наполеона І. На на кінцях жезлу вигравіювали золоту печатку з латинським написом: лат. Terror belli, decus pacis (Лютий у війні, з пошаною в мирі). Маршальський жезл ламався в разі здачі в полон маршала або в день смерті короля.

Шість Маршалів в історії Франції отримали звання, що перевершує звання Маршала Франції — Головного Маршала Франції: Шарль де Бірон, Франсуа де Бонн Ледіг'єр, Анрі де Тюренн, Клод де Віллар, Моріц Саксонський та Жан де Дью Сульт.

Зміст

Історія титулу «Маршал Франції»Редагувати

Маршал Франції не є військовим званням, проте присвоювався лише найвищим чинам генералітету Франції за перемоги на полі битви.

Титул маршал (фр. maréchal) має своє походження від сучасного слова mareschale, що має німецькі коріння (нім. mareschale)[1], той, що служить з конями (mare та merrie слова у сучасних англійській та нідерландській мовах, що позначають кобилу відповідно). У франкських племенах маршали служили на стайнях і підпорядковувалися конюхові.

У пізніші століття значення маршалів виросло: з'явилися імперські маршали, що стежили за станом імператорських коней. У 1060 році французький король Генріх I заснував звання коннетабля, або головного конюха. Його помічниками були маршали.

Потім, щоб відрізнити королівських маршалів від маршалів васалів, в 1185 році була введена посада маршала Франції.

З 1191 року коннетабль призначається на посаду головнокомандувача французької армії. Відповідно, і роль його маршалів підвищилася — їм стали доручати в командування окремі частини армії. За часів короля Філіппа II Августа титул маршала Франції тимчасово носив головнокомандувач королівськими військами. Першим маршалом Франції став Альберік Клеман у 1185 році.

За Людовіка IX було двоє, а пізніше троє, четверо і більш маршалів Франції.

У 1627 році після смерті коннетабля Франції герцога де Ледіг'єра Людовик XIII скасував це звання. Маршал стає вищим військовим званням. І з цієї миті бойовими операціями починають керувати маршали. Серед них — прославлені Тюренн, Віллар, Вобан, Моріц Саксонський і герцог Бервік.

В епоху правління Генріха III Генеральні штати обмежили кількість маршалів в чотири; це число було перевершене вже Генріхом IV, ще більш — його наступниками, так що в 1703 було не менше двадцяти маршалів, вважаючи і морських.

Під час Великої французької революції 20 червня 1790 чин «маршал Франції» було скасоване; ця відміна була підтверджена Конвентом в 1793 році.

18 травня 1804 року Французька Республіка згідно з новою Конституцією, обнародуваною Сенатом, припинила своє існування. Наполеон I був проголошений імператором французів. А Франція стала іменуватися Французькою імперією. Стаття 48-а 6-ої глави тієї ж Конституції відроджувала титул маршала Імперії (фр. Maréchal d'Empire).

Звання маршала займало 5-е місце в ієрархії Французької імперії (після імператора і імператриці, членів Імператорського роду, Великих Сановників імперії (Архиказначея, Архиканцлера, Електора тощо) і міністрів). Звання маршала свідчило про високу довіру до особи, що отримала його, з боку імператора. Маршали призначалися на відповідальні цивільні пости, отримували в управління міста, провінції і цілі країни, брали участь у важливих дипломатичних місіях.

Відповідно до Конституції, маршалів призначав особисто імператор з числа найгідніших генералів. Всього Конституція дозволяла мати не більше 16 маршалів. Імператорським декретом від 19 травня 1804 року в сан маршалів були введені наступні генерали (у тому порядку, в якому вони вказані в списку):

Всього 14 чоловік.

Крім цього, за заслуги перед Францією 4 відомих генерала республіканської армії отримали звання Почесного маршала Франції:

Ці немолоді полководці нагороджувалися за минулі заслуги — вважалося, що до строю вони вже не повернуться.

У подальші роки Першої імперії звання маршала отримали ще 8 чоловік:

Всього за часів Першої імперії Франція отримала 26 маршалів Франції.

Наполеонівські маршали — одна з найславніших плеяд полководців в світовій історії.

При Реставрації були відновлені звання маршал Франції і маршал табору/генерал-майор (фр. Maréchal de camp), а за часів липневої монархії, законом від 4 серпня 1839, чисельність маршалів Франції в мирний час повинне було дорівнювати шести, для воєнного часу — 12. Наполеон III відновив становище справ, що існувало при Наполеоні I, проте не став відновлювати назву «Маршал Імперії»: при нім маршали Франції стали членами Сенату.

У 18701914 звання маршала в республіканській Франції не присвоювалося, оскільки воно асоціювалося з імперією Наполеона III, одіозною для Третьої республіки. Воно було відновлене лише з початком Першої світової війни.

На відміну від чинів (і маршальських звань в більшості країн світу), він може присвоюватися посмертно (з чотирьох Маршалів Франції, яким це звання було привласнене після Другої світової війни, лише Альфонс Жуен отримав його за життя).

Всього з 1185 до сьогоденності маршалами Франції стали 338 чоловік (з них до революції у Франції це звання було присвоєне 256 разів).

До того ж, існувало особливе звання Головного Маршала Франції або Генерального Маршала (фр. général-maréchal), що присвоювалося одночасно лише одному особливо видатному маршалові. Умовно це звання можливо порівняти із званням генералісимуса, оскільки було вищим військовим званням у Франції, що існувало на той час. За всю історію Франції це звання присуджувалося всього 6 разів. Його мали при старому режимі три полководці: Анрі де Тюренн, Клод де Віллар та де Сакс (Моріц Саксонський) (за часів Липневої монархії його присвоїли також наполеонівському маршалові Сульту). Він був останнім, хто носив звання Головного маршала Франції.

Список маршалів ФранціїРедагувати

  Маршали КапетингівРедагувати

Філіп II Август (11801223)Редагувати

Людовик IX Святий (12261270)Редагувати

Філіп III Сміливий (12701285)Редагувати

Філіп IV Красивий (12851314)Редагувати

Людовик X Сварливий (13141316)Редагувати

Філіпп V Довгий (13161322)Редагувати

Карл IV Красивий (13221328)Редагувати

  Маршали ВалуаРедагувати

Філіп VI Щасливий (13281350)Редагувати

Іоанн II Добрий (13501364)Редагувати

Карл V Мудрий (13641380)Редагувати

Карл VI Божевільний (13801422)Редагувати

Карл VII Звитяжний (14221461)Редагувати

Людовик XI Розсудливий (14611483)Редагувати

Карл VIII Люб'язний (14831498)Редагувати

  Маршали Валуа-ОрлеанськіРедагувати

Людовик XII Справедливий (14981515)Редагувати

  Маршали Валуа-АнгулемськіРедагувати

Франциск I (15151547)Редагувати

Генріх II Валуа (15471559)Редагувати

Франциск II Валуа (15591560)Редагувати

Карл IX Валуа (15601574)Редагувати

Генріх III Валуа (15741589)Редагувати

  Маршали БурбонівРедагувати

Генріх IV Бурбон (15891610)Редагувати

Людовик XIII Справедливий (16101643)Редагувати

Людовик XIV Сонце (16431715)Редагувати

Людовик XV Улюблений (17151774)Редагувати

Людовик XVI Бурбон (17741791)Редагувати

  Маршали НаполеонаРедагувати

Наполеон I Бонапарт (18041814)Редагувати

  Маршали періоду РеставраціїРедагувати

Людовик XVIII Бурбон (18141824)Редагувати

Карл X Бурбон (18241830)Редагувати

  Маршали періоду Липневої монархіїРедагувати

Луї-Філіпп I (18311848)Редагувати

  Маршали періоду Другої французької республікиРедагувати

Луї Наполеон Бонапарт (18481852)Редагувати

  Маршали періоду Другої імперіїРедагувати

Наполеон III Бонапарт (18521870)Редагувати

Маршали періоду Третьої французької республікиРедагувати

Раймон Пуанкаре (19131920)Редагувати

Александр Мільєран (19201924)Редагувати

  Маршали періоду Четвертої французької республікиРедагувати

Венсан Оріоль (19471954)Редагувати

  Маршали періоду П'ятої французької республікиРедагувати

Франсуа Міттеран (19811995)Редагувати

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. від староверхньонімецької «marascaih» і означає «конюх» («marah» — кінь, «scalc» — слуга)
  2. Louis Moréri et Jean Le Clerc, Le grand dictionnaire historique sur le mélange curieux de l'histoire sacrée et profane, vol. 3, Halma, 1692, 6e éd. [lire en ligne [archive] ]