Відкрити головне меню

Марк Юній Брут (лат. Marcus Junius Brutus Caepio) — (*85 — †42 до н. е.) — римський політичний діяч, сенатор, претор 44 року до н. е. Прихильник аристократичної республіки. Очолив змову сенаторів проти Юлія Цезаря, брав участь у його вбивстві. За легендою, смертельно поранений Цезар звернувся до Брута із своїми останніми словами «І ти, Бруте?» — тому що Цезар Бруту довіряв і не підозрював у зраді.

Марк Юній Брут
лат. Marcus Junius Brutus
Portrait Brutus Massimo.jpg
Народився 85 до н. е.[1]
Рим, Римська республіка
Помер 23 жовтня 42 до н. е.[1]
Філіппи, Македонія, Римська республіка
·penetrating trauma[d]
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність політик, філософ, військовослужбовець
Володіє мовами латина[1]
Посада римський губернатор[d] і претор
Військове звання легат
Батько Марк Юній Брут Старший[2]
Мати Сервілія Цепіона
Брати, сестри  • Юнія Терція
У шлюбі з Порція Катона

Програвши в бою військам триумвірата — Октавіана, Марка Антонія і Лепіда, Брут заподіяв собі смерть.

В літературі образ Брута, який начебто втілював у собі вищі республіканські чесноти, часто ідеалізувався. В українській літературі — в поемі «І мертвим, і живим…» Тарас Шевченко назвав ім'я Брута як синонім борця за свободу. В класичній літературі ім'я Брута часто асоціюється з такими людськими вадами, як нерішучість, підступність та зрада.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Шевченківський словник: У двох томах / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.